ЯЗЫКОВАЯ СИТУАЦИЯ КАК ФАКТОР РАЗВИТИЯ АНГЛОЯЗЫЧНОЙ ЛЕКСИКОГРАФИИ ИНДИИ: ДОБРИТАНСКИЙ ПЕРИОД ; МОВНА СИТУАЦІЯ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ ІНДІЇ: ДОБРИТАНСЬКИЙ ПЕРІОД ; LINGUISTIC SITUATION AS THE DEVELOPMENT FACTOR OF THE ENGLISH LANGUAGE LEXICOGRAPHY IN INDIA: BEFORE THE BRITISH RAJ

Abstract

Данная статья представляет собой первую часть исследования, посвященного изучению языковой ситуации как фактора развития англоязычной лексикографии Индии. В работе рассматриваются понятие языковой ситуации и ее значимые компоненты; выявляются и анализируются основные составляющие языковой ситуации Индии в добританский период, т.е. в то время, которое определяет дальнейшую специфику формирования индийской англоязычной лексикографии. Понимание языковой ситуации как совокупности форм существования одного или нескольких языков в их территориально-социальном взаимоотношении и функциональном взаимодействии в границах определённых географических регионов или административно-политических образований позволяет выделить количественные, качественные и оценочные параметры, описывающие языковую ситуацию на любом историческом уровне. Изучение параметров языковой ситуации Индии в добританский период выявляет сложную комплексную картину, компоненты которой, с одной стороны, зависят от историко-культурных, социально-политических и лингвистических условий формирования, а с другой, – определяют лингвистическое, в частности лексикографическое направление развития научной мысли. Так, количественные параметры языковой ситуации Индии отличаются разномощностью, многополюсностью и некоторой дисгармоничностью как с точки зрения демографической, так и коммуникативной мощности, что ведет к функциональной поликомпонентности. Основной чертой качественных параметров является многоязычность: на территории Индостана в течение многих столетий сосуществовало множество как близкородственных идиомов, так и языков, входящих в разные языковые семьи, что, в свою очередь, способствовало развитию как экзо-, так и эндоглоссии. Такой характер языковой ситуации в Индии привел к плодотворному развитию лексикографической практики, к созданию многочисленных словарей различного типа, вырабатыванию принципов организации самих словарей. ; Ця стаття є першою частиною дослідження, присвяченого вивченню мовної ситуації як фактору розвитку англомовної лексикографії Індії. У роботі розглядаються поняття мовної ситуації та її значущі компоненти; складові мовної ситуації Індії в добританський період, тобто в час, який визначає подальшу специфіку формування індійської англомовної лексикографії. Розуміння мовної ситуації як сукупності форм існування однієї або декількох мов у їх територіально-соціальних взаємовідносинах і функціональній взаємодії в межах певних географічних регіонів або адміністративно-політичних утворень дає змогу виділити кількісні, якісні й оціночні параметри, що описують мовну ситуацію на будьякому історичному рівні. Вивчення параметрів мовної ситуації Індії в добританський період виявляє складну комплексну картину, компоненти якої, з одного боку, залежать від історико-культурних, соціально-політичних і лінгвістичних умов формування, а з іншого, – визначають лінгвістичний, зокрема лексикографічний напрям розвитку наукової думки. Так, кількісні параметри мовної ситуації Індії відрізняються різнопотужністю, багатополюсністю і деякою дисгармонійністю як з точки зору демографічної, так і комунікативної потужності, що веде до функціональної полікомпонентності. Основною рисою якісних параметрів є багатомовність: на території Індостану протягом багатьох століть співіснувала велика кількість як близькоспоріднених ідіомів, так і мов, що входили до складу різних мовних сімей, що, в свою чергу, сприяло розвитку як екзо-, так і ендоглосії. Такий характер мовної ситуації в Індії призвів до плідного розвитку лексикографічної практики, до створення численних словників різного типу, розвитку принципів організації самих словників. ; The given paper features the first part of the extended research focused on the investigation of the linguistic situation as a development factor of the English language lexicography in India. Thus, in this article the theoretical notions of 'linguistic situation' and its integral components are scanned, and the main constituencies of the linguistic situation in India before the British Rule are scrutinized. Special attention given to this historic period is justified by the specificity of the English language lexicography development moulded during this time. Linguistic situation is viewed as a network of the forms of one language or several languages in their areal and social interplay within explicit geographic territories and definite political entities. Such recognition of the notion places emphasis on the quantitative, qualitative and evaluative parameters, enabling the depiction of linguistic situation on any historic level. The study of the parameters of the linguistic situation in India in the period before the British Rule reveals a complex picture, the constituencies of which, on the one hand, are dependent on historic, cultural, socio-political and linguistic conditions, on the other, ascertain further lexicographic development of scientific thinking. The quantitative parameters of the linguistic situation in India display the variability of force, multicentricity and certain disharmonicity regarding demographic as well as communicative force leading to functional polycomponent structure. The essential feature of qualitative parameters resides in plurilingualism: a score of cognate languages and languages of different families has coexisted on the territory of Hindustan for many centuries favoring the development of both exo- and endoglossia. The character of linguistic situation in India leads to the rewarding development of lexicographic practice, to the compilation of various types of dictionaries, to the elaboration of guidelines towards dictionaries arrangement.