GEOSITES AS OBJECTS OF NATURAL RESERVE FUND (PROBLEMATIC ISSUES) ; ГЕОЛОГИЧЕСКИЕ ПАМЯТНИКИ ПРИРОДЫ КАК ОБЪЕКТЫ ПРИРОДНО-ЗАПОВЕДНОГО ФОНДА (ПРОБЛЕМНЫЕ ВОПРОСЫ) ; ГЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ ЯК ОБ'ЄКТИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ (ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ)

Abstract

Based on the data of the State Cadaster of Territories and Objects of the Natural Reserve Fund of Ukraine, the peculiarities of the distribution of geosites over the territories of administrative-territorial units have been analyzed and categories, types, significance and the degree of value have been established. The ways of reconciliation of classifications of geological sites with the legislative and regulatory base pertinent to the nature reserve fund of Ukraine have been proposed. The procedure for legislative establishing of geosites has been analyzed and ways of cooperation with the regional departments of the Ministry of Environment for their promotion and protection have been proposed. With the establishment, the object of the nature reserve fund at the legislative level receives the category - "natural monument", the type of origin - "geological". Depending on the significance (national or local) and value (international, national, regional, local) of the geological monument of nature, a regime for its protection is established. Based on these characteristics, the object is entered into the State Cadastre of Territories and Nature Reserve Fund Objects. In order to harmonize the existing classifications of different authors with legislative and regulatory acts on the Nature Reserve Fund of Ukraine, the following is proposed. According to the geomorphological features of the subtype of geosites, it is proposed to adopt the unified name of the morphosculpture indicated in the State Cadastre and establish five subtypes: rock outlier; exposure; underground cavity; water body; others. The class is distinguished based on physicomechanical properties of the soils of the natural monument, on which the intensity of destruction and, accordingly, the direction of the conservation measures depend on: easily wetted; readily soluble; medium strength; durable. According to engineering-geological processes that took part in the formation (exposure) of the monument, the following subclasses are proposed: denudation; erosiondenudation; erosive; abrasion, karst-suffosion; technogenic, etc. It is advisable to further separate the geological monuments according to the subject of research: mineralogical, petrographic, lithological, stratigraphic, paleontological, etc., which is proposed by other authors. ; На основании данных Государственного кадастра территорий и объектов природно-заповедного фонда Украины установлены особенности распределения геологических объектов по административно-территориальным единицам по категориям, типам объектов, значению и степени ценности. Наибольшая часть геологических от общего количества объявленных памятников природы находится в Житомирской, Черновицкой и Донецкой областях. Проанализирован порядок объявления геологических памятников и предложена оптимизация сотрудничества с соответствующими государственными органами для их популяризации, охраны и сохранения. Во время объявления объект природно-заповедного фонда на законодательном уровне получает категорию — "памятник природы", тип по происхождению — "геологический". В зависимости от значения (общегосударственное или местное) и ценности (международная, национальная, региональная, местная) геологического памятника природы устанавливается режим его охраны. По этим признакам объект вносится в Государственный кадастр территорий и объектов природно-заповедного фонда. С целью согласования существующих классификаций разных авторов с законодательными и нормативно-правовыми актами по природно-заповедному фонду Украины предлагается следующее. По геоморфологическим признакам подтипа геологических памятников принять унифицированное название морфоскульптуры, указаное в Государственном кадастре, и установить пять подтипов: останец; обнажение; подземная полость; водный объект; другие. Признаком класса принять инженерно-гелогические характеристики пород памятника природы, от которых зависит интенсивность разрушения и, соответственно, направление охранных мероприятий: легкоразмываемые; легкоразмокаемые; легкорастворимые; средней прочности; прочные. По инженерно-геологическим процессам, которые принимали участие в образовании (раскрытии) памятника, установить подклассы: денудационные; эрозионно-денудационные; эрозионные; абразионные, карстово-суффозионные; техногенные и т.п. Целесообразно дальнейшее разделение геологических памятников по предмету исследований: минералогический, петрографический, литологический, стратиграфический, палеонтологический и т.п., которое предлагают и другие авторы. ; На підставі даних Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України встановлено особливості розподілу геологічних об'єктів по адміністративно-територіальних одиницях за категоріями, типами об'єктів, значенням та ступенем цінності. Найбільша частка геологічних від загальної кількості оголошених пам'яток природи відмічається у Житомирській, Чернівецькій та Донецькій областях. Проаналізовано порядок оголошення геологічних пам'яток та запропоновано оптимізацію співпраці з відповідними державними органами щодо їх популяризації, охорони та збереження. Під час оголошення об'єкт природно-заповідного фонду на законодавчому рівні отримує категорію — «пам'ятка природи», тип за походженням – «геологічна». Залежно від значення (загальнодержавне чи місцеве) та цінності (міжнародна, національна, регіональна, місцева) геологічної пам'ятки природи встановлюється режим її охорони. За цими ознаками об'єкт вноситься до Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду. З метою узгодження існуючих класифікацій різних авторів із законодавчими та нормативно-правовими актами щодо природно-заповідного фонду України пропонується наступне. За геоморфологічну ознаку підтипу геологічних пам'яток прийняти уніфіковану назву морфоскульптури, що вказана в Державному кадастрі, та встановити п'ять підтипів: останець; відслонення; підземна порожнина; водний об'єкт; інші. За ознаку класу прийняти інженерно-геологічні характеристики порід пам'ятки, від яких залежить інтенсивність руйнування та, відповідно, напрям охоронних заходів: легкорозмивні; легкорозмокаючі; легкорозчинні; середньої міцності; міцні. За інженерно-геологічними процесами, що спричинили розкриття пам'ятки, встановити підкласи: денудаційні; ерозійно-денудаційні; ерозійні; абразійні, карстово-суфозійні; техногенні тощо. Доцільний подальший поділ геологічних пам'яток за предметом досліджень: мінералогічний, петрографічний, літологічний, стратиграфічний, палеонтологічний тощо, що пропонують також інші автори.