Suchergebnisse

The Ukraine crisis better known as Maidan is a power struggle between factions within Ukraine. One of the factions wants to align with the European Union and the other with Russia. In March of 2014, the current crisis erupted when Russian special forces occupied Ukraine's Crimean Peninsula. Russia also invaded Eastern parts of Ukraine – Donetsk, and Luhansk. Between 2014-2019 a military conflict between Ukrainian soldiers and Russian-backed separatists continued and more than 13 000 people were killed. Throughout the time international actors made an effort to solve the conflict within Normandy format which involves four members – Russia, Ukraine, France, and Germany and in 2015 Minsk agreements have been signed. However, Ukraine-Russia war is still an ongoing conflict and it is problematic to forecast its ending. What is more, it is an internationalized conflict that involves not only opposing actors but third parties as well. For example, Lithuania. The third party's role is not a new topic within a field of conflict resolution. Earlier researches pose a question about actors' strategy, its efficiency, who could intervene in a conflict. Nevertheless, it does not discuss possible reasons for intervention, and it does not answer the question of why third parties get involved in a conflict. Although, numerous researches on third parties in post-soviet space has been made. It discusses why the European Union, Russia, and the United States of America intervened in post-soviet conflicts. The most common answer is that they were dividing their sphere of influence. Russia tries to recreate some kind of the Soviet Union while the United States and European Union declares bringing democracy, peace, and stability. Meanwhile, Lithuania's involvement is described as an entirely geopolitical decision. All the same, these researches discuss the only strategic level of the party's involvement in a conflict and it does not bring mezzo level arguments into consideration. Mezzo level narrative is important because it brings a new perspective into the light as well as possibly missed information while formulating macro-level narrative. Based on earlier researches and lacking mezzo level explanation for third party intervention this master's thesis poses a question why or for what reasons Lithuania intervene in a Ukraine-Russia war? It refers to the theoretical perspective suggested by Fen Osler Hampson and his possible explanation for the third force involved in a conflict. F. O. Hampson explains potential strategies and goals as a distinction between realism and liberalism. Considering the theoretical approach this thesis formulates a statement of defense that the governmental sector argues that Lithuania intervenes for governance-based reasons and nongovernmental representative argues that their intervention is based on the social-psychological approach. Given the complex nature of the topic under study, a case study based on semi-structured in-depth interviews and content analysis seemed most appropriate. 18 interviews were conducted in April of 2020 as well as 307 press releases from a period between 21st November 2013-31st December 2019 have been analyzed in this research. Participants for this research have been selected based on public information about their workplace. Some names have been removed from the thesis. The findings of this study showed that in this particular situation mezzo level narrative conforms to the macro narrative and one of the most important reasons for Lithuania's intervention is geopolitical means and its security and sovereignty. This thesis does not find differences between the governmental and non-governmental sectors. In short, the statement of defense is not correct. Overall, it could be said that this case study corresponds to the findings of its forerunners, but it also adds a mezzo level explanation to the discussion.

In reference to the recent academic debate about the responses of South American secondary powers to the Brazilian rise, this article addresses the question of why Argentina did not counter-balance Brazilian's increasing power. Specifically, we analyze Argentina's active involvement in the creation and functioning of the South American Defense Council, bearing in mind that this organism was considered as part of Brazil's strategy of regional leadership building, in its military-strategic dimension. We argue that Argentina's cooperative defense policy is explained upon the existence of a political consensus, built by parliamentary actors who influenced defense policy from the return of democracy in 1983. In this way, we relativize existent research which tries to explain the absence of an Argentinean counter-balance strategy towards Brazil using variables such as political instability and party system weakness. In order to support our claim, we develop a detailed account of defense politics in democratic Argentina, their interactions, both domestic and regional, as well as their ideas in relation to national defense and cooperation, going beyond existent analyses. ; En el marco de la reciente discusión académica sobre las respuestas de las potencias secundarias de América del Sur frente al ascenso internacional de Brasil este trabajo atiende el interrogante ¿por qué Argentina no contrabalanceó el creciente poder brasileño? Concretamente, ponemos bajo análisis la participación activa de Argentina en la constitución y actuación del Consejo de Defensa Sudamericano, teniendo en cuenta que este organismo fue interpretado como una iniciativa de construcción del liderazgo regional brasileño en la dimensión estratégico-militar. Argumentamos que la política de defensa cooperativa argentina se explica en virtud de la existencia de un consenso surgido de actores parlamentarios que influyeron sobre la política de defensa desde la vuelta de la democracia. Relativizamos, así, aquellos análisis que buscan explicar la ausencia de una estrategia argentina de contrapeso hacia Brasil a partir de variables como la inestabilidad política y la debilidad del sistema de partidos. Para sostener esta hipótesis realizamos un estudio detallado de los actores de la política de defensa argentina democrática, de sus interacciones domésticas y regionales durante el período comprendido en este trabajo, así como las ideas relativas a la defensa nacional y la cooperación regional, variables que trascienden los análisis existentes. ; Introduzido no contexto da recente discussão acadêmica sobre as respostas das potências secundárias da América do Sul diante a ascensão brasileira, este trabalho enfrenta o interrogante: por que a Argentina não contrabalançou o crescente poder brasileiro? Em concreto, colocamos sob analise a ativa participação da Argentina na constituição e a atividade institucional do Conselho de Defesa Sul- Americano, levando em conta que este organismo foi interpretado como uma iniciativa de construção da liderança regional brasileira na dimensão estratégicomilitar. Argumentamos que a política de defesa cooperativa argentina se explica graças à existência de um consenso originado entre personagens parlamentares que foram influentes sobre a política de defesa desde o retorno da democracia. Relativizamos assim, aquelas analises que procuram explicar a ausência de uma estratégia argentina de contrapeso do Brasil, baseadas em variáveis como a instabilidade política e à fraqueza do sistema de partidos. Visando fundamentar a nossa hipótese, fazemos um estudo detalhado dos personagens da política de defesa na Argentina democrática, de suas interações domésticas e regionais dentro do período abrangido neste trabalho, assim como das ideais relativas à defesa nacional e a cooperação regional, variáveis que vão além das análises existentes.

The article is dedicated to the demonstration of the axiological foundations of the education systems in the countries of Western Europe. The author has focused on С.Є. Лупаренко 104 the importance of values formation for the younger generation, as values are a kind of "raw material" that influences the development of a person's motivationalbehavioral and sensory-emotional spheres and society formation in general. It has been found that European countries rely on liberal values and human rights, which are the axiological basis of the education system and development of the European society. The author has determined the main values, the formation of which is provided by the education system in the countries of Western Europe. They are equality for all people as the main European value; solidarity; humanism, according to which a man is considered to be the absolute value; human rights; tolerance for different social and cultural groups; freedom, which declares a person free from the influence of state power, religious hierarchy etc.; representation and the law rule; democracy; non-discrimination; anti-racism; inclusive society; interpersonal relationships; peace and international understanding; intercultural education; environmental awareness etc. It has been determined that national orientation of values is of particular importance in the process of person's values formation. It is caused by historical, political, religious, cultural and social peculiarities of the education system in different countries in Western Europe. The author has identified the effective ways of person's values formation in the countries of Western Europe. They are: teaching specific value-oriented subjects; integration of related subjects; interdisciplinary activities, which establish contact with the community; democratic culture of educational institutions, which includes focus on the use of dialogic forms of participants' interaction in learning; inclusive education that brings different groups of students and teachers together; students' participation in daily practical activities and special collective-management situations, which are created and controlled by other participants of the educational process (parents, teachers, priests). ; Статтю присвячено розкриттю аксіологічних засад системи освіти у країнах Західної Європи. Наголошено на важливості формування цінностей у молодого покоління, оскільки вони є своєрідною «сировиною», яка впливає на розвиток мотиваційно-поведінкової і чуттєво-емоційної сфер особистості та формування соціуму загалом. З'ясовано, що європейські країни спираються на ліберальні цінності й права людини, що становлять аксіологічні стовпи системи освіти й розвитку європейського суспільства. Визначено основні цінності, на формування яких спрямовується система освіти у країнах Західної Європи, а саме: рівність для всіх людей як основна європейська цінність; солідарність; гуманізм, який розглядає людину як абсолютну цінність; права людини; толерантність до різних соціальних та культурних груп; свобода, яка проголошує людину вільною від впливу державної влади, релігійної ієрархії тощо; представництво та верховенства право; демократія; недискримінація; антирасизм; інклюзивне суспільство; міжособистісні стосунки; мир і міжнародне взаєморозуміння; міжкультурна освіта; екологічна обізнаність тощо. Установлено, що у процесі формування цінностей важливою є національна орієнтація цінностей, що спричинена історичними, політичними, релігійними, культурними та соціальними особливостями системи освіти в різних країнах Західної Європи. Відзначено, що ефективними шляхами формування цінностей особистості у країнах Західної Європи є: викладання ціннісно-орієнтованих навчальних дисциплін; інтеграція суміжних навчальних дисциплін; міжпредметні заходи, що встановлюють зв'язок із громадою; демократична культура закладу освіти, що включає орієнтацію на використання в навчанні діалогічних форм взаємодії суб'єктів освітнього процесу; інклюзивна освіта, що об'єднує різні групи учнів та вчителів; участь дітей у повсякденній практичній діяльності та спеціальних ситуаціях колективного управління, які створюються й контролюються іншими учасниками освітнього процесу (батьками, учителями, священиками).

The article proves the relevance of special training of future teachers for school children"s tolerance education. The essence of tolerance as socially and personally significant value is revealed, which acts as an integral moral quality of personality, reflecting active moral position and readiness for constructive interaction with people and groups regardless of their national, social, religious affiliation, views, worldview, style of thinking and type of behavior (excluding antisocial manifestations of consciousness and behavior). The essence and structure of readiness of future teacher for school children"s tolerance education is found out. The pedagogical conditions of process of future teachers training for school children"s tolerance education are defined, that provides: stimulation of professional orientation of future teachers on preparation for STE; creation of tolerant educational environment based on the principles of humanism, democracy and pedagogical deontology; students" mastering of necessary professional knowledge and skills, moral and ethical qualities, and also the corresponding educational and methodical tools (methods, forms, means) concerning STE in various kinds of activity: educational (classroom, out-of-class), educational, during pedagogical practices, etc. A set of pedagogical tools to ensure certain conditions of study is presented (binary lectures and seminars conducted by teachers and senior students to motivate, business cooperation and exchange of practical experience; training sessions on the development of tolerance as a professional quality and personal value; method of educational situations; method of educational situations; elective course "Pedagogy of Tolerance", thematic portfolio technology, etc.). The authors of the article believe that in the future scientists should pay more attention to the formation of readiness of future teachers for STE in such important types of training as teaching practice, extracurricular educational work, volunteering, student government, which should become promising areas of further research in this area. Scientists also need more attention to pay attention to the process of forming the methodological component of the readiness of future teachers for STE. ; У статті доведено актуальність спеціальної підготовки майбутніх учителів до виховання толерантності школярів. Розкрито суть толерантності як соціально та особистісно значущої цінності, котра виступає як інтегрована моральна якість особистості, що відбиває активну моральну позицію і підготовленість до конструктивної взаємодії з людьми і групами незалежно від їхньої національної, соціальної, релігійної приналежності, поглядів, світогляду, стилю мислення і типу поведінки (виключаючи асоціальні прояви свідомості і поведінки). З"ясовано суть і структуру готовності майбутнього вчителя до виховання толерантності школярів (далі – ВТШ). Визначено педагогічні умови процесу підготовки майбутніх учителів до виховання толерантності школярів, що передбачають: формування професійної спрямованості майбутніх учителів на підготовку до ВТШ; створення толерантного освітнього середовища, в основу якого покладено принципи гуманізму, демократизму та педагогічної деонтології; оволодіння студентами необхідними професійними знаннями й уміннями, моральноетичними якостями, а також відповідним навчально-методичним інструментарієм (методами, формами, засобами) щодо ВТШ у різних видах діяльності: навчальній (аудиторній, позааудиторній), виховній, педагогічній практиці тощо. Презентовано комплекс педагогічних засобів забезпечення визначених умов досліджуваної підготовки (бінарні лекції і семінари, що проводяться викладачем і студентами-старшокурсниками з метою мотивації, ділового співробітництва та обміну практичним досвідом; тренінгові заняття з розвитку толерантності як професійної якості і особистісно значущої цінності; відеометод; метод створення виховних ситуацій; курс за вибором «Педагогіка толерантності», технологія тематичного портфоліо та ін.). Автори статті вважають, що в подальшому науковцям слід більше уваги приділяти формуванню готовності майбутніх педагогів до ВТШ у таких 68 важливих видах професійної підготовки, як педагогічна практика, позааудиторна виховна робота, волонтерська діяльність, студентське самоврядування, що має стати перспективними напрямами подальших наукових розвідок у означеному напрямі. Також потребує більшої уваги вчених звернення до процесу формування методичної складової готовності майбутніх учителів до ВТШ.

Although the value system has been discussed since the antiquity, the list of underlying values has not been available yet. Socrates elaborated on virtue, courage and justice, Plato was concerned about truth, goodness, wisdom, determination and temperance. Aristotle analysed ethical norms. Thomas Aquinas considered values to be perfection, which exists as absolute good. He distinguished prudence, justice, volitional morality, faith, hope and love. Jeanas-Jacquesas Rousseau tended to exalt ideas of liberty, equality, fraternity, and humanism and considered happiness, reason, sympathy to be underlying values, encouraged development of volition, independence and pro-activeness. The most relevant values for Immanuel Kant included reason, liberty, self-respect, honour, duty, autonomy, volition and goodness. The philosophers of the 20th century, for example, Max Scheler, made attempts to classify values. The Italian philosopher Battista Mondina stated that values can be of different levels (from the perspective of values not all the things and behaviour patterns are equal: some of them possess more value, whereas the others – less) and comprise a certain hierarchy. He presents a more detailed classification of values, which better complies with life and attitudes of an individual in the 20th century. In the end of the 20th century the researchers got an idea of creating a hierarchy of values relevant to a separate nation. The description of the project "Polish Axiological Dictionary", which distinguishes the values of importance to the Polish, can be considered an example. It is obvious that a unified conception of values did not exist: different authors treated values in a different way. The concept value is used in various meanings: as an aspect of world value, as attractive objects, life quality, valuable things or phenomena, behaviour norms which influence decisions. Values reflect what is most valuable for an individual from cultural, psychological, sociological, moral and esthetical perspectives. An individual is governed and guided by values; he/she lives for them. The values make up the core of every culture. However, the issue of values raises many questions. Firstly, does a canon of universal values exist? In fact, such values as motherland, patriotism, democracy and tolerance are important but are they equally important? Such daily life values as – work, career, and money – are conceptualised. The question arises if this has always and everywhere been like this? Are such values as family, marriage, child still relevant these days? Most likely for Lithuanians these values will hardly differ from common European or common human values but it is still interesting what is typical only of Lithuanians, what did they include into their value system adopting experience of neighbouring countries and what presupposed the meaning of words. Working on the book "Values in the Worldview of Lithuanians" an idea came to mind that following the concept analysis, attempts can be made to classify Lithuanian values. Various classification principles can be applied: Societal values: state, nation, motherland, language, freedom, land, work, commitment, justice, duty, honour, morality, the good, the beautiful, morals, etc. • Personal values: happiness, family, home, personal liberty, health, loves, etc. They can also be related to the individual's growth: • Values that build up the personality: home, family, nature, faith, work, morals, love – that is, everything, what a person gets in the family. • Values that improve the personality: state, nation, language, freedom, patriotism, empathy, tolerance, wisdom, etc. – that is, everything, what a person gets at school and in his/her further life. However, strict boundaries do not exist and cannot exist because a person functions as a member of society as well as a separate individual.

The Ukraine crisis better known as Maidan is a power struggle between factions within Ukraine. One of the factions wants to align with the European Union and the other with Russia. In March of 2014, the current crisis erupted when Russian special forces occupied Ukraine's Crimean Peninsula. Russia also invaded Eastern parts of Ukraine – Donetsk, and Luhansk. Between 2014-2019 a military conflict between Ukrainian soldiers and Russian-backed separatists continued and more than 13 000 people were killed. Throughout the time international actors made an effort to solve the conflict within Normandy format which involves four members – Russia, Ukraine, France, and Germany and in 2015 Minsk agreements have been signed. However, Ukraine-Russia war is still an ongoing conflict and it is problematic to forecast its ending. What is more, it is an internationalized conflict that involves not only opposing actors but third parties as well. For example, Lithuania. The third party's role is not a new topic within a field of conflict resolution. Earlier researches pose a question about actors' strategy, its efficiency, who could intervene in a conflict. Nevertheless, it does not discuss possible reasons for intervention, and it does not answer the question of why third parties get involved in a conflict. Although, numerous researches on third parties in post-soviet space has been made. It discusses why the European Union, Russia, and the United States of America intervened in post-soviet conflicts. The most common answer is that they were dividing their sphere of influence. Russia tries to recreate some kind of the Soviet Union while the United States and European Union declares bringing democracy, peace, and stability. Meanwhile, Lithuania's involvement is described as an entirely geopolitical decision. All the same, these researches discuss the only strategic level of the party's involvement in a conflict and it does not bring mezzo level arguments into consideration. Mezzo level narrative is important because it brings a new perspective into the light as well as possibly missed information while formulating macro-level narrative. Based on earlier researches and lacking mezzo level explanation for third party intervention this master's thesis poses a question why or for what reasons Lithuania intervene in a Ukraine-Russia war? It refers to the theoretical perspective suggested by Fen Osler Hampson and his possible explanation for the third force involved in a conflict. F. O. Hampson explains potential strategies and goals as a distinction between realism and liberalism. Considering the theoretical approach this thesis formulates a statement of defense that the governmental sector argues that Lithuania intervenes for governance-based reasons and nongovernmental representative argues that their intervention is based on the social-psychological approach. Given the complex nature of the topic under study, a case study based on semi-structured in-depth interviews and content analysis seemed most appropriate. 18 interviews were conducted in April of 2020 as well as 307 press releases from a period between 21st November 2013-31st December 2019 have been analyzed in this research. Participants for this research have been selected based on public information about their workplace. Some names have been removed from the thesis. The findings of this study showed that in this particular situation mezzo level narrative conforms to the macro narrative and one of the most important reasons for Lithuania's intervention is geopolitical means and its security and sovereignty. This thesis does not find differences between the governmental and non-governmental sectors. In short, the statement of defense is not correct. Overall, it could be said that this case study corresponds to the findings of its forerunners, but it also adds a mezzo level explanation to the discussion.

Son iki yüzyılını "gerileme-savaş-gerilemeye karşı mücadele-modernleşme çabaları- modernleşmeye karşı çıkanlar–demokratik açılım–baskı–yeniden açılım" sarmalında geçiren 621 yıllık büyük bir İmparatorluğun bakiyesi olan Türkiye'de örgütlü sivil toplum, Cumhuriyet döneminde özellikle çok partili sisteme geçişle birlikte, siyasette etkin olma çabası içerisinde olmuştur. 1960'lardan en son 15 Temmuz 2016'ya kadar yaklaşık her 10 yılda bir darbe, muhtıra, darbe girişimi altında kalınması Sivil Toplum Örgütlerinin gelişimini yavaşlatsa da, durduramamıştır. İş dünyasının örgütlenmesi ile ilgili Cumhuriyet dönemi gelişmeleri de benzer bir seyir izlemiştir. Odalar, borsalar, birlikler, vakıflar vb. örgütlenmelerin üzerine 1950'lerde ilaç ve müteahhitlik sektörlerinde kurulan Dernekler ile başlayan sektörel örgütleşme çabaları, Türkiye'de ve Dünya'da yaşanan ekonomik gelişmelere bağlı gelişmiştir. Kuruluştaki adıyla, Avrupa Ekonomik Topluluğu ile ilişkiler ve petrole bağımlılık, yeni kentleşme, tarım ve gıdaya bağlı ekonomiden, sanayi ve hizmet sektörlerine geçiş, sektörel derneklerin kuruluşunu da beraberinde getirmiştir. Birlikte hareket ederek gücünü ve etkinliğini artırmak, siyasal ve ekonomik hayatta üyeleri adına kazanımlar elde etmek sektörel derneklerin en temel kuruluş amacıdır. Bunu sağlamanın yolu da kuşkusuz, baskı grubu olarak, mevzuatı ihtiyaçları doğrultusunda düzenletebilmekten geçmektedir. Tezimin amacı, genelde iş örgütlerinin, özelde sektörel derneklerin bu yöndeki etkilerini ortaya çıkarmaktır. Derneklerin yapısından talep ettikleri düzenlemelere, taleplerin iletiliş şeklinden yöntemine, taleplerinin gerçekleşme düzeyine, siyasal güç ile ilişkilerine pek çok konu mercek altına alınacaktır.Türkiye ekonomisinin kalbi olarak milli hasılanın ¼'ten fazlasını, dış ticaretin yarısına sahip İstanbul merkezli gerçekleştirilen ve iş dünyasının etkin pek çok iş dünyası örgütü yöneticisi ile yapılan görüşmeler ve bir dernek yöneticisi olarak bizzat yaşadığım deneyimler de literatürün üzerine tezin şekillenmesini sağlayacaktır. --- Organised Civil Society has always been in a struggle for achieving a place in policy making, especially after the establishment of multi party system of the Republic of Turkey, which is the follower of a great empire of 621 years, of which last 2 centuries face the vicious circle of, "decline in all areas-battles-modernisation efforts to stop decline- resistance to modernisation – democratic initiatives – pressure of the monarchs" and so on. The interruptions of democracy starting in 1960 till 15 July 2016, with almost every decade repeating coup detats or coup attempts could not stop, but slow down the progress of organised sivil society movement. Same path has been followed by the business society organizations during the republican period. In addition to the newly established chambers, unions, foundations, etc,, sectoral differentiation efforts in organizations which started in 1950's with the associations founded in pharmaceuticals and construction sectors moved in parallel with the developments in Turkey's and World economy. Relations with the then called European Economic Community, dependency on petroleum, emerging urbanization, shifting economy to industry and services from agriculture and foodstuffs etc. has all brought new associations. Increasing power and efficiency by collective activity and achieving political and economic gains on behalf of their members, is the basic underlying target of existence. The best way to reach this aim, is definitely be possible by having the legislation designed according to their will. The purpose of my thesis is to reveal out the efficieny of the business civil societies in general and associations in particular. This study focuses on many subjects varying from the structure of associations, to the matters demanded, from the form of submission, to the method of submission, as well as the realization of demanded matters and the relations with the ruling authority.Istanbul, the heart of Turkey's economy, is chosen as the field of this study because of representing more than a quarter of national production and half of foreign trade. Interviews with various outsstanding associations, in addition to Chambers of Trade and Commodity Exchange, as well as my personal expreience as an association Secretary General has shaped this thesis.

Contemporary diplomacy will largely depend on the path to the creation of a new world order. There are different options for the political structure of the world: from the unipolar / multipolar world to the world government. The role of non-state actors will increase in the international arena, while the process of eroding national sovereignty will continue. In this regard, diplomacy faces serious tests of strength, it will have to adapt to current conditions, as well as perform a joint function between state and non-state actors in international relations. Information flows become the levers of governance, namely, socio-economic, socio-political, international processes. Today we can speak of "the emergence of a global information industry that is undergoing a period of technological convergence, organisational combinations, legislative liberalisation, and the role of knowledge, information in economic development, the emergence of new forms of the "electronic" democracy, structural changes in employment". The role of international organisations in international relations has undergone qualitative changes. They have become auxiliary tools for solving particular problems of interaction of sovereign states into a segment of international life. International organisations play an extremely important role in conflict resolution. Conflict prevention is becoming increasingly important in their activities. The mechanism for resolving conflicts by organisations is predominantly political in nature, but it is based on international law. ; Современная дипломатия во многом будет зависеть от того, каким путем будет осуществляться становления нового мирового порядка. Выдвигаются различные варианты политической структуры мира от однополярного / многополярного мира к мировому правительству. На международной арене будет возрастать роль негосударственных акторов, вместе с тем продолжится процесс размывания национального суверенитета. В связи с этим дипломатию ждут серьезные испытания на прочность, ей придется приспосабливаться к современным условиям, а также выполнять связующую функцию между государственными и негосударственными участниками международных отношений. Информационные потоки становятся рычагами управления, а именно: общественно-экономическими, социально-политическими, международными процессами. Сейчас можно говорить «о становлении глобальной информационной индустрии, переживающей период технологической конвергенции, организационных сочетаний, законодательной либерализации, о роли знаний, информации в экономическом развитии, появлении новых форм« электронной »демократии, о структурных сдвигах в занятости». Роль международных организаций в международных отношениях претерпела качественные изменения. Из вспомогательных инструментов для решения отдельных проблем взаимодействия суверенных государств они превратились в сегмент международной жизни. Международным организациям принадлежит исключительно важная роль в решении конфликтов. Все большее место в их деятельности занимает предотвращения возникновения конфликтных ситуаций. Механизм решения конфликтов организациями носит преимущественно политический характер, но при этом он, разумеется, опирается на международное право. ; Сучасна дипломатія багато в чому буде залежати від того, яким шляхом здійснюватиметься становлення нового світового порядку. Висуваються різні варіанти політичної структури світу: від однополярного / багатополярного світу до світового уряду. На міжнародній арені буде зростати роль недержавних акторів, разом із тим продовжиться процес розмивання національного суверенітету. У зв'язку з цим дипломатію чекають серйозні випробування на міцність, їй доведеться пристосовуватися до сучасних умов, а також виконувати сполучну функцію між державними і недержавними учасниками міжнародних відносин. Інформаційні потоки стають важелями управління, а саме: суспільно- економічними, соціально-політичними, міжнародними процесами. Нині можна говорити «про становлення глобальної інформаційної індустрії, яка переживає період технологічної конвергенції, організаційних поєднань, законодавчої лібералізації, про роль знань, інформації в економічному розвитку, появі нових форм «електронної» демократії, про структурні зрушення в зайнятості». Роль міжнародних організацій у міжнародних відносинах зазнала якісних змін. Із допоміжних інструментів для вирішення окремих проблем взаємодії суверенних держав вони перетворилися на сегмент міжнародного життя. Міжнародним організаціям належить винятково важлива роль у вирішенні конфліктів. Дедалі більше місця в їх діяльності займає запобігання виникненню конфліктних ситуацій. Механізм вирішення конфліктів організаціями носить переважно політичний характер, але при цьому він, зрозуміло, спирається на міжнародне право.

The evolution of educational institutions and secondary schools in the Greek Catholic Diocese of Mukachevo needs research because of the era of Czechoslovak anti-Catholic modernism. This influenced on the development of diocesan educational institutions and their transformation. Generally most researchers have positive vision of the democracy of Czechoslovakia of this time, but in church and educational sphere it was rather "controlled" liberalism. The issue of Greek Catholic schooling is at an early stage of study and needs to be better understood, given the difficult operating conditions due to various financial and administrative constraints. Church schooling played an extremely important role in moral and spiritual spheres, providing the younger generation not only with the necessary knowledge, but also with Christian values. However, in the conditions of Czechoslovak modernism, it turned out to be difficult to spread Christian morality due to the restrictions of the authorities of the Czechoslovak Republic on the educational and school institutions of the Greek Catholic Church in Subcarpathian Russia. It should be noted that the government has limited funding for parish schools, but officials hadn't an alternative to local schools or the necessary human resources. Conflicts of interest led to complications in the educational process, up to the closure of parish schools or the creation of public ones on their basis. The church hierarchy paid more attention to the catechetical work, through the study of religion lessons in all primary schools, while providing the educational process with the necessary literature. Emphasis was placed on working with young people through various Christian youth organizations: "Society of St. Cross "," Subcarpathian Eagle "," St. Mari Congregations ", partly " Plast "and others. A great success was the opening of a boarding school by the diocesan board in the early 1930s, which did not function in the 1920s due to financial difficulties and lack of state support, but was eventually restored. ; Еволюція виховних та середньошкільних навчальних закладів Мукачівської Греко-Католицької єпархії потребує дослідження зважаючи на епоху чехословацького антикатолицького модернізму, що вплинуло на розвиток єпархіальних навчально-виховних закладів і їх трансформацію. І хоч у більшості дослідників загалом позитивні уявлення про демократичність Чехословаччини цієї доби, проте в церковних та освітніх справах це був радше «керований» лібералізм. Греко-католицьке шкільництво перебуває на початковому етапі вивчення і потребує глибшого осмислення, зважаючи на складні умови функціонування через різні фінансові та адміністративні обмеження з боку чехословацької влади. Церковне шкільництво відігравало надзвичайно важливу роль у морально-духовному плані, надаючи молодому поколінню не лише необхідні знання, але й християнські цінності. Втім, в умовах чехословацького модернізму, виявилося непросто поширювати християнську мораль через обмеження владою Чехословацької Республіки (ЧСР) виховних та шкільних інституцій Греко-Католицької Церкви на Підкарпатській Русі, еволюцію і розвиток яких необхідно розглянути нижче. Треба відзначити про обмеження фінансування владою парафіяльних навчальних закладів, при цьому урядовці не мали альтернативи навчальних закладів на місцях, як і необхідного кадрового потенціалу. Конфлікт інтересів призвів до ускладнень виховного процесу, аж до закриття парафіяльних шкіл, чи створення на їх базі державних. При цьому, церковна ієрархія більше уваги приділяла катехитичній праці, через вивчення уроків релігії у всіх навчальних закладах початкової освіти, забезпечуючи навчальний процес необхідною літературою. Більше того, акцент робився на працю з молоддю через різні християнсько-молодіжні організації: «Товариство св. Хреста», «Підкарпаторусський Орел», «Марійські конгрегації», частково «Пласт» та ін. Великим успіхом було відкриття єпархіальним правлінням інтернату на початку 1930-х рр., котрий не функціонував у 1920-х рр. через матеріальні труднощі і відсутнiсть державної підтримки.

The article analyzes the process of forming the institutional framework of the Conference on Security and Co-operation in Europe and the transformation of the OSCE into the OSCE, the main OSCE institutions, as its structural elements that ensure the achievement of the main goal of the organization, namely the prevention of conflict in the early stages of its emergence, the regulation of the crisis itself. and restoring peace after the conflict. It is emphasized that the OSCE Parliamentary Assembly consists of approximately 300 deputies representing the legislature of the OSCE participating States. The main purpose of the Assembly is parliamentary control and involvement of European deputies in the activities of the Organization. The Assembly develops and promotes mechanisms for conflict prevention and resolution, promotes democratic institutions in participating States, and ensures transparency and accountability in the OSCE. Its annual sessions formulate major policy recommendations for the government component of the Organization. It has been established that a Court of Conciliation and Arbitration has been set up in Geneva to resolve conflicts and disputes between participating States that have signed the oSCE's Convention on Conciliation and Arbitration. The main mechanism set out in the Convention is conciliation, the purpose of which is to work out a settlement for the parties to the dispute. This mechanism may be invoked unilaterally by any State Party to a dispute between that State and another oSCE participating State. It is concluded that the Organization for Security and Cooperation in Europe has a comprehensive approach to security, which includes military-political, economic, environmental and humanitarian aspects. The OSCE therefore addresses a wide range of security issues, including arms control, confidence-building and security, protection of human and minority rights, democracy, the fight against terrorism and threats to economic and environmental security. To perform its functions, an extensive system of specialized internal institutions was created, which operates effectively today. ; У статті проаналізовано процес формування ін-ституційного каркасу Наради з безпеки та співробітництва в Європі та трансформації НБСЄ в ОБСЄ, основних інститутів ОБСЄ як її структурних елементів, які забезпечують досягнення основної мети діяльності організації, а саме запобігання конфлікту на ранніх стадіях його виникнення, регулювання самої кризи та відновлення миру після закінчення конфлікту. Наголошено, що Парламентська Асамблея ОБСЄ складається приблизно із 300 депутатів, котрі представляють законодавчу владу держав-учасниць ОБСЄ. Основною метою Асамблеї є парламентський контроль і залучення європейських депутатів у діяльність Організації. Асамблея розробляє і просуває механізми запобігання та врегулювання конфліктів, сприяє розвитку демократичних інститутів у держа-вах-учасницях і забезпечує транспарентність і підзвітність в ОБСЄ. На її щорічних сесіях формулюються політичні рекомендації для урядового компонента Організації. З'ясовано, що для розв'язання конфліктних ситуацій і спорів між державами-учасницями, які підписали внутрішню щодо ОБСЄ Конвенцію по примиренню і арбітражу, був створений Суд із примирення й арбітражу, який знаходиться в Женеві. Основним механізмом, прописаним у Конвенції, є примирення, мета якого полягає у виробленні для сторін у спорі умов врегулювання. Цей механізм може бути задіяний в односторонньому порядку будь-якою державою-учасником Конвенції стосовно спору між нею та іншою державою-учасницею ОБСЄ. Зроблено висновок, що Організація з безпеки і співробітництва в Європі має всеосяжний підхід до безпеки, який включає в себе військово-політичні, економічні, екологічні та гуманітарні аспекти. Тому ОБСЄ розглядає широкий спектр проблем, пов'язаних із безпекою, включаючи контроль над озброєнням, зміцнення довіри та безпеки, захист прав людини та прав національних меншин, демократії, боротьби з тероризмом і загрозами економічній та екологічній безпеці. Для виконання покладених функцій було створено розгалужену систему спеціалізованих внутрішніх інститутів, що ефективно діють сьогодні.

The article is devoted to a detailed analysis of the legal nature of presumption of legality of taxpayer's decisions one of the initial provisions of tax legislation, the substantive aspects of which developed within the case law. Thus, the author focused on the specific features of the presumption of legality of taxpayer's decisions. Relevant features are established based on research including the case law of the European Court of Human Rights and the European Commission for Democracy through Law (Venice Commission). As a research task, the author paid attention and determined the specifics of the relationship of the judicial doctrine of presumption of legality of taxpayer's decisions with other judicial doctrines, namely: the doctrine of business purpose, the doctrine of good faith of the taxpayer, etc. A distinction is make between the judicial doctrines of the presumption of legality of taxpayer decisions from the doctrine of good faith of the taxpayer. It is note that the presumption of legality of decisions is designed to ensure legal certainty in tax law enforcement precisely in cases, where the law provides for an ambiguous interpretation of the rights and obligations of participants in tax relations. The article analyzes the current case law in which the main conceptual requirements of this presumptive provision of tax legislation are be formed. It is be established that the courts consider the presumption of legality of taxpayer decisions as a special rule, which establishes a requirement which law enforcement entities must interpret all regulatory doubts in favor of the taxpayer. It is emphasize that the presumption of legality of decisions is in inseparable unity with the requirements of the principle of legal certainty. The principle of legal certainty itself is an element of the principle of the rule of law. It is this starting point that ensures the predictability of law enforcement practice. In turn, the principle-presumption of legality of the taxpayer's decision is a specific tool (technical and legal technique) that allows ensuring the realization interests of the taxpayer in case of actual uncertainty of law enforcement algorithms. ; Статтю присвячено детальному аналізу правової природи презумпції правомірності рішень платника податків як одного з вихідних положень податкового законодавства, змістовні аспекти якого розвивалися в межах судової практики. Так, автором було сконцентровано увагу на специфічних рисах презумпції правомірності рішень платників податків. Відповідні риси встановлюються на основі дослідження, серед іншого, практики Європейського суду з прав людини та Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія). Як дослідницьке завдання автором визначено специфіку взаємозв'язків судової доктрини презумпції правомірності рішень платника податків з іншими судовими доктринами, а саме: доктриною ділової мети, доктриною добросовісності платника податків тощо. Проведено розмежування судової доктрини презумпції правомірності рішень платника податків від доктрини добросовісності платника податків. Зазначено, що презумпція правомірності рішень покликана забезпечити правову визначеність у податковому правозастосуванні, саме тоді, коли закон передбачає неоднозначне трактування прав і обов'язків учасників податкових відносин. У статті проаналізовано актуальну судову практику, у рамках якої сформовано основні концептуальні вимоги даного презумптивного положення податкового законодавства. Встановлено, що суди розглядають презумпцію правомірності рішень платника податків як спеціальне правило, яке встановлює вимогу, відповідно до якої суб'єкти правозастосування повинні трактувати всі нормативно обумовлені сумніви на користь платника податків. Підкреслюється, що саме презумпція правомірності рішень перебуває в нерозривній єдності з вимогами принципу правової визначеності. Сам принцип правової визначеності є елементом принципу верховенства права. Саме дане вихідне положення забезпечує прогно-зованість правозастосовної практики. Принцип-пре-зумпція правомірності рішення платника податків є специфічним інструментом (техніко-юридичний прийом), який дозволяє забезпечити реалізацію інтересів платника податків у разі фактичної невизначеності алгоритмів правозастосування.

The article updates the issues of certain theoretical aspects of gender equality implementation and highlights its problematic issues in court practice. It is noted that in general, the legislation of Ukraine is characterized as non-discriminatory. However, the problem for the most part lies in the practice of its enforcement: ignoring the relevant provisions, having only formal references to them; The gender-neutral approach to litigation on the protection of women's rights leads to the violation of the right to equal access to justice. Courts may not always identify cases where a violation of the rights and legit-imate interests of a woman results from discriminatory provisions of the law; there is often a situation where the court cannot go beyond the claim of the claimant and because the latter does not invoke discrimination. The necessary basis for the consideration of such cases by the courts should be the legal framework of international and national documents on the implementation of the princi-ple of gender equality; ECHR decision, understanding of the essence of the process of discrimination based on sex, its properties and characteristics in combination with the social stereotypes of their disguise and the existing mech-anism of legal regulation. In such circumstances, the role of judges in ensuring good practice in the application of the anti-discrimination legislation of Ukraine becomes crucial. Effective implementation of the principle of gender equality in justice should begin by enhancing the level of democracy of gender-legal relations themselves and building them on the basis of the principles of gender parity. The solution to the problem should be approached in a comprehensive way, combining the achievements of science in solving gender issues, implementing a gender approach in all spheres of public policy and administra-tion, judiciary through improvement and evaluation of decision-making processes, creation of legislation, devel-opment of strategic policies and programs in all spheres and in all spheres. levels. ; У статті актуалізується питання окремих теоретич-них аспектів реалізації ґендерної рівності та висвітлю-ються її проблеми в судовій практиці. Зауважується, що у цілому законодавство України характеризується як недискримінаційне. Однак проблема здебільшого полягає у практиці його правозастосування. Ігнору-вання відповідних положень, наявність лише фор-мальних посилань на них, ґендерно-нейтральний під-хід до судового розгляду справ, пов'язаних із захистом прав жінок, призводять до того, що право на рівний доступ до правосуддя порушується. Суди не завжди мо-жуть ідентифікувати ті випадки, коли порушення прав та законних інтересів жінки стає наслідком дії дискри-мінаційних положень законодавства. Часто трапля-ється, що суд не може вийти за межі позовних вимог позивача, оскільки останній не посилається на дис-кримінацію. Необхідним підґрунтям розгляду судами таких справ має стати нормативно-правова база між-народних та національних документів щодо реалізації принципу ґендерної рівності, рішення ЄСПЛ, розумін-ня суті дискримінації за ознакою статі, її властивос-тей та характерних ознак у поєднанні із соціальними стереотипами їх маскування та наявного механізму правового регулювання. За таких обставин роль суд-дів у забезпеченні належної практики застосування антидискримінаційного законодавства України стає ключовою. Дієву реалізацію принципу ґендерної рів-ності у правосудді слід розпочати з підвищення рівня демократичності самих ґендерно-правових відносин та побудови їх на засадах саме принципів ґендерного па-ритету. До вирішення проблеми слід підходити комп-лексно, поєднуючи досягнення науки та впровадження ґендерного підходу в усі сфери державної політики і сфери управління, судочинства через удосконален-ня й оцінку процесів прийняття рішень, створення законодавства, вироблення стратегічної політики та програм у всіх сферах і на всіх рівнях.

Since the emergence of a state that assumes the right to regulate the relations of subjects within its territory, the question arises about the citizens' realization of the right to work. The question arises about the responsibility of the state to the person, citizen of this state. This article addresses the issue of one of the most important features of a rule of law, a developed democracy, is the real protection of human and citizen rights in general and the right to work in particular. Guarantees of human and citizen's rights and freedoms have also been investigated, and as a general concept, they are first and foremost the basic conditions, ways and means by which each person is able to exercise his or her rights. The author analyzed the current legislation on the right to work in Ukraine; legal regulation of the right to work in international legal acts is investigated. The scientific works of scientists were analyzed and it was concluded that the right to work is one of the important socio-economic rights of the citizen and citizen, guaranteed by international legal actions and the Constitution of Ukraine, which gives the power to which one agrees. It is concluded that the right to work is not a subjective human right. The author states that the state should create jobs for its citizens, organize the opportunity for workers to study in other specialties, professions, but the citizen does not have the right to require the state to provide him with work. It is this approach to the right to work for human beings that we see in many countries in Europe.The author concludes that the right to work is a comprehensive competence of a citizen, which includes a number of other rights – the right to freedom of work, the right to safe working conditions, the right to equal working conditions, etc. ; З моменту виникнення держави, яка бере на себе право регулювати взаємовідносини суб'єктів всередині її території, виникло питання про реалізацію громадянами права на працю. Виникло питання про відповідальність держави перед людиною як громадянином цієї держави. У даній статті було розглянуте питання стосовно того, що однією з найважливіших ознак правової держави, розвинутої демократії є реальне забезпечення прав людини і громадянина загалом та права на працю зокрема. Також були досліджені гарантії прав і свобод людини і громадянина, які є основними умовами, способами і засобами, за допомогою яких кожна особа має можливість реалізувати свої права. Проаналізовано чинне законодавство України з питань права на працю. Досліджено правове регулювання права на працю у міжнародних правових актах. Проаналізовано наукові праці вчених та зроблено висновок,що право на працю – це одне з важливих соціально-економічних прав людини й громадянина, гарантоване міжнародно-правовими актами та Конституцією України, яке дає можливість кожному заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Зроблено висновок про те, що право на працю не є суб'єктивним правом людини. Автор стверджує, що держава повинна створювати робочі місця для своїх громадян, організовувати можливість працівникам перенавчатися на інші спеціальності, професії, але громадянин не має права вимагати від держави надання йому праці. Саме цей підхід до права на працю людини ми бачимо в багатьох державах Європи. Зроблено висновок про те, що право на працю є комплексною правомочністю громадянина. Воно включає в себе низку інших прав, зокрема право на свободу праці, право на безпечні умови праці, право на рівні умови праці тощо.

The legal regulation of the activity of the authorities is carried out on the basis of the relevant legal principles. They form the basis of the system of legislation, are the "fundamental beginning" of law and create the basis for the legal development of both the relevant spheres and the state as a whole. The normativity of the principles is manifested in the fact that they are either enshrined in normative legal acts, or are a guideline for the improvement of the legal system and regulatory framework through their introduction. The interaction of executive authorities, local self-government and juvenile prevention in the field of juvenile delinquency is a management interaction that is also based and carried out in accordance with certain legal principles. As a scientific category, they define baselines and theoretical ideas that reflect the objective patterns of government activity and form the basis of their activity. The principles are interconnected and have a consistent system and are universal. Their universality is manifested in their unity and in the presence of the general foundations of the ideological, semantic content of law. The system of principles of law is a certain single entity whose components are interdependent, with each principle interacting with the other and having its own peculiarities and characteristics. The article describes the notion of "principles", their main characteristics. The article also offers a basic list, which is not exhaustive, but from the point of view of achieving the most significant result, the most important are: the rule of law, legality, unity of goals and objectives, scientific, publicity and awareness, democracy, equality, planning, the principle of systematic, mutual responsibility, continuity. Of course, the division of principles into major and minor ones is more or less irrelevant, but it is possible to note the principles that give the highest efficiency and effectiveness on a daily basis. Given the specifics and characteristics of the legal principles, authorities can build work so that its effectiveness is maximized and the number of crimes committed by minors is reduced. ; Правове регулювання діяльності владних органів здійснюється на основі відповідних правових принципів. Вони становлять основу системи законодавства, є фундаментальним початком права та створюють основу для правового розвитку як відповідних сфер, так і держави взагалі. Нормативність принципів проявляється в тому, що вони або закріпленні в нормативно-правових актах, або є орієнтиром для удосконалення правової системи та нормативної основи шляхом їх внесення. Взаємодія органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та ювенальної превенції у сфері запобігання правопорушенням серед неповнолітніх – це управлінська взаємодія, яка здійснюється відповідно до певних правових принципів. Вони визначають вихідні положення та теоретичні ідеї, що віддзеркалюють об'єктивні закономірності діяльності органів влади та становлять основу їх діяльності. Принципи є взаємопов'язаними, мають відповідну системність та є універсальними. Їх універсальність проявляється в їх єдності та наявності загальних основ ідейного, смислового змісту права. Система принципів права є певним єдиним об'єктом, складові частини якого взаємозалежать один від одного, при цьому кожен з принципів взаємодіє з іншими та має свої особливості та характеристики. У статті розкрито поняття «принципи», основні їх характеристики. Також у статті запропонований основний їх перелік, який не є вичерпним, проте погляду досягнення максимально значущого результату вони є найбільш важливими. Це принципи верховенства права, законності, єдності цілей та завдань, науковості, гласності та інформованості, демократизму, рівноправності, плановості, системності, взаємної відповідальності, безперервності. Звичайно, проводити поділ принципів на основні та другорядні, більш або менш значущі недоречно, проте відзначити принципи, що дають найбільшу ефективність та щодня використовуються, вважаємо за доцільне. З огляду на специфіку та характерні особливості правових принципів владні органи можуть побудувати роботу так, що її результативність буде максимальною, а кількість злочинів, що скоюють неповнолітні, зменшиться.

The Ukraine crisis better known as Maidan is a power struggle between factions within Ukraine. One of the factions wants to align with the European Union and the other with Russia. In March of 2014, the current crisis erupted when Russian special forces occupied Ukraine's Crimean Peninsula. Russia also invaded Eastern parts of Ukraine – Donetsk, and Luhansk. Between 2014-2019 a military conflict between Ukrainian soldiers and Russian-backed separatists continued and more than 13 000 people were killed. Throughout the time international actors made an effort to solve the conflict within Normandy format which involves four members – Russia, Ukraine, France, and Germany and in 2015 Minsk agreements have been signed. However, Ukraine-Russia war is still an ongoing conflict and it is problematic to forecast its ending. What is more, it is an internationalized conflict that involves not only opposing actors but third parties as well. For example, Lithuania. The third party's role is not a new topic within a field of conflict resolution. Earlier researches pose a question about actors' strategy, its efficiency, who could intervene in a conflict. Nevertheless, it does not discuss possible reasons for intervention, and it does not answer the question of why third parties get involved in a conflict. Although, numerous researches on third parties in post-soviet space has been made. It discusses why the European Union, Russia, and the United States of America intervened in post-soviet conflicts. The most common answer is that they were dividing their sphere of influence. Russia tries to recreate some kind of the Soviet Union while the United States and European Union declares bringing democracy, peace, and stability. Meanwhile, Lithuania's involvement is described as an entirely geopolitical decision. All the same, these researches discuss the only strategic level of the party's involvement in a conflict and it does not bring mezzo level arguments into consideration. Mezzo level narrative is important because it brings a new perspective into the light as well as possibly missed information while formulating macro-level narrative. Based on earlier researches and lacking mezzo level explanation for third party intervention this master's thesis poses a question why or for what reasons Lithuania intervene in a Ukraine-Russia war? It refers to the theoretical perspective suggested by Fen Osler Hampson and his possible explanation for the third force involved in a conflict. F. O. Hampson explains potential strategies and goals as a distinction between realism and liberalism. Considering the theoretical approach this thesis formulates a statement of defense that the governmental sector argues that Lithuania intervenes for governance-based reasons and nongovernmental representative argues that their intervention is based on the social-psychological approach. Given the complex nature of the topic under study, a case study based on semi-structured in-depth interviews and content analysis seemed most appropriate. 18 interviews were conducted in April of 2020 as well as 307 press releases from a period between 21st November 2013-31st December 2019 have been analyzed in this research. Participants for this research have been selected based on public information about their workplace. Some names have been removed from the thesis. The findings of this study showed that in this particular situation mezzo level narrative conforms to the macro narrative and one of the most important reasons for Lithuania's intervention is geopolitical means and its security and sovereignty. This thesis does not find differences between the governmental and non-governmental sectors. In short, the statement of defense is not correct. Overall, it could be said that this case study corresponds to the findings of its forerunners, but it also adds a mezzo level explanation to the discussion.