Formation of a global system for sustainable development financing. ; Формування глобальної системи фінансування сталого розвитку
The dissertation is devoted to the development of the concept of the formation of a global system of financial support for sustainable development, as well as practical recommendations for improving the mechanisms of its functioning in accordance with the current challenges of global development.In the dissertation, the global challenges and the conceptual nature of sustainable development have been investigated. The genesis of the conceptual and categorical apparatus of the research of sustainable development financing has been systematized and developed. It is substantiated that financing sustainable development as a process of mobilization, distribution (within priority sectors, programs and projects) and the use of financial resources to achieve sustainable development involves attracting national, international and world finances. It is determined that the global financial policy in the field of sustainable development implies the implementation of a focused set of actions and measures on the formation, distribution and redistribution of financial resources, carried out by international organizations, global funds and governments of countries within their powers and functions in the sphere of ensuring the realization of the goals of sustainable development.The classification of financial resources involved in the field of sustainable development is proposed, due to the inclusion of such features as forms of existence (cash, securities, debt obligations, grants, loans, investments), affiliation (own, borrowed, attracted (international financial assistance ), sources of formation (state, private, financial resources of international financial organizations), level of formation and use (national, international, world), term of use (short-term, mediumterm, long-term), profitability (philanthropic, commercial), the level of centralization of decision-making (centralized, decentralized), the direction of use (financing of the basic sectors of sustainable development, financing of global public goods, climate finance), which ensures the identification of financial resources and the possibility of their target orientation for solving specific problems in the area of sustainable development. ; Дисертаційну роботу присвячено розробці концепції формування глобальної системи фінансового забезпечення сталого розвитку, а також практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів її функціонування відповідно до сучасних викликів глобального розвитку.Досліджено глобальні виклики та концептуальну сутність сталого розвитку. Систематизовано та розвинуто генезис понятійно-категоріального апарату дослідження фінансування сталого розвитку.Обґрунтовано, що фінансування сталого розвитку, як процес мобілізації, розподілу (у межах пріоритетних секторів, програм і проектів) та використання фінансових ресурсів з метою досягнення сталого розвитку, охоплює залучення національних, міжнародних та світових фінансів. Визначено, що глобальна фінансова політика у сфері сталого розвитку передбачає здійснення цілеспрямованого комплексу дій та заходів щодо формування, розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, що здійснюється міжнародними організаціями, глобальними фондами та урядами країн у межах їх повноважень та функцій в сфері забезпечення реалізації цілей сталого розвитку.Запропоновано класифікацію фінансових ресурсів, задіяних у сфері сталого розвитку, за рахунок включення таких ознак, як форми існування (грошові кошти, цінні папери, боргові зобов'язання, гранти, кредити, інвестиції), приналежність (власні, позикові, залучені (міжнародна фінансова допомога), джерела формування (державні, приватні, фінансові ресурси міжнародних фінансових організацій), рівень формування та використання (національні, міжнародні, світові), термін використання (короткострокові, середньострокові, довгострокові), прибутковість (філантропічні, комерційні), рівень централізації прийняття рішень (централізовані, децентралізовані), напрям використання (фінансування базових секторів сталого розвитку, фінансування глобальних суспільних благ, кліматичні фінанси), що забезпечує ідентифікацію фінансових ресурсів та можливість їх цільового спрямування на розв'язання конкретних проблем у сфері сталого розвитку.Уточнено зміст поняття «глобальна система фінансування сталого розвитку» – сукупність взаємопов'язаних сфер, механізмів, ланок фінансових відносин між суб'єктами процесу забезпечення потреб сталого розвитку шляхом мобілізації, акумуляції, розподілу та використання фінансових ресурсів на цілі економічного зростання, соціального прогресу та охорони навколишнього середовища на національному, міжнародному та світовому рівнях.Обґрунтовано конфігурацію глобальної системи фінансування сталого розвитку, що представляє сукупність взаємопов'язаних елементів національного, міжнародного і світового рівнів, що охоплює суб'єктів (країни, міжнародні фінансові організації, установи ООН, глобальні фонди) та об'єктів за сферами фінансування (соціальна, економічна, виробнича, інфраструктура, продовольча безпека, охорона довкілля, глобальні суспільні блага), що мають взаємодіяти на основі принципів синергізму, диференціації джерел фінансового забезпечення, підпорядкованості визначеним цілям сталого розвитку, ефективності, оптимальності шляхом використання економічних і адміністративних важелів управління сталим розвитком. Розроблено методологічний підхід до дослідження глобальної системи фінансування сталого розвитку та обґрунтувати механізм її функціонування.Досліджено еволюцію глобального інституціонального забезпечення сфери фінансування сталого розвитку, інституціональні механізми підвищення ефективності зовнішньої допомоги у сфері сталого розвитку.Систематизовано детермінанти діяльності установ ООН у сфері фінансування сталого розвитку.Проведено компаративні співставлення системних засад політики країн світу в сфері досягнення Цілей розвитку тисячоліття. Розроблено науково- методичний підхід до оцінки результативності міждержавного фінансування сталого розвитку країн, що розвиваються.Проаналізовано національне та міждержавне фінансування сталого розвитку країн, що розвиваються. За результатами аналізу національного та міждержавного фінансування сталого розвитку країн, що розвиваються, встановлено мультивекторність у фінансуванні базових секторів сталого розвитку, ефективності зовнішньої допомоги, що надається країнами- донорами країнам, що розвиваються; зростання обсягів допомоги, що надається десятьма найбільшими донорами – країнами-членами КСР ОЕСР; зміщення пріоритетів у наданні допомоги донорами за групами країн; невиконання країнами, що розвиваються, цільових показників фінансування базових секторів сталого розвитку, встановлених на міжнародному та регіональному рівнях.Обґрунтовано методологічний підхід до визначення залежності рівня результативності виконання Цілей розвитку тисячоліття країнами, що розвиваються, від рівня глобального фінансування сталого розвитку. Запропоновано авторську методику розрахунку Індикатору результативності виконання завдань Цілей розвитку тисячоліття, Індикатору глобального фінансування сталого розвитку.Розроблено стратегічні напрями мобілізації та використання фінансових ресурсів на цілі сталого розвитку в країнах, що розвиваються. Визначено пріоритетні заходи щодо покращення мобілізації національних фінансових ресурсів, що включають зміцнення потенціалу національних систем оподаткування; протидію незаконним фінансовим потокам; забезпечення підзвітності урядів і відкритості державних даних. Встановлено, що для підвищення ефективності державних видатків, спрямованих на підтримку пріоритетних секторів, необхідною є розробка адекватної системи оцінки ефективності видатків бюджету, підвищення відповідальності та мотивування виконавців бюджетних програм, активізація участі неурядових організацій в бюджетному процесі, забезпечення достовірної та оперативної інформації та прозорості усіх етапів бюджетного процесу.Здійснено аналіз національних політик високорозвинених країн у сфері надання зовнішньої допомоги. Установлено збільшення бюджетів зовнішньої допомоги на цілі сталого розвитку. Визначено пріоритетні регіони у розподілі ресурсів, спрямованих на фінансування програм сталого розвитку. Установлено різноспрямованість тенденцій у фінансуванні високорозвиненими країнами базових секторів сталого розвитку країн, що розвиваються. Визначено нерівномірність прогресу в підвищенні якості та ефективності офіційної допомоги розвитку високорозвинених країн.Розроблено концептуальні засади удосконалення міжнародного фінансування сталого розвитку. Визначено необхідність покращення формування міжнародних фінансових ресурсів на цілі сталого розвитку шляхом використання додаткових джерел фінансування. Установлено важливість покращення розподілу міжнародних фінансових ресурсів на цілі сталого розвитку, що включає реформування розподілу офіційної допомоги розвитку за групами країн, більш раціональний розподіл за секторами. Наголошено на необхідності підвищення ефективності зовнішньої допомоги на цілі сталого розвитку за рахунок підвищення якості офіційної допомоги розвитку, посилення донорами передбачуваності зовнішньої допомоги, збільшення донорами незв'язаності допомоги, посилення координації, зменшення донорами фрагментації допомоги, посилення взаємної підзвітності донорів і країн-реципієнтів допомоги. Запропоновано заходи щодо поліпшення інформаційного забезпечення міжнародного фінансування сталого розвитку шляхом створення єдиної міжнародної бази даних щодо фінансування сталого розвитку з повною інформацією в розрізі кожної країни- реципієнта зовнішньої допомоги за весь період її співробітництва з донорами.Проаналізовано ефективність взаємодії України з міжнародними інститутами та установами ООН у сфері сталого розвитку. Розроблено напрями удосконалення процесів залучення та використання фінансових ресурсів з метою підвищення ефективності фінансування сталого розвитку в Україні.