Suchergebnisse

En la actualidad las empresas u organizaciones están en el deber de contar con un Sistema de Gestión de Seguridad y Salud en el Trabajo, sin que interfiera el tamaño, la actividad económica o el sector de la misma, lo cual fue implementado por el Gobierno Nacional Colombiano bajo el Decreto 1072 de 2015, el cual es el Decreto Único del Trabajo. El presente trabajo tiene como objetivo Diseñar el Sistema de Gestión de la Seguridad y Salud en el trabajo para la empresa Óptica Nova, de acuerdo a la normatividad legal vigente, con el fin de cumplir con la normatividad legal vigente, prevenir accidentes y enfermedades laborales que puedan afectar el bienestar de los trabajadores, además, el desarrollo de un sistema de gestión en una organización es de suma importancia, ya que da respuesta a las necesidades de la misma, reduciendo costos y mejorando la productividad de la organización. Primeramente, se realizar la evaluación inicial de las condiciones actuales de la empresa en materia de seguridad y salud en el trabajo, por medio de la Resolución 0312 de 2019, encontrando un estado crítico en materia de salud y seguridad en el trabajo en la empresa, posteriormente, se identifican los peligros, se evalúan los riesgos y determinan los controles para evitar accidentes de trabajo y enfermedades laborales en los empleados y finalmente, se diseñan la política, objetivos, alcances y procedimientos necesarios para cumplir con los requisitos legales aplicables. ; Currently companies or organizations are in the duty to have a Management System for Safety and Health at Work, without interfering the size, economic activity or sector of the same, which was implemented by the Colombian National Government under Decree 1072 of 2015, which is the Single Decree of Labor. The objective of this work is to design the Occupational Health and Safety Management System for the company Óptica Nova, according to the current legal regulations, in order to comply with the current legal regulations, prevent accidents and occupational diseases that may affect the welfare of workers, in addition, the development of a management system in an organization is of utmost importance, as it responds to the needs of the organization, reducing costs and improving the productivity of the organization. Firstly, the initial evaluation of the current conditions of the company in terms of occupational health and safety, by means of Resolution 0312 of 2019, finding a critical state in terms of occupational health and safety in the company, subsequently, the hazards are identified, risks are evaluated and controls are determined to prevent occupational accidents and occupational diseases in employees and finally, the policy, objectives, scopes and procedures necessary to comply with the applicable legal requirements are designed. ; Resumen pag 8 Abstract pag 9 Introducción pag 10 1. Título de la investigación pag 11 2. Planteamiento del problema pag 11 3. Objetivos pag 13 3.1. Objetivo general pag 13 3.2. Objetivos específicos pag 13 4. Justificación y Delimitación pag 14 5. Marcos de referencia pag 16 5.1. Estado del arte pag 16 5.2. Marco Teórico pag 26 5.3. Marco Legal pag 35 6. Marco Metodológico pag 39 Paradigma pag 39 Método de investigación pag 39 Tipo de investigación pag 39 6 Fases del estudio pag 40 6.1. Recolección de la información pag 41 Fuentes de obtención de información pag 41 Fuentes primarias pag 41 Fuentes Secundarias pag 42 Fuentes terciarias pag 42 Criterios de inclusión pag 45 Criterios de Exclusión pag 45 7. Resultados pag 47 8. Análisis costo beneficio pag 63 Presupuesto pag 63 9. Conclusiones pag 65 11. Bibliografía pag 67 ; Especialización ; Especialista en Gerencia de la Seguridad y Salud en el Trabajo ; Especialización en Gerencia de la Seguridad y Salud en el Trabajo ; Salud y seguridad en el trabajo

Аbstract. Modern civil society must be active, influential, and developed, as it plays one of the key roles in the development and implementation of effective state policy, including in the field of physical culture and sports. The real state of functioning and development of the sphere of physical culture and sports is characterized by a problem field, namely, the imperfect system of relations between the state and other subjects of the sphere, which hinders the promotion of physical culture and sports. Effective mechanisms for managing the system of health related and recreational motor activity of the population will eliminate at the legislative level the causes of unresolved mechanism of control over the qualification of personnel in the fitness industry, the relationship of philanthropy and investment in physical culture and sports, insufficient information and social campaigns aimed at promotion of a healthy lifestyle, as well as motivational presentations of mass-scale sports. Objective. Carry out a theoretical substantiation of the mechanisms of state and public managing social responsibility of the subjects of the system of health related and recreational physical activity. Methods. Analysis of scientific literature and documentary sources, information resources of the Internet, advanced foreign and domestic experience; logical analysis; system analysis; organizational analysis; structural and functional analysis; theoretical forecasting and organizational modeling. Results. Analysis of the current state of mechanisms of interaction between the state and civil society institutions in Ukraine shows that these phenomena have not yet become systemic. Despite some developments in public administration issues, significant efforts by the subjects of the system of health related and recreational physical activity, public administration in Ukraine is insufficiently institutionalized, its functional capacity and real impact remain low. The study found that the formation of social responsibility of the subjects of the system of health related and recreational physical activity of the population in Ukraine is influenced by the following factors: the structure of the economy; international practice; insufficiently effective social protection system; regulatory burden; lack of institutional support; violations of labor legislation. Keywords: power, self-government, fitness, recreation, partnership. ; Анотація. Сучасне громадянське суспільство має бути активним, впливовим і розвиненим, оскільки відіграє одну з ключових ролей у розробці і реалізації ефективної державної політики, в тому числі у сфері фізичної культури і спорту. Реальний стан функціонування та розвитку сфери фізичної культури і спорту характеризується проблемним полем, а саме, недосконалою визнана система взаємовідносин між державою та іншими суб'єктами сфери, що перешкоджає популяризації фізичної культури і спорту. Дієві механізми управління системою оздоровчо-рекреаційної рухової активності населення дозволять на законодавчому рівні усунути причини виникнення проблем неврегульованості механізму здійснення контролю за кваліфікацією кадрів у фітнес-індустрії, відносин меценатства та інвестицій у сфері фізичної культури і спорту, недостатньої кількості інформаційно-соціальних кампаній, спрямованих на популяризацію здорового способу життя, а також мотиваційних презентацій масового спорту. Мета. Здійснити теоретичне обґрунтування механізмів державно-громадського управління соціальною відповідальністю суб'єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Методи. Аналіз наукової літератури та документальних джерел, інформаційних ресурсів мережі Інтернет, передового зарубіжного та вітчизняного досвіду; логічний аналіз; системний аналіз; організаційний аналіз; структурно-функціональний аналіз; теоретичне прогнозування та організаційне моделювання. Результати. Аналіз сучасного стану механізмів взаємодії держави і інститутів громадянського суспільства в Україні свідчить про те, що ці явища ще не набули системного характеру. Незважаючи на певні напрацювання з питань управління на громадських засадах, значні зусилля з боку суб'єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності, державно-громадське управління в Україні недостатньо інституційно сформоване, його функціональна здатність і реальний вплив залишаються ще низькими. В ході дослідження встановлено, що на формування соціальної відповідальності суб'єктів системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності населення в Україні вливають такі чинники: структура економіки; міжнародна практика; недостатньо ефективна система соціального захисту; регуляторний тягар; відсутність інституційної підтримки; наявні порушення норм трудового законодавства. Ключові слова: влада, самоврядування, фітнес, рекреація, партнерство.

The article analyzes the development of scientific thought on the administrative and legal support of relations between the state and the church, as well as reveals the current state of national administrative legislation in the field of religion. It has been established that in the doctrine of administrative law studies of administrative and legal support of relations between the state and the church are of a fragmentary nature. This has a negative impact on the administrative and legal regulation of public relations in the sphere of religion, on the effectiveness of public government bodies implementing state policy in the sphere of religion, and on the state of protection of believers in Ukraine. It is concluded that the state of scientific substantiation of administrative and legal support of the constitutional principles of relations between the state and the church remains unsatisfactory in Ukraine. It is substantiated that in modern conditions of society development, the church, despite all the restrictions enshrined in the constitutional principles of relations between the state and the church, is an active participant in administrative relations. However, the imperfection of the existing mechanisms for the implementation of the right to freedom of religion and the constitutional principles of state-church relations, as well as gaps in the current administrative legislation sometimes lead to the fact that in practice these constitutional provisions are either not implemented in practice or implemented in full or in part, which, in its turn leads to tensions in society over freedom of religion and the activities of religious organizations. ; В статье проведен анализ развития научной мысли по поводу административно-правового обеспечения отношений государства и церкви, а также раскрыто современное состояние национального административного законодательства в сфере религии. Установлено, что в доктрине административного права исследования административно-правового обеспечения отношений государства и церкви носят фрагментарный ха- рактер. Это негативно сказывается на административно-правовом регулировании общественных отношений в сфере религии, на эффективности деятельности субъектов публичного администрирования, которые реализуют государственную политику в сфере религии, и на состоянии защищенности верующих в Украине. Сделан вывод, что состояние научного обоснования административно-правового обеспечения конституционных принципов отношений государства и церкви остается неудовлетворительным в Украине. Обосновано, что в современных условиях развития общества церковь, несмотря на все ограничения, закрепленные в конституционных принципах отношений государства и церкви, является активным участником административных правоотношений. Вместе с тем несовершенство существующих механизмов реализации права человека на свободу вероисповедания и конституционных принципов отношений государства и церкви, а также пробелы в действующем административном законодательстве иногда приводят к тому, что на практике эти конституционные положения или вообще не реализуются, или реализуются лишь частично, что, в свою очередь, приводит к напряжению в обществе по вопросам свободы вероисповедания и деятельности религиозных организаций. ; У статті здійснено аналіз розвитку наукової думки щодо адміністративно-правового забезпечення відносин держави і церкви, а також розкрито сучасний стан національного адміністративного законодавства у сфері релігії. Встановлено, що в доктрині адміністративного права дослідження адміністративно-правового забезпечення відносин держави та церкви носять фрагментарний характер. Це негативно позначається на адміністративно-правовому регулюванню суспільних відносин у сфері релігії, на ефективності діяльності суб'єктів публічного адміністрування, які реалізують держав- ну політику у сфері релігії, та на стані захищеності віруючих осіб в Україні. Зроблено висновок, що стан наукового обґрунтування адміністративно-правового забезпечення конституційних засад відносин держави і церкви залишається незадовільним в Україні. Обґрунтовано, що в сучасних умовах розвитку суспільства церква, попри всі обмеження, які закріплені у конституційних засадах відносин держави та церкви, є активним учасником адміністративних правовідносин. Разом з тим, недосконалість існуючих механізмів реалізації права особи на свободу віросповідання і конституційних засад відносин держави та церкви, а також прогалини в чинному адміністративному законодавстві іноді призводять до того, що на практиці ці конституційні положення або взагалі не реалізуються, або ж реалізуються лише частково, що, в свою чергу, призводить до напруги у суспільстві з питань свободи віросповідання та діяльності релігійних організацій.

Abstract. In terms of globalization of the world economy, the open economy of a country participating in the globalization process becomes an organic element of the world economy and thus receives additional incentives for development. International flows of goods and capital allow countries to get new sources for economic growth. Economic growth is now not only a function of internal but also of external factors. It is they who now determine the modernization tendencies of national economic policies, forcing them to move in accordance with world trends. The purpose of the research is to assess the relationship between economic growth of the country and external factors of its economic development, as well as to identify the dependency between external factors in order to clarify their role in the modernization of national economy. With this aim, the analysis of the main parameters of openness of Ukraine's economy is carried out, as of external factors that influence on the national economic development, changes in the traditional production function under the influence of introduction in it of external factors of development, the estimated indicators of the named influences are modeled. The novelty of the research is the identification of dependency between the forms of openness of the economy and economic growth, the development of a model of relationship between the forms of openness of the economy. Research method. The study is based on a set of economic and economic-mathematical methods that are needed to identify the influence of external factors on the national economy, especially methods of abstraction, systematic and structural-comparative analysis, synthesis and modeling of economic processes. Among the models used in the research is a multifactor regression model. The empirical basis was the materials of official statistics of Ukraine for 1999—2019. The results of research showed: the role of globalization of Ukraine's economy in its economic development, the importance of FDI as an external factor of economic development, the strong link between international capital flows and international flows of goods into the Ukrainian economy, the positive impact of the latter on the former. Keywords: economic growth, globalization, external factors of economic growth, production function, open economy, FDI, foreign trade, government investment policy. JEL Classification F21, F43, F47, F62 Formulas: 7; fig.: 1; tabl.: 8; bibl.: 24. ; Анотація. В умовах глобалізації світової економіки відкрита економіка країни, що бере участь у глобалізаційному процесі, стає органічним елементом світової економіки і завдяки цьому отримує додаткові стимули для розвитку. Міжнародні потоки товарів та капіталу дозволяють отримувати нові джерела для економічного зростання. Економічне зростання відтепер є не лише функцією внутрішніх, а й зовнішніх факторів. Саме вони нині визначають модернізаційні тенденції національних економічних політик, примушуючи їх рухатися відповідно до світових трендів. Метою дослідження є оцінка зв'язку між економічним зростанням країни та зовнішніми факторами її економічного розвитку, а також виявлення залежності між самими зовнішніми факторами задля з'ясування їхньої ролі в модернізації національної економіки. З цією ціллю проводиться аналіз основних параметрів відкритості економіки України як зовнішніх чинників, що впливають на національний економічний розвиток, зміни у традиційній виробничій функції під впливом уведення в неї зовнішніх факторів розвитку, моделюються оціночні показники названих впливів. Новизною є виявлення залежності між формами прояву відкритості економіки та економічним зростанням, розбудова моделі зв'язку форм прояву відкритості економіки. Проведене дослідження базується на сукупності економічних та економіко-математичних методів, які потрібні для ідентифікації впливу зовнішніх факторів на національну економіку, насамперед методи абстрагування, системного і структурно-компаративного аналізу, синтезу і моделювання економічних процесів. До числа використаних у дослідженні моделей належить багатофакторна регресійна модель. Емпіричною основою є матеріали офіційної статистики України за 1999—2019 рр. Результати проведеного дослідження показали: роль глобалізації економіки України в її економічному розвитку, значущість ПІІ як зовнішнього фактору економічного розвитку, сильний зв'язок між міжнародними потоками капіталу і міжнародними потоками товарів в українську економіку, позитивний вплив останніх на перші. Ключові слова: економічне зростання, глобалізація, зовнішні фактори економічного зростання, виробнича функція, відкрита економіка, ПІІ, зовнішня торгівля, державна інвестиційна політика. Формул: 7; рис.: 1; табл.: 8; бібл.: 24.

Summary. The purpose of this study is to show the achievements of Polish historiography in the study of international aspects of the Ukrainian question during 1919–1923. Research methodology is based on the principles of historicism, systemicity, and objectivity. In solving specific problems, methods of historiographical analysis and synthesis were applied. The scientific novelty is that the qualitative completeness of historical information of historiographical sources, the personal contribution of Polish scholars to the study of Ukrainian statehood in the international arena during 1919–1923 is highlighted. Conclusions. The analyzed problem began to be studied in Poland at the scientific level in 1960–1980's. The historians tried to show the place of the Ukrainian question in the system of international relations after the end of the First World War; the attitude of the Entente countries to Ukrainian statehood; Polish-Ukrainian military and diplomatic confrontation for Eastern Galicia; transformation of the political status of Eastern Galicia; actualization of the Ukrainian question in the League of Nations and its place in Polish-Soviet relations, etc. After 1989, an important event in the Polish-Ukrainian studies became the emergence of special monographic studies. The authors deepened the work of historians period of people's Poland, especially in such areas as Pilsudski's federal program, Polish-Ukrainian military-political union of 1920, the Treaty of Riga and the Ukrainian question. In fact, modern researchers were the first to violate the problem of state and legal status Carpathian Ruthenia and Northern Bukovyna. However, despite significant scientific advances, the following aspects need in-depth study: miscalculations and inconsistent actions of Ukrainian governments, that influenced the policies of the victorious states concerning the Ukrainian People's Republic and the Western Ukrainian People's Republic; Anglo-French controversy over the problem of Eastern Galicia; activities of special Entente missions in order to reach a truce between Poland and the Western Ukrainian People's Republic. Polish historians have mostly covered the Ukrainian question through the prism of the foreign policy of the reborn Republic of Poland and Polish national interests. Therefore, it would be good if in the Polish historiography the diplomacy of the UPR and ZUNR in the period of the Ukrainian revolution became a separate topic of research in the future. ; Анотація. Мета дослідження – показати здобутки польської історіографії у вивченні міжнародних аспектів українського питання впродовж 1919–1923 рр. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об'єктивності, а також на методи історіографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що з'ясовано якісну повноту історичної інформації історіографічних джерел, виокремлено персональний внесок польських учених у вивчення питання української державності на міжнародній арені протягом 1919–1923 рр. Висновки. Аналізована проблема почала вивчатися в Польщі на науковому рівні у 60–80-х рр. ХХ ст. Тоді історики намагалися показати: місце українського питання в системі міжнародних відносин після завершення Першої світової війни; ставлення країн Антанти до української державності; польсько-українське військове та дипломатичне протистояння за Східну Галичину; трансформацію політичного статусу Східної Галичини; актуалізацію українського питання в Лізі Націй та його місце у польсько-радянських взаєминах тощо. Після 1989 р. важливою подією у польських україністичних студіях стала поява спеціальних монографічних досліджень. Автори поглибили напрацювання істориків періоду народної Польщі, особливо у таких напрямах, як федеративна програма пілсудчиків, польсько-український військово-політичний союз 1920 р., Ризький договір і українське питання. Сучасні дослідники, по суті, вперше порушили проблему державно-правового статусу Підкарпатської Русі та Північної Буковини. Однак, попри значні наукові досягнення, потребують поглибленого вивчення такі аспекти: прорахунки та непослідовні дії українських урядів, що вплинули на політику держав-переможниць щодо УНР та ЗУНР; англо-французькі суперечності навколо проблеми Східної Галичини; діяльність спеціальних місій Антанти із досягнення перемир'я між Польщею та ЗУНР. Польські історики здебільшого висвітлювали українське питання крізь призму зовнішньої політики відродженої Речі Посполитої та польських національних інтересів. Тому було би добре, якби у польській історіографії дипломатія УНР та ЗУНР в добу Української революції у перспективі стала окремою темою дослідження.

Artykuł odwołuje się w swojej analizie do postrzegania wartości Unii Europejskiej z perspektywy człowieka jako dobra najwyższego w kontekście zmian medialnych oraz protestów kobiet w Polsce pod koniec 2020 roku oraz społecznej aktywności demonstrującej przywiązanie Polaków do UE. Na początku trzeciej dekady XXI wieku istotnymi wartościami, podkreślanymi w przestrzeni publicznej są: dobro jednostek, wolność wypowiadania swoich poglądów, równość polityczna, społeczna oraz ekonomiczna dotycząca wszystkich, niezależnie od rasy, płci, orientacji seksualnej, kultury, religii, sympatii politycznych. Są one podstawą funkcjonowania wspólnoty ludzkiej w tym UE. Przestrzenią do obrony tych wartości, stały się nowe media w tym niezwykle istotne media społecznościowe. Celem niniejszego artykułu jest praktyczna analiza, styku wartości o tradycyjnym, humanistycznym znaczeniu takich, jak kultura słowa oraz debaty publicznej z walką o wolność manifestowania swoich poglądów oraz obrony wartości przy użyciu nowych mediów. Co wbrew pozorom nie jest sprzeczne. Język protestu młodego pokolenia, nie jest poprawny, sięga do wulgaryzmów, ponieważ bardzo często jest to nie tylko zmiana pokoleniowa, lecz odpowiedź na język polityki i polityków. Polem do analizy jest spór polityczno-ideologiczny wywołany na polskiej scenie politycznej. Analiza na gruncie badań politologicznych oraz nauki o mediach, oparta została na badaniu źródeł zarówno literatury naukowej, jak i Internetu oraz mediów społecznościowych. Studium przypadku są wydarzenia związane z protestem kobiet w Polsce oraz innymi wystąpieniami przeciwko polityce rządu. Charakter mediów społecznościowych powoduje, iż nie funkcjonuje w nich cenzura, jakakolwiek kontrola form wyrazu oraz treści. Jest to praktyczna realizacja wolności i prawa do wyrażania swoich poglądów oraz protestu. Taka forma wolności prowadzi do wulgaryzacji życia publicznego. Niejednokrotnie wulgaryzacja, słowna, gesty, symbole i ich użycie mają swoje źródła w obserwacji życia politycznego. Zdaniem autorów, ta forma wyrażania myśli, w tym również służąca obronie podstawowych społecznych wartości wymaga przedefiniowania i zrozumienia kontekstów kulturowych. ; The article refers in its analysis to the perception of the values of the European Union from the human perspective as the highest good in the context of media changes and women's protests in Poland at the end of 2020 and social activity demonstrating Poles' attachment to the EU. At the beginning of the third decade of the 21st century, the important values emphasized in the public space are: the good of individuals, freedom of expression, political, social and economic equality concerning everyone, regardless of race, gender, sexual orientation, culture, religion, political sympathies. They are the basis for the functioning of the human community in this EU. New media, including extremely important social media, have become a space to defend these values. The aim of this article is a practical analysis of the intersection of values with a traditional humanistic meaning, such as the culture of speech and public debate, with the struggle for the freedom to express one's views and defend values using new media. Contrary to appearances, it is not contradictory. The language of protest of the young generation is not correct, it reaches to profanity, because very often it is not only a generational change, but a response to the language of politics and politicians. The field for analysis is the political and ideological dispute sparked on the Polish political scene. Analysis based on political science research and media science was based on researching the sources of both scientific literatures, the Internet and social media. The case studies are related to the women's protest in Poland and other protests against government policy. Due to the nature of social media, there is no censorship, no control of forms of expression and content. It is a practical realization of the freedom and the right to express one's views and protest. This form of freedom leads to a vulgarization of public life. Often, vulgarity, verbal, gestures, symbols and their use have their source in the observation of political life. According to the authors, this form of expressing thoughts, including the one serving to defend basic social values, requires redefining and understanding cultural contexts.

Balıkesir Üniversitesi, Sosyal Bilimler Enstitüsü, İktisat Ana Bilim Dalı ; Sanayi devrimiyle birlikte insanların yaşamsal konforlarının artması neslin çoğalmasına; ihtiyaçların artmasına, ihtiyaç duyulana çabuk ulaşma avantajlarını sağladığı gibi sıkıntıları da beraberinde getirmiştir. Hareketsizleşen insanlar; soluk alma ihtiyacı hissetmeyen robotlara, mekanik cihazlara teslim olmuştur. Ancak; insan gibi işlev gören veya insan hayatını kolaylaştıran her şey diğer varlıklar gibi enerjiye gereksinim duymaktadır. Fosil yakıtlar, tükenmeye yüz tutmuştur. Bu, insanları yeni enerji kaynakları bulmaya yönlendirmiştir. Hemen tükenmeyen, verimi oldukça yüksek olan kaynak arayışları, yenilenebilir enerji politikalarıyla bağdaşmış; vazgeçilmez, sürekli geliştirilebilir bir hal almıştır. Yenilenebilir, temiz, doğa dostu bir enerji kaynağı; dünya üzerindeki tüm politika yapıcıların kalkınma planlarının, ilkini ve en önemlisini oluşturmaktadır. Hükümetlerin sağladıkları kolaylıklar, verdikleri teşvikler; yenilenebilir enerjide pek çok firmayı yatırıma yönlendirmiş, uygun zeminlerde güzel kazanımlara sebep olmuştur. Ancak her yatırımın olumlu olduğu kadar, dezavantaja dönüşebilecek tarafları da mevcuttur. Bu çalışmanın amacı, literatürde fazlasıyla yerini almış yenilenebilir enerji kaynaklarının nasıl oluştuğu ve bu kaynakların türlerini değil, gelir gruplarına göre ülkelerin yenilenebilir enerji yatırımları yaparken hangi faktörlerden ne düzeyde etkilendiğini tespit etmektir. Çalışmanın ilk üç bölümü kavramsal giriş olmak üzere, dördüncü bölüm yöntem, beşinci bölüm gelir durumlarına göre sınıflandırdığımız ülkelerin belirlenen faktörlere göre karşılaştırılması; altıncı bölüm Türkiye açısından faktörleri değerlendirme, yedinci bölüm sonuçlar ve bu ülkelere göre analiz şeklinde sonlanmaktadır. Enerji kaynakların, yenilenebilir enerji ve kaynakları hakkında kısa bilgiler verilmiştir. Dünya'da ve Türkiye'de yenilenebilir enerji incelenmiştir. Yatırım kavramına, enerjiye olan yatırımlara ve teşvik mekanizmalarına değinilmiştir. Yenilenebilir enerji yatırımlarını belirleyen politikalar sınıflandırılmış; faktörlerin daha iyi irdelenebilmesi için kavramsal bir şema oluşturulmuştur. Gelir gruplarına göre sınıflandırılan; baz aldığımız ülkelerdeki yatırımcıların, yatırımlara bakışı, ülkelere ait yöntemlerin çekici-itici unsurları tablo halinde sunulmuştur. Bulgular; teknik bilgi yetersizliği, enerjideki ekonomik politikalar, ülkelerin coğrafi konumu, uygulama alanları, tecrübesizlik hususlarında ve yatırımların artması yönünde fikirler sunmakta, ülkemizle kıyaslamaya imkan vermektedir. ; With the industrial revolution, people's living comfort increased; As it provides the advantages of increasing the needs and reaching the needed ones quickly, it has also brought problems. People who are immobilized; It has been delivered to robots and mechanical devices that do not need to breathe. But; Everything that functions like human beings or makes human life easier needs energy like other beings. Fossil fuels are running out. This has led people to find new sources of energy. The search for resources, which are not immediately exhausted and highly efficient, are compatible with renewable energy policies; It has become an indispensable, continuously improvable. Renewable, clean, environmentally friendly energy source; It constitutes the first and most important development plan of all policy makers around the world. Facilities and incentives provided by governments; It has led many companies to invest in renewable energy and has caused good gains on suitable grounds. However, every investment has positive aspects as well as disadvantages. The purpose of this study is to determine how the renewable energy resources, which have taken place in the literature, are formed and not the types of these resources, but to what extent countries are affected by what factors when making renewable energy investments according to income groups. The first three parts of the study are conceptual introduction, the fourth part is the method, the fifth part is the comparison of the countries we have classified according to their income levels, according to the determined factors; Turkey sixth portions factor for evaluation, seventh section and terminates in the analysis results according to the country. Brief information about energy resources, renewable energy and resources was given. renewable energy in the world and Turkey were examined. The concept of investment, investments in energy and incentive mechanisms are mentioned. Policies affecting renewable energy investments are classified; A conceptual scheme has been created in order to better examine the factors. Classified according to income groups; Investors' view of investments in the countries we take as a basis and the driving-driving factors of the country's methods are presented in a table. Results; It offers ideas about the lack of technical knowledge, economic policies in energy, the geographical location of the countries, application areas, inexperience, and the increase of investments, and allows comparison with our country.

The dissertation is devoted to the problems of the theoretical foundations' deepening, the methodological provisions' refinement, and the certain applied recommendations' preparation for the demographic sustainability strategy's preparation in Ukraine under conditions of globalization.The scientific novelty of the obtained results is associated with the conceptual substantiation of the demographic sustainability strategy's preparation under conditions of globalization, and essential improvement in the theoretical and methodological assessment apparatus of the socio-demographic factors' impact on the economic development dynamics.In the first section "Theoretical and methodological principles of demographic sustainability" the approaches to the interpretation of "demographic sustainability" are analyzed and summarized. The aforementioned category has got the author's definition. Demographic sustainability is the society's ability to support automatically and – using both implicit and explicit compensators – to restore as well as to improve its own structure in the context of social stratification, regarding a set of significant parameters, including the economic activity level as well as educational, professional and competence training; demographic sustainability optimizes the production proportions of intellectual and physical capital, provides intensification and continuity of production, increases the population welfare.In the second section "The empirical study of the Ukrainian population's socio-demographic characteristics" the population's decline over the 1990– 2020 period by more than 10 million people was derived from a set of natural factors and an imperfect and insufficiently systematic and consistent government economic policy as well. It is proved that the demographic policy's priorities should be associated with an increase in the life expectancy; a reduction in all population age strata mortality (e. g., in the working age population stratum, in the juvenile stratum, etc.).In the third section "Development of the governmental demographic strategy in the context of globalization" the necessity of improvements in the mechanism and the analytical tools for assessing the demographic factors' impact on economic growth (involving econometric methods) was sustained. Demographic forecasting and modeling, in particular, the aging processes simulation, are vitally important to formulate effective socio-demographic development strategies, to provide guaranteed income for the people of all age strata, and to improve the health and well-being of all citizens. It was proved that the demographic dividend should be emphasized considering both productivity and consumption. ; Роботу присвячено проблематиці поглиблення теоретичних засад, удосконалення методичних положень та розробки практичних рекомендацій щодо формування і підвищення ефективності стратегії забезпечення демографічної стійкості України в умовах глобалізаційних перетворень.Наукова новизна одержаних результатів полягає у концептуальному обґрунтуванні проблеми формування стратегії демографічної стійкості в умовах глобалізаційних перетворень, удосконаленні теоретико-методичного апарату оцінювання впливу соціально-демографічних чинників на динаміку економічного розвитку.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади демографічної стійкості країни» проаналізовано та узагальнено підходи до трактування категорії «демографічної стійкості». Запропоновано її авторське визначення у якості специфічної здатності суспільства підтримувати та, застосовуючи в разі необхідності імпліцитні та експліцитні компенсатори, відновлювати, а також поліпшувати власну структуру в контексті соціальних страт за низкою значимих параметрів, зокрема щодо рівня економічної активності, а також освітньо-професійної та компетентнісної підготовки населення, на основі чого оптимізуються пропорції продукування людського інтелектуального і фізичного капіталу, забезпечується інтенсифікація та неперервність виробництва, підвищується рівень громадського добробуту.У другому розділі «Емпіричне дослідження соціально-демографічних характеристик населення України» з'ясовано, що скорочення чисельності населення України у 1990–2020 рр. на понад 10 млн осіб обумовлено не лише комплексом природних чинників, а й недосконалою і недостатньо системною й послідовною державною економічною політикою. Доведено, що пріоритетами демографічної політики мають бути: збільшення тривалості життя; зниження смертності населення всіх вікових страт, зокрема осіб працездатного віку, а також дітей; протидія відтоку працездатної молоді з метою мінімізації негативного впливу на виробничий і репродуктивний потенціал.У третьому розділі «Розробка демографічної стратегії держави в контексті глобалізаційних перетворень» зазначено, що активізація процесів економічного зростання потребує удосконалити механізму і аналітичного інструментарію оцінювання впливу демографічних факторів на динаміку розвитку країни з використанням економетричних методів. Важливим є демографічне прогнозування і моделювання, зокрема процесів старіння населення, завдяки чому можливе формулювання дієвих стратегій соціальнодемографічного розвитку, забезпечення гарантій отримання доходу особами різних вікових категорій, покращання стану здоров'я та підвищення добробуту всіх громадян. Визначено, що одержання другого демографічного дивіденду через інтенсифікацію накопичення людського (інтелектуального) капіталу і раціоналізацію структури заощаджень та інвестицій є пріоритетом.

BACKGROUND: Psychosocial interventions for adolescent mental health problems are effective, but evidence on their longer-term outcomes is scarce, especially in low-resource settings. We report on the 12-month sustained effectiveness and costs of scaling up a lay counselor-delivered, transdiagnostic problem-solving intervention for common adolescent mental health problems in low-income schools in New Delhi, India. METHODS AND FINDINGS: Participants in the original trial were 250 school-going adolescents (mean [M] age = 15.61 years, standard deviation [SD] = 1.68), including 174 (69.6%) who identified as male. Participants were recruited from 6 government schools over a period of 4 months (August 20 to December 14, 2018) and were selected on the basis of elevated mental health symptoms and distress/functional impairment. A 2-arm, randomized controlled trial design was used to examine the effectiveness of a lay counselor-delivered, problem-solving intervention (4 to 5 sessions over 3 weeks) with supporting printed booklets (intervention arm) in comparison with problem solving delivered via printed booklets alone (control arm), at the original endpoints of 6 and 12 weeks. The protocol was modified, as per the recommendation of the Trial Steering Committee, to include a post hoc extension of the follow-up period to 12 months. Primary outcomes were adolescent-reported psychosocial problems (Youth Top Problems [YTP]) and mental health symptoms (Strengths and Difficulties Questionnaire [SDQ] Total Difficulties scale). Other self-reported outcomes included SDQ subscales, perceived stress, well-being, and remission. The sustained effects of the intervention were estimated at the 12-month endpoint and over 12 months (the latter assumed a constant effect across 3 follow-up points) using a linear mixed model for repeated measures and involving complete case analysis. Sensitivity analyses examined the effect of missing data using multiple imputations. Costs were estimated for delivering the intervention during the trial and from modeling a scale-up scenario, using a retrospective ingredients approach. Out of the 250 original trial participants, 176 (70.4%) adolescents participated in the 12-month follow-up assessment. One adverse event was identified during follow-up and deemed unrelated to the intervention. Evidence was found for intervention effects on both SDQ Total Difficulties and YTP at 12 months (YTP: adjusted mean difference [AMD] = -0.75, 95% confidence interval [CI] = -1.47, -0.03, p = 0.04; SDQ Total Difficulties: AMD = -1.73, 95% CI = -3.47, 0.02, p = 0.05), with stronger effects over 12 months (YTP: AMD = -0.98, 95% CI = -1.51, -0.45, p < 0.001; SDQ Total Difficulties: AMD = -1.23, 95% CI = -2.37, -0.09; p = 0.03). There was also evidence for intervention effects on internalizing symptoms, impairment, perceived stress, and well-being over 12 months. The intervention effect was stable for most outcomes on sensitivity analyses adjusting for missing data; however, for SDQ Total Difficulties and impairment, the effect was slightly attenuated. The per-student cost of delivering the intervention during the trial was $3 United States dollars (USD; or $158 USD per case) and for scaling up the intervention in the modeled scenario was $4 USD (or $23 USD per case). The scaling up cost accounted for 0.4% of the per-student school budget in New Delhi. The main limitations of the study's methodology were the lack of sample size calculations powered for 12-month follow-up and the absence of cost-effectiveness analyses using the primary outcomes. CONCLUSIONS: In this study, we observed that a lay counselor-delivered, brief transdiagnostic problem-solving intervention had sustained effects on psychosocial problems and mental health symptoms over the 12-month follow-up period. Scaling up this resource-efficient intervention is an affordable policy goal for improving adolescents' access to mental health care in low-resource settings. The findings need to be interpreted with caution, as this study was a post hoc extension, and thus, the sample size calculations did not take into account the relatively high attrition rate observed during the long-term follow-up. TRIAL REGISTRATION: ClinicalTrials.gov NCT03630471.

Based on the analysis of the official yearbooks of Japanese government structures – Ministry of Defense and Ministry of Foreign Affairs ("Whitebook of Defense", "Diplomatic Bluebook") identified main threats in the Asia-Pacific region for modern Japan. The key trends in the policy of China, North Korea and the Russian Federation are analyzed, which create tensions in relations with Japan and are reasons of destabilization in the region. Particular attention is paid to military developments and actions carried out by Japan's immediate neighbors. Key measures taken by the Japanese leadership to counter these threats are highlighted. It is determined that around Japan are concentrated states that have significant military potential in both quantitative and qualitative terms. Clear tendencies concerned further increase of military capacity and intensify the activities of armed forces of the region are observed. This makes country's leadership to look for new approaches to solve security problems. In December 2013, a national security strategy was approved. The main purpose of the strategy is to provide peace, stability and prosperity of the international community in the Asia-Pacific region from the standpoint of active pacifism. In December 2018, at conference National Security Council and Cabinet of Ministers of Japan has been approved Main National Defense Program. It defines the defense potential and required level of defense of Japan in the next ten years. Among planned measures aimed at strengthening defense capabilities includes: the increase of opportunities in such new areas as space, cyberspace and electromagnetic space; the increase in naval and air forces, the potential of air attack means, the comprehensive potential of air and missile defense, the potential of mobile deployment and other traditional types of defense; increasing the defense by making stocks of ammunition and fuel; safety of maritime transport routes and all important infrastructures; strengthening key components of defense potential by increasing human potential and the capacity of technological and industrial bases, as well as reviewing technical equipment, etc. It is stated that now it is possible to record only the main trends in the process of developing the concept of defense and identify key areas in which it can move. At the same time, the growth of the military force in Japan's national security strategy at the present stage is recorded. ; На основі аналізу офіційних щорічних звітів японських урядових структур – Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ ("Біла книга оборони", "Дипломатична синя книга") визначено основні актуальні загрози в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні для безпеки сучасної Японії. Особлива увага приділяється військовим розробкам та діям безпосередніх сусідів Японії. Проаналізовано ключові тенденції у військовій політиці Китаю, Північної Кореї та Російської Федерації, які створюють напруженість у відносинах з Японією та є причиною дестабілізації у регіоні. Виділено ключові заходи, вжиті японським керівництвом для протидії цим загрозам. Визначено, що навколо Японії зосереджені держави, що мають значний військовий потенціал як у кількісному, так і в якісному відношенні. Спостерігаються чіткі тенденції щодо подальшого збільшення військових ресурсів та активізації діяльності збройних сил регіону. Це змушує керівництво країни шукати нові підходи до вирішення проблем безпеки. У грудні 2013 року була затверджена стратегія національної безпеки. Основною метою стратегії є забезпечення миру, стабільності та процвітання міжнародного співтовариства в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні з позицій активного пацифізму. У грудні 2018 року на конференції Радою національної безпеки та Кабінетом Міністрів Японії була затверджена Головна програма національної оборони. Вона визначає військовий потенціал та необхідний рівень оборони Японії протягом наступних десяти років. До числа запланованих заходів, спрямованих на зміцнення обороноздатності, належать: збільшення можливостей у таких нових областях, як космос, кіберпростір та електромагнітний простір; збільшення військово-морських та повітряних сил, нарощування потенціалу засобів повітряної атаки, протиповітряної та протиракетної оборони, мобільного розгортання та інших традиційних видів оборони; підвищення оборони шляхом резервування запасів боєприпасів та палива; безпека маршрутів морського транспорту та всіх важливих інфраструктур; посилення ключових складових оборонного потенціалу за рахунок збільшення людського потенціалу та спроможності технологічних та промислових баз, а також перегляду технічного оснащення тощо. Констатується, що зараз можна фіксувати лише основні тенденції в процесі розробки концепції оборони і виділити ключові напрямки в яких вона може рухатись. У той же час фіксується зростання військового елементу в стратегії національної безпеки Японії на сучасному етапі.

The article examines the legal and organizational support of public administration in the implementation of state policy in the field of state border security. It is noted that the regulatory and legal support of the entities of state border protection remains at the appropriate level and has a steady trend towards further improvement, despite the problems of inconsistency between the theoretical and practical components of the rule-making process. Organizational support of the system of entities of state border security is associated with the establishment of the internal structure of the system, the estab- lishment of functions and tasks of relevant entities, their relationships in the overall structure, as well as the distribution of competencies in certain areas of their activities. The system of entities of security in the field of the state border is defined and their classification according to competence is carried out. It is concluded that the organizational structure of the entities allows to ensure the implementation of their functions. At the same time, the analysis of the functions of these entities indicates that there are still problems in management that do not allow to respond quickly to current threats and challenges in the border area. The structure of the State Border Guard Service of Ukraine entities in the field of state border security. The State Border Guard Service of Ukraine, within its powers, coordinates the activities of state bodies that exercise various types of control when crossing the state border of Ukraine or participate in ensuring the state border regime, border regime and regime at checkpoints across the state border of Ukraine. The analysis of directions of activity of the system of bodies of protection of the state border is carried out. Emphasis is placed on the procedure and conditions for citizen participation in the protection of the state border. Public formations for the protection of public or- der and the state border are created and operate in coop- eration with law enforcement agencies, the State Border Guard Service of Ukraine, executive authorities and local governments, adhering to the principles of humanism, legality, publicity, voluntariness, human and civil rights and freedoms. and legitimate interests of legal entities, equality of members of these formations. ; У статті досліджуються правове та організаційне забезпечення діяльності суб'єктів державного управління при реалізації державної політики у сфері безпеки державного кордону. Зазначено, що нормативно-правове забезпечення діяльності суб'єктів захисту державного кордону залишається на належному рівні та має стійкі тенденції до подальшого вдосконалення, незважаючи на наявність проблем невідповідності теоретичної та практичної складових нормотворчого процесу. Організаційне забезпечення функціонування системи суб'єктів безпеки державного кордону пов'язано зі встановленням внутрішньої структури даної системи, встановлення функцій та завдань відповідних суб'єктів, їх взаємозв'язків у загальній структурі, а також розподіл компетенцій щодо визначених напрямів їх діяльності. Визначена система суб'єктів забезпечення безпеки у сфері державного кордону та здійснена їх класифікація відповідно до компетенції. Зроблений висновок, що організаційна структура суб'єктів дозволяє забезпечувати реалізацію покладених на них функцій. Разом з тим, аналіз функцій цих суб'єктів вказує на те, що зберігаються проблеми в управлінні, які не дозволяють оперативно реагувати на сучасні загрози та виклики, які мають місце в прикордонній сфері Досліджена структура Державної прикордонної служби України та визначена її координуюча роль серед інших суб'єктів у сфері забезпечення безпеки державного кордону. Державна прикордонна служба України в межах своїх повноважень координує діяльність державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України. Здійснений аналіз напрямів діяльності системи органів захисту державного кордону. Акцентована увага на порядку та умовах для участі громадян в охороні державного кордону. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонноюслужбою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.

Korolevska N. Yu. The concept of «welfare state» inthe works of Ukrainian political scientists: constitutionalissues (part two). – Article.The aim of the article was to analyze the works ofUkrainian experts in political science on social policyand social partnership, which may be useful in the studyof the constitutional foundations of the welfare statein Ukraine. This is part two of the study, which for thepurpose of publication in professional journals is dividedinto parts (taking into account the requirements for thevolume of a standard scientific article).The first of the selected works is the work ofT.M. Lyashenko "Social partnership as a factor of politicaland social stability in Ukraine". It is suggested to pay thegreatest attention to how the author analyzes the modelsof social partnership and proposes a democratic model forUkraine. It is proposed to agree with her argument aboutthe inadmissibility of the other two models - both social18Прикарпатський юридичний вісникdemocratic and conservative. Regarding the latter model,the author's argumentation is strengthened: normativetendencies are very strong in Ukrainian society, andduring the Soviet era the skills of charity and other sociallyuseful activities and projects were too lost. Therefore,it is hardly possible to continue the development of thewelfare state without the active participation of the stateitself - and therefore, regulation of these processes will benecessary.The second analyzed work was the work of L.V. Yarova"Social policy as a factor in ensuring Ukraine's Europeanintegration". It is emphasized that traditionally inlegal research it is a question of harmonization of thelegislation of Ukraine and the legislation of the EuropeanUnion, about the National program of adaptation of thelegislation of Ukraine to the legislation of the EuropeanUnion. And the author also draws attention to therelationship between business and government, businessand society, where corporate and other types of socialnorms come to the fore, rather than legal norms.It is emphasized that during the research the authordid not overlook the need to analyze the situation on theanalyzed issues in Ukraine both in the historical pastand at the present stage. It is valuable that she describedthe relevant issues, problems not in themselves, but in acomparative dimension.It is summarized that the conclusions and proposals ofL.V. Yarova is of great interest to legal professionals, butmostly not to constitutional law professionals. ; роботах українських фахівців із політичних наук:конституційна проблематика (частина друга). – Стаття.Метою статті було проаналізувати праці україн-ських фахівців із політичних наук про соціальну по-літику та соціальне партнерство, що можуть статиу нагоді під час дослідження конституційних засадсоціальної держави в Україні. Це частина друга дослі-дження, яке з метою оприлюднення у фахових видан-нях розбито на частини (з урахуванням вимог до обсягустандартної наукової статті).Першою з вибраних праць є робота Т.М. Ляшен-ко «Соціальне партнерство як фактор політичної тасоціальної стабільності в Україні». Найбільшу увагузапропоновано звернути на те, як авторка аналізує мо-делі соціального партнерства та пропонує для Українидемократичну модель. Запропоновано погодитися з їїаргументацію щодо неприйнятності двох інших мо-делей: соціально-демократичної та консервативної.Щодо останньої моделі посилено авторську аргумен-тацію: в українському суспільстві дуже сильними єнормативістські тенденції, а за період радянської добинадто втрачені навички благодійності, інших соціаль-но корисних для суспільства активностей, проєктів.Тому навряд чи можна продовжувати розбудову со-ціальної держави без активної участі самої держави,а отже, нормативна регламентація цих процесів буденеобхідною.Другою проаналізованою працею була роботаЛ.В. Ярової «Соціальна політика як чинник забез-печення європейської інтеграції України». Підкрес-лено, що традиційно у юридичних дослідженняхйдеться про гармонізацію законодавства України тазаконодавства Європейського Союзу, про Загально-державну програму адаптації законодавства Украї-ни до законодавства Європейського Союзу. А авторкапривертає увагу також і до взаємовідносин бізнесу тавлади, бізнесу і суспільства, де на перший план висту-пають корпоративні та інші види соціальних норм, а неправові норми.Наголошено, що під час проведення дослідженняавторка не оминула увагою необхідність аналізу ситуа-ції з аналізованої проблематики в Україні як в історич-ному минулому, так і на сучасному етапі. Цінним є те,що вона охарактеризувала відповідні питання, пробле-ми не самі по собі, а у порівняльному вимірі.Резюмовано, що висновки та пропозиції Л.В. Яро-вої представляють неабиякий інтерес для фахівців ізюридичних наук, але здебільшого не для фахівців зконституційного права.

ABSTRACTComparative Analysis of Traffic Accidents on Cikopo–Palimanan Toll Roads Before and During the Covid-19 Pandemic: Economic conditions, education and all aspects of Indonesian people's lives have been affected by the emergence of the Covid-19 pandemic so that the government implemented a Large-Scale Social Restriction (PSBB) policy at the beginning of 2020. From 2019 to July 2020, through data from the West Java POLDA Satlantas police and Astra Infra Toll Cipali PT Lintas Marga Sedaya as toll road operators, there were 1,075 traffic accidents on toll roads. The purpose of this study was to compare the level and fatality of accidents before and during the Covid-19 pandemic and to find out the differences in traffic accident-prone locations on toll roads before and during the Covid-19 pandemic. The research method used in this study is the variable rate of accidents, fatalities, traffic accident-prone locations using the HIRA (Hazard Identification Risk Assessment) analysis technique. The results of this study On Lane A of the Cikopo Palimanan Toll Road Before and During the Covid-19 Pandemic, there were 2 (two) similar accident-prone locations while the other 11 (eleven) prone locations were different. On Lane B of the Cikopo Palimanan Toll Road Before and During the Covid-19Pandemic, there was 1 (one) same accident-prone location while the other 14 (fourteen) prone locations were different. Results of the study, it can be concluded that there are differences in the parameters of accident-prone locations and the level of traffic accidents, while the fatality rate of traffic accidents is no difference between before the Covid-19 pandemic and during the Covid-19pandemic. Based on the Analysis (Hazard Identification Risk Assessment) road infrastructure Toll roads, the highest risk value for traffic accidents on the Cikopo – Palimanan toll road is on lane A STA 75+700, 82+100, 90+900, 100+700, 111+500, 114+300, 123+800, 151+ 300,153+500, 164+700 on lane B STA 74+100, 185+000.Keywords: Traffic Prone Location, Comparison, Before and During Covid-19ABSTRAKKondisi perekonomian, pendidikan dan segala aspek kehidupan masyarakat Indonesia terdampak oleh munculnya pandemi Covid-19 sehingga pemerintah menerapkan kebijakan Pembatasan Sosial Berskala Besar (PSBB) di awal tahun 2020. Pada tahun 2019 hingga Juli 2020 melalui data kepolisian Satlantas POLDA Jawa Barat dan Astra Infra Tol Cipali PT Lintas Marga Sedaya selaku operator jalan tol terdapat 1.075 Kejadian Kecelakaan lalu lintas di jalan tol. Tujuan dari penelitian ini adalah membandingkan tingkat dan fatalitas kecelakaan sebelum dan pada saat pandemi Covid-19 serta Mengetahui perbedaan lokasi rawan kecelakaan lalu lintas di ruas jalan tol sebelum dan pada saat pandemi Covid-19. Metode penelitian yang digunakan dalam penelitian ini adalah variabel tingkat kecelakaan, fatalitas, lokasi rawan kecelakaan lalu lintas menggunakan tekniki analisis HIRA (Hazard Identification Risk Assesment). Hasil penelitian ini Pada Jalur A Tol Cikopo Palimanan Sebelum dan Saat Pandemi Covid-19ada 2 (dua) lokasi rawan kecelakaan yang sama sedangkan 11 (sebelas) lokasi rawan yang lainnya berbeda. Pada Jalur B Tol Cikopo Palimanan Sebelum dan Saat Pandemi Covid-19ada 1 (satu) lokasi rawan kecelakaan yang sama sedangkan 14 (empat belas) lokasi rawan yang lainnya berbeda. Dari hasil penelitian dapat disimpulkan bahwa ada perbedaan pada parameter lokasi rawan kecelakaan dan tingkat kecelakaan lalu lintas, sedangkan tingkat fatalitas kecelakaan lalu lintas tidak ada perbedaan antara sebelum pandemi Covid-19 dan pada saat pandemi covid 19. Berdasarkan Analisis (Hazard Identification Risk Assesment) infrastruktur jalan tol diperoleh Nilai Risiko terjadinya kecelakaan lalu lintas di jalan tol Cikopo – Palimanan tertinggi yaitu pada jalur A STA 75+700, 82+100, 90+900, 100+700, 111+500, 114+300, 123+800, 151+300,153+500, 164+700 pada jalur B STA 74+100, 185+000.Kata kunci: Lokasi Rawan, Komparasi, Sebelum dan Saat Covid-19

The article analyzes the legal regulation of vaccination in different countries and the attitude of the population of these countries to such preventive measures in a pandemic COVID-19. A scientific and theoretical study of the rights of the individual to vaccination as the most important and indispensable measure aimed at eliminating infectious diseases and preventing their spread. It is argued that the situation with the coronary virus pandemic in the world is related to the need for comprehensive measures to counter its spread and requires decisive joint international political, legal and medical measures. It is noted that the delay in adopting such measures is detrimental to the lives of a large part of the population. Thus, the legislation of our state provides for the right of every citizen to receive qualified medical care through preventive measures, including free vaccination against coronavirus COVID-19. It is emphasized that there is no abstract right of citizens to vaccination (separate from the right to health or its protection), it should be noted about the duty. Instead, we should talk about the social right of citizens to receive free preventive measures in the form of vaccinations (in fact, we are talking about free medical services in the form of vaccination) and personal (civil) right of citizens to refuse vaccinations. However, today the ambiguous attitude to modern vaccination of citizens should be considered as a policy of different states and the response of their citizens to decisions made by competent government agencies in this area. The Laws of Ukraine "On Ensuring the Sanitary and Epidemic Welfare of the Population", "On Protection of the Population from Infectious Diseases" were analyzed for the basic provisions on vaccination of the population, taking into account world experience. It was concluded that the right to preventive health measures is enshrined in the European Charter of Patients' Rights, which states that "everyone has the right to adequate medical care aimed at preventing the disease". In 2018, as part of the European Immunization Week, it was determined that vaccination is both a human right and a collective duty. ; У статті проаналізовано правове регулювання вакцинації в різних країнах світу і ставлення населення цих країн до проведення подібних профілактичних заходів за умов пандемії COVID-19. Проведено науково-теоре­тичне дослідження прав особи на вакцинацію як найважливішого та незамінного заходу, спрямованого на лікві­дацію інфекційних хвороб і попередження їх поширення. Аргументовано, що ситуація з пандемією коронавірусу пов'язана з необхідністю проведення комплексних заходів для протидії її поширенню та вимагає вжиття рішучих спільних міжнародних політико-правових і медичних заходів. Зазначено, що зволікання в ухваленні таких заходів йде на шкоду збереження життів значної частини населення. Таким чином, за законодавством нашої держави передбачене право кожного громадянина на отри­мання кваліфікованої медичної допомоги шляхом профілактичних заходів, які включають безкоштовну вакцина­цію від коронавірусу COVID-19. Наголошено на тому, що не існує абстрактного права громадян на щеплення (окремого від права на здо­ров'я або його охорону), так само, як і обов'язку. Замість цього слід говорити про соціальне право громадян на проведення щодо них безкоштовних профілактичних заходів у вигляді щеплень (по суті, йдеться про безкоштовні медичні послуги у вигляді вакцинації) й особистого (цивільного) права громадян на відмову від щеплень, однак сьогодні неоднозначне ставлення до сучасної вакцинації громадян слід розглядати як політику різних держав і реагування громадян на рішення, що приймаються компетентними державними структурами у цій сфері. Проаналізовано Закони України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» на предмет основних положень щодо вакцинації населення з урахуванням світового досвіду. Зроблено висновок, що право на медичні профілактичні заходи закріплено в Європейській хартії прав паці­єнтів, де зазначено, що «кожна людина має право на належне медичне обслуговування, спрямоване на попере­дження захворювання». У 2018 р. в рамках Європейського тижня імунізації було визначено, що вакцинація - це одночасно право кожної людини та колективний обов'язок.

Summary. The purpose of this study is to show the achievements of Polish historiography in the study of international aspects of the Ukrainian question during 1919–1923. Research methodology is based on the principles of historicism, systemicity, and objectivity. In solving specific problems, methods of historiographical analysis and synthesis were applied. The scientific novelty is that the qualitative completeness of historical information of historiographical sources, the personal contribution of Polish scholars to the study of Ukrainian statehood in the international arena during 1919–1923 is highlighted. Conclusions. The analyzed problem began to be studied in Poland at the scientific level in 1960–1980's. The historians tried to show the place of the Ukrainian question in the system of international relations after the end of the First World War; the attitude of the Entente countries to Ukrainian statehood; Polish-Ukrainian military and diplomatic confrontation for Eastern Galicia; transformation of the political status of Eastern Galicia; actualization of the Ukrainian question in the League of Nations and its place in Polish-Soviet relations, etc. After 1989, an important event in the Polish-Ukrainian studies became the emergence of special monographic studies. The authors deepened the work of historians period of people's Poland, especially in such areas as Pilsudski's federal program, Polish-Ukrainian military-political union of 1920, the Treaty of Riga and the Ukrainian question. In fact, modern researchers were the first to violate the problem of state and legal status Carpathian Ruthenia and Northern Bukovyna. However, despite significant scientific advances, the following aspects need in-depth study: miscalculations and inconsistent actions of Ukrainian governments, that influenced the policies of the victorious states concerning the Ukrainian People's Republic and the Western Ukrainian People's Republic; Anglo-French controversy over the problem of Eastern Galicia; activities of special Entente missions in order to reach a truce between Poland and the Western Ukrainian People's Republic. Polish historians have mostly covered the Ukrainian question through the prism of the foreign policy of the reborn Republic of Poland and Polish national interests. Therefore, it would be good if in the Polish historiography the diplomacy of the UPR and ZUNR in the period of the Ukrainian revolution became a separate topic of research in the future. ; Анотація. Мета дослідження – показати здобутки польської історіографії у вивченні міжнародних аспектів українського питання впродовж 1919–1923 рр. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об'єктивності, а також на методи історіографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що з'ясовано якісну повноту історичної інформації історіографічних джерел, виокремлено персональний внесок польських учених у вивчення питання української державності на міжнародній арені протягом 1919–1923 рр. Висновки. Аналізована проблема почала вивчатися в Польщі на науковому рівні у 60–80-х рр. ХХ ст. Тоді історики намагалися показати: місце українського питання в системі міжнародних відносин після завершення Першої світової війни; ставлення країн Антанти до української державності; польсько-українське військове та дипломатичне протистояння за Східну Галичину; трансформацію політичного статусу Східної Галичини; актуалізацію українського питання в Лізі Націй та його місце у польсько-радянських взаєминах тощо. Після 1989 р. важливою подією у польських україністичних студіях стала поява спеціальних монографічних досліджень. Автори поглибили напрацювання істориків періоду народної Польщі, особливо у таких напрямах, як федеративна програма пілсудчиків, польсько-український військово-політичний союз 1920 р., Ризький договір і українське питання. Сучасні дослідники, по суті, вперше порушили проблему державно-правового статусу Підкарпатської Русі та Північної Буковини. Однак, попри значні наукові досягнення, потребують поглибленого вивчення такі аспекти: прорахунки та непослідовні дії українських урядів, що вплинули на політику держав-переможниць щодо УНР та ЗУНР; англо-французькі суперечності навколо проблеми Східної Галичини; діяльність спеціальних місій Антанти із досягнення перемир'я між Польщею та ЗУНР. Польські історики здебільшого висвітлювали українське питання крізь призму зовнішньої політики відродженої Речі Посполитої та польських національних інтересів. Тому було би добре, якби у польській історіографії дипломатія УНР та ЗУНР в добу Української революції у перспективі стала окремою темою дослідження.