Socio-political representation at the level of territorial communities: reflection in the modern political discourse ; Социально-политическое представительство на уровне территориальных общин: отражение в современном политическом дискурсе ; Соціально-політичне представництво на рівні територіальних громад: відображення у сучасному політичному дискурсі

Abstract

The article considers the political evolution of territorial communities in democratic countries as a problem that reflects the local regional political authenticity and becomes the basis for applied research. The interrelation of the criteria of professionalization of managerial staff at the territorial level with local educational and scientific traditions is substantiated.The purpose of this article is to establish the level of reflection in the modern discourse of political science of socio-political representation of territorial communities.Research methods. The structural-functional method is used to analyze the criteria for staff promotion and their inclusion in certain management teams; the method of comparison used to relate to democratic procedures and practices of representation determines the quality of community development at the territorial level; a method of retrospective reconstruction to establish a high level of compliance with certain conditions of functioning in a controlled power environment, clear implementation of procedures, ensuring stability and implementation of a certain authoritarian course.Results. The assessment of the phenomenon of institutional inequality of communities determines the incomplete correspondence of elites of different levels in the former post-communist states. It is proved that the electoral variability of socio-political representation at the territorial level is manifested in the moderate position of the elites, their party and ideological mimicry in the conditions of insufficiently predictable and clear electoral result. Emphasis is placed on the factors of elite professionalism, which are not focused on managerial qualities, but are determined by archaic principles of situational loyalty and political expediency. The properties of population participation in the electoral process as a decisive factor in the qualitative political transformation of territorial communities are revealed. The specifics of the mechanisms of political representation and the processes of reforming territorial communities in the old European democracies and post-communist countries are noted. The substantiation of the tendency to preserve the internal elite patron clientelism and to ensure one's own position regardless of the political situation is proposed. ; В статье рассмотрена политическая эволюция территориальных общин в демократических странах как проблема, которая отражает местную региональную политическую аутентичность, и становится основой для прикладных научных разработок. Обосновано взаимосвязь критериев профессионализации управленческих кадров на территориальном уровне с местными образовательными и научными традициями.Целью данной статьи является установление уровня отражения в современном дискурсе политической науки социально-политического представительства территориальных общин.Методы исследования. Использован структурно-функциональный метод для анализа критериев продвижения кадров и их включения в определенные управленческие команды, метод сравнения применен для связи с демократическими процедурами и практиками представительства определяет качество развития общин на территориальном уровне; метод ретроспективной реконструкции для установления высокого уровня соответствия определенным условиям функционирования в контролируемом властной среде, четкого выполнения процедур, обеспечение стабильности и реализации определенного авторитарного курса.Результаты. Данная оценка феномена институциональной неровности общин определяет неполное соответствие элит разных уровней в бывших посткоммунистических государствах. Доказано, что электоральная изменчивость социально-политического представительства на территориальном уровне проявляется в умеренной позиции элит, их партийной и идеологической мимикрии в условиях недостаточно прогнозируемого и четкого электорального результата. Акцентировано внимание на факторах профессионализма элит, которые не ориентируются на менеджерские качества, а определяются архаичными принципами ситуативной лояльности и политической целесообразности. Раскрыто свойства участия населения в электоральном процессе в качестве решающего фактору качественного политического преобразования территориальных общин. Отмечено специфику механизмов политического представительства и процессов реформирования территориальных общин в старых европейских демократиях и посткоммунистических странах. Предложено обоснование тенденции к консервации внутренне элитного патрон-клиентелизма и обеспечения собственного положения независимо от политической конъюнктуры. ; У статті розглянуто політичну еволюцію територіальних громад у демократичних країнах як проблему, яка відображає місцеву регіональну політичну автентичність, та стає основою для прикладних наукових розробок. Обґрунтовано взаємозв'язок критеріїв професіоналізації управлінських кадрів на територіальному рівні з місцевими освітніми і науковими традиціями.Метою даної статті є встановлення рівня відображення у сучасному дискурсі політичної науки соціально-політичного представництва територіальних громад.Методи дослідження. Використано структурно-функціональний метод для аналізу критеріїв просування кадрів та їх включення до певних управлінських команд; метод порівняння застосований для зв'язок з демократичними процедурами та практиками представництва визначає якість розвитку громад на територіальному рівні; метод ретроспективної реконструкції для встановлення високого рівня відповідності певним умовам функціонування у контрольованому владному середовищі, чіткого виконання процедур, забезпечення стабільності та реалізації певного авторитарного курсу.Результати. Дано оцінку феномену інституційної нерівності громад визначає неповну відповідність еліт різних рівнів у колишніх посткомуністичних державах. Доведено, що на електоральна мінливість соціально-політичного представництва на територіальному рівні проявляється у поміркованій позиції еліт, їх партійній і ідеологічній мімікрії в умовах недостатньо прогнозованого та чіткого електорального результату. Акцентовано увагу на чинниках професіоналізму еліт, які не орієнтуються на менеджерські якості, а визначаються архаїчними принципами ситуативної лояльності та політичної доцільності. Розкрито властивості участі населення у електоральному процесі як вирішального чиннику якісного політичного перетворення територіальних громад. Відзначено специфіку механізмів політичного представництва і процесів реформування територіальних громад в старих європейських демократіях і посткомуністичних країнах. Запропоновано обґрунтування тенденції до консервації внутрішньо-елітного патрон-клієнтелізму та забезпечення власного становища не залежно від політичної кон'юнктури.