Mykola Gogol and the artistic context in the aspect of cognitive psychology and linguistics ; Микола Гоголь і художній контекст в аспекті когнітивної психології та лінгвістики

Abstract

The article substantiates the new approach in the study of the creative heritage and life of the outstanding Russian writer Nikolai Gogol. To this end, the authors use cognitive psychology and linguistics. They state that he grew up in Ukraine, knew Ukrainian folk art and the history of the country. While studying at the gymnasium of higher sciences, I communicated with democratically oriented teachers and formed under their influence.This is evidenced by his participation in the student movement. After the end of the training event, he came to the capital. There he hoped to become an official or an artist. He alsodreamed of becoming a writer. But without outside support, he was stumped. His worldview was controversial. That was due to his position. The democratic orientation of youth has faced the unattractive reality of today. The writer saw deep contradictions in the functioning of society. These contradictions were complicated by the authorities revealed by him to Ukraine. The writer in his work recreated his ideological evolution by writing several cycles. Over time, he ascertains acute both social and national contradictions. Democratic views and imperial politics in the aspect of the ideology of Orthodoxy? autocracy andnationality led to the creative crisis of the media, its Ukrainian ethnos, which became the conductor of Russian chauvinism. In the of devoted to Alexander Zelenko monograph, the reforming of the higher school of Ukraine, an attempt is made to reinterpret the creative crisis and the fate of the whole Classic of Russian Literature by Nikolai Gogol. The authors states that the worldview contradictions, in particular complications in the writer, the bearer of the ethnic subconscious of the Ukrainian, against the socio-functional awareness of him as the bearer of the great-power ideology of autocracy, orthodoxy and nationality, caused the writer's tragedy. ; У статті обґрунтовується новий підхід у дослідженні творчого спадку і життя видатного російського письменника Миколи Гоголя. З цією метоюавтори використовують когнітивну психологію та лінгвістику. Вони констатують, що він виріс на Україні, знав українську народну творчістьй історію країни. Під час навчання у Гімназії вищих наук спілкувався з демократично орієнтованими викладачами й сформувався під їх впливом.Про це свідчить його участь у студентському русі. Після закінчення навчального закладу приїхав до столиці. Там сподівався стати чиновникомчи артистом. Він мріяв також стати письменником. Але без сторонньої підтримки опинився у безвиході. Був завербований жандармським управлінням. Його світогляд був суперечливий. Це було зумовлене його становищем. Демократична спрямованість юності зіткнулася з непривабливою сьогоденною реальністю. Письменник бачив глибокі суперечності у функціонуванні суспільства. Ці суперечності ускладнилися виявленим ним шовіністичним ставленням влади до прилученої України. Письменник у своїй творчості відтворив свою світоглядну еволюцію написанням кількох циклів. Він констатує гострі як соціальні, так і національні суперечності. Демократичні погляди й імперська політика в аспекті ідеології православ'я, самодержавства й народності зумовили творчу кризу як носія, українського етносу, що став провідником російського шовінізму.