Suchergebnisse

In the article the Western European experience of plurilingualism formation in the terms of school education is analyzed. Particular attention is given to further clarify the meaning of "tendency" as a category of comparative pedagogy. It is understood as a trend of educational changes, caused by numerous political, social, cultural and scientific factors that interact in society, often causing controversy, and has as a result the new quality of educational processes. The tendency in multilingual education of schoolchildren in Western European countries represents the direction of educational changes, which is the result of political, economic, socio-cultural, ethno-linguistic and pedagogical processes aimed at fostering schoolchildren' ability to practice in their studies and daily life several languages. The author revealed the general and level tendencies in the process of schoolchildren multilingual education development in Western European countries (the second half of the 20th – beginning of the 21st century). The analysis of pedagogical experience of multilingual education in Western Europe identified the following main tendencies of this process. Diversification means: 1) expanding the range of languages offered for study, among them are the main European languages, as well as weight gain Asian languages; 2) globalization of English and use it as a lingua franca. Economization is implemented: 1) in forming the ability to inter-ethnic dialogue and understanding through study languages of close origin; 2) the application of the functional approach to learning multiple languages, which involves the formation of multi-competence and "linguistic capital". Ecologization is to: 1) use in the learning process different languages, saving local dialects to preserve the linguistic landscape; 2) deep mastery of the every student's mother tongue for the normal formation of thinking processes and the preservation of his/her cultural identity. Convergence is embodied in: 1) creation of a European educational space of language education through the use of common competencies and assessment parameters – European Framework of Reference; 2) applying the integrated curriculum of language subjects. Divergence is realized through the use of various technological approaches (immersion, receptive, propaedeutic technologies). Individualization is based on the position that plurilingualism is not a privilege of the gifted elite representatives, and can be formed by every person, 2) in opportunities for the creation of individual linguistic repertoire and educational route for each of the schoolchildren. Value dimension is provides by: 1) a focus on intercultural education and civic consciousness that is expressed in the formation of the ability to live together and interact effectively in a multilingual environment of modern Europe, recognizing the equivalence of all languages and cultures; 2) willingness to mediate in intercultural relations and to act as a citizen of the united Europe. These trends developed under the influence of general tendencies (globalization, internationalization, intercultural dialog) and have displays on: pan European (mega), state or national (macro), regional (meso), local (micro) and individual (nano) levels. The author identified the general and level tendencies of development of schoolchildren multilingual education in Western Europe, and invited to consider them as a platform for further reflection and discussion, experimental work development in the interests of national education system perfection. ; У статті розглянуто західноєвропейський досвід формування індивідуальної багатомовності в умовах шкільної освіти. Особливу увагу приділено подальшому уточненню змісту поняття «тенденція» як категорії порівняльної педагогіки. Автором виявлено загальні та рівневі тенденції розвитку багатомовної освіти школярів у країнах Західної Європи, і запропоновано їх розглядати як платформу для подальшого осмислення, обговорення та проведення експериментальної роботи в інтересах розвитку багатомовної освіти в Україні.

На сучасному етапі розбудови української держави проблеми організації і вдосконалення взаємодії влади та бізнесу особливо актуальні. Як реакція на зростаючі вимоги, що пред'являються до бізнесу, все більше усвідомлюється необхідність конструктивного діалогу між державою, бізнесом та суспільством. Проте баланс інтересів між бізнесом, державою та місцевою владою у питанні про відповідальність за добробут громадян, території та країни в цілому поки що не знайдено. Крім того, вчені економісти та практики протягом багатьох років намагаються знайти шляхи вирішення проблем пов'язаних зі зниженням ефективності бізнесу, інституційними недоліками його функціонування, підвищенням соціальної відповідальність як держави, так і окремих суб'єктів господарювання, злиттям владних інституцій і бізнесструктур, що породжує корупцію та багато інших девіантних проявів у бізнес-середовищі і стримує процес реформування суспільства в цілому. Існуюча в Україні система взаємин бізнесу і держави зумовлює необхідність формування нових механізмів партнерства та взаємодії між ними на основі поєднання як принципів державного регулювання економіки з метою забезпечення цілей, завдань та пріоритетів розвитку суспільства, так і мотиваційних інтересів бізнесу. Світова практика використання різних моделей партнерства держави і бізнесу, обумовлена необхідністю реалізації національних, стратегічних та великих програм і проектів пріоритетного соціальноекономічного значення; важливістю перебування певних мережевих і монопольних сегментів у власності держави через стратегічну, економічну й соціально-політичну значимість об'єктів інфраструктури; інституційною неготовністю власника (держави та окремих регіонів) до передачі певних прав на інфраструктуру бізнесу; недостатністю державних коштів для забезпечення їх розширеного відтворення; високою ризиковістю інвестування в капіталомісткі об'єкти при відсутності гарантій держави. Метою статті є аналіз форм реалізації партнерських відносин бізнесу і влади в умовах розвитку ринкової економіки. У статті розглянуто види взаємодії бізнесу з органами державної влади та управління. Виділено три найбільш важливих форми партнерства держави і бізнесу. ; At the present stage of building the Ukrainian state, the problems of organizing and improving the interaction between government and business are especially relevant. In response to the growing demands on business, there is a growing awareness of the need for constructive dialogue between government, business and society. However, a balance of interests between business, the state and local authorities in the issue of responsibility for the welfare of citizens, territory and the country as a whole has not yet been found. In addition, economists and practitioners for many years trying to find ways to solve problems related to reduced business efficiency, institutional shortcomings of its operation, increasing social responsibility of both the state and individual businesses, the merger of government institutions and business structures, which creates corruption and many other deviant manifestations in the business environment and hinders the process of reforming society as a whole. The existing system of business-state relations in Ukraine necessitates the formation of new mechanisms of partnership and interaction between them based on a combination of the principles of state regulation of the economy to ensure the goals, objectives and priorities of society and motivational business interests.World practice of using different models of partnership between the state and business, due to the need to implement national, strategic and large programs and projects of priority socio-economic importance; the importance of the existence of certain network and monopoly segments in state ownership due to the strategic, economic and socio-political significance of infrastructure facilities; institutional unwillingness of the owner (state and individual regions) to transfer certain rights to business infrastructure; lack of public funds to ensure their expanded reproduction; high risk of investing in capital-intensive facilities in the absence of state guarantees. The purpose of the article is to analyze the forms of partnership between business and government in a market economy. The article considers the types of business interaction with public authorities and administration. The three most important forms of partnership between the state and business are identified.

The concept of "Sustainable water use" (SWU) aims to assure three pillars of sustainability related to the water sector: the social, environmental, and economical. Industrial development, especially in developing countries, requires an adequate response, as industrial activities are recognized as one of the major sources of water pollution, what leads to deterioration of environmental safety and wellbeing of the society. This thesis aims to understand to what extent the water use in the oil refinery industry in Kazakhstan is sustainable and to assess its impacts on the environment. A system approach was used to evaluate the current status of legislation, the treatment methods, the discharge process, and the effect on the environment in the sector. The weakness of the existing framework was identified by its lack of unified and transparent legislative standards for treatment processes, wastewater quality, and assessments of groundwater contamination with potential negative impact on public safety. Analysis of chemical characteristics of groundwater contamination, based on a seven-year monitoring program from one of the refineries, showed that groundwater has been affected, containing anthropogenically and naturally occurred contaminants, e.g. average exceedance for total petroleum hydrocarbons was 4 times, for total dissolved solids - 5 times, for chlorides - 9 times, for sodium - 6 times and total hardness was more than 6 times compared with World Health Organization and Kazakhstani standards. The analysis made it possible to specify the contribution of each contaminant to the overall pollution and to identify the most polluted sites. These pollutants are likely spreading towards areas with substantial groundwater use. The following investigation included performance of potential spreading of the TPH plume, based on historical observations. The results showed that zone at 2-6 km downstream the source of pollution could be affected by contaminated water, where concentrations of TPH exceeded permissible value. Based on performed investigations, this study highlights importance of implementation of suitable legislative standards with requirements for efficient water-saving techniques. Comparison with developed countries showed that Principles of Circular Economy (CE) (reduce pollution and reuse water) have been neglected in Kazakhstan. However, these principles have a potential to become a response to existing pressure of industrial activities and to achieve Sustainable Development as Driving force. Implementation of the CE for refineries in Kazakhstan requires firstly, the usage of advanced wastewater treatment techniques, and secondly, the introduction of the optimization scheme for water reuse, where regeneration units are established after each technological unit. Establishing criteria for water fees, wastewater quality, and recipients' characteristics should follow respective and fair practices of the Environmental Impact Assessment, instead of looking for legislative loopholes. These practices include a detailed assessment of a real level of effluents' toxicity and strict requirements to avoid the transfer of pollutants from one environmental media to another. Also, it is strongly recommended to update the list of contaminants for operational monitoring with inclusion of specific indicators of toxicity, such as PAHs, BTEX and others. It will let to understand the real harm caused by the ineffective systems of wastewater treatment and disposal from oil refineries in Kazakhstan.This thesis can be used as a trigger to drive and engage all stakeholders into a transparent dialogue about potential consequences of non-sustainable wastewater management in the industry in Kazakhstan. The potential actions might include development of new efficient monitoring programs, stimulation the industry to innovative and water-saving treatment methods, and a creation of a site remediation program.

The constant development of information technologies, the formation and development of the information society caused by the processes of globalization and the emergence of new technologies create new opportunities and threats to the information environment. Thus, the issue of effective information policy has become increasingly important in recent years, as scientifically sound such policy contributes to a high level of information security, which has recently become one of the most important components of national security and welfare. Such issues are particularly acute for countries in a state of political transformation and transition to a democratic political regime, as they are most vulnerable to possible negative information influences and manipulation of the mass consciousness. Such states include Ukraine, where the Internet is developing, which has become a real factor in economic development and the formation of new relations on the world stage. This determines the relevance of the study of information policy in the context of democratic transit. It is determined that information policy has a significant impact on social and political processes of society. Effective information policy contributes to the growth of public confidence in the government, the establishment of a permanent dialogue between the state and civil society, increasing the level of political participation of citizens and the implementation of democratic reforms. While undemocratic information policy causes delegitimization of power, the spread of various forms of political protest, the formation of a negative image of the state and so on. It was found that in the conditions of democratic transformations of the state the information sphere has undergone significant changes, in particular: spreading of the network principle of communication, change of feedback mechanisms, mediatization of policy and spreading of political influence of mass media. All this affects the information policy of the state and may reduce its effectiveness. In the conditions of such transformations of information space for increase of efficiency of information policy development and introduction of new principles of such policy is necessary. ; Постійний розвиток інформаційних технологій, формування та розвиток інформаційного суспільства, спричинені процесами глобалізації та появою нових технологій створюють нові можливості та загрози для інформаційного середовища. Отже, питання становлення ефективної інформаційної політики набуває в останні роки все більшого значення, оскільки науково обґрунтована така політика сприяє досягненню високого рівня інформаційної безпеки, яка останнім часом стає однією з найважливіших складових національної безпеки і відповідно добробуту країни. Особливо гостро такі питання стоять перед країнами, що перебувають у стані політичної трансформації та переходу до демократичного політичного режиму, оскільки вони є найбільш уразливими до можливих негативних інформаційних впливів та маніпулювання масовою свідомістю. До таких держав належить і Україна, в якій набуває розвитку мережа Інтернет, що став реальним фактором економічного розвитку та формування нових відносин на світовій арені. Це зумовлює актуальність дослідження інформаційної політики в умовах демократичного транзиту. Визначено, що інформаційна політика справляє значний вплив на соціальні та політичні процеси суспільства. Ефективна інформаційна політика сприяє зростанню рівня довіри суспільства до влади, налагодженню постійного діалогу держави та громадянського суспільства, підвищенню рівня політичної участі громадян та проведенню демократичних реформ. В той час як недемократична інформаційна політика викликає делегітимізацію влади, поширення різних форм політичного протесту, формування негативного іміджу держави тощо. З'ясовано, що в умовах демократичних трансформацій держави інформаційна сфера зазнала суттєвих змін, зокрема: поширення мережевого принципу комунікації, зміна механізмів зворотного зв'язку, медіатизація політики та поширення політичного впливу засобів масової інформації. Все це впливає на інформаційну політику державу і може знижувати її ефективність. В умовах таких трансформації інформаційного простору для підвищення ефективності інформаційної політики необхідна розробка та впровадження нових принципів такої політики.

The constant development of information technologies, the formation and development of the information society caused by the processes of globalization and the emergence of new technologies create new opportunities and threats to the information environment. Thus, the issue of effective information policy has become increasingly important in recent years, as scientifically sound such policy contributes to a high level of information security, which has recently become one of the most important components of national security and welfare. Such issues are particularly acute for countries in a state of political transformation and transition to a democratic political regime, as they are most vulnerable to possible negative information influences and manipulation of the mass consciousness. Such states include Ukraine, where the Internet is developing, which has become a real factor in economic development and the formation of new relations on the world stage. This determines the relevance of the study of information policy in the context of democratic transit. It is determined that information policy has a significant impact on social and political processes of society. Effective information policy contributes to the growth of public confidence in the government, the establishment of a permanent dialogue between the state and civil society, increasing the level of political participation of citizens and the implementation of democratic reforms. While undemocratic information policy causes delegitimization of power, the spread of various forms of political protest, the formation of a negative image of the state and so on. It was found that in the conditions of democratic transformations of the state the information sphere has undergone significant changes, in particular: spreading of the network principle of communication, change of feedback mechanisms, mediatization of policy and spreading of political influence of mass media. All this affects the information policy of the state and may reduce its effectiveness. In the conditions of such transformations of information space for increase of efficiency of information policy development and introduction of new principles of such policy is necessary. ; Постійний розвиток інформаційних технологій, формування та розвиток інформаційного суспільства, спричинені процесами глобалізації та появою нових технологій створюють нові можливості та загрози для інформаційного середовища. Отже, питання становлення ефективної інформаційної політики набуває в останні роки все більшого значення, оскільки науково обґрунтована така політика сприяє досягненню високого рівня інформаційної безпеки, яка останнім часом стає однією з найважливіших складових національної безпеки і відповідно добробуту країни. Особливо гостро такі питання стоять перед країнами, що перебувають у стані політичної трансформації та переходу до демократичного політичного режиму, оскільки вони є найбільш уразливими до можливих негативних інформаційних впливів та маніпулювання масовою свідомістю. До таких держав належить і Україна, в якій набуває розвитку мережа Інтернет, що став реальним фактором економічного розвитку та формування нових відносин на світовій арені. Це зумовлює актуальність дослідження інформаційної політики в умовах демократичного транзиту. Визначено, що інформаційна політика справляє значний вплив на соціальні та політичні процеси суспільства. Ефективна інформаційна політика сприяє зростанню рівня довіри суспільства до влади, налагодженню постійного діалогу держави та громадянського суспільства, підвищенню рівня політичної участі громадян та проведенню демократичних реформ. В той час як недемократична інформаційна політика викликає делегітимізацію влади, поширення різних форм політичного протесту, формування негативного іміджу держави тощо. З'ясовано, що в умовах демократичних трансформацій держави інформаційна сфера зазнала суттєвих змін, зокрема: поширення мережевого принципу комунікації, зміна механізмів зворотного зв'язку, медіатизація політики та поширення політичного впливу засобів масової інформації. Все це впливає на інформаційну політику державу і може знижувати її ефективність. В умовах таких трансформації інформаційного простору для підвищення ефективності інформаційної політики необхідна розробка та впровадження нових принципів такої політики.

The article analyzes the nature of the influence of political activism in Islam on strategic communications with Muslim countries and considers the points that may negatively affect the sphere of state security of Ukraine. The aim of the article is to identify the main actors of Islamic political activism, as well as to analyze the impact of this phenomenon on the development of strategic communications between government agencies and Muslim countries. The main actors of Islamic political activism and ideological differences between them are identified. It is proved that in modern conditions the main forces of political activism in Islam are Sufis and Islamists, between whom there is a constant confrontation. It is noted that the main goal of Sufis in a non-Muslim country is to achieve a constructive dialogue with local authorities to protect the interests of their believers in the religious and social sphere. At the same time, Sufi political activity is often forced, usually in response to Islamist actions. The main stages of the formation of Islamist ideology are considered. It is shown that a large proportion of modern Islamist organizations adopt the idea of the "Muslim Brotherhood". Attention is drawn to the fact that the ultimate goal of the Islamists is to create a global Muslim caliphate, with a legal system based on Sharia (that is, in fact, the destruction of other forms of government). Proponents of Islamist ideology are in power in many Muslim countries today. Emphasis is placed on the fact that even "moderate Islamists" in strategic communications try to actively use ethno-confessional and political-economic factors to spread their influence to important regions in order to gain benefits directly for themselves or to protect the interests of their ethnically close believers. The possible consequences of Ankara's implementation of a political ideology that is significantly influenced by the concept of "neo-Ottomanism", aimed at restoring Turkish dominance in the former Ottoman Empire, are analyzed. ; В статті проаналізовано характер впливу політичного активізму в ісламі на стратегічні комунікації з мусульманськими країнами й розглянути моменти, які негативним чином можуть впливати на сферу державної безпеки України. Метою статті є визначення основних акторів ісламського політичного активізму, а також аналіз впливу цього феномену на розвиток стратегічних комунікацій державних органів з мусульманськими країнами. Визначені головні актори ісламського політичного активізму та ідеологічні відмінності між ними. Доведено, що в сучасних умовах головними силами в політичного активізму в ісламі є суфії та ісламісти, між якими точиться постійне протиборство. Зазначено, що головною метою суфієв у немусульманський країні є досягнення конструктивного діалогу з місцевою державною владою для захисту інтересів своїх вірян у релігійно-соціальній сфері. Водночас політична активність суфієв найчастіше має вимушений характер, звичайно йдеться про відповідь на дії ісламістів. Розглянуто основні етапи формування ісламістської ідеології. Показано, що велика частка сучасних ісламістських організацій беруть на озброєння ідеї "Братів-мусульман". Звертається увага на те, що кінцева мета ісламістів – створення всесвітнього мусульманського Халіфату, з правовою системою, заснованою на шаріаті (тобто фактично йдеться про знищення інших форм державного управління). У багатьох мусульманських країнах сьогодні при владі знаходяться прихильники ісламістської ідеології. Акцентовано увагу на тому, що навіть «помірковані ісламісти» у стратегічних комунікаціях намагаються активно використовувати етноконфесійні й політико-економічні чинники для поширення свого впливу на важливі для них регіони з метою отримання переваг безпосередньо для себе або для захисту інтересів своїх етнічноблизьких одновірців. Аналізуються можливі наслідки від втілення Анкарою в життя політичної ідеології, що відчуває значного впливу концепції «неоосманізму», орієнтованої на відновлення турецького домінування на теренах колишньої Оттоманської імперії.

Submitted: 05.10.2019. Accepted: 26.12.2019. ; Поступила в редакцию 05.10.2019. Принята к печати 26.12.2019. ; В статье творчество писательницы Аготы Кристоф (1935–2011), бежавшей после событий 1956 г. из Венгрии и начавшей писать на французском языке, рассматривается как культурный и литературный феномен венгерской эмиграции, в частности, той ее части, которая непосредственно связана с будапештским восстанием и последовавшим периодом реакции. Кроме того, знаменитая трилогия А. Кристоф о близнецах («Толстая тетрадь», 1986; «Доказательство», 1988; «Третья ложь», 1991), где органически переплетаются политика и психологизм, история и автодокументализм, остросоциальное и экзистенциально-философское, обладает всеми признаками европейского эмигрантского романа ХХ в. и коррелирует не только с произведениями венгерских эмигрантских писателей, но и с литературным наследием русской, немецкой, чешской эмиграции ХХ столетия. Статья носит полемический характер по отношению к тем многочисленным утверждениям критиков, литературоведов и журналистов, в которых говорится, что проза А. Кристоф лишена социально-политической подоплеки, а сама писательница «поворачивается спиной к реальности». Анализируя три романа Кристоф, можно прийти к выводу, что все ценностные вещи, положенные в основу ее сюжетно-композиционных построений, интересны ей лишь на фоне конкретной, вполне узнаваемой исторической реальности. В каждом романе есть два содержательных пласта: пласт психологический, философский, и пласт социально-политический. Первый — более глубокий, более проработанный, но и более нестабильный, ибо к нему относится всё, что касается сферы чувств, мыслей, эмоций. Второй — более внешний, напрямую связанный с движением исторического времени, однако именно он предопределяет типажи главных героев, наделяет мифологизированное пространство экзистенциальных переживаний узнаваемыми конкретными чертами, придает книгам внутренний хребет, делая зыбкий мир их сюжетики целостным и вполне устойчивым. ; In this article, the authors consider the work of Ágota Kristóf (1935–2011), a writer who fled from Hungary after the events of 1956 and began to write in French, as a cultural and literary phenomenon of Hungarian emigration, and, more particularly, the part of it that is directly related to the Budapest uprising and the reaction period that followed it. In addition, Kristóf's famous trilogy about twins (The Notebook, 1986; The Proof, 1988; The Third Lie, 1991), where politics and psychologism, history and auto-documentalism, acute social, existential, and philosophical aspects are organically intertwined, has all the signs of a European émigré novel of the twentieth century and correlates not only with the works of Hungarian émigré writers, but also with the literary heritage of the Russian, German, and Czech emigration of the twentieth century. The authors polemise with numerous statements by critics, literary critics and journalists, saying that Kristóf's prose is deprived of a socio-political background, and the writer herself "turns her back upon reality". The analysis of Kristóf's three novels leads the authors to conclude that all the values that underlie her plot and compositional constructions have relevance to her only when they are placed against a background of a concrete, quite recognisable historical reality. Each novel has two substantial layers: psychological (philosophical) and socio-political. The first is deeper, more elaborate, but also more unstable, because it includes everything that is related to the sphere of feelings, thoughts, and emotions. The second layer is more external, directly related to the movement of historical time, but it is this layer that determines the types of the main characters, endows the mythological space of existential experiences with concrete recognisable features, and gives the books an inner backbone, making the fragile world of their storyline integral and quite stable. ; The research was supported by the Russian Foundation for Basic Research grant 19-512-23003 "Self-Awareness and Dialogue of Generations in the Russian and Hungarian Literary Practice of the 20th–21st Centuries". ; Исследование выполнено при финансовой поддержке РФФИ, грант № 19-512-23003 «Самосознание и диалог поколений в русской и венгерской литературной практике XX–XXI веков».

Democratization of Ukraine, ensuring political stability in order to prevent destabilization of society is dependent on the proper application of such constitutional principles as political and ideological pluralism and requires the proper implementation of related principles of political and ideological pluralism, enshrined at the level of the international standard in the the Universal Declaration of Human Right of 1948, The Convention on Freedom of Association and the Protection of the Right to Organize of 1948, the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950, the International Covenant on Civil and Political Rights of 1966, and in national legislation, in particular Art. 15, 37 of the Constitution of Ukraine, Art. 4, 12 of the Law of Ukraine "On Political Parties in Ukraine". In modern Ukrainian society the stability of the state, a decent level of material and spiritual life of people, which is capable of providing only a democratic value system based on political pluralism, a free market economy, equality of citizens before the law must be ensured. The functioning of this value system in the highly developed countries of Europe and the world is supported by an appropriate infrastructure of political socialization, as a means of restoring a mature democratic political culture. The complexity of the political and economic situation in the country, social stratification require the search for public dialogue, compromise and consensus between the authorities and the people. Protecting national interests in the conditions of formation of the Ukrainian statehood, search for a national idea for the formation of civil society requires the solution of acute political problems in determiningthe essence and content of patriotism (in order to avoid destructive pseudopatriotism), determining the status of languages in poly-ethnic Ukraine, forming an informative space, free of propaganda, manipulation of consciousness, independence and objectivity of the mass media and most importantly - raising the level of political and legal culture of citizens, as well as the level of human rights protection. ; Демократизація України, забезпечення політичної стабільності з метою недопущення дестабілізації суспільства зумовлена належною реалізацією таких засад конституційного ладу як політичний та ідеологічний плюралізм і вимагає належного впровадження пов'язаних між собою принципів політич-ного й ідеологічного плюралізму, закріплених на рівні міжнародного стандарту у Загальній декларації прав людини 1948 р., Конвенції про свободу асоціації та захист права на організацію 1948 р., Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 р., та у національному законодавстві, зокрема у ст.ст. 15, 37 Конституції України, ст.ст. 4, 12 Закону України «Про політичні партії в Україні». Сучасне українське суспільство потребує забезпечення стабільності держави, гідного рівня матеріального і духовного життя людей, що здатна забезпечити лише демократична система цінностей, яка ґрунтується на політичному плюралізмі, на вільній ринковій економіці, рівності громадян перед законом. Функціонування даної системи цінностей у високорозвинених країнах Європи та світу підтримується відповідною інфраструктурою політичної соціалізації, як засобу відтворення зрілої демократичної політичної культури. Складність політичної та економічної ситуації в країні, соціальне розшарування суспільства вимагають пошуку суспільного діалогу, компромісу і консенсусу між владою і народом. Захист національних інтересів в умовах формування української державності, пошук національної ідеї для формування громадянського суспільства вимагає вирішення гострих політичних проблем щодо визначення сутності і змісту патріотизму (з метою уникнення руйнівного псевдопатріотизму), визначення статусу мов у поліетнічній Україні, формування інформаційного простору, вільного від пропаганди, маніпуляцій свідомістю, незалежності й об'єктивності мас-медіа і найголовніше – підвищення рівня політичної і правової культури громадян, а також рівня захисту прав людини.

The article deals with the notion "linguistic manipulation", its peculiarities and common tools for realizing language influence within the text is depicted. Linguistic influence denotes not only to the political or advertising discourse but also to the fictional discourse in case when either a writer or his character has defined consciously or unconsciously the aim of his speech. Mediation as a form of conflict resolution with the view of studying the peculiarities of linguistic manipulation ask the negotiator to decode the linguistic and extralinguistic means of communication that are proposed by the opposite sides. A social conflict takes an important role in fiction where the plurality of thoughts is depicted and at the same time a reader is entitled to lead an inner conflict with himself. The necessity of the language influence is correlated with the necessity of decoding the important points of reader's background. As a result a narrator is asked to become a negotiator between the reader's opposite views in his inner dialogue. References Afanasieva,Olha. 2011. "Funktsionalno-Prahmatychnyi Status Avtora u Politolohichnomu Dyskursi". Problemy Semantyky Slova, Rechennia ta Tekstu, 27: 8–18. Danilova,Anna. 2011. Manipulirovaniie Slovom v Sredstvakh Massovoi Informatsyi. Мoskva: Dobrosvet; К http://www.rulit.me/books/manipulirovanie-slovom-v-sredstvah-massovoj-informacii-read-442552-1.html. Dudar,V. 2015. "Medialingvisticheskaia Priroda Politicheskoi Metafory v Zhanre Televizionnogo Interviu". Movni i Kontseptualni Kartyny Svitu, 1: 269–275. http://philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/52/31.pdf Ekshmidt,Viktoriia. 2015. "Movlennieva Manipuliatsiia: Persuazyvnist ta Duhestiia". Movni i Kontseptualni Kartyny Svitu, 1: 275– http://philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/52/31.pdf Kalishchuk, Diana. 2012. "Psykholinhvistychni Pryiomy Movlennievoho Manipuliuvannia u Politychnomu Dyskursi. Hra u Prostonarodnist". Visnyk Kharkivskoho Natsionalnoho Universytetu ImeniN.Karazina, 71(1022): 59–63. http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/4176/3/psycholinguistic%20Techniques.pdf. Levchyk, Iryna. 2013. "Linhvodydaktychni Osoblyvosti Hovorinnia yak Komponenta Profesiino Oriientovanoii Anhlomovnoi Kompetentsii Maibutnikh Psykholohiv". Naukovi Zapysky Ternopilskoho Natsionalnoho Pedahohichnoho Universytetu Imeni V. Hnatiuka, 2: 128– http://lingvodidakticheskie-osobennosti-govoreniya-kak-komponenta-professionalno-orientirovannoy-angloyazychnoy-kompetentsii-buduschih.pdf. Monakhova, Tetiana. "Leksychni Zasoby Movlennievoho Manipuliuvannia". In Doslidzhennia z Leksykolohii i Hramatyky Ukrainskoi Movy, edited by І. S. Popova, 11. http://ukrmova.com.ua/zmist-zhurnalu/vipusk-11/leksichni-zasobi-movlennyevogo-manipulyuvannya/ Nahorniak, Tetiana. 2010. "Symvolichnyi Vymir Polityky i Politychnoi Movy". Suchasna Ukrainska Polityka. Polityky і Politolohy pro Nei, 19:183–192. Sorokina, Lina. 2014. "Movlennieva Manipuliatsiia ta Inshi Vydy Movlennievoho Vplyvu: Terminolohichne Rozmezhuvannia Poniat". Naukovyi Visnyk Mizhnarodnoho Humanitarnoho Universytetu. Seriia "Filolohiia", 8(2): 157–159. Cherniavskaia, Valieriia. 2006. Diskurs Vlasti i Vlast Diskursa: Problemy Rechevogo Vozdeistviia. Moskva: Flinta; Nauka. Shelestiuk, Elena. 2008. "Tekstovyie Kategorii Argumentativnosti: Suggestivnosti i Imperativnosti kak Otrazheniie Sposobov Rechevogo Vozdeistviia". Vestnik Cheliabinskogo Gosudarstvennogo Universiteta. Seriia "Filologiia. Iskusstvovedeniie", 26 (30): 170–175. https://cyberleninka.ru/article/n/tekstovye-kategorii-argumentativnosti-suggestivnosti-i-imperativnosti-kak-otrazhenie-sposobov-rechevogo-vozdeystviya. Kingsolver, Barbara. The Poisonwood Bible. USA: Harper Collins Publ. https://8trgfuyrx87htdx8.files.wordpress.com/2017/06/the-poisonwood-bible-a-novel.pdf. ; Розкрито поняття «лінгвістичне маніпулювання», проаналізовано його особливості та представлено типовий інструментарій застосування лінгвістичного впливу в межах тексту. Мовленнєвий вплив притаманний не лише політичному чи рекламному дискурсу, але й художньому, за умови якщо у письменника чи його героя є наперед свідомо чи несвідомо визначена ціль. Медіація як спосіб розв'язання конфлікту крізь призму вивчення особливостей лінгвістичного маніпулювання передбачає вміння медіатором (посередником) декодувати лінгвістичні й екстралінгвістичні засоби комунікації, запропоновані опозиційними сторонами задля підтвердження своєї правоти. В художній літературі важливе місце посідає соціальний конфлікт, який розкриває плюралізм думок і переконань, водночас змушуючи читача вступити у внутрішній дискусійний діалог. Необхідність мовленнєвого впливу тут корелюється з потребою розкриття всіх внутрішніх «підвалин» читача, тим самим пропонуючи наратору зайняти роль посередника у діалозі з собою.

This paper examines the advocacy planning movement and the socio-political climate of civil rights around 1968, focusing on two case studies that are closely connected to the critique of urban renewal in the United States: firstly, the founding of the Architect's Renewal Committee in Harlem (ARCH), the first organization solely devoted to advocacy planning in the United States, and secondly, the establishment of the City Planning Forum at Yale School of Art and Architecture, an independent governing body which consisted of all full-time faculty members and students and – in dialogue with the civil rights movement – had as its main purpose to bring greater diversity to the department. Special attention is paid to the approaches of advocacy planner C. Richard Hatch and advocacy-inclined city-planner Christopher Tunnard, Chairman of the Department of City Planning of Yale University's School of Art and Architecture between 1966 and 1969. The ARCH was concerned with changing the architect's role and replacing the idea of city building with that of city living. Max Bond, its executive director, believed that "architect[s] should be […] representative[s] of the poor people, responding to their wishes, rather than […] advocate[s] of the white middle class imposing its compartmentalizing values and gridiron street plan upon Black and Spanish-speaking people who have quite other social ideals". The concern about involving neighbourhoods in the planning of their own housing became a central issue in the Department of City Planning at Yale School of Art and Architecture after the appointment of Tunnard as Chairman in 1966. The rejection of urban renewal is related to the conviction that it was incompatible with any kind of socially effective approach to architecture and urban design. Tunnard, who, since 1954, had established City Planning at Yale, largely criticised the involvement of Yale University in urban renewal projects in New Haven. In 1969, a group of students from the Department of City Planning of Yale University's School of Art and Architecture, who marshalled a critique against the university's role in the top-down urban renewal strategies, founded a new governance committee named City Planning Forum, which soon joined the Black Workshop, an activist group formed by ten African American design students in late 1968. My aim is to shed light on the emergence of the advocacy planning movement around 1968 and its aspiration to respond to the fulfilment of needs related to the welfare of society as a whole and the responsibility to provide equal housing opportunities and equal access to public amenities regardless of race, religion, or national origin. ARCH and City Planning Forum's aspiration to democratize urban planning should be understood within the context of the struggle over civil rights for African Americans in the United States in the 1960s. A paradox underlying their efforts is the fact that, despite their intention to broaden opportunities in participation, they were based on policies that maintained the centrality of federal aid and the prominence of professional expertise. My objective is to examine to what extent their strategies were aligned with the ambition of President Johnson's Great Society to renew citizens' role without undermining existing institutions. Special attention is paid to the tension between the intention of advocacy planning approaches to bring equality into the planning process and the risk of being co-opted by a local bureaucracy or a more powerful interest group.

Resumen del trabajo presentado en el Workshop Polarized Pasts: Heritage and Political Polarization in Europe and the United States, celebrado en Stanford, California (Estados Unidos), los días 1 y 2 de marzo de 2019 ; A brutal civil war and a long dictatorship during the twentieth century led to a highly polarized society in contemporary Spain. The dictatorial regime of Francisco Franco (1936-1975) insisted in creating a simple narrative of good versus evil that punished and humiliated the vanquished in the war and empowered the victors. This discourse was transmitted through indoctrination in schools, propaganda in the media and materiality (monuments, memorials, social housing, etc.). The material and verbal discourse of the dictatorship in relation to the civil war, national identity and the country¿s past penetrated deeply into the collective mentality of Spaniards. The transition to democracy forced the Francoist ideology underground, but is now resurfacing in different ways and seen by many as a legitimate political perspective. The polarization provoked by the regime has become more visible during the last few years due to different phenomena: the exhumation campaign seeking to recover the bodies of the killed by right-wing violence (around 150,000 victims); the rise of the far-right, as part of the global reactionary backlash, and the upsurge of Spanish nationalism (itself a reaction largely triggered by Catalan nationalism). Some of the advances toward the production of a shared narrative during the democratic period have been shattered by increasing political polarization. Thus, Spanish society is now fractured along different lines (ideological, national, religious). In this context, working on the archaeology of the Spanish Civil War and the Franco regime means entering a minefield where myths (on different sides) often replace historical narratives and civilized dialogue becomes extremely difficult. Certain material elements of the past have risen to prominence in political debates¿particularly the Valley of the Fallen, the mausoleum where Franco is buried¿and have elicited much verbal and symbolic violence. Archaeological remains, particularly mass graves, also take part in the disputes. Besides, the situation is no longer limited to the recent past. The history of Spain as a country is becoming more and more a contested terrain where academic nuance is rarely welcomed and emotion tends to replace reasoned arguments. In such a politically harged and fragmented scenario, who the ¿People¿ whom archaeologists should serve is no longer obvious, as many of those who have often been regarded as subalterns (rural communities, the unemployed, workers) are now backing reactionary politics. The dualism that has become very popular in heritage studies between elites and masses is not useful in a context where the frontlines are not clearly defined. The situation is true for Spain, but also for many other countries¿Brazil, the United States or Poland¿where extremists have risen to power with wide popular support. In this paper I intend to do several things: first, I will rethink critically the concept of the People through the work of Hannah Arendt and other political philosophers, who encountered similar problems 80 years ago. Secondly, I will explore the role of knowledge and epistemic authority in current debates within and outside academia. Then I will suggest some ways in which archaeologists and heritage students can contribute to uphold democratic values and be useful to society, while avoiding the traps of multivocality and localism. Finally, I would also like to reflect on the impact that a polarized environment has in the subjectivity of the researcher. For that, I will resort to my personal experience since 2006 conducting archaeological research on the remains of war and dictatorship in Spain. I will describe some of the attitudes that I have encountered (both positive and negative) and will share what I have learnt from working in a politically tense¿and often aggressive¿environment.

Мета роботи. Дослідження пов'язане з аналізом діяльності громадських інформаційно- комунікативних центрів як посередників у забезпеченні зворотного зв'язку між громадянським суспільством і державою. Комунікативна складова їхньої інформаційної взаємодії вимагає нових підходів у з'ясуванні якісних трансформацій технологічних систем обміну даними для розширення доступу до інформаційних ресурсів владних структур. методологія дослідження полягає в застосуванні методу системного аналізу, а також соціокомунікативного і структурно-функціонального підходів, що дало змогу визначити комунікативні аспекти концепту «відкритості влади» та дослідити специфіку обміну ресурсами та послугами між владою та суспільством через мережу громадських інфоцентрів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі проведеного аналізу розширено наукове бачення основних підходів та інструментів функціонування громадських інформаційних центрів в забезпеченні відкритості та доступу до інформації органів державної влади, а також підтримки їхньої інтерактивної комунікації з громадянами. Висновки. У результаті дослідження визначено, що відкритість влади як основна характеристика сучасних соціально-комунікативних взаємодій є концептуальною вимогою технічного розвитку сфери Інтернет-комунікацій з громадським сектором й активно використовується в діяльності громадських інформаційних центрів для налаштування діалогу в системі «влада–суспільство». ; Purpose of Article. The research is related to the analysis of public information and communication centers activities as mediators which provide feedback between civil society and the state. The communicative component of their information interaction requires new approaches to identifying qualitative transformations of technological data exchange systems for expanding access to information resources of government structures. The methodology of the study is to apply the method of system analysis, as well as the socio- communicative and structural-functional approaches, which allowed to define the communicative aspects of the concept "openness of authorities" and to explore the specifics of the resource and service interchange between government and society through the network of public information centers. Scientific novelty. The scientific novelty of the research is that on the basis of the conducted analysis, it has been expanded the scientific vision of the main approaches and instruments of public information centers operation for ensuring openness and access to information of state authorities, as well as supporting their interactive communication with citizens. Conclusions. As a result of the study, it was determined that the openness of authorities, as the main characteristic of modern social and communicative interactions, is a conceptual requirement for the technical development in the field of Internet communications with the public sector and is actively used in the work of public information centers to set up a dialogue in the «power-society» system. ; Цель работы. Исследование связано с анализом деятельности общественных информационно- коммуникативных центров в качестве посредников в обеспечении обратной связи между гражданским обществом и государством. Коммуникативная составляющая их информационного взаимодействия требует новых подходов в выяснении качественных трансформаций технологических систем обмена данными для расширения доступа к информационным ресурсам властных структур. методология исследования заключается в применении метода системного анализа, а также социокоммуникативного и структурно-функционального подходов, что позволило определить коммуникативные аспекты концепта «открытости власти» и исследовать специфику обмена ресурсами и услугами между властью и обществом через сеть общественных инфоцентров. Научная новизна работы заключается в том, что на основе проведенного анализа расширено научное видение основных подходов и инструментов функционирования общественных информационных центров в обеспечении открытости и доступа к информации органов государственной власти, а также поддержки их интерактивной коммуникации с гражданами. Выводы. В результате исследования установлено, что открытость власти, как основная характеристика современных социально-коммуникативных взаимодействий, является концептуальным требованием технического развития сферы интернет-коммуникаций с общественным сектором и активно используется в деятельности гражданских информационных центров для настройки диалога в системе «власть–общество»

Türkiye'nin Avrupa Birliği'ne (AB) katılım müzakereleri üç temel başlıkkapsamında yürütülmektedir. Bunlardan birincisi Kopenhag siyasi kriterlerininistisnasız olarak uygulanması ve siyasi reformların derinleştirilerek içselleştirilmesi,ikincisi AB Müktesebatının kabul edilerek uygulanması, üçüncüsü sivil toplumdiyaloğunun güçlendirilmesi ve bu kapsamda AB ve Türkiye kamuoylarına yönelik biriletişim stratejisinin yürütülmesidir. Türkiye AB tarafından aday ve potansiyel adayülkelere sağlanmakta olan fonlardan yararlanmaktadır. AB, sosyal, ekonomik, politikreformlar aracılığıyla Türkiye'yi etkilemektedir. Bu çalışma kapsamında Türkiye've ABarasındaki mali işbirliği, Katılım Öncesi Yardım Aracı ve özellikle bu araç altındaoluşturulan sivil toplum sektörü incelenmiştir. Bu çalışma özellikle Katılım ÖncesiYardım Aracı altında tasarlanan sivil toplum sektörü hakkında net bir çerçeve çizerekve Avrupalılaşmayı sosyal kurumsalcılık yaklaşımı ile ele alarak mali işbirliğiniincelemektedir. Bu açıdan tez, Katılım Öncesi Yardım Aracı sivil toplum sektörükapsamında yürütülen çalışmaların ilgili aktörlere ve Türkiye'nin Avrupalılaşmasürecine artan bir etkisi olduğunu belirtmektedir. Çalışma, mali işbirliği kapsamındaTürkiye'nin sivil toplum sektörünü desteklemesinin maddi beklentinin ötesinde, bualandaki çalışmaların ülkenin demokrasi anlayışının gelişmesine ve ülkenin faydasınaolacağına yönelik inancın bir sonucu olarak gerçekleştirildiğini söylemektedir.ivÇalışma kapsamında bilgi, derinlemesine mülakatlar yoluyla toplanmıştır.Çalışmanın sonuçları, Katılım Öncesi Yardım Aracı sivil toplum sektörünün kurallar,kurumlar ve aktörlerin çalışma süreçleri üzerinde belirli değişikliklere yol açtığınıgöstermektedir. AB'nin aday ülkeler üzerinde, fonların kullanılmasına yönelik şartlarkoşulması yoluyla yukarıdan aşağıya doğru ve doğrudan zorlayıcı bir etkisi olmasınarağmen, mali işbirliği Türkiye'de özellikle sivil toplum sektöründe değişimihızlandırmaktadır. Türkiye'nin Avrupalılaşması sürecinde, mali işbirliği mekanizmasıyoluyla sağlanan finansal teşviklerin ötesinde, tutumlar, tercihler ve uygulamalar temelolarak uygunluk mantığı ile uyumlu bir şekilde şekillenmektedir. Bu çalışmakapsamındaki araştırma, Merkezi Olmayan Yapılanma çerçevesinde yürütülen KatılımÖncesi Yardım Aracı altından seçilen bir sektörle sınırlandırılmıştır. --- Turkey's European Union (EU) accession negotiations are conducted on threepillars. The first one is about the fulfilling the Copenhagen political criteria with noexceptions and assimilating and speeding up the political reforms, the second one is theadoption and implementation of the EU Acquis Communautaire and the third is aboutstrengthening dialogue with civil society and implementation of a communicationstrategy towards the societies of EU and Turkey. In line with the accession framework,Turkey benefits from the EU funds provided to the candidate and potential candidatecountries. The EU has effect on Turkey through social, economic and political reforms.In this study, financial cooperation between Turkey and the EU, Instrument for Pre-Accession (IPA) and specifically civil society sector designed under IPA are analysed.This study deals with the financial cooperation, giving a clear framework on IPA civilsociety sector and explains the associated Europeanisation process from a sociologicalinstitutionalism perspective. From this standpoint, the thesis argues that worksconducted under IPA civil society sector have increasing impact on actors and Turkey'sEuropeanisation process. The thesis says that for Turkey, civil society sector issupported under financial cooperation not for receiving financial benefits, but as a resultiiof a belief towards these efforts are for development of democracy in Turkey and for thecountry's own good.In this study, data has been collected via in-dept interviews. The findings of thestudy show that IPA civil society sector has created certain changes on norms,institutions and on working processes of actors. Although the EU has a top-down effectfor candidate countries and creates coercive-direct influence by putting conditionalityfor funds, financial cooperation has also stimulated change in Turkey, especially in thecivil society sector. Attitudes, preferences and implementations are shaped throughfinancial cooperation mechanism in line with logic of appropriateness, beyond thematerial incentives, and this accelerates the Europeanisation process of Turkey. Thescope of the study will be restricted to the selected sector designed under IPADecentralised Implementation System.

Türkiye'nin Avrupa Birliği'ne (AB) katılım müzakereleri üç temel başlık kapsamında yürütülmektedir. Bunlardan birincisi Kopenhag siyasi kriterlerinin istisnasız olarak uygulanması ve siyasi reformların derinleştirilerek içselleştirilmesi, ikincisi AB Müktesebatının kabul edilerek uygulanması, üçüncüsü sivil toplum diyaloğunun güçlendirilmesi ve bu kapsamda AB ve Türkiye kamuoylarına yönelik bir iletişim stratejisinin yürütülmesidir. Türkiye AB tarafından aday ve potansiyel aday ülkelere sağlanmakta olan fonlardan yararlanmaktadır. AB, sosyal, ekonomik, politik reformlar aracılığıyla Türkiye'yi etkilemektedir. Bu çalışma kapsamında Türkiye've AB arasındaki mali işbirliği, Katılım Öncesi Yardım Aracı ve özellikle bu araç altında oluşturulan sivil toplum sektörü incelenmiştir. Bu çalışma özellikle Katılım Öncesi Yardım Aracı altında tasarlanan sivil toplum sektörü hakkında net bir çerçeve çizerek ve Avrupalılaşmayı sosyal kurumsalcılık yaklaşımı ile ele alarak mali işbirliğini incelemektedir. Bu açıdan tez, Katılım Öncesi Yardım Aracı sivil toplum sektörü kapsamında yürütülen çalışmaların ilgili aktörlere ve Türkiye'nin Avrupalılaşma sürecine artan bir etkisi olduğunu belirtmektedir. Çalışma, mali işbirliği kapsamında Türkiye'nin sivil toplum sektörünü desteklemesinin maddi beklentinin ötesinde, bu alandaki çalışmaların ülkenin demokrasi anlayışının gelişmesine ve ülkenin faydasına olacağına yönelik inancın bir sonucu olarak gerçekleştirildiğini söylemektedir. iv Çalışma kapsamında bilgi, derinlemesine mülakatlar yoluyla toplanmıştır. Çalışmanın sonuçları, Katılım Öncesi Yardım Aracı sivil toplum sektörünün kurallar, kurumlar ve aktörlerin çalışma süreçleri üzerinde belirli değişikliklere yol açtığını göstermektedir. AB'nin aday ülkeler üzerinde, fonların kullanılmasına yönelik şartlar koşulması yoluyla yukarıdan aşağıya doğru ve doğrudan zorlayıcı bir etkisi olmasına rağmen, mali işbirliği Türkiye'de özellikle sivil toplum sektöründe değişimi hızlandırmaktadır. Türkiye'nin Avrupalılaşması sürecinde, mali işbirliği mekanizması yoluyla sağlanan finansal teşviklerin ötesinde, tutumlar, tercihler ve uygulamalar temel olarak uygunluk mantığı ile uyumlu bir şekilde şekillenmektedir. Bu çalışma kapsamındaki araştırma, Merkezi Olmayan Yapılanma çerçevesinde yürütülen Katılım Öncesi Yardım Aracı altından seçilen bir sektörle sınırlandırılmıştır. --- Turkey's European Union (EU) accession negotiations are conducted on three pillars. The first one is about the fulfilling the Copenhagen political criteria with no exceptions and assimilating and speeding up the political reforms, the second one is the adoption and implementation of the EU Acquis Communautaire and the third is about strengthening dialogue with civil society and implementation of a communication strategy towards the societies of EU and Turkey. In line with the accession framework, Turkey benefits from the EU funds provided to the candidate and potential candidate countries. The EU has effect on Turkey through social, economic and political reforms. In this study, financial cooperation between Turkey and the EU, Instrument for Pre- Accession (IPA) and specifically civil society sector designed under IPA are analysed. This study deals with the financial cooperation, giving a clear framework on IPA civil society sector and explains the associated Europeanisation process from a sociological institutionalism perspective. From this standpoint, the thesis argues that works conducted under IPA civil society sector have increasing impact on actors and Turkey's Europeanisation process. The thesis says that for Turkey, civil society sector is supported under financial cooperation not for receiving financial benefits, but as a result ii of a belief towards these efforts are for development of democracy in Turkey and for the country's own good. In this study, data has been collected via in-dept interviews. The findings of the study show that IPA civil society sector has created certain changes on norms, institutions and on working processes of actors. Although the EU has a top-down effect for candidate countries and creates coercive-direct influence by putting conditionality for funds, financial cooperation has also stimulated change in Turkey, especially in the civil society sector. Attitudes, preferences and implementations are shaped through financial cooperation mechanism in line with logic of appropriateness, beyond the material incentives, and this accelerates the Europeanisation process of Turkey. The scope of the study will be restricted to the selected sector designed under IPA Decentralised Implementation System.

Мета роботи. Дослідження пов'язане з аналізом діяльності громадських інформаційно- комунікативних центрів як посередників у забезпеченні зворотного зв'язку між громадянським суспільством і державою. Комунікативна складова їхньої інформаційної взаємодії вимагає нових підходів у з'ясуванні якісних трансформацій технологічних систем обміну даними для розширення доступу до інформаційних ресурсів владних структур. методологія дослідження полягає в застосуванні методу системного аналізу, а також соціокомунікативного і структурно-функціонального підходів, що дало змогу визначити комунікативні аспекти концепту «відкритості влади» та дослідити специфіку обміну ресурсами та послугами між владою та суспільством через мережу громадських інфоцентрів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі проведеного аналізу розширено наукове бачення основних підходів та інструментів функціонування громадських інформаційних центрів в забезпеченні відкритості та доступу до інформації органів державної влади, а також підтримки їхньої інтерактивної комунікації з громадянами. Висновки. У результаті дослідження визначено, що відкритість влади як основна характеристика сучасних соціально-комунікативних взаємодій є концептуальною вимогою технічного розвитку сфери Інтернет-комунікацій з громадським сектором й активно використовується в діяльності громадських інформаційних центрів для налаштування діалогу в системі «влада–суспільство». ; Purpose of Article. The research is related to the analysis of public information and communication centers activities as mediators which provide feedback between civil society and the state. The communicative component of their information interaction requires new approaches to identifying qualitative transformations of technological data exchange systems for expanding access to information resources of government structures. The methodology of the study is to apply the method of system analysis, as well as the socio- communicative and structural-functional approaches, which allowed to define the communicative aspects of the concept "openness of authorities" and to explore the specifics of the resource and service interchange between government and society through the network of public information centers. Scientific novelty. The scientific novelty of the research is that on the basis of the conducted analysis, it has been expanded the scientific vision of the main approaches and instruments of public information centers operation for ensuring openness and access to information of state authorities, as well as supporting their interactive communication with citizens. Conclusions. As a result of the study, it was determined that the openness of authorities, as the main characteristic of modern social and communicative interactions, is a conceptual requirement for the technical development in the field of Internet communications with the public sector and is actively used in the work of public information centers to set up a dialogue in the «power-society» system. ; Цель работы. Исследование связано с анализом деятельности общественных информационно- коммуникативных центров в качестве посредников в обеспечении обратной связи между гражданским обществом и государством. Коммуникативная составляющая их информационного взаимодействия требует новых подходов в выяснении качественных трансформаций технологических систем обмена данными для расширения доступа к информационным ресурсам властных структур. методология исследования заключается в применении метода системного анализа, а также социокоммуникативного и структурно-функционального подходов, что позволило определить коммуникативные аспекты концепта «открытости власти» и исследовать специфику обмена ресурсами и услугами между властью и обществом через сеть общественных инфоцентров. Научная новизна работы заключается в том, что на основе проведенного анализа расширено научное видение основных подходов и инструментов функционирования общественных информационных центров в обеспечении открытости и доступа к информации органов государственной власти, а также поддержки их интерактивной коммуникации с гражданами. Выводы. В результате исследования установлено, что открытость власти, как основная характеристика современных социально-коммуникативных взаимодействий, является концептуальным требованием технического развития сферы интернет-коммуникаций с общественным сектором и активно используется в деятельности гражданских информационных центров для настройки диалога в системе «власть–общество»