Historical Projections of Philosophical Critics of Art Avant-garde of 20th Century ; Історичні проекції філософської критики мистецького авангарду ХХ століття

Abstract

This article analyzes the concepts of artistic avant-garde by Peter Burger, Boris Groys, and Peter Osborn in order to observe the connection between philosophical criticism of the avant-garde and the justification of its historical status. These three views coincide in the research subject, but they are distinct in approaches to its interpretation. Their benchmarking study allows us to connect the avant-garde theories developed in the researcher's work with their vision of the art history. Herewith the context of the appearance and existence of certain historical trends is considered in their connection with the present. Through explication and comparison of the theoretical approaches' it has been established that all three concepts recognize the key importance of the institution of art for the reflection and the avant-garde self-reflection. Inclusion in social and political processes is highlighted through the institution of art, which defines the artist's status and specificity the way of reading works through the question of art "autonomy". The paper presents a comparison of different views on overcoming the autonomy as an exit to the level of criticism of an art institution on the one hand, and its overcoming by going out in practical life on the other hand. The key to understanding the independence and criticality of the avant-garde to the art movements of the past is its temporal aspiration for the future. The temporal independence of the avant-garde is analyzed in relation to the temporal regimes of modernity and contemporary as an opportunity to overcome the historicist schemes of writing the avant-garde to the art history and its consideration in the conditions of temporal and historical independence.Article received 15.01.2019 ; У статті проаналізовано концепції мистецького авангарду Петера Бюрґера, Бориса Гройса та Пітера Осборна на предмет виявлення зв'язку між філософською критикою авангарду та обґрунтуванням його історичного статусу. Ці три погляди збігаються щодо предмета, але відмінні у підходах до його трактування. Аналіз та порівняння цих поглядів дають нам змогу простежити зв'язок теорій авангарду, розроблених у працях цих дослідників, з їхнім баченням історії мистецтва. При цьому враховуватиметься як контекст появи та існування окремих історичних напрямів, так і їхній зв'язок із сьогоденням. Шляхом експлікації та порівняння теоретичних підходів було встановлено, що всі три концепції визнають ключове значення концепції інституції мистецтва для рефлексії та саморефлексії авангарду. Особливе місце відведено питанню «автономності» мистецтва та його включеності у соціальні та політичні процеси через інституційність мистецтва, яка визначає статус художника та специфічність прочитання творів. Також приділено увагу змінам соціальної ролі авангарду, як подоланню «автономності» та функціонуванню в безпосередній близькості до суспільної «життєвої» сфери. Проаналізовано темпоральну самостійність авангарду щодо темпоральних режимів модерну (modern) та сучасності (contemporary), як можливість подолання історицистських схем вписування авангарду до історії мистецтва та його розгляду в умовах темпоральної та історичної самостійності.Матеріал надійшов 15.01.2019