ПАРАДИГМАЛЬНІ ТА ПОЛІТИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

In: Filosofija ta politolohija v konteksti sučasnoi͏̈ kulʹtury: naukovyj žurnal, Band 15, Heft 1, S. 67-75

Abstract

Стаття присвячена пошуку новизни у дослідженнях сталого демократичного політичного процесу, яка може бути замінена оригінальністю та неординарністю висловлювань, що часто видно у політичних кампаніях. Мета дослідження – встановити парадигмальні та політико-теоретичні основи сталого розвитку в умовах сучасних ліберально-демократичних трансформацій. Охарактеризовано позаідеологічний зміст сучасного лібералізму, який проявляється не лише у його безсторонності у процесах відстоювання прав людини, але також через його універсальність та придатність до різних історичних і національних контекстів. Було підкреслено, що можливості застосування до аналізу політичної реальності концептуального апарату сучасної методології науки має свою попередню історію. Проаналізовано причини звільнення дослідника в рамках ліберальної парадигми від владно орієнтованого світоглядного погляду та ціннісного підпорядкування розвитку державності. Розкрито значення актуалізації зовнішніх чинників впливу, зокрема, «невідворотних» механізмів ринкової економіки, які включаються до логіки парадигмальних міркувань. З'ясовано, що буденне політичне пізнання специфічним чином співвідноситься із рамками сцієнтизму і стандартами науковості. У зв'язку з цим набуває значення поняття політичної істини як сторонньої та вірогідної. Розкрито, що зміна змісту і розуміння політологічних концептів ліберальної демократії відбуваються не лише на основі владної детермінації дискурсу, як це визначає політичний постмодерн. Доведено, що встановлення міжособистісних норм громадської взаємодії також визначає можливість встановлення ліберального політично громадсько-публічного ладу в умовах демократії. Встановлено, що полісемантизм поняття істини у сучасних політологічних теоріях розкриває для моноідеологічних доктрин потенціал авторської істини і можливостей продукувати обґрунтовані наукові повідомлення. Припущено, що епістемна оцінка предмету політологічного дослідження сталого розвитку та його проблем полягає у прогнозуванні на авторському рівні досягнення істини, тобто несуперечливого вірогідного знання. Встановлено, що фактична реальність ліберальної демократії в умовах сталого розвитку набула нормативних принципів. Зроблено висновок, що сучасний стан вітчизняної політологічної науки потребує подальшої розробки наукового інструментарію, який би дозволив вирішити найактуальніші теоретичні завдання сьогодення.