Suchergebnisse

Фундаментальной чертой современной эпохи является распад великих метанарративов. Одним из таких великих метанарративов было классическое естественное право и права человека. Преступления нацистского и сталинского режимов четко показали, что естественное право и права человека являются лишь рациональными допущениями, не имеющими онтологической основы. Однако и теоретический оппонент подобных учений, правовой позитивизм, казавшийся наиболее реалистичной и рациональной правовой доктриной, утратил свою репутацию вследствие многочисленных преступлений, совершенных тоталитарными режимами на основе норм действующего законодательства. Поэтому философы и теоретики права после Второй мировой войны пробовали возродить идею естественного права и прав человека путем их согласования с положениями новейших философских доктрин. Такие новые философские направления как феноменология, экзистенциализм, герменевтика стали новой методологической основой для философии права. Одной из подобных попыток помыслить право по-новому, как экзистенциально-онтологический феномен – стали работы выдающегося немецкого правоведа Вернера Майхофера. В отличие от классической правовой мысли, когда естественное право понималось как чисто деонтологическая идея, Вернер Майхофер пытается мыслить право как онтологический феномен, который укоренен не в идеальном измерении Должного, но в нашем совместном бытии-с-Другими в мире. Подобным образом права человека из чисто рациональной конструкции превращаются в экзистенциальные возможности человека. Источником подобного, экзистенциального права является не официальная правовая норма, изданная государственной властью, и не некие «естественные» закономерности. Лишь ответственное человеческое существо в пограничной ситуации свободного выбора способна решить, чем является естественное право как право экзистенциальное. Тем самым на место абсолютного законодателя, такого как Бог, Природа либо Государство приходит сам человек, который свободен как номиналистский Бог-отец, однако в отличие от него является ответственным за последствия своего выбора. В подобном случае в правовой ситуации человек обречен на свободу, когда его предназначением является не только самоосуществление, но и осуществление права. В данном случае экзистенциальные возможности бытия-с-Другими не являются трансцендентальными условиями нашего бытия-в-мире, но выявляются как живое естественное право – экзистенциальное право. ; The fundamental feature of the contemporary époque is the destruction of the great metanarratives. One of these great metanarratives was the classic natural law and human rights. The crimes of the Nazi's and Stalinist's powers have shown us evident, that the named phenomena were only rational presuppositions without any ontological core. But the opposite trend, the legal positivism as the most realistic and rational doctrine also has loose its reputation due to the outnumbered crimes, which were committed by the totalitarian power in accordance with the current legislation. In its turn, the legal theorists and legal philosophers after the II-nd World War tried to restore the ideas of natural law and the human rights by the way of its reconciliation with the new philosophical doctrines. The philosophical trends of phenomenology, existentialism and hermeneutics became the new methodological grounds of the legal philosophy. One of the such attempt – to think the law in the new way, as the existential-ontological phenomenon – is the work of the famous German legal philosopher Werner Maihofer. His works are dedicated to the new reasoning of the natural law. In contrast with the classical legal thought, when the natural law was understood as the pure deontological idea, Werner Maihofer tries to think law as the ontological phenomenon, which is rooted not in the ideal dimension of Ought, but in our Being-with-Others in the common world. In the similar way, human rights from the pure rational construction turn into the existential possibilities of the human Being. The origin of the similar – existential – law is not the official legal norm, which is issued by the state power. Also, the existential natural law is not derived from the laws of the Nature. Only responsible Human Being in the border situation of the free choice is able to decide, what the natural law as existential law is. So, on the place of the absolute legislator – God, Nature, State or something else arrives the Human Being as such, which is free as the Nominalist`s God Father. But in contrast to the God Father he is also responsible for the consequences of its choice. In this case, in the similar legal situation the human Being is "destined" for the freedom. And the destination of the human Being is to realize itself and at the same time to realize law. In the other words, the self-realization of the human Being is closely connected with the realization of the law. In this case, the existential possibilities of the common Being-with-Others are not just the transcendental conditions of our Being-in-the world, but present itself as the living natural law – existential law. ; Фундаментальною рисою сучасної епохи є розпад великих метанарративів. Одним із подібних великих метанаративів було класичне природне право та права людини. Злочини нацистського та сталінського режимів чітко показали, що природне право та права людини є лишень раціональним припущенням без онтологічної бази. Однак і теоретичний опонент зазначених вчень, правовий позитивізм, як нібито найбільш реалістична та раціональна правова доктрина, втратив власну репутацію внаслідок численних злочинів, вчинених тоталітарними режимами згідно норм діючого законодавства. Тому філософи і теоретики права після Другої світової війни спробували відродити ідею природного права і прав людини шляхом їх узгодження з положеннями новітніх філософських доктрин. Такі філософські напрями як феноменологія, екзистенціалізм, герменевтика стали новим методологічним підґрунтям правової філософії. Одною з таких спроб – помислити право новим чином, як екзистенційно-онтологічний феномен – є роботи видатного німецького правознавця Вернера Майхофера. На відміну від класичної правової думки, коли природне право розумілося як чисто деонтологічна ідея, Вернер Майхофер намагається мислити право як онтологічний феномен, який вкорінено не в ідеальному вимірі Належного, але у нашому спільному бутті-з-Іншими у світі. Подібним чином права людини з чисто раціональної конструкції перетворюються на екзистенційні можливості людської істоти. Джерелом подібного, екзистенційного права є не офіційна правова норма, видана державною владою, і не певні «природні» закономірності. Лише відповідальна людська істота у межовій ситуації вільного вибору здатна вирішити, чим є природне право як право екзистенційне. Відтак на місце абсолютного законодавця, такого як Бог, Природа чи Держава приходить сама людина, яка є вільною подібно до Бога-батька номіналізму однак на відміну від нього є відповідальною за наслідки свого вибору. У подібному випадку, у правовій ситуації людина є приреченою на свободу, коли призначенням людини є здійснити себе і одночасно право. У даному випадку екзистенційні можливості буття-з-Іншими є не трансцендентальними умовами нашого буття-у-світі, але постають як живе природне право – екзистенційне право.

Фундаментальной чертой современной эпохи является распад великих метанарративов. Одним из таких великих метанарративов было классическое естественное право и права человека. Преступления нацистского и сталинского режимов четко показали, что естественное право и права человека являются лишь рациональными допущениями, не имеющими онтологической основы. Однако и теоретический оппонент подобных учений, правовой позитивизм, казавшийся наиболее реалистичной и рациональной правовой доктриной, утратил свою репутацию вследствие многочисленных преступлений, совершенных тоталитарными режимами на основе норм действующего законодательства. Поэтому философы и теоретики права после Второй мировой войны пробовали возродить идею естественного права и прав человека путем их согласования с положениями новейших философских доктрин. Такие новые философские направления как феноменология, экзистенциализм, герменевтика стали новой методологической основой для философии права. Одной из подобных попыток помыслить право по-новому, как экзистенциально-онтологический феномен – стали работы выдающегося немецкого правоведа Вернера Майхофера. В отличие от классической правовой мысли, когда естественное право понималось как чисто деонтологическая идея, Вернер Майхофер пытается мыслить право как онтологический феномен, который укоренен не в идеальном измерении Должного, но в нашем совместном бытии-с-Другими в мире. Подобным образом права человека из чисто рациональной конструкции превращаются в экзистенциальные возможности человека. Источником подобного, экзистенциального права является не официальная правовая норма, изданная государственной властью, и не некие «естественные» закономерности. Лишь ответственное человеческое существо в пограничной ситуации свободного выбора способна решить, чем является естественное право как право экзистенциальное. Тем самым на место абсолютного законодателя, такого как Бог, Природа либо Государство приходит сам человек, который свободен как номиналистский Бог-отец, однако в отличие от него является ответственным за последствия своего выбора. В подобном случае в правовой ситуации человек обречен на свободу, когда его предназначением является не только самоосуществление, но и осуществление права. В данном случае экзистенциальные возможности бытия-с-Другими не являются трансцендентальными условиями нашего бытия-в-мире, но выявляются как живое естественное право – экзистенциальное право. ; The fundamental feature of the contemporary époque is the destruction of the great metanarratives. One of these great metanarratives was the classic natural law and human rights. The crimes of the Nazi's and Stalinist's powers have shown us evident, that the named phenomena were only rational presuppositions without any ontological core. But the opposite trend, the legal positivism as the most realistic and rational doctrine also has loose its reputation due to the outnumbered crimes, which were committed by the totalitarian power in accordance with the current legislation. In its turn, the legal theorists and legal philosophers after the II-nd World War tried to restore the ideas of natural law and the human rights by the way of its reconciliation with the new philosophical doctrines. The philosophical trends of phenomenology, existentialism and hermeneutics became the new methodological grounds of the legal philosophy. One of the such attempt – to think the law in the new way, as the existential-ontological phenomenon – is the work of the famous German legal philosopher Werner Maihofer. His works are dedicated to the new reasoning of the natural law. In contrast with the classical legal thought, when the natural law was understood as the pure deontological idea, Werner Maihofer tries to think law as the ontological phenomenon, which is rooted not in the ideal dimension of Ought, but in our Being-with-Others in the common world. In the similar way, human rights from the pure rational construction turn into the existential possibilities of the human Being. The origin of the similar – existential – law is not the official legal norm, which is issued by the state power. Also, the existential natural law is not derived from the laws of the Nature. Only responsible Human Being in the border situation of the free choice is able to decide, what the natural law as existential law is. So, on the place of the absolute legislator – God, Nature, State or something else arrives the Human Being as such, which is free as the Nominalist`s God Father. But in contrast to the God Father he is also responsible for the consequences of its choice. In this case, in the similar legal situation the human Being is "destined" for the freedom. And the destination of the human Being is to realize itself and at the same time to realize law. In the other words, the self-realization of the human Being is closely connected with the realization of the law. In this case, the existential possibilities of the common Being-with-Others are not just the transcendental conditions of our Being-in-the world, but present itself as the living natural law – existential law. ; Фундаментальною рисою сучасної епохи є розпад великих метанарративів. Одним із подібних великих метанаративів було класичне природне право та права людини. Злочини нацистського та сталінського режимів чітко показали, що природне право та права людини є лишень раціональним припущенням без онтологічної бази. Однак і теоретичний опонент зазначених вчень, правовий позитивізм, як нібито найбільш реалістична та раціональна правова доктрина, втратив власну репутацію внаслідок численних злочинів, вчинених тоталітарними режимами згідно норм діючого законодавства. Тому філософи і теоретики права після Другої світової війни спробували відродити ідею природного права і прав людини шляхом їх узгодження з положеннями новітніх філософських доктрин. Такі філософські напрями як феноменологія, екзистенціалізм, герменевтика стали новим методологічним підґрунтям правової філософії. Одною з таких спроб – помислити право новим чином, як екзистенційно-онтологічний феномен – є роботи видатного німецького правознавця Вернера Майхофера. На відміну від класичної правової думки, коли природне право розумілося як чисто деонтологічна ідея, Вернер Майхофер намагається мислити право як онтологічний феномен, який вкорінено не в ідеальному вимірі Належного, але у нашому спільному бутті-з-Іншими у світі. Подібним чином права людини з чисто раціональної конструкції перетворюються на екзистенційні можливості людської істоти. Джерелом подібного, екзистенційного права є не офіційна правова норма, видана державною владою, і не певні «природні» закономірності. Лише відповідальна людська істота у межовій ситуації вільного вибору здатна вирішити, чим є природне право як право екзистенційне. Відтак на місце абсолютного законодавця, такого як Бог, Природа чи Держава приходить сама людина, яка є вільною подібно до Бога-батька номіналізму однак на відміну від нього є відповідальною за наслідки свого вибору. У подібному випадку, у правовій ситуації людина є приреченою на свободу, коли призначенням людини є здійснити себе і одночасно право. У даному випадку екзистенційні можливості буття-з-Іншими є не трансцендентальними умовами нашого буття-у-світі, але постають як живе природне право – екзистенційне право.

The article deals with the various viewpoints concerning the reception of the core of government as perceived by the Luxembourgs and by the Piasts of Silesia throughout the 14th century. On one hand, the feudal principle stands out clearly, on the other hand, it is the hereditary right that is dominant. However, neither Luxembourgs nor Silesian dukes applied the one legal principle rigorously. The selected examples show the situations where the above-mentioned principles were applied and how.

Investigate the nature of the «electronic government». Analyzes the international experience of e-government, and the possibility of Ukraine's transition to this system. Allocated tasks and levels of e-government implementation. Served characteristic principles of e-government and the main stages of its implementation ; Исследуется суть системы «электронного правительства». Анализируется мировой опыт внедрения электронного правительства, и возможности перехода Украины к этой системе. Выделяются задания и уровни реализации электронного правительства.Подается характеристика принципов электронного правительства и основне этапы его реализации. ; Досліджується сутність системи «електронного уряду». Аналізується світовийдосвід провадження електронного уряду та можливості переходу України до цієїсистеми. Виокремлюються завдання та рівні реалізації електронного уряду. Подається характеристика принципів електронного уряду та основні етапи його здійснення.

This article deals with review of the Kant's deontological ethics for the purpose of clarification of the nature, essence and typology of moral duties. Topicality this sort of research is due to the need to clearly define the limits of morally permissible actions and morally forbidden in the modern world (violence, abortion, euthanasia, war etc.). The author this article finds out the reasons of appearance of rational concept of deontological ethics, which were caused by the need to preserve the moral imperatives without relying on the authority of God.Special consideration is given to the content of the moral obligations in Kant's moral philosophy, be placed emphases on the typology of moral duties (duties towards themselves – obligatory end of self-improvement and duty towards others – obligatory end of promotion others` happiness; perfect and imperfect duties; positive moral requirements and negative demands - prohibitions). Thus, a positive requirements of self-improvement, truthfulness, honesty, respect, benevolence, gratitude, compassion, sympathy, care, and negative demands - prohibitions against lying, cunning, treachery, falsification, avarice, servility, envy, slander, contempt of others, bullying etc. join to a system of moral duties, with different degrees of their implementation. Negative moral requirements must be strictly enforced, realize in a perfect acting. Positive demands presuppose an area of freedom, and therefore they implement in imperfect deeds. Accordingly, priority is given to duties towards others and the negative moral requirements.Although Kant's moral philosophy was subjected to criticism for formalities, absence substantial criterion, rigorism and unpracticality, deontological ethics demonstrate now its practicality in helping the person to do right deed, to set right priorities in the realization of moral duties. The potential of the Kantian ethics of duty can be disclosed to use typologies moral obligatory in making of different ethical codes of professional conduct (in medicine, business and politics, engineering, science, education). Kant's typology of duties continued its develop in XX century in contemporary theories of Doing and Allowing Harm, in the Doctrine of Double Effect. ; В статье осуществлен критический анализ деонтологической этики Иммануила Канта. Выявляются причины появления рационалистической концепции этики долга. Определяется природа и сущность морального долженствования в этическом учении Канта. Рассматривается содержание моральных обязанностей в типологии морального долженствования. Обозначаются сильные и слабые места в деонтологическом обосновании морали. ; У статті здійснений критичний аналіз деонтологічної етики Іммануїла Канта. З'ясовуються причини появи раціоналістичної концепції етики обов'язку.Визначається природа та сутність моральної належності у етичному вченні Канта.Розглядається зміст моральних вимог в типології моральних обов'язків. Визначаються сильні та слабкі місця в деонтологічному обґрунтуванні моралі.

Une réunion de travail de deux jours s'est tenue à Edimbourg en 1993, sous l'égide de l'Union Européenne (DG VI) sur le thème des implications sylvicoles de l'établissement et des premiers entretiens des nouveaux bois sur terre agricoles. L'article détaille les principaux sujets de discussion, la connaissance du milieu et le choix d'essences forestières adaptées, les travaux d'installation des arbres et les premiers entretiens, la sélection génétique et la conduite des peuplements, la prise en compte des différentes fonctions de ces bois. / In 1993, a two-day workshop was held in Edinburgh under the auspices of the European Union's DG VI ; the theme of the meeting was the silvicultural impacts of the establishment and first clearings of woodland planting schemes on farmlands. The article provides a detailed account of the areas of discussion which covered environmental background, the selection of suitable tree species, planting and first clearings, genetic selection and stand management, whilst taking into account the various functions of the woodlands.

The article is devoted to the concretization of the content of the right to human dignity as a foundation for other human rights, measures the definition of their essence and the criterion of admissibility of restrictions on human rights and freedoms. To achieve the goal of the study, the author analyzes the provisions of Ukrainian and German legislation on the legal regulation of human rights, as well as studies of domestic and German researchers on the content and characteristics of this fundamental human right. As a result of the study, the following conclusions were made: The Constitution and national legislation of Ukraine do not develop the idea that the right to human dignity is a value that fills human existence with meaning, is the foundation for all other constitutional rights, a measure of their essence and a criterion for possible limitations of such rights. A holistic, systematic approach to the right to human dignity is formed within the framework of the German fundamental doctrine of human rights. This is due to the fact that the current doctrine of this fundamental human right in Germany is the result of long-term evolution and scientific research of German legal scholars. The status of the right to human dignity as the highest value is due to the following characteristics: it is an integral property of every person; excludes the possibility of transforming a person into an object, primarily in relations with the state; belongs to everyone regardless of age, gender, race, religion, political beliefs and other characteristics; exists as in the conceived, however, not yet born man and continues to exist in man after his death; cannot be violated under any circumstances. The right to human dignity is the foundation of all other constitutional rights. This characteristic of this fundamental right is due to the fact that everyone is a free individual, a spiritual a nd moral being who has the right to freely define and develop themselves. This reveals the connection between the right to human dignity ...

In this article the professional competence in competence approach of military education has been investigated. On the basis of theoretical analysis of key concepts: "competence"; "competency"; "professionalism"; the professional competence has been invited to consider as a integral personality characteristic in activity. Essence and content are determined; invariant and variable structures of professional competence of military master degree are defined. ; В статье исследуется профессиональная компетентность при компетентностном подходе в военном образовании. На основании выполненного теоретического анализа ключевых понятий: "компетенція"; "компетентность"; "профессионализм"; профессиональную компетентность предлагается рассматривать как интегральную персональную характеристику; которая проявляется в деятельности. Обосновываются сущность; содержание; определяются инвариантная и вариативная структуры профессиональной компетентности будущих магистров военного управления. ; У статті досліджується професійна компетентність при компетентнісному підході у військовій освіті. На підставі виконаного теоретичного аналізу ключових понять: "компетенція"; "компетентність"; "професіоналізм"; професійну компетентність пропонується розглядати як інтегральну характеристику особистості; що проявлена в діяльності. Обґрунтовуються сутність; зміст; визначаються інваріантна та варіативна структури професійної компетентності майбутніх магістрів військового управління.

In this article the professional competence in competence approach of military education has been investigated. On the basis of theoretical analysis of key concepts: "competence"; "competency"; "professionalism"; the professional competence has been invited to consider as a integral personality characteristic in activity. Essence and content are determined; invariant and variable structures of professional competence of military master degree are defined. ; В статье исследуется профессиональная компетентность при компетентностном подходе в военном образовании. На основании выполненного теоретического анализа ключевых понятий: "компетенція"; "компетентность"; "профессионализм"; профессиональную компетентность предлагается рассматривать как интегральную персональную характеристику; которая проявляется в деятельности. Обосновываются сущность; содержание; определяются инвариантная и вариативная структуры профессиональной компетентности будущих магистров военного управления. ; У статті досліджується професійна компетентність при компетентнісному підході у військовій освіті. На підставі виконаного теоретичного аналізу ключових понять: "компетенція"; "компетентність"; "професіоналізм"; професійну компетентність пропонується розглядати як інтегральну характеристику особистості; що проявлена в діяльності. Обґрунтовуються сутність; зміст; визначаються інваріантна та варіативна структури професійної компетентності майбутніх магістрів військового управління.

Розглянуто проблему продовольчої безпеки України. З'ясовано, що завдання та напрями підвищення стану продовольчої безпеки потрібно покласти на державу з метою регулювання. Розглянуто підхід до визначення поняття "продовольча безпека" та подано характеристику елементам продовольчої безпеки. Досліджено основні принципи продовольчої безпеки. З'ясовано економічну сутність та індикатори продовольчої безпеки. Зазначено, що Світова організація торгівлі визначає, що продовольча безпека базується на трьох основних принципах: продовольчої достатності, продовольчого доступу та продовольчого використання. Визначено основні напрями продовольчої безпеки. ; The problem of food security of Ukraine is studied. The main objectives and problem areas for improving the state of food security are found to be laid on the government in order to be regulated. The approach to the definition of 'food security' is studied. The elements of food security are characterized. The basic principles of food safety are defined. The economic substance and indicators of food security are found. The World Trade Organization is determined to stipulate that food security is based on three main principles: adequacy of food, food access and food use. The main areas of food security are defined. ; Рассмотрена проблема продовольственной безопасности Украины. Выяснено, что задачи и направления повышения состояния продовольственной безопасности должны быть возложены на государство с целью регулирования. Рассмотрен подход к определению понятия "продовольственная безопасность" и дана характеристика элементам продовольственной безопасности. Исследованы основные принципы продовольственной безопасности. Выяснены экономическая сущность и индикаторы продовольственной безопасности. Отмечено, что Всемирная торговая организация определяет, что продовольственная безопасность базируется на трех основных принципах: продовольственной достаточности, продовольственного доступа и продовольственного использования. Определены основные направления продовольственной безопасности.

Abstract:- Existential violence is that form of violence in which the 'essence' or 'being' of anyone is decided according to the pre-established norms, rules, ideas, traditions and rituals with a view to suppress the intrinsic nature of the subject. Fixation of 'being' has been a matter of controversy across disciplines since centuries. But a great effort is made from every power center to decide the beings of others. They are taught how they need to behave if they want to prove their potential in various spheres of human life. Karukku is an autobiographical work of Fausthina Mary Fathima Rani alias Bama who records various events of her life as the testimonials of Dalits' lives in general and Dalit women's lives in particular. She describes here how dalits become the victims of many layered violence in caste-based societies. This work also records how the identities of dalits are manufactured and their beings are decided and readymade meanings are imposed upon them with the sole purpose of their exploitation. She states that higher castes Christians in India misbehave with Dalit Christians in the same way in which Hindus have behaved with them. There, according to her, is no respite for Dalits in merely changing the religion because higher castes Christians have lent caste-system together with its prejudices from their ancestors who usually were Hindus. Bama has strongly opposed many traditional notions about dalits with her hard work and proved that a person's worth must not be judged on the basis mere birth. The present research paper would be a sincere effort to analyze the politics of controlling and deciding 'being' or 'essence' of dalits and forcing them to fall prey to 'bad faith' of Jean Paul Sartre.