CONTEXT OF CURRENT TRENDS IN INTERNATIONAL MIGRATION PROCESSES ; КОНТЕКСТ СОВРЕМЕННЫХ МЕЖДУНАРОДНЫХ МИГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ ; КОНТЕКСТ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ МІЖНАРОДНИХ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Abstract

The main tendencies of international migration processes are considered. The study proved that the maximum peak of migration processes occurred in the period 2015-2017. The final route of these flowsis Germany, France, and England. It is stated that the migration policy of the European Union is determined by the so-called Schengen Protocol. However, it is not generally accepted and mandatory. England, Ireland and Denmark do not participate at all in the development and implementation of a common European migration policy.For other countries, so-called migration quotas have been introduced to attract refugees and migrants. However, the developed quota mechanismdoes not suit most countries, especially Italy, Greece, Portugal (countries on the verge of receiving refugees from Africa and East Asia), and countries such as Austria and Switzerland have completely refused to accept refugees.It is proved that in practical management, migration policy is focusedon the implementation of appropriate programs aimed at stimulating theinvolvement of migrant workers in the relevant professions, as well asprograms aimed at encouraging repatriation. and harsh measures to forcibly evict foreign workers. However, in modern times, these measures do not have the desired effect, on the contrary, migration is spreading due to refugees and illegal migration is growing catastrophically.Conceptual trends in the development of labor migration during thepandemic of coronary heart disease COVID-19 have been identified. Thelegislative changes of the migration policy of the EU countries in connection with the situation of «ideal storm» are analyzed.It is stated that the current international migration policy indicates aradical change due to multi-vector factors in the process of globalization,and will join an orderly, safe, legal, responsible and mobile migration model based on the latest digital economy. ; Рассматриваются основные тенденции международных миграционных процессов. В исследовании доказано, что максимальный пик миграционных процессов пришелся на период 2015–2017 годов. Приэтом конечным маршрутом являются Германия, Франция, Англия.Указывается, что миграционная политика Европейского Союза создается так называемым Шенгенским протоколом. Однако он не является общепризнанным и обязательным. Англия, Ирландия и Дания не участвуют в разработке и реализации единой европейской миграционной политики. Для других стран внедрены так называемые миграционные квоты по привлечению беженцев и мигрантов. Однако разработанный квотный механизм не устраивает большинство стран, особенно Италию, Грецию, Португалию (страны на грани приема беженцев из Африки и Восточной Азии), а такие страны, как Австрия и Швейцария полностью отказалась от приема беженцев.Доказано, что в практической управленческой деятельности,миграционная политика ориентирована на реализацию соответствующих программ, направленных на стимулирование привлечения трудовых мигрантов соответствующих профессий, а также программ, направленных на стимулирование репатриации. Фактически, каждое правительство может применять как мягкие, так и жесткие меры по принудительному выселению иностранных работников, однако на современном этапе эти меры не дают нужного эффекта, наоборот, распространяется миграция за счет беженцев, катастрофически растет нелегальная миграция.Обнаружены концептуальные тенденции развития трудовой миграции в период пандемии коронавирусной болезни COVID-19.Проанализированы законодательные изменения миграционной политики стран ЕС в связи с ситуацией «идеальный шторм».Указанно, что современная международная миграционнаяполитика указывает на коренное изменение в связи с многовекторными факторами в процессе глобализации и сводится к упорядоченной, безопасной, легальной, ответственной и мобильной миграционной модели на базе новейшей цифровой экономики. ; Розглянуто основні тенденції міжнародних міграційних процесів. В дослідженні доведено, що максимальний пік міграційних процесів припав на період 2015–2017 років. При цьому кінцевим маршрутом цих потоків є Німеччина, Франція, Англія. Вказано, що міграційна політика Європейського Союзу визначається так званим Шенгенським протоколом. Проте він не є загальновизнаним та обов'язковим. Так, Англія, Ірландія та Данія взагалі не беруть участі у розробці та реалізації єдиної європейської міграційної політики. Для інших країн впроваджені так звані міграційні квоти щодо залучення біженців та мігрантів. Проте розроблений квотний механізм не влаштовує більшість країн, особливо Італію, Грецію, Португалію (країни на межі прийому біженців із Африки та Східної Азії), а такі країни як Австрія та Швейцарія повністю відмовилась від прийому біженців. Доведено, що в практичній управлінській діяльності, міграційна політика зорієнтована на реалізацію програм, спрямованих на залучення трудових мігрантів відповідних професій, а також таких, що симулюють репатріацію. Фактично, кожен уряд може застосовувати як м'які, так і жорсткі заходи щодо примусового виселення закордонних працівників. Проте в сучасний період, ці заходи не дають відповідного ефекту, навпаки, поширюється міграція за рахунок біженців та катастрофічно зростає нелегальна міграція. Виявлені концептуальні тенденції у розвитку трудової міграції в період пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. Проаналізовано законодавчі зміни міграційної політики країн ЄС у зв'язку з ситуацією «ідеальний шторм».Вказано, що сучасна міжнародна міграційна політика зазнає корінної зміни у зв'язку з багатовекторними чинниками в процесі глобалізації, і буде орієнтуватися на упорядковану, безпечну, легальну, відповідальну та мобільну міграційну модель на базі новітньої цифрової економіки.