Counteraction to Criminality In the Ukrainian SSR In the Second Half of 1930S ; Противодействие преступности в Украинской ССР во второй половине 1930-х годов ; Протидія злочинності в Українській РСР у другій половині 1930-х років

Abstract

For today there is a far of the publications sanctified to soviet history of 1930th. However basic attention in them is spared there are 1937-1939 to strengthening of the totalitarian mode and repressions. And the problems of combating crime have received little attention.Research aim. Taking into account insufficient worked out of theme, an author put an aim to itself to light up the role of militia in counteraction to some types of criminality in the second half 1930th. This range of problems is wide enough, that is why we specially did not investigate some of directions of activity of militia at this time, in particular fight against gangsterism, counteract to economic criminality and role of militia in repressions 1937-1938, as it is an object other our scientific researches.Research methodology. The fundamental methodological principle of the study for the author was historicism. We tried to study the processes, events and facts in chronological order, taking into account the then socio-political situation. The method of comparison allowed to consider the general and special in activity of militia of different regions of the republic and differences in counteraction to different types of crimes.The scientific novelty of the article is that for the first time in the historical literature it reveals the activities of the police in combating crime in the second half of the 1930s., related to improving the work of investigators, district inspectors.In the article basic directions of activity of militia are exposed in relation to counteraction to some types of crimes in Ukraine, in the second half of 1930th. In this time a "liberal" period made off relatively in history of soviet legislation.It was considered that in connection from completion of building of socialism in the USSR the main causations of crime, related to the inheritance of, are czarism on the whole removed, and the pore of the most rapid liquidation of criminality came, although at this time appeared and new types of crimes : 1. crimes related to the passport system (imitation, sale and purchase, theft of passports); 2. violation of charter of agricultural artel, violation of soviet and of a collective farm democracy; 3.sabotage of Stakhanovsky motion, pursuit ofStakhanov' s men.New Constitution of the USSR was accepted in 1936, and in 1937 is new Constitution of Ukraine. For them wide rights for soviet citizens were proclaimed, but in reality they were not realized, becoming illustration to neglect of law and law and order.However would be an overstatement to consider that there was complete legal anarchy and raging of criminality in the state .Conclusions. In the second half 1930th a militia, without regard to mass repressions and certain vagueness of fate of many workers, continued counteraction to criminality. Certain attention was spared to the improvement of work of investigators, district inspectors, secret-service-informative work, bringing in of public to counteraction to criminality. In the total it was succeeded to attain some reduction of general level to criminality. ; На сегодняшний день имеется значительное количество публикаций, посвященных советской истории 1930-х годов, однако основное внимание в них уделяется усилению тоталитарного режима и репрессиям 1937-1939 гг., а проблемы борьбы с преступностью занимают незначительное место. Цель исследования. Учитывая недостаточную разработанность темы, автор поставил своей целью раскрыть роль милиции в противодействии некоторым видам преступности во второй половине 1930-х гг. Эта проблематика является достаточно широкой, потому мы специально не исследовали некоторые из направлений деятельности милиции в это время, в частности борьбу против бандитизма, противодействие экономической преступности и роль милиции в репрессиях 1937-1938 гг., поскольку это является предметом других наших научных разведок. Методология исследования. Основополагающим методологическим принципом исследования для автора был историзм. Мы пытались исследовать процессы, события и факты в хронологической последовательности, с учетом тогдашней общественно-политической ситуации. Метод сравнения позволил рассмотреть общее и особенное в деятельности милиции разных регионов республики и отличия в противодействии разным видам преступлений. Научная новизна статьи заключается в том, что в ней впервые в исторической литературе раскрыта деятельность милиции относительно противодействия преступности во второй половине 1930х гг. Дальнейшее развитие получили вопросы, которые касаются уголовно-правовой доктрины советского государства этого времени, методов работы милиции, дополнены материалы, связанные с усовершенствованием работы следователей, участковых инспекторов. В статье раскрыты основные направления деятельности милиции относительно противодействия некоторым видам преступлений в УССР во второй половине 1930-х годов. В это время закончился относительно "либеральный" период в истории советского законодательства. Считалось, что в связи с завершением строительства социализма в СССР главные причины преступности, связанные с наследием царизма, в целом устранены, и пришла пора быстрейшей ликвидации самой преступности, хотя в это время появились и новые виды преступлений: 1. преступления, связанные с паспортизацией (подделка, продажа и покупка, кража паспортов); 2. нарушение устава сельскохозяйственной артели, нарушения советской и колхозной демократии; 3.саботаж стахановского движения, преследования стахановцев. В статье показано, как осуществлялось противодействие хулиганству, наркомании, кражам, как менялось отношение к преступности несовершеннолетних и методы борьбы с ней. В1936 году была принята новая Конституция СССР, а в 1937 г. новая Конституция УССР. В них провозглашались широкие права советских граждан, но в действительности они не реализовывались, став иллюстрацией к пренебрежению закона и правопорядка. Однако было бы преувеличением считать, что в государстве была полная правовая анархия и разгул преступности. Выводы. Во второй половине 1930-х гг.милиция, невзирая на массовые репрессии и некоторую неопределенность судьбы многих своих сотрудников, продолжала противодействие преступности. Определенное внимание уделялось улучшению работы следователей, участковых инспекторов, агентурно-информационной работе, привлечению общественности к противодействию преступности. В итоге удалось достичь некоторого уменьшения общего уровня преступности. ; Сьогодні є значна кількість публікацій, присвячених радянській історії 1930-х років, проте основна увага в них приділяється посиленню тоталітарного режиму та репресіям 1937-1938 років, а проблеми боротьби зі злочинністю посідають незначне місце. Мета дослідження.Враховуючи недостатню розробленість теми, автор поставив собі за мету висвітлити роль міліції в протидії деяким видам злочинності у другій половині 1930-х рр.Ця проблематика є достатньо широкою, тому ми спеціально не досліджували деякі з напрямів діяльності міліції в цей час, зокрема боротьбу проти бандитизму, протидію економічній злочинності та роль міліції в репресіях 1937-1938 рр., оскільки це є предметом інших наших наукових розвідок. Методологія дослідження.Засадничим методологічним принципом дослідження для автора був історизм.Ми намагалися відстежувати процеси, події і факти у хронологічній послідовності з урахування тогочасної суспільно-політичної ситуації. Метод порівняння дозволив розглянути загальне й особливе в діяльності міліції різних регіонів республіки та відмінності у протидії різним видам злочинів. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше в історичній літературі розкрито діяльність міліції щодо протидії злочинності у другій половині 1930х рр. Набули подальшого розвитку питання, які стосувалися кримінально-правової доктрини радянської держави цього часу, методів роботи міліції, доповнено матеріали, пов'язані з удосконаленням роботи слідчих, дільничних інспекторів.У статті розкрито основні напрями діяльності міліції щодо протидії деяким видам злочинів в УРСР у другій половині 1930-х років. У цей час закінчився відносно «ліберальний» період в історії радянського законодавства. Вважалося, що у зв'язку із завершенням будівництва соціалізму в СРСР головні причини злочинності, пов'язані зі спадщиною царизму, в цілому усунені і настав час якнайшвидшої ліквідації самої злочинності, хоча саме тоді з'явилися і нові види злочинів: 1. злочини, пов'язані з паспортизацією (підробка, продаж і купівля, крадіжка паспортів); 2. порушення статуту сільськогосподарської артілі, порушення радянської і колгоспної демократії; 3.саботаж стаханівського руху, переслідування стаханівців. У статті показано, як здійснювалася протидія хуліганству, наркоманії, крадіжкам, як змінювалося ставлення до злочинності неповнолітніх і методи боротьби з нею. 1936 року була прийнята нова Конституція СРСР, а 1937 р. – нова Конституція УРСР. У них проголошувалися широкі права радянських громадян, але насправді вони не реалізовувалися, ставши ілюстрацією до зневажання закону і правопорядку. Проте було б перебільшенням вважати, що в державі була повна правова анархія та розгул злочинності. Висновки. У другій половині 1930-х рр.міліція, незважаючи на масові репресії та певну невизначеність долі багатьох своїх працівників, продовжувала протидію злочинності. Певна увага приділялася поліпшенню роботи слідчих, дільничних інспекторів, агентурно-інформаційній роботі, залученню громадськості до протидії злочинності. У результаті вдалося досягти певного зменшення загального рівня злочинності.