Suchergebnisse

У статті досліджуються теоретичні питання державної регуляторної політики та державно-приватного партнерства в умовах реалізації та вдосконалення публічного управління підприємництвом в Україні. Розкриті шляхи та механізми публічного-приватного партнерства, зокрема досліджено відмінності між державним і публічними партнерством в Україні.
Мета статті. У роботі поставлено за мету з'ясувати зміст державно-приватного партнерства в якості окремих управлінських категорій, застосування яких пов'язане з механізмами державного управління в країні, а також дослідити новітні тенденції формування такого партнерства в національній господарській практиці.
Наукова новизна. За сучасних умов господарювання пріоритетним напрямом змін в управлінні національним господарським комплексом, особливо в умовах його критичного стану, виходять на перші позиції публічний сектор і публічно-приватне партнерство, це поступово модифікує відносини, які закладалися регуляторною політикою в Україні. Оптимізація таких відносин може досягатися шляхом реалізації різних форм публічно-приватного партнерства. Сучасний феномен публічно-приватного партнерства доцільно пояснювати з огляду на необхідність створення суспільних благ за умов обмеження ресурсів, а механізм публічно-приватного партнерства – як такий, що може використовуватися у державному управлінні та регулюванні.
У роботі визначено, що державна регуляторна політика, як і публічно-приватне партнерство, спрямовані на недопущення прийняття економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності. У сучасних умовах процесу розвитку ринкових відносин саме в рамках публічно-приватного партнерства і сформувалася достатньо інноваційна модель публічного управління та регулювання. Однак без реальної та своєчасної допомоги держави, без її партнерства із сучасним бізнесом майже неможливо побудувати ринок інновацій і перейти до ефективної моделі господарювання.
Висновки. Для України використання механізму публічно-приватного партнерства може гарантувати соціальну стабільність і підвищуватиме ефективність управління системою господарювання. Однак процес переходу ускладнюється внутрішніми протиріччями – корупцією, недобросовісною конкуренцією, достатньо низькою якістю публічних послуг тощо. За таких умов необхідність проведення реформування та модернізації в означених сферах стає очевидним.

В статье выяснена роль государственно-частного партнерства в обеспечении устойчивого развития туристического бизнеса Украины. Определены организационные, социально-ориентированные направления повышения эффективности хозяйственной деятельности и общественного взаимодействия в сфере туризма и рекреации. Определенынаправления, ключевые проблемы и задачи активизации партнерства в сфере гастрономического туризма в Полтавской области. ; The article defines the role of public-private partnerships for sustainable development of tourism in Ukraine. Defined organizational, social-oriented ways of increasing the efficiency of economic activity and social interaction in tourism and recreation. Directions outlined key issues and the revitalization partnership in gastronomic tourism in Poltava region.

Дослідження присвячено обґрунтуванню заходів щодо вдосконалення державної фінансової політики й ухвалення адміністративних рішень, спрямованих на покращення фінансово-кредитного забезпечення розвитку ринку зерна.Здійснення модернізації інфраструктури ринку зерна потребує великих фінансових ресурсів. Їхню мобілізацію в сучасних умовах може реалізувати лише держава, котра здатна залучити всі важелі впливу державного управління. Наукові результати проведеного дослідження дали змогу обґрунтувати адекватні сучасним умовам відповідні заходи щодо вдосконалення фінансової політики й ухвалення адміністративних рішень, спрямованих на покращення фінансово-кредитного забезпечення розвитку ринку зерна і стимулювання соціально-економічного розвитку країни в цілому. Пропозиції рекомендовані до здійснення грошово-кредитної, бюджетної, податкової, інвестиційної, страхової політики та орієнтовані на утворення інститутів розвитку в рамках реалізації програмно-цільового методу і характеризуються раціональним поєднанням заходів державного впливу й ринкового саморегулювання.На сьогодні виникає гостра потреба щодо забезпечення агропромислового комплексу достатнім обсягом дешевих кредитних ресурсів. Важливим чинником цього в контексті здійснення грошово-кредитної політики є взаємодія Національного банку України і Уряду під час узгодження застосування інструментів грошово-кредитної політики і, перш за все, процентних ставок, обсягів та цільового призначення рефінансування, операцій на відкритому ринку. Одним із заходів стимулювання кредитної пропозиції для сільгоспвиробника з боку банківської системи передбачалося утворення державного земельного банку. Важливим чинником розвитку ринку зерна у країні могло би стати утворення також державного банку розвитку України, котрий став би внутрішнім кредитним емітентом і фінансовим агентом держави.З огляду на те, що інвестиції на селі мають і соціальну значимість, у галузь потрібні як державні, так і приватні капіталовкладення. Однією зі складових державної інвестиційної політики є сприяння зростанню обсягів приватних інвестицій. Від потоку приватних інвестицій у виробничу, транспортну, складську, переробну інфраструктуру також залежать перспективи розвитку ринку зерна. Стимулювати приплив приватних інвестицій, може державно-приватне партнерство як одна з найбільш розповсюджених серед економічно розвинутих країн система взаємодії держави та бізнесу.Важливим постає питання підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що виділяються державою на підтримку сільгоспвиробників. Для цього потрібно провести вдосконалення певних складових процесу страхування в сільському господарстві України. ; The research is devoted to substantiation of measures for improvement of state financial policies and administrative decision-making aimed at enhancement of financial and credit provision of the grain market development.Realizing modernization of the grain market infrastructure requires substantial financial resources. Their mobilization under the modern conditions can be fulfilled exclusively by the state which is capable of leveraging the influence of public administration. The scientific results of the conducted research made it possible to give reasons for the measures, adequate in the current context, to improve financial policy and administrative decision-making designed to optimize the financial and credit provision of the grain market and stimulation of the socio-economic development of the country on the whole. The proposals are recommended for implementation of the monetary, budget, tax, investment, insurance policies; they are oriented to create institutions of development within the framework of application of the program-target method, and are characterized by a rational combination of the state impact and market self-regulation measures.Presently, a pressing need arises for provision of the agro-industrial complex with a sufficient amount of inexpensive credit resources. An important factor of this, with reference to monetary policy implementation, is interaction of the National bank of Ukraine with the government in the course of coordination of monetary tools application, in the first place, interest rates, volumes of target purposes of refinancing, and open-market transactions. One of the measures for stimulation of credit proposals for agricultural producers on behalf of the bank system was supposed to be creation of the State land bank. A significant development factor for the country's grain market could also be establishment of the State development bank of Ukraine which would become an internal credit issuer and a financial agent of the state.Taking into account that rural investments are of social significance as well, it is necessary to invest both public and private funds. One of state investment policy components is encouragement of private investment growth. The flow of private investments into production, transport, storage, and processing infrastructure also affects the prospects of grain market development. Creating incentives for attraction of private investments can be realized through public-private partnership as one of the systems of interaction between the state and business most common in the economically advanced countries.The issue of raising the efficiency of financial resources allocated by the state for the support of agricultural producers is coming to the forefront. For this purpose, it is essential to carry on improvement of certain components of the insurance process in the agriculture of Ukraine. ; Представлено обоснование необходимых мероприятий по совершенствованию государственной финансовой политики и административных решений, направленных на улучшение финансово-кредитного обеспечения развития рынка зерна. Предложения рекомендованы к осуществлению денежно-кредитной, бюджетной, налоговой, инвестиционной, страховой политики и ориентированы на образование институтов развития в рамках реализации программно-целевого метода, а также характеризуются оптимальным сочетанием мер государственного воздействия и рыночного саморегулирования.

Дослідження присвячено обґрунтуванню заходів щодо вдосконалення державної фінансової політики й ухвалення адміністративних рішень, спрямованих на покращення фінансово-кредитного забезпечення розвитку ринку зерна.Здійснення модернізації інфраструктури ринку зерна потребує великих фінансових ресурсів. Їхню мобілізацію в сучасних умовах може реалізувати лише держава, котра здатна залучити всі важелі впливу державного управління. Наукові результати проведеного дослідження дали змогу обґрунтувати адекватні сучасним умовам відповідні заходи щодо вдосконалення фінансової політики й ухвалення адміністративних рішень, спрямованих на покращення фінансово-кредитного забезпечення розвитку ринку зерна і стимулювання соціально-економічного розвитку країни в цілому. Пропозиції рекомендовані до здійснення грошово-кредитної, бюджетної, податкової, інвестиційної, страхової політики та орієнтовані на утворення інститутів розвитку в рамках реалізації програмно-цільового методу і характеризуються раціональним поєднанням заходів державного впливу й ринкового саморегулювання.На сьогодні виникає гостра потреба щодо забезпечення агропромислового комплексу достатнім обсягом дешевих кредитних ресурсів. Важливим чинником цього в контексті здійснення грошово-кредитної політики є взаємодія Національного банку України і Уряду під час узгодження застосування інструментів грошово-кредитної політики і, перш за все, процентних ставок, обсягів та цільового призначення рефінансування, операцій на відкритому ринку. Одним із заходів стимулювання кредитної пропозиції для сільгоспвиробника з боку банківської системи передбачалося утворення державного земельного банку. Важливим чинником розвитку ринку зерна у країні могло би стати утворення також державного банку розвитку України, котрий став би внутрішнім кредитним емітентом і фінансовим агентом держави.З огляду на те, що інвестиції на селі мають і соціальну значимість, у галузь потрібні як державні, так і приватні капіталовкладення. Однією зі складових державної інвестиційної політики є сприяння зростанню обсягів приватних інвестицій. Від потоку приватних інвестицій у виробничу, транспортну, складську, переробну інфраструктуру також залежать перспективи розвитку ринку зерна. Стимулювати приплив приватних інвестицій, може державно-приватне партнерство як одна з найбільш розповсюджених серед економічно розвинутих країн система взаємодії держави та бізнесу.Важливим постає питання підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що виділяються державою на підтримку сільгоспвиробників. Для цього потрібно провести вдосконалення певних складових процесу страхування в сільському господарстві України. ; The research is devoted to substantiation of measures for improvement of state financial policies and administrative decision-making aimed at enhancement of financial and credit provision of the grain market development.Realizing modernization of the grain market infrastructure requires substantial financial resources. Their mobilization under the modern conditions can be fulfilled exclusively by the state which is capable of leveraging the influence of public administration. The scientific results of the conducted research made it possible to give reasons for the measures, adequate in the current context, to improve financial policy and administrative decision-making designed to optimize the financial and credit provision of the grain market and stimulation of the socio-economic development of the country on the whole. The proposals are recommended for implementation of the monetary, budget, tax, investment, insurance policies; they are oriented to create institutions of development within the framework of application of the program-target method, and are characterized by a rational combination of the state impact and market self-regulation measures.Presently, a pressing need arises for provision of the agro-industrial complex with a sufficient amount of inexpensive credit resources. An important factor of this, with reference to monetary policy implementation, is interaction of the National bank of Ukraine with the government in the course of coordination of monetary tools application, in the first place, interest rates, volumes of target purposes of refinancing, and open-market transactions. One of the measures for stimulation of credit proposals for agricultural producers on behalf of the bank system was supposed to be creation of the State land bank. A significant development factor for the country's grain market could also be establishment of the State development bank of Ukraine which would become an internal credit issuer and a financial agent of the state.Taking into account that rural investments are of social significance as well, it is necessary to invest both public and private funds. One of state investment policy components is encouragement of private investment growth. The flow of private investments into production, transport, storage, and processing infrastructure also affects the prospects of grain market development. Creating incentives for attraction of private investments can be realized through public-private partnership as one of the systems of interaction between the state and business most common in the economically advanced countries.The issue of raising the efficiency of financial resources allocated by the state for the support of agricultural producers is coming to the forefront. For this purpose, it is essential to carry on improvement of certain components of the insurance process in the agriculture of Ukraine. ; Представлено обоснование необходимых мероприятий по совершенствованию государственной финансовой политики и административных решений, направленных на улучшение финансово-кредитного обеспечения развития рынка зерна. Предложения рекомендованы к осуществлению денежно-кредитной, бюджетной, налоговой, инвестиционной, страховой политики и ориентированы на образование институтов развития в рамках реализации программно-целевого метода, а также характеризуются оптимальным сочетанием мер государственного воздействия и рыночного саморегулирования.

The number of wholesale markets in Ukraine for 10 thousand inhabitants is ten times less than in Western Europe. Wholesale markets for agricultural products (hereinafter referred to as the WMAP) before the transition of Ukraine to market conditions of economic activity were absent and their construction began in the late 90's of the twentieth century. Beginning of the XXI century. Currently, their construction was suspended due to lack of public financial resources. There was a need to attract private capital and investment into the development of WMAP. WMAP as an enterprise of agrarian profile meets all the requirements stipulated by the Commercial Code and Ukrainian legislation. The development and operation of the WMAP should take into account economic and socio-legal conditions. Involving private firms and companies in developing an WMAP network is also appropriate in terms of the quality of market construction. The basis for cooperation between the state and private firms is legislation, in particular, the Law of Ukraine«On public-private partnership». However, it requires some changes and additions concerning the development of the wholesale markets' network. The article presents the most common models (mechanisms) for developing the WMAP network on the basis of public-private partnership. In particular, these are Build, Operate, Transfer, BOOT (Build, Own, Operate, Transfer), BTO (Build, Operate, Transfer), BOO (Build, Own, Operate), BOMT (Build, Operate, Maintain, Transfer, DBOOT, Design, Build, Finance, Operate, DBFO (Design, Build, Finance, Operate) and provides a brief description of them, which involves the involvement of certain partners and their form, for example through concessions (IOT), authority for use and ownership rights, responsibility of a private partner for maintaining the WMAP created by him, including for ongoing repairs (VOMT), the responsibility of a private partner not only for construction but also for its design (DBOOT). The proposed WMAP business model, which includes key partners (international financial organizations and international technical assistance organizations, local and regional administration, sanitary and epidemiological and veterinary services, service organizations). Key activities include infrastructure management, marketing and advertising activities. The main resources are brand, customer database, software, human, financial and logistics. The value proposition includes European standards for wholesale trade, information and consulting support, and stockpile storage. The business model reflects the principles of customer relationships, as well as customer segments, which include farmers and agribusinesses, agro cooperatives, wholesalers, logistics centers. It is expected that in the structure of incomes 50% will be revenues from the lease of squares in pavilions, 23% for entry into the territory, 23% from the lease of space for sale from cars, and 4%–other services, including advertising. ; В статті проводиться аналіз відповідності ОРСП як підприємницького суб'єкта діяльності в світлі Господарського кодексу та Законів України. Розбудова і діяльність ОРСП повинна враховувати економічні та соціально – правові умови, рівень фінансових ресурсів , а також відсутність в Україні компаній, які мають достатній досвід в розробці техніко – економічного обґрунтування і організації побудови ОРСП згідно прийнятих європейських і світових стандартів. В статті подаються найбільш поширені в світі моделі (механізми) розбудови ринків з участю державного та приватного капіталу. В Україні прийнятий Закон «Про державно – приватне партнерство», який може бути основоположним в розробці моделей розбудови і функціонування ОРСП, але він ще вимагає доопрацювання в сфері розбудови і діяльності мережі ОРСП. Розглядається приклад бізнес – моделі ОРСП.

Abstract. The article identifies that an important area of sustainable development and public administration reform is an effective e-government process, which should be provided with appropriate funding. The purpose of the article is to determine further opportunities for financing e-government of Ukraine in the framework of projects and public administration reform, taking into account the experience of the European Union to achieve the goals of sustainable development and digitalization of the country. The methodological basis of the study is the analytical data of UNDP Ukraine, the National Agency for Civil Service Affairs of Ukraine, the European Commission, the study of the digital government of the Organization for Economic Cooperation and Development. The key factors of the state in the direction of digital society and sustainable democratic governance are identified (human rights, transparency and integrity, parliamentary reform, civil society and youth work, health care reform and public procurement support, digital transformation). Peculiarities of financing the Public Administration Reform Strategy of Ukraine are analyzed, the largest share of financing of which is the budget program «Support to the implementation of comprehensive public administration reform» and EU budget support. The peculiarities of e-government financing in the EU countries are determined. The necessity of external sources of financing of digital projects in Ukraine due to their insufficient financing is substantiated. The largest donor countries for financing e-government projects in Ukraine (Denmark, Estonia, Great Britain, Sweden, Switzerland, Germany and Poland) have been identified. Based on the study of European experience in financing models of e-government development projects, existing funding instruments for Ukraine (funds of the joint interstate development strategy, grants, charity, public-private partnership) and promising funding instruments have been identified, the use of which will increase openness, transparency and efficiency and ensure the development of open data. Keywords: e-government, project financing, digital transformation, public administration reform. JEL Classification G38 Formulas: 0; fig.: 2; tabl.: 2; bibl.: 14. ; Анотація. Визначено, що важливим напрямом реалізації сталого розвитку та реформи публічного управління є ефективний процес електронного урядування, який має бути забезпечений відповідним фінансуванням. Мета статті — визначення подальших можливостей фінансування електронного урядування України в рамках реалізації проєктів та реформи публічного управління з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу для реалізації цілей сталого розвитку та цифровізації країни. Методичною базою дослідження є аналітичні дані ПРООН України, Національного агентства з питань державної служби України, Європейської Комісії, дослідження цифрового уряду Організації економічного співробітництва та розвитку. Визначено ключові фактори держави в напрямі цифрового суспільства і сталого демократичного урядування (права людини, прозорість і доброчесність, парламентська реформа, громадянське суспільство та робота з молоддю, реформа охорони здоров'я та підтримка державних закупівель, цифрова трансформація). Проаналізовано особливості фінансування Стратегії реформування державного управління України, найбільшу частку фінансування якої становить бюджетна програма «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» і бюджетна підтримка ЄС. Визначено особливості фінансування електронного урядування у країнах ЄС. Обґрунтовано необхідність зовнішніх джерел фінансування цифрових проєктів в Україні через недостатнє їхнє фінансування. Визначено найбільші країни — донори з фінансування проєктів електронного урядування в Україні (Данія, Естонія, Великобританія, Швеція, Швейцарія, Німеччина і Польща). На основі дослідження європейського досвіду моделей фінансування проєктів розвитку електронного урядування визначено чинні інструменти фінансування для України (кошти спільної міждержавної стратегії розвитку, гранти, благодійність, державно-приватне партнерство) і перспективні інструменти фінансування, використання яких дозволить підвищити відкритість, прозорість та ефективність роботи державних органіві забезпечити розвиток відкритих даних. Ключові слова: електронне урядування, фінансування проєктів, цифрова трансформація, реформа публічного управління. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 14.

Summary: Article is devoted to the legislation review of the public-private partnership projects of the healthcare sector inUkraine. Authors focused attention on the basic problems of public-private partnership projects inUkraine.Objective: Analysis of the legal framework provides the possibility of public-private partnerships in health care ofUkraine and confirms the relevance of the scientific concept of development of public-private partnerships in health care ofUkraine.Methods: There were used periodic data of legal, economic and medical research publications inUkraine and CIS countries on regulatory support public-private partnerships.Results: The researches in many countries have proven the established of state regulatory bodies that carefully study various aspects of the business partnership in the services of provision of health care. Developed numerical models as simple infrastructure projects implement business participation in providing non-medical services (construction, hotels and utilities, technical re-equipment etc.) to complex integrated models that involve the transfer of important state functions to private partner (strategic planning, highly specialized medical care, research, medical education, etc.).Conclusion: The development of public-private partnerships in health care of Ukraine is possible only in condition of further improvement of legislation to the line with the norms and principles of international law, providing a clear and coordinated cooperation of all branches and friendly to business partnership administrative environment. ; Выполнен обзор нормативно правовой базы государственно-частного партнерства в сфере здравоохранения Украины. Рассмотрены основные проблемы, препятствующие успешному внедрению проектов государственно-частного партнерства. Развитие государственно-частного партнерства в здравоохранении Украины возможно лишь при условии последующего совершенствования законодательства и приведения его в соответствие с нормами и принципами международного права, которые предусматривают четкое и скоординированное взаимодействие всех ветвей власти и дружественную к бизнес-партнерству административную среду. ; Здійснили огляд нормативно-правової бази державно приватного партнерства у сфері охорони здоров'я країни. Розглянули основні проблеми, що перешкоджають успішному впровадженню проектів державно-приватного партнерства. Розбудова державно-приватного партнерства в охороні здоров'я України можлива лише за умови подальшого вдосконалення законодавства та приведення його у відповідність до норм і принципів міжнародного права, що передбачають чітку і скоординовану взаємодію всіх гілок влади та дружнє до бізнес-партнерства адміністративне середовище.

Розглядаються наукові погляди на генезис формування та роз- витку державно-приватного партнерства у сфері економіки. Доведено, що на теренах України розвиток відносин між державою та бізнесом, на сьо- годнішній день, знаходиться на початковій стадії, оскільки ще не створено інституціональну основу для здійснення ефективного публічно-приватного партнерства. Така ситуація спричинює необхідність наукового обґрунтуван- ня змісту державно-приватного партнерства та його значення для розвитку суспільних відносин, а також способів та форм його реалізації. Визначено, що для приватного сектору XXI ст. стало поштовхом щодо набуття статусу рівноправного партнера держави для повноправної участі у розв'язанні стра- тегічних завдань країни щодо розвитку соціально-економічної сфери. Про- цес розширення співробітництва між приватним та державним сектором у багатьох країнах світу має бути одним із шляхів виходу з кризового стану економіки, важливим кроком поступового її відновлення та впровадження нових антикризових планів. Обґрунтовано, що першою згадкою про публіч- но-приватне партнерство була поява такої форми приватизації, як відкуп — процес передачі приватній особі від держави права на стягнення податків, а також інших зборів та платежів на певний період і з відповідними умовами.
Відкупна система базувалась на передачі виключного права на одержання усіх видів доходів від певної діяльності, або від користування певними благами від держави до приватної особи, або організації на основі повернен- ня. Найбільший позитивний вплив система відкупів мала у напрямі збору податків через: велику кількість недоліків у функціонуванні тогочасної сис- теми публічного адміністрування, слабкість фіскальної системи, відсутність в органах публічної влади точної інформації про суб'єктів сплати податків. При цьому, участь приватних осіб збільшувала ефективність процесу збору та швидкість наповнення казни.

Successful experience of implementation of state-civil partnership in dentistry in various forms in such countries of the world as: USA, Great Britain, France, Czech Republic, Croatia, Germany, Hungary, Greece, India, Cambodia, Bangladesh, Honduras, Nepal, Sri Lanka is studied. In the USA public-civic interaction is implemented both in the short term in the form of missions to provide dental care to the poor or certain categories of the population (for example, Olympic athletes), and on a regular basis. In addition, such projects cover both the prevention of dental diseases and training in oral hygiene, and the treatment of pathology of the hard tissues of the teeth (caries and its complications), periodontium and oral mucosa. The provision of prevention services is a priority for federal agencies such as the Centers for Disease Control and Prevention, which work with federal and state oral hygiene programs in many different ways to improve oral health in the country. Examples of these efforts include raising awareness about oral disease prevention, promoting prevention programs among the population, providing a skilled workforce and the necessary infrastructure to assess and meet society's oral hygiene needs. Successful experience in implementing public-civil partnerships exists in India. Such a partnership brings together political, economic and social forces to improve dental health, deepen knowledge on oral hygiene and dental prevention, and contribute to the strengthening of the national health care system, functional integration and the sustainable functioning of a pluralistic health care system. Thanks to this tripartite partnership, the following programs were implemented in India: «Mumbai Smiles», «Brush Up Challenge», «Live. Learn. Laugh», "Bright smile and bright future». Public-Civil Partnership in Dentistry is a means of bringing together a range of actors to achieve a common goal of improving public health through mutually agreed roles and principles, where each participant demonstrates its best resources and capabilities. ; В статті розглядається можливість реалізації державно-громадянського партнерства в сфері охорони здоров'я загалом та стоматології зокрема. Державно-громадянське партнерство в стоматології може існувати у формі трипартиту, волонтерства та соціального підприємництва. Дана стаття розглядає досвід зарубіжних країн із реалізації в стоматології тристороннього партнерства «держава–бізнес–громадські організації» та можливості його впровадження в Україні.

Successful experience of implementation of state-civil partnership in dentistry in various forms in such countries of the world as: USA, Great Britain, France, Czech Republic, Croatia, Germany, Hungary, Greece, India, Cambodia, Bangladesh, Honduras, Nepal, Sri Lanka is studied. In the USA public-civic interaction is implemented both in the short term in the form of missions to provide dental care to the poor or certain categories of the population (for example, Olympic athletes), and on a regular basis. In addition, such projects cover both the prevention of dental diseases and training in oral hygiene, and the treatment of pathology of the hard tissues of the teeth (caries and its complications), periodontium and oral mucosa. The provision of prevention services is a priority for federal agencies such as the Centers for Disease Control and Prevention, which work with federal and state oral hygiene programs in many different ways to improve oral health in the country. Examples of these efforts include raising awareness about oral disease prevention, promoting prevention programs among the population, providing a skilled workforce and the necessary infrastructure to assess and meet society's oral hygiene needs. Successful experience in implementing public-civil partnerships exists in India. Such a partnership brings together political, economic and social forces to improve dental health, deepen knowledge on oral hygiene and dental prevention, and contribute to the strengthening of the national health care system, functional integration and the sustainable functioning of a pluralistic health care system. Thanks to this tripartite partnership, the following programs were implemented in India: «Mumbai Smiles», «Brush Up Challenge», «Live. Learn. Laugh», "Bright smile and bright future». Public-Civil Partnership in Dentistry is a means of bringing together a range of actors to achieve a common goal of improving public health through mutually agreed roles and principles, where each participant demonstrates its best resources and capabilities. ; В статті розглядається можливість реалізації державно-громадянського партнерства в сфері охорони здоров'я загалом та стоматології зокрема. Державно-громадянське партнерство в стоматології може існувати у формі трипартиту, волонтерства та соціального підприємництва. Дана стаття розглядає досвід зарубіжних країн із реалізації в стоматології тристороннього партнерства «держава–бізнес–громадські організації» та можливості його впровадження в Україні.

The article highlights the stages of development of tripartite partnership state-business -"third sector". The analysis framework of categories and concepts which is used in the research of the topic. Develop the core of the subject about tripartite partnership business - States -'third sector'. Demonstrate the actuality of this partnership at a time of total economic reform and implementation of best international standards in the Ukrainian economy. Author highlighted the importance of tripartite partnership for effective public in Ukraine and interaction mechanisms Trejo sectors in which is possible to achieve a positive result in the construction of effective Ukrainian society. Tripartite dialogue between the government - business - "third sektorm" on an equal footing is the key to effective reform of the Ukrainian suspilsta ; В статье освещены этапы развития трехстороннего партнерства государства – бизнеса - «третьего сектора». Проанализирован понятийно- категориальный аппарат, который применяется в исследовании данной темы. Раскрыта суть трехстороннего партнерства государства – бизнеса - «третьего сектора». Описано актуальность такого партнерства в период тотального реформирования экономики и имплементации лучших мировых стандартов в украинскую экономику. Автор показал значимость трехстороннего партнерства для развития эффективного общества на Украине, а также механизмы взаимодействия трех секторов экономики с помощью которых можно добиться положительного результата при построении эффективного украинского общества. Трехсторонний диалог между государством - бизнесом - «третьим секторм» на паритетных началах является залогом эффективного реформирования украинского общества. ; У статті висвітлено етапи розвитку тристороннього партнерства держави –бізнесу -«третього сектору». Проаналізовано понятійно- категоріальний, апарат який застосовується у дослідженні даної теми. Розкрито суть тристороннього партнерства держави – бізнесу - «третього сектору». Описано актуальність такого партнерства в період тотального реформування економіки та імплементації кращих світових стандартів в українську економіку. Автор висвітлив значимість тристороннього партнерства для розвитку ефективного суспільства на Україні, а також механізми взаємодії трех секторів економіки за допомогою яких можливо досягти позитивного результату при побудові ефективного українського суспільства. Тристоронній діалог між державою – бізнесом - «третім сектором» на паритетних засадах є запорукою ефективного реформування українського суспільства.

The object of research is the processes of formation and development of municipal-private partnership (MPP) in the system of communal lending in Ukraine. One of the most problematic places of the object of study is the lack of a unified definition of MPP in the scientific economic literature and current legislation. In the course of the study, general scientific and special methods are used, namely: abstract-logical to generalize the theoretical foundations of the emergence and development of MPP; analysis, synthesis, logical generalization to substantiate the prerequisites for development, the subject-objective characteristics of MPP, the means of increasing the effectiveness of such a partnership. Systematization of the conceptual and categorical apparatus with respect to the definition of the MPP essence allows to conclude that there is no single definition in the scientific literature. The author has provided his own MPP interpretation as a tool to ensure the development of long-term mutually beneficial cooperation of local governments with business structures and the public. With the help of MPP, a policy of regional and municipal socio-economic development is being implemented, and infrastructure and other projects that are socially important for the development of territorial units are co-financed.A systematic analysis of the problems of the development of small private entrepreneurship in Ukraine allowed to justify the direction of their elimination. The obtained results allow to determine the specific features of the MPP and its distinctive features from the state-private partnership (SPP). It is established that attracting private investors requires the development of an appropriate regulatory framework, restoring confidence in the instruments of local loans and the activities of local governments. To do this, it is necessary to ensure the openness and transparency of the MPP implementation projects by creating online platforms through which private investors can receive the necessary information. The construction of the scheme of the constituent elements of the MPP functioning allows to establish the subject-object composition, to determine the prerequisites for the development of such a partnership and its effectiveness. Thanks to this, it is possible to obtain a budgetary, social, environmental effect at the level of administrative-territorial units and the development of a system of communal lending in Ukraine. ; Объектом исследования являются процессы становления и развития муниципально-частного партнерства (МЧП) в системе коммунального кредитования Украины. Одним из самых проблемных мест объекта исследования является отсутствие единого определения МЧП в научной экономической литературе и действующих законодательных актах.Систематизация понятийно-категориального аппарата относительно определения сущности такого партнерства позволила предоставить собственную трактовку автором МЧП как инструмента обеспечения развития длительного взаимовыгодного сотрудничества органов местного самоуправления с бизнес-структурами и населением. Построение схемы составляющих элементов функционирования МЧП позволила установить субъектно-объектный состав, обосновать предпосылки развития такого партнерства.Определены проблемы развития МЧП, основными из которых являются:отсутствие нормативно-правовой базы регулирования отношений между субъектами МЧП;наличие рисков при софинансировании проектов МЧП и отсутствие надежной системы их страхования;неразвитость системы защиты прав частных инвесторов;низкий уровень осведомленности частного сектора о возможности участия в реализации инфраструктурных проектов на местах.Обоснованы направления их устранения и описаны способы повышения эффективности МЧП. С помощью МЧП реализуется политика регионального и муниципального социально-экономического развития, софинансируются инфраструктурные и другие общественно значимые для развития территориальных единиц проекты.Полученные результаты позволили определить специфические особенности МЧП и его отличительные черты от государственно-частного партнерства (ГЧП). Установлено, что привлечение частных инвесторов требует разработки соответствующей нормативно-законодательной базы, восстановление доверия к инструментам местного займа и деятельности органов местного самоуправления. Для этого необходимо обеспечить открытость и прозрачность реализации проектов МПП, создав онлайн-платформы, при помощи которых частные инвесторы могут получать необходимую информацию. Благодаря этому обеспечивается возможность получения бюджетного, социального, экологического эффекта на уровне административно-территориальных единиц и развития системы коммунального кредитования в Украине. ; Об'єктом дослідження є процеси становлення та розвитку муніципально-приватного партнерства (МПП) в системі комунального кредитування України. Одним з найбільш проблемних місць об'єкту дослідження є відсутність єдиного визначення МПП в науковій економічний літературі та діючих законодавчих актах.Систематизація понятійно-категоріального апарату стосовно визначення сутності такого партнерства дала змогу надати власне трактування автором МПП як інструменту забезпечення розвитку тривалого взаємовигідного співробітництва органів місцевого самоврядування з бізнес-структурами та населенням. Побудова схеми складових елементів функціонування МПП дала змогу встановити суб'єктно-об'єктний склад, обґрунтувати передумови розвитку такого партнерства.Визначено проблеми розвитку МПП, основними серед яких є:відсутність законодавчо-нормативної бази регулювання відносин між суб'єктами МПП;наявність ризиків при співфінансуванні проектів МПП і відсутність надійної системи їх страхування;нерозвиненість системи захисту прав приватних інвесторів;низький рівень поінформованості приватного сектору про можливості участі в реалізації інфраструктурних проектів на місцях.Обґрунтовано напрямки їх усунення та описано засоби підвищення ефективності МПП. За допомогою МПП реалізується політика регіонального і муніципального соціально-економічного розвитку, співфінансуються інфраструктурні та інші суспільно значимі для розвитку територіальних одиниць проекти.Отримані результати дали змогу визначити специфічні особливості МПП та його відмінні риси від державно-приватного партнерства (ДПП). Встановлено, що залучення приватних інвесторів потребує розробки відповідної нормативно-законодавчої бази, відновлення довіри до інструментів місцевої позики та діяльності органів місцевого самоврядування. Для цього необхідно забезпечити відкритість і прозорість реалізації проектів МПП, створивши онлайн-платформи, за допомогою яких приватні інвестори можуть отримувати необхідну інформацію. Завдяки цьому забезпечується можливість отримання бюджетного, соціального, екологічного ефекту на рівні адміністративно-територіальних одиниць та розвитку системи комунального кредитування в Україні.

The object of research is the processes of formation and development of municipal-private partnership (MPP) in the system of communal lending in Ukraine. One of the most problematic places of the object of study is the lack of a unified definition of MPP in the scientific economic literature and current legislation. In the course of the study, general scientific and special methods are used, namely: abstract-logical to generalize the theoretical foundations of the emergence and development of MPP; analysis, synthesis, logical generalization to substantiate the prerequisites for development, the subject-objective characteristics of MPP, the means of increasing the effectiveness of such a partnership. Systematization of the conceptual and categorical apparatus with respect to the definition of the MPP essence allows to conclude that there is no single definition in the scientific literature. The author has provided his own MPP interpretation as a tool to ensure the development of long-term mutually beneficial cooperation of local governments with business structures and the public. With the help of MPP, a policy of regional and municipal socio-economic development is being implemented, and infrastructure and other projects that are socially important for the development of territorial units are co-financed.A systematic analysis of the problems of the development of small private entrepreneurship in Ukraine allowed to justify the direction of their elimination. The obtained results allow to determine the specific features of the MPP and its distinctive features from the state-private partnership (SPP). It is established that attracting private investors requires the development of an appropriate regulatory framework, restoring confidence in the instruments of local loans and the activities of local governments. To do this, it is necessary to ensure the openness and transparency of the MPP implementation projects by creating online platforms through which private investors can receive the necessary information. The construction of the scheme of the constituent elements of the MPP functioning allows to establish the subject-object composition, to determine the prerequisites for the development of such a partnership and its effectiveness. Thanks to this, it is possible to obtain a budgetary, social, environmental effect at the level of administrative-territorial units and the development of a system of communal lending in Ukraine. ; Объектом исследования являются процессы становления и развития муниципально-частного партнерства (МЧП) в системе коммунального кредитования Украины. Одним из самых проблемных мест объекта исследования является отсутствие единого определения МЧП в научной экономической литературе и действующих законодательных актах.Систематизация понятийно-категориального аппарата относительно определения сущности такого партнерства позволила предоставить собственную трактовку автором МЧП как инструмента обеспечения развития длительного взаимовыгодного сотрудничества органов местного самоуправления с бизнес-структурами и населением. Построение схемы составляющих элементов функционирования МЧП позволила установить субъектно-объектный состав, обосновать предпосылки развития такого партнерства.Определены проблемы развития МЧП, основными из которых являются:отсутствие нормативно-правовой базы регулирования отношений между субъектами МЧП;наличие рисков при софинансировании проектов МЧП и отсутствие надежной системы их страхования;неразвитость системы защиты прав частных инвесторов;низкий уровень осведомленности частного сектора о возможности участия в реализации инфраструктурных проектов на местах.Обоснованы направления их устранения и описаны способы повышения эффективности МЧП. С помощью МЧП реализуется политика регионального и муниципального социально-экономического развития, софинансируются инфраструктурные и другие общественно значимые для развития территориальных единиц проекты.Полученные результаты позволили определить специфические особенности МЧП и его отличительные черты от государственно-частного партнерства (ГЧП). Установлено, что привлечение частных инвесторов требует разработки соответствующей нормативно-законодательной базы, восстановление доверия к инструментам местного займа и деятельности органов местного самоуправления. Для этого необходимо обеспечить открытость и прозрачность реализации проектов МПП, создав онлайн-платформы, при помощи которых частные инвесторы могут получать необходимую информацию. Благодаря этому обеспечивается возможность получения бюджетного, социального, экологического эффекта на уровне административно-территориальных единиц и развития системы коммунального кредитования в Украине. ; Об'єктом дослідження є процеси становлення та розвитку муніципально-приватного партнерства (МПП) в системі комунального кредитування України. Одним з найбільш проблемних місць об'єкту дослідження є відсутність єдиного визначення МПП в науковій економічний літературі та діючих законодавчих актах.Систематизація понятійно-категоріального апарату стосовно визначення сутності такого партнерства дала змогу надати власне трактування автором МПП як інструменту забезпечення розвитку тривалого взаємовигідного співробітництва органів місцевого самоврядування з бізнес-структурами та населенням. Побудова схеми складових елементів функціонування МПП дала змогу встановити суб'єктно-об'єктний склад, обґрунтувати передумови розвитку такого партнерства.Визначено проблеми розвитку МПП, основними серед яких є:відсутність законодавчо-нормативної бази регулювання відносин між суб'єктами МПП;наявність ризиків при співфінансуванні проектів МПП і відсутність надійної системи їх страхування;нерозвиненість системи захисту прав приватних інвесторів;низький рівень поінформованості приватного сектору про можливості участі в реалізації інфраструктурних проектів на місцях.Обґрунтовано напрямки їх усунення та описано засоби підвищення ефективності МПП. За допомогою МПП реалізується політика регіонального і муніципального соціально-економічного розвитку, співфінансуються інфраструктурні та інші суспільно значимі для розвитку територіальних одиниць проекти.Отримані результати дали змогу визначити специфічні особливості МПП та його відмінні риси від державно-приватного партнерства (ДПП). Встановлено, що залучення приватних інвесторів потребує розробки відповідної нормативно-законодавчої бази, відновлення довіри до інструментів місцевої позики та діяльності органів місцевого самоврядування. Для цього необхідно забезпечити відкритість і прозорість реалізації проектів МПП, створивши онлайн-платформи, за допомогою яких приватні інвестори можуть отримувати необхідну інформацію. Завдяки цьому забезпечується можливість отримання бюджетного, соціального, екологічного ефекту на рівні адміністративно-територіальних одиниць та розвитку системи комунального кредитування в Україні.

На основі аналізу наукових джерел визначено необхідність використання механізмів партнерства в управлінні містом, проаналізовано проблеми запровадження механізмів партнерства на рівні міста. Визначено основні фактори, що впливають на ефективність використання механізмів партнерства на рівні міста, а саме: відсутність ефективних можливостей для повноцінного та системного контролю з боку громади за діяльністю місцевої ради, брак інформації щодо змісту рішень, які ухвалюються міськими радами, складність процесу контролю за імплементацією політики в місті, недосконала звітність про діяльність органів місцевого самоврядування, непрозорі бюджетні процеси, відсутність скоординованої та скоригованої політики партнерства, недосконалість законодавчої бази партнерських відносин; нечітке визначення ролі та статусу учасників партнерства; недооцінка органами місцевого самоврядування на рівні міста людського капіталу; відсутність належної пропаганди позитивних прикладів партнерської взаємодії; відсутність налагоджених зв'язків, що сприяли б обміну досвідом реалізації соціальних та бізнес-проектів; відсутність матеріальної бази. Це зумовлює необхідність наукового дослідження сутності та змісту партнерства як форми балансу інтересів органів місцевого самоврядування і громадського та бізнес-середовища, сучасних механізмів їх взаємодії, як інструменту інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку міст. Важливою метою будь-якої з форм партнерства є залучення інвестицій для вирішення певних суспільно-економічних завдань, важливих для надання суспільних послуг та підвищення якості життя в місті. ; On the basis of analysis of scientific sources certainly necessity of the use of mechanisms of partnership for a management a city, the problems of introduction of mechanisms of partnership are analysed at the level of city. Certainly basic factors which influence on efficiency of the use of mechanisms of partnership at the level of city, namely: absence of effective possibilities for valuable and system control from the side of society ...

На засадах аналізу витоків сучасних проблем вітчизняної пам'яткоохоронної галузі висвітлено актуальність створення ефективної моделі управління культурним надбанням України, орієнтованої на налагодження процесів взаємодії держави, бізнесу та суспільства, на досягнення балансу інтересів за умов дотримання вимог законодавства. Підкреслюється необхідність у створенні вітчизняної системи управління, яка дозволить українському суспільству отримати суверенітет над власним майбутнім шляхом вирішення проблем збереження й примноження культурного надбання, а приватному капіталу — можливість ініціативної участі у процесах використання культурних об'єктів.Викладаються методологічні засади, основний зміст, терміни і поняття інноваційної Концепції управління культурним надбанням України, розробленої з власної ініціативи колективом вітчизняних фахівців у 2018–2020 роках. Концепцію опрацьовано з «чистого аркушу» на засадах переходу від поняття галузі до поняття сфери і принципової зміни парадигми — від ідеології охорони до ідеології збереження культурного надбання.Засадничим аспектом Концепції є управління саме культурним надбанням як діяльність публічно-приватного партнерства. Визначено базові процеси, склад суб'єктів правового регулювання, принципові формати участі суб'єктів у базових процесах на кожному з етапів їх (процесів) розгортання та особливості взаємодії. Провідним органом управління визначається Національний Фонд культурного надбання, який акумулює фінансові ресурси та здійснює вишукування об'єктів культурного надбання, ведення електронного Реєстру (всіх форм, типів і видів культурних об'єктів), розробку й розгортання програм і проектів; формування державного запиту з підготовки фахівців, атестації й сертифікації професіоналів; організацію Наглядових округів (органів територіального управління). Роль комунікаційного центру (хабу) організації управління культурним надбанням надається Стратегічному Форуму. Концепція є основою для технічного завдання на розробку низки нормативно-правових актів, що регулюють відповідно визначені відносини між суб'єктами правового регулювання ; . Analysis of the roots of issues in Ukrainian preservation field gives ground to substantiate the topicality of creating an effective management model for the cultural heritage of Ukraine, aimed at regulating the processes of interaction between state, business, and society, at achieving a balance of interests in compliance with the law. The need to create a management system that would allow Ukrainian society to obtain sovereignty over its own future by solving the problem of preservation and further development of cultural heritage and would enable proactive participation of private sector in the processes of use of cultural objects has been emphasized in the study.In the article, the methodological basis, core content, terms and ideas of the innovative Conceptual Framework for Management of the Cultural Heritage of Ukraine have been outlined. The conceptual framework was developed in 2018–2020 by the team of Ukrainian professionals in the fiend upon their own initiative. Conceptual framework, which was built from the scratch, is based on transition from the concept of a branch to the concept of a field, as well as on the fundamental change of the paradigm: from ideology of protection of cultural heritage to its preservation.The key aspect of the conceptual framework is management of cultural heritage as a public–private partnership. The basic processes, agents of legal regulation, fundamental modes of participation of agents in the basic processes on every stage of these processes, and features of interaction have been set out. National Cultural Heritage Fund has been defined as a key managing institution that accumulates financial resources and conducts the search for the objects of cultural heritage, maintenance of the electronic registry (where all forms, types, and kinds of cultural objects would be listed), development and implementation of programs and projects; that forms the state demand for training, evaluation and certification of professionals; organizes the Supervisory Divisions (being the bodies of territorial administration). Strategic Forum has been chosen as a communication center (hub) for governance of cultural heritage. The conceptual framework is a foundation for further drafting of legislation that would regulate the respective relations between regulatory agents and stakeholders.