PROBLEMS OF PUBLIC RELATIONS AND CORPORATE RULE-MAKING IN THE LABOR LAW OF UKRAINE ; ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ ТА КОРПОРАТИВНОЇ НОРМОТВОРЧОСТІУ ТРУДОВОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Abstract

The scientific article considers on the basis of the analysis of doctrinal sources and provisions of legal acts the essence of public and corporate rulemaking in the labor law of Ukraine is considered. The author found that the problem of improving national labor legislation for several decades determines the focus of the efforts of scientists and practitioners. Some legal norms governing labor relations were adopted when the state was the main employer, and the rights and freedoms of participants in labor relations were not given sufficient attention. The improvement of legal acts that regulate labor relations requires the delimitation of the competence of the subjects of rule-making. The purpose of the article is to determine the terms of reference of subjects of public and corporate rulemaking and the implementation of the delimitation of their powers in the studied area. The article discusses the features of the rulemaking of the President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, central executive bodies, local governments, employers and their associations, trade unions, labor collectives. Properties are characterized by public and corporate rulemaking, taking into account the differences between them. It's been agreed that, apart from collective agreements and pleasures, members of the huge suspension can be invited, robot teachers and practitioners to independently gain rights and obligations, to separate the power from the sphere, to establish private interests. The conclusion is made that, along with state or centralized rulemaking of subjects of labor law, there is also corporate rulemaking, the subjects of which are employers and their associations, trade unions and associations, and labor collectives. The author states that corporate norms fill the gaps in the regulatory system of law and are auxiliary in nature. The subject of regulation of corporate norms is the relationship within the work collective. Such relations cover the establishment of working conditions, employee incentives, the procedure for applying liability measures, etc. Corporate rules of law are the result of legal specialization, are established with the aim of concretization and detail, taking into account the uniqueness of specific relations. ; У статті на підставі аналізу доктринальних джерел і положень правових актів розглянуто сутність публічної і корпоративної нормотворчості в трудовому праві Укра-їни. Автором з'ясовано, що проблема удосконалення на-ціонального трудового законодавства кілька десятиліть визначає спрямованість зусиль науковців і практиків. Багато правових норм, які регулюють трудові відносини, приймалися за умов, коли основним роботодавцем висту-пала держава, а правам і свободам учасників трудових відносин не приділялося достатньої уваги. Удосконалення правових актів, якими регулюються трудові відносини, потребує розмежування компетенції суб'єктів нормотвор-чості. Мета статті полягає у визначенні кола компетен-ції суб'єктів публічної і корпоративної нормотворчості і здійснення розмежування їх повноважень у досліджува-ній сфері. У статті розглянуто особливості нормотворчості Президента України, Верховної Ради України, Кабіне-ту Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців та їх об'єднань, професійних спілок, трудових колекти-вів. Охарактеризовано властивості публічної та корпора-тивної нормотворчості з урахуванням відмінностей між ними. З'ясовано, що завдяки колективним договорам і угодам надається можливість членам громадянсько-го суспільства, роботодавцям і працівникам самостійно встановлювати права і обов'язки, обмежувати втручання держави у сферу, що становить приватний інтерес. Зро-блено висновок, що поряд із державною або централізо-ваною нормотворчістю суб'єктів трудового права існує й корпоративна нормотворчість, суб'єктами якої виступа-ють роботодавці та їх об'єднання, професійні спілки та їх об'єднання, трудові колективи. Автор констатує, що кор-поративні норми заповнюють прогалини в нормативній системі права і мають допоміжний характер. Предметом регулювання корпоративних норм є відносини усереди-ні колективу (встановлення умов праці, заохочення пра-цівників, порядок застосування заходів відповідальності тощо). Корпоративні норми права є результатом правової спеціалізації, встановлюються з метою конкретизації та деталізації, обліку своєрідності конкретних відносин.