ПУБЛІЧНІ ДИСКУРСИ ЯК МЕХАНІЗМ КОНТРОЛЮ ТІЛЕСНОСТІ

In: Epistemological studies in philosophy, social and political sciences: scientific journal, Band 6, Heft 2, S. 89-99

Abstract

Статтю присвячено дослідженню дискурсу як механізму контролю тілесності. Використовуючи методологічні підходи, автор пропонує прояснити основні теоретичні засади, що лежать в основі дослідження дискурсу та концепту тілесності.В статті розкриваються та описуються основні підходи до визначення дискурсу також аналізуються різні концепти тілесності. Автор виявляє зміни у соціокультурному середовищі та приходить до висновку, що вплив медійного дискурсу змінює сутнісні характеристики концепту жіночої краси. Так у сучасному суспільстві з'являються певні метаморфози щодо ставлення до жіночого тіла, змінюються нормативні тілесні канони та практики їх досягнення.У тексті розглядається поняття дискурсу не лише як засобу висловлення думок, але й сукупності комунікативних дій. Дискурс артикулює соціальні уявлення та досягає комунікативного ефекту, впливаючи на тих, хто говорить і слухає. Текст аналізує роль дискурсу в формуванні ідентичності та визначенні тілесності в суспільстві.Зазначається, що дискурсивні практики створюють смисли, індивід не є вільним суб'єктом, а полем для різних дискурсів. Влада дискурсу конструює тіло людини, формуючи його під впливом соціальних, економічних та культурних процесів.У зазначених теоретиків, таких як М.Фуко, Р.Барт, і Ж. одрийяр, висвітлено вплив дискурсу на тіло в контексті влади, моди та споживання. Акцент робиться на сучасному медійному дискурсі, який конструює ідеали жіночої тілесності. В заключній частині статті автор підкреслює, що у сучасному суспільстві ідеали тілесності формуються медіа, особливо через телебачення та інтернет. Людина стає залежною від впливу масової культури, текст констатує важливість медіа-дискурсу в конструюванні «нормативної зовнішності» та його ролі в формуванні ідентичності жінок у сучасному суспільстві.