Competitive development of the globalization of Сentral and Eastern Europe's economies ; Современные глобализационные модели стран Центральной и Восточной Европы ; Сучасні глобалізаційні моделі країн Центральної та Східної Європи

Abstract

The article is devoted to the investigation of the specific models of the countries` of Central and Eastern Europe (CEE) globalization, formed after the "great expansion to the East" in 2004. The analysis was based on the general indicator of the globalization level of certain countries - the KOF index and its specially synthesized components. It was decided that, on the whole, European integration contributed to the positive dynamics of globalization in the group of analyzed countries. However, a more detailed analysis revealed a different level of dependence between globalization and GDP for different countries over the analyzed period, which points to the unequal benefits of European integration for general global economic expansion and increasement of real production in the case of diverse CEE national economies. By distinguishing the intermediate indicators of the general economic situation, political environment, sociocultural conditions, information development and trade activity in the KOF index, it became possible to take into consideration the current competitive differences of globalization models within CEE and to distinguish three main models, as well as to study the level of lagging from the European indicators. The countries of Central and Eastern Europe are the EU's geostrategic resource, the so-called second EU border. At the same time, they are in geographical, mental and economic proximity to Ukraine, as well as undergoing the process of their economic model's transformation in the context of market relations internationalization. Thus, by analyzing the global competitiveness' of Central and Eastern Europe countries models and using the obtained data in accordance with national peculiarities of Ukraine, it is possible to form an optimal development model for it. The article uses general scientific methods inherent in economic research in a global context: analysis of literary sources and statistical materials provided by international and national profile institutions or organizations, econometric analysis methods, in particular, correlation and cluster analysis. ; Статья посвящена исследованию специфических моделей глобализации стран Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ), сформировавшихся после «большого расширения на Восток» 2004 года. Основу анализа составил общий показатель уровня глобализированности определенных государств - индекс KOF- и его специально синтезированные составляющие. Установлено, что, в целом, евроинтеграция способствовала положительной динамике глобализации в группе анализируемых стран, однако более детальный анализ показал различный для отдельных стран Центральной и Восточной Европы уровень зависимости между глобализованностью и ВВП за рассматриваемый период. Это указывает на неодинаковость полученных преимуществ от евроинтеграции для общей глобальной экономической экспансии и расширения реального производства в случае отдельных национальных экономик Центральной и Восточной Европы. Благодаря выделению в составе индекса KOF промежуточных показателей общей экономической ситуации, политической среды, социо-культурных условий, информационного развития и торговой активности, стало возможно говорить о современных конкурентных отличиях моделей глобализации внутри ЦВЕ и выделить три основных модели, а также изучить степень отставания от среднеевропейских показателей. Страны Центральной и Восточной Европы являются геостратегическим ресурсом ЕС, так называемым вторым рубежом ЕС. В то же время они находятся в географической, ментальной и экономической близости к Украине, так же переживали процесс трансформации своей экономической модели в контексте интернационализации рыночных отношений. Таким образом, проанализировав модели глобальной конкурентоспособности стран Центральной и Восточной Европы и спроектировав полученные данные в соответствии с национальными особенностями Украины, можно сформировать оптимальную модель развития и для нее. В статье использованы общенаучные методы, присущие экономическим исследованиям в глобальном контексте: анализ литературных источников и статистических материалов, предоставленных международными и национальными профильными учреждениями или организациями, методы эконометрического анализа, в частности, корреляционного и кластерного анализа. ; Стаття присвячена дослідженню специфічних моделей глобалізації країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), що сформувалися після «великого розширення на Схід» 2004 року. Основу аналізу склав загальний показник рівня глобалізованості визначених держав - індекс KOF- та його спеціально синтезовані складові. Встановлено, що, в цілому, євроінтеграція сприяла позитивній динаміці глобалізації в групі аналізованих країн, проте більш детальний аналіз засвідчив різний для окремих країн Центральної та Східної Європи рівень залежності між глобалізованістю та ВВП за аналізований період. Це вказує на неоднаковість отриманих переваг від євроінтеграції для загальної глобальної економічної експансії та розширення реального виробництва у випадку окремих національних економік Центральної та Східної Європи. Завдяки виокремленню у складі індексу KOF проміжних показників загально економічної ситуації, політичного середовища, соціо-культурних умов, інформаційного розвитку та торгівельної активності, стало можливо говорити про сучасні конкурентні відмінності моделей глобалізації всередині ЦСЄ та виділити три основні моделі, а також вивчити ступінь відставання від середньоєвропейських показників. Країни Центральної та Східної Європи є геостратегічним ресурсом ЄС, так званим другим кордоном ЄС. В той же час вони знаходяться в географічний, ментальній та економічній близькості до України, так само переживали процес трансформації своєї економічної моделі в контексті інтернаціоналізації ринкових відносин. Таким чином, проаналізувавши моделі глобальної конкурентоспроможності країн Центральної та Східної Європи і спроектувавши отримані дані відповідно до національних особливостей України, можна сформувати оптимальну модель розвитку і для неї. У статті використано загальнонаукові методи, притаманні економічним дослідженням у глобальному контексті: аналіз літературних джерел та статистичних матеріалів, наданих міжнародними та національними профільними установами або організаціями, методи економетричного аналізу, зокрема, кореляційного та кластерного аналізу.