The socio-political thought of Plato: the protosociological dimension ; Социально-политическая мысль Платона: социологическое измерение ; СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ПЛАТОНА: ПРОТОСОЦІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР

Abstract

The article highlights some aspects of Plato's scientific heritage, taking into account his generalizing ideas, which are formalized in the doctrine of the state, laws, social justice, restraint, the most "desirable" model of social structure, the process of education, gender equality, the hierarchy of mass consciousness, condemnation of contrasting poverty and wealth, advantages and disadvantages of the most common forms of government. In addition, research interest is focused on noteworthy episodes of his biography, the philosopher's absolute faith in the educational mission and the progressive nature of scientific knowledge. Attention is focused on the activities of Plato's "Academy" and its graduates – academicians – Lycurgus, Aristippus, Antisthenes, Aristotle, which was founded by Plato and has almost a thousand-year history. Special attention is focused on the personality of Lycurgus, who, in our opinion, most fully implemented in Sparta some of the ideas of the philosophical doctrine of the classic. At the same time, the strengths and weakness, according to the philosopher's view, of democracy are highlighted. The researcher's concepts regarding the danger and pathogenic nature of tyranny, timarchy and oligarchy are detailed. His utopian ideas on the construction of an "ideal state" are revealed, the basis of which, according to the philosopher, should be structurally isomorphic to a rational soul. In other words, the three social estates of society – the rulers-wise men, warriors, artisans-farmers should be relevant to the three components of the soul-wise, strong-willed and willing. It is noted that despite the aristocratic origin of Plato and his apologetics for the slave-owning system, in his treatises he still worried about the fate and hardships of average, ordinary people. The philosopher designed the "ideal state" based primarily on their interests. At the same time, Plato's socio-economic thoughts on private property, division of labor, various forms of economic deviation are panoramicly illuminated. The conclusion is made about the utopianism, the contradictory nature of some of the scientist's ideas, but at the same time the relevance of his vision of certain terminal and instrumental goals of state building is emphasized. It is mainly about the desire to achieve the common good (that is, taking into account the interests of all citizens of the state), non-acceptance of the principles of inheritance of social (class) status, as well as the importance and relevance of the values of meritocracy in the mass consciousness. ; Проанализированы некоторые аспекты научного наследия Платона обращая внимание на его обобщающие идеи, которые оформлены в учение о государстве, правовой системе, социальной справедливости, конструктивном наборе «золотой середины», наиболее «желательной» модели социальной структуры, процессе воспитания, гендерном равенстве, аксиологической иерархии массового сознания, невосприятии контрастной бедности и богатства, преимуществах и недостатках самых распространённых тогда форм государственного правления. Кроме того, исследовательский интерес сосредоточен на примечательных эпизодах его биографии, абсолютной вере философа в просветительскую миссию и прогрессивный характер научного знания. Акцентировано внимание на деятельности платоновской Академии, которая была основана Платоном и насчитывает почти тысячелетнюю историю, и ее выпускниках: Ликурге, Аристиппе, Антисфене, Аристотеле. Отдельное внимание сфокусировано на личности Ликурга, который, по нашему мнению, наиболее полно воплотил в Спарте некоторые идеи философского учения классика. Вместе с тем выделены сильные и слабые стороны демократии. Детализированы концепты исследователя касательно опасности и патогенной природы тирании, тимархии и олигархии.Охарактеризованы утопические идеи Платона по поводу построения «идеального государства». Его основа, по мнению философа, должна быть структурно изоморфна разумной душе. Другими словами, три социальных сословия общества – правители-мудрецы, воины, ремесленники-землеробы – должны быть конгруэнтны трем составляющим души – мудрой, волевой и желающей. Отмечено, что, несмотря на аристократическое происхождение Платона и его апологетику рабовладельческого строя, в своих трактатах он переживал по поводу судьбы и мытарств среднестатистического, простого человека. Философ проектировал «идеальное государство», исходя прежде всего из их интересов. Вместе с тем панорамно освещены социально-экономические мысли Платона касательно частной собственности, разделения труда, разнообразных форм хозяйственной девиации. Сделан вывод про утопичность и противоречивый характер некоторых идей ученого, но в то же время подчеркнута актуальность его видения отдельных терминальных и инструментальных целей государственного строительства. Речь идет главным образом о стремлении достичь общего блага (то есть учета интересов всех граждан государства), невосприятии принципов наследования социального (классового) статуса, а также значимости и востребованности в массовом сознании ценностей меритократии. ; Проаналізовано окремі аспекти наукової спадщини Платона з огляду на його узагальнювальні ідеї, які оформлені у вчення про державу, правову систему, соціальну справедливість, затребуваність конструктивного набору «золотої середини», «найбажанішу» модель соціальної структури, процеси виховання, гендерну рівність, аксіологічну ієрархію масової свідомості, несприйняття контрастної бідності та багатства, переваги і недоліки найпоширеніших форм державного правління. Зокрема, увагу сфокусовано на найприкметніших епізодах його біографії, абсолютній вірі філософа у просвітницьку місію та прогресивний характер наукового знання. Акцентовано на освітній діяльності Академії, яка була заснована філософом і налічує майже тисячолітню історію, та її випускниках: Лікурзі, Арістіппі, Антисфені, Аристотелі. Особливо зауважено постать Лікурга, який, на нашу думку, найповніше намагався втілити у Спарті окремі ідеї філософського вчення Платона. Крім того, зазначено сильні сторони і недоліки демократії. Деталізовано думки класика щодо небезпеки та патогенної природи тиранії, тимархії й олігархії. Окрему увагу зосереджено на утопії Платона стосовно побудови «ідеальної держави». Її основа, на думку дослідника, має бути структурно ізоморфною розумній душі, тобто три соціальні стани суспільства – правителі-мудреці, воїни, ремісники-землероби – мають бути конгруентними трьом частинам душі – мудрій, вольовій і бажаючій/пристрасній. Зауважено, що, попри аристократичне походження Платона та його апологетику рабовласницького порядку, він переймався у своїх дослідженнях долею та поневіряннями звичайної людини. Філософ проєктував «ідеальну державу» з огляду саме на її інтереси. Водночас панорамно висвітлено соціально-економічні думки Платона стосовно приватної власності, розподілу праці, різноманітних форм господарської девіації тощо. Зроблено висновок щодо утопічності та суперечливого характеру деяких ідей ученого, але одночасно підкреслено актуальність його бачення окремих термінальних і інструментальних цілей у процесах державного будівництва. Ідеться насамперед про прагнення до досягнення загально блага суспільства (тобто врахування інтересів усіх громадян держави), несприйняття принципів спадкоємності соціального (класового) статусу, а також значущості та затребуваності у масовій свідомості цінностей меритократії.