Комунікаційна складова закладів відновного лікування в Україні: питання методології аналізу

In: Hrani: naukovo-teoretyčnyj alʹmanach, Band 20, Heft 6/146, S. 33

Abstract

У статті розглянуто методологічні питання аналізу комунікаційної складової закладів відновного лікування в Україні під кутом зору специфіки процесу реабілітації, медичної деонтології та медичного дискурсу, де описано дискретний та недискретний види комунікації між лікарями та пацієнтами. Особлива увага звертається на автокомунікацію, її специфічні риси, головні стратегії та відповідні до них тактики, що використовуються на різних етапах діалогу лікаря з пацієнтом. Розглядається також сутність поняття «терапевтичний альянс», яке має безпосереднє відношення до комунікацій у процесі реабілітаційного лікування людини за принципом «рівний-рівному». Акцентується, що у науці та практичній діяльності відновних закладів буде зростати увага до взаємодії між медичною сестрою та пацієнтами, до залучення спеціалістів немедичної сфери (психологів, соціологів та педагогів) до процесу реабілітації.