INTERNATIONAL ECOLOGICAL POLICY VEKTOR OF AUSTRALIA IN 1979s ; МЕЖДУНАРОДНЫЙ ВЕКТОР ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ПОЛИТИКИ АВСТРАЛИИ: 1970-Е ГОДЫ ; МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ АВСТРАЛІЇ: 1970-ТІ РОКИ

Abstract

The main object of the research is to identify the features of the formative stage of the external vector of Australian environmental policy, which dates back to the 1970s. Methodology of the research is based on an analysis of documents of the Australian Parliament, Department of Foreign Affairs and Trade and the Ministry of Water, Agriculture and Environment. It is found that by the early 1970s, Australia had adopted the first international agreements that formed the basis for the further development of its multilateral environmental cooperation. During this period, various mechanisms and models of multilateral cooperation were developed. The role of United Nations Conference on the Environment held in Stockholm in 1972 in the development of a new level of international environmental cooperation is revealed. It is proven that a number of environmental problems has been has exacerbated in Australia. This led to the country's need for a broad exchange of information with other countries of the world in order to overcome them and to join forces more closely to combat them. By this time in Australia, at both the federal and state levels, government agencies responsible for implementing environmental policies were established. This facilitated the coordination of the internal and external vector of environmental activities. It is concluded that after this conference, in the 1970s, the period of formation of the international vector of Australian environmental policy began. This is justified by the fact that it was based on new principles and background and included new directions. Its peculiarity is demonstrated. It is emphasized on the important role played by the Australian Parliament in the implementation of international agreements. ; Целью исследования является выявление особенностей этапа становления внешнего вектора экологической политики Австралии, который отнесен к 1970-м годам. Исследование проведено на основе анализа документов Парламента Австралии, Департамента внешних отношений и торговли и Министерства воды, сельского хозяйства и окружающей среды. В результате исследования установлено, что в нач. 1970-х гг. в Австралии был принят ряд первых международных соглашений, которые сформировали основу для дальнейшего развития многостороннего экологического сотрудничества. В этот период были отработаны различные механизмы и модели многостороннего сотрудничества. Раскрыта роль Конференции ООН по Окружающей среде, которая состоялась в Стокгольме в 1972 г., в развитии международного экологического сотрудничества нового уровня. Доказано, что на тот момент в Австралии обострился ряд экологических проблем, что обусловило потребность страны в широком обмене информацией с другими странами мира по их преодолению и более тесного объединения усилий в борьбе с ними. Именно в это время в Австралии на уровне федерации и на уровне штатов были созданы государственные учреждения, ответственные за внедрение экологической политики, что способствовало координации внутреннего и внешнего вектора природоохранной деятельности. Сделан вывод, что именно после этой конференции, в 1970-х гг., начался период становления международного вектора экологической политики Австралии, ведь она основывалась на новых началах и принципах и включила новые направления. Продемонстрирована ее особенность. Отмечена большую роль, которую уделяет Парламент Австралии выполнению международных соглашений. ; Метою дослідження є виявлення особливостей етапу становлення зовнішнього вектора екологічної політики Австралії, який віднесено до 1970-х рр. Дослідження проведено на основі аналізу документів Парламенту Австралії, Департаменту зовнішніх відносин і торгівлі та Міністерства води, сільського господарства і навколишнього середовища. У результаті дослідження встановлено, що до поч. 1970-х рр. в Австралії було прийнято низку перших міжнародних угод, які сформували підґрунтя для подальшого розвитку багатостороннього екологічного співробітництва. У цей період були відпрацьовані різні механізми і моделі багатостороннього співробітництва. Розкрита роль Конференції ООН з Навколишнього середовища, яка відбулася у Стокгольмі в 1972 р., у розвитку міжнародного екологічного співробітництва нового рівня. Доведено, що на цей момент в Австралії загострилася низка екологічних проблем, що обумовило потребу країни у широкому обміні інформацією з іншими країнами світу щодо їх подолання і більш тісного об'єднання зусиль у боротьбі з ними. Саме в цей час в Австралії і на рівні федерації і на рівні штатів були створені державні установи, відповідальні за впровадження екологічної політики, що сприяло координації внутрішнього і зовнішнього вектора природоохоронної діяльності. Зроблено висновок, що саме після цієї конференції, у 1970-х рр., розпочався період становлення міжнародного вектора екологічної політики Австралії, адже ця діяльність ґрунтувалася на нових засадах і принципах і включила нові напрями. Продемонстровано її особливість. Наголошено на великій ролі, яку приділяє Парламент Австралії виконанню міжнародних угод.