Suchergebnisse

Abstract
International criminal law has evolved from abstract ideas of an international criminal jurisdiction in the early twentieth century to encompass a comprehensive set of tribunals, rules, and methods. This article explores the contribution of the common law to the development of international criminal law, drawing on two key historical episodes – the Nuremberg and Tokyo tribunals, and the ad hoc International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia (ICTY) and International Criminal Tribunal for Rwanda (ICTR) – to consider the common law's historic influence over, and relationship to, uncertainty within the system of international criminal law. First, the article highlights how British jurists framed the normative uncertainty vis-à-vis the idea of international criminal justice in their contributions to this Yearbook. Second, it examines the characteristics shared between common law and international criminal law, with a view to appraising the potential relationship of both 'systems'. Finally, it interrogates the differing treatments of the common law throughout the development of substantive international criminal law over time, considering how judges utilized the common law as they navigated the complex dialectic between 'statutory' and 'judge-made' law.

Judgment is a complex matter, with particular nuances in the context of juridical decision-making. The following commentary explores legal judgment at a particular juncture via a Cape colonial case in 1798 and through Foucault's often overlooked essay, "Truth and Juridical Forms." Noting the legacy of the test and the inquiry as knowledge formations that have significantly influenced judgment in European and colonial law, this discussion highlights how legal judgment might usefully be viewed as a shifting product of local and wider power-knowledge formations. Viewing a Cape record at some historical distance enables one to see colonial legal judgment as a process of its time and place. It also enables a more general, if admittedly exploratory, comment on judgment as an authorized, violent process that cuts and countersigns itself through complex transcriptions. As well, a performative contradiction attaches indecision to the heart of legal decisions, thereby disabling apodictic judgments and intimating a potential escape from totalitarian judgmental systems.

This article presents the difference between legal norms and legal principles. The author's viewpoint is based on the differentiation between regulatory, systemic and teleological legal attitudes in the legal order of a state of law (Rechtsstaat). The conceptual framework of legal principles entails constituent laws and different areas of a legal order. Unlike legal norms (as subject-specific regulating legal attitudes) and legal standards (as the most general legal attitudes), legal principles are radiating teleological legal attitudes. Moreover, being the result of systemic and teleological concretisation of written law, legal principles as basic teleological legal attitudes are shaped as bundles of teleological legal attitudes and legal conceptions. In the order of a legal state, legal principles have a circular flow in the operation of the legal order, which is determined by the complementary roles of the institutional order of public authority, the institutional order of state authority, and the institutional order of a territorial community. It necessarily brings to light the difference between the fundamental legal principles of a legal order and the legal principles governing different areas of a legal order. This article analyzes the aspects of systemic and teleological understanding of legal principles, particularly considering the distinctive nature of legal principles as sources of law. Legal principles are also viewed as canons directly developed in jurisprudence, within the framework of the "internal legal system" based on legal forms.

The article describes the major modern political, economic, social and religious factors of the development of Russian legal system. Based on statistical and empirical materials, these or those factors highlighted as the main ones, but it presents an author's subjective point of view. According to the reasons mentioned above, the author describes the most important features of Russian legal system.

Бєгова Т. І. Особливості використання об'єктів інтелектуальної власності: правові підстави та процедура. – Стаття. Стаття присвячена основним проблемам правового забезпечення використання об'єктів інтелектуальної власності. Авторкою проаналізовано законодавство у сфері інтелектуальної власності, правову природу поняття «використання об'єктів інтелектуальної власності», а також його форми. Надано пропозиції щодо видів форм використання об'єктів інтелектуальної власності та сформульовані пропозиції щодо подальшого вдосконалення законодавства у цій сфері. Сьогодні дуже актуальним є питання комерціалізації інтелектуальної власності, а необхідною передумовою отримання прибутку є використання майна, введення його в обіг. Способи використання об'єктів інтелектуальної власності закріплені у ст. 426 ЦК України. До ознак договорів щодо розпорядження майновими права інтелектуальної власності відносяться: 1) сам об'єкт договору – нематеріальні блага; 2) той факт, що використання об'єкта інтелектуальної власності можливе лише на підставі договору користувача з правоволодільцем зазначеного об'єкта; 3) їх оплатний характер; 4) суттєві обмеження містяться в законодавстві щодо використання об'єктів інтелектуальної власності, які визнані в установленому порядку секретними; 5) до особливостей цих договорів слід віднести також те, що одним із пунктів такого договору є результати інтелектуальної власності. Правова форма використання інтелектуальної власності за такими ознаками: 1) договір про введення статутного капіталу майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності; 2) договори на виробниче застосування об'єктів інтелектуальної власності; 3) договір про розподіл майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності між працівником і роботодавцем; 4) договори розпорядження майновими правами на об'єкти інтелектуальної власності; 5) інші договори, що не суперечать законодавству України. ; Begova T. I. Features of use of intellectual property objects: legal bases and procedure. – Article. The article is devoted to the main problems of legal support of the use of intellectual property. The author analyzes the legislation in the field of intellectual property, the legal nature of the concept of 'use of intellectual property', as well as its forms. Proposals on types of forms of use of intellectual property objects are provided and proposals on further improvement of legislation in this area are formulated. Today, very relevant is the question of commercialization of intellectual property. A necessary prerequisite is for profit is to use the property, putting it into circulation. Ways of using intellectual property are enshrined in Art. 426 of the Civil Code of Ukraine. It also enshrines one of the main postulates of the procedure for the transfer of intellectual property rights: the use of intellectual property by another person is carried out with the permission of the person who has the exclusive right to allow its use, except in cases of lawful use without such permission. In particular, the legal form of the use of intellectual property by the following attributes: 1) agreement on the introduction of the authorized capital property rights to intellectual property; 2) contracts for manufacturing application of intellectual property; 3) agreement on the distribution of property rights to intellectual property between the employee and the employer; 4) contracts for the disposal of property rights to intellectual property; 5) other contracts that do not contradict the laws of Ukraine. This attention is focused on the fact that not solved the possibility of commercialization of intellectual property created by public research institutions financed from the State Budget of Ukraine.

Es vergeht kaum eine Woche, in der die Massenmedien nicht über technische Fortschritte in der Automatisierungstechnik berichten. Dabei geht es um automatisiertes Fahren, automatisierte Fabriken, aber auch um den Einsatz von Automaten und weiterentwickelten autonomen Systemen in der Medizintechnik. Der Verfasser hat es sich zur Aufgabe gemacht, den rechtlichen Rahmen des Einsatzes autonomer Systeme im Krankenhaus zu eruieren und kritisch zu würdigen. Das Werk legt den Fokus dabei auf den Datenschutz und den Schutz von Privatgeheimnissen.Der Band besteht aus vier Teilen: Der erste Teil ist den begrifflichen und technischen Grundlagen der Thematik gewidmet; im zweiten Teil folgt die datenschutzrechtliche Bewertung. Der dritte Teil ist strafrechtlichen Fragestellungen gewidmet. Abschließend folgen zusammenfassende rechtliche und technische Überlegungen zur Haftungsvermeidung.

Die Arbeit beschäftigt sich mit dem spektakulären Prozess gegen den gestürzten Diktator Saddam Hussein vor dem Irakischen Hohen Strafgerichtshof. Zum ersten Mal wurde ein irakisches Staatsoberhaupt von seinen eigenen Landesleuten im eigenen Land abgeurteilt. Der Autor betrachtet dieses wichtige Ereignis der Zeitgeschichte aus rechtswissenschaftlicher Perspektive. Er gibt einen juristischen Überblick über den Prozess in allen seinen Ebenen – von der Festnahme Saddam Husseins im Jahr 2003 bis zur Hinrichtung 2006. Dabei prüft der Autor insbesondere, ob die Grundprinzipien des Rechtsstaats und die Errungenschaften der modernen Strafrechtskultur in diesem Gerichtsverfahren respektiert wurden. Die kritische Untersuchung gelangt schließlich zu dem Ergebnis, dass das Todesurteil gegen Saddam Hussein und seine Vollstreckung nicht frei von Rechtsfehlern waren. Das Werk richtet sich nicht nur an Strafrechtler und Wissenschaftler auf dem Gebiet der Juristischen Zeitgeschichte, sondern auch an Historiker und Politologen. Der Autor wurde in Bagdad geboren und hat seine Jugend im Irak verbracht. Seine Familie wurde vom Baath-Regime unter der Führung von Saddam Hussein in die Emigration nach Deutschland gezwungen

1. Introduction -- 2. Principles limiting the exercise of EU competences -- 3. Judicial competence review of EU legislation -- 4. Limits to the Union's criminal law competence -- 5. The legal basis for EU criminal law Legislation: a constitutional choice? -- 6. Subsidiarity as a constraint to the exercise of EU competences -- 7. Political control of EU competences: national parliaments in the field of EU criminal law -- 8. Conclusion