The role of socio-cultural aspect in the formation of park environment ; Роль соціокультурного аспекту у формуванні паркового середовища

Abstract

One of the important issues in the formation of a park environment is the identification of the human needs, which must be realized within the boundaries of this environment and which change under the influence of both personal and socio-cultural factors. The importance of studying the socio-cultural aspect is due to politics of memory, which is the object of scientific interest of a number of scientists, however, the state policy on in relation to the Soviet heritage in modern Ukraine has not yet become the subject of thorough scientific research. The objectives – to identify the role of socio-cultural aspect in the formation of requirements for the environment of park objects of different functional purpose. The study involved 60 people, aged 22 to 74 years. Identification of the influence of socio-cultural factor, in particular Soviet ideals, on the formation of requirements for the park environment necessitated the division of respondents into two age categories: young people – 22-34 years old (born after or shortly before the end of the Soviet period in Ukraine); people of ripe years - 46-74 years old (childhood, youth and / or middle age of whom passed during the Soviet Ukraine). A free associative experiment was applied in the study. The socio-cultural aspect in identifying the requirements for a city recreation park is traced in the proportion of respondents who noted the expediency of placing components of monumental and sculptural design. This fact may be a consequence of the socio-cultural influence of the Soviet concept of park space formation, aimed at the memorialization of revolutionary events, and from the second half of the twentieth century. - World War II, and which assumed the placement of monuments in almost every landscape object, which contributed to the creation of an appropriate association between the park environment and its monumental decoration. The features of the historic park environment have significant differences between age groups. Young people paid special attention to the need for historic plantations, while people of ripe years did not single out plant groups. The expediency of placing elements of monumental and sculptural decoration within the historic park (as well as the city park) is more noted on the part of people of ripe years. The most significant difference in the proportion of respondents who paid attention to a certain feature of the historic park environment as being important is the reflection of historical events, which was noted by 56.7% of young people and only by 21.1% of people of ripe age. Most of the respondents' attention is focused on the monumental and sculptural design, where, as in previous cases, the proportion of older respondents is greater than that of young people – 36.8% and 26.7%, respectively. All the respondents noted the need to place these components in the memorial park. An interesting aspect is the emphasis of both groups on the importance of matching the coloration of the park environment to with the theme of the park, which was not the case within the historic park. Both age categories are relatively unanimous in their discussions about the need for "thematic", "restraint" and "memorial" (embodiment of memory) environment of the memorial park. However, the solemn nature of the park space is emphasized by 26.3% of people of ripe years and only by 10% of young people, which may also be evidence of the influence of the principles of organization of memorial parks that dominated in Soviet Ukraine. The main needs within the park environment of respondents of all age categories are signs of physical comfort, in the second place is the need for self-identification, in particular ethnic, regional and socio-cultural. The city's recreational park for young people is an object of communication at the level of everyday communication and representation of the cultural heritage of the society. For older respondents, the attractiveness and functionality of the park environment is a priority after comfort. A dominant conscious need within the historic and memorial parks for people of ripe years is to preserve cultural heritage, and for young people - to obtain information about historical events. ; Дослідження фокусуються довкола людини як суб'єкта сприйняття паркового середовища, яке змінюється із плином часу під дією соціокультурних чинників та спрямовані на виявлення вимог респондентів різних вікових категорій до паркового середовища різного функціонального призначення (історичного, меморіального, міського парку відпочинку). Для проведення дослідження було залучено 60 осіб, віком від 22 до 74 років. Виявлення впливу соціокультурного чинника, зокрема радянських ідеалів на формування вимог до паркового середовища зумовило необхідність розподілу респондентів на дві вікові категорії: молоді люди – 22-34 роки (народилися після або незадовго до закінчення радянського періоду історії України); зрілі люди – 46-74 роки (дитинство, юність та/або середні роки пройшли за часів Радянської України). Встановлено, що основною вимогою до міського парку відпочинку є комфорт рекреації незалежно від віку респондентів. Для молодих людей міський парк відпочинку є важливим об'єктом комунікації, як на рівні повсякденного спілкування, так і об'єктом культурного надбання соціуму, для зрілих – пріоритетним, після комфорту, є привабливість та функціональність території. Наявність національних прикмет у межах міського парку відпочинку важлива для однакової частки (близько 11%) респондентів обох вікових категорій. Для меморіального та історичного парку важливими є інформативні функції паркового середовища, однак шляхи забезпечення останньої відрізняються відповідно до вікової категорії. У зрілих людей це, насамперед, матеріальні компоненти культурної спадщини, у молодих – інформаційні якості паркового середовища. ; Дослідження фокусуються довкола людини як суб'єкта сприйняття паркового середовища, яке змінюється із плином часу під дією соціокультурних чинників та спрямовані на виявлення вимог респондентів різних вікових категорій до паркового середовища різного функціонального призначення (історичного, меморіального, міського парку відпочинку). Для проведення дослідження було залучено 60 осіб, віком від 22 до 74 років. Виявлення впливу соціокультурного чинника, зокрема радянських ідеалів на формування вимог до паркового середовища зумовило необхідність розподілу респондентів на дві вікові категорії: молоді люди – 22-34 роки (народилися після або незадовго до закінчення радянського періоду історії України); зрілі люди – 46-74 роки (дитинство, юність та/або середні роки пройшли за часів Радянської України). Встановлено, що основною вимогою до міського парку відпочинку є комфорт рекреації незалежно від віку респондентів. Для молодих людей міський парк відпочинку є важливим об'єктом комунікації, як на рівні повсякденного спілкування, так і об'єктом культурного надбання соціуму, для зрілих – пріоритетним, після комфорту, є привабливість та функціональність території. Наявність національних прикмет у межах міського парку відпочинку важлива для однакової частки (близько 11%) респондентів обох вікових категорій. Для меморіального та історичного парку важливими є інформативні функції паркового середовища, однак шляхи забезпечення останньої відрізняються відповідно до вікової категорії. У зрілих людей це, насамперед, матеріальні компоненти культурної спадщини, у молодих – інформаційні якості паркового середовища.