Suchergebnisse

The purpose of this paper is to evaluate and estimate market risk for the ten major industries in Vietnam. The focus of the empirical analysis is on the energy sector, which has been designated as one of the four key industries, together with services, food, and telecommunications, targeted for economic development by the Vietnam Government through to 2020. The oil and gas industry is a separate energy-related major industry, and it is evaluated separately from energy. The data set is from 2009 to 2017, which is decomposed into two distinct sub-periods after the Global Financial Crisis (GFC), namely the immediate post-GFC (2009–2011) period and the normal (2012–2017) period, in order to identify the behavior of market risk for Vietnam's major industries. For the stock market in Vietnam, the website used in this paper provided complete and detailed data for each stock, as classified by industry. Two widely used approaches to measure and analyze risk are used in the empirical analysis, namely Value-at-Risk (VaR) and Conditional Value-at-Risk (CVaR). The empirical findings indicate that Energy and Pharmaceuticals are the least risky industries, whereas oil and gas and securities have the greatest risk. In general, there is strong empirical evidence that the four key industries display relatively low risk. For public policy, the Vietnam Government's proactive emphasis on the targeted industries, including energy, to achieve sustainable economic growth and national economic development, seems to be working effectively. This paper presents striking empirical evidence that Vietnam's industries have substantially improved their economic performance over the full sample, moving from relatively higher levels of market risk in the immediate post-GFC period to a lower risk environment in a normal period several years after the end of the calamitous GFC.

The purpose of this paper is to evaluate and estimate market risk for the ten major industries in Vietnam. The focus of the empirical analysis is on the energy sector, which has been designated as one of the four key industries, together with services, food, and telecommunications, targeted for economic development by the Vietnam Government through to 2020. The oil and gas industry is a separate energy-related major industry, and it is evaluated separately from energy. The data set is from 2009 to 2017, which is decomposed into two distinct sub-periods after the Global Financial Crisis (GFC), namely the immediate post-GFC (2009&ndash ; 2011) period and the normal (2012&ndash ; 2017) period, in order to identify the behavior of market risk for Vietnam&rsquo ; s major industries. For the stock market in Vietnam, the website used in this paper provided complete and detailed data for each stock, as classified by industry. Two widely used approaches to measure and analyze risk are used in the empirical analysis, namely Value-at-Risk (VaR) and Conditional Value-at-Risk (CVaR). The empirical findings indicate that Energy and Pharmaceuticals are the least risky industries, whereas oil and gas and securities have the greatest risk. In general, there is strong empirical evidence that the four key industries display relatively low risk. For public policy, the Vietnam Government&rsquo ; s proactive emphasis on the targeted industries, including energy, to achieve sustainable economic growth and national economic development, seems to be working effectively. This paper presents striking empirical evidence that Vietnam&rsquo ; s industries have substantially improved their economic performance over the full sample, moving from relatively higher levels of market risk in the immediate post-GFC period to a lower risk environment in a normal period several years after the end of the calamitous GFC.

This study investigates how support for Social Europe is related to citizens' welfare attitudes. On the one hand, welfare attitudes can spill over from the national to the European level, given that Social Europe aims to achieve similar goals to those of national welfare states. On the other hand, support for the welfare state can be an obstacle, if citizens perceive the nation state and the European Union as competing or substituting governance levels. Using data from the 2014 Belgian National Election Study, we take a multidimensional approach to Social Europe, capturing attitudes toward social regulations, member state solidarity, European social citizenship, and a European social security system. Results demonstrate that citizens who are more positive about the welfare state are also more supportive of Social Europe. However, positive welfare attitudes do not affect all dimensions of Social Europe to the same extent. The spillover effect of support for basic welfare state principles is strongest for policy instruments of Social Europe that are less intrusive to national welfare states (EU social regulations). By contrast, welfare state critique has a stronger impact on support for more intrusive instruments (European social citizenship).

Im Jahr 2017 feiert die Europäische Union das 30-jährige Bestehen des ERASMUS-Programms, einer der profiliertesten Bemühungen jungen Menschen Europa und die Europäische Union näherzubringen. Was verbirgt sich dahinter und welche neuen Akzente werden im Rahmen von Erarsmus+, dem Nachfolgeprogramm, gesetzt. Der Artikel geht diesen Fragen nach und gibt einen kompakten Überblick über Bildungsprogramme der EU unter besonderer Berücksichtigung der Erasmus-Programme. (DIPF/Orig.) ; In 2017, the European Union celebrates 30 years of ERASMUS Programme, one of its most ambitious efforts undertaken to make young people familiar with Europe and the European Union. What does this programme stand for and what are new accents provided by Erasmus+, its follow-up programme? This paper tackles these questions and provides a concise overview on education programmes launched by the European Union while paying special attention to Erasmus programmes. (DIPF/Orig.)

Food Additives and Contaminants Vol.19 Nr.Suppl., 144 - 162 ; Changes in the way foods are produced, distributed, stored and retailed, reflecting the continuing increase in consumer demands for improved quality and extended shelf-life for packaged foods, are placing ever-greater demands on the performance of food packaging. Consumers want to be assured that the packaging is fulfilling its function of protecting the integrity, quality, freshness and safety of foods. To provide this assurance and help improve the performance of the packaging, innovative active and intelligent packaging concepts are being developed and applied in various countries. In Europe, however, the development and application of active and intelligent packaging systems have been limited thus far. The main reasons are legislative restrictions and a lack of knowledge about consumer acceptance, the efficacy of such systems, and the economic and environmental impact they may have. Therefore, in 1999, a European study was started within the framework of the EU FAIR R&D programme. It aims to initiate amendments to European legislation for food-contact materials to establish and implement active and intelligent systems within the current relevant regulations for packaged food in Europe. This paper presents an overview of existing active and intelligent systems and their current and future food-related applications. In addition, developments and trends in active and intelligent food packaging are discussed. The objectives and the work programme of the European project are reviewed and the results obtained so far are presented. The benefits for both the European consumer and the European food and food-packaging industries are highlighted. ; Changes in the way foods are produced, distributed, stored and retailed, reflecting the continuing increase in consumer demands for improved quality and extended shelf-life for packaged foods, are placing ever-greater demands on the performance of food packaging. Consumers want to be assured that the packaging is fulfilling its function of protecting the integrity, quality, freshness and safety of foods. To provide this assurance and help improve the performance of the packaging, innovative active and intelligent packaging concepts are being developed and applied in various countries. In Europe, however, the development and application of active and intelligent packaging systems have been limited thus far. The main reasons are legislative restrictions and a lack of knowledge about consumer acceptance, the efficacy of such systems, and the economic and environmental impact they may have. Therefore, in 1999, a European study was started within the framework of the EU FAIR R&D programme. It aims to initiate amendments to European legislation for food-contact materials to establish and implement active and intelligent systems within the current relevant regulations for packaged food in Europe. This paper presents an overview of existing active and intelligent systems and their current and future food-related applications. In addition, developments and trends in active and intelligent food packaging are discussed. The objectives and the work programme of the European project are reviewed and the results obtained so far are presented. The benefits for both the European consumer and the European food and food-packaging industries are highlighted.

"This book comparatively examines the preferences of four key arms-producing states towards European joint armaments programmes. The European defence market is characterised by a mixture of inter-state competition and European cooperation, and this work assesses why countries sometimes decide to cooperate with their partners, while in other instances they refrain from doing so. In order to shed light on this empirical puzzle, the book focuses on state-defence industry relations in the four major European arms producers: France, Germany, Italy and the UK. The main argument is that the public or private governance of industrial suppliers and market size are the two decisive variables that explain the simultaneous presence of cooperation and competition in European defence procurement. Specifically, it argues that in public governance ecosystems, arms industries are able to 'capture' the state's decision-making processes to their own advantage. In private governance ecosystems, the state is relatively autonomous from defence industry's influence and able to pursue larger macro-economic and military benefits. Moreover, the strategy pursued by governments and defence firms is decisively shaped by market size because of its importance in determining the relative costs and benefits of collaborative arrangements. This book will be of much interest to students of EU policy, defence studies, European politics and International Relations"--

Abstract. Contributing to support the diffusion of an European culture and sense of citizenship. This is the aim of the book "Italy in a European Context: Research in Business, Economics, and the Environment" edited by Donatella Strangio & Giuseppe Sancetta. It is a collection of scholarly articles that cover the main issues related to role of Italy offering different perspectives ranging from economics and management, among others. It is a good read not only for students and scholars with a specific interest in the subject, but also for the institutions willing to reflect on the various issues surrounding the book. The authors contributing to this handbook are leading scholars conducting research on different fields. In fact, one of the main strengths of the book is the variety of perspectives offered by its chapters. After an introduction by the editors, the book is structured into two parts. The first section helps in understanding the critical role played by EU economic policies and aspects that concern political and social inequality. The second section of the book focuses on issues concerning counterfeiting, finance and environment.Keywords. Economic history, Monetary policy, Environmental economics, Political economy, Counterfeiting, Operating risk, Business management, Energy efficiency, Green economy, Climate change.JEL. A10, A33, E40, N20, O10, O20, M20, M38.

Статья посвящена анализу особенностей развития языка в современных условиях, роли языка в развитии этнической культуры, ее связи с жизнедеятельностью этносов, государственной языковой политикой в многонациональных государствах. В качестве методологии выступает экологический подход к определению языка, его роли и функций. Авторы анализируют факторы, оказывающие влияние на степень витальности бурятского языка в современных условиях. Одной из главных проблем в развитии бурятского языка является сужение ареала его использования до семейно-бытовой сферы. Бурятский язык частично представлен в образовательной и культурной сферах, его использование в науке можно считать довольно символичным. Республика стремится к расширению сферы его применения путем принятия различных законодательных актов. Вместе с тем для решения противоречий необходим особый механизм, учитывающий специфику культурно-образовательной среды Республики Бурятия. ; The article analyzes characteristics of language development in the present conditions, the role of language in the development of ethnic culture and its connection with the life of ethnic groups, the state language policy in multinational state. The research is based on the ecological approach to the definition of language. The authors analyze factors influencing the degree of the Buryat language vitality in modern conditions. One of the main problems in the development of the Buryat language is narrowing its range of using to the family and domestic sphere. The Buryat language is only partially represented in the educational and cultural spheres, its use in the scientific field can be considered quite symbolic. The community, educational institutions, mass media, different levels of government of the Republic of Buryatia implement various activities that contribute to the creation of a special language environment. The article concerns measures for providing language situation. To solve this problem a special mechanism that would account the specifics of cultural and educational environment in the Republic of Buryatia is needed.

Prologue -- Introduction -- Part I . The Rise And Fall -- One. Operation Bootstrap -- Two. Operation Bootstrap and the Statehood Surge -- Three. The Demise of Section 936 -- Four. The Turning Point -- Five. The Breakdown of the Public Corporations -- Six . The Demise of the Government Development Bank -- Seven. "That Is Nuts": Puerto Rico's Labor Policy -- Eight. Will Puerto Rico Become a State? -- Nine. The Future of Puerto Rico -- Part II . The His Torical Context -- Ten. A "Troubled" Relationship -- Eleven. A Century of Miscommunication and Misunderstanding -- Epilogue. The Pandemic, the "Curse," the "Fix" -- Notes -- Index.

20 февраля 2016 г. на факультете гуманитарных и социальных наук Российского университета дружбы народов был проведен организованный кафедрой сравнительной политологии «круглый стол» на тему «В режиме санкций»: проблемы экономического и политического развития России». Участие в «круглом столе», в рамках которого был затронут широкий круг вопросов, связанных с экономическими и политическими последствиями введенных в отношении России санкций и российских контрсанкций в отношении западных стран, а также дальнейшими перспективами политического и экономического развития России, сотрудничества со странами Запада, приняли сотрудники ФГСН РУДН, аспиранты и студенты политологических кафедр РУДН, студенты факультета прикладной политологии НИУ-ВШЭ, а также эксперты-политологи.The paper comprises the materials of the "round-table" "Within sanctions regime: problems and perspectives of Russian economic and political development" which was organized by the chair of the comparative politics of the Peoples` Friendship University of Russia (PFUR) and took place on February 20. 2016 on the faculty of the humanities and social sciences. Among the questions discussed within the "round table" were economic and political aftermaths of the sanctions imposed on Russia by the West and Russian countersanctions against the EU, USA and the further perspectives of Russian economic and political development, cooperation with the West. Among the participants of the "round-table" were the lecturers and the students of the political department of the PFUR, the students of the faculty of applied political sciences of the National Research University of Higher School of Economics as well as political experts.

Saemankum as a natural environment is a rural area with many rich resource that the government decided to develop and urbanize in the early 1990s. The implementation of this land policy has led to changes in the social environment and created a conflict between supporters and opponents of the project facing the question of which local mode of development would be most suitable. Eco-territorial issues can be analyzed as a set of interactions between public policy and the practice of fishing area. This is in the context of a power relationship. That means to describe the compatibility between rationality at work in this project, taking into account both the regionalization of environmental practices, on the other hand, political and growth objectives of stakeholders. How the idea of democratic governance was born? In which way the model of a sustainable development has emerged as a unifying element in the regulation of coastal areas uses? In short, this research is defined as a study of the social relations within the territorial system as we have seen in the actors' strategies through the recent developments in the administration of the country. ; Saemankum en tant que milieu naturel aux multiples et riches ressources constitue un espace rural que le gouvernement décide d'aménager et d'urbaniser au début des années 1990. La mise en œuvre de cette politique d'aménagement du territoire a entrainé des mutations de l'environnement social et engendré un conflit entre partisans et adversaires du projet face à la question du mode de développement local le plus adapté. Les enjeux écoterritoriaux peuvent être analysés comme un jeu d'interactions entre l'action publique et l'espace pratique de la pêche. Ceci s'inscrivant dans le cadre d'un rapport de forces. Il s'agit essentiellement ici de décrire la compatibilité entre les rationalités à l'œuvre dans ce projet, en prenant en compte d'une part la territorialisation des pratiques environnementales, d'autre part les objectifs politiques et de croissance des acteurs ...

Проголошення Акту про державну незалежність України – важлива віха на шляху українського народу до національного самовизначення. Від 1991 р. розпочинається новий етап розвитку, на якому вирішальної ролі набули інституційні чинники. Насамперед, йдеться про створення Української держави як нового національно-державного феномену. У роки незалежності процес розбудови Української держави супроводжувався протистоянням політичних сил, що відстоювали різноспрямовані вектори цивілізаційного розвитку.В статті розглядаються питання європейського вибору України, як стратегічного орієнтиру суспільно-політичного розвитку країни, пріоритетного напряму її національно-державного самовизначення. Автори поставили за мету проаналізувати передумови, змістовні аспекти, головні внутрішні та зовнішні чинники що вплинули на обрання Україною європейського вектору розвитку.Дослідження ґрунтується на принципах об'єктивності, діалектики, історизму, соціального детермінізму, плюралізму. Автори використали загально-наукові методи, зокрема індуктивно - дедуктивний, аналогії, моделювання тощо. Компаративний метод став інструментом порівняння, а відтак пізнання особливостей державно-політичних систем України й інших країн, які поставали орієнтирами в процесі зовнішньополітичного самовизначення України.В статті проаналізовано ставлення громадян України до зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних векторів розвитку нашої країни. Виявлено, що загальне неприйняття політики багатовекторності, істотним чином змінилося завдяки Помаранчевої революції, коли в суспільстві відбулася різка поляризація. Заперечення негативних практик режиму В. Януковича проявилось в безальтернативності вибору європейського вектору розвитку України. Період президенства П. Порошенка ще раз довів, що тільки радикальна імплементація політичних, правових і соціальних норм і стандартів ЄС уможливить подолання олігархічних рис державно – політичної системи України.Євроінтеграційні прагнення України, як прояв її національно-державного самовизначення, почали набувати міжнародно-правової визначеності з того моменту, коли в ЄС було взято курс на «розширення на Схід». Україна, як претендент на членство в об'єднаній Європі, має пройти низку трансформацій для адаптації до норм і стандартів ЄС. Однак, європейський вибір як проект національного самовизначення зіткнувся з низкою суперечностей та з невідповідністю взаємних очікувань суб'єктів цього процесу, що призвело до кризи всього проекту та політичних криз в Україні. На перешкоді реалізації євроінтеграційного плану постала низка чинників – від внутрішньої нестабільності орієнтацій на Захід у самій країні, неготовності членів Європейського союзу до подальшого розширення, й до масованої протидії з боку Росії, яка прагне утримати Україну у своїй політичній орбіті. ; The proclamation of the Act on State Independence of Ukraine is a significant milestone in the history of the Ukrainian people on their way to national self-determination. A new phase of development has begun since 1991 when institutional factors have become crucial. First of all the creation of the Ukrainian state as a new national-state phenomenon takes place. During the years of independencethe process of Ukrainian state development was accompanied by opposition of political forces, which defended the multidirectional vectors of civilization development.The article deals with the issues of the European choice of Ukraine, as a strategic orientation of the socio-political development of the country, a priority direction of its national-state self-determination. The authors set out to analyze the prerequisites, substantive aspects, major internal and external factors that have influenced Ukraine's choice of a European vector of development.The study is based on the principles of objectivity, dialectics, historicism, social determinism, pluralism. The authors use general scientific methods, including inductive-deductive, analogies, modeling, etc. The comparative method has become an instrument of comparison, and consequently knowledge of the peculiarities of the state-political systems of Ukraine and other countries, which have become the benchmarks in the process of Ukraine's foreign policy self-determination.The article analyzes the attitude of Ukrainian citizens to the foreign policy and foreign economic development vectors of our country. It is revealed that the general rejection of the multilateralismpolicy significantly changed due to the Orange Revolution, when a sharp polarization occurred in society. The denial of the negative practices of V. Yanukovych's regime was manifested in the non-alternative choice of the European vector of Ukraine's development. The period of the presidency of P. Poroshenko has once again proved that only a radical implementation of the political, legal and social norms and standards of the EU will make it possible to overcome the oligarchic traits of the state – political system of Ukraine.Ukraine's European integration aspirations, such as a manifestation of its national-state self-determination, began to gain international legal prominence from the moment when the EU embarked on an "enlargement to the East" course. Ukraine, as a candidate for membership in a united Europe, has to undergo a series of transformations to adapt to EU norms and standards.However, the European choice as a project of national self-determination was confronted with a number of contradictions and inconsistencies between the mutual expectations of the subjects of this process, which led to the crisis of the whole project and political crises in Ukraine. A number of factors have hindered the implementation of the European integration plan, ranging from the internal instability of Western orientations within the country itself, the unwillingness of European Union members to further enlargement, and the massive opposition from Russia seeking to keep Ukraine in its political orbit. ; Ogłoszenie Ustawy o Niepodległości Ukrainy jest ważnym krokiem na drodze narodu ukraińskiego do samostanowienia narodowego. Od 1991 r. rozpoczęła się nowa faza rozwoju, w której czynniki instytucjonalne stały się kluczowe. Przede wszystkim chodzi o stworzenie państwa ukraińskiego jako nowego fenomenu państwa narodowego. W latach niepodległości procesowi rozwoju państwa ukraińskiego towarzyszyła konfrontacja sił politycznych, które broniły wektory rozwoju cywilizacyjnego, idące w różne strony.Artykuł dotyczy kwestii europejskiego wyboru Ukrainy, jako strategicznego ukierunkowania rozwoju społeczno-politycznego kraju, priorytetowego kierunku samostanowienia państwa narodowego. Autorzy postanowili przeanalizować przesłanki, aspekty treściowe, główne czynniki wewnętrzne i zewnętrzne, które wpłynęły na wybór przez Ukrainę europejskiego wektora rozwoju.Badanie opiera się na zasadach obiektywności, dialektyki, historyzmu, determinizmu społecznego, pluralizmu. Autorzy zastosowali ogólne metody naukowe, zwłaszcza indukcyjne- dedukcyjne, analogie, modelowanie i inne. Metoda porównawcza stała się narzędziem porównania, a zatem idzie znajomości specyfiki państwowo-politycznych systemów Ukrainy i innych krajów, które stały się punktami odniesienia w procesie samostanowienia Ukrainy w polityce międzynarodowej.Artykuł analizuje stosunek obywateli Ukrainy do wektorów rozwoju polityki i gospodarki zagranicznej naszego kraju. Jasne, że ogólne odrzucenie polityki wielu wektorów zmieniło się dzięki Pomarańczowej Rewolucji, kiedy nastąpiła ostra polaryzacja w społeczeństwie. Zaprzeczanie negatywnych praktyk reżimu W. Janukowicza przejawiało się w pozbawionym alternatywności wyborze europejskiego wektora rozwoju Ukrainy. Okres, kiedy prezydentem był P. Poroszenko, po raz kolejny udowodnił, że tylko radykalna implementacja norm politycznych, prawnych i społecznych UE pozwoli przezwyciężyć oligarchiczne cechy państwowo-politycznego systemu Ukrainy.Pragnienia Ukrainy do integracji europejskiej, będące przejawem samostanowienia państwa narodowego, zaczęły nabywać międzynarodowego znaczenia prawnego od momentu, gdy UE rozpoczęła kurs "rozszerzenia na wschód". Ukraina jako kandydat do członkostwa w zjednoczonej Europie musi przejść szereg transformacji, aby dostosować się do norm i standardów UE.Jednak europejski wybór jako projekt narodowego samostanowienia napotkał szereg sprzeczności i rozbieżnośсi między wzajemnymi oczekiwaniami podmiotów tego procesu, co doprowadziło do kryzysu całego projektu i kryzysów politycznych na Ukrainie. Realizacja planu integracji europejskiej utrudniona jest przez szereg czynników, mianowicie od wewnętrznej niestabilności zachodnich orientacji w samym kraju, niechęci członków Unii Europejskiej do dalszego rozszerzenia oraz masowej opozycji ze strony Rosji dążącej do utrzymania Ukrainy na swojej orbicie politycznej.

Проголошення Акту про державну незалежність України – важлива віха на шляху українського народу до національного самовизначення. Від 1991 р. розпочинається новий етап розвитку, на якому вирішальної ролі набули інституційні чинники. Насамперед, йдеться про створення Української держави як нового національно-державного феномену. У роки незалежності процес розбудови Української держави супроводжувався протистоянням політичних сил, що відстоювали різноспрямовані вектори цивілізаційного розвитку.В статті розглядаються питання європейського вибору України, як стратегічного орієнтиру суспільно-політичного розвитку країни, пріоритетного напряму її національно-державного самовизначення. Автори поставили за мету проаналізувати передумови, змістовні аспекти, головні внутрішні та зовнішні чинники що вплинули на обрання Україною європейського вектору розвитку.Дослідження ґрунтується на принципах об'єктивності, діалектики, історизму, соціального детермінізму, плюралізму. Автори використали загально-наукові методи, зокрема індуктивно - дедуктивний, аналогії, моделювання тощо. Компаративний метод став інструментом порівняння, а відтак пізнання особливостей державно-політичних систем України й інших країн, які поставали орієнтирами в процесі зовнішньополітичного самовизначення України.В статті проаналізовано ставлення громадян України до зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних векторів розвитку нашої країни. Виявлено, що загальне неприйняття політики багатовекторності, істотним чином змінилося завдяки Помаранчевої революції, коли в суспільстві відбулася різка поляризація. Заперечення негативних практик режиму В. Януковича проявилось в безальтернативності вибору європейського вектору розвитку України. Період президенства П. Порошенка ще раз довів, що тільки радикальна імплементація політичних, правових і соціальних норм і стандартів ЄС уможливить подолання олігархічних рис державно – політичної системи України.Євроінтеграційні прагнення України, як прояв її національно-державного самовизначення, почали набувати міжнародно-правової визначеності з того моменту, коли в ЄС було взято курс на «розширення на Схід». Україна, як претендент на членство в об'єднаній Європі, має пройти низку трансформацій для адаптації до норм і стандартів ЄС. Однак, європейський вибір як проект національного самовизначення зіткнувся з низкою суперечностей та з невідповідністю взаємних очікувань суб'єктів цього процесу, що призвело до кризи всього проекту та політичних криз в Україні. На перешкоді реалізації євроінтеграційного плану постала низка чинників – від внутрішньої нестабільності орієнтацій на Захід у самій країні, неготовності членів Європейського союзу до подальшого розширення, й до масованої протидії з боку Росії, яка прагне утримати Україну у своїй політичній орбіті. ; The proclamation of the Act on State Independence of Ukraine is a significant milestone in the history of the Ukrainian people on their way to national self-determination. A new phase of development has begun since 1991 when institutional factors have become crucial. First of all the creation of the Ukrainian state as a new national-state phenomenon takes place. During the years of independencethe process of Ukrainian state development was accompanied by opposition of political forces, which defended the multidirectional vectors of civilization development.The article deals with the issues of the European choice of Ukraine, as a strategic orientation of the socio-political development of the country, a priority direction of its national-state self-determination. The authors set out to analyze the prerequisites, substantive aspects, major internal and external factors that have influenced Ukraine's choice of a European vector of development.The study is based on the principles of objectivity, dialectics, historicism, social determinism, pluralism. The authors use general scientific methods, including inductive-deductive, analogies, modeling, etc. The comparative method has become an instrument of comparison, and consequently knowledge of the peculiarities of the state-political systems of Ukraine and other countries, which have become the benchmarks in the process of Ukraine's foreign policy self-determination.The article analyzes the attitude of Ukrainian citizens to the foreign policy and foreign economic development vectors of our country. It is revealed that the general rejection of the multilateralismpolicy significantly changed due to the Orange Revolution, when a sharp polarization occurred in society. The denial of the negative practices of V. Yanukovych's regime was manifested in the non-alternative choice of the European vector of Ukraine's development. The period of the presidency of P. Poroshenko has once again proved that only a radical implementation of the political, legal and social norms and standards of the EU will make it possible to overcome the oligarchic traits of the state – political system of Ukraine.Ukraine's European integration aspirations, such as a manifestation of its national-state self-determination, began to gain international legal prominence from the moment when the EU embarked on an "enlargement to the East" course. Ukraine, as a candidate for membership in a united Europe, has to undergo a series of transformations to adapt to EU norms and standards.However, the European choice as a project of national self-determination was confronted with a number of contradictions and inconsistencies between the mutual expectations of the subjects of this process, which led to the crisis of the whole project and political crises in Ukraine. A number of factors have hindered the implementation of the European integration plan, ranging from the internal instability of Western orientations within the country itself, the unwillingness of European Union members to further enlargement, and the massive opposition from Russia seeking to keep Ukraine in its political orbit. ; Ogłoszenie Ustawy o Niepodległości Ukrainy jest ważnym krokiem na drodze narodu ukraińskiego do samostanowienia narodowego. Od 1991 r. rozpoczęła się nowa faza rozwoju, w której czynniki instytucjonalne stały się kluczowe. Przede wszystkim chodzi o stworzenie państwa ukraińskiego jako nowego fenomenu państwa narodowego. W latach niepodległości procesowi rozwoju państwa ukraińskiego towarzyszyła konfrontacja sił politycznych, które broniły wektory rozwoju cywilizacyjnego, idące w różne strony.Artykuł dotyczy kwestii europejskiego wyboru Ukrainy, jako strategicznego ukierunkowania rozwoju społeczno-politycznego kraju, priorytetowego kierunku samostanowienia państwa narodowego. Autorzy postanowili przeanalizować przesłanki, aspekty treściowe, główne czynniki wewnętrzne i zewnętrzne, które wpłynęły na wybór przez Ukrainę europejskiego wektora rozwoju.Badanie opiera się na zasadach obiektywności, dialektyki, historyzmu, determinizmu społecznego, pluralizmu. Autorzy zastosowali ogólne metody naukowe, zwłaszcza indukcyjne- dedukcyjne, analogie, modelowanie i inne. Metoda porównawcza stała się narzędziem porównania, a zatem idzie znajomości specyfiki państwowo-politycznych systemów Ukrainy i innych krajów, które stały się punktami odniesienia w procesie samostanowienia Ukrainy w polityce międzynarodowej.Artykuł analizuje stosunek obywateli Ukrainy do wektorów rozwoju polityki i gospodarki zagranicznej naszego kraju. Jasne, że ogólne odrzucenie polityki wielu wektorów zmieniło się dzięki Pomarańczowej Rewolucji, kiedy nastąpiła ostra polaryzacja w społeczeństwie. Zaprzeczanie negatywnych praktyk reżimu W. Janukowicza przejawiało się w pozbawionym alternatywności wyborze europejskiego wektora rozwoju Ukrainy. Okres, kiedy prezydentem był P. Poroszenko, po raz kolejny udowodnił, że tylko radykalna implementacja norm politycznych, prawnych i społecznych UE pozwoli przezwyciężyć oligarchiczne cechy państwowo-politycznego systemu Ukrainy.Pragnienia Ukrainy do integracji europejskiej, będące przejawem samostanowienia państwa narodowego, zaczęły nabywać międzynarodowego znaczenia prawnego od momentu, gdy UE rozpoczęła kurs "rozszerzenia na wschód". Ukraina jako kandydat do członkostwa w zjednoczonej Europie musi przejść szereg transformacji, aby dostosować się do norm i standardów UE.Jednak europejski wybór jako projekt narodowego samostanowienia napotkał szereg sprzeczności i rozbieżnośсi między wzajemnymi oczekiwaniami podmiotów tego procesu, co doprowadziło do kryzysu całego projektu i kryzysów politycznych na Ukrainie. Realizacja planu integracji europejskiej utrudniona jest przez szereg czynników, mianowicie od wewnętrznej niestabilności zachodnich orientacji w samym kraju, niechęci członków Unii Europejskiej do dalszego rozszerzenia oraz masowej opozycji ze strony Rosji dążącej do utrzymania Ukrainy na swojej orbicie politycznej.