Literary Journalism in the Face of Global Food Crisis: Techniques on the way out ; Литературная публицистика в условиях глобального продовольственного кризиса: техники преодоления ; Літературна публіцистика в умовах глобальної продовольчої кризи: техніки подолання

Abstract

Over the years, world leaders have continued to troubleshoot approaches to combating hunger. Although the increasing hunger appears to be affecting countries in different continents of the world, African countries and part Asia appear to be most hit. This study examines the nexus between literary journalism and combating the global hunger crisis with specific attention to Nigeria. Specifically, the study examined the extent literary journalism can be deployed to combat hunger, the techniques to deploy in using literary journalism to drive government policies on food sufficiency and encourage public participation in agriculture. Literary journalism, though an emerging field, has the potential of promoting agricultural activities and policies that will lead to eventual food security. Literary journalism presents an opportunity through which agriculture can be developed and food security enhanced. Understanding the approaches and techniques of literary journalism for combating global food crisis is a significant contribution to literature in the following ways: First, it will provide newer insights into the role of literary journalism in agricultural development and food security. In the second place, this study contributes to literature by opening a new vista in the study of literary journalism. The International Food Policy Research Institute in collaboration with the Food and Agriculture Organization in its Global Hunger Index grouped Nigeria among countries with a high level of hunger threat, with an index of 25.5 which was categorized as serious hunger threat. Based on the concept of 'breakable rules' by Mark Kramer, the following characteristics of literary journalism stand out: immersion in the story worlds; developing implicit rules (covenants) on accuracy and sincerity; description mainly about everyday, routine events; development of meaning, based on a consistent reaction of readers. This study raises the following researcher questions: To what extent can literary journalism promote food security? What literary journalism techniques can be used to encourage participation in agriculture? What literary journalism techniques can be used to drive government policies and programs in agriculture? A total of 30 respondents provided narratives on the nexus between literary journalism and food sufficiency. A structured interview guide was used as the instrument for data collection while thematic analysis guide was used to analyze the result of study. The result of the semi-structured interview revealed that literary journalism can aid in combating food crisis globally and in Nigeria in particular to a large extent. It was also found that the techniques to be used for combating food crisis include scene-by scene, infotainment, dialogue, subjectivity and accuracy. During the interview sessions, it was discovered that the respondents reported that literary journalism has not been given its pride of place in Nigeria, unlike other parts of the world like the United States of America where it has been in practice since the 1960s.These results were examined with the framework of ACADA model. The model stands for Assessment, Communication, Analysis Design and Action. The model was developed by the United Nations for International Children Emergency Fund. The implications of these results on food sufficiency and the expansion of literature on literary journalism were also discussed. ; В течение многих лет мировые лидеры продолжают решать вопросы борьбы с голодом. Хотя растущий голод влияет на страны разных континентов мира, африканские страны и часть Азии, кажется, наиболее поражены этой проблемой. Это исследование рассматривает взаимосвязь между литературной публицистикой и борьбой с глобальным продовольственным кризисом, с фокусом на Нигерии. В частности, в исследовании рассмотрены степень развертывания литературной публицистики для борьбы с голодом, техники ее развертывания с целью стимулирования государственной политики для достаточного обеспечения продовольствием и поощрения общественного участия в сельском хозяйстве. Несмотря на то, что литературная публицистика является новым жанром коммуникаций в Нигерии, она имеет потенциал содействия сельскохозяйственной деятельности и государственной политике по обеспечению продовольственной безопасности. Понимание подходов и методов литературной публицистики для борьбы с глобальным продовольственным кризисом, во-первых, предоставляет новейшие представления о роли публицистики в развитии сельского хозяйства и продовольственной безопасности; во-вторых, способствует развитию и самого этого жанра, открывая новые перспективы его изучения. Международный научно-исследовательский институт продовольственной политики в сотрудничестве с Продовольственной и сельскохозяйственной организацией в своем Глобальном индексе голода отнес Нигерию к странам с высоким уровнем угрозы голода, с индексом 25,5 (серьезная угроза голода). Основываясь на концепте «возбуждаемых правил» Марка Крамера, авторы выделяют такие характеристики литературной публицистики: погружение в мир историй; разработка неявных правил (заветов) по точности и искренности; описание главным образом повседневных, рутинных событий; развитие смысла, основанного на последовательной реакции читателей. В этом исследовании возникают следующие эвристические вопросы: насколько литературная публицистика может способствовать продовольственной безопасности? Методы литературной публицистики можно использовать для поощрения участия в сельском хозяйстве? Методы литературной публицистики можно использовать для управления политикой и программами правительства в сельском хозяйстве? Всего 30 респондентов предоставили рассказы (нарративы) о связи между литературной публицистикой и продовольственной достаточностью. В качестве инструмента для сбора данных использовалось структурированное интервью, а для обработки результатов исследования использовался тематический анализ. Результаты полуструктурированного интервью показали, что литературная публицистика может помогать в борьбе с продовольственным кризисом во всем мире и в Нигерии. Также было обнаружено, что методы, которые используются для борьбы с продовольственным кризисом, включают: сцену за сценой, инфотейнмент (комбинация информации и развлечений), диалог, субъективность и точность. Во время интервью было выявлено, что литературная публицистика не получила должного места в Нигерии, в отличие от других стран, например, Соединенных Штатов Америки, где она практикуется с 1960-х годов. Эти результаты исследовались в рамках модели ACADA (оценка, коммуникация, анализ, дизайн, действия). Модель была разработана Организацией Объединенных Наций для Международного фонда чрезвычайных ситуаций для детей. Обсуждались также возможности влияния полученных результатов на достаточное обеспечение продуктами питания и расширение ареала действия литературной публицистики. ; Протягом багатьох років світові лідери продовжують розв'язувати питання боротьби з голодом. Хоча зростаючий голод впливає на країни різних континентів світу, африканські країни і частина Азії, здається, найбільше вражені цією проблемою. Це дослідження розглядає взаємозв'язок між літературною публіцистикою та боротьбою з глобальною продовольчою кризою, з фокусом на Нігерії. Зокрема, в дослідженні розглянуто ступінь розгортання літературної публіцистики для боротьби з голодом, техніки її розгортання з метою стимулювання державної політики щодо достатнього забезпечення продовольством та заохочення громадської участі в сільському господарстві. Попри те, що літературна публіцистика є новим жанром комунікацій в Нігерії, вона має потенціал сприяння сільськогосподарській діяльності та державній політиці із забезпечення продовольчої безпеки. Розуміння підходів і методів літературної публіцистики для боротьби з глобальною продовольчою кризою, по-перше, надає найновіші уявлення про роль публіцистики в розвитку сільського господарства та продовольчої безпеки; по-друге, сприяє розвитку і самого цього жанру, відкриваючи нові перспективи його вивчення. Міжнародний науково-дослідний інститут продовольчої політики у співпраці з Продовольчою та сільськогосподарською організацією у своєму Глобальному індексі голоду відніс Нігерію до країн з високим рівнем загрози голоду, з індексом 25,5 (серйозна загроза голоду). Базуючись на концепті «порушуваних правил» Марка Крамера, автори виділяють такі характеристики літературної публіцистики: занурення в світ історій; розробка неявних правил (завітів) щодо точності та щирості; опис головним чином повсякденних, рутинних подій; розвиток сенсу, заснованого на послідовній реакції читачів. У цьому дослідженні виникають наступні евристичні запитання: наскільки літературна публіцистика може сприяти продовольчій безпеці? Які методи літературної публіцистики можна використовувати для заохочення участі в сільському господарстві? Які методи літературної публіцистики можна використовувати для управління політикою та програмами уряду в сільському господарстві? Загалом 30 респондентів надали розповіді (наративи) про зв'язок між літературною публіцистикою та продовольчою достатністю. Як інструмент для збору даних використовувалось структуроване інтерв'ю, а для опрацювання результатів дослідження використовувався тематичний аналіз. Результат напівструктурованого інтерв'ю показав, що літературна публіцистика може допомагати у боротьбі з продовольчою кризою в усьому світі і в Нігерії. Також було виявлено, що методи, які використовуються для боротьби з продовольчою кризою, включають: сцену за сценою, інфотейнмент (комбінація інформації та розваг), діалог, суб'єктивність і точність. Під час інтерв'ю було виявлено, що літературна публіцистика не отримала належного місця в Нігерії, на відміну від інших країн, наприклад, Сполучених Штатів Америки, де вона практикується з 1960-х років. Ці результати досліджувалися в рамках моделі ACADA (оцінка, комунікація, аналіз, дизайн, дії). Модель була розроблена Організацією Об'єднаних Націй для Міжнародного фонду надзвичайних ситуацій для дітей. Обговорювалися також можливості впливу отриманих результатів на достатнє забезпечення продуктами харчування та розширення ареалу дії літературної публіцистики.