Suchergebnisse

Baskground. The problem of treatment of chronic gastritis in servicemen, as one of the most common diseases of the gastrointestinal tract, is especially relevant in the light of the evidence on the determining role of H. pylori (HP)-infection in the progression of the disease and its complications pharmacoeconomically justified drug therapy regimens. The high level of resistance of H. pylori infection to antibiotics is one of the key factors influencing the effectiveness of antihelicobacter therapy. Studies conducted in the northern, eastern and western regions are devoted to the issue of HP antibiotic resistance in Ukraine. Due to the close geographical location in the west, the III European Multicenter Resistance Survey of HP, which covered 32 centers from 18 countries of the European Union with the inclusion of 2204 strains of H. pylori, is of considerable interest. The purpose of the study: evaluation of pharmacoeconomic efficacy of sequential and triple antihelicobacter therapy in HP-associated chronic gastritis with the use of drugs from domestic manufacturers and potential economic benefits for the Armed Forces of Ukraine. Materials and methods. In conducting research, the authors used: bibliographic method - to study the state of providing servicemen with modern means for the treatment of HG, the place and role of pharmacoeconomic analysis in the medical service of the Armed Forces of Ukraine; mathematical and statistical - to study the dynamics of morbidity of servicemen; cost-effectiveness method - to select the most optimal AGBT regimens according to clinical and pharmacoeconomic indicators; descriptive modeling - to determine the total cost of providing treatment for HG in the military medical service; structural and logical method of research. Statistical analysis of the obtained results were made using Statistica 6.0 (StatSoft Inc., USA). The results were considered statistically reliable at P < 0,05. Results. Authors showed dynamic of chronic gastritis incidence among servicemen in peace time. The results of own clinical study were analyzed to enhance efficacy of treatment H. pylori associated chronic gastritis, and to decrease risks of extra treatment costs for Ukrainian government. Сonclusions. Pharmacoeconomic analysis of modern medical supply of servicemen with antihelicobacter and antisecretory drugs testified to the expediency of transition to sequential antihelicobacter therapy using domestic esomeprazole. The use of sequential antihelicobacter and antisecretory therapy based on esomeprazole, optimal from the point of view of pharmacoeconomic analysis, in servicemen with HP-associated HG will help increase the efficiency and quality of treatment, avoid unjustified budget expenditures for treatment and economic benefits for Ukraine's medical service. ; Актуальность. Проблема лечения хронического гастрита у военнослужащих, как одного из самых частых заболеваний желудочно-кишечного тракта, приобретает особую актуальность через призму полученных доказательных данных по определяющей роли H. pylori (НР)-инфекции в прогрессировании заболевания и развития его осложнений и в связи с отсутствием фармакоэкономических обоснованных схем медикаментозной терапии. Высокий уровень резистентности H. рylori-инфекции к антибиотикам является одним из ключевых факторов, влияющих на эффективность антихеликобактерной терапии. Вопросам антибиотикорезистентности НР в Украине посвящены исследования, проведенные в северном, восточном и западном регионах. Из-за близкого географического размещения на западе значительный интерес представляет III Европейское многоцентровое исследование резистентности НР, охватившего 32 центра с 18-ти стран Европейского Союза с включением 2204 штаммов H. pylori. Цель исследования: оценка фармакоэкономической эффективности последовательной и тройной антихеликобактерной терапии при НР-ассоциированном хроническом гастрите с применением препаратов отечественного производства и потенциальной экономической выгоды для Вооруженных Сил Украины. Материалы и методы. При проведении исследований авторами использованы следующие методы: библиографический; математико-статистический; описательного моделирования; структурно-логический метод исследования. Статистическую обработку полученных результатов проводили с помощью пакета Statistica 6.0 (StatSoft Inc., USA). Результаты считались статистически достоверными при P < 0,05. Результаты. Авторами показана динамика заболеваемости хроническим гастритом (ХГ) среди военнослужащих в мирный период. Проанализированы результаты собственных исследований фармакоэкономически обоснованного медикаментозного обеспечения военнослужащих при Н. pylori – ассоциированном ХГ препаратами для проведения тройной и последовательной антигеликобактерной терапии, что способствует повышению эффективности и качества лечения, избеганию неоправданных бюджетных затрат и потенциальным экономическим выгодам для медицинской службы Вооруженных Сил Украины. Выводы. Фармакоэкономический анализ современного медикаментозного обеспечения военнослужащих антихеликобактерными и антисекреторными лекарственными средствами показал целесообразность перехода на последовательную антихеликобактерную терапию с использованием отечественного эзомепразола. Применение у военнослужащих с НР-ассоциированным ХГ последовательной антихеликобактерной и антисекреторной терапии на основе эзомепразола, оптимальной с точки зрения фармакоэкономического анализа, будет способствовать повышению эффективности и качества лечения, избежанию неоправданных бюджетных расходов на лечение и экономическим выгодам для медицинской службы Вооруженных сил Украины. ; Актуальність. Проблема лікування хронічного гастриту у військовослужбовців, як одного з найчастіших захворювань шлунково-кишкового тракту, набуває особливої актуальності в призмі отриманих доказових даних щодо визначальної ролі H. pylori (НР)–інфекції у прогресуванні захворювання і розвитку його ускладнень та у зв'язку з відсутністю фармакоекономічно обґрунтованих схем медикаментозної терапії. Високий рівень резистентності H. рylori-інфекції до антибіотиків є одним з ключових факторів, що впливають на ефективність антигелікобактерної терапії. Питанням антибіотикорезистентності НР в Україні присвячені дослідження, проведені в північному, східному та західному регіонах. Через близьке географічне розміщення на заході значний інтерес представляє III Європейське багатоцентрове дослідження резистентності НР, що охопило 32 центри з 18-ти країн Європейського Союзу із включенням 2204 штамів H. pylori. Мета дослідження: оцінка фармакоекономічної ефективності послідовної та потрійної антигелікобактерної терапії при НР-асоційованому хронічному гастриті із застосуванням препаратів вітчизняного виробника і потенційної економічної вигоди для Збройних Сил України. Матеріали та методи. При проведенні досліджень авторами використані наступні методи: бібліографічний; математико-статистичний; описового моделювання; структурно-логічний. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою пакета Statistica 6.0 (StatSoft Inc., USA). Результати вважалися статистично достовірними при P <0,05. Результати. Авторами показана динаміка захворюваності на хронічний гастрит серед військовослужбовців у мирний період. Проаналізовано результати власних досліджень щодо фармакоекономічно обґрунтованого медикаментозного забезпечення військовослужбовців при Н. pylori-асоційованому хронічному гастриті (ХГ) препаратами для проведення потрійної та послідовної антигелікобактерної терапії, що сприятиме підвищенню ефективності та якості лікування, уникненню невиправданих бюджетних витрат та потенційним економічним вигодам для медичної служби Збройних Сил України. Висновки. Фармакоекономічний аналіз сучасного медикаментозного забезпечення військовослужбовців антигелікобактерними й антисекреторними лікарськими засобами засвідчив доцільність переходу на послідовну антигелікобактерну терапію із використанням вітчизняного езомепразолу. Застосування у військовослужбовців із НР-асоційованим ХГ послідовної антигелікобактерної та антисекреторної терапії на основі езомепразолу, оптимальної з точки зору фармакоекономічного аналізу, сприятиме підвищенню ефективності та якості лікування, уникненню невиправданих бюджетних витрат на лікування та економічним вигодам для медичної служби Збройних Сил України.

Problem statement. The modern stage in the development of science implies radical institutional changes in its social status and structure. The main differences from the classical stage are: first, the rejection of the principle of ethical neutrality of scientific knowledge and, second, the real revision of the content of the category "paradigm" as the central element of the organization of theoretical knowledge; its replacement by much more complex formations consisting of several heterogeneous components. There is an interpenetration of the public-axiological and descriptive-scientific forms of discourse, which create an inseparable unity in the content of the theoretical structure. Our research is devoted to the analysis of these two aspects of theoretical techno-science. According to the specifics of the subject, methods of quantitative discourse analysis and conceptual analysis of meta-theoretical and ontological knowledge, respectively, have been applied. There is a super-aim in our research, which is to determine the basic scheme of the relationship between the organization of the transdisciplinary matrix and the ontological level of theoretical techno-knowledge. In the ontological aspect, technoscience (postacademic science) is a theoretical and technological tools for managing the course of biological and sociocultural evolution. In the epistemological aspect, modern theories with a human dimension have a specific (trans)disciplinary matrix, which has not one but two paradigmatic cores: scientific-descriptive and humanitarian-axiological. According to our model, the principles of bioethics represent a social institution for regulating and controlling technological (biological and social) risk.Applied technological developments are represented by (1) genetic engineering as management tools of biological evolution and (2) socio-economic engineering as management tools of civilizational and socio-cultural development. This binary structure logically follows from the postulated three-module organization of the sustainable evolutionary strategy of the sentient human being. Naturphilosophy once again acquires the status of the basis of the theory of evolution in an explicit way. There is a system of metaphysical postulates and ontological categories derived from the anthropic principle of participation. For modern neoliberal political democracy, bio-power and biopolitics look like the most effective technology for stabilizing the scenarios and trends of the global evolutionary process that are optimal within this ideological system. Conclusions. Transbipolitics in our understanding is a political problematic related to the rationalization of the global evolutionary process. In the coming decades transbipolitics will become the carrier element of the global process of evolution of the noosphere with the consequent complication and increase of cohesion between the individual socio-cultural types that are part of the system of modern globalizing civilization. ; Постановка проблемы. Современный этап развития науки подразумевает радикальные институциональные изменения в ее социальном статусе и структуре. Основными отличиями от классического этапа являются: во-первых, отказ от принципа этической нейтральности научного знания и, во-вторых, реальный пересмотр содержания категории «парадигма» как центрального элемента организации теоретических знаний; ее замена значительно более сложными образованиями, состоящими из нескольких гетерогенных компонентов. Происходит взаимопроникновение публично-аксиологической и описательно-научной форм дискурса, создающих неразрывное единство в содержании теоретической структуры. Наша публикация посвящена анализу этих двух аспектов теоретической технонауки. В соответствии со спецификой предмета были применены методы количественного дискурсивного и концептуального анализа метатеоретических и онтологических знаний соответственно. В нашем исследовании есть супер-цель, которая заключается в определении базовой схемы взаимосвязи между организацией трансдисциплинарной матрицы и онтологическим уровнем теоретического технознания. В онтологическом аспекте технонаука (постакадемическая наука) представляет собой теоретический и технологический инструментарий для управления течением биологической и социокультурной эволюции. В эпистемологическом аспекте в современных теориях, имеющих человеческое измерение, есть специфическая (транс)дисциплинарная матрица, которая имеет не одно, а два парадигмальных ядра: научно-дескриптивное и гуманитарно-аксиологическое. Согласно нашей модели, принципы биоэтики представляют собой социальный институт регулирования и контроля технологического (биологического и социального) риска. Прикладные технологические разработки представлены (1) генной инженерией как инструментами управления биологической эволюцией и (2) социально-экономической инженерией как инструментами управления цивилизационным и социокультурным развитием. Эта бинарная структура логически вытекает из постулируемой нами трехмодульной организации устойчивой эволюционной стратегии человека разумного. Натурфилософия вновь приобретает статус основы теории эволюции в явном виде. Существует система метафизических постулатов и онтологических категорий, вытекающая из антропного принципа участия. Для современной неолиберальной политической демократии биовласть и биополитика выглядят наиболее эффективной технологией стабилизации сценариев и тенденций глобального эволюционного процесса, оптимальных в рамках этой идеологической системы. Выводы. Трансбиополитика в нашем понимании есть политическая проблематика, связанная с рационализацией глобального эволюционного процесса. В ближайшие десятилетия трансбиополитика станет несущим элементом глобального процесса эволюции ноосферы с последующим усложнением и увеличением когезии между отдельными социокультурными типами, входящими в систему современной глобализирующейся цивилизации. ; Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку науки визначається радикальними інституційними змінами в її соціальному статусі та структурі. Основні відмінності від класичного етапу зводяться до: по-перше, відмови від принципу етичної нейтральності наукового знання і, по-друге, реального перегляду змісту категорії «парадигма» як центрального елементу організації теоретичних знань. Її замінюють значно більш складними конструкціями, що складаються з кількох гетерогенних компонентів. Відбувається взаємне проникнення публічно-аксіологічної та описово-наукової форм дискурсу, що створює нерозривну єдність щодо змісту теоретичної структури. Публікацію присвячено аналізу цих обидвох аспектів теоретичної технонауки. У відповідності до специфічності предмету дослідження було застосовано методи квантифікаційного дискурсивного та концептуального аналізу метатеоретичних і онтологічних знань відповідно. Надметою є визначення базової схеми взаємодії між організацією трансдисциплінарної матриці та онтологічним рівнем теоретичного технознання. У онтологічному аспекті технонаука (постакадемічна наука) є теоретичним і технологічним інструментарієм щодо управління напрямком біологічної та соціокультурної еволюції. У епістемологічному аспекті сучасні теорії, що мають людський вимір, містять специфічну (транс)дисциплінарну матрицю, що складається не з одного, а двох парадигмальних ядер: науково-дескриптивного та гуманітарно-аксіологічного. Згідно з нашою моделлю, принципи біоетики є соціальним інститутом регулювання та контролю технологічного (біологічного та соціального) ризику. Прикладні технологічні розробки представлені (1) генною інженерією як інструментом управління біологічною еволюцією та (2) соціально-економічною інженерією як засобом управління цивілізаційним і соціокультурним розвитком. Ця бінарна структура логічно походить з постульованої нами трьохмодульної організації стабільної еволюційної стратегії людини розумної. Натурфілософія знову набуває статусу основної теорії еволюції в експліцитному вигляді. Існує система метафізичних постулатів і онтологічних категорій, що походить з антропного принципу участі. Для сучасної неоліберальної політичної демократії біовлада та біополітика є найбільш ефективною технологією стабілізації сценаріїв і тенденцій глобального еволюційного процесу, оптимальними щодо цієї ідеологічної системи. Висновки. Трансбіополітика у нашому розумінні постає як політична проблематика, пов'язана з раціоналізацією глобального еволюційного процесу. Найближчими десятиліттями трансбіополітика стане несучим елементом глобального процесу еволюції ноосфери з подальшим ускладненням і збільшенням когезії між окремими соціокультурними типами, що входять до системи сучасної глобальної цивілізації.

Мета дослідження. У статті наведені матеріали дослідження інтелектуальної спадщини лікаря-мислителя М.І. Пирогова, сформованого протягом останніх двадцяти п'яти років його життя в Україні. Методи дослідження: Системно-історичним методом проводилося вивчення в хронологічній послідовності інтелектуальної спадщини лікаря-мислителя М.І. Пирогова, сформованого протягом останніх двадцяти п'яти років його життя в Україні. Біографічним методом проводилося дослідження життєвих подій на основі повідомлень і свідчень очевидців. Наукова новизна. Вперше акцентовано, що протягом українського періоду життя лікарем і вченим М.І. Пироговим були написані найбільш потужні і фундаментальні праці, що більшість дослідників його інтелектуальної спадщини називають справжнім науковим подвигом. Висновки. Аналіз і оприлюднення основних положень маловідомих і малодосліджених професійних публікацій М.І. Пирогова, написаних ним протягом 1860-1870 років свідчать про надзвичайно активну освітню, організаторську, клінічну та наукову діяльність М.І. Пирогова в Україні. Протягом чверті століття видатним лікарем-мислителем були написані і опубліковані найбільш потужні його наукові твори, які переконливо свідчать про значний внесок і сприяння М.І. Пироговим розвитку медицини і освіти в Україні ; Цель исследования. В статье приведены материалы исследования интеллектуального наследия врача-мыслителя М.И. Пирогова, сложившегося в течение пос-ледних двадцати пяти лет его жизни в Украине. Методы исследования: Системно-исторический методом проводилось изучение в хронологической последовательности интеллектуального наследия врача-мыслителя М.И. Пирогова, сложившегося в течение последних двадцати пяти лет его жизни в Украине. Биографическим методом проводилось исследование жизненных событий на основе сообщений и свидетельств очевидцев. Научная новизна. Впервые акцентировано, что в течение украинского периода жизни врачом и ученым М.И. Пироговым были написаны наиболее мощные и фундаментальные труды, что большинство исследователей его интеллектуального наследия называют настоящим научным подвигом. Выводы. Анализ и обнародования основных положений малоизвестных и малоисследованных профессиональных публикаций М.И. Пирогова, написанных им в течение 1860-1870 годов свидетельствуют о чрезвычайно активной образовательной, организаторской, клинической и научной деятельности М.И. Пирогова в Ук-раине. В течение четверти века выдающимся врачом-мыслителем были написаны и опубликованы наиболее мощные его научные произведения, которые убедительно свидетельствуют о значительном вкладе и содействии М.И. Пироговым развитию медицины и образования в Украине ; The aim of the study. The article presents materials for the study of the intellectual heritage of the doctor-thinker Pirogov, formed during the last twenty-five years of his life in Ukraine. The authors focus on the philosophical, conceptual and generalizing nature of scientific works of Pirogov. It is noted that in the intellectual heritage of the outstanding doctor-thinker during the fourth century of the Ukrainian period of life the unique own scientific-practical and organizational-administrative experience gained by M.I. Pirogov in the process of brilliant clinical activities both in peacetime and during the provision of medical care to the wounded in the military conflicts of the second half of the XIX century. Research methods: The system-historical method was used to study in chronological order the intellectual heritage of the doctor-thinker Pirogov, formed during the last twenty-five years of his life in Ukraine. The biographical method was used to study life events on the basis of eyewitness reports and testimonies. Scientific novelty.The authors pay special attention to the works of Pirogov, which were written in the 1870s as a result of his stay in the theaters of war of the Franco-Prussian and Russian-Turkish wars. Comprehensive professional competence, great authority, colossal practical experience of a military field surgeon allowed Pirogov to go far beyond the inspection functions assigned to him and become in fact the main consultant on the organization of medical support of troops. In works written by Pirogov in his estate in the Ukrainian Podillya, he not only summarizes his own views on the organization of medical care and military field surgery, but also expresses his views on field hygiene, military field therapy and epidemiology. In particular, it is noted that the philosophical views of MI are especially relevant today. Pirogov on the common features of wars and related wars, epidemics. Competence Pirogov on the organization of medical care and control of infectious diseases are confirmed by his works, written in 1869 and 1872 at the request of the Poltava Provincial Zemstvo. In particular, there are views on the organization of health care and the collection of statistics that will allow for the necessary preventive measures, as well as sharp criticism of local government agencies for the illusory ideas about the effectiveness of the fight against infectious diseases.In preparing the article, the authors used materials from the lifetime editions of works by Pirogov, deprived of censorship of that time, as well as publications about the outstanding thinker of authoritative authors (M. Burdenko, F. Walker, A. Georgievsky), which have been studied to this day insufficiently and quite fragmentarily. Conclusions. Analysis and publication of the main provisions of little-known and little-studied professional publications MI Pirogov, written by him during the years 1860-1870 testify to the extremely active educational, organizational, clinical and scientific activities of Pirogov in Ukraine. During the fourth century, the outstanding physician-thinker wrote and published his most powerful scientific works, which convincingly testify to the significant contribution and assistance of Pirogov progress of Ukrainian education in medicine and science ; But de l'étude. L'article présente des matériaux issus de l'étude du patrimoine intellectuel du médecin-penseur M.I. Pirogov, formé au cours des vingt-cinq dernières années de sa vie en Ukraine. Méthodes de recherche: La méthode de l'histoire systémique a été utilisée pour étudier en séquence chronologique le patrimoine intellectuel du médecin-penseur M.I. Pirogov, formé au cours des vingt-cinq dernières années de sa vie en Ukraine. La méthode biographique a été utilisée pour étudier les événements de la vie sur la base de rapports et de témoignages oculaires. Nouveauté scientifique. Pour la première fois, il a été souligné que pendant la période de la vie ukrainienne, le médecin et scientifique M.I. Pirogov a écrit les œuvres les plus puissantes et les plus fondamentales, que la plupart des chercheurs de son patrimoine intellectuel qualifient de véritable exploit scientifique. Conclusions. Analyse et publication des principales dispositions de publications professionnelles peu connues et peu étudiées de M.I. Pirogov, écrit par lui pendant les années 1860-1870, témoigne des activités éducatives, organisationnelles, cliniques et scientifiques extrêmement actives de M.I. Pirogov en Ukraine. Pendant un quart de siècle, cet éminent médecin-penseur a écrit et publié ses travaux scientifiques les plus puissants, qui témoignent de manière convaincante de la contribution et de l'assistance importantes de M.I. Pirogov au développement de la médecine et de l'éducation en Ukraine

Covered key aspects of the rules and procedures of defencese procurement. The features of the impact of corruption on defence procurement and methods to counter its negative consequences. The main ways to detect corruption component in the state defence procurement and its impact on the security of the country in the economic sphere. It analyzed the legal framework of defences procurement.The issues of minimizing the corruption component in the process of defence procurement require a detailed study from the point of view of transparency and increasing the effectiveness of control. The relevance of this research topic is due to the need for effective development of the security and defence sector in the context of Euro-Atlantic integration, the transition of the Armed Forces of Ukraine to NATO standards and the optimal use of resources to protect civilians and military personnel.According to the Anti-Corruption Policy Index in the defense sector, developed by the international organization Transparency International, the Ukrainian defense sector received a general "D" rating, which indicates a low level of transparency and a high level of corruption risk. Defense purchases received fairly low scores from international experts and were noted as the most non-transparent and corruption-prone sector of the defense sector. It should be noted that more than 55% of the procurement budget is used for purchases under a closed procedure, and the purchase of weapons and armed equipment is 95% classified. If there is a corruption component in classified purchases, according to various estimates, from 5 to 40% of the budget of such a transaction can be plundered.The aim of the study is to study the impact of corruption on defense purchases inUkraine and methods to counter the negative consequences of this phenomenon.Open publication of data on public and secret procurement is common practice in many countries, such as the United States of America, Great Britain and the Netherlands. To minimize the impact of corruption risks on the defense procurement process, it is advisable to develop guidelines for conducting a comprehensive study of this market segment before the tender begins. In addition, in order to strengthen the defense capability of the Armed Forces of Ukraine, when conducting public procurement, technical requirements for defense products (works, services), technical and economic characteristics and economic justification for the selection of a particular product, the mechanism for conducting an internal audit of bidders and classifying information should be considered. ; Рассмотрены ключевые аспекты правил и процедур проведения оборонных закупок. Охарактеризованы особенности влияния коррупции на оборонные закупки и методы противодействия его негативным последствиям. Определены основные способы выявления коррупционной составляющей в государственных оборонных закупках и их влияние на безопасность страны в экономической сфере. Проанализирована нормативно-правовая база осуществления оборонных закупок.Вопросы минимизации коррупционной составляющей в процессе оборонных закупок требуют детального изучения с точки зрения прозрачности и повышения эффективности контроля. Актуальность данной темы исследования обусловлена необходимостью эффективного развития сектора безопасности и обороны в условиях евроатлантической интеграции, перехода Вооруженных Сил Украины на стандарты НАТО и оптимального расходования ресурсов для защиты гражданских и военнослужащих. По оценке Индекса антикоррупционной политики в оборонном секторе, разработанном международной организацией Transparency International украинский сектор обороны получил общую оценку "D", что говорит о низком уровне прозрачности и высоком уровне коррупционного риска. Оборонные закупки получили довольно низкие баллы от международных экспертов и были отмечены как наиболее непрозрачная и подверженная коррупции сфера оборонного сектора. Следует отметить, что более 55% закупочного бюджета используется для закупок по закрытой процедуре, а закупка вооружения и вооруженной техники на 95% является засекреченной. В случае наличия коррупционной составляющей в засекреченных закупках, по разным оценкам, от 5 до 40% бюджета такой сделки может разворовываться.Целью исследования является изучение воздействия коррупции на оборонные закупки в Украине и методов противодействия негативным последствиям этого явления.Открытая публикация данных по поводу публичных и засекреченных закупок является привычной практикой для многих государств, таких как Соединенные Штаты Америки, Великая Британия и Нидерланды. Для минимизации воздействия коррупционных рисков на процесс осуществления оборонных закупок целесообразно разработать методические рекомендации проведения комплексного исследования данного сегмента рынка до начала проведения тендера. Кроме того, для усиления обороноспособности Вооруженных Сил Украины при проведении государственных закупок следует учитывать технические требования к оборонной продукции (работам, услугам), технико-экономические характеристики и экономическое обоснование целесообразности выбора определенного товара, механизм проведения внутренней проверки участников торгов и засекречивания информации. ; Розглянуто ключові аспекти правил і процедур здійснення оборонних закупівель. Охарактеризовано особливості впливу корупції на оборонні закупівлі та методи протидії її негативним наслідкам. Визначено основні способи виявлення корупційної складової в державних оборонних закупівлях та їх вплив на безпеку країни в економічній сфері. Проаналізовано нормативно-правову базу здійснення оборонних закупівель.Актуальність обраної теми зумовлена тим, що для ефективного розвитку сектору оборони в умовах євроатлантичної інтеграції, переходу Збройних Сил України на стандарти НАТО та з метою забезпечення кращого спрямування ресурсів для захисту цивільних та військових питання мінімізації корупційної складової в процесі здійснення оборонних закупівель потребують детального вивчення з точки зору прозорості та підвищення ефективності контролю.Так, згідно Індексу антикорупційної політики в оборонному секторі, розробленому міжнародною організацією Transparency International, український сектор оборони отримав загальну оцінку "D", що свідчить про низький рівень прозорості та "високий" рівень корупційного ризику. Оборонні закупівлі отримали доволі низькі бали від міжнародних експертів, та були відмічені як найбільш непрозора та вразлива до корупції сфера в оборонному секторі. Загалом слід зазначити, що більше 55% закупівельного бюджету використовується для закупівель за закритою процедурою, а закупівля озброєння та військової техніки на 95% є засекреченою. Втім, в разі наявності корупційної складової у закритій закупівлі, за різними оцінками, від 5 до 40% бюджету такої закупівлі може розкрадатися.Метою дослідження є вивчення впливу корупції на процес здійснення оборонних закупівель в Україні та методів протидії негативним наслідкам цього явища.Відкрита публікація даних щодо публічних і засекречених закупівель є звичною практикою для багатьох інших держав, таких як Сполучені Штати Америки, Велика Британія та Нідерланди. Для мінімізації впливу корупційних ризиків на процес здійснення оборонних закупівель доцільно розробити методичні рекомендації щодо проведення комплексного дослідження даного сегмента ринку до початку проведення тендеру. Крім того, для посилення обороноздатності Збройних Сил України при здійсненні державних закупівель варто враховувати технічні вимоги до оборонної продукції (робіт, послуг), техніко-економічні характеристики та економічне обґрунтування доцільності обрання певного товару, механізм проведення внутрішньої перевірки учасників торгів та засекречування інформації.

A famous Ukrainian public and state figure, scientist, poet Mykola Platonovych Bashan stands out among the prominent personalities of the last century. He was a deputy of the Supreme Soviets of the USSR (the Union of Soviet Socialist Republics) and the Ukrainian SSR, deputy chairman of the Council of Ministers of the Ukrainian SSR, chairman of the Writers' Union of Ukraine and head of the editorial office of the Ukrainian Soviet Encyclopedia. The period of his creative and socio-political activity is closely connected with the time of Soviet power leadership on the territory of Ukraine. Mykola Bazhan's personality and his activity were not unequivocally evaluated by either contemporaries or modern scientists. Some people consider him a traitor to the country, a flatterer of power, while others understand his "maneuvering" between life and death, between the "ordered" texts and Solovki, calling him "nedostriliane vidrodzhennia" (a term which is used to represent a group of writers who avoided repressions and glorified the greatness of the Ukrainian word). It is the ambiguity in the determination of the artist's role in the development of Ukrainian history that determines the main topicality of this research theme.The article considers the early creative work of the poet, highlights certain aspects that influenced the formation of his worldview, scientific views and were directly reflected in a poet's creative activity. Such aspects include, first of all, family upbringing, an instilled love of classical literature from the childhood, which laid the foundations of poet's cultural and scientific preferences. In the following years of Mykola Bazhan's life, the cultural sphere of the Ukrainian SSR had a significant influence on his worldview, operating within the framework of the Marxist-Leninist ideological doctrine' clearly defined by party ideology. The poet was also significantly influenced by friendly relations with foreign cultural figures, especially from Western European countries which allowed him to adopt the best cultural and scientific experience and reflect it in his own activity. Postwar state and political activities of Mykola Bazhan as the deputy chairman of the Council of People's Commissars (CPC) of the Ukrainian SSR directly influenced the main areas of his activity. The processes of evacuation and assistance to the victims, as well as the restoration of libraries, museums and educational institutions, were priorities in the socio-political activity of Mykola Bazhan. As a chairman of the board of the Writers' Union of Ukraine during the Khrushchev thaw he raised the problem of the rehabilitation of repressed writers before the Central Committee of the Communist Party of Ukraine. It has been found out that Mykola Bazhan made an invaluable contribution to the formation and development of Ukrainian encyclopedic science. He did a tremendous job of creating the Ukrainian Soviet Encyclopedia starting with the idea and ending with multi-volume reprints. A matter of publishing a general encyclopedia, as well as branch editions, became the matter of the poet's life' he was preoccupied with the work of editorial office until his last breath' he selected articles and edited publications independently. His work certainly deserves respect and detailed study.It is also worth noting that at the same time Mykola Bazhan worked in the literary field establishing contacts with writers from abroad. The fact that Mykola Bazhan was elected the vice-president of the European Writers' Union testified to the academician's high authority both in the USSR and abroad. In the period of Mykola Bazhan's work in European Writers' Union important changes took place which had an impact on improving relations between the cultural elites of the Soviet Union and Western Europe. ; Серед визначних особистостей минулого століття по-особливому вирізняється відомий український громадський і державний діяч, учений, поет Микола Платонович Бажан. Він був депутатом Верховних Рад СРСР і УРСР, заступником Голови Ради Міністрів УРСР, головою Спілки письменників України, головою редакції «Української Радянської Енциклопедії».Період його творчої та громадсько-політичної діяльності тісно пов'язаний із часом верховодства радянської влади на території України. Особистість Миколи Бажана та його діяльність, не були однозначно оцінені ні сучасниками, ні сучасними науковцями. Одні вважають його зрадником країни, підлабузником влади, інші ж з розумінням відносяться до його «маневрування» між життям і смертю, між «замовленими» текстами і Соловками, називаючи «недостріляним відродженням». Саме в цій неоднозначності визначення ролі митця в розвитку історії України і полягає основна актуальність даної теми дослідження. У статті розглянуто ранню творчість поета, виокремлено певні аспекти, які впливали на становлення його світоглядних та наукових поглядів, і безпосередньо відбивалися в творчій діяльності поета. До таких аспектів насамперед належить родинне виховання, з дитинства привита любов до класичної літератури, що заклало основи культурницьких та наукових вподобань поета. В наступні роки життя Миколи Бажана вагомий вплив на його світоглядну позицію мала культурна сфера УРСР, що діяла в чітко окреслених партійною ідеологією рамках марксистсько-ленінської ідеологічної доктрини. Також, вагомий вплив на поета мали товариські зв'язки з іноземними діячами культури, особливо західноєвропейських країн, що давало змогу переймати у них найкращий культурний і науковий досвід, і ретранслювати його у власній діяльності.Висвітлена, державно-політична діяльність Миколи Бажана на посаді заступника Голови Ради Народних Комісарів (РНК) УРСР, яка припала на післявоєнний період, що безпосередньо позначилося на основних напрямках його діяльності. Процеси евакуації та допомоги постраждалим, а також відновлення бібліотек, музеїв та закладів освіти, були пріоритетними завданнями в громадсько – політичній діяльності Миколи Бажана. Будучи головою правління Спілки письменників України під час хрущовської відлиги порушив перед ЦК КПУ питання про реабілітацію репресованих письменників.З'ясовано, що Микола Бажан зробив неоціненний внесок у становлення і розвиток української енциклопедистики. Він провів колосальну роботу по створенні Української Радянської Енциклопедії, починаючи від ідеї і завершуючи багатотомними перевиданнями. Справа видання загальної енциклопедії, а також галузевих видань – стала справою життя поета, він до останнього подиху переймався роботою редакції, самостійно відбирав статті та редагував видання. Його праця неодмінно заслуговує поваги та детального вивчення. Також, варто відміти, що паралельно Микола Бажан працював і на літературній ниві, налагоджуючи зв'язки з літераторами із-закордону. Факт обрання Миколи Бажана на посаду віце-президента Європейської Спілки Письменників засвідчив високий авторитет академіка як в СРСР, так і за його межами. У період роботи Миколи Бажана в ЄСП відбулися важливі зміни, які справили вплив на покращення взаємовідносин між культурними елітами Радянського Союзу і Західної Європи.

Annotation. The article analyzes the interaction of the main railway and sea transport in modern conditions. A review of new studies and publications in this direction showed that their disadvantage is the lack of a systematic approach and focus on solving only certain organizational issues of interaction. The researches of scientists of the Dnipro University of Railway Transport named after academician V. Lazaryan, characterized by a comprehensive coverage of all problematic issues, are highlighted. Cases of servicing ports by non-public railway stations, in which additional costs of stevedoring companies arise in the absence of a mechanism for their compensation, are highlighted.To obtain an answer to the main research question - the nature of the shortage of receiving-departure and marshalling tracks at railway stations of port railway junctions and the associated delays of wagons waiting for delivery to the port for cargo operations, the work of the Odessa railway junction and the Odessa-Port station serving State Enterprise "Odessa Sea Trade Port".The paper analyzes the technical equipment of the railway infrastructure of the stations of the Odessa junction and formulates a conclusion about the sufficiency of the track development of spans, stations and the throughput of sorting devices. Based on the analysis of the plan for the formation of trains at the junction stations, the organization of work with dispatch routes and container trains, elements of a negative impact on the organization of the work of the port and the Odessa-Port station were identified. These include systemic violations of the train formation plan at the Odessa-Port station, as well as peak loads on the railway infrastructure of the station and cargo devices when servicing railway routes upon arrival and during the formation of dispatch routes and container trains. Inaccuracies in the unified technological process of operation of State Enterprise "OSTP" and the Odessa-Port station were noted when determining shunting locomotives serving the station and the port, which lead to an underestimated number of locomotives and, as a result, additional delays of the rolling stock.The main reason for the disruption of the normal operation of the infrastructure of the railway stations of the Odessa railway junction was established – a systematic violation of the current plan for the formation of trains.As a recommendation for the creation of an operator of the railway infrastructure of the Odessa-Port station and the access road of the State Enterprise "OSTP", the need to improve the draft law of Ukraine "About Railway Transport" was considered in order to create a legislative framework for companies of operators of railway infrastructure similar to European ones. ; Аннотация. В статье выполнен анализ взаимодействия магистрального железнодорожного и морского транспорта в современных условиях. Обзор новых исследований и публикаций этого направления показал, что их недостатком является отсутствие системного подхода и направленность на решение только определённых организационных вопросов взаимодействия. Выделены исследования учёных Днепровского университета железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна, характеризующиеся комплексным охватом всех проблемных вопросов. Выделены случаи обслуживания портов железнодорожными станциями необщего пользования, при которых возникают дополнительные расходы стивидорных компаний при отсутствии механизма их компенсации.Для получения ответа на основной вопрос исследования – природу дефицита приёма-отправочных и сортировочных путей на железнодорожных станциях припортовых железнодорожных узлов и связанные с этим задержки вагонов в ожидании подачи в порт под грузовые операции, была проанализирована работа Одесского железнодорожного узла и станции Одесса-Порт, обслуживающего государственное предприятие «Одесский морской торговый порт».В работе выполнен анализ технического оснащения железнодорожной инфраструктуры станций Одесского узла и сформулирован вывод о достаточности путевого развития перегонов, станций и пропускной способности сортировочных устройств. На основании анализа плана формирования поездов станций узла, организации работы с отправительскими маршрутами и контейнерными поездами, выявлены элементы отрицательного воздействия на организацию работы порта и станции Одесса-Порт. К ним относятся системные нарушения плана формирования поездов на станции Одесса-Порт, а также пиковые нагрузки на железнодорожную инфраструктуру станции и грузовые устройства при обслуживании железнодорожных маршрутов по прибытию и при формировании отправительских маршрутов и контейнерных поездов. Отмечены неточности в едином технологическом процессе работы ГП «ОМТП» и станции Одесса-Порт при определении маневровых локомотивов, обслуживающих станцию и порт, которые приводят к заниженному количеству локомотивов и, как следствие, дополнительным задержкам подвижного состава.Установлена основная причина нарушений нормальной работы инфраструктуры железнодорожных станций Одесского железнодорожного узла – систематическое нарушение действующего плана формирования поездов.В качестве рекомендации по созданию оператора железнодорожной инфраструктуры станции Одесса-Порт и подъездного пути ГП «ОМТП» рассмотрена необходимость совершенствования проекта закона Украины «О железнодорожном транспорте» с целью создания законодательной базы для компаний операторов железнодорожной инфраструктуры аналогичной европейским. ; Анотація. В статті виконано аналіз взаємодії магістрального залізничного та морського транспорту в сучасних умовах. Огляд нових досліджень та публікацій цього напрямку показав, що їх недоліком є відсутність системного підходу та спрямованість на вирішення тільки певних організаційних питань взаємодії. Виділено дослідження науковців Дніпровського університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, що характеризуються комплексним охопленням усіх проблемних питань. Виділено випадки обслуговування портів залізничними станціями незагального користування, при яких виникають додаткові витрати стивідорних компаній при відсутності механізму їх компенсації.Для отримання відповіді на основне питання дослідження – природу дефіциту приймально-відправних та сортувальних колій на залізничних станціях припортових залізничних вузлів і пов'язані з цим затримки вагонів в очікуванні подачі в порт під вантажні операції було проаналізовано роботу Одеського залізничного вузла та станції Одеса-Порт, що обслуговує Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт».В роботі виконано аналіз технічного оснащення залізничної інфраструктури станцій Одеського вузла та сформульовано висновок про достатність колійного розвитку перегонів, станцій та пропускної спроможності сортувальних пристроїв. На підставі аналізу плану формування поїздів станцій вузла, організації роботи з відправницькими маршрутами та контейнерними поїздами виявлено елементи негативного впливу на організацію роботи порту та станції Одеса-Порт. До них відносяться системні порушення плану формування поїздів на станції Одеса-Порт, а також пікові навантаження на залізничну інфраструктуру станції та вантажні пристрої при обслуговуванні залізничних маршрутів по прибуттю та при формуванні відправницьких маршрутів і контейнерних поїздів. Відзначено неточності в Єдиному технологічному процесі роботи ДП «ОМТП» та станції Одеса-Порт при визначенні маневрових локомотивів, що обслуговують станцію та порт, які призводять до заниженої кількості локомотивів і, як наслідок додаткових затримок рухомого складу.Встановлено основну причину порушень нормальної роботи інфраструктури залізничних станцій Одеського залізничного вузла – систематичне порушення діючого плану формування поїздів.У якості рекомендації по створенню оператора залізничної інфраструктури станції Одеса-Порт та під'їзної колії ДП «ОМТП» розглянуто необхідність удосконалення Проекту Закону України «Про залізничний транспорт» з метою створення законодавчої бази для компаній операторів залізничної інфраструктури аналогічних до європейських.

The source of the ecological success or problem as in any other dimension, lies in man, his consciousness, education, conscience and culture. A well-educated, spiritually and morally rich person will never challenge his own conscience and create a situation that will endanger nature and people. Only if it's the result of an annoying mistake. Conversely, an individual who is guided by the motives of enrichment, unjustified success, or providing his or her own comfort, will purposely and deliberately create such a situation. The answer to the question of «be or not to be» in the environmentally safe state of society in Ukraine (in fact, both in Europe and in the world), lies in man - his culture and education. The formation of an ecological culture of the individual and society is the main task of achieving the eco-friendly development of society. It has a political character and needs immediate theoretical consideration, which should be studied deeply.The measure of shaping environmental consciousness as a governmental and sociopolitical objective is the raising of civic awareness and culture. In developed countries, ecological culture has reached a high level and absolute relevance precisely because its priority has been recognized at the level of the general public.In other words, a high level of culture of social thinking, initiative, and participation are mandatory for the formation of ecological consciousness. Of course, "the conditions of a transformative society dictate its logic of development: on the one hand, increasing crisis phenomena and exacerbating of existing ambiguities of environmental policy, both as doctrines and political practices, but on the other hand, giving the opportunity to reorient its content from the administrative model of decision-making to active involvement of society in this process. In such situation it is of particular importance that the public opinion will have an impact on the vector of further development. Ecological modernization implies not only a high degree of concern and interest, but, above all, the availability of opportunities for public self-organization, broad participation in the political decision-making process, the development of civic responsibility. And such issue requires the analysis of not only institutional reflection, but also the political and cultural foundations of relationship between society and environment. Moreover, institutional and regulatory frameworks for natural resource management are not sufficiently effective". Therefore, the Ukrainian state should cooperate more actively with the public in organizing educational activities aimed at shaping a higher level of environmental culture.Without this, it is impossible to hope for the greening of public consciousness, which is necessary for the Ukrainian society, that is already on the verge of ecological catastrophe. Today it is becoming more and more evident that it cannot be avoided without reaching a certain levelof ecological culture by a certain number of Ukrainian citizens.Key concepts: man, culture, ecology, education, upbringing. ; Корінь успіху чи проблемності ситуації в екологічному, як і в будь-якому іншому вимірі, знаходиться в людині, її свідомості, вихованості, сумлінні та культурі. Вихована, духовно і морально багата особистість ніколи не піде на перекір власному сумлінню й не створить ситуацію, яка становитиме загрозу природі і людям. Хіба що в результаті прикрої помилки. І навпаки, особистість, яка керується мотивами збагачення, безпідставного успіху чи забезпечення власного комфорту, на створення такої ситуації піде цілеспрямовано й свідомо. Відповідь на питання про те, «бути чи не бути» екобезпечному стану суспільства в Україні (власне, як в Європі і у світі), знаходиться в людині – її культурі і вихованні. Формування екологічної культури особистості і суспільства є головним завданням досягнення екобезпечного розвитку суспільства. Воно має політичний характер і потребує невідкладного теоретичного розгляду, на чому необхідно зупинитися більш детально.Ключові поняття: людина, культура, екологія, освіта, виховання.The source of the ecological success or problem as in any other dimension, lies in man, his consciousness, education, conscience and culture. A well-educated, spiritually and morally rich person will never challenge his own conscience and create a situation that will endanger nature and people. Only if it's the result of an annoying mistake. Conversely, an individual who is guided by the motives of enrichment, unjustified success, or providing his or her own comfort, will purposely and deliberately create such a situation. The answer to the question of «be or not to be» in the environmentally safe state of society in Ukraine (in fact, both in Europe and in the world), lies in man - his culture and education. The formation of an ecological culture of the individual and society is the main task of achieving the eco-friendly development of society. It has a political character and needs immediate theoretical consideration, which should be studied deeply.The measure of shaping environmental consciousness as a governmental and sociopolitical objective is the raising of civic awareness and culture. In developed countries, ecological culture has reached a high level and absolute relevance precisely because its priority has been recognized at the level of the general public.In other words, a high level of culture of social thinking, initiative, and participation are mandatory for the formation of ecological consciousness. Of course, "the conditions of a transformative society dictate its logic of development: on the one hand, increasing crisis phenomena and exacerbating of existing ambiguities of environmental policy, both as doctrines and political practices, but on the other hand, giving the opportunity to reorient its content from the administrative model of decision-making to active involvement of society in this process. In such situation it is of particular importance that the public opinion will have an impact on the vector of further development. Ecological modernization implies not only a high degree of concern and interest, but, above all, the availability of opportunities for public self-organization, broad participation in the political decision-making process, the development of civic responsibility. And such issue requires the analysis of not only institutional reflection, but also the political and cultural foundations of relationship between society and environment. Moreover, institutional and regulatory frameworks for natural resource management are not sufficiently effective". Therefore, the Ukrainian state should cooperate more actively with the public in organizing educational activities aimed at shaping a higher level of environmental culture.Without this, it is impossible to hope for the greening of public consciousness, which is necessary for the Ukrainian society, that is already on the verge of ecological catastrophe. Today it is becoming more and more evident that it cannot be avoided without reaching a certain levelof ecological culture by a certain number of Ukrainian citizens.Key concepts: man, culture, ecology, education, upbringing.

For the first time in the Ukrainian legal history, the article examines the issues of the ancient Persian understanding of legal personality, reflected in Avestan religious codification. Based on the classical scientific works of orientalists, as well as on modern studies of Iranian scientists, the author comes to the conclusion that Avesta originally divided people into two varieties - Iranian farmers and Turanian herders. The formation of the imperial identity of the ancient Persians was closely associated with the differentiation of the surrounding peoples into "civilized" and "barbaric". The nomadic way of life was criticized by Iranian sacred texts and acquired the content of a legal metaphor used by Persian monarchs from different dynasties to insult and humiliate those border communities that refused to join the Persian-Median union. Moreover, this cultural differentiation took place around the 7th-6th centuries BC, when the first texts of Avesta were created. The religious and mythological epos of the "Iranians" was composed not so much for religious purposes as it was intended to substantiate an internally integral political doctrine of "higher" and "lower" peoples. Studying this theory, we must first consider the general picture of the cultural and civilizational development of the Persian state. A special place in this picture is occupied not only by the three hypostases of Ancient Iran (dynasties of Achaemenids, Parthians and Sassanids) but also by the spread of Hellenism after the conquests of Alexander the Great. In particular, the article mentions such important aspects for the political and legal doctrines of various Persian monarchies as "koine" (a mix of the Middle Eastern and Ancient Greek languages), the dualism of Hormuzd and Ahriman, the influence of the Pamir cults on the social worldview of ancient and medieval Iranians. It is important that Avestan principle of dualism (the eternal struggle between the forces of good and the forces of evil) automatically assumed the dualistic structure of the entire material world. In such a worldview system, the Persian legal personality could not be limited to any constraints regarding the "barbarians". Consequently, the ideal Avestan concept was based on the recognition as legal personality of only one state - Persia. The author assumes that the text of the article should imply familiarity of readers with the chronology and factography of Persian history. However, despite the initial idea, it must be emphasized that the article can also be used as a propaedeutic presentation for studying the philosophical basis of the ancient Persian history of political and legal doctrines. ; В статье впервые в украинской историко-правовой науке исследуются вопросы древнеперсидского понимания правосубъектности, отраженные в авестийской религиозной кодификации. Базируясь на классических научных трудах востоковедов, а также на современных исследованиях иранских ученых, автор приходит к выводу об изначальном разделении «Авестой» людей на два сорта - земледельцев-иранцев и скотоводов-туранцев. Формирование имперской идентичности древних персов было тесно сопряжено с дифференциацией окружающих народов на «цивилизованные» и «варварские». Кочевой образ жизни критиковался иранскими священными текстами и приобрел содержание юридической метафоры, употреблявшейся персидскими монархами из разных династий для оскорбления и унижения тех пограничных сообществ, которые отказывались войти в состав персо-мидийско-го союза. При этом указанная культурная дифференциация состоялась около УІІ-УІ вв. до н. э., когда были созданы первые тексты «Авесты». Религиозно-мифологический эпос «иранцев» составлялся не столько с религиозными целями, сколько предназначался для обоснования внутренне целостного политического учения о «высших» и «низших» народах. Изучая данную теорию, мы должны сначала рассмотреть общую картину культурно-циви-лизационного развития Персидского государства. Особое место в этой картине занимают не только три ипостаси Древнего Ирана (династии Ахеменидов, Парфян и Сасанидов), но и распространение эллинизма после завоеваний Александра Македонского. В частности, в статье упомянуты такие важные аспекты для политико-правовых доктрин различных персидских монархий, как «койне» (микс ближневосточных и древнегреческого языков), дуализм Ормизда и Аримана, влияние памирских культов на социальное мировоззрение античных и средневековых иранцев. Важно, что авестийский принцип дуализма (извечная борьба сил добра и сил зла) автоматически предполагал дуалистическое устройство всего материального мира. В такой мировоззренческой системе, персидская правосубъектность не могла ограничиваться любыми стеснениями относительно «варваров». Следовательно, идеальная авестийская концепция строилась на признании правосубъектным исключительно одного государства -Персии. Автором предполагается, что текст этой статьи должен подразумевать знакомство читателей с хронологией и фактографией персидской истории. Однако, несмотря на первоначальную задумку, необходимо подчеркнуть, что статья может также использоваться в качестве пропедевтического изложения для изучения философского базиса древнеперсидской истории политических и правовых учений. ; У статті вперше в українській історико-правовій науці досліджуються окремі аспекти давньоперсидського сприйняття правосуб'єктності, відображені в авестійській релігійній кодифікації. Базуючись на класичних наукових працях сходознавців, а також на сучасних дослідженнях іранських учених, автор доходить висновку про поділ «Авестою» всього людства на дві «раси» - хліборобів-іранців («колективний Іран») і скотарів-туранців («колективний Туран»). Формування імперської ідентичності давніх персів було тісно пов'язане із психологічною диференціацією навколишніх народів на «цивілізовані» і «варварські». Кочівницький спосіб життя критикувався іранськими священними текстами й набув змісту юридичної метафори, яка вживалась персидськими монархами різних династій для образи і приниження тих «межових» спільнот, які відмовлялись увійти до складу пер-со-мідійського етнокультурного союзу. Водночас зазначена культурна диференціація відбулась близько УІІ-УІ ст. до н. е., коли були створені перші тексти «Авести». Релігійно-міфологічний епос «іранців» записувався не так із релігійною метою, як призначався для обґрунтування внутрішньо цілісного політичного вчення про «вищі» та «нижчі» народи. Вивчаючи цю теорію, ми повинні спочатку розглянути загальну картину культурно-цивілі-заційного розвитку Персидської держави. Особливе місце в цій картині займають як три іпостасі Стародавнього Ірану (династії Ахеменідів, Парфян і Сасанідів), так і поширення еллінізму після завоювань Олександра Македонського. Зокрема, у статті розглядаються такі важливі аспекти політико-правових доктрин різних перськихмонархій, як «койне» (мікс близькосхідних і давньогрецької мов), дуалізм Ормізда й Арімана, вплив памірських (таджицьких) культів на соціальний світогляд античних і середньовічних іранців. Важливо, що авестійський принцип дуалізму (одвічна боротьба сил добра проти сил зла) автоматично припускав дуалістичний лад усього матеріального («видимого») світу. В такій світоглядній системі персидська правосуб'єктність не могла обмежуватись будь-якими етичними умовностями щодо «варварів». З огляду на це ідеальна авестійська концепція буду-валасьна визнанні правосуб'єктності виключно однієї держави - Персії. Передусім автором передбачалось, що текст статті мав би бути орієнтований на читачів, добре знайомих із хронологією та фактографією персидської історії. Однак, незважаючи на початкову ідею, необхідно підкреслити, що стаття може також використовуватись як пропедевтична підготовка для подальшого глибокого вивчення філософського базису давньоперсидської історії політичних і правових учень.

The dominant problem in the formation of effective principles for managing various technical, business, social, political structures in Ukraine is the creation of a safe and effective mechanism for recording, processing, accumulating information, as well as its criteria-based search capabilities. In the modern world with a large number of diverse business entities and their databases in any field of human activity, the problem arises of combining them and creating a single information space. In particular, in the infrastructure of seaports, there is a disorder in the powerful information database necessary for the management of such facilities. At the same time, a deep understanding of the principles and mechanisms of shipping management allows us to achieve a significant increase in its income, and therefore requires the creation of an appropriate approach to the development of an analytical mechanism for processing information in this area, taking into account a wide range of factors of influence and the possibility of creating reports on different search criteria. Thus, the authors propose to solve such problems to develop an appropriate secure consolidated information resource, which will allow a qualitative analysis of the activities of marine infrastructure in Ukraine. The purpose of the article is to optimize the processes of processing information flows in the work of the seaports of Ukraine by developing and implementing an appropriate consolidated information resource, which allows you to get productive and secure: registration, storage and creation of reporting information. The main objectives of the article are: analysis of the problems of high-quality information support for the functioning of the management system of seaports of Ukraine; creation of a database management system; adhere to information protection standards; implementation of a secure consolidated information resource for the analysis of the activity of seaports of Ukraine. Methods used in the article: for designing a database, the article uses the "entity-relationship" method; relational relations method was used to create a database of ER-model of a consolidated information resource; the normalization method is used to convert database relationships to sequential normal forms, that is, to optimize relationships in the created database; for the creation of database tables, the PostgreSQL database management system is used, which makes designing UML class diagrams and relations. The results of the article are: the consolidated information resource for analyzing the activities of the seaports of Ukraine is designed to be protected, its use allows optimizing the operation of seaports, making management decisions faster and better, and accordingly increasing the profitability of such an industry. ; Доминантной проблемой формирования эффективных принципов управления различными техническими, бизнесовыми, социальными, политическими структурами в Украине является создание безопасного и эффективного механизма регистрации, обработки, накопления информации, а также возможностей критериального ее поиска. В современном мире с большим количеством разнообразных бизнес-образований и их баз данных в любой области деятельности человека возникает проблема их сочетания и создания единого информационного пространства. В частности, в инфраструктуре морских портов наблюдается неупорядоченность мощной информационной базы данных, необходимых для управления такими объектами. Вместе с тем, глубокое понимание принципов и механизмов управления судоходством позволяет достичь существенного роста его доходов, а, следовательно, требует создания соответствующего подхода к развитию аналитического механизма обработки информации в данной сфере с учетом широкого круга влияющих факторов и обеспечения возможности создания отчетов по разным критериям поиска. Таким образом, авторы предлагают для решения таких задач разработать соответствующий защищенный консолидированный информационный ресурс, позволяющий качественный анализ деятельности объектов морской инфраструктуры в Украине. Целью статьи является оптимизация процессов обработки информационных потоков в работе морских портов Украины путем разработки и внедрения соответствующего консолидированного информационного ресурса, способного реализовать продуктивные и защищенные процессы регистрации, хранения и создания отчетной информации. Основными задачами статьи являются: анализ проблем качественного информационного обеспечения функционирования системы управления морскими портами Украины; создание системы управления базами данных в соответствии со стандартами защиты информации; реализация защищенного консолидированного информационного ресурса для анализа деятельности морских портов Украины. Методы, использованные в статье: для проектирования базы данных в статье применяется метод «сущность-связь»; метод реляционных отношений использован для создания базы данных ER-модели консолидированного информационного ресурса; метод нормализации применяется для преобразования отношений БД в последовательные нормальные формы, то есть для оптимизации отношений в созданной БД; для создания таблиц базы данных применена система управления базами данных PostgreSQL, позволяющая проектировать UML диаграммы классов и отношений. Результатами статьи являются: спроектированный защищенный консолидированный информационный ресурс анализа деятельности морских портов Украины, использование котрого позволяет оптимизировать работу морских портов, быстрее и качественнее принимать управленческие решения и соответственно увеличить прибыльность такой отрасли. ; Домінантною проблемою формування ефективних засад управління різними технічними, бізнесовими, соціальними, політичними структурами в Україні є створення безпечного та ефективного механізму реєстрації, оброблення, накопичення інформації, можливостей критеріального її пошуку. У сучасному світі з великою кількістю різноманітних бізнес-утворень та їх баз даних в будь-якій галузі діяльності людини постає проблема їх поєднання та створення єдиного інформаційного простору. Зокрема, в інфраструктурі морських портів спостерігається невпорядкованість потужної інформаційної бази даних, які є необхідними для управління такими об'єктами. Разом із тим, глибоке розуміння принципів та механізмів управління судноплавством уможливлює суттєве зростання його прибутків, а, отже, потребує на створення відповідного підходу до розвитку аналітичного механізму оброблення інформації у даній сфері з урахуванням широкого кола чинників впливу та забезпечення можливості створення звітів за різними критеріями пошуку. Отже, автори пропонують для розв'язку таких задач розробити відповідний захищений консолідований інформаційний ресурс, що забезпечує якісний аналіз діяльності об'єктів морської інфраструктури в Україні. Метою статті є оптимізація процесів оброблення інформаційних потоків у роботі морських портів України шляхом розроблення та впровадження відповідного консолідованого інформаційного ресурсу, що уможливлює продуктивні та захищені: реєстрацію, зберігання та створення звітної інформації. Основними завданнями статті є: аналіз проблем якісного інформаційного забезпечення функціонування системи управління морськими портами України; створення системи управління базами даних, що дотримуються стандартів захисту інфор­мації; реалізація захищеного консолідованого інформаційного ресурсу для аналізу діяльності морських портів України. Методи, використані у статті: для проектування бази даних у статті застосовується метод «сутність-зв'язок»; метод реляційних відношень використано для створення бази даних ER-моделі консолідованого інформаційного ресурсу; метод нормалізації застосовується для перетворення відношень БД на послідовні нормальні форми, тобто для оптимізації відношень у створеній БД; для створення таблиць бази даних застосовано систему управління базами даних PostgreSQL, що уможливлює проектування UML діаграми класів та відношень. Результатами статті є: спроектований захищений консолідований інформаційний ресурс аналізу діяльності морських портів України, використання його дозволяє оптимізувати роботу морських портів, швидше та якісніше приймати управлінські рішення та відповідно збільшити прибутковість такої галузі.

The main characteristics of Internet harassment (cyberbullying) are investigated in the research. The main features of this phenomenon are considered. The analysis of existing types of cyberbullying and their individual characteristics is made. The examples of legislative acts of different countries is concluded that there is deficiency of relevant rules of low. It is emphasized that anyone can become a victim of in the modern world. At the same time a risk of becoming a victim of cyberbullying does not depend on any factors (for example financial position of victim, his or her age, sex, social position etc.). It is noted that communications that are made in cyberspace provide an opportunity for users to choose information they want to make public carefully and in advance. In most cases it contributes to help people show theirs strengths (for example, when communicating in chats). In results there is often false sympathy between network interlocutors and they trust each other. So the idealization of the partner happens and any his or her information is perceived more sensitive than during direct communication. This effect is successfully used during cyberbullying, when first one person inspires the trust of another and then changes communication tactics, becoming faithless and aggressive. It is emphasized that the cyberbullying phenomenon is very underestimated and that`s why it is a serious problem. The brief overview of existing technologies and means of counteracting this phenomenon is made. The comparison of their effectiveness is made. The standards that modern and effective technology of cyberbullying resistance must meet are systematized. There are examples of successful realization of user protection in most popular social network. It is emphasized that for cyberbullying resistance nowadays in most cases the protection technologies of it is to localize undesirable content in terms of the existence of cyberbullying. Based on the results of this research it is confirmed that the cyberbullying will spread further. This is due to the constant increase in the number of users of new network services and online platforms for communication. For effective defense against cyberbullying it is required the introduction of organizational and technical measures. At the end it is proposed the general assessment of further development of cyberbullying and the ways to improve appropriate countermeasures. ; В работе исследованы основные характеристики Интернет травли (кибертравли или кибербуллинга). Рассмотрены основные особенности проявлений этого явления. Выполнен анализ существующих видов кибербуллинга и их отдельных характеристик. Рассмотрены примеры законодательных актов различных стран по противодействию кибербуллингу. По результатам обзора имеющейся нормативно-правовой базы разных стран, сделан вывод о существенном дефиците соответствующих норм законов. Подчеркнуто, что в современном мире жертвой Интернет травли может стать любой человек. При этом, риск стать жертвой кибербуллинга практически не зависит от каких-либо факторов (например, финансового положения жертвы, его возраста, пола, социального положения и др.). Отмечено, что коммуникации, которые осуществляются в киберпространстве, предоставляют пользователям возможность заранее и тщательно выбирать информацию о себе, которую они хотят обнародовать. В большинстве случаев это способствует тому, что люди демонстрируют только свои «положительные» стороны (например, при общении в чатах). В результате этого у сетевых собеседников часто возникают ложные взаимные симпатии, в результате чего они опрометчиво вступают в доверительные отношения. Таким образом, происходит идеализация партнера по сетевой коммуникации, и любая его информация начинает восприниматься гораздо чувствительнее, чем при прямом «физическом» общении. Этот эффект с «успехом» используется при проведении акций кибербуллинга, когда один человек сначала вызывает максимальное доверие другого, а потом резко меняет тактику общения, становясь немотивированно вероломным и агрессивным. Подчеркнуто, что явление кибербуллинга является значительно недооцененным и поэтому представляет собой серьезную проблему. Выполнен краткий обзор существующих технологий и средств противодействия этому явлению. Проведено сравнение их эффективности. Систематизированы критерии, которым должна соответствовать современная и эффективная технология противодействия кибербуллингу. Представлены примеры удачной реализации защиты пользователей в некоторых наиболее популярных социальных сетях. Акцентировано внимание на том, что для противодействия кибербуллингу, в настоящее время, в подавляющем большинстве случаев, используют технологии защиты на основе ограничений. Главная цель соответствующих средств защиты заключается в том, чтобы максимально локализовать нежелательный контент (с точки зрения существования признаков кибербуллинга). Сделан вывод, что и в дальнейшем кибербуллинг будет только распространяться. Это обусловлено постоянным увеличением численности пользователей новых сетевых сервисов и онлайн площадок для общения. Высказано мнение, что для активного противодействия и эффективной защиты от кибербуллинга требуется внедрение комплексных организационно-технических мероприятий. В завершении предложена общая оценка дальнейшего развития кибербуллинга и путей совершенствования соответствующих инструментов противодействия. ; В роботі досліджено основні характеристики Інтернет-травлі (кібертравлі або кібербулінгу). Розглянуті основні особливості проявів цього явища. Виконано аналіз існуючих видів кібербулінгу і їх окремих характеристик. Розглянуто приклади законодавчих актів різних країн щодо протидії кібербулінгу. За результатами огляду наявної нормативно-правової бази різних країн, зроблений висновок про істотний дефіцит відповідних норм законів. Підкреслено, що в сучасному світі жертвою Інтернет-травлі може стати будь-хто. При цьому, ризик стати жертвою кібербулінгу практично не залежить від будь яких факторів (наприклад, фінансового становища жертви, її віку, статі, соціального стану та ін.). Відзначено, що комунікації, які здійснюється в кіберпросторі надають користувачам можливість заздалегідь та ретельно вибирати інформацію про себе, яку вони хочуть оприлюднити. У більшості випадків це сприяє тому, що люди демонструють тільки свої «позитивні» сторони (наприклад, при спілкування в чатах). В результаті цього у мережевих співрозмовників часто виникають помилкові взаємні симпатії, внаслідок чого вони необачно вступають в довірчі відносини. Таким чином відбувається ідеалізація партнера по мережевої комунікації, та будь-яка його інформація починає сприйматися набагато більш чуйно, аніж при прямій «фізичній» комунікації. Цей ефект з «успіхом» використовується при проведенні акцій кібербулінгу, коли одна людина спочатку викликає максимальну довіру іншого, а потім різко змінює тактику спілкування, стаючи немотивовано віроломним і агресивним. Підкреслено, що явище кібербулінгу є дуже недооціненим і тому являє собою серйозну проблему. Виконано короткий огляд існуючих технологій і засобів протидії цьому явищу. Проведено порівняння їх ефективності. Систематизовано критерії, яким повинна відповідати сучасна і ефективна технологія протидії кібербулінгу. Представлені приклади вдалої реалізації захисту користувачів у деяких найбільш популярних соціальних мережах. Акцентовано увагу на тому, що для протидії кібербулінгу, в теперішній час, в переважній більшості випадків, використовують технології захисту на основі обмежень. Головна мета відповідних засобів захисту полягає у тому, щоб максимально локалізувати небажаний контент (з точки зору існування ознак кібербулінгу). За результатами роботи стверджується, що і в подальшому кібербулінг буде тільки поширюватись. Це обумовлено постійним збільшенням чисельності користувачів нових мережевих сервісів та онлайн майданчиків для спілкування. Висловлено думку, що для активної протидії та ефективного захисту від кібербулінгу потрібно впровадження комплексних організаційно-технічних заходів. На завершенні запропонована загальна оцінка подальшого розвитку кібербулінгу і шляхів вдосконалення відповідних інструментів протидії.

Introduction.Public authorities, officials, civil servants in carrying out administrative activities, in some cases may violate the principle of legality of public administration, carry out erroneous administrative actions, adopt unreasonable and illegal administrative acts. These negative results of executive and administrative activities of officials violate the rights and freedoms of man and citizen, the legitimate interests of public organizations and legal entities. Such phenomena are called "administrative error". The purpose of the articleis to develop theoretical and legal bases of administrative error in the activities of public authorities. Research methods.During the analysis of the essence and content of the administrative error, general scientific methods were used, which are based on the method of dialectics, and especially scientific methods of legal knowledge (formal-logical, system-structural). Summary of the main results.The article is devoted to the analysis and research of the concept of administrative error in various legal spheres. The question of studying the causes and consequences of such errors is relevant today, as Ukraine is still reforming the administrative system and changes in the system of public authorities and public administration. These processes, under the influence of administrative reform, have shown not only declarative intentions to transform these relations towards democratic ones, but also a real desire to change the system of public administration to European standards. Therefore, the process of development of public administration was one of the defining components of the overall vector to a democratic, social and legal state. During the exercise of powers by public authorities, officials and civil servants, the action or inaction of governmental subjects of administrative law may be allowed, which leads to violation of human and civil rights and freedoms, legitimate interests of public organizations and legal entities. The consequences of their actions, which lead to administrative errors, are particularly severe, as they violate key principles of public administration, legal rights and individual freedoms, and diminish the authority of public authorities. An imperfect system of mechanisms for the occurrence, detection and prevention of administrative errors is a significant barrier to ensuring a modern system of good governance. Because administrative errors of public authorities are a serious political and socio-legal problem of assumptions, which demonstrate the legal insecurity of man and citizen. Conclusions. Creating an effective mechanism for detecting, preventing and correcting administrative errors could be crucial to reforming the system of public administration in line with modern European values. ; Введение.Органы публичной власти, должностные лица, государственные служащие при осуществлении управленческой деятельности, в отдельных случаях могут допускать нарушения принципа законности публичного управления, осуществляют ложные административные действия, принимают необоснованные и незаконные административные акты. Указанные негативные результаты исполнительно-распорядительной деятельности должностных лиц нарушают права и свободы человека и гражданина, законные интересы организаций и юридических лиц. Такие явления получили название «административной ошибки». Цель статьиявляется разработка теоретико-правовых основ административной ошибки в деятельности органов публичной власти. Методы исследования. При анализе сущности и содержания административной ошибки использовались общенаучные методы, в основе которых положен метод диалектики, и специально научные методы правового познания (формально-логический, системно-структурный). Краткое содержание основных результатов.Статья посвящена анализу и исследованию понятия административной ошибки в различных правовых сферах. Вопрос по исследованию причин и последствий в возникновении таких ошибок является актуальным для настоящего времени, поскольку в Украине до сих пор продолжается реформирование административной системы и изменения в системе органов публичной власти и государственного управления. Указанные процессы под влиянием административной реформы показали не только декларативные намерения трансформировать указанные отношения в сторону демократических, но и реальное стремление изменить систему государственного управления к европейским стандартам. Поэтому процесс развития системы государственного управления оказался одним из определяющих компонентов общего вектора к демократическому, социальному и правовому государству. При реализации полномочий органами публичной власти, должностными лицами и государственными служащими могут допускаться действие или бездействие властных субъектов административного права, которое приводит к нарушению прав и свобод человека и гражданина, законных интересов организаций и юридических лиц. Последствия их действий, приводящих к административным ошибкам являются особенно тяжелыми, так как они нарушают ключевые принципы государственного управления, законные права и свободы личности, преуменьшают авторитет органов публичной власти. Несовершенная система механизма возникновения, выявления и предупреждения административных ошибок является значительным барьером в обеспечении современной системы надлежащего государственного управления. Поскольку административные ошибки органов публичной власти является серьезной политической и социально-правовой проблемой допущения, которые демонстрируют юридическую незащищенность человека и гражданина. Выводы.Создание действенного механизма по выявлению, предупреждению и исправления административных ошибок могло бы иметь самое главное значение для реформирования системы государственного управления в соответствии с современными европейскими ценностями. ; Вступ.Органи публічної влади, посадові особи, державні службовці приздійсненні управлінської діяльності, в окремих випадках можуть допускати порушення принципу законності публічного управління, здійснюють помилкові адміністративні дії, приймають необґрунтовані та незаконні адміністративні акти. Зазначені негативні результати виконавчо-розпорядчої діяльності посадових осіб порушують права і свободи людини й громадянина, законні інтереси громадських організацій та юридичних осіб. Такі явища отримали назву «адміністративної помилки». Мета статтіє розробка теоретико-правових засад адміністративної помилки в діяльності органів публічної влади. Методи дослідження.Під час аналізу сутності та змісту адміністративної помилки використовувались загальнонаукові методи, в основі яких покладений метод діалектики, та спеціально наукові методи правового пізнання (формально-логічний, системно-структурний). Короткий зміст основних результатів.Стаття присвячена аналізу та дослідженню поняття адміністративної помилки в різних правових сферах. Питання щодо дослідження причин та наслідків в виникнення таких помилок є актуальним для сьогодення, оскільки в Україні досі триває реформування адміністративної системи та зміни у системі органів публічної влади й державного управління. Вказані процеси під впливом адміністративної реформи показали не тільки декларативні наміри трансформувати зазначені відносини у бік демократичних, а й реальне прагнення змінити систему державного управління до європейських стандартів. Тому процес розвитку системи державного управління виявився одним з визначальних компонентів загального вектору до демократичної, соціальної та правової держави. Під час реалізації повноважень органами публічної влади, посадовими особами та державними службовцями можуть допускатись дія чи бездіяльність владних суб'єктів адміністративного права, яка призводять до порушення права і свободи людини й громадянина, законні інтереси громадських організацій та юридичних осіб. Наслідки їх дій, що призводять до адміністративних помилок є особливо важкими, так як вони порушують ключові засади державного управління, законні права й свободи особистості, применшують авторитет органів публічної влади. Недосконала система механізму виникнення, виявлення та попередження адміністративних помилок є значним бар'єром в забезпеченні сучасної системи належного державного управління. Оскільки адміністративні помилки органів публічної влади є серйозною політичною та соціально-правовою проблемою допущення, яких демонструють юридичну незахищеність людини й громадянина. Висновки.Створення дієвого механізму щодо виявлення, попередження та виправлення адміністративних помилок могло б мати найголовніше значення для реформування системи державного управління згідно з сучасними європейськими цінностями.

A famous Ukrainian public and state figure, scientist, poet Mykola Platonovych Bashan stands out among the prominent personalities of the last century. He was a deputy of the Supreme Soviets of the USSR (the Union of Soviet Socialist Republics) and the Ukrainian SSR, deputy chairman of the Council of Ministers of the Ukrainian SSR, chairman of the Writers' Union of Ukraine and head of the editorial office of the Ukrainian Soviet Encyclopedia. The period of his creative and socio-political activity is closely connected with the time of Soviet power leadership on the territory of Ukraine. Mykola Bazhan's personality and his activity were not unequivocally evaluated by either contemporaries or modern scientists. Some people consider him a traitor to the country, a flatterer of power, while others understand his "maneuvering" between life and death, between the "ordered" texts and Solovki, calling him "nedostriliane vidrodzhennia" (a term which is used to represent a group of writers who avoided repressions and glorified the greatness of the Ukrainian word). It is the ambiguity in the determination of the artist's role in the development of Ukrainian history that determines the main topicality of this research theme.The article considers the early creative work of the poet, highlights certain aspects that influenced the formation of his worldview, scientific views and were directly reflected in a poet's creative activity. Such aspects include, first of all, family upbringing, an instilled love of classical literature from the childhood, which laid the foundations of poet's cultural and scientific preferences. In the following years of Mykola Bazhan's life, the cultural sphere of the Ukrainian SSR had a significant influence on his worldview, operating within the framework of the Marxist-Leninist ideological doctrine' clearly defined by party ideology. The poet was also significantly influenced by friendly relations with foreign cultural figures, especially from Western European countries which allowed him to adopt the best cultural and scientific experience and reflect it in his own activity. Postwar state and political activities of Mykola Bazhan as the deputy chairman of the Council of People's Commissars (CPC) of the Ukrainian SSR directly influenced the main areas of his activity. The processes of evacuation and assistance to the victims, as well as the restoration of libraries, museums and educational institutions, were priorities in the socio-political activity of Mykola Bazhan. As a chairman of the board of the Writers' Union of Ukraine during the Khrushchev thaw he raised the problem of the rehabilitation of repressed writers before the Central Committee of the Communist Party of Ukraine. It has been found out that Mykola Bazhan made an invaluable contribution to the formation and development of Ukrainian encyclopedic science. He did a tremendous job of creating the Ukrainian Soviet Encyclopedia starting with the idea and ending with multi-volume reprints. A matter of publishing a general encyclopedia, as well as branch editions, became the matter of the poet's life' he was preoccupied with the work of editorial office until his last breath' he selected articles and edited publications independently. His work certainly deserves respect and detailed study.It is also worth noting that at the same time Mykola Bazhan worked in the literary field establishing contacts with writers from abroad. The fact that Mykola Bazhan was elected the vice-president of the European Writers' Union testified to the academician's high authority both in the USSR and abroad. In the period of Mykola Bazhan's work in European Writers' Union important changes took place which had an impact on improving relations between the cultural elites of the Soviet Union and Western Europe. ; Серед визначних особистостей минулого століття по-особливому вирізняється відомий український громадський і державний діяч, учений, поет Микола Платонович Бажан. Він був депутатом Верховних Рад СРСР і УРСР, заступником Голови Ради Міністрів УРСР, головою Спілки письменників України, головою редакції «Української Радянської Енциклопедії».Період його творчої та громадсько-політичної діяльності тісно пов'язаний із часом верховодства радянської влади на території України. Особистість Миколи Бажана та його діяльність, не були однозначно оцінені ні сучасниками, ні сучасними науковцями. Одні вважають його зрадником країни, підлабузником влади, інші ж з розумінням відносяться до його «маневрування» між життям і смертю, між «замовленими» текстами і Соловками, називаючи «недостріляним відродженням». Саме в цій неоднозначності визначення ролі митця в розвитку історії України і полягає основна актуальність даної теми дослідження. У статті розглянуто ранню творчість поета, виокремлено певні аспекти, які впливали на становлення його світоглядних та наукових поглядів, і безпосередньо відбивалися в творчій діяльності поета. До таких аспектів насамперед належить родинне виховання, з дитинства привита любов до класичної літератури, що заклало основи культурницьких та наукових вподобань поета. В наступні роки життя Миколи Бажана вагомий вплив на його світоглядну позицію мала культурна сфера УРСР, що діяла в чітко окреслених партійною ідеологією рамках марксистсько-ленінської ідеологічної доктрини. Також, вагомий вплив на поета мали товариські зв'язки з іноземними діячами культури, особливо західноєвропейських країн, що давало змогу переймати у них найкращий культурний і науковий досвід, і ретранслювати його у власній діяльності.Висвітлена, державно-політична діяльність Миколи Бажана на посаді заступника Голови Ради Народних Комісарів (РНК) УРСР, яка припала на післявоєнний період, що безпосередньо позначилося на основних напрямках його діяльності. Процеси евакуації та допомоги постраждалим, а також відновлення бібліотек, музеїв та закладів освіти, були пріоритетними завданнями в громадсько – політичній діяльності Миколи Бажана. Будучи головою правління Спілки письменників України під час хрущовської відлиги порушив перед ЦК КПУ питання про реабілітацію репресованих письменників.З'ясовано, що Микола Бажан зробив неоціненний внесок у становлення і розвиток української енциклопедистики. Він провів колосальну роботу по створенні Української Радянської Енциклопедії, починаючи від ідеї і завершуючи багатотомними перевиданнями. Справа видання загальної енциклопедії, а також галузевих видань – стала справою життя поета, він до останнього подиху переймався роботою редакції, самостійно відбирав статті та редагував видання. Його праця неодмінно заслуговує поваги та детального вивчення. Також, варто відміти, що паралельно Микола Бажан працював і на літературній ниві, налагоджуючи зв'язки з літераторами із-закордону. Факт обрання Миколи Бажана на посаду віце-президента Європейської Спілки Письменників засвідчив високий авторитет академіка як в СРСР, так і за його межами. У період роботи Миколи Бажана в ЄСП відбулися важливі зміни, які справили вплив на покращення взаємовідносин між культурними елітами Радянського Союзу і Західної Європи.

The purpose of the article is to analyse the making and development of legal regulation for television format as a unique media product, as well as the means of its copyright protection. The article uses general scientific and special research methods as the method of theoretical generalisation, the method of analogies and the method of comparative analysis. Referring to the comparative and historical-typological methods, this article is an analysis of the means of legal safeguard, within the framework of intellectual property rights, of television programme format with the corresponding features and functions. The scientific novelty lies in the fact that we have analysed the definitions of the television format concept and studied the state of legal regulation in the world and Ukraine. Conclusions. Thus, in modern foreign and domestic scientific use, there are several definitions for the format of a television programme. Still, this term does not have legislation framework, which negatively affects the legal regulation. However, the legal ambiguity of the definition of "format" gives rise to numerous debates, which can be divided into several categories: the first one sorts out TV format as an idea or a concept, which, according to the legislation of many countries of the world, is not subject to legal protection; to the second one – in the form of a list of specific rules, which are divided into invariable elements of the programme; to the third one – the affinity of the television programme format and literary works; to the fourth one – the conclusions of the Format Recognition and Protection Association (FRAPA), which provided 20 practical pieces of advice how to protect the format. It should be noted that the legal issues of the TV format are assigned to the norms of national legislation, and this is not in every instance effective. At the same time, the modern national legislation provides legal protection for works that are expressed in a physical form and are original and does not extends to any ideas, theories, principles, methods, procedures, processes, systems, methods, concepts, discoveries, even if they are expressed, described, explained, illustrated in work. However, the television programme format cannot be represented only as a copyright object. In our opinion, based on international judicial practice, it is quite logical to provide the television programme with copyright protection and to sign a non-disclosure agreement on any information related to the work on the TV format. This step is an efficient mean and field-proven. ; Цель статьи – проанализировать процесс становления и развития правового регулирования формата телевизионной передачи как особого медиапродукта, а также возможности его правовой охраны нормами права интеллектуальной собственности. В статье были использованы общенаучные и специальные методы исследования, в частности: метод теоретического обобщения, метод аналогий и метод сравнительного анализа. Обращаясь к сравнительному и историко-типологическому методам, указанная статья представляет собой анализ возможностей правовой охраны, в пределах права интеллектуальной собственности, формата телевизионной передачи с соответствующими свойствами и функциями. Научная новизна заключается в том, что проанализировано определение понятия телевизионный формат и исследовано состояние его правового регулирования в мире и Украине. Выводы. Итак, в современной зарубежной и отечественной научной мысли существует несколько определений формата телевизионной передачи, но законодательного закрепления указанное понятие не имеет, что негативно сказывается на правовом регулировании. Однако правовая неопределенность дефиниции «формат» порождает многочисленные дискуссии, которые можем разделить на несколько категорий: к первой отнесем телеформат как идею или концепцию, которая, согласно законодательству многих стран мира, не подлежит правовой охране; ко второй – в виде списка определенных правил, которые делятся на постоянные и переменные элементы программы; к третьей – родство формата телевизионной передачи и литературных произведений; к четвертой – выводы FRAPA, которая предоставила 20 советов, позволяющих защитить формат. Отметим, что вопрос правового регулирования телеформата возложен на нормы национального законодательства, а этот шаг не всегда является эффективным. При этом современное отечественное законодательство предоставляет правовую охрану произведениям, выраженным в объективной форме и являются оригинальными, и не распространяется на идеи, теории, принципы, методы, процедуры, процессы, системы, способы, концепции, открытия, даже если они выражены, описаны, объяснены, проиллюстрированы в произведении. Однако формат телевизионной передачи невозможно представить исключительно как объект авторского права. На наш взгляд, исходя из мировой судебной практики, вполне логично предоставлять формату телевизионной передачи правовую охрану как объекту права интеллектуальной собственности и подписывать соглашение о неразглашении любой информации, связанной с работой над телеформатом. Этот шаг является действенным средством, проверенным длительной практикой. ; Мета статті – проаналізувати процес становлення та розвитку правового регулювання формату телевізійної передачі як особливого медіапродукту, а також можливості його правової охорони нормами права інтелектуальної власності. У статті було використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: метод теоретичного узагальнення, метод аналогій та метод компаративного аналізу. Звертаючись до порівняльного та історико-типологічного методів, зазначена стаття являє собою аналіз можливостей правової охорони, в межах права інтелектуальної власності, формату телевізійної передачі з відповідними властивостями та функціями. Наукова новизна полягає в тому, що проаналізовано визначення поняття «телевізійний формат» і досліджено його стан правового регулювання в світі та Україні. Висновки. Отже, в сучасній зарубіжній та вітчизняній науковій думці існує кілька визначень формату телевізійної передачі, але законодавчого закріплення зазначене поняття не має, що негативно позначається на правовому регулюванні. Однак правова невизначеність дефініції «формат» породжує численні дискусії, які можемо поділити на кілька категорій: до першої віднесемо телеформат як ідею або концепцію, що, згідно із законодавством багатьох країн світу, не підлягає правовій охороні; до другої – у вигляді списку певних правил, що поділяються на незмінні та змінні елементи програми; до третьої – спорідненість формату телевізійної передачі та літературних творів; до четвертої – висновки FRAPA, яка надала 20 порад, що дозволять захистити формат. Наголосимо, що питання правового регулювання телеформату покладено на норми національного законодавства, а зазначений крок не завжди є ефективним. При цьому сучасне вітчизняне законодавство надає правову охорону творам, що виражені в об'єктивній формі та є оригінальними, і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. Однак формат телевізійної передачі неможливо представити виключно як об'єкт авторського права. На наш погляд, виходячи зі світової судової практики, цілком логічно надавати формату телевізійної передачі правову охорону як об'єкту права інтелектуальної власності та підписувати угоду щодо нерозголошення будь-якої інформації, що пов'язана з роботою над телеформатом. Зазначений крок є дієвим засобом, що перевірений тривалою практикою.

The aim of the study. The article presents materials for the study of the intellectual heritage of the doctor-thinker Pirogov, formed during the last twenty-five years of his life in Ukraine. The authors focus on the philosophical, conceptual and generalizing nature of scientific works of Pirogov. It is noted that in the intellectual heritage of the outstanding doctor-thinker during the fourth century of the Ukrainian period of life the unique own scientific-practical and organizational-administrative experience gained by M.I. Pirogov in the process of brilliant clinical activities both in peacetime and during the provision of medical care to the wounded in the military conflicts of the second half of the XIX century. Research methods: The system-historical method was used to study in chronological order the intellectual heritage of the doctor-thinker Pirogov, formed during the last twenty-five years of his life in Ukraine. The biographical method was used to study life events on the basis of eyewitness reports and testimonies. Scientific novelty.The authors pay special attention to the works of Pirogov, which were written in the 1870s as a result of his stay in the theaters of war of the Franco-Prussian and Russian-Turkish wars. Comprehensive professional competence, great authority, colossal practical experience of a military field surgeon allowed Pirogov to go far beyond the inspection functions assigned to him and become in fact the main consultant on the organization of medical support of troops. In works written by Pirogov in his estate in the Ukrainian Podillya, he not only summarizes his own views on the organization of medical care and military field surgery, but also expresses his views on field hygiene, military field therapy and epidemiology. In particular, it is noted that the philosophical views of MI are especially relevant today. Pirogov on the common features of wars and related wars, epidemics. Competence Pirogov on the organization of medical care and control of infectious diseases are confirmed by his works, written in 1869 and 1872 at the request of the Poltava Provincial Zemstvo. In particular, there are views on the organization of health care and the collection of statistics that will allow for the necessary preventive measures, as well as sharp criticism of local government agencies for the illusory ideas about the effectiveness of the fight against infectious diseases.In preparing the article, the authors used materials from the lifetime editions of works by Pirogov, deprived of censorship of that time, as well as publications about the outstanding thinker of authoritative authors (M. Burdenko, F. Walker, A. Georgievsky), which have been studied to this day insufficiently and quite fragmentarily. Conclusions. Analysis and publication of the main provisions of little-known and little-studied professional publications MI Pirogov, written by him during the years 1860-1870 testify to the extremely active educational, organizational, clinical and scientific activities of Pirogov in Ukraine. During the fourth century, the outstanding physician-thinker wrote and published his most powerful scientific works, which convincingly testify to the significant contribution and assistance of Pirogov progress of Ukrainian education in medicine and science ; But de l'étude. L'article présente des matériaux issus de l'étude du patrimoine intellectuel du médecin-penseur M.I. Pirogov, formé au cours des vingt-cinq dernières années de sa vie en Ukraine. Méthodes de recherche: La méthode de l'histoire systémique a été utilisée pour étudier en séquence chronologique le patrimoine intellectuel du médecin-penseur M.I. Pirogov, formé au cours des vingt-cinq dernières années de sa vie en Ukraine. La méthode biographique a été utilisée pour étudier les événements de la vie sur la base de rapports et de témoignages oculaires. Nouveauté scientifique. Pour la première fois, il a été souligné que pendant la période de la vie ukrainienne, le médecin et scientifique M.I. Pirogov a écrit les œuvres les plus puissantes et les plus fondamentales, que la plupart des chercheurs de son patrimoine intellectuel qualifient de véritable exploit scientifique. Conclusions. Analyse et publication des principales dispositions de publications professionnelles peu connues et peu étudiées de M.I. Pirogov, écrit par lui pendant les années 1860-1870, témoigne des activités éducatives, organisationnelles, cliniques et scientifiques extrêmement actives de M.I. Pirogov en Ukraine. Pendant un quart de siècle, cet éminent médecin-penseur a écrit et publié ses travaux scientifiques les plus puissants, qui témoignent de manière convaincante de la contribution et de l'assistance importantes de M.I. Pirogov au développement de la médecine et de l'éducation en Ukraine ; Цель исследования. В статье приведены материалы исследования интеллектуального наследия врача-мыслителя М.И. Пирогова, сложившегося в течение пос-ледних двадцати пяти лет его жизни в Украине. Методы исследования: Системно-исторический методом проводилось изучение в хронологической последовательности интеллектуального наследия врача-мыслителя М.И. Пирогова, сложившегося в течение последних двадцати пяти лет его жизни в Украине. Биографическим методом проводилось исследование жизненных событий на основе сообщений и свидетельств очевидцев. Научная новизна. Впервые акцентировано, что в течение украинского периода жизни врачом и ученым М.И. Пироговым были написаны наиболее мощные и фундаментальные труды, что большинство исследователей его интеллектуального наследия называют настоящим научным подвигом. Выводы. Анализ и обнародования основных положений малоизвестных и малоисследованных профессиональных публикаций М.И. Пирогова, написанных им в течение 1860-1870 годов свидетельствуют о чрезвычайно активной образовательной, организаторской, клинической и научной деятельности М.И. Пирогова в Ук-раине. В течение четверти века выдающимся врачом-мыслителем были написаны и опубликованы наиболее мощные его научные произведения, которые убедительно свидетельствуют о значительном вкладе и содействии М.И. Пироговым развитию медицины и образования в Украине ; Мета дослідження. У статті наведені матеріали дослідження інтелектуальної спадщини лікаря-мислителя М.І. Пирогова, сформованого протягом останніх двадцяти п'яти років його життя в Україні. Методи дослідження: Системно-історичним методом проводилося вивчення в хронологічній послідовності інтелектуальної спадщини лікаря-мислителя М.І. Пирогова, сформованого протягом останніх двадцяти п'яти років його життя в Україні. Біографічним методом проводилося дослідження життєвих подій на основі повідомлень і свідчень очевидців. Наукова новизна. Вперше акцентовано, що протягом українського періоду життя лікарем і вченим М.І. Пироговим були написані найбільш потужні і фундаментальні праці, що більшість дослідників його інтелектуальної спадщини називають справжнім науковим подвигом. Висновки. Аналіз і оприлюднення основних положень маловідомих і малодосліджених професійних публікацій М.І. Пирогова, написаних ним протягом 1860-1870 років свідчать про надзвичайно активну освітню, організаторську, клінічну та наукову діяльність М.І. Пирогова в Україні. Протягом чверті століття видатним лікарем-мислителем були написані і опубліковані найбільш потужні його наукові твори, які переконливо свідчать про значний внесок і сприяння М.І. Пироговим розвитку медицини і освіти в Україні

Мета дослідження. У статті наведені матеріали дослідження інтелектуальної спадщини лікаря-мислителя М.І. Пирогова, сформованого протягом останніх двадцяти п'яти років його життя в Україні. Методи дослідження: Системно-історичним методом проводилося вивчення в хронологічній послідовності інтелектуальної спадщини лікаря-мислителя М.І. Пирогова, сформованого протягом останніх двадцяти п'яти років його життя в Україні. Біографічним методом проводилося дослідження життєвих подій на основі повідомлень і свідчень очевидців. Наукова новизна. Вперше акцентовано, що протягом українського періоду життя лікарем і вченим М.І. Пироговим були написані найбільш потужні і фундаментальні праці, що більшість дослідників його інтелектуальної спадщини називають справжнім науковим подвигом. Висновки. Аналіз і оприлюднення основних положень маловідомих і малодосліджених професійних публікацій М.І. Пирогова, написаних ним протягом 1860-1870 років свідчать про надзвичайно активну освітню, організаторську, клінічну та наукову діяльність М.І. Пирогова в Україні. Протягом чверті століття видатним лікарем-мислителем були написані і опубліковані найбільш потужні його наукові твори, які переконливо свідчать про значний внесок і сприяння М.І. Пироговим розвитку медицини і освіти в Україні ; Цель исследования. В статье приведены материалы исследования интеллектуального наследия врача-мыслителя М.И. Пирогова, сложившегося в течение пос-ледних двадцати пяти лет его жизни в Украине. Методы исследования: Системно-исторический методом проводилось изучение в хронологической последовательности интеллектуального наследия врача-мыслителя М.И. Пирогова, сложившегося в течение последних двадцати пяти лет его жизни в Украине. Биографическим методом проводилось исследование жизненных событий на основе сообщений и свидетельств очевидцев. Научная новизна. Впервые акцентировано, что в течение украинского периода жизни врачом и ученым М.И. Пироговым были написаны наиболее мощные и фундаментальные труды, что большинство исследователей его интеллектуального наследия называют настоящим научным подвигом. Выводы. Анализ и обнародования основных положений малоизвестных и малоисследованных профессиональных публикаций М.И. Пирогова, написанных им в течение 1860-1870 годов свидетельствуют о чрезвычайно активной образовательной, организаторской, клинической и научной деятельности М.И. Пирогова в Ук-раине. В течение четверти века выдающимся врачом-мыслителем были написаны и опубликованы наиболее мощные его научные произведения, которые убедительно свидетельствуют о значительном вкладе и содействии М.И. Пироговым развитию медицины и образования в Украине ; The aim of the study. The article presents materials for the study of the intellectual heritage of the doctor-thinker Pirogov, formed during the last twenty-five years of his life in Ukraine. The authors focus on the philosophical, conceptual and generalizing nature of scientific works of Pirogov. It is noted that in the intellectual heritage of the outstanding doctor-thinker during the fourth century of the Ukrainian period of life the unique own scientific-practical and organizational-administrative experience gained by M.I. Pirogov in the process of brilliant clinical activities both in peacetime and during the provision of medical care to the wounded in the military conflicts of the second half of the XIX century. Research methods: The system-historical method was used to study in chronological order the intellectual heritage of the doctor-thinker Pirogov, formed during the last twenty-five years of his life in Ukraine. The biographical method was used to study life events on the basis of eyewitness reports and testimonies. Scientific novelty.The authors pay special attention to the works of Pirogov, which were written in the 1870s as a result of his stay in the theaters of war of the Franco-Prussian and Russian-Turkish wars. Comprehensive professional competence, great authority, colossal practical experience of a military field surgeon allowed Pirogov to go far beyond the inspection functions assigned to him and become in fact the main consultant on the organization of medical support of troops. In works written by Pirogov in his estate in the Ukrainian Podillya, he not only summarizes his own views on the organization of medical care and military field surgery, but also expresses his views on field hygiene, military field therapy and epidemiology. In particular, it is noted that the philosophical views of MI are especially relevant today. Pirogov on the common features of wars and related wars, epidemics. Competence Pirogov on the organization of medical care and control of infectious diseases are confirmed by his works, written in 1869 and 1872 at the request of the Poltava Provincial Zemstvo. In particular, there are views on the organization of health care and the collection of statistics that will allow for the necessary preventive measures, as well as sharp criticism of local government agencies for the illusory ideas about the effectiveness of the fight against infectious diseases.In preparing the article, the authors used materials from the lifetime editions of works by Pirogov, deprived of censorship of that time, as well as publications about the outstanding thinker of authoritative authors (M. Burdenko, F. Walker, A. Georgievsky), which have been studied to this day insufficiently and quite fragmentarily. Conclusions. Analysis and publication of the main provisions of little-known and little-studied professional publications MI Pirogov, written by him during the years 1860-1870 testify to the extremely active educational, organizational, clinical and scientific activities of Pirogov in Ukraine. During the fourth century, the outstanding physician-thinker wrote and published his most powerful scientific works, which convincingly testify to the significant contribution and assistance of Pirogov progress of Ukrainian education in medicine and science ; But de l'étude. L'article présente des matériaux issus de l'étude du patrimoine intellectuel du médecin-penseur M.I. Pirogov, formé au cours des vingt-cinq dernières années de sa vie en Ukraine. Méthodes de recherche: La méthode de l'histoire systémique a été utilisée pour étudier en séquence chronologique le patrimoine intellectuel du médecin-penseur M.I. Pirogov, formé au cours des vingt-cinq dernières années de sa vie en Ukraine. La méthode biographique a été utilisée pour étudier les événements de la vie sur la base de rapports et de témoignages oculaires. Nouveauté scientifique. Pour la première fois, il a été souligné que pendant la période de la vie ukrainienne, le médecin et scientifique M.I. Pirogov a écrit les œuvres les plus puissantes et les plus fondamentales, que la plupart des chercheurs de son patrimoine intellectuel qualifient de véritable exploit scientifique. Conclusions. Analyse et publication des principales dispositions de publications professionnelles peu connues et peu étudiées de M.I. Pirogov, écrit par lui pendant les années 1860-1870, témoigne des activités éducatives, organisationnelles, cliniques et scientifiques extrêmement actives de M.I. Pirogov en Ukraine. Pendant un quart de siècle, cet éminent médecin-penseur a écrit et publié ses travaux scientifiques les plus puissants, qui témoignent de manière convaincante de la contribution et de l'assistance importantes de M.I. Pirogov au développement de la médecine et de l'éducation en Ukraine