The problems of migration process in maghrebian literary context ; Le problème des processus de migration dans le contexte littéraire maghrébin ; Проблематика миграционных процессов в магрибском литературном контексте ; Проблематика міграційних процесів у Магрибському літературному контексті
As a product of the North African region, the Maghreb literary phenomenon combines specific The features of three cultures - Arabic, Berber and French - still occupy a special place in the world literature. The colonization of the Maghreb, the expansion of French culture, the policy of assimilation and acculturation, the resistance movement of colonized peoples led to the literary bilingualism of Algeria, Tunisia, Morocco, which specifically activated the literary process of a certain region. The French-speaking Maghreb literature was constituted in the fifties of the last century, but only in the 1960s, thanks to the works of A.Memmi and A.Catibi, was recognized as a separate direction in world literature.The fundamental connection between Maghreb French-speaking literature and the historical and cultural contextallocates it from the mass, the so-called colonial literature. The French-speaking Maghreb writers, who cover the problems of self-identification and national identity, revival of personality and rebellion, loss of identity and exile, as well as women's emancipation, determine the specificity of this literary-direction. The most famous representatives of the French-speaking Maghrib literature for this The moment is recognized by A.Jebar, M.Dib, A.Memmi, M.Feraun, K.Yasin further. The work of these writers defined a new type of literature d'expression française, a national-specific for each individual from these countries. ; En tant que produit de la région nord-africaine, le phénomène littéraire du Maghreb combine des Les caractéristiques de trois cultures - l'arabe, le berbère et le français - occupent toujours une place particulière dans la littérature mondiale. La colonisation du Maghreb, l'expansion de la culture française, la politique d'assimilation et d'acculturation, le mouvement de résistance des peuples colonisés ont conduit au bilinguisme littéraire de l'Algérie, de la Tunisie, Le Maroc, qui a spécifiquement activé le processus littéraire d'une certaine région. La littérature francophone du Maghreb a été constituée dans les années cinquante du siècle dernier, mais seulement dans les années 1960, grâce aux travaux de A.Memmi et A.Catibi, a été reconnu comme une direction distincte dans la littérature mondiale. Le lien fondamental entre la littérature francophone du Maghreb et le contexte historique et culturel l'attribue à la masse, la littérature dite coloniale. Les écrivains maghrébins francophones, qui couvrent les problèmes de l'auto-identification et de l'identité nationale, la renaissance de la personnalité et de la rébellion, la perte de l'identité et de l'exil, ainsi que l'émancipation des femmes, déterminent la spécificité de cette littérature direction. Les plus célèbres représentants de la littérature francophone du Maghreb pour cette Le moment est reconnu par A.Jebar, M.Dib, A.Memmi, M.Feraun, K.Yasin plus loin. Le travail de ces écrivains définit un nouveau type de littérature d'expression française, spécifique à chaque individu de ces pays. ; Как продукт североафриканского региона, магрибский литературный феномен сочетает в себе специфическиечерты трех культур - арабской, берберской и французской и сегодня занимает особое место в мировой литературе. Колонизация Магриба, экспансия французской культуры, политика ассимиляции и аккультурации, движение сопротивления колонизированных народов привели к литературному билингвизма Алжира, Туниса, Марокко, что специфическим образом активизировало литературный процесс определенного региона. Франкоязычная магрибская литература конституировалась еще в пятидесятые годы прошлого века, но только в 60-х, благодаря трудам А.Мемми и А.Катиби, была признана отдельным направлением в мировой литературе. Фундаментальная связь между магрибской франкоязычной литературой и историко-культурным контекстом выделяет ее из массы, так называемой колониальной литературы. Франкоязычные магрибские писатели, освещающие проблемы самоидентификации и национальной принадлежности, возрождения личности и бунта, потери идентичности и изгнание, а также женской эмансипации, определяют специфичность этого литератур-ного направления. Самыми известными представителями франкоязычной магрибской литературы на данныймомент признаются А.Джебар, М. Диб, А. Мемми, М. Фераун, К. Ясин далее. Творчество этих писателей определило новый тип литературы d'expression française, национально-специфическое для каждой отдельно взятойиз этих стран. ; Як продукт південно-африканського регіону, магрибський літературний феномен поєднує в собі специфічні риси трьох культур - арабської, берберської і французької та сьогодні займає особливе місце в світовій літературі. Колонізація Магрибу, експансія французької культури, політика асиміляції і акультурації, рух опору колонізованих народів привели до літературної білінгвізму Алжиру, Тунісу, Марокко, що специфічним чином активізувало літературний процес певного регіону. Франкомовна магрибську література конституировалась ще в п'ятдесяті роки минулого століття, але тільки в 60-х, завдяки працям А.Меммі і А.Катібі, була визнана окремим напрямком у світовій літературі. Фундаментальна зв'язок між магрибську франкомовної літературою та історико-культурним контекстом виділяє її з маси, так званої колоніальної літератури. Франкомовні Магрибські письменники, які висвітлюють проблеми самоідентифікації і національної приналежності, відродження особистості і бунту, втрати ідентичності і вигнання, а також жіночої емансипації, визначають специфічність цього літературного напрямку. Найвідомішими представниками франкомовної магрибську літератури на даний момент визнаються А.Джебар, М.Діб, А.Меммі, М.Фераун, К.Ясін далі. Творчість цих письменників визначило новий тип літератури d'expression française, національно-специфічне для кожної окремо взятої з цих країн.
