Suchergebnisse

Досліджено методи державного регулювання, які можуть бути застосовані для проектів державно-приватного партнерства у регіонах. Визначено, що реалізація заходів прямого регулювання має свої «плюси» та «мінуси» — високий рівень ефективності через оперативне досягнення економічного результату, з одного боку, та створення перешкод роботі ринкового механізму та його ослаблення, з іншого. Методи непрямого регулювання припускають, що держава закладає умови, які при самостійному прийнятті економічних рішень суб'єктами економіки спрямовували їх до варіантів, що відповідають економічним цілям держави. Водночас при непрямому регулюванні неминучі тимчасові лаги між прийняттям державою економічних рішень та заходів, їх «сприйняттям» суб'єктами ринку та кінцевими економічними результатами, що відповідають державним економічним цілям. Визначено етапи розвитку та елементи успіху державно-приватного партнерства (ДПП). Більшість країн, включаючи Україну, знаходиться поки що лише на першому етапі розвитку ДПП із відносно невеликою кількістю здійснюваних проектів. Фундаментальними чинниками успіху ДПП, як свідчить світовий і вілчизняний досвід, є: політична воля держави, наявність необхідної нормативно-правової бази та системи регулювання ДПП; наявність потоку проектів, глибина опрацювання контрактів та можливості фінансових ринків забезпечити фінансування проектів; рівень правової та економічної підготовки керівників та спеціалістів органів виконавчої влади, які беруть участь у проектах ДПП, професійні навички учасників проекту, готовність сторін йти на компроміси та знаходити шляхи вирішення спірних питань. Сфера державно-приватного партнерства дедалі більше активно поширюється у світі, як у географії, так і за сферами застосування. У багатьох зарубіжних країнах, особливо європейських, що нагромадили солідний досвід роботи у цій сфері, зроблено наступний крок - розпочато в рамках державно-приватного партнерства організація міжнародних конкурсних торгів на будівництво інфраструктурних об'єктів та управління комунальним обслуговуванням. Енергетика, утилізація відходів, екологія, телекомунікації, ЖКГ стають предметом партнерських відносин, причому з використанням дуже різноманітних схем, які, природно, перебувають у рамках чинних законодавств. Мета статті. Метою проведеного в поданій статті дослідження є вивчення досвіду формування та реалізації механізму державної підтримки проектів державно-приватного партнерства у регіонах. Методологія. У фаховій зарубіжній та вітчизняній літературі існує чималий масив розробок щодо державно-приватного партнерства (ДПП) як механізму реалізації нової регіональної політики, що застосований у Європейському Союзі. Вітчизняні розробки щодо формування та реалізації механізму державної підтримки проектів державно-приватного партнерства у регіонах наведені у працях Волинець Л., Данилишина Б. Качали Т., Лисенка Г., Хоменко І. та інших, які своєю чергою спираються на відповідну керівну методику, що прописана в фундаментальних офіційних документах ЄС та його державах-членах: Данії, Естонії, Німеччини, Польщі та Швеції. Наукова новизна. Удосконалено класифікацію факторів вигідної участі у ДПП держави та бізнесу, а саме: держава вважає очікування високої ефективності такого партнерства; нові джерела інвестицій. ДПП дозволяє державі отримати доступ до альтернативних джерел капіталу, роблячи реальним здійснення важливих та термінових проектів, які були б неможливими в інших умовах; надійність результатів; інновації; бізнес отримує у довгострокове володіння та користування державні активи, забезпечуючи тим самим стабільне отримання прибутку у довгостроковій перспективі; здійснюючи інвестиції, отримує гарантії їхнього повернення, оскільки держава як його партнер погоджується на забезпечення взаємоприйнятного рівня рентабельності; маючи господарську свободу, бізнес може з допомогою підвищення продуктивність праці, нововведень збільшувати загальну свою прибутковість під час терміну дії договору з державою. Висновки. Державно-приватне партнерство є ефективним механізмом залучення довгострокових інвестицій, спрямованих на розвиток інноваційних проектів та соціальних секторів економіки. У зв'язку з цим величезну роль на сучасному розвитку державно-приватного партнерства в Україні набувають механізми державної підтримки реалізації його проектів. Проте побудований нині на основі державно-приватного партнерства механізм реалізації завдань посткризового та соціально-економічного розвитку регіонів та країни в цілому, все ще перебуває у стадії розвитку і тому потребує значного вдосконалення як законодавчо-правової, так і методологічної бази.

The report states that the presence of digital technologies in the modern world is a normal, everyday phenomenon. Modern humanity cannot imagine its life without digital technologies. Confirmation of the words is the rapid deployment of the Fourth Industrial Revolution (Industry 4.0), which radically changes not only the technical, technological capabilities of production, but also the very way of life. The latest technologies are changing entire sectфors of the economy, changing forms of employment, business models, the relationship between capital and labor, the structure of forms of capital. In this regard, the main purpose of this report is to determine the role of digital technologies, which they have an impact on the interaction of technology transfer actors: business and government. ; У доповіді наведено, що наявність цифрових технологій у сучасному світі це вже нормальне, повсякденне явище. Сучасне людство не уявляє своє життя без цифрових технологій. Підтвердженням слів є стрімке розгортання Четвертої промислової революції (Індустрія 4.0), яка радикально змінює не лише технічні, технологічні можливості виробництв, але й сам спосіб життя людей. Новітні технології змінюють цілі галузі економіки, змінюються форми зайнятості, бізнес-моделі, відносини між капіталом і працею, структури форм капіталу. У зв'язку с цим основною метою вказаної доповіді є визначити, яку роль виконують цифрові технології, який вони мають вплив на взаємодію суб'єктів трансферу технологій: бізнесу і органів влади.

Abstract. An integral condition for the effective functioning of the economic system of the state is the constructive interaction of the state and business in order to solve common financial, economic and social problems. At the same time, an important task of the state is to create conditions for the development of corporate financing of public-private partnership. Given the importance of private financing of public-private partnership projects, the purpose of the study is to determine the activity of such investments in certain areas of social or economic infrastructure in domestic and foreign practice, as well as to investigate the financial capacity of business entities due to high capital projects, a long period of their implementation. The relevance of the study is to identify existing problems and risks that arise in the process of corporate financing of public-private partnership projects. Systematization of literature sources and approaches to solving the problem of corporate financing of public-private partnership indicates the need for further research in this area to improve the implementation of forms of partnership between government and business with the establishment of guarantees to private partners on risks associated with exchange rates, lending, parity liability of partnership participants for breach of contractual obligations. The research findings can be useful for public authorities, which should encourage private partner participation in long-term projects. However, such support should be provided in order to implement the most necessary public-private partnership projects to significantly improve the living conditions of the population in a given region, as such projects are unprofitable in the case of purely commercial funding. The research may be of interest to business entities that are potential investors in public-private partnership projects. Keywords: public-private partnership, corporate financing, projects, forms and models of partnership relations, economic risks. JEL Classification G32, G38, H54 Formulas: 0; fig.: 3; tabl.: 0; bibl.: 12. ; Анотація. Невід'ємною умовою ефективного функціонування економічної системи держави є конструктивна взаємодія держави і бізнесу для розв'язання спільних фінансових, економічних і соціальних проблем. При цьому важливе завдання держави — створення умов для розвитку корпоративного фінансування державно-приватного партнерства. Зважаючи на вагомість приватного фінансування проєктів державно-приватного партнерства, метою дослідження є з'ясувати активність здійснення таких інвестицій у певних сферах соціальної чи економічної інфраструктури у вітчизняній і зарубіжній практиці, а також дослідити фінансову спроможність суб'єктів підприємницької діяльності, що зумовлено високою капіталомісткістю проєктів, тривалим терміном їх реалізації. Актуальність дослідження полягає у виявленні наявних проблем і ризиків, що виникають у процесі корпоративного фінансування проєктів державно-приватного партнерства. Систематизація літературних джерел і підходів до розв'язання проблеми корпоративного фінансування державно-приватного партнерства свідчить про потребу подальших досліджень у цій сфері задля вдосконалення реалізації форм партнерських відносин держави і бізнесу з установленням гарантій приватному партнеровi за ризиками, які пов'язані зі зміною курсу валют, кредитуванням, паритетної відповідальності учасників партнерства за порушення зобов'язань за контрактами. Висновки дослідження можуть бути корисними для органів державної влади, які повинні стимулювати участь приватного партнера в довгострокових проєктах. Однак така підтримка повинна надаватися з метою реалізації найнеобхідніших проєктів державно-приватного партнерства для значного поліпшення умов життя населення в певному регіоні, адже такі проєкти є неокупними в разі виключно комерційного фінансування. Дослідження може зацікавити суб'єктів господарської діяльності, які є потенційними інвесторами проєктів державно-приватного партнерства. Ключові слова: державно-приватне партнерство, корпоративне фінансування, проєкти, форми і моделі партнерських відносин, економічні ризики. Формул: 0; рис.: 3; табл.: 0; бібл.: 12.

Abstract. An integral condition for the effective functioning of the economic system of the state is the constructive interaction of the state and business in order to solve common financial, economic and social problems. At the same time, an important task of the state is to create conditions for the development of corporate financing of public-private partnership. Given the importance of private financing of public-private partnership projects, the purpose of the study is to determine the activity of such investments in certain areas of social or economic infrastructure in domestic and foreign practice, as well as to investigate the financial capacity of business entities due to high capital projects, a long period of their implementation. The relevance of the study is to identify existing problems and risks that arise in the process of corporate financing of public-private partnership projects. Systematization of literature sources and approaches to solving the problem of corporate financing of public-private partnership indicates the need for further research in this area to improve the implementation of forms of partnership between government and business with the establishment of guarantees to private partners on risks associated with exchange rates, lending, parity liability of partnership participants for breach of contractual obligations. The research findings can be useful for public authorities, which should encourage private partner participation in long-term projects. However, such support should be provided in order to implement the most necessary public-private partnership projects to significantly improve the living conditions of the population in a given region, as such projects are unprofitable in the case of purely commercial funding. The research may be of interest to business entities that are potential investors in public-private partnership projects. Keywords: public-private partnership, corporate financing, projects, forms and models of partnership relations, economic risks. JEL Classification G32, G38, H54 Formulas: 0; fig.: 3; tabl.: 0; bibl.: 12. ; Анотація. Невід'ємною умовою ефективного функціонування економічної системи держави є конструктивна взаємодія держави і бізнесу для розв'язання спільних фінансових, економічних і соціальних проблем. При цьому важливе завдання держави — створення умов для розвитку корпоративного фінансування державно-приватного партнерства. Зважаючи на вагомість приватного фінансування проєктів державно-приватного партнерства, метою дослідження є з'ясувати активність здійснення таких інвестицій у певних сферах соціальної чи економічної інфраструктури у вітчизняній і зарубіжній практиці, а також дослідити фінансову спроможність суб'єктів підприємницької діяльності, що зумовлено високою капіталомісткістю проєктів, тривалим терміном їх реалізації. Актуальність дослідження полягає у виявленні наявних проблем і ризиків, що виникають у процесі корпоративного фінансування проєктів державно-приватного партнерства. Систематизація літературних джерел і підходів до розв'язання проблеми корпоративного фінансування державно-приватного партнерства свідчить про потребу подальших досліджень у цій сфері задля вдосконалення реалізації форм партнерських відносин держави і бізнесу з установленням гарантій приватному партнеровi за ризиками, які пов'язані зі зміною курсу валют, кредитуванням, паритетної відповідальності учасників партнерства за порушення зобов'язань за контрактами. Висновки дослідження можуть бути корисними для органів державної влади, які повинні стимулювати участь приватного партнера в довгострокових проєктах. Однак така підтримка повинна надаватися з метою реалізації найнеобхідніших проєктів державно-приватного партнерства для значного поліпшення умов життя населення в певному регіоні, адже такі проєкти є неокупними в разі виключно комерційного фінансування. Дослідження може зацікавити суб'єктів господарської діяльності, які є потенційними інвесторами проєктів державно-приватного партнерства. Ключові слова: державно-приватне партнерство, корпоративне фінансування, проєкти, форми і моделі партнерських відносин, економічні ризики. Формул: 0; рис.: 3; табл.: 0; бібл.: 12.

The article aim is a study the new configuration of the "market - state - of (business)" social phenomenon, which is impossible without clarifying the role of these institutions, the definition between their impacts on sustainable development. The objectives of the article implemented by using such research methods: analysis and synthesis, comparison, generalization, systematization, the dialectical approach. The Article includes research the causes of the new formats emergence government and business interaction; marks essential characteristics of these formats; the factors that hinder the effective interaction between government and business. The author proposes to consider the interaction between market actors in the Quartet format: government, business, public market. It's has different identified potential formats government and business interaction which impact on sustainable development and decent work: Public-Private Partnerships, social entrepreneurship, corporate social responsibility. The practical significance of the study results is theoretical and methodological choice format interaction of the market main agents hues building on the principles of social partnership and stimulates productivity relations that will promote decent work and sustainable development. ; Целью статьи является обоснование сущности новой конфигурации общественного феномена «рынок – государство – организации (бизнес)», которое реализуемо через определение роли каждого из этих институтов, глубины влияния каждого на устойчивое развитие страны. Методика исследования. Решение поставленных в статье вопросов осуществлено с помощью таких методов исследования: анализа и синтеза, сравнения, обобщения, систематизации, диалектического подхода. Результаты. В статье изучены причины появления новых форматов взаимодействия государства и бизнеса; обозначены сущностные характеристики этих форматов; определены факторы, которые препятствуют эффективному взаимодействию государства и бизнеса. Предложено рассматривать взаимодействие между акторами рынка в формате четверки: государство, бизнес, общественность, рынок. Определены потенциальные возможности разных форматов взаимодействия государства и бизнеса повлиять на устойчивое развитие и обеспечение достойного труда. Практическая ценность результатов исследования состоим в теоретико-методологическом обосновании критериев выбора формата взаимодействия основных агентов рынка и построения на основе социального партнерства и продуктивных отношений между ними. Такое будет способствовать обеспечению достойного труда и устойчивого развития страны. ; Мета статті полягає в опрацюванні сутності нової конфігурації суспільного феномену «ринок – держава – організації (бізнес)», котре неможливе без з'ясування ролі кожного із цих інститутів, визначення меж їх впливу на стійкий розвиток країни. Методика дослідження. Вирішення поставлених статтею питань здійснено за допомогою таких методів дослідження: аналізу та синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, діалектичного підходу. Результати. В статті розглянуто причини появи нових форматів взаємодії держави та бізнесу; охарактеризовано сутнісні властивості таких форматів; визначені чинники, котрі перешкоджають ефективній взаємодії держави та бізнесу. Запропоновано розглядати взаємодію між акторами ринку у форматі четвірки: держава, бізнес, громадськість та ринок. Окреслено потенціал різних форматів взаємодії держави і бізнесу щодо забезпечення стійкого розвитку та гідної праці. Практична значущість результатів дослідження полягає в теоретико- методологічому обґрунтуванні вибору формату взаємодії основних агентів ринку та побудови на засадах соціального партнерства продуктивних відносин між ними, що сприятиме забезпеченню гідної праці та сталому розвитку країни.

In the article the expediency of realization of innovative development of railway transport of Ukraine, defined problem areas of organization of innovative activities and the prospects of innovative development of railway transport. Determined that the development of the economy, the transport industry needs to change according to the dynamics of demand for transport services. The flexibility, the elasticity of transport, the opportunity to work in different ways, including probabilistic modes, to implement the "peak" demand for transportation – these are the demands of modern transport systems. Railway transport of Ukraine plays a leading role in the implementation of economic ties. Therefore, innovative developing this transport sector, the government will provide an international public-private partnership, which in turn will stimulate the economy and modernization of production and technical base of rail transport. Thus, with the prospect of development of the Ukrainian Railways, as a sector, will be proportional to the development of other industries.The implementation of sophisticated, high quality new innovation policy in railway transport will increase its competitiveness, efficiency and social significance. And also, will allow to provide high quality transportation services that meet international standards. ; В статье рассмотрена целесообразность реализации инновационного развития железнодорожного транспорта Украины, определены проблемные места организации инновационной деятельности и рассмотрены перспективы инновационного развития железнодорожного транспорта. Определено, что по мере развития экономики страны транспортная отрасль должна изменяться в соответствии с динамикой спроса на транспортные услуги. Гибкость, эластичность транспорта, возможность работать в разных, в том числе вероятностных, режимах, реализовывать «пиковые» потребности в перевозках – вот те требования, которые предъявляются современным транспортным системам. Железнодорожный транспорт Украины играет ведущую роль в осуществлении экономических связей. Поэтому, инновационно развивая именно эту транспортную отрасль, государство обеспечит себе международное государственно-частное партнерство, что в свою очередь будет стимулировать развитие экономики и модернизации производственно-технической базы железнодорожного транспорта. Таким образом, с перспективой развития украинский железных дорог, как сектора экономики, будет происходить пропорциональное развитие других отраслей.Реализация продуманной, качественно новой инновационной политики на железнодорожном транспорте повысит его конкурентоспособность, эффективность и социальную значимость. А также, позволит обеспечить высокое качество транспортных услуг, которые будут соответствовать международным стандартам. ; У статті розглянуто доцільність реалізації інноваційного розвитку залізничного транспорту України, визначено проблемні місця організації інноваційної діяльності та розглянуто перспективи інноваційного розвитку залізничного транспорту. Визначено, що по мірі розвитку економіки країни транспортна галузь повинна змінюватись відповідно до динаміки попиту на транспортні послуги. Гнучкість, еластичність транспорту, можливість працювати в різних, в тому числі ймовірнісних, режимах, реалізовувати «пікові» потреби в перевезеннях – ось ті вимоги, які висуваються сучасним транспортним системам. Залізничний транспорт України відіграє провідну роль у здійсненні економічних зв'язків. Тож, інноваційно розвиваючи саме цю транспортну галузь, держава забезпечить собі міжнародне державно-приватне партнерство, що в свою чергу стимулюватиме розвиток економіки і модернізації виробничо-технічної бази залізничного транспорту. Таким чином, з перспективою розвитку український залізниць, як сектору економіки, відбуватиметься пропорційний розвиток її інших галузей.

В умовах активного реформування сфери економіки України питання ідентифікації та економіко-правового забезпечення захисту критичної інфраструктури в національній економіці є актуальним і потребує додаткового дослідження. Узагальнено наявні підходи до визначення термінів «критична інфраструктура» та «об'єкти критичної інфраструктури» у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених та у вітчизняних і зарубіжних нормативно-правових актах. Виявлено прогалини у законах і підзаконних нормативно-правових актах України щодо ідентифікації та захисту критичної інфраструктури. Запропоновано класифікацію об'єктів критичної інфраструктури за певними класифікаційними ознаками. Проаналізовано динаміку виникнення надзвичайних ситуацій на території України за період 2015—2019 рр. та їхні наслідки для функціонування критичної інфраструктури. Виявлено тенденцію до зростання кількості надзвичайних ситуацій за рахунок природних явищ і зростання збитків, спричинених цими надзвичайними ситуаціями. Виявлено, що найбільші збитки за останні 10 років нанесено 2020 року медико-біологічною надзвичайною ситуацією, а саме пандемією, спричиненою корона вірусом COVID-19. Запропоновано авторське бачення концептуальних положень щодо захисту критичної інфраструктури. Обґрунтовано основні напрями вдосконалення державної політики щодо захисту критичної інфраструктури, серед яких виділено найбільш пріоритетні: комплексне вдосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення безпеки критичної інфраструктури; створення системи державного управління безпекою об'єктів критичної інфраструктури; розроблення критеріїв ідентифікації об'єктів критичної інфраструктури і складання кадастру цих об'єктів; налагодження партнерства між урядом та операторами інфраструктури на принципах співробітництва, довіри та розділеної відповідальності; розвиток державно-приватного партнерства у сфері забезпечення безпеки критичної інфраструктури та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій; розвиток міжнародного співробітництва у сфері захисту критичної інфраструктури. ; In the context of active reform of the economy of Ukraine, the issue of identification and economic and legal support for the protection of critical infrastructure in the national economy is relevant and needs further study. The existing approaches to the definition of the terms «critical infrastructure» and «critical infrastructure objects» in the scientific works of foreign and domestic scientists and in the regulatory documents of Ukraine and other countries are summarized. Gaps in the laws and bylaws of Ukraine on the identification and protection of critical infrastructure have been identified. The classification of critical infrastructure objects according to certain classification features is offered. The dynamics of emergencies on the territory of Ukraine for the period 2015—2019 and their consequences for the functioning of critical infrastructure are analyzed. There is a tendency to increase the number of emergencies due to natural phenomena and increase the damage caused by these emergencies. It was found that the greatest damage in the last 10 years was caused in 2020 by a medical and biological emergency, namely the pandemic caused by the coronavirus COVID-19. The author's vision of conceptual provisions on critical infrastructure protection is offered. The main directions of improvement of the state policy on protection of critical infrastructure are substantiated, among which the most priority ones are singled out: complex improvement of the normative-legal base on the issues of ensuring the safety of critical infrastructure; creation of a system of state management of critical infrastructure safety; development of criteria for identification of critical infrastructure objects and compilation of inventory of these objects; establishing a partnership between the government and infrastructure operators on the principles of cooperation, trust and shared responsibility; development of public-private partnership in the field of security of critical infrastructure and prevention of emergencies; development of international cooperation in the field of critical infrastructure protection.

В умовах активного реформування сфери економіки України питання ідентифікації та економіко-правового забезпечення захисту критичної інфраструктури в національній економіці є актуальним і потребує додаткового дослідження. Узагальнено наявні підходи до визначення термінів «критична інфраструктура» та «об'єкти критичної інфраструктури» у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених та у вітчизняних і зарубіжних нормативно-правових актах. Виявлено прогалини у законах і підзаконних нормативно-правових актах України щодо ідентифікації та захисту критичної інфраструктури. Запропоновано класифікацію об'єктів критичної інфраструктури за певними класифікаційними ознаками. Проаналізовано динаміку виникнення надзвичайних ситуацій на території України за період 2015—2019 рр. та їхні наслідки для функціонування критичної інфраструктури. Виявлено тенденцію до зростання кількості надзвичайних ситуацій за рахунок природних явищ і зростання збитків, спричинених цими надзвичайними ситуаціями. Виявлено, що найбільші збитки за останні 10 років нанесено 2020 року медико-біологічною надзвичайною ситуацією, а саме пандемією, спричиненою корона вірусом COVID-19. Запропоновано авторське бачення концептуальних положень щодо захисту критичної інфраструктури. Обґрунтовано основні напрями вдосконалення державної політики щодо захисту критичної інфраструктури, серед яких виділено найбільш пріоритетні: комплексне вдосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення безпеки критичної інфраструктури; створення системи державного управління безпекою об'єктів критичної інфраструктури; розроблення критеріїв ідентифікації об'єктів критичної інфраструктури і складання кадастру цих об'єктів; налагодження партнерства між урядом та операторами інфраструктури на принципах співробітництва, довіри та розділеної відповідальності; розвиток державно-приватного партнерства у сфері забезпечення безпеки критичної інфраструктури та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій; розвиток міжнародного співробітництва у сфері захисту критичної інфраструктури. ; In the context of active reform of the economy of Ukraine, the issue of identification and economic and legal support for the protection of critical infrastructure in the national economy is relevant and needs further study. The existing approaches to the definition of the terms «critical infrastructure» and «critical infrastructure objects» in the scientific works of foreign and domestic scientists and in the regulatory documents of Ukraine and other countries are summarized. Gaps in the laws and bylaws of Ukraine on the identification and protection of critical infrastructure have been identified. The classification of critical infrastructure objects according to certain classification features is offered. The dynamics of emergencies on the territory of Ukraine for the period 2015—2019 and their consequences for the functioning of critical infrastructure are analyzed. There is a tendency to increase the number of emergencies due to natural phenomena and increase the damage caused by these emergencies. It was found that the greatest damage in the last 10 years was caused in 2020 by a medical and biological emergency, namely the pandemic caused by the coronavirus COVID-19. The author's vision of conceptual provisions on critical infrastructure protection is offered. The main directions of improvement of the state policy on protection of critical infrastructure are substantiated, among which the most priority ones are singled out: complex improvement of the normative-legal base on the issues of ensuring the safety of critical infrastructure; creation of a system of state management of critical infrastructure safety; development of criteria for identification of critical infrastructure objects and compilation of inventory of these objects; establishing a partnership between the government and infrastructure operators on the principles of cooperation, trust and shared responsibility; development of public-private partnership in the field of security of critical infrastructure and prevention of emergencies; development of international cooperation in the field of critical infrastructure protection.

Выполнен обзор нормативно правовой базы государственно-частного партнерства в сфере здравоохранения Украины. Рассмотрены основные проблемы, препятствующие успешному внедрению проектов государственно-частного партнерства. Развитие государственно-частного партнерства в здравоохранении Украины возможно лишь при условии последующего совершенствования законодательства и приведения его в соответствие с нормами и принципами международного права, которые предусматривают четкое и скоординированное взаимодействие всех ветвей власти и дружественную к бизнес-партнерству административную среду.Article is devoted to the legislation review of the public-private partnership projects of the healthcare sector in Ukraine. Authors focused attention on the basic problems of public-private partnership projects in Ukraine. The development of public-private partnerships in health care of Ukraine is possible only in condition of further improvement of legislation to the line with the norms and principles of international law, providing a clear and coordinated cooperation of all branches and friendly to business partnership administrative environment.

The features of the formation of industrial clusters in the information economy as a way of strengthening the social reproduction through profit zone location and directions efforts to create a cluster. Grounded key elements of the algorithm clusters from forming aggregate portfolio of businesses through the development of related and supporting activities to introduce elements of public-private partnerships. The essence of the process of capacity building markets industry cluster formation by grouping criteria: return on sales, the share in the competitive structure of the market and the degree of influence of initial barriers. Across aggregate of the system of comparing the level of strategic security cluster of competitors within the total product portfolio of cluster formation. A performance simulation processes effectively use competitive potential cluster formations. Behind them the possibility of re-determined regular analysis of the market and competitors if the track dynamics of the market and mark it on the coordinate plane, as well as predicting the competitive state of the market after the introduction of innovation and the response of competitors. Determined that cluster formation is self-organizing independent economic unit that can provide not only the advanced development at their own expense, but also to encourage the revival of business activity in the region and associated industries. Given the government support and private capital can venture companies in the creation of infrastructure; compensation or preferential interest rate loans; preferences and privileges in taxation in the case of a non-core jobs. Formation of cluster formations should be based on a strategic decision on profit control zone associated with the stages of the process of social reproduction. ; Определены особенности формирования промышленных кластеров в информационной экономике как способа повышения эффективности процесса общественного воспроизводства через размещение зоны прибыли и направлений усилий по созданию кластера. Обоснованы ключевые элементы алгоритма создания кластера от формирования совокупного портфеля бизнеса путем развития родственных и поддерживающих видов деятельности к внедрению элементов государственно-частного партнерства. Раскрыта сущность процесса формирования потенциала отраслевых рынков кластерного образования по критериям группировки: рентабельность продаж, удельный вес в конкурентной структуре рынка и степень влияния выходных барьеров. По всей совокупности показателей предложена система сопоставления уровня стратегической защищенности кластера от конкурентов в рамках совокупного продуктового портфеля кластерного образования. Предложены показатели моделирования процессов эффективного использования конкурентного потенциала кластерных образований. По ним определена возможность проведения повторного регулярного анализа рынка и конкурентов (отслеживать динамику развития рынка и отмечать ее на координатной плоскости), а также при прогнозировании конкурентного состояния рынка после внедрения инноваций и реагирования на соответствующие действия конкурентов. Определено, что кластерное образование является самостоятельной самоорганизационной экономической единицей, способной обеспечить не только расширенное развитие за счет собственных средств, но и стимулировать оживление деловой активности в регионе и взаимосвязанных отраслях промышленности. В условиях государственной поддержки и привлечения частного капитала возможно создание венчурных предприятий в инфраструктуре; компенсация процентной ставки или льготное кредитование; преференции и льготы в налогообложении в случае создания непрофильных рабочих мест. Формирование кластерных образований должно опираться на стратегические решения по контролю зоны прибыли, связанной с этапами процесса общественного воспроизводства. ; Визначено особливості формування промислових кластерів в інформаційній економіці як способу підвищення ефективності процесу суспільного відтворення через розташування зони прибутку та напрямків зусиль зі створення кластеру. Обґрунтовано ключові елементи алгоритму створення кластеру від формування сукупного портфелю бізнесу через розвиток споріднених і підтримуючих видів діяльності до впровадження елементів державно-приватного партнерства. Розкрито сутність процесу формування потенціалу галузевих ринків кластерного утворення за критеріями групування: рентабельність продажів, питома вага в конкурентній структурі ринку і ступінь впливу вихідних бар'єрів. За всією сукупністю показників запропоновано систему зіставлення рівня стратегічної захищеності кластеру від конкурентів у рамках сукупного продуктового портфеля кластерного утворення. Запропоновано показники моделювання процесів ефективного використання конкурентного потенціалу кластерних утворень. За ними визначено можливість проведення повторного регулярного аналізі ринку і конкурентів, якщо відслідковувати динаміку розвитку ринку і відзначати її на координатній площині, а також при прогнозуванні конкурентного стану ринку після впровадження інновацій і відповідних дій конкурентів. Визначено, що кластерне утворення є самостійною самоорганізаційною економічною одиницею, що здатна забезпечити не тільки розширений розвиток за власні кошти, але й стимулювати пожвавлення ділової активності в регіоні та взаємопов'язаних галузях промисловості. За умов державної підтримки та залучення приватного капіталу можливе створення венчурних підприємств у інфраструктурі; компенсування процентної ставки чи пільгове кредитування; преференції та пільги у оподаткуванні в разі створення непрофільних робочих місць. Формування кластерних утворень має спиратися на стратегічні рішення з контролювання зони прибутку, пов'язаної з етапами процесу суспільного відтворення.

The article focuses on attracting foreign investment in the transport of Ukraine. By creating an enabling environment and real opportunities for the development of transport and transit potential. Noted the importance of the problem of attracting foreign investment in the economy, lighting proposals for solutions to the problem. ; Статья посвящена вопросу привлечению иностранных инвестиций в транспорт Украины на примере создания благоприятных условий и реальных возможностей для развития транспортно-транзитного потенциала. Замечено важность проблемы привлечения иностранных инвестиций в экономику, освещение предложений для решения этой проблемы. ; Статтю присвячено питанню залученню іноземних інвестицій в транспорт України на прикладі створення сприятливих умов і реальних можливостей для розвитку транспортно-транзитного потенціалу. Зауважено на важливості проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку, висвітлення пропозицій для розв'язання цієї проблеми.

The article focuses on attracting foreign investment in the transport of Ukraine. By creating an enabling environment and real opportunities for the development of transport and transit potential. Noted the importance of the problem of attracting foreign investment in the economy, lighting proposals for solutions to the problem. ; Статья посвящена вопросу привлечению иностранных инвестиций в транспорт Украины на примере создания благоприятных условий и реальных возможностей для развития транспортно-транзитного потенциала. Замечено важность проблемы привлечения иностранных инвестиций в экономику, освещение предложений для решения этой проблемы. ; Статтю присвячено питанню залученню іноземних інвестицій в транспорт України на прикладі створення сприятливих умов і реальних можливостей для розвитку транспортно-транзитного потенціалу. Зауважено на важливості проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку, висвітлення пропозицій для розв'язання цієї проблеми.

The article is dedicated to the analysis of concession as the separate and the most efficient form of state and private partnership. For this reason the essence and role of state and private partnership are researched within social and economic relations. Peculiarities of such an interaction between local authorities and private sector institutions are specified. The systematic analysis of the Ukrainian law provisions «About the state and private partnership» together with the new law of Ukraine «About concessions» from the third of October 2019 № 155-IX is conducted. Peculiarities and advantages of this legislative act are outlined in comparison to the previous legislation of Ukraine that regulated concession relations. A special attention is dedicated to efficiency of legal fixing procedures to determine a concessionaire. The main aspects of this procedure are revealed. In addition its significance for a further process of concession relations implementation is specified. Reasonability of setting up a special person (an advisor) is proved within concession relations. This personality directs their professional capability at increasing economic characteristics of the concession object. The article deals with a legislation fixation of the concession economic content and in particular tries to minimize and fix procedural aspects of entrepreneurial risks transition to a concessionaire. It is concluded about a positive influence on concession relations such as an absence of public purchases in the process of particular concession provisions realization. It also focuses on achievement by a policy maker a high level of legal concession relations determination as well as transparency of their legislative regulation. It's likely to be a positive achievement to attract investors in privately or state-owned property and increase efficiency of such objects administration. It is noted that the policy maker positively evaluates a probability of controversies that appear when implementing concession relations. They can be submitted to the international arbitration and judicial instances. In such a way it minimizes potential corruption cases. ; Стаття присвячена аналізу інституту концесії, як окремої та найбільш ефективної форми державно-приватного партнерства. Для цього було досліджено сутність і роль державно-приватного партнерства в соціально-економічних відносинах. Розкрито особливості такої форми взаємодії між органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування з суб'єктами господарювання приватного права. Проведено системний аналіз положень Закону України «Про державно-приватне партнерство», а також положень нового Закону України «Про концесію» від 03.10.2019 № 155-IX. Визначені особливості та переваги цього законодавчого акту над попереднім законодавством України, яким регулювалися відносини концесії. Зроблено акцент на ефективності законодавчого закріплення процедур визначення концесіонера. Розкрито основні аспекти проведення цієї процедури та встановлена її значимість для подальшого процесу реалізації відносин концесії. Доведена доцільність запровадження спеціальної особи – радника – у відносини концесії, як особи яка спрямовує свою професійну спроможність на підвищення економічних властивостей об'єкту концесії. В статті робиться акцент на законодавчому закріпленні економічного змісту концесії, і зокрема спробах мінімізувати та закріпити процедурні аспекти переходу підприємницьких ризиків до концесіонера. Зроблено висновок про позитивний вплив на відносини концесії виключення обов'язковості проведення державних закупівель в процесі реалізації окремих положень договору концесії. Також наголошується на досягненні законодавцем високого рівня законодавчої визначеності відносин концесії, транспарентності їх законодавчого регулювання. Вбачається, що це стане позитивним здобутком для залучення інвесторів в об'єкти державної та комунальної власності та підвищенні ефективності управління такими об'єктами. Зауважується також і на тому, що законодавцем позитивно оцінено можливість передачі спорів, що виникають під час реалізації відносин концесії до міжнародних арбітражі та судових інстанцій, що мінімізує потенційні корупційні прояви.

Визначено, що розвиток конкурентних переваг регіону полягає у постійному пошуку нових можливостей, необхідно, щоб цей процес був керованим, включаючи вивчення майбутніх потреб усіх зацікавлених сторін, розробку проектів та їх реалізацію. У розвитку конкурентних переваг регіонів беруть участь органи публічного управління, населення безпосередньо чи через участь у громадських ініціативах (некомерційних організаціях), бізнес-структури, що діють у регіоні або сфера діяльності яких пов'язана із цим регіоном; освітні та наукові організації. Органи публічного управління можуть бути як ініціаторами цього процесу так і організаторами. Велике значення має їх готовність до проектування розвитку конкурентних переваг регіонів та реалізації цих проектів. У той же час ініціаторами та організаторами можуть виступати й інші суб'єкти, проте в даному випадку була б доцільною підтримка з боку регіональної адміністрації (адміністративна, фінансова, юридична тощо). Зазначено, що джерелом конкурентних переваг регіону є розвиток таких специфічних сфер активності, як взаємодія та обмін знаннями між органами державної влади, місцевого самоврядування, науковими та освітніми установами, громадськими організаціями; підготовка керівних кадрів та фахівців органів державного регіонального управління та місцевого самоврядування, регіональних підрозділів органів влади; державно-приватне партнерство, запровадження державного індикативного планування та інші. У свою чергу, це сприяє розвитку пріоритетних сфер суспільної діяльності, наприклад, покращення якості життя населення, збільшення тривалості життя, розвитку регіональної економіки, формування сприятливої демографічної обстановки тощо. Зазначено, що можливості управління (прийняття рішень) на основі інформації, що отримується в реальному часі, в регіональних системах доступні не тільки операторам, але і всім користувачам. Завдання вирішується шляхом побудови інтегрованої системи: виробнича інфраструктура, новітні інформаційні технології. Впровадження інтелектуальних регіональних систем має стратегічний характер, визначає загалом конкурентоспроможність країни на світовому ринку. Мета роботи. Мета полягає у дослідженні та визначенні впливу публічного управління на розвиток конкурентних переваг регіону. Методологія. При дослідженні загально-теоретичних проблем публічного управління на регіональному рівні використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, наукова абстракція. У дослідженні використано методи, які використані у розвитку конкурентних переваг регіону та визначені у працях Трухана О.Л., Васильцівa Т.Г., Столбовa В.Ф., Подольчак Н.Ю., Іващенко О.В., Ольшанська О.В., Кокнаєва М.О., Мойсеєнко І.П., Полевик Г.М., Коваленко М.А., Пастернак-Таранушенко Г.А., Мартинюк В.П. Наукова новизна. Уточнено поняття «конкурентоспроможність регіонів», що зі сторони впливу органів публічного управління передбачає гнучке, динамічне реагування складових регіону на зміни навколишнього середовища і здатність створювати нове оточення; визначення соціальних, економічних, технологічних, культурних тенденцій розвитку, що намітилися, своєчасне реагування і в той же час створення нових тенденцій. Розвинуто науково обґрунтовані напрями розвитку регіону залежно від його специфіки, а саме: організація інноваційних виробництв з глибоким ступенем переробки ресурсів; створення структур, що об'єднують учасників кластера, що представляють їх інтереси та здійснюють науково-технологічні та маркетингові дослідження; використання інноваційних технологій у вдосконаленні інфраструктури. Висновки. Представлені напрями впливу органів публічного управління на розвиток конкурентних переваг регіону є одним із рішень, вироблених за допомогою системи інформаційної підтримки аналітичної діяльності, організації комунікацій між існуючими виробництвами, науково-дослідними та навчальними закладами в регіоні, активізації обміну знаннями між ними.

У статті досліджуються теоретичні питання державної регуляторної політики та державно-приватного партнерства в умовах реалізації та вдосконалення публічного управління підприємництвом в Україні. Розкриті шляхи та механізми публічного-приватного партнерства, зокрема досліджено відмінності між державним і публічними партнерством в Україні.
Мета статті. У роботі поставлено за мету з'ясувати зміст державно-приватного партнерства в якості окремих управлінських категорій, застосування яких пов'язане з механізмами державного управління в країні, а також дослідити новітні тенденції формування такого партнерства в національній господарській практиці.
Наукова новизна. За сучасних умов господарювання пріоритетним напрямом змін в управлінні національним господарським комплексом, особливо в умовах його критичного стану, виходять на перші позиції публічний сектор і публічно-приватне партнерство, це поступово модифікує відносини, які закладалися регуляторною політикою в Україні. Оптимізація таких відносин може досягатися шляхом реалізації різних форм публічно-приватного партнерства. Сучасний феномен публічно-приватного партнерства доцільно пояснювати з огляду на необхідність створення суспільних благ за умов обмеження ресурсів, а механізм публічно-приватного партнерства – як такий, що може використовуватися у державному управлінні та регулюванні.
У роботі визначено, що державна регуляторна політика, як і публічно-приватне партнерство, спрямовані на недопущення прийняття економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності. У сучасних умовах процесу розвитку ринкових відносин саме в рамках публічно-приватного партнерства і сформувалася достатньо інноваційна модель публічного управління та регулювання. Однак без реальної та своєчасної допомоги держави, без її партнерства із сучасним бізнесом майже неможливо побудувати ринок інновацій і перейти до ефективної моделі господарювання.
Висновки. Для України використання механізму публічно-приватного партнерства може гарантувати соціальну стабільність і підвищуватиме ефективність управління системою господарювання. Однак процес переходу ускладнюється внутрішніми протиріччями – корупцією, недобросовісною конкуренцією, достатньо низькою якістю публічних послуг тощо. За таких умов необхідність проведення реформування та модернізації в означених сферах стає очевидним.