Perpetuation of Taras Shevchenko's memory in the Ukrainian national movement of the Dnieper region at the beginning of the XX century ; Увековечения памяти Тараса Шевченко в украинском национальном движении Приднепровья в начале ХХ в. ; Увічнення пам'яті Тараса Шевченка в українському національному русі Наддніпрянщини на початку ХХ ст

Abstract

The relevance of this topic is seen in the fact that its study provides an opportunity to deepen the understanding of the underdeveloped problem of perpetuating the historical memory of Taras Shevchenko – a symbol of the Ukrainian nation's struggle for social and national freedom as an important factor in opposing the imperial regime. Tsarism by methods of ideological, gendarmerie-police, censorship pressure in every way prevented the activation of conscious Ukrainians in the early twentieth century. The aim of the study is to study the perpetuation of the memory of Taras Shevchenko in the Ukrainian national movement of the Dnieper region in the early twentieth century. The results of the article are that based on the study of archival and published documents, journalistic materials of the press and memoirs, various methods of legal and illegal activity of the Ukrainian national movement in preserving the historical memory of Taras Shevchenko were reconstructed. It is emphasized that the progressive public widely celebrated the 40th anniversary of Kobzar's death in the press. In the early twentieth century Ukrainian activists raised the issue of erecting a monument to Shevchenko, continued the tradition of visiting the tomb of the Ukrainian poet, tried to perpetuate his memory in toponymy, participated in Shevchenko's memorial services, resorted to illegal gatherings in honor of Kobzar, mentioned him during meetings and communication in among the intelligentsia. The originality and scientific novelty of the article in the production and development of insufficiently researched plot on historical Shevchenko studies, actualization and conceptualization of various concrete-historical material. Conclusions were made on various forms and methods of struggle to preserve the memory of Taras Shevchenko, which contributed to the establishment of national consciousness among Ukrainians, strengthened the political tendency in the Ukrainian national movement. ; Актуальность данной темы видится в том, что ее изучение дает возможность углубить представление о недостаточно разработанную проблему увековечения исторической памяти Тараса Шевченко - символа борьбы украинской нации за социальную и национальную свободу как важного фактора противостояния имперском режима. Царизм методами идеологического, жандармско-полицейского, цензурного давления всячески препятствовал активизации сознательного украинства в начале ХХ в. Целью исследования является изучение увековечения памяти Тараса Шевченко в украинском национальном движении Приднепровья начале ХХ в. Результаты статьи заключаются в том, что на основе изучения архивных и опубликованных документов, публицистических материалов прессы и воспоминаний, реконструированы различные методы легальной и нелегальной деятельности участников украинского национального движения в деле сохранения исторической памяти о Тарасе Шевченко. Отмечено, что прогрессивная общественность достаточно широко отметила 40-летие со дня смерти Кобзаря в прессе. В начале ХХ в. Украинские деятели ставили вопрос о сооружении памятника Шевченко, продолжали традицию посещения могилы украинского поэта, пытались увековечить его память в топонимике, участвовали в Шевченковским панихидах, прибегали к нелегальным собрания в честь Кобзаря, вспоминали его во время встреч и общения в среде интеллигенции. Оригинальность и научная новизна статьи в постановке и разработке недостаточно исследованного сюжета с исторической шевченковедения, актуализации и концептуализации разнообразного конкретно-исторического материала. Сделаны выводы относительно различных форм и методов борьбы за сохранение памяти Тараса Шевченко, способствовавшие утверждению среди украинский национального сознания, укрепляли политическую тенденцию в украинском национальном движении. ; Актуальність даної теми вбачається в тому, що її вивчення дає можливість поглибити уявлення про недостатньо розроблену проблему увічнення історичної пам'яті Тараса Шевченка – символа боротьби української нації за соціальну та національну свободу як важливого чинника протистояння імперському режиму. Царизм методами ідеологічного, жандармсько-поліцейського, цензурного тиску всіляко перешкоджав активізації свідомого українства на початку ХХ ст. Метою дослідження є вивчення увічнення пам'яті Тараса Шевченка в українському національному русі Наддніпрянщини початку ХХ ст. Результати статті полягають в тому, що на основі вивчення архівних та опублікованих документів, публіцистичних матеріалів преси та спогадів, реконструйовано різні методи легальної й нелегальної діяльності учасників українського національного руху у справі збереження історичної пам'яті про Тараса Шевченка. Наголошено на тому, що прогресивна громадськість достатньо широко відзначила 40-річчя від дня смерті Кобзаря в пресі. На початку ХХ ст. українські діячі порушували питання про спорудження пам'ятника Шевченку, продовжували традицію відвідування могили українського поета, робили спроби увічнити його пам'ять у топоніміці, брали участь у Шевченківських панахидах, вдавалися до нелегальних зборів на пошану Кобзаря, згадували його під час зустрічей і спілкування в середовищі інтелігенції. Оригінальність і наукова новизна статті в постановці й розробці недостатньо дослідженого сюжету з історичного шевченкознавства, актуалізації й концептуалізації різноманітного конкретно-історичного матеріалу. Зроблено висновки стосовно різних форм і методів боротьби за збереження пам'яті Тараса Шевченка, що сприяли утвердженню серед українців національної свідомості, зміцнювали політичну тенденцію в українському національному русі.