The revival of political philosophy in France in the second half of the 20th century: Revival of political philosophy in the 20th century ; Відродження політичної філософії у Франції другої половини ХХ століття: Відродження політичної філософії у ХХ столітті

Abstract

The article identifies elements of national experience that became the preconditions for such revival, as well as determined the originality of French political philosophy. Based on the publi- cations of V. Descombes, G. Labelle, D. Tanguay, M. Foessel, . Jourdain, the author distin- guishes between French political philosophy in the narrow sense, which is represented by C. Castoriadis, C. Lefort, P. Rosanvallon, M. Gauchet, P. Manent, Ph. Raynaud (paying special atten- tion to the Ukrainian translations of their works), and the articulation of political questions in terms of philosophical theory by well-known representatives of French theory. The reasons that hindered the development of political philosophy in France were the dominance of the positiv- ist paradigm in the social sciences and Marxism in the French intellectual milieu. The impulsion for the revival of political philosophy in France was the crisis of Marxism and preparations for the celebration of the 200th anniversary of the French Revolution of 1789. The distinguishing features of French political philosophy, according to the author, are the study of political problems in the context of intellectual, social, cultural history and ethnology, as well as through the prism of the works of classical French authors. The author also pays attention to the special role of R. Aron in the revival of French political philosophy. ; На думку автора статті, своєрідність національних традицій філософії у модерний час ви- значають: місце філософії в національній академічній системі, зокрема у властивій цій сис- темі номенклатурі наук і дисциплін; функціювання філософії у межах інтелектуального й культурного простору, окресленого використанням національної мови; рівень і спосіб при- сутності філософії у публічному просторі. Своєрідність національної традиції політичної філософії визначає також те, що інтерес до неї та підходи до неї зумовлені національним політичним досвідом та досвідом його осмислення. У статті вказано елементи національного досвіду, які стали передумовами відродження політичної філософії у Франції другої половини ХХ століття, а також визначили своєрідність французької політичної філософії. Спираючись на публікації В. Декомба, Ж. Лабеля, Д. Танґе, М. Фоселя та Е. Журдена, автор розрізняє артикуляцію політичних питань у термінах фі- лософської теорії з боку відомих представників French theory та французьку політичну філо- софію у вузькому розумінні. Представниками останньої він вважає К. Касторіадиса, К. Ле- фора, П. Розанвалона, М. Ґоше, П. Манана та Ф. Рено, звертаючи особливу увагу на україн- ські переклади їхніх праць. Причинами, що перешкоджали розвиткові політичної філософії у Франції було домінування позитивістської парадигми у соціальних науках та марксизму у французькому інтелектуальному середовищі. Поштовхами до відродження політичної філо- софії у Франції були криза марксизму та підготовка до святкування 200-річчя Французької революції 1789 року. До особливостей французької політичної філософії автор відносить до- слідження політичних проблем у контексті інтелектуальної, соціальної, культурної історії та етнології, а також крізь призму праць класичних французьких авторів. Автор також звертає увагу на особливу роль Р. Арона у відродженні французької політичної філософії.