The «two Donbasses» phenomenon: the vectors of collective consciousness development of Donbass different parts` population in conditions of the hybrid war ; Феномен «двух Донбассов»: векторы развития коллективного сознания населения различных частей Донбасса в условиях гибридной войны ; Феномен «двох Донбасів»: вектори розвитку колективної свідомості населення різних частин Донбасу в умовах гібридної війни

Abstract

The article analyzes the development of the collective consciousness in the Eastern Ukraine in connection with the events of the Russian-Ukrainian hybrid war. It is suggested that the Donbass is the artificial regional structure which at the time corresponded to the communist government policy in Ukraine. The internal heterogeneity of the Donetsk and Lugansk regions fully manifested in the phenomenon of «two Donbasses». In particular, as evidenced by the data of mass survey on the territory under the control of Ukraine, conducted in early 2015 by the initiative of Ukrainian peacekeeping school (N = 1200), the improvement of the mass consciousness on the returned territories is observed. Pro-Ukrainian sentiments are dominating, the sense of citizenship (84% of respondents feel themselves to be citizens of Ukraine «completely» or «substantially») is renewing. The fundamental differences in sentiments of ethnic Ukrainians and ethnic Russian not found. The leader of trust is the volunteer movement, the Armed Forces of Ukraine have a high enough confidence index (at the level of trust in the church). Other trends in the mass consciousness are observed in the occupied territories. Thus, we have the phenomenon of «Lugansk syndrome» (a term proposed by prof. I. Kononov), the sentiments of dependency became widespread, the Sovietization of consciousness against the background of the artificial isolation of the region is observed. The syndrome of social madness and anomie (the phenomenon of spring 2014) is transformed into social apathy and readiness to accept any authority which guarantees peace, work, and retirement. ; В статье анализируется развитие коллективного сознания на Востоке Украины в связи с событиями российско-украинской гибридной войны. Выдвинуто предположение, что Донбасс является искусственной региональной конструкцией, которая в свое время соответствовала политике коммунистической власти в Украине. Внутренняя неоднородность Донецкой и Луганской областей в полной мере проявилась в феномене «двух Донбассов». В частности, как свидетельствуют данные массового опроса на подконтрольной Украине территории, проведенного в начале 2015 г. по инициативе Украинской миротворческой школы (N=1200), на освобожденных территориях происходит оздоровление массового сознания. Доминируют проукраинские настроения, возобновляется чувство гражданственности (84% опрошенных чувствуют себя гражданами Украины «полностью» или «в значительной степени»). Не обнаруживаются принципиальные расхождения настроений этнических украинцев и этнических русских. Лидером доверия является волонтерское движение, достаточно высокий индекс доверия (на уровне доверия к церкви) имеют Вооруженные силы Украины. На оккупированной территории наблюдаются другие тенденции массового сознания. Так, имеет место феномен «луганского синдрома» (термин предложил проф. И.Кононов), получили распространение настроения иждивенчества, советизация сознания на фоне искусственной изоляции региона. Синдром социального безумия и аномии (явления весны 2014 г.) трансформируется в социальную апатию и готовность принять любую власть, которая гарантирует мир, работу, пенсии. ; У статті проаналізовано розвиток колективної свідомості на Сході України у зв'язку з перебігом російсько-української гібридної війни. Висунуто припущення, що Донбас є штучною регіональною конструкцією, яка відповідала політиці комуністичної влади в Україні. Внутрішня неоднорідність Донецької та Луганської областей сповна проявилася у феномені «двох Донбасів». Зокрема, як свідчать дані масового опитування на підконтрольній Україні території, проведеного на початку 2015 р. за ініціативи Української миротворчої школи (N=1200), на звільнених територіях відбувається оздоровлення масової свідомості. Домінують проукраїнські тенденції, відновлюється почуття громадянськості (84% опитаних відчувають себе громадянами України «повністю» або «у значній мірі»). Немає принципової різниці у настроях етнічних українців і етнічних росіян. Лідером довіри є волонтерський рух, доволі високий індекс довіри (на рівні довіри до церкви) мають Збройні сили України. На окупованій території спостерігаються інші тенденції. Так, має місце феномен «луганського синдрому» (термін запропонував проф. І. Кононов), ширяться настрої утриманства, совєтизація свідомості на тлі штучної ізоляції регіону. Синдроми соціального божевілля та аномії (явища весни 2014 р.) трансформується у соціальну апатію та готовність прийняти будь-яку владу, що гарантує мир, роботу, пенсії.