Suchergebnisse

Promoting patriotism and its education has always been at the fore front for Uganda's governance, from the time when the current ruling party had come into power in the late 1980's, HE Yoweri Kaguta Museveni has always preached the issue of patriotism education. Uganda as a new democratic country is faced with many challenges among which include implementing the new ideas and policies that its leaders come up with. For instance, even though the government white paper clearly stipulates that patriotism has to be taught at either primary or secondary school level, the issue of whether this policy is implemented in schools begs a lot to question. In addition, despite the suggested funds for the issues of patriotism education a lot of it is redirected for other societal needs and thus undermining the importance of patriotism education. This research has analyzed the issue of patriotic education, its implementation or otherwise as a policy in Uganda's education system. Various theories and conceptual frameworks such as moderate patriotism theory and social cultural concept respectively have been brought in to perspective in the study. The research is a literature review research and the dominant methodology has been archival and library research coupled with the researcher's observations of the day to day happenings in the country. The research also gives an insight into the challenges that patriotism education is faced with, the lack of implementation of many government policies with regards to policies and the limited role that governments representatives have played in combating these challenges. ; ACCEPTANCE AND APPROVAL………………………………….……….….i YAYIMLAMA VE FİKRİ MÜLKİYET HAKLARI BEYANI……….…ii ETİK BEYAN………………….…………………………………………………iii ACKNOWLEDGEMENTS.……………………………………….….iv ABSTRACT .…………….………………………………………….…….v TABLE OF CONTENTS….……………………………………………….vi ABBREVIATIONS ……. …………………………………….……….vii INTRODUCTION.1 CHAPTER ONE 1. BACKGROUND OF THE STUDY.3 1.1 THE RESEARCH PROBLEM………………………….……….….6 1.2 THE MAIN OBJECTIVE.7 1.3 BASIC CONCEPTS AND LITERATURE REVEW.7 1.4 THE RESEARCH METHODOLOGY……………….…….…….12 1.5 LIMITATIONS OF THE STUDY.15 1.6 ETHCAL CONSIDERATION.16 CHAPTER TWO CONCEPTUAL AND THEORETICAL FRAMEWORK OF THE STUDY 2. INTRODUCTION.17 2.1 PSYCHOLOGICAL SCHOOL OF THOUGHT.18 2.2 CULTURAL- SOCIAL SCHOOL OF THOUGHT.20 2.3 THEORIES OF PATRIOTISM.22 2.3.1 Normative issues.24 2.3.2 Extreme Patriotism.26 2.3.3 Robust Patriotism.26 2.3.4 Moderate Patriotism.28 2.3.5 Deflated Patriotism.29 CHAPTER THREE PATRIOTISM IN THE UGANDA'S EDUCATION SYSTEM 3. INTRODUCTION.31 3.1 UGANDA'S POLITICAL, SOCIAL AND CULTURAL HISTORY.31 3.2 EDUCATİON SYSTEM İN UGANDA…………….….….33 3.3 PATRIOTISM EDUCATION IN PRIMARY SCHOOL……….37 3.4 PATRIOTISM IN SECONDARY SCHOOLS EDUCATION….….37 ix 3.5 STATE RUN AND PRİVATELY-OWNED SCHOOLS.….….39 3.6 PATRIOTISM IN UGANDA'S EDUCATION CURRICULUM.40 3.7 COURSE MATERİALS İN UGANDA EDUCATİON SYSTE.45 CHAPTER FOUR IMPLICATION OF PATRIOTISM EDUCATION ON POLITICAL, SOCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT 4. INTRODUCTION .……………….…….….……48 4.1 PATRIOTISM IN UGANDA……….……………….….…….48 4.2 ROLE OF GOVERNMENT IN PROMOTING PATRIOTISM EDUCATION………………………………………………………………….57 4.3 IMPACT OF PATRIOTISM ON EDUCATION…….….….….64 CONCLUSIONS .66 RECOMMENDATIONS………………………………………………………….68 BIBLIOGRAPHY……….………….……………….……….….72 APPENDIX I. ETHICS COMMISSION FORM …………….77 APPENDIX 2. ORIGINALITY FORM……………………….79 APPENDIX 3. OPPOSSING THE PRESIDENTIAL AGE LIMIT IN UGANDA.81 APPENDIX 4. THE UGANDA NATIONAL ANTHEM.84 APPENDIX 5. THE UGANDAN NATIONAL FLAG MEANING.85 APPENDIX 6. THE UGANDA COAT OF ARMS AND ITS MEANING.86 ; Uganda'nın yönetişimi açısından, halihazırda iktidarda olan partinin 1980'lerin sonunda iktidara geldiği zamandan beri vatanseverlik ve vatanseverliğin öğretilmesinin teşviki daima öncelikli olmuştur. Devlet Başkanı HE Yoweri Kaguta Museveni konuşmalarında daima vatanseverlik eğitimi konusunu ele almıştır. Yeni demokrasiye kavuşmuş bir ülke olarak Uganda, liderlerinin ortaya koyduğu yeni görüş ve politikaları uygulamak da dahil olmak üzere pek çok güçlükle karşı karşıya gelmektedir. Örneğin, her ne kadar yönetimin vatanseverliğin ilk ya da orta öğretim seviyesinde öğretilmesi gerektiğine dair öngörüleri açık olsa da bu politikaların okul çantalarına uygulanıp uygulanmayacağı konusu sorgulanmaya açıktır. Ayrıca, vatanseverlik eğitimi için ayrılan kaynakların pek çoğu başka sosyal ihtiyaçlara yönlendirilmekte ve vatanseverlik eğitiminin önemi dikkate alınmamaktadır. Bu çalışma vatanseverlik eğitimi konusunu, uygulamasını, uygulama olmaması durumunda da Uganda'nın eğitim sistemi politikasını analiz etmektedir. Ilımlı vatanseverlik teorisi ve sosyal kültürel kavram gibi çeşitli teoriler ve kavramsal çerçeveler çalışmaya perspektif katmıştır. Çalışma literatür tarama araştırmasıdır ve ağırlıklı olarak arşiv ve kütüphane araştırmaları ile araştırmacının ülkedeki güncel olaylardaki gözlemleri de kapsanmaktadır. Çalışma aynı zamanda, birçok devlet politikasının uygulanmaması nedeniyle, vatanseverlik eğitiminin karşılaştığı zorluklar hakkında da fikir vermektedir.

Hindu in Bali is never apart from ceremony. Everything they do are always relates to ceremony. Ceremony is one of the way how Balinese people stay close to the God (Tuhan Hyang Maha Esa). From thousands of ceremony in Bali, in this thesis, I am discussing further about 'Patiwangi Ceremoney'. Although this ceremony has been banned from the government's regulations known as DPRD dated on 1951. However, in some village in Bali there are still exists. One of them is in Village of Sidan, Gianyar regency. In deeper meaning some people thought that 'Patiwangi' ceremony is related to gender inequality. This is the basis of writing a thesis title 'Patiwangi Ceremony in village of Sidan, Gianyar Regency, (Gender Education Perspective).In this study, I am discussing 3 contributor factors. 1. How forms Patiwangi ceremony in village of Sidan District of Gianyar? 2. What is the function of Patiwangi ceremony in village of Sidan District of Gianyar? 3. What is the implication Patiwangi ceremony on gender education perspective in village of Sidan District of Gianyar?In this thesis, four theoretical concepts are used to answer the problem. The theory of interactionism symbol which is used to analyst form of Patiwangi ceremony, Structural Functional Theory to analyst the function of Patiwangi ceremony, Behaviorism Theory and Gender Theory to analyst the implications of gender education perspective of Patiwangi ceremony. This research conducted in village of Sidan, Gianyar regency. This thesis is qualitative research, using the data collection techniques such as; observation, interviews, documentation, literature, informant determination analysis by purposive sampling and data analysis with qualitative descriptive.From the qualitative descriptive data analysis obtained the following results, 1. Patiwangi ceremony can be explained through the married and ceremony process. Process Patiwangi marriage performed without making a proposal to the bride's parents. This system called 'Kawin Lari. The groom will arrange the place to meet the bride without parents'permission. From the bride's family, parents will then come to groom's house to ascertain that their daughter actually married to the men according to the letter sent. After that the groom's family will telling that their daughter will have the married ceremony based on a good day which is pointed by high prize in Bali called 'Pinandita'. The proses Patiwangi ceremony will begin with 'matur piuning'or asking permission to the God of the sun 'Sanggah Surya'. The bride is praying in front of the temple (Sanggah Surya) while the groom is sitting on the chair waiting for her. After finish, the bride will stand up and the families of the groom will start pouring yellow rice, old Chinese money as a symbol of happiness and prosperity. The families also will throw red 'Endong' leafs as a symbol of purification and eliminate the evil spirit. The ceremony will end with spring of holy water to the bride by the prize (Pinandita).2).The Functions of Patiwangi ceremony, a). Purification, this can be seen from the ornaments of the Patiwangi ceremony such as; yellow rice, old Chinese money and the red 'Endong'leafs as a symbol of the God of Brahma, which is purifying the bride from 'Leteh, Cuntaka, and Evil Spirit. Hence, married within different kast in Bali without Patiwangi ceremony can cause unhappiness. b). Balance, this can be seen from the ceremony itself which is offered to the God as a witness in spiritual, human as a witness in unspiritual and evil spirit ( Bhuta Kala) as a witness in devil's side. The purpose is that after married the bride and groom will get harmonization and balance in life.3). The implication of Patiwangi ceremony, a). Social implication includes changing in social status, parent's status, and the relationship between both families and also the farewell ceremony. b). psychology implication only happen to the bride, since she is leaving the kasta that she has and followed the groom's kasta.As per the implication Patiwangi ceremony on gender education perspective, it will be seen on social gap such as; 1). Naming on parents from 'Biang' become 'Dubiang' and 'Aji' become 'Duaji'. 2). Naming on bride from 'Dewa Ayu' become 'Ayu'. 3). The relationship of the bride and parents are no longer as a biological parents, since she has been married with called 'Nyerod' in Balinese language.4). On the farewell ceremony, if one of the parents died, the bride is not allowed to pray if she is pregnant.

The article analyzes the factors that influenced the preparation of preschool workers for the organization of labor education of children in the period of the end of the XIXth – the first half of the XXth century. It has been revealed that certain theoretical and methodological aspects of this problem were disclosed in the scientists' works. The question of the continuity of labor education of preschool and elementary school age children was studied by A. Bohush, Z. Borysova, H. Lublinska, M. Mashovets, O. Proskura, O. Savchenko; different aspects of the development of preschool education and elementary school were studied by N. Antonets, O. Barylo, L. Berezivska, H. Bilavych, O. Bondar, O. Drach, Z. Nagachevskaya, S. Popychenko, I. Uliukaieva, A. Sichkar, O Sukhomlynska; the contribution of some scholars to the development of preschool education in general and to the organization of labor education of preschool children were studied in particular by T. Vasylenko, O. Venhlovska, O. Dzhus, O. Zaichenko, H. Ivanyuk, T. Kulish, O. Psevrazka, A. Sichkar, O. Sukhomlynskaya.The initial methodological provisions of the study of the ideas of labor education of preschool children in the national pedagogical thought are based on the achievements of such Ukrainian scholars as: O. Adamenko, O. Anishchenko, L. Berezivska, N. Hupan, N. Dichek, H. Ivanyuk, Ya. Kalakura, Ye. Kovalenko, H. Kornetov, D. Raskin, O. Sukhomlynska. However, the analysis shows that the issues of training preschool workers to the organization of labor education of children at the end of the XIXth – the first half of the XXth century were not specifically studied by scholars.It has been established that the development of the issues of preparing preschool workers for the organization of labor education of children during the study period was determined by a number of factors, namely: socio-political and socio-economic conditions of the development of Ukraine, congresses on issues of the organization of public education, expansion of the network of preschool institutions, the establishment of pedagogical courses and the Freibean Institute, the publication of the first journal on preschool education, the opening of institutions for orphans and women Sunday schools, the increase of the level of women education, formation of the state system of care for preschool children, developing special pedagogical guidelines for teachers, the creation of the Association of public kindergartens, adoption of a number of government regulations and orders.Keywords: training, preschool workers, organization, labor education, preschool children. ; У статті проаналізовано чинники, які вплинули на підготовку дошкільних працівників до організації трудового виховання дітей у період кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. З'ясовано, що окремі теоретичні й методичні аспекти зазначеної проблеми розкрито в працях науковців. Так, питання наступності трудового виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку вивчали А. Богуш, 3. Борисова, Г. Люблінська, М. Машовець, О. Проскура, О. Савченко; різні аспекти розвитку дошкільного виховання та початкової школи досліджували Н. Антонець, О. Барило, Л. Березівська, Г. Білавич, О. Бондар, О. Драч, 3. Нагачевська, С. Попиченко, І. Улюкаєва, А. Січкар, О. Сухомлинська; внесок окремих персоналій у розвиток дошкільного виховання взагалі та організацію питань трудового виховання дітей дошкільного віку зокрема вивчали Т. Василенко, О. Венгловська, О. Джус, О. Зайченко, Г. Іванюк, Т. Куліш, О. Пшеврацька, А. Січкар, О. Сухомлинська.Вихідні методологічні положення дослідження ідей трудового виховання дітей дошкільного віку у вітчизняній педагогічній думці ґрунтуються на здобутках українських учених таких, як: О. Адаменко, О. Аніщенко, Л. Березівська, Н. Гупан, Н. Дічек, Г. Іванюк, Я. Калакура, Є. Коваленко, Г. Корнетов, Д. Раскін, О. Сухомлинська. Однак, проведений аналіз свідчить, що питання підготовки кадрів дошкільного профілю до організації трудового виховання дітей у кінці ХІХ – першій половині ХХ століття спеціально не вивчалися науковцями. Установлено, що розвиток питань підготовки дошкільних працівників до організації трудового виховання дітей у досліджуваний період був зумовлений низкою чинників, а саме: соціально-політичними та соціально-економічними умовами розвитку України, проведенням з'їздів з питань організації народної освіти, розширенням мережі дошкільних закладів, заснуванням педагогічних курсів та Фребелівського інституту, виданням першого журналу з дошкільного виховання, відкриттям закладів для дітей-сиріт та жіночих недільних шкіл, підвищенням рівня жіночої освіти, формуванням державної системи піклування про дітей дошкільного віку, розробкою спеціальних педагогічних рекомендацій для вихователів, створенням Товариства народних дитячих садків, прийняттям низки урядових постанов та наказів.Ключові слова: підготовка, дошкільні працівники, організація, трудове виховання, діти дошкільного віку.

Modern dünyanın yapı taşları olan örgütler informal topluluklardan oluşan ve her bir çalışanın çeşitli düzeylerde birer politik oyuncu (aktör) olarak güç mücadelesine giriştiği dinamik bir oyun alanıdır (Erol, 2015). Bu sebeple rol veya statü gözetmeksizin her çalışanın politika oyunlarında birer aktör olarak (Vecchio, 1988) birbirleriyle rekabet etmesi durumsal bir gerçeklik (Mintzberg, 1983; Pfeffer, 1992) olmakla birlikte çalışanların güce yönelik bu çabaları alanyazında örgütsel (örgüt içi) politika şeklinde kavramlaştırılmaktadır (Koçel, 2003; İslamoğlu ve Börü, 2007). Örgütsel politikanın uygulama biçimi olan politik davranış da çalışanın rol tanımlamasında yer almamasına karşın kendini örgüt içinde daha avantajlı konuma getirebilecek güç temelli gösterdiği her türlü davranışıdır (Mintzberg, 1985; Pfeffer, 1992; Kacmar ve Ferris, 1993). Politik davranışın stratejik yönü olan politik taktik ise çalışanın diğerlerine rağmen bireysel kazançlarını maksimize etmek için tasarlanmış her türlü etki girişimini kapsamaktadır (Bolman ve Deal, 2017). Örgütlerde kullanılan politik taktikleri tanımlamak amacıyla alanyazında farklı sınıflandırmalar yapılmış olsa da bu çalışmada "(A) Kendini Sevdirmeye Çalışma, (B) Çevre oluşturma, (C) Bilgi yönetimi, (D) İzlenim/Etki yönetimi, (E) Koalisyon oluşturma, (F) Suçlu arama, (G) Mecburiyeti/Bağımlılığı artırma" boyutlarından oluşan Robert P. Vecchio'nun (1988) politik taktik sınıflandırması temel alınmıştır. Bu çalışmada Türkiye'deki devlet üniversitelerinde çalışan 772 öğretim elemanından veri toplanarak üniversitelerde yaygın olarak kullanıldığı düşünülen politik taktiklerin yapısını belirlemeyi sağlayacak "Politik Taktikler Ölçeği – Üniversite / Fakülte Versiyonu (PTÖ-Ü/F)" nun geliştirilmesi, amaçlanmıştır. Bu amaçla çalışma kapsamında öncelikle Vecchio'nun kurguladığı teorik yapı çerçevesinde madde havuzu oluşturulmuştur. Ardından Lawshe analizi ile kapsam geçerliliği, AFA ve DFA ile yapı geçerliliği, CR,  ve AVE değerleri ile DFA'dan elde edilen faktör yükleri kullanılarak yakınsama geçerliliği, MSV ve ASV değerleri ile DFA'dan elde edilen faktörler arası korelasyon katsayıları kullanılarak da ayrışma geçerliliği sınanmış ve ölçme modeli geliştirilmiştir. Son olarak geliştirilen bu ölçme modelinin iç tutarlılığı Cronbach Alfa değerleri ile, yapı güvenilirliği ise CR değerleri ile incelenmiş, daha sonra da modele ilişkin madde analizleri yapılmıştır. Yapılan analizler sonucunda politik taktikler ölçeğinin söz konusu örneklemlerde oldukça geçerli ve güvenilir sonuçlar verdiği görülmüştür. ; Organizations that are the building blocks of the modern world are a dynamic playground consisting of informal communities and each employee engages in a power struggle as a political actor (actor) at various levels (Erol, 2015). Therefore, regardless of role or status, the competitiveness of each employee as an actor in policy games (Vecchio, 1988) is a situational reality (Mintzberg, 1983; Pfeffer, 1992). In addition, these efforts of the employees towards power are conceptualized as organizational (in-organization) policies in the literature (Kocel, 2003; Islamoglu and Boru, 2007). Political behaviour, which is the mode of implementation of organizational policy, is the power-based behaviours that are not included in the employee's role description, but which make it more advantageous in the organization (Mintzberg, 1985; Pfeffer, 1992; Kacmar and Ferris, 1993). Political tactics, which are the strategic aspect of political behaviour, include all kinds of influence initiatives designed to maximize the individual gain of the employee despite the others (Bolman and Deal, 2017). Although different classifications were made in the literature in order to define the political tactics used in organizations, this study was based on the political tactical classification of Robert P. Vecchio (1988). This classification consists of the following dimensions: "(A) Ingratiating, (B) Networking, (C) Information management, (D) Impression management, (E) Coalition building, (F) Scapegoating, (G) Increasing indispensability". In this study, it was aimed to develop the "Political Tactics Scale – University/ Faculty Version". The sample of the study consisted of a total of 772 faculty members working at state universities in Turkey. For this purpose, firstly within the scope of the study, the item pool was created within the context of the theoretical structure of Vecchio. Then the content validity with Lawshe Analysis, structural validity with explanatory and confirmatory factor analysis, convergent validity using CR, Cronbach's Alpha and AVE values, and discriminant validity using MSV and ASV values were tested and then developed the measurement model. Finally, the internal consistency of the measurement model was calculated using Cronbach's Alpha values, and structure reliability with the CR values which is a value based on factor loadings and errors variance obtained from CFA was examined, later item analyses were performed. As a result of the analyses, it was seen that the "Political Tactics Scale – University/ Faculty Version" gave valid and reliable results in the mentioned samples.

The present article is focused on the search for new approaches in teaching rhetoric and public speaking skills in the system of Russian higher education. The relevance of this topic relates to the lack of rhetorical competences of modern Russian youth. Despite the presence of some authoritative rhetorical schools in modern Russian science and a deep theoretical and applied base, the existing textbooks and manuals on rhetoric and public speaking are largely outdated. It is necessary to introduce some other teaching methods, focused more on practice. Public speaking skills are underestimated in the informational and communicative space of Russian society as well as in the Russian education system. At the same time, there is a need for some appropriate rhetorical tools forming a future specialist of any profession today. They are to be used, taking into consideration all the realities of modern mass communication. The present article gives a comparative analysis of rhetoric in Russia and America. Significant differences in approaches to rhetorical education exist due to cultural, historical and political roots in these countries from one side and to the specific mentality of the Russian and American nations from another side as well. The results of this work include a list of internal and external causes of unsatisfactory quality of rhetorical education in modern Russia and suggestions for improving the situation. Public speaking skills analysis presented in this paper could be extremely useful to all specialists engaged in teaching rhetoric and mass communication in different countries of the world. ; Este artículo está dedicado a la búsqueda de nuevos enfoques para enseñar retórica y habilidades para hablar en público en el sistema de educación superior rusa. La relevancia de este tema está asociada con la falta de competencias retóricas entre los jóvenes rusos modernos. A pesar de la presencia de algunas escuelas retóricas autorizadas en la ciencia rusa moderna y una base teórica y aplicada profunda, los libros de texto y manuales existentes sobre retórica y oratoria están en gran parte desactualizados. Es necesario introducir algunos otros métodos de enseñanza que se centren más en la práctica. Las habilidades para hablar en público se subestiman en el espacio de información y comunicación de la sociedad rusa, así como en el sistema educativo ruso. Al mismo tiempo, existe la necesidad de algunas herramientas retóricas adecuadas para formar el futuro especialista de cualquier profesión en la actualidad. Deben usarse teniendo en cuenta todas las realidades de la comunicación de masas moderna. Este artículo proporciona un análisis comparativo de la retórica en Rusia y América. Existen diferencias significativas en los enfoques de la educación retórica debido a las raíces culturales, históricas y políticas en estos países, por un lado, y la mentalidad específica de los pueblos de Rusia y América, por el otro. Los resultados de este trabajo incluyen una lista de razones internas y externas para la calidad insatisfactoria de la educación retórica en la Rusia moderna y sugerencias para mejorar la situación. El análisis de las habilidades para hablar en público presentado en este documento puede ser extremadamente útil para todos los profesionales involucrados en la enseñanza de la retórica y la comunicación de masas en diferentes países del mundo. ; Данная статья посвящена поиску новых подходов в обучении риторике и навыкам публичных выступлений в системе российского высшего образования. Актуальность данной темы связана с отсутствием риторических компетенций у современной российской молодежи. Несмотря на наличие некоторых авторитетных риторических школ в современной российской науке и глубокую теоретическую и прикладную базу, существующие учебники и учебные пособия по риторике и публичным выступлениям в значительной степени устарели. Необходимо ввести некоторые другие методы обучения, ориентированные больше на практику. Навыки публичных выступлений недооцениваются в информационном и коммуникативном пространстве российского общества, а также в российской системе образования. В то же время, существует потребность в некоторых подходящих риторических инструментах для формирования будущего специалиста любой профессии сегодня. Они должны быть использованы с учетом всех реалий современной массовой коммуникации. В настоящей статье дан сравнительный анализ риторики в России и Америке. Существенные различия в подходах к риторическому образованию существуют из-за культурных, исторических и политических корней в этих странах, с одной стороны, и специфического менталитета русского и американского народов, с другой стороны. Результаты этой работы включают перечень внутренних и внешних причин неудовлетворительного качества риторического образования в современной России и предложения по улучшению ситуации. Анализ навыков публичных выступлений, представленный в этом документе, может быть чрезвычайно полезным для всех специалистов, занимающихся преподаванием риторики и массовых коммуникаций в разных странах мира

Introduction: At the final stage of administrative-territorial reform in Ukraine, it is important to realistically assess the social needs and social problems that exist in newly created territorial communities. Territorial communities should be based on healthy families and healthy individuals, whose initiative will help ensure the continued social development of the community. In its turn, the community should be built on the principles of friendly to its own citizens, meeting their needs, first of all, the needs of the least protected categories - children, people with disabilities and chronic diseases, elderly people. Therefore, integrated social services based on the principles of preserving and promoting health are a tool for solving social problems in the community (Klos, Khudoba, Shkoliar, 2019, p. 26). Purpose. The purpose of the study is to show the importance of using integrated social services in the community based on the principles of preservation and promotion of health as an important means of promoting territorial community development and social development of the country.Methods. The study used theoretical methods of research, in particular, the search and collection of statistical information on the formation, normalization and approval of the composition of territorial communities; collection and analysis of sources on the problem of social services and social protection of the population of territorial communities; systematization of sources and their analysis by blocks of tasks; analysis, comparison, synthesis and implementation of the results of the study of social services based on the principles of promoting and preserving community health.Results. Within the framework of the U-LEAD Program with Europe and the ICO Partnership Every Child, the project "Community for Human: Enhancing Communities' Competence for the Development of Social Services" and understanding the peculiarities of organizing social support for vulnerable segments of the UTC population through the implementation of the social services model. Among the objectives of the project were, inter alia, to study the status of providing local communities with social workers, the range of social services provided in the community, taking into account the real needs of the population in social assistance (ICO Partnership for Every Child, 2019, p. 5-6).The study covered 245 projected territorial communities in Ukraine. Because most communities did not have the information to make appropriate decisions about the services they needed, a special methodology was used to assess the needs of the population in social services. An appropriate tool for monitoring the needs of the population in social services was developed and tested at the Oxford Policy Management Consortium with the participation of the Every Child Partnership, in collaboration with UNICEF, and with financial support from the European Union. The aggregate index of providing the population with social services of the population of the UTC is determined by the set of indicators: the index of provision of social services for children and families with children; index of provision of social care services for orphans and children deprived of family care; the index of provision of social services for the elderly; index of provision of social services for persons with disabilities; index of provision of social services to persons in need of adaptation and integration (reintegration); index of provision of social services to persons in need of emergency or crisis intervention (ICO Partnership for Every Child, 2019, p. 28).Mostly communities use the resource of available social services already at their disposal, their range is limited and needs improvement and review, taking into account real social problems and needs of consumers. An important tool for addressing the issues that are relevant to UTC members is those based on the principles of preserving and promoting health. In particular, social prevention, community representation services, crisis and emergency intervention, social support / patronage, asylum, home care, day care, supported living.Conclusion: The study of the results of the mentioned project and the current state of providing territorial communities with social services lead to the conclusion that there is a high level of community needs for social work professionals who are able and able to provide integrated social services in the community on the grounds of preservation and promotion of health. To do this, professional training of skilled social workers for the provision of integrated social services in the community should be stepped up

The Armed Forces (AF) health care system of Ukraine today requires further improvement and development in the direction of unification and interoperability with the medical services ofNATO member countries. One of the important tasks facing the medical service of the Armed Forces ofUkraine, according to the Main Provisions of Logistics Provision of the Armed Forces ofUkraine, is the creation of a single effective system of resource management. The effectiveness of such a system is determined by the quality and reliability of the information used to control the flow processes. The aim of the work–а study of the singularities of the medical support of the troops in the integrated information network of logistic support of the Armed Forces of Ukraine. To achieve the purpose of the research, the analysis of the domestic and foreign scientific literature, the current regulatory framework of Ukraine was conducted. Research methods are: information search, contrast, arrangement and modeling. While conducting a study of the existing integrated information network of logistics support for military units and units of the Armed Forces of Ukraine it was found that this is one of the largest and most complex nodes. It was found that each node of the logistic information network is connected to other nodes of the transverse and longitudinal canals. The transverse canals connect the nodes inside the echelon, and the longitudinal canals connect the nodes between the echelons. Thus, the information network is a hierarchical network. It has been determined that the set of logistic support nodes is divided into three groups according to the research of foreign military scientists can be called: executives, operators and consumers. It is established that according to the current legislation in the information network of logistic support of the Armed Forces of Ukraine, the Main Military Medical Directorate, as a body managing the medical service of the Armed Forces of Ukraine, is on par with the Main Logistics Department of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine. A study was conducted to study the peculiarities of the medical provision of troops in the integrated information network of logistical support of the Armed Forces of Ukraine. On the basis of theoretical generalization of data of scientific literature and normative-legal acts, the model of the current information network of logistical support of military units and units of the Armed Forces of Ukraine was constructed. The necessity to develop national decision support software in military logistics for the needs of the Armed Forces of Ukraine is identified. ; Система медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України на сьогодні потребує подальшого удосконалення і розвитку в напрямі уніфікації та функціональної сумісності з медичними службами країн-членів НАТО. Одним із важливих завдань, що стоять перед медичною службою ЗС України, згідно з Основними положеннями логістичного забезпечення ЗС України, є створення єдиної ефективної системи управління ресурсним забезпеченням. Дієвість такої системи визначається якістю та достовірністю інформації, яка використовується для управління потоковими процесами. Мета роботи – вивчення особливостей медичного забезпечення військ у інтегрованій інформаційній мережі логістичного забезпечення ЗС України. Для досягнення мети дослідження проведено аналіз вітчизняної та закордонної наукової літератури, діючої нормативно-правової бази України. Методами дослідження є інформаційний пошук, порівняння, систематизація та моделювання. Під час дослідження діючої інтегрованої інформаційній мережі логістичного забезпечення військових частин та підрозділів ЗС України встановлено, що вона є однією з найбільших і складних мереж. З'ясовано, що кожен вузол інформаційної мережі логістичного забезпечення пов'язаний з іншими вузлами поперечними і поздовжніми каналами. Поперечні канали з'єднують інформаційні вузли всередині ешелону, а поздовжні канали з'єднують вузли між ешелонами. Таким чином, інформаційна мережа є ієрархічною сіткою. Визначено, що набір інформаційних вузлів логістичного забезпечення поділяється на три групи, які, згідно з дослідженнями закордонних військових вчених, можна назвати – керівники, оператори та споживачі. Встановлено, що, згідно з чинним законодавством, в інформаційній мережі логістичного забезпечення ЗС України Головне військово-медичне управління, як орган управління медичною службою ЗС України, знаходиться на одному рівні з Головним управлінням логістики Генерального штабу ЗС України. Проведено дослідження з вивчення особливості медичного забезпечення військ у інтегрованій інформаційній мережі логістичного забезпечення ЗС України. На підставі теоретичного узагальнення даних наукової літератури та нормативно-правових актів побудовано модель діючої інформаційній мережі логістичного забезпечення військових частин та підрозділів ЗС України. Визначено необхідність у розробленні вітчизняного програмного забезпечення підтримки прийняття рішень у військовій логістиці для потреб ЗС України.

У статті висвітлено проблеми становища України як суб'єкта міжнародно-правових відносин та встановлено перспективи її дипломатичних зв'язків із різноманітними провідними та впливовими країнами світу, такими як Сполучені Штати Америки, Канада, Велика Британія, Федеративна Республіка Німеччини, Китайська Народна Республіка та Республіка Польща. Метою статті є дослідження, теоретичне визначення таких понять як «дипломатичні відносини» та «дипломатія», що дозволить розкрити основні її види та напрямки, зокрема, найвигідніші для незалежної України, а також з'ясування найбільш перспективних напрямів взаємодії України з даними країнами, що виявляються у сприянні розвитку дружніх відносин між ними, підтримці міжнародного миру і безпеки. Важливими сферами дипломатичного «спілкування» будуть виступати економічні, військово-політичні, екологічні, культурологічні, гуманітарні та інші види відносин, за допомогою яких Україна продовжує збільшувати свій міжнародний потенціал і розвиток у напрямку формування такої зовнішньої політики, яка б повноцінно відображала і відстоювала інтереси українського суспільства. У результатах проаналізовано суттєві сфери співпраці України із могутніми країнами та встановлено позитивні та негативні напрямки цих відносин. Висновки фіксують статус України, який вона займає як суб'єкт міжнародних відносин та вказує на вектор найбільш вигідного її розвитку на міжнародній арені. Ключові слова: суб'єкт міжнародно-правових відносин, дипломатичні зв'язки, провідні країни, економічні відносини, військово-політичні відносини, міжнародний потенціал, зовнішня політика, українське суспільство. студентка, Рыжкова Ю. А.; кандидат юридических наук, Гоцуляк С. Л. Историко-правовое исследование дипломатических отношений между Украиной и зарубежными странами конца ХХ – начала ХХI века / Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, Харьков В статье освещено положение Украины как субъекта международно-правовых отношений и установлено перспективы ее дипломатических связей с различными ведущими и влиятельными странами мира, такими как Соединенные Штаты Америки, Канада, Великобритания, Федеративная Республика Германии, Китайская Народная Республика и Республика Польша.Целью статьи является исследование, теоретическое определение таких понятий как «дипломатические отношения» и «дипломатия», что позволит раскрыть основные ее виды и направления, в частности, выгодные для независимой Украины, а также установления наиболее выгодных направлений взаимодействия независимой Украины с данными странами, которые проявляются в содействии развитию дружественных отношений между ними, поддержанию международного мира и безопасности. Важными сферами дипломатического «общения» будут выступать экономические, военно-политические, экологические, культурологические, гуманитарные и другие виды отношений, с помощью которых Украина продолжает увеличивать свой международный потенциал и развитие в направлении формирования такой внешней политики, которая бы полноценно отражала и отстаивала интересы украинского общества. В результатах проанализированы существенные сферы сотрудничества Украины с мощными странами и установлены положительные и отрицательные направления этих отношений. Выводы фиксируют статус Украины, который она занимает как субъект международных отношений и указывает на вектор наиболее выгодного ее развития на международной арене.Ключевые слова: субъект международно-правовых отношений, дипломатические связи, ведущие страны, экономические отношения, военно-политические отношения, международный потенциал, внешняя политика, украинское общество.J. Ryzhkova, student; PhD of Jurisprudence, Hotsuliak S. L., Historical and legal studies of diplomatic relations between Ukraine and the foreign countries in the end of the XX – the beginning of the XXI century / Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, KharkovThe article deals with the problems of the situation of Ukraine as a subject of international legal relations and the prospects of its diplomatic relations with various leading and influential countries of the world, such as the United States of America, Canada, the United Kingdom, the Federal Republic of Germany, the People's Republic of China and the Republic of Poland.The purpose of the article is to study theoretical definition of concepts such as "diplomatic relations" and "diplomacy" that will reveal its main types and directions, in particular, the most favorable for independent Ukraine, as well as to find out the most perspective directions of Ukraine's interaction with these countries, which are manifested in promoting the development of friendly relations between them, the maintenance of international peace and security. Important areas of diplomatic "communication" will be economic, military-political, environmental, cultural, humanitarian and other types of relations through which Ukraine continues to increase its international potential and development towards the formation of such foreign policy that would fully reflect and defend the interests of Ukrainian society. The results analyze the significant areas of cooperation between Ukraine and powerful countries and establish the positive and negative directions of these relations. The findings capture the status of Ukraine, which it occupies as a subject of international relations, and points to the vector of its most favorable development on the international arena.Key words: subject of international legal relations, diplomatic relations, leading countries, economic relations, military-political relations, international potential, foreign policy, Ukrainian society.

The history of the emergence of the CPU takes a rather insignificant amount of time in the development of an independent Ukrainian state in comparison, for example, with the Russian Orthodox Church. The article deals with the state of modern Orthodoxy in the process of its formation and the problems of relations with the Russian Orthodox Church in Ukraine. Different variants of searches, which were carried out in the course of creation of PPC and receipt of Tomos (autocephaly), are explored. The development of relations between the former UOC-KP and the UOC-MP, as well as mechanisms for resolving inter-church and inter-confessional conflicts on the way to achieving inter-church accord, is analyzed. It has been established that interconfessional conflict is a significant factor in the development and formation of state-building in our country. The solution of the current conflict between the PPC and the Russian Orthodox Church in Ukraine is possible only on the basis of mutual tolerance of the aforementioned churches.The article examines the state of modern Orthodoxy during its formation and the problems of relations with the Russian Orthodox Church in Ukraine. Various variants of searches carried out in the course of creation of PPC and receipt of it by Tomos (autocephaly) are studied. The period of development of relations between the former UOC-KP and the UOC-MP, the ways of resolving inter-church and inter-confessional conflict by reaching inter-church agreement is analyzed. The historic path of the emergence of the CEC took a fairly small period in the period of the independent Ukrainian state in comparison, for example, with the Russian Orthodox Church. It has been established that inter-confessional conflict is an important factor in the development and establishment of state-building in our country. The solution of the current conflict relations between the PPC and the Russian Orthodox Church in Ukraine is possible only under the condition of joint tolerization of the two above mentioned churches.In today's globalization, religion appears to be one of the main dominant human beings. Taking into account such global changes we can fix the formation of the network concept of culture (B. Wellman, F. Crotiff, E. Marc, L.-K. Frime, R. Hassan). Most of the works of representatives of Ukrainian religious studies devoted, unfortunately, to the theoretical understanding of the concept of "religion", the peculiarities of its functioning, and the practical use of many concepts to the social structure of society.We also need to focus our attention on socio-cultural changes taking place in Ukrainian society; on the interconnection of economic, political and ideological spheres. At the same time, each sphere should be considered as independent, but at the same time as one constantly interacting with others. It is this interaction that manifests both the integrity of man and the main characteristics of religion. It should be noted that today we observe the maximum tension in the socio-political and, in particular, the religious-church life of Ukraine through the action of the inter-Orthodox conflict; therefore, the main and important is the way of its settlement, especially now when the CEC got the long-awaited Tomos from Patriarch Bartholomew of Constantinople. ; В статье рассматривается состояние современного православия в процессе его становления и проблем отношений с Русской православной церковью в Украине. Изучаются различные варианты поисков, которые осуществлялись в ходе создания ПЦУ и получения им Томосу (автокефалии). Анализируется период развития отношений между бывшей УПЦ КП и УПЦ МП, пути решения межцерковного и межконфессионального конфликта путем достижения межцерковного согласия. Исторический путь возникновения ПЦУ занял достаточно малый отрезок в период независимого Украинского государства по сравнению, например, с Русской православной церковью. Установлено, что межконфессиональный конфликт является важным фактором в развитии и становлении государства в нашей стране. Решение современных конфликтных отношений между ПЦУ и РПЦ в Украину возможен только при условии совместной толерантизации вышеуказанных двух церквей. ; Історія виникнення ПЦУ займає доволі незначний відрізок часу в розвитку незалежної Української держави у порівнянні, наприклад, з Російською православною церквою. У запропонованій статті розглядається стан сучасного православ'я в процесі його становлення та проблеми відносин з Російською православною церквою в Україні. Досліджуються різні варіанти пошуків, які здійснювались у ході творення ПЦУ та отримання нею Томосу (автокефалії). Аналізується розвиток взаємин між колишньою УПЦ КП та УПЦ МП, а також механізми розв'язання міжцерковного та міжконфесійного конфлікту на шляху досягнення міжцерковної злагоди. Встановлено, що міжконфесійний конфлікт є значимим фактором розбудови та становлення державотворення в нашій країні. Розв'язання сучасного конфлікту між ПЦУ та РПЦ в Україні можливе лише за умови взаємної толерантизації вище зазначених церков.

The article examines the prospects of cooperation between the European Union and Ukraine in the context of the globalization of energy markets. The issues of the most beneficial ways of forming long-term partnerships in the energy sector, which can lead to a strong economic and political partnership, are described in detail. The Ukrainian attempts to borrow the positive features of the European energy sector are analized here. The aim of the work is to study theoretical aspects, generalization of methodological approaches to substantiate ways to improve the functioning of the Ukrainian energy market in the way of its convergence with the EU energy market. The tasks that stemming from this goal, which were decided during the study, are to examine the process of convergence of the Ukrainian and European energy markets and to find and suggest ways to accelerate this process. The object of the study is the process of convergence of Ukrainian and the EU energy markets. In analyzing the tendencies of integration of Ukrainian energy market into the energy market of the European Union, the methods of statistical grouping and logical analysis were used. The results of the study are as follows. Convergence of the European and domestic energy markets will contribute to expanding Ukraine's fuel self-sufficiency, as the introduction of new technologies borrowed from European partners will intensify. It will also create a legal basis for expanding trade turnover and investment flows in the field of energy resources for each of the players within international relations, will form the basis for creating a common economic space between the partners. Conclusions. The first opportunity for Ukraine is to use the EU experience in creating a stable energy market, as well as its system of regulation; modernizing the economy and using the European experience of institutional development. ; В статье рассматриваются перспективы сотрудничества Европейского Союза и Украины в условиях глобализации энергетических рынков. Подробно освещаются вопросы наиболее выгодных путей формирования долгосрочных партнерских отношений в энергетической сфере, которые могут привести к прочного экономического и политического партнерства. Анализируются попытки заимствования Украины положительных особенностей Европейского энергетического сектора. Целью работы является исследование теоретических аспектов, обобщения методических подходов по обоснованию путей совершенствования функционирования энергетического рынка Украины в условиях его конвергенции с рынком энергетики ЕС. Задачи, вытекающие из поставленной цели, которые были решены в ходе исследования, состоят в том, чтобы рассмотреть процесс конвергенции украинского и европейского энергетических рынков и предложить пути ускорения этого процесса. Объектом исследования является процесс конвергенции энергетических рынков Украины и ЕС. При анализе тенденций интеграции энергетического рынка Украины в рынок энергетики Европейского Союза использовались методы статистической группировки и логического анализа. Результаты исследования сводятся к следующему. Конвергенция европейского и отечественного энергетических рынков поспособствует расширению топливного самообеспечения Украины, поскольку усилится внедрение новых технологий, заимствованных у европейских партнеров. Также она позволит создать правовую основу для расширения торгового оборота и инвестиционных потоков в области энергоресурсов для каждого из игроков международных отношений, станет основой для создания общего экономического пространства между партнерами. Выводы. Для Украины в первую очередь представляет интерес возможность использования опыта ЕС в создании стабильного энергетического рынка, а также системы его регулирования; модернизации экономики и использовании европейского опыта институционального развития. ; В статті розглядаються перспективи співпраці Європейського Союзу та України в умовах глобалізації енергетичних ринків. Докладно висвітлюються питання найбільш вигідних шляхів формування довгострокових партнерських відносин в енергетичній сфері, які можуть призвести до міцного економічного та політичного партнерства. Аналізуються спроби запозичення Україною позитивних особливостей Європейського енергетичного сектору. Метою роботи є дослідження теоретичних аспектів, узагальнення методичних підходів з обґрунтування шляхів вдосконалення функціонування енергетичного ринку України в умовах його конвергенції з ринком енергетики ЄС. Завдання, що витікають з поставленої мети, які було вирішено під час дослідження, полягають у тому, щоб розглянути процес конвергенції українського та європейського енергетичних ринків та знайти і запропонувати шляхи прискорення цього процесу. Об'єктом дослідження є процес конвергенції енергетичних ринків України та ЄС. При аналізі тенденцій інтеграції енергетичного ринку України до ринку енергетики Європейського Союзу використовувались методи статистичного групування та логічного аналізу. Результати дослідження зводяться до наступного. Конвергенція європейського та вітчизняного енергетичних ринків посприяє розширенню паливного самозабезпечення України, оскільки посилиться впровадження нових технологій, запозичених у європейських партнерів. Також дозволить створити правову основу для розширення торгового обороту і інвестиційних потоків в області енергоресурсів для кожного з гравців міжнародних відносин, стане основою створення загального економічного простору між партнерами. Висновки. Для України насамперед становить інтерес можливість використання досвіду ЄС в створенні стабільного енергетичного ринку, а також системи його регулювання; модернізації економіки і використанні європейського досвіду інституційного розвитку.

In December2019 is the 150th anniversary of the birth of Yevgen Olexandrovich Chernousov (1869–?), a well-known representative of Kharkov Byzantine studies and Antiquity, a privat-docent (1909–1917), and a full-docent (1917–1918) at the Department of General History of Kharkiv University. The main subject of the historian's research was the Byzantine cultural, political, legal phenomena and the socio-economic development of the Roman Empire. His scientific heritage consists of more than twenty articles published in leading Western European and Russian Byzantine journals. Y.O.Chernousov was one of the first in the Russian Empire who teached the course of the History of Byzantium at Kharkiv University, and was also the main candidate for the replacement of the Byzantine studies department, the opening of which was planned in accordance with the unrealized plan of University charter of 1906. The scientific heritage of Y.O.Chernousov demonstrates his high professional level as a byzantinist. His research method evolved on Byzantine material from a simple description of historical events by retelling evidence from sources that took place in his monograph on the history of Ancient Rome, to a deep theoretical understanding of the complex issues of the economic, political, cultural, legal development of Byzantium. In addition to Roman history and the Byzantine parties of the circus, the subject of his study was the history of the Byzantine capital and provincial culture and education, historical thought and literary tradition, the influence of Byzantine law on Old Rus. Unfortunately, due to the revolutionary events of 1917, the scientist was forced to leave Kharkov, continuing his teaching work in Poltava and in Rostov-on-Don. In 1930 he was arrested, in 1931–1934 he was in exile in the city of Kalach, Lower Volga region. His further fate and exact date of death is unknown. ; В декабре2019р. исполнилось 150лет со дня рождения Евгения Александровича Черноусова (1869–?), известного представителя харьковской византинистики и антиковедения, приват-доцента (1909–1917), штатного доцента (1917–1918) кафедры всеобщей истории Харьковского университета. Главным предметом исследований историка стали византийские культурные, политические, правовые феномены и социально-экономическое развитие Римской империи, а его научное наследие составляют более двадцати статей, опубликованных в ведущих западноевропейских и российских византинистических изданиях. Е.А.Черноусов одним из первых в Российской империи преподавал курс истории Византии в Харьковском университете, а также был главным претендентом на замещение кафедры византинистики, открытие которой планировалось в соответствии с нереализованным проектом университетского устава 1906г. Научное наследие Е.А.Черноусова демонстрирует его высокий профессиональный уровень как византиниста. Именно на византийском материале его исследовательский метод эволюционировал от простого описания исторических событий путем пересказа свидетельств источников, что имело место в его монографии по истории Древнего Рима, кглубокому теоретическому осмыслению сложных вопросов экономического, политического, культурного, правового развития Византии. Кроме римской истории и византийских партий цирка, предметом его изучения являлись проблемы истории византийской столичной и провинциальной культуры и образования, исторической мысли и литературной традиции, влияния византийского права на древнерусское. К сожалению, из-за революционных событий 1917г. ученый был вынужден покинуть Харьков, продолжив преподавательскую работу в Полтаве и Ростове-на-Дону. В 1930г. Е.А.Черноусов был арестован, а в 1931–1934гг. находился в ссылке в г.Калач Нижне-Волжского края. Дальнейшая судьба и точная дата смерти ученого неизвестны. ; У грудні 2019р. виповнилося 150 років від дня народження Євгена Олександровича Черноусова (1869–?), відомого представника харківської візантиністики та антикознавства, приват-доцента (1909–1917), штатного доцента (1917–1918) кафедри всесвітньої історії Харківського університету. Основним предметом досліджень цього історика стали візантійські культурні, політичні, правові феномени та соціально-економічний розвиток Ромейської імперії; науковий доробок ученого становить приблизно два десятки статей, опублікованих у провідних західноєвропейських і російських візантиністичних часописах. Є.О.Черноусов серед перших викладав курс історії Візантії в Харківському університеті, а також був головним претендентом на заміщення кафедри візантиністики, яку планували відкрити відповідно до нереалізованого проекту статуту 1906р. Науковий спадок Є.О.Черноусова демонструє його високий фаховий рівень як візантиніста. Саме на візантійському матеріалі дослідницький метод Є.О.Черноусова еволюціонував від простого опису історичних подій у переказі свідчень історичних джерел, притаманного його монографії з історії Стародавнього Риму, до ґрунтовного теоретичного осмислення складних питань економічного, політичного, культурного та юридичного розвитку Візантії. Окрім римської історії й візантійських партій цирку, предметом студій Є.О.Черноусова стала історія візантійської столичної та провінційної культури й освіти, історичної думки та літературної традиції, впливу візантійського права на давньоруське. На жаль, через революційні події вчений був змушений залишити Харків, продовживши викладацьку діяльність в Полтаві, а згодом – у Ростові-на-Дону. У 1930 р. Є.О.Черноусов був заарештований, а в 1931–1934рр. перебував у засланні в м.Калач Нижньо-Волзького краю. Дальша доля і точна дата смерті науковця невідомі.

The paper explores the peculiarities of reporting on the issues related to children's audience in journalistic materials. The work is devoted to the theoretical elaboration of legislative and ethical documents governing the media coverage of controversial and problematic issues related to children's audiences. The basic concepts, terms, names (child, teenager, minor, minor, crime, criminal and others) are given in the text. The basic laws the paper is based on are the Law of Ukraine «On Childhood Protection», Family Code of Ukraine, Criminal Code of Ukraine, Law of Ukraine «On Television and Radio Broadcasting», Law of Ukraine «On Print Media (Press) in Ukraine», Law Of Ukraine «On the Protection of Public Morality», the Constitution of Ukraine and others. The following ethical documents have been studied, in particular, the Ethical Code of the Ukrainian Journalist, the Code of Broadcasting, and the Editorial Statute of broadcasting companies, the BBC Editorial Guidelines and others. The representative material is based on examples taken from the sites of Ukrainian national and regional news portals. The paper deals with information about journalistic misconduct (or certain violations) by persons under 18 years of age. The issues of forming public opinion about such persons and the ethic side of journalistic articles are explored. The purpose of the paper is to analyze the presence of evaluative judgments, the personal attitude of the author, words, phrases and legal terms used by the journalist in the text. Emphasis is placed directly on the title, the accompanying photo and image, the main presentation and their overall ratio. ; В статье исследованы особенности освещения в журналистских материалах проблем, связанных с детьми. Работа посвящена теоретической обработке и обобщению законодательных и этических документов, регулирующих деятельность средств массовой информации по освещению спорных и проблемных вопросов, связанных с детьми. В статье приведены и дефинициированы основные понятия, термины, названия (ребенок, подросток, малолетние, несовершеннолетние, преступление, преступник и другие). Базовыми регламентирующими документами, на которых основывается статья, являются Закон Украины «Об охране детства», Семейный кодекс Украины, Уголовный кодекс Украины, Закон Украины «О телевидении и радиовещании», Закон Украины «О печатных средствах массовой информации (прессе) в Украине», Закон Украины «О защите общественной морали», Конституция Украины и другие. Изучены такие этические документы, в частности, Этический кодекс украинского журналиста, Кодекс речи, Редакционный устав телерадиокомпаний, Редакционные установки Би-Би-Си и другие. Репрезентативный материал базируется на примерах, взятых из сайтов украинских общенациональных и региональных новостных порталов. В статье рассматривается подача информации о неправомерных действиях (или определенных нарушениях) со стороны лиц, не достигших 18-летнего возраста, с точки зрения журналистского изложения. Исследуется вопрос формирования медиа общественного мнения в отношении таких лиц и этичность рассмотренных журналистских статей. Целью работы является проанализировать на конкретных примерах наличие оценочных суждений, проявление личного отношения автора, использование слов, словосочетаний и юридических терминов, которыми оперирует журналист в тексте. Акцентируется внимание непосредственно на заголовке, сопровождающем фото и изображении, лиде, основном изложении и их общем соотношении. ; У статті досліджено особливості висвітлення в журналістських матеріалах проблем, пов'язаних з дітьми. Робота присвячена теоретичному опрацюванню й узагальненню законодавчих та етичних документів, які регулюють діяльність засобів масової інформації щодо висвітлення спірних та проблемних питань, пов'язаних з дітьми. У статті наведені та дефініційовані основні поняття, терміни, назви (дитина, підліток, малолітні, неповнолітні, злочин, злочинець та інші). Базовими регламентуючими документами, на яких ґрунтується стаття, є Закон України «Про охорону дитинства», Сімейний кодекс України, Кримінальний кодекс України, Закон України «Про телебачення і радіомовлення», Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Закон України «Про захист суспільної моралі», Конституція України та інші. Вивчено також етичні документи, зокрема Етичний кодекс українського журналіста, Кодекс мовлення, Редакційний статут телерадіокомпаній, Редакційні настанови Бі-Бі-Сі та інші. Репрезентативний матеріал базується на прикладах, взятих із сайтів українських загальнонаціональних та регіональних новинарних порталів. У статті розглядається подання інформації про неправомірні діяння (або певні порушення) з боку осіб, які не досягли 18-річного віку, з точки зору журналістського викладу. Досліджується питання формування медіа суспільної думки щодо таких осіб та етичність розглянутих журналістських статей. Метою роботи є дослідити на конкретних прикладах наявність оціночних суджень, вияв особистого ставлення автора, використання слів, словосполучень та юридичних термінів, якими оперує журналіст у тексті. Акцентується увага безпосередньо на заголовку, супроводжуючому фото та зображенні, ліді, основному викладі та їх загальному співвідношенні.

Статтю присвячено авторському трактуванню сутності, природи й специфі­ки державно-правового конфлікту в сфері публічної політики України, як конфрон­тації, що виникає між (або всередині) інститутами влади унаслідок порушень функціонування державного механізму. Доводиться, що предметом «конфлікту ін­тересів» у державно-правовій сфері є зіткнення через прерогативи і ресурси влади між елітами та управлінськими групами. Визначені зміст і траєкторія впливу основних політичних детермінант та політико-правових факторів, які викликають або «генералізують» конфліктогенність в управлінні державою. ; Статья посвящена авторской трактовке сущности, природы и специфики го­сударственно-правового конфликта в сфере публичной политики Украины, как конфронтации, которая возникает между либо внутри институтов власти в ре­зультате нарушений функционирования государственного механизма. Доказывается, что предметом «конфликта интересов» в государственно-правовой сфере являют­ся столкновения из-за прерогатив и ресурсов власти между элитами и управленчес­кими группами. Определены содержание и траектория влияния основных полити­ческих детерминант и политико-правовых факторов, которые вызывают или «ге­нерализируют» конфликтогенность в управлении государством. ; Problem setting. The situation of political conflict in the public sphere of Ukraine requires serious perfection of control the system by the state. The article is devoted author interpretation of essence, nature and specific ofstate and legal conflicts in the field ofpublic policy of Ukraine, as to confrontation which arises up between or into the institutes of power as a result of violations of functioning of state mechanism. Complication of modernization and reforms of legal institutes of the state, sharpening ofpolitical fight in Ukraine for the redistribution of resources of power strengthen actuality of problem of diagnostics and settlement of state-legal conflict.Analysis of main researches. It was begun fundamentally to study the problem ofstate and legal conflicts in the 90-years of XX century - V. Kudryavcev, Yu. Todika, V. Tatsiy, M. Panov, L. Herasina, Yu. Barabash, A. Yezerov, A. Ishmuratov, S. Bobrovnik, others. By an object of researches was become by conflicts between the subjects of state legal relationships - Center and regions, between different organs and structures of power, by competitive political groups and others that. Also the social and political factors of state- legal conflicts were probed by M. Mikhal'chenko, Ye. Golovakha, V. Tancher, V. Cvetkov, I. Kresina et al in a sociological paradigm.Paper objective. The purpose of the article is theoretical research of essence and specific of flowing of state-legal conflicts, foremost in Ukraine, and determination of force and vectors of influence of political determinant, which draw or strengthen repeatedly conflicts in a country.Presentation of main body. A modern political process shows that control the system by the state has contradictory character, in fact the state system of Ukraine was folded on principles of political, economic and spiritual variety. But a ruling elite stubbornly does not wish to take into account this factor, and the detailed political doctrine of modernization of country absents still. Conducted in the last years of reforms does not give rapid results, new forms and facilities of government are inculcated contradictory; and it transforms them on «provocative drivers», political determinants of conflicts.It is well-proven in the paradigm ofpolitical conflictology, that the content of «conflict ofinterests» in the state-rightfield is opposing of elites and collision between administrative groups for prerogatives and resources of power. Conflicts of interests in parliament, government, judicial bodies of Ukraine are various and testify to political dichotomy is democracy against a nomenclature! Contradictory dialectics of intercommunication of policy and state administration often appears in the crisis capability (stagnaion, disfunctions) of politicians and rights institutes. International practice shows even, that exactly between the institutes of legislative and executive power more frequent all there are state-legal conflicts.In modern Ukraine all of constitutional process of creation of the state it is enough not simple, and collisions and spores of imperious structures did not disappear through prerogatives and jurisdictions, and often pass to hard confrontation. Permanent renewal of conflicts in Ukrainian state space depends on negative influence of political determinant: low level of legal culture of some groups state machine; off-grade legal adjusting of constitutional relations; conservatism of thought and corporate egoism of certain political forces; absence is in the structures of state power of experience of decision of conflict questions by a consensus; and acts of hostility for injury of national safety of Ukraine it territorial integrity and others. Effective, collision-free cooperation executive, legislative and judicial power of Ukraine must lean against the balance ofjurisdictions of their institutes and organs fastened a constitution.Conclusions. Confrontation in the actions of Ukrainian state power is predefined the unsteadiness of priorities in strategy of the state and chaoticness of reforms of political system.

The article analyzes the Chinese and American dreams and traces the differencebetween the ideal social needs of China and the United States of America. The aim of thearticle is to define a similar and distinct the "Chinese dream" and the "American dream"in the perception of the theoretical and scientific community. That is why the study ofthe concepts of the Chinese and American dreams is relevant and of considerable scientificvalue.The main methodological principles of the research are the analysis and comparison,which allowed determining the key parameters for the evaluation and selection of factorsinfluencing intercultural interaction and cooperation, holism and individualism of the"Chinese dream" with the "American dream".In addition, the historicism method was applied to consider the primary forms of the"Chinese dream" and the "American dream" and with which you can provide insight into thedifference between the ideal social needs of China and the United States.Conclusions. It is proved that the original form of the "Chinese dream" has come fromChina ideal society`s requirements and had a more secular character since the earliesttimes. The source of the "American dreams" was the "Eastern dream" and a puritan reformmovement to promote American political and social reforms.The "American Dream" is based on individualistic values such as personal prosperity,which appears via personal achievements, family happiness and material well-being. The"American dream" journey begins with political system, economic environment, culturaltolerance, etc. Moreover, on the basis of the intrinsic rights to liberty, equality and fraternity,Americans have specifically identified the right to the pursuit of happiness.The "Chinese dream" is more expressed in the rejuvenation of the Chinese nation, theprosperity and power of the country, etc., it is more comprehensive, while the "Americandream" is mostly realistic and material. ; В статье анализируется китайская мечта и американская мечта. Прослеживаетсяразница между идеальными социальными потребностями Китая и США. Цель статьизаключается в определении подобного и различного между «китайской мечтой»и «американской мечтой» в восприятии теоретических и академических научныхкругов. Именно поэтому исследование концептов китайской и американской мечтыявляется актуальным и имеет значительную научную ценность.Основными методологическими принципами в исследовании стали анализи сравнение, которые позволили определить ключевые параметры для оценки и отборфакторов, влияющих на межкультурное взаимодействие и сотрудничество, холизми индивидуализм «китайской мечты» с «американской мечтой».Кроме того, применен метод историзма для рассмотрения первичных форм«китайской мечты» и «американской мечты» и с помощью которого можно проследитьразницу между идеальными социальными потребностями Китая и США.Выводы. Доказано, что оригинальная форма «китайской мечты» с древнейшихвремен происходит от требований идеального общества в Китае и имеет более светскийхарактер. Источником «американской мечты» была «восточная мечта» и пуританскоереформаторское движение в продвижении американских политических и социальныхреформ.«Американская мечта» базируется на индивидуалистических ценностях какличное процветание, что проявляется в личных достижениях, семейном счастьеи материальном благополучии. Реализация «американской мечты» происходитв таких факторах как политическая система, экономическая среда, культурнаятолерантность и тому подобное. А на основе природных прав на свободу, равенствои братство, американцы особенно выделили право на поиски счастья.«Китайская мечта» больше проявляется в омоложении китайской нации,процветании и могуществе страны и т.д., она более всеобъемлющая, тогда как«американская мечта» является частью реалистичной и материальной. ; У статті аналізується китайська та американська мрії і прослідковується різниця між ідеальними соціальними потребами Китаю і США. Мета статті полягає у визначенні подібного та відмінного між «китайською мрією» і «американською мрією» у сприйнятті теоретичних і академічних наукових кіл. Саме тому дослідження концептів китайської та американської мрії є актуальним та має значну наукову цінність. Основними методологічними принципами у дослідженні стали аналіз та порівняння, які дозволили визначити ключові параметри для здійснення оцінки та відбір чинників, що впливають на міжкультурну взаємодію та співробітництво, холізм та індивідуалізм «китайської мрії» з «американською мрією». Крім того, застосовано метод історизму для розгляду первинних форм «китайської мрії» та «американської мрії» та за допомогою якого можна прослідкувати різницю між ідеальними соціальними потребами Китаю і США. Висновки. Доведено, що оригінальна форма «китайської мрії» з найдавніших часів походить від вимог ідеального суспільства в Китаї та має більш світський характер. Джерелом «американської мрії» була «східна мрія» та пуританський реформаторський рух в просуванні американських політичних і соціальних реформ. «Американська мрія» базується на індивідуалістичних цінностях таких як особисте процвітання, що проявляється в особистих досягненнях, сімейному щасті та матеріальному благополуччі. Реалізація «американської мрії» відбувається у таких факторах як політична система, економічне середовище, культурна толерантність тощо. А на основі природних прав на свободу, рівність і братерство, американці особливо виокремили право на пошуки щастя. «Китайська мрія» більше виявляється в омолодженні китайської нації, процвітанні та могутності країни тощо, вона більш всеосяжна, тоді як «американська мрія» є здебільшого реалістичною і матеріальною.

Здійснено аналіз сутності та тенденцій розвитку державно-управлінської еліти в добу постмодерну, конкретизовано її зміст як сукупності осіб, наділених відповідними функціональними обов'язками щодо забезпечення життєдіяльності суспільства. Розкрито форми взаємодії з політичною елітою в контексті реалізації відповідних інституційних проектів, враховуючи специфіку різних національних традицій публічного управління, виявлено інституційно-функціональну й технологічну відмінність та тотожність між політичною та адміністративною елітою. Доведено, що в добу постмодерну простежується тенденція зростання ролі середньої ланки державно-управлінської еліти у формуванні та реалізації державної політики. Ідентифіковано певні закономірності функціонування державно-управлінської еліти в добу постмодерну. ; Problem setting. In the context of the theoretical and methodological analysis of the elite in modern postmodern society, the implementation of a separate consideration of the concept of "state-management elite" deserves special attention. It represents a ruling minority, which concentrates the personification of political power, ensures management of political processes and political development of the state. Balanced practice of parity interaction between the political and state-management elite ensures a strategic balance of the political system of the state. In this way, the issue arises of identifying the essence and trends of the development of the state-management elite and the parameters of its interaction with the political elite in the context of implementation of the corresponding institutional projects for ensuring systemic reforms. In this regard, it refers to trace meritocratic practice, which points to the possession of special social traits by people who enable people to occupy respective positions in the system of public administration.Recent research and publications analysis. Most researchers derive from the understanding of the state-management elite as an objective factor and an objective condition for the functioning of government institutions. In the context of that, W. Stephenson, who uses the term "administrative-political elite" and implies the use of the subjective factor of influence on the formation of leadership qualities in the individual. At the same time, S. Webster identifies the main features of the state-management elite. Highlighting previously unsettled parts of the general problem. However, attention remains to be paid to the discovery of the notion of state-management elite in the post-modern state, which determines the relevance of this research.Paper main body. The current context of the functioning of the state-management elite in the post-modern state allows identifying a number of functional obligations imposed on it, which make it possible to identify the state-management elite as a separate institution ensuring strategic stability of the society and strategic development of the state. On this occasion, the well-known theoretician of the state-management elite F. Goodnay substantiated the necessity of the existence of the state-management elite as an instrument of ensuring the socio-political balance in society, which serves to democratize the corresponding processes. The most pathetic methodologically context is proposed by N. Timechef, where "bureaucracy" refers to uncontrolled power not to public politicians, but to officials in the person of the administrative elite who assigned to itself, apart from the administrative (administrative and administrative), functions incapable for it to dispose of political power and state. M. Weber proposed the term "bureaucratic elite", understanding those representing the expert environment, endowed with functions of optimal decision making, which actions are based on formal rules and procedures, backed by rigorous discipline and rational activity. Particular attention deserves the construction of S. Kelly within it the definition of "administrative and functional elite" as the highest layer of civil servants who hold high positions in ministries, departments and other public administration bodies is proposed.Conclusions of the research and prospects for further studies. Consequently, our analysis of the essence and trends of the development of the state-management elite on the postmodern age allowed to specify its content by the managers who are endowed with the corresponding functional duties to ensure the life of the society and the form of interaction with the political elite in the context of the implementation of the corresponding institutional projects, taking into account the specifics of the various national the traditions of public administration. On the basis of this, the institutional-functional and technological difference and the identity between the political and the administrative elite are found; it is proved that during the postmodern days there is a tendency to increase the role of middle level of the state-management elite in the formation and implementation of state policy; certain regularities of functioning of the state-management elite in the postmodern age were identified.