The report states that the presence of digital technologies in the modern world is a normal, everyday phenomenon. Modern humanity cannot imagine its life without digital technologies. Confirmation of the words is the rapid deployment of the Fourth Industrial Revolution (Industry 4.0), which radically changes not only the technical, technological capabilities of production, but also the very way of life. The latest technologies are changing entire sectфors of the economy, changing forms of employment, business models, the relationship between capital and labor, the structure of forms of capital. In this regard, the main purpose of this report is to determine the role of digital technologies, which they have an impact on the interaction of technology transfer actors: business and government. ; У доповіді наведено, що наявність цифрових технологій у сучасному світі це вже нормальне, повсякденне явище. Сучасне людство не уявляє своє життя без цифрових технологій. Підтвердженням слів є стрімке розгортання Четвертої промислової революції (Індустрія 4.0), яка радикально змінює не лише технічні, технологічні можливості виробництв, але й сам спосіб життя людей. Новітні технології змінюють цілі галузі економіки, змінюються форми зайнятості, бізнес-моделі, відносини між капіталом і працею, структури форм капіталу. У зв'язку с цим основною метою вказаної доповіді є визначити, яку роль виконують цифрові технології, який вони мають вплив на взаємодію суб'єктів трансферу технологій: бізнесу і органів влади.
The global economy is no longer keeping pace with rising health care costs. In modern conditions, it is necessary to change the basic principles of the healthcare system: to concentrate resources on the fight against diseases at an early stage and build a new, integrated approach to caring for the health of its citizens. The classical model of healthcare, which was formed in the 19th–20th centuries, is rapidly losing its potential. Traditionally, medical intervention began only when the patient went to the doctor already sick. Therefore, in the healthcare system of Ukraine, important tasks must be fulfilled to ensure and provide quality medical care to the population, k to the most rational use of resources. The article determines that the healthcare management system that has operated in Ukraine for a long time remains virtually unchanged. Today, a number of laws and regulations have been adopted to optimize the healthcare system of Ukraine in accordance with international standards. The article also examines the issues of reforming the healthcare industry in Zhytomyr region. Since the effectiveness of medical services in the country was very low for a long time, the government developed the medical reform that is already yielding first results - significant changes are taking place in the industry structure. The health care reform carried out by one or another civilized country presupposes, first of all, improving the health status of society members, increasing the effectiveness of the healthcare system and increasing people's access to medical services. Reformation in the field of a health protection must be directed to strengthening the health of all layers of population, increase of active life duration, improvement of demographic situation, upgrading and efficiency of medical and sanitary aid, improvement of industry financing and management. The population health improvement is the integral index of success of functioning the state, all its institutes, and inter-branch complex approach must be fixed in the basis of reformation of this sphere. ; Глобальна економіка вже не встигає за ростом витрат на медичне обслуговування населення. У сучасних умовах потрібно змінити основні принципи системи охорони здоров'я: сконцентрувати ресурси на боротьбу із захворюваннями на ранній стадії і вибудувати новий, інтегрований підхід щодо турботи про здоров'я своїх громадян. Класична модель охорони здоров'я, яка сформувалася в XIX–XX ст., швидко втрачає свій потенціал. Традиційно медичне втручання починалося лише тоді, коли пацієнт звертався до лікаря вже хворим. Тому в системі охорони здоров'я України мають бути виконані важливі завдання щодо забезпечення і надання якісної медичної допомоги населенню за умови найбільш раціонального використання ресурсів. У статті визначено, що система управління охороною здоров'я, яка діяла в Україні довгий час, залишалася практично незмінною. Сьогодні прийнято низку законодавчих актів та нормативних документів, які мають оптимізувати систему охорони здоров'я України відповідно до світових стандартів. Також у статті досліджуються питання реформування галузі охорони здоров'я Житомирської області. Тривалий час ефективність медичного обслуговування в країні була дуже низькою. Щоб виправити ситуацію, уряд розробив медичну реформу, яка вже дає перші результати – у структурі галузі відбуваються істотні зміни. Тому реформа охорони здоров'я, яку проводить та чи інша цивілізована країна, передбачає насамперед поліпшення стану здоров'я членів суспільства, підвищення ефективності системи охорони здоров'я та більшу доступність людей до медичних послуг. Реформування у сфері охорони здоров'я необхідно спрямовувати на зміцнення здоров'я всіх верств населення, збільшення тривалості активного життя, поліпшення демографічної ситуації, підвищення якості та ефективності медико-санітарної допомоги, удосконалення фінансування та управління галуззю. Поліпшення здоров'я населення є інтегральним показником успішності функціонування держави, всіх її інституцій, і в основу реформування цієї сфери має бути покладений міжгалузевий комплексний підхід.
The global economy is no longer keeping pace with rising health care costs. In modern conditions, it is necessary to change the basic principles of the healthcare system: to concentrate resources on the fight against diseases at an early stage and build a new, integrated approach to caring for the health of its citizens. The classical model of healthcare, which was formed in the 19th–20th centuries, is rapidly losing its potential. Traditionally, medical intervention began only when the patient went to the doctor already sick. Therefore, in the healthcare system of Ukraine, important tasks must be fulfilled to ensure and provide quality medical care to the population, k to the most rational use of resources. The article determines that the healthcare management system that has operated in Ukraine for a long time remains virtually unchanged. Today, a number of laws and regulations have been adopted to optimize the healthcare system of Ukraine in accordance with international standards. The article also examines the issues of reforming the healthcare industry in Zhytomyr region. Since the effectiveness of medical services in the country was very low for a long time, the government developed the medical reform that is already yielding first results - significant changes are taking place in the industry structure. The health care reform carried out by one or another civilized country presupposes, first of all, improving the health status of society members, increasing the effectiveness of the healthcare system and increasing people's access to medical services. Reformation in the field of a health protection must be directed to strengthening the health of all layers of population, increase of active life duration, improvement of demographic situation, upgrading and efficiency of medical and sanitary aid, improvement of industry financing and management. The population health improvement is the integral index of success of functioning the state, all its institutes, and inter-branch complex approach must be fixed in the basis of reformation of this sphere. ; Глобальна економіка вже не встигає за ростом витрат на медичне обслуговування населення. У сучасних умовах потрібно змінити основні принципи системи охорони здоров'я: сконцентрувати ресурси на боротьбу із захворюваннями на ранній стадії і вибудувати новий, інтегрований підхід щодо турботи про здоров'я своїх громадян. Класична модель охорони здоров'я, яка сформувалася в XIX–XX ст., швидко втрачає свій потенціал. Традиційно медичне втручання починалося лише тоді, коли пацієнт звертався до лікаря вже хворим. Тому в системі охорони здоров'я України мають бути виконані важливі завдання щодо забезпечення і надання якісної медичної допомоги населенню за умови найбільш раціонального використання ресурсів. У статті визначено, що система управління охороною здоров'я, яка діяла в Україні довгий час, залишалася практично незмінною. Сьогодні прийнято низку законодавчих актів та нормативних документів, які мають оптимізувати систему охорони здоров'я України відповідно до світових стандартів. Також у статті досліджуються питання реформування галузі охорони здоров'я Житомирської області. Тривалий час ефективність медичного обслуговування в країні була дуже низькою. Щоб виправити ситуацію, уряд розробив медичну реформу, яка вже дає перші результати – у структурі галузі відбуваються істотні зміни. Тому реформа охорони здоров'я, яку проводить та чи інша цивілізована країна, передбачає насамперед поліпшення стану здоров'я членів суспільства, підвищення ефективності системи охорони здоров'я та більшу доступність людей до медичних послуг. Реформування у сфері охорони здоров'я необхідно спрямовувати на зміцнення здоров'я всіх верств населення, збільшення тривалості активного життя, поліпшення демографічної ситуації, підвищення якості та ефективності медико-санітарної допомоги, удосконалення фінансування та управління галуззю. Поліпшення здоров'я населення є інтегральним показником успішності функціонування держави, всіх її інституцій, і в основу реформування цієї сфери має бути покладений міжгалузевий комплексний підхід.
The global economy is no longer keeping pace with rising health care costs. In modern conditions, it is necessary to change the basic principles of the healthcare system: to concentrate resources on the fight against diseases at an early stage and build a new, integrated approach to caring for the health of its citizens. The classical model of healthcare, which was formed in the 19th–20th centuries, is rapidly losing its potential. Traditionally, medical intervention began only when the patient went to the doctor already sick. Therefore, in the healthcare system of Ukraine, important tasks must be fulfilled to ensure and provide quality medical care to the population, k to the most rational use of resources. The article determines that the healthcare management system that has operated in Ukraine for a long time remains virtually unchanged. Today, a number of laws and regulations have been adopted to optimize the healthcare system of Ukraine in accordance with international standards. The article also examines the issues of reforming the healthcare industry in Zhytomyr region. Since the effectiveness of medical services in the country was very low for a long time, the government developed the medical reform that is already yielding first results - significant changes are taking place in the industry structure. The health care reform carried out by one or another civilized country presupposes, first of all, improving the health status of society members, increasing the effectiveness of the healthcare system and increasing people's access to medical services. Reformation in the field of a health protection must be directed to strengthening the health of all layers of population, increase of active life duration, improvement of demographic situation, upgrading and efficiency of medical and sanitary aid, improvement of industry financing and management. The population health improvement is the integral index of success of functioning the state, all its institutes, and inter-branch complex approach must be fixed in the basis of reformation of this sphere. ; Глобальна економіка вже не встигає за ростом витрат на медичне обслуговування населення. У сучасних умовах потрібно змінити основні принципи системи охорони здоров'я: сконцентрувати ресурси на боротьбу із захворюваннями на ранній стадії і вибудувати новий, інтегрований підхід щодо турботи про здоров'я своїх громадян. Класична модель охорони здоров'я, яка сформувалася в XIX–XX ст., швидко втрачає свій потенціал. Традиційно медичне втручання починалося лише тоді, коли пацієнт звертався до лікаря вже хворим. Тому в системі охорони здоров'я України мають бути виконані важливі завдання щодо забезпечення і надання якісної медичної допомоги населенню за умови найбільш раціонального використання ресурсів. У статті визначено, що система управління охороною здоров'я, яка діяла в Україні довгий час, залишалася практично незмінною. Сьогодні прийнято низку законодавчих актів та нормативних документів, які мають оптимізувати систему охорони здоров'я України відповідно до світових стандартів. Також у статті досліджуються питання реформування галузі охорони здоров'я Житомирської області. Тривалий час ефективність медичного обслуговування в країні була дуже низькою. Щоб виправити ситуацію, уряд розробив медичну реформу, яка вже дає перші результати – у структурі галузі відбуваються істотні зміни. Тому реформа охорони здоров'я, яку проводить та чи інша цивілізована країна, передбачає насамперед поліпшення стану здоров'я членів суспільства, підвищення ефективності системи охорони здоров'я та більшу доступність людей до медичних послуг. Реформування у сфері охорони здоров'я необхідно спрямовувати на зміцнення здоров'я всіх верств населення, збільшення тривалості активного життя, поліпшення демографічної ситуації, підвищення якості та ефективності медико-санітарної допомоги, удосконалення фінансування та управління галуззю. Поліпшення здоров'я населення є інтегральним показником успішності функціонування держави, всіх її інституцій, і в основу реформування цієї сфери має бути покладений міжгалузевий комплексний підхід.
Актуальність. На формування ефективної національної інноваційної системи як комплексу інститутів правового, фінансового та соціального характеру, що забезпечують інноваційні процеси, впливає багато факторів, як позитивних, так і негативних. В сучасному глобалізованому світі національні інноваційні системи значною мірою залежать від політичної ситуації в світі та культурних особливостей кожної країни. Створення та поширення принципово нових технологій, продуктів та послуг набуває все більшої актуальності. Мета і методи. Метою дослідження є аналіз формування та реалізації національних інноваційних систем в різних країнах світу, впровадження інноваційних практик в готельній індустрії, визначення особливостей державної інноваційної політики, а також факторів, що позитивно або ж негативно впливають на національну інноваційну систему. Для вирішення завдань дослідження були використані наступні методи: історіографічний, порівняльний, методи аналізу та синтезу. Результати дослідження показали, що національні інноваційні системи на сьогоднішній день все більше розвиваються та удосконалюються, адже сучасна економіка характеризується своєю інноваційністю. Найбільш розвиненими є інноваційні системи США та країн Європи. Щодо впровадження інноваційних практик в готельній індустрії, то першість належить знову ж таки США, країнам Європи, Японії. Висновки та обговорення. На основі аналізу національних інноваційних систем можна зробити висновок, що в сучасних умовах інноваційна система потребує постійного вдосконалення. Успішному розвитку національної інноваційної системи сприяє чітка стратегія державної політики в галузі інновацій; раціональне використання наявного інноваційного потенціалу; зміцнення співробітництва між дослідницьким та приватним сектором; впровадження кращого міжнародного досвіду. ; Actuality. Many factors, both positive and negative, influence on the formation of an effective national innovation system as a complex of legal, financial and social institutions that provide innovative processes. In the modern globalized world, national innovation systems depend on a large extent on the political situation in the world and the cultural characteristics of each country. Creation and dissemination of fundamentally new technologies, products and services is becoming increasingly relevant. Purpose and methods. The aim of the study is to analyze the formation and implementation of national innovation systems in different countries all around the world, the introduction of innovative practices in the hotel industry, the definition of the features of state innovation policy, as well as factors that have a positive or negative impact on the national innovation system. The following methods have been used to solve the research tasks: historiographical, comparative, methods of analysis and synthesis. Results. The results of the study have showed that national innovation systems have been increasingly developing and improving, because the modern economy is characterized by its innovativeness. The most advanced are the innovative systems in the United States and European countries. As for the introduction of innovative practices in the hotel industry, the championship belongs again to the US, the European countries, Japan. Conclusions and discussion. On the basis of the analysis of national innovation systems, we can conclude that under current conditions, the innovation system needs constant improvement. The successful development of the national innovation system is supported by a clear strategy of state policy in the field of innovation; rational use of existing innovation potential; strengthening cooperation between the research and the private sector; introduction of best international experience. ; Актуальность. На формирование эффективной национальной инновационной системы как комплекса институтов правового, финансового и социального характера, обеспечивающих инновационные процессы, влияет много факторов, как положительных, так и отрицательных. В современном глобализированном мире национальные инновационные системы в значительной степени зависят от политической ситуации в мире и культурных особенностей каждой страны. Создание и распространение принципиально новых технологий, продуктов и услуг приобретает все большую актуальность. Цель и методы. Целью исследования является анализ формирования и реализации национальных инновационных систем в различных странах мира, внедрение инновационных практик в гостиничной индустрии, определение особенностей государственной инновационной политики, а также факторов, положительно или отрицательно влияющих на национальную инновационную систему. Для решения задач исследования были использованы следующие методы: историографический, сравнительный, методы анализа и синтеза. Результаты исследования показали, что национальные инновационные системы на сегодняшний день все больше развиваются и совершенствуются, ведь современная экономика характеризуется своей инновационностью. Наиболее развитыми являются инновационные системы США и стран Европы. По внедрению инновационных практик в гостиничной индустрии первенство принадлежит опять же США, странам Европы, Японии. Выводы и обсуждение. На основе анализа национальных инновационных систем можно сделать вывод, что в современных условиях инновационная система требует постоянного совершенствования. Успешному развитию национальной инновационной системы способствует четкая стратегия государственной политики в области инноваций; рациональное использование имеющегося инновационного потенциала; укрепление сотрудничества между исследовательским и частным сектором; внедрение лучшего международного опыта.
Actuality. Many factors, both positive and negative, influence on the formation of an effective national innovation system as a complex of legal, financial and social institutions that provide innovative processes. In the modern globalized world, national innovation systems depend on a large extent on the political situation in the world and the cultural characteristics of each country. Creation and dissemination of fundamentally new technologies, products and services is becoming increasingly relevant. Purpose and methods. The aim of the study is to analyze the formation and implementation of national innovation systems in different countries all around the world, the introduction of innovative practices in the hotel industry, the definition of the features of state innovation policy, as well as factors that have a positive or negative impact on the national innovation system. The following methods have been used to solve the research tasks: historiographical, comparative, methods of analysis and synthesis. Results. The results of the study have showed that national innovation systems have been increasingly developing and improving, because the modern economy is characterized by its innovativeness. The most advanced are the innovative systems in the United States and European countries. As for the introduction of innovative practices in the hotel industry, the championship belongs again to the US, the European countries, Japan. Conclusions and discussion. On the basis of the analysis of national innovation systems, we can conclude that under current conditions, the innovation system needs constant improvement. The successful development of the national innovation system is supported by a clear strategy of state policy in the field of innovation; rational use of existing innovation potential; strengthening cooperation between the research and the private sector; introduction of best international experience. ; Актуальность. На формирование эффективной национальной инновационной системы как комплекса институтов правового, финансового и социального характера, обеспечивающих инновационные процессы, влияет много факторов, как положительных, так и отрицательных. В современном глобализированном мире национальные инновационные системы в значительной степени зависят от политической ситуации в мире и культурных особенностей каждой страны. Создание и распространение принципиально новых технологий, продуктов и услуг приобретает все большую актуальность. Цель и методы. Целью исследования является анализ формирования и реализации национальных инновационных систем в различных странах мира, внедрение инновационных практик в гостиничной индустрии, определение особенностей государственной инновационной политики, а также факторов, положительно или отрицательно влияющих на национальную инновационную систему. Для решения задач исследования были использованы следующие методы: историографический, сравнительный, методы анализа и синтеза. Результаты исследования показали, что национальные инновационные системы на сегодняшний день все больше развиваются и совершенствуются, ведь современная экономика характеризуется своей инновационностью. Наиболее развитыми являются инновационные системы США и стран Европы. По внедрению инновационных практик в гостиничной индустрии первенство принадлежит опять же США, странам Европы, Японии. Выводы и обсуждение. На основе анализа национальных инновационных систем можно сделать вывод, что в современных условиях инновационная система требует постоянного совершенствования. Успешному развитию национальной инновационной системы способствует четкая стратегия государственной политики в области инноваций; рациональное использование имеющегося инновационного потенциала; укрепление сотрудничества между исследовательским и частным сектором; внедрение лучшего международного опыта. ; Актуальність. На формування ефективної національної інноваційної системи як комплексу інститутів правового, фінансового та соціального характеру, що забезпечують інноваційні процеси, впливає багато факторів, як позитивних, так і негативних. В сучасному глобалізованому світі національні інноваційні системи значною мірою залежать від політичної ситуації в світі та культурних особливостей кожної країни. Створення та поширення принципово нових технологій, продуктів та послуг набуває все більшої актуальності. Мета і методи. Метою дослідження є аналіз формування та реалізації національних інноваційних систем в різних країнах світу, впровадження інноваційних практик в готельній індустрії, визначення особливостей державної інноваційної політики, а також факторів, що позитивно або ж негативно впливають на національну інноваційну систему. Для вирішення завдань дослідження були використані наступні методи: історіографічний, порівняльний, методи аналізу та синтезу. Результати дослідження показали, що національні інноваційні системи на сьогоднішній день все більше розвиваються та удосконалюються, адже сучасна економіка характеризується своєю інноваційністю. Найбільш розвиненими є інноваційні системи США та країн Європи. Щодо впровадження інноваційних практик в готельній індустрії, то першість належить знову ж таки США, країнам Європи, Японії. Висновки та обговорення. На основі аналізу національних інноваційних систем можна зробити висновок, що в сучасних умовах інноваційна система потребує постійного вдосконалення. Успішному розвитку національної інноваційної системи сприяє чітка стратегія державної політики в галузі інновацій; раціональне використання наявного інноваційного потенціалу; зміцнення співробітництва між дослідницьким та приватним сектором; впровадження кращого міжнародного досвіду.
Актуальність. На формування ефективної національної інноваційної системи як комплексу інститутів правового, фінансового та соціального характеру, що забезпечують інноваційні процеси, впливає багато факторів, як позитивних, так і негативних. В сучасному глобалізованому світі національні інноваційні системи значною мірою залежать від політичної ситуації в світі та культурних особливостей кожної країни. Створення та поширення принципово нових технологій, продуктів та послуг набуває все більшої актуальності. Мета і методи. Метою дослідження є аналіз формування та реалізації національних інноваційних систем в різних країнах світу, впровадження інноваційних практик в готельній індустрії, визначення особливостей державної інноваційної політики, а також факторів, що позитивно або ж негативно впливають на національну інноваційну систему. Для вирішення завдань дослідження були використані наступні методи: історіографічний, порівняльний, методи аналізу та синтезу. Результати дослідження показали, що національні інноваційні системи на сьогоднішній день все більше розвиваються та удосконалюються, адже сучасна економіка характеризується своєю інноваційністю. Найбільш розвиненими є інноваційні системи США та країн Європи. Щодо впровадження інноваційних практик в готельній індустрії, то першість належить знову ж таки США, країнам Європи, Японії. Висновки та обговорення. На основі аналізу національних інноваційних систем можна зробити висновок, що в сучасних умовах інноваційна система потребує постійного вдосконалення. Успішному розвитку національної інноваційної системи сприяє чітка стратегія державної політики в галузі інновацій; раціональне використання наявного інноваційного потенціалу; зміцнення співробітництва між дослідницьким та приватним сектором; впровадження кращого міжнародного досвіду. ; Actuality. Many factors, both positive and negative, influence on the formation of an effective national innovation system as a complex of legal, financial and social institutions that provide innovative processes. In the modern globalized world, national innovation systems depend on a large extent on the political situation in the world and the cultural characteristics of each country. Creation and dissemination of fundamentally new technologies, products and services is becoming increasingly relevant. Purpose and methods. The aim of the study is to analyze the formation and implementation of national innovation systems in different countries all around the world, the introduction of innovative practices in the hotel industry, the definition of the features of state innovation policy, as well as factors that have a positive or negative impact on the national innovation system. The following methods have been used to solve the research tasks: historiographical, comparative, methods of analysis and synthesis. Results. The results of the study have showed that national innovation systems have been increasingly developing and improving, because the modern economy is characterized by its innovativeness. The most advanced are the innovative systems in the United States and European countries. As for the introduction of innovative practices in the hotel industry, the championship belongs again to the US, the European countries, Japan. Conclusions and discussion. On the basis of the analysis of national innovation systems, we can conclude that under current conditions, the innovation system needs constant improvement. The successful development of the national innovation system is supported by a clear strategy of state policy in the field of innovation; rational use of existing innovation potential; strengthening cooperation between the research and the private sector; introduction of best international experience. ; Актуальность. На формирование эффективной национальной инновационной системы как комплекса институтов правового, финансового и социального характера, обеспечивающих инновационные процессы, влияет много факторов, как положительных, так и отрицательных. В современном глобализированном мире национальные инновационные системы в значительной степени зависят от политической ситуации в мире и культурных особенностей каждой страны. Создание и распространение принципиально новых технологий, продуктов и услуг приобретает все большую актуальность. Цель и методы. Целью исследования является анализ формирования и реализации национальных инновационных систем в различных странах мира, внедрение инновационных практик в гостиничной индустрии, определение особенностей государственной инновационной политики, а также факторов, положительно или отрицательно влияющих на национальную инновационную систему. Для решения задач исследования были использованы следующие методы: историографический, сравнительный, методы анализа и синтеза. Результаты исследования показали, что национальные инновационные системы на сегодняшний день все больше развиваются и совершенствуются, ведь современная экономика характеризуется своей инновационностью. Наиболее развитыми являются инновационные системы США и стран Европы. По внедрению инновационных практик в гостиничной индустрии первенство принадлежит опять же США, странам Европы, Японии. Выводы и обсуждение. На основе анализа национальных инновационных систем можно сделать вывод, что в современных условиях инновационная система требует постоянного совершенствования. Успешному развитию национальной инновационной системы способствует четкая стратегия государственной политики в области инноваций; рациональное использование имеющегося инновационного потенциала; укрепление сотрудничества между исследовательским и частным сектором; внедрение лучшего международного опыта.
Introduction. Almost thirty years in the modern history of Ukraine were marked by modest economic and social outcomes. Extremely low rates of economic growth, price and exchange rate instability, technological backwardness of the majority of domestic enterprises, their mass closing, degradation of production and social infrastructure, as well as human capital, low incomes of the vast majority of the population and their significant differentiation, deformations in the work of democratic mechanisms led to the need to revise the existing paradigm of socio-economic development. The purpose of the research is to study the theoretical and practical features of forming and functioning of national model of resource economics.Results. The main methodological approaches for assessing the nature and features of the functioning of the domestic economy are outlined. It is determined that Ukrainian export and GDP are highly dependent on the production and export of hard and soft resources, with the latter replacing the former. We can conclude that there is a long-term trend in the structure of commodity export to the replacement of hard resources export by the export of soft resources, and the calculated correlation coefficient is 0.95. There have been positive trends towards a gradual increase in the gross production of grain, including through the increased productivity of production and labour, which will facilitate medium-term economic growth.Conclusions. The creation of a modern model of competitive economics can help to catch up the level of social and economic development of the leading countries of the world. However, in the medium term, the reform of the national economic model with minimal transformation costs is possible only under the conditions of further development, primarily, of agrarian production, which will act as a medium-term development driver and at the same time will ensure certain macroeconomic stability. ; Проведен анализ особенностей функционирования национальной модели ресурсной экономики в Украине. Очерчены основные методические подходы к оценке характера и особенностей функционирования отечественной экономики. Определено, что украинский экспорт и ВВП имеет высокую зависимость от производства и экспорта тяжелых и легких ресурсов, причем последние замещают первые. Выявлено наличие долгосрочной тенденции в структуре товарного экспорта в замещении экспорта тяжелых ресурсов экспортом легких, что подтверждено высоким значением рассчитанного коэффициента корреляции. Полученные результаты позволяют утверждать, что в среднесрочной перспективе реформирование национальной модели экономики с минимальными трансформационными издержками возможно лишь при условии дальнейшего развития аграрного производства, которое будет выступать среднесрочным драйвером развития и одновременно обеспечивать определенную макроэкономическую стабильность. ; Майже тридцять років у новітній історії України ознаменувались досить скромними як економічними, так і соціальними результатами. Украй низькі темпи економічного зростання, цінова та курсова нестабільність, технологічна відсталість більшості вітчизняних підприємств, їх масове закриття, деградація виробничої та соціальної інфраструктури зумовили необхідність перегляду наявної парадигми соціально-економічного розвитку.Метою роботи є дослідження теоретичних положень і практичних особливостей формування та функціонування національної моделі ресурсної економіки.Окреслено основні методичні підходи до оцінки характеру та особливостей функціонування вітчизняної економіки. Визначено, що український експорт і ВВП мають високу залежність від виробництва та експорту важких і легких ресурсів, причому останні заміщують перші. Виявлено наявність довгострокової тенденції у структурі товарного експорту до заміщення експорту важких ресурсів експортом легких, що підтверджено високим значенням розрахованого коефіцієнта кореляції, який становить 0,95. Описані позитивні тенденції до поступового збільшення валового виробництва зернових, у тому числі за рахунок підвищення продуктивності виробництва і праці, що сприятиме середньостроковому економічному зростанню. На відміну від виробництва сталі, Україна має всі перспективи до нарощення своєї частки на глобальних ринках зернових та інших видів легких ресурсів.Трансформація внутрішніх механізмів функціонування національної моделі ресурсної економіки не означає якісної зміни самої системи організації економічних відносин в Україні, де динаміка національного ВВП визначається виробництвом та експортом важких і легких ресурсів. Лише завдяки створенню сучасної моделі конкурентоспроможної економіки можна наздогнати за рівнем соціально-економічного розвитку провідні країни світу.Отримані результати дозволяють стверджувати, що в середньостроковій перспективі реформування національної моделі економіки з мінімальними трансформаційними витратами можливе лише за умов подальшого розвитку аграрного виробництва, яке виступатиме середньостроковим драйвером розвитку та одночасно забезпечуватиме певну макроекономічну стабільність.
Introduction. Almost thirty years in the modern history of Ukraine were marked by modest economic and social outcomes. Extremely low rates of economic growth, price and exchange rate instability, technological backwardness of the majority of domestic enterprises, their mass closing, degradation of production and social infrastructure, as well as human capital, low incomes of the vast majority of the population and their significant differentiation, deformations in the work of democratic mechanisms led to the need to revise the existing paradigm of socio-economic development. The purpose of the research is to study the theoretical and practical features of forming and functioning of national model of resource economics.Results. The main methodological approaches for assessing the nature and features of the functioning of the domestic economy are outlined. It is determined that Ukrainian export and GDP are highly dependent on the production and export of hard and soft resources, with the latter replacing the former. We can conclude that there is a long-term trend in the structure of commodity export to the replacement of hard resources export by the export of soft resources, and the calculated correlation coefficient is 0.95. There have been positive trends towards a gradual increase in the gross production of grain, including through the increased productivity of production and labour, which will facilitate medium-term economic growth.Conclusions. The creation of a modern model of competitive economics can help to catch up the level of social and economic development of the leading countries of the world. However, in the medium term, the reform of the national economic model with minimal transformation costs is possible only under the conditions of further development, primarily, of agrarian production, which will act as a medium-term development driver and at the same time will ensure certain macroeconomic stability. ; Проведен анализ особенностей функционирования национальной модели ресурсной экономики в Украине. Очерчены основные методические подходы к оценке характера и особенностей функционирования отечественной экономики. Определено, что украинский экспорт и ВВП имеет высокую зависимость от производства и экспорта тяжелых и легких ресурсов, причем последние замещают первые. Выявлено наличие долгосрочной тенденции в структуре товарного экспорта в замещении экспорта тяжелых ресурсов экспортом легких, что подтверждено высоким значением рассчитанного коэффициента корреляции. Полученные результаты позволяют утверждать, что в среднесрочной перспективе реформирование национальной модели экономики с минимальными трансформационными издержками возможно лишь при условии дальнейшего развития аграрного производства, которое будет выступать среднесрочным драйвером развития и одновременно обеспечивать определенную макроэкономическую стабильность. ; Майже тридцять років у новітній історії України ознаменувались досить скромними як економічними, так і соціальними результатами. Украй низькі темпи економічного зростання, цінова та курсова нестабільність, технологічна відсталість більшості вітчизняних підприємств, їх масове закриття, деградація виробничої та соціальної інфраструктури зумовили необхідність перегляду наявної парадигми соціально-економічного розвитку.Метою роботи є дослідження теоретичних положень і практичних особливостей формування та функціонування національної моделі ресурсної економіки.Окреслено основні методичні підходи до оцінки характеру та особливостей функціонування вітчизняної економіки. Визначено, що український експорт і ВВП мають високу залежність від виробництва та експорту важких і легких ресурсів, причому останні заміщують перші. Виявлено наявність довгострокової тенденції у структурі товарного експорту до заміщення експорту важких ресурсів експортом легких, що підтверджено високим значенням розрахованого коефіцієнта кореляції, який становить 0,95. Описані позитивні тенденції до поступового збільшення валового виробництва зернових, у тому числі за рахунок підвищення продуктивності виробництва і праці, що сприятиме середньостроковому економічному зростанню. На відміну від виробництва сталі, Україна має всі перспективи до нарощення своєї частки на глобальних ринках зернових та інших видів легких ресурсів.Трансформація внутрішніх механізмів функціонування національної моделі ресурсної економіки не означає якісної зміни самої системи організації економічних відносин в Україні, де динаміка національного ВВП визначається виробництвом та експортом важких і легких ресурсів. Лише завдяки створенню сучасної моделі конкурентоспроможної економіки можна наздогнати за рівнем соціально-економічного розвитку провідні країни світу.Отримані результати дозволяють стверджувати, що в середньостроковій перспективі реформування національної моделі економіки з мінімальними трансформаційними витратами можливе лише за умов подальшого розвитку аграрного виробництва, яке виступатиме середньостроковим драйвером розвитку та одночасно забезпечуватиме певну макроекономічну стабільність.
Dissertation is devoted to development of theoretical and methodological foundations of the study of the international innovation and development of scientific and practical recommendations for the formation of a single global innovation space, taking into account the effects of the global economic crisis. The theoretical foundations of the cyclical development of the global economy; It defines the role of innovation as a quality factor of economic growth amid the global economic crisis; the organizational bases of formation of the state innovation policy. A comprehensive, logical structural classification system definition of innovation; investigated the causes of cyclical development of the economy; The author's definitions of «international innovation» and «global innovation gap». The tendencies of development of the world economy in the context of globalization; the analysis of the development of international innovation in the global economic crisis; assesses the dynamics of innovation activity in Ukraine in the context of the impact of the global economic crisis. Identified global trends in the world economy in crisis; identified prerequisites of transition to the unipolar world polycentric through the formation of the four main centers of scientific progress: the US, EU countries, Japan, China. Directions promoting international innovation in the global crisis; identified priority approaches to the formation of the national innovation system in the context of the global economic crisis; developed organizational and economic mechanism of development of innovative activity in Ukraine. Established key objectives promoting international innovation in the global crisis; proved the absence of a universal model of the state of development of innovative activity; developed a conceptual mechanism of investment support of innovative development of the country. ; Диссертация посвящена развитию теоретико-методологических основ иссле- дования международной инновационной деятельности и разработке научно-прак- тических рекомендаций по формированию единого мирового инновационного пространства с учетом последствий глобального экономического кризиса. Исследованы теоретические основы цикличного развития глобальной эконо- мики; определена роль инноваций как качественного фактора экономического роста в условиях глобального экономического кризиса; рассмотрены органи- зационные основы формирования государственной инновационной политики. Разработана комплексная, логическая структурная классификационная система определения инноваций; исследованы причины цикличности развития экономики; предложены авторские определения понятий «международная инновационная деятельность» и «глобальный инновационный разрыв». Исследованы тенденции развития мировой экономики в условиях глобализации; проведен анализ развития международной инновационной деятельности в условиях глобального экономического кризиса; дана оценка динамики инновационной деятельности Украины в контексте влияния глобального экономического кризиса. Определены глобальные тенденции развития мировой экономики в условиях кризиса; идентифицированы предпосылки перехода однополярного мира в полицентрический через формирование четырех главных центров научного прогресса: США, страны ЕС, Япония, Китай. Определены направления активизации международной инновационной деятельности в условиях глобального кризиса; определены приоритетные подходы к формированию национальной инновационной системы в условиях глобального экономического кризиса; разработан организационно- экономический механизм развития инновационной деятельности в Украине. Установлены ключевые задачи активизации международной инноваци- онной деятельности в условиях глобального кризиса; доказано отсутствие универсальной государственной модели развития инновационной деятель- ности; разработан концептуальный механизм инвестиционного обеспечения инновационного развития страны. ; Дисертація присвячена розвитку теоретико-методологічних основ дослідження міжнародної інноваційної діяльності та розробці науково- практичних рекомендацій щодо формування єдиного світового інноваційного простору з урахуванням наслідків глобальної економічної кризи. Досліджено теоретичні основи циклічного розвитку глобальної економіки; визначена роль інновацій як якісного фактора економічного зростання в умовах глобальної економічної кризи; розглянуто організаційні засади формування державної інноваційної політики. Розроблена комплексна структурна класифікаційна система визначення інновацій; досліджено причини циклічності розвитку економіки; запропоновано авторське визначення понять «міжнародна інноваційна діяльність» та «глобальний інноваційний розрив». Визначено сучасні тенденції розвитку світової економіки в умовах глобалізації; проведено аналіз розвитку міжнародної інноваційної діяльності в умовах глобальної економічної кризи; надано оцінку динаміки інноваційної діяльності України в контексті впливу глобальної економічної кризи. Визначено глобальні тенденції розвитку світової економіки в умовах кризи; ідентифіковані передумови переходу від однополярного світу до поліцентричного через формування чотирьох головних центрів наукового прогресу: США, країни ЄС, Японія, Китай. Визначено напрями активізації міжнародної інноваційної діяльності в умовах глобальної кризи; визначені пріоритетні підходи до формування націо- нальної інноваційної системи в умовах глобальної економічної кризи; розроблено організаційно-економічний механізм розвитку інноваційної діяльності в Україні. Встановлено ключові завдання активізації міжнародної інноваційної діяльності в умовах глобальної кризи; доведено відсутність універсальної державної моделі розвитку інноваційної діяльності; розроблено концептуальний механізм інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку країни.
This article is devoted to the reasoning of the usefulness of investigation of digital skills formation processes in the context of digital economy. The current state of governmental and scientific research of the level of digital skills of Ukrainians was critically assessed. The results of extensive empirical analysis of digital skills of Ukrainians were demonstrated. The analysis was conducted based on the respondents' responses on a survey within the scope of a conjoint research project of Kyiv Vadym Hetman National Economic University and HUAWEI entitled "Digital economy, the influence of information and communication technologies on human capital and formation of competencies of future". The purpose of the research is enhancing and refining existing conclusions and recommendations through addressing results of self-assessment of level of digital skills which depended on social and demographic characteristics of respondents. The viability of influence of these predictors on the level and differentiation of digital skills was empirically proved. The level of digital skills was identified based on the results of empirical data processing realized with the help of special program package Statistical Package for the Social Sciences (SPSS). In order to achieve this aim, contingency tables were created and analyzed. The analysis of level of digital skills was conducted based on criteria of minimal level of proficiency (general analysis) and in terms of five applicable spheres: information literacy and skills of working with data, communication and collaboration, creating of digital content, problem solving, cyber security. The age, gender, specialty and income level of respondents were considered as viable predictors for digital skills level differentiation. The identified digital gap (differentiation of level of digital skills) helped to prioritize areas for formation of digital skills, namely: problem solving and cyber security. The list of "digital vulnerable groups" of population was determined, as follows: people of mature (36-45 years), pre-pension (55-65 years) and pension (over 66 years) age; women; people with education in the fields of knowledge such as "Military Sciences and National Security", "Humanities and Arts", "Agricultural Sciences and Veterinary Medicine", "Biology and Health". Although income level does not influence significantly on the level of respondents' digital skills, the opportunity of increasing in income level in case of higher level of digital skills proficiency may be used as a motivator of their formation and improvement. The results of investigation and proposed recommendations aimed at overcoming digital inclusion are of primary value for the Ministry of Digital Transformation, other governmental and associative institutions, representatives of science and education. The research results would be of value for planning and implementing measures directed at increasing the level of digital skills of Ukrainians. ; У цій статті аргументована доцільність дослідження процесів формування цифрових навичок в умовах цифрової економіки, критично оцінено сучасний стан урядових та наукових досліджень рівня цифрових навичок українців. В статті представлено результати поглибленого емпіричного аналізу цифрових навичок українців, проведеного на основі банку відповідей респондентів опитування дослідницького проекту КНЕУ – HUAWEI «Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього». Метою дослідження є доповнення та поглиблення наявних висновків та рекомендацій, шляхом розгляду результатів самооцінки цифрових навичок залежно від соціально-демографічних характеристик респондентів. Дослідження емпірично підтвердило вагомість впливу цих предикторів на рівень та диференціацію цифрових навичок . За результатами обробки емпіричних даних за допомогою пакету програм Statistical Package for the Social Sciences (SPSS) з побудовою та подальшим аналізом таблиць спряженості (крос-табуляції) визначено рівень цифрових навичок (загальний ( за критерієм мінімального рівня опанування) та в розрізі 5-ти сфер використання –інформаційна грамотність та навички роботи з даними ; комунікація та співпраця; створення цифрового контенту; вирішення проблем, кібербезпека ) залежно від віку, статі, спеціальності та доходу респондентів опитування. Виявлені цифрові розриви (диференціація рівня цифрових навичок) дозволили ідентифікувати пріоритетні сфери формування цифрових навичок - кібербезпека та вирішення проблем. Визначений пріоритетний перелік «діджитал -вразливих груп» населення –люди зрілого ( 36-45 років), передпенсійного (55-65 років) та пенсійного (віку старше 66 років); жінки; люди з освітою в галузях знань "Воєнні науки та національна безпека", «Гуманітарні науки та мистецтво", "Аграрні науки та ветеринарія", "Біологія та охорона здоров'я ". Хоча розмір доходу суттєво не впливає на цифрові навички респондентів, можливість зростання доходу при умові більш високого рівня цифрових навичок може використовуватися як мотиватор їх формування та удосконалення. Результати дослідження , а також розроблені пропозиції, спрямовані на подолання цифрової інклюзії, можуть бути корисними для Міністерства цифрової трансформації, інших урядових та асоціативних структур, представників науки та освіти при плануванні та реалізації заходів, спрямованих на зростання.
