ЗНИЩЕННЯ ПОЛЬСЬКОЇ КОЛОНІЇ ПИШІВКА НАВЕСНІ 1944 р. У ВІДОБРАЖЕННІ Й ОСМИСЛЕННІ НАРОДНО-ОПОВІДНОЇ ТРАДИЦІЇ ; THE DESTRUCTION OF THE POLISH COLONY OF PYSHIVKA IN THE SPRING 1944 IN THE REFLECTION AND UNDERSTANDING OF THE PEOPLE'S STORY TRADITION

Abstract

Анотація. Мета дослідження – розкрити, як українська народно-оповідна традиція у записах кінця ХХ – початку ХХІ ст. відображає й осмислює одну з численних подій польсько-українського збройного конфлікту середини ХХ ст. – знищення українським збройним підпіллям навесні 1944 р. польської колонії Пишівка. Простежити, як респонденти різного віку, статі, культурно-освітнього рівня, ідейно-політичних переконань і моральних цінностей розглядають цю подію. Також вияснити, як їхня історична пам'ять корелюється особливостями українсько-польських суспільно-політичних, господарсько-економічних і морально-світоглядних стосунків у період української незалежності. Методологічна основа – метод герменевтики як мистецтво розуміння текстуального дискурсу, а також як коментування та інтерпретацію мистецького твору шляхом розумово-аналітичного й інтуїтивного осягнення його ідейно-художнього, психоемоційного смислу. А також історичний метод дослідження, що полягає у вивченні у хронологічній послідовності виникнення, формування та розвитку події, явища чи інших об'єктів, що сприяє поглибленому розумінню їхньої сутності. Наукова новизна – вперше в українській фольклористиці й історичній науці власноруч зібрано оригінальну джерельну базу, й на її основі проаналізовано генезис і динаміку епічно-історичної пам'яті локального народного середовища про до цього недосліджений момент минулого польсько-українського протистояння. Водночас простежено, як ця пам'ять впливає на формування світоглядно-ціннісних і поведінкових характеристик цього середовища. Приходимо до висновку, що осмислення оповідною традицією знищення Пишівки відбувається у двох площинах – суспільно-політичній, мілітарній з одного боку, й християнсько-моральній гуманістичній – з іншого. Простежується тенденція, що чим дальше оповідачі віддалені від реальностей національно-визвольної боротьби, не були її очевидцями і глибше не цікавляться нею із друкованих чи інших джерел, тим їхнє осмислення більшою мірою набирає гуманістично-морального наповнення. Вони щиро жаліють і сумують з того, що сталося, проявляють підсвідомий комплекс вини і звідси більше концентрують увагу на мирних доброзичливих стосунках до війни. ; Summary. The purpose of the study is to discover how the Ukrainian folk-narrative tradition in the records of the end of the 20th century – the beginning of the 21st century reflects and comprehends one of the numerous Polish-Ukrainian armed conflicts of the mid-twentieth century – the destruction by the Ukrainian Armed Forces in the spring of 1944 of the Polish colony Pyshivka. To track how respondents of all ages, genders, cultural and educational backgrounds, ideological and political beliefs and moral values view this event. Also, to find out how their historical memory correlates with the features of Ukrainian-Polish socio-political, economic, economic and moral outlook in the period of Ukrainian independence. The methodological basis is the method of hermeneutics as an art of understanding textual discourse, as well as as commenting on and interpreting a work of art through a mental-analytical and intuitive comprehension of its ideological, artistic, psycho-emotional sense. And also a historical method of research, which is to study the chronological sequence of occurrence, formation and development of events, phenomena or other objects, which contributes to an in-depth understanding of their essence. Scientific novelty For the first time in Ukrainian folklore science and historical science the original source database was collected, and on the basis of it the genesis and dynamics of the epic-historical memory of the local people are analyzed about the unexplored moment of past Polish-Ukrainian confrontation. At the same time, it is traced how this memory influences the formation of the outlook-value and behavioral characteristics of this environment. We conclude that comprehension by the narrative tradition of the destruction of Pyshivka takes place in two planes- socio-political, militaristic on the one hand, and Christian-moral humanistic on the other. There is a tendency that the farther the narrators are from the realities of national liberation struggl not being eyewitnesses themselves the less is their interested in it from print or other sources, so their comprehension becomes more humanistic and moral. They sincerely regret what happened, show a subconscious complex of guilt, and hence focus more on peaceful, friendly attitude to war.