Suchergebnisse

The article is devoted to the study of the problems of the application of law of unrecognized states in international law. The concept of application of foreign law in general and the legislation of unrecognized states in particular is defined. It is indicated that the relation to foreign law, as an actual circumstance or as a legal category, is determined by the method of foreign law application, which varies depending on the legal family to which a particular state belongs. Two main theories concerning recognition are investigated: declarative and constitutive. The notions of "unrecognized states" and "unrecognized governments" are delimited.The peculiarities of the application of the law of unrecognized states in international law are defined. Key words: application of foreign law, establishment of content of foreign law, qualification of foreign law, unrecognized states, unrecognized governments, international recognition, sovereignty. кандидат філологічних наук, доцент, Мясоєдова С. В., Комлик А. В. Проблеми застосування права невизнаних держав в міжнародному праві/ Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна, Харків;Стаття присвячена дослідженню проблем застосування права невизнаних держав в міжнародному праві. Визначено поняття застосування іноземного права загалом та невизнаних держав зокрема. Вказано на те, що відношення до іноземного права як до фактичної обставини чи як до правової категорії визначається методом застосування іноземного права, що різниться залежно від того, до якої правової сім'ї належить певна держава. Досліджено дві основні теорії щодо визнання: декларативну і конститутивну. Розмежовано поняття «невизнані держави» та «невизнані уряди». Встановлено особливості застосування права невизнаних держав в міжнародному праві.Ключові слова: застосування іноземного права, встановлення змісту іноземного права, кваліфікація іноземного права, невизнані держави, невизнані уряди, міжнародне визнання, суверенітет.

Galand critically spells out a comprehensive conception of the nature and effects of Security Council referrals that responds to the various limits to the International Criminal Court's exercise of jurisdiction over situations that concern nationals and territories of non-party States.

Abstract
When different entities (actors) accept a certain norm or a particular agreement about normative principles, they are likely to have an overlapping but not necessarily fully shared understanding of the given norm. This article theorises and assesses the strength of such normative overlaps in international politics. It conceptualises normative overlaps as normative congruences across and within political orders. It follows a norm's connection to constitutional layers of political orders (congruences within orders) and the way these constitutional layers of political orders, among which the norm is shared, overlap (congruences across orders). To do so, it builds upon and interconnects the literature on norms, especially norm diffusion, and the English School and constructivist literature on the composition of international order. The theoretical framework is utilised to analyse how China fits into the liberal international society, especially when it comes to human rights (HR) and humanitarian protection. The effect of the normative overlaps in this realm is China's active engagement with the liberal HR regime, however, without deeper convergence or socialisation. The limits of convergence are underpinned by significant differences between the Chinese developmentalist and liberal conceptions of the moral purpose of politics.