Sources of mobbing and bulling definition in national juridical science. ; Джерела визначення мобінгу та булінгу у вітчизняній правовій науці

Abstract

The article examines the existing doctrinal defini-tions of mobbing and bulling. It is noted that the studies of Ukrainian scientists regarding the definition and char-acteristics of these phenomena are mainly based on for-eign experience. Bullying is characterized as deliberate, not self-protective, and not subject to the statutory acts of the State of prolonged (repeated) physical or psycho-logical abuse by an individual or group that has certain advantages (physical, psychological, administrative, etc.) over another an individual that occurs predominantly in organized groups for a specific personal purpose (for ex-ample, the desire to earn the authority of peers). It was noted that bullying does not include criminal activities that started as a conflict and developed, serious physical violence, threats of such violence, attacks.Mobbing at the service team is intended to understand the collective psychological terror, harassment of any em-ployee by his or her colleagues, subordinates, or superi-ors, in order to get the employee to leave the workplace or to diminish his or her social or professional influence in the team. Depending on the level of management in the overall hierarchy of the enterprise, workplace harassment is divided into vertical and horizontal. It is emphasized that horizontal mobility is the most widespread, which is psychological persecution within a separate structural unit among employees and characterized by a malicious attitude towards an employee, group of colleagues or managers. The causes of this mobbing are envy, boredom, professional ambition, low self-esteem, low moral stand-ards, asocial lifestyle, other political and social views. It is emphasized that vertical mobbing has a linear orien-tation of psychological terror from the head, the employer in relation to the subordinate (bossing). As a conclusion, it is pointed out the importance of normative consolida-tion of the analyzed phenomena in order to increase the effectiveness of combating them. ; У статті досліджено наявні доктринальні визна-чення мобінгу та булінгу. Зазначено, що дослідження українських науковців стосовно визначення та харак-теристики цих явищ в основному спираються на зару-біжний досвід. Булінг охарактеризовано як умисне, що не має характеру самозахисту й не санкціоноване нормативно-правовими актами держави тривале (пов-торне) фізичне або психологічне насильство з боку індивіда або групи, яка має певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні і т. д.) щодо іншого ін-дивіда, яке відбувається переважно в організованих колективах із певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет в однолітків). Зазначе-но, що булінг не включає кримінальні дії, які почина-лися як конфлікт та розвилися, тобто серйозне фізич-не насильство, погрози такого насильства, напади.Під мобінгом у службовому колективі запропоно- вано розуміти колективний психологічний терор, цькування щодо кого-небудь із працівників із боку його колег, підлеглих або начальства, здійснювані з метою змусити працівника піти з місця роботи або ос-лабити міру його соціального або професійного впливу в колективі. Залежно від рівня управління в загальній ієрархії підприємства утиски на робочому місці розді-лено на вертикальні та горизонтальні. Виділено, що найбільш поширеним є горизонтальний мобінг, який полягає в психологічному переслідуванні в межах окремого структурного підрозділу серед працівників та характеризується недоброзичливим ставленням до працівника, групи колег або керівників. Причина-ми виникнення цього мобінгу є заздрість, нудьга, про-фесійні амбіції, занижена самооцінка, низький рівень моральних якостей, асоціальний стиль життя, інші політично-соціальні погляди. Підкреслено, що верти-кальний мобінг має лінійну спрямованість психоло-гічного терору від керівника, роботодавця щодо під-леглого (босінг). Як висновок, зазначено важливість нормативного закріплення аналізованих явищ для під-вищення ефективності боротьби з ними. ; У статті досліджено наявні доктринальні визна-чення мобінгу та булінгу. Зазначено, що дослідження українських науковців стосовно визначення та харак-теристики цих явищ в основному спираються на зару-біжний досвід. Булінг охарактеризовано як умисне, що не має характеру самозахисту й не санкціоноване нормативно-правовими актами держави тривале (пов-торне) фізичне або психологічне насильство з боку індивіда або групи, яка має певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні і т. д.) щодо іншого ін-дивіда, яке відбувається переважно в організованих колективах із певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет в однолітків). Зазначе-но, що булінг не включає кримінальні дії, які почина-лися як конфлікт та розвилися, тобто серйозне фізич-не насильство, погрози такого насильства, напади.Під мобінгом у службовому колективі запропоно- вано розуміти колективний психологічний терор, цькування щодо кого-небудь із працівників із боку його колег, підлеглих або начальства, здійснювані з метою змусити працівника піти з місця роботи або ос-лабити міру його соціального або професійного впливу в колективі. Залежно від рівня управління в загальній ієрархії підприємства утиски на робочому місці розді-лено на вертикальні та горизонтальні. Виділено, що найбільш поширеним є горизонтальний мобінг, який полягає в психологічному переслідуванні в межах окремого структурного підрозділу серед працівників та характеризується недоброзичливим ставленням до працівника, групи колег або керівників. Причина-ми виникнення цього мобінгу є заздрість, нудьга, про-фесійні амбіції, занижена самооцінка, низький рівень моральних якостей, асоціальний стиль життя, інші політично-соціальні погляди. Підкреслено, що верти-кальний мобінг має лінійну спрямованість психоло-гічного терору від керівника, роботодавця щодо під-леглого (босінг). Як висновок, зазначено важливість нормативного закріплення аналізованих явищ для під-вищення ефективності боротьби з ними.