Suchergebnisse

Financial statements are the main source of information showing the performance of an enterprise and its financial state. They are need for business management, analysis, internal and external audit, owners and state, investors, society. The set of financial statements is prepared by summarizing the company's financial year data. To prepare accountability, data is pre-accumulated and grouped in accounting records, synthetic and analytical accounting registers according to general principles: continuity, periodicity, permanence, prudence, monetary measure, accumulation, neutrality, relevance of content, importance of information (the most important ones, and necessary to know). These accounting principles are followed in the EU countries. According to A. Ivanauskienė, an annual stocktaking must be carried out before the annual financial statements are drawn up [3]. Accounting policy part includes accounting principles and a brief description of accounting methods and rules that are used by the entity in accounting and financial reporting. [2]. Accounting policies are general accounting principles, accounting methods, and rules intended for accounting management, formation and submission of financial accountability" - the definition is provided by A. Ivanauskienė [3]. For more information on accounting policies is written 6 BAS - the explanatory note of the accounting policy part should state that 'financial statements are prepared in accordance with business accounting standards. Other legal acts that have been used for accounting management and financial reporting purposes [1] are also included. At the end of the company's financial year, we have to prepare not only financial statements, but also to analyze it properly. Because only by submitting an annual analysis of financial statements we will be able to evaluate the company's performance and position. We will be able to determine whether the company's performance is profitable, whether by putting together and discussing all the reports, there is a risk for the company's future plans. Problem and Relevance - it is very important that the financial accountability reports would be prepared correctly and would perform their intended purpose. Accurate accumulation and systematization of accounting information allows to account correctly assets, capital, income and expenses. Otherwise, false information will result in distorted analysis results and its users will make wrong decisions. The aim of the work is to analyze the content of financial statements, principles of formation and use of data.Research object - financial accountability.Research objectives: 1. To analyze the essence and importance of financial accountability, to provide a systematic description of financial accountability. 2. To provide a procedure for regulating accountability and how to allocate it. 3. To set requirements for financial reporting. 4. To prove the importance of financial reporting with respect to companies.Research methods - analysis of scientific literature, including the comparison of theoretical statements, methods of generalization, logical and graphical representation. Conclusions: Financial statements should reflect fair information about the financial position and performance of the entity, as well as provide necessary information to internal and external users and disclose relevant information about significant events occurring during the reporting period. Preparation of financial statements is regulated by: Law on Accounting of the Republic of Lithuania, Law on Financial Accountability of the Republic of Lithuania, Consolidated Financial Accountability Compilation of the Republic of Lithuania, International Business Accounting Standards, National Business Accounting Standards, Accounting Policies shaped in the company. The data presented in the annual financial statements shall be prepared in accordance with the general accounting principles. The information received in the reports must be compared to the previous reporting periods and to the performance of other companies. The data obtained are needed for economic analysis, audit, planning of the company performance and forecasting ; Финансові звіти є основним джерелом інформації, що свідчать про результати діяльності підприємства та його фінансовий стан. Вони необхідні для управління, аналізу, внутрішнього і зовнішнього аудиту, власникам і державі, інвесторам, суспільству. Комплект фінансової звітності складається шляхом узагальнення даних фінансового року компанії. Дані для звітності попередньо накопичуються і групуються в облікових записах, синтетичних та аналітичних облікових регістрах у відповідності з загальними принципами: безперервність, періодичність, незмінність, обережність, грошові показники, накопичення, нейтральність, релевантність змісту і значимість інформації. Ці принципи бухгалтерського обліку дотримуються у країнах ЄС. Стаття базується на основі аналізу Стандартів обліку підприємництва, закону бухгалтерського обліку та досліджень Bagdžiūniene (2015), Ivanauskiene (2016), Kalčinskas, Kalčinskaite (2017), Stačiokas, R., Jefimovas (2016) та ін. У кінці фінансового року компанії потрібно не тільки підготувати фінансову звітність, але й правильно її проаналізувати. Щорчний аналіз фінансової звітності дає можливість правильно оцінити результати підприємства, визначити, чи прибутовою є його діяльність, чи існує ризик при складанні і обговоренні всіх звітів на майбутнє. Актуальним є те, щоб фінансова звітність була підготовлена правильно і за призначенням. Точна облікова інформація дозволяє правильно враховувати активи, капітал, прибутки і розходи. У противному випадку інформація приведе до викривлення результатів аналізу і до неправильних рішень користувачів. Постановка цілі – вивчити зміст фінансової звітності, принципи її складання та використання даих. У статті для досягнення цілі означені завдання - проаналізувати сутність і значення фінансової звітності, дати систематичний опис фінансової звітності; представити правила регулювання бухгалтерського обліку і способи його розповсюдження; встановити вимоги до фінансової звітності і визначити важливість фінансової звітності для підприємств. Методи роботи – аналіз і синтез наукової літератури, порівняння. Висновки. Фінансова звітність повинна відображати достовірну інформацію про фінансовий стан і результати діяльності підприємства, а також надати відповідну інформацію внутрішнім і зовнішнім користувачам і розкрити відповідну інформацію про визначні події, що відбулися на протязі звітного періоду; підготовка фінансової звітності, що регулюється Законом про фінансовий облік Лтовської Респубілки, Законом про фінансову звітність Литовської Респубілки, Консолідованою фінансовою звітністю Литовської Респубілки, Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, Національними стандартами бухгалтерсього обліку, Обліковою політикою. Інформація, отримана у звітах, повинна порівнюватися з попередніми звітаними періодами і з результатами інших підприємств. Отримані дані необхідні для економічного аналізу, аудиту, планування і прогнозування діяльності підприємства ; Финансовые отчеты являются основным источником информации, показывающим результаты деятельности предприятия и его финансовое положение. Они требуются для управления, анализа, внутреннего и внешнего аудита, собственникам и государству, инвесторам, обществу. Комплект финансовой отчетности составляется путем обобщения данных финансового года компании. Данные для отчетности предварительно накапливаются и группируются в учетных записях, синтетических и аналитических учетных регистрах в соответствии с общими принципами: непрерывность, периодичность, постоянство, осторожность, денежные показатели, накопление, нейтральность, релевантность содержания и значимость информации. Эти принципы бухгалтерского учета соблюдаются в странах ЕС. Анализ последних иссследовниий и публикаций. Статья основанна на анализе Стандартов учета предпринимательста, закона бухгалтерского учета и исследований Bagdžiūniene (2015), Ivanauskiene (2016), Kalčinskas, Kalčinskaite (2017), Stačiokas, R., Jefimovas (2016) и др. В конце финансового года компании нужно не только подготовить финансовую отчетность, но и правильно ее проанализировать. Ежегодный анализ финансовой отчетности дает возможность правильно оценить результаты предприятия, определить, прибыльна ли деятельность, существует ли риск при составлении и обсуждении всех отчетов на будущее. Актуално, чтобы финансовая отчетность была подготовлена правильно и по назначению. Точная учетная информация позволяет правильно учитывать активы, капитал, доходы и расходы. В противном случае информация приведет к искажению результатов анализа и к неправильным решениям пользователей. Постановка цели - изучить содержание финансовой отчетности, принципы составления и использования данных В статье для достижения цели намечены задачи - проанализировать сущность и значение финансовой отчетности, дать систематическое описание финансовой отчетности; представить правила регулирования бухгалтерского учета и способы его распространения; установить требования к финансовой отчетности и определить важность финансовой отчетности для предприятий. Методы работы - анализ и синтез научной литературы, сравнение. Выводы. Финансовая отчетность должна отражать достоверную информацию о финансовом положении и результатах деятельности предприятия, а также предоставлять соответствующую информацию внутренним и внешним пользователям и раскрывать соответствующую информацию о значительных событиях, произошедших в течение отчетного периода; подготовка финансовой отчетности регулируется Законом о бухгалтерском учете Литовской Республики, Законом о финансовой отчетности Литовской Республики, Консолидированной финансовой отчетностью Литовской Республики, Международными стандартами бухгалтерского учета, Национальными стандартами бухгалтерского учета, Учетной политикой. Информация, полученная в отчетах, должна сравниваться с предыдущими отчетными периодами и с результатами других предприятий. Полученные данные необходимы для экономического анализа, аудита, планирования и прогнозирования деятельности предпрмятияю

Financial statements are the main source of information showing the performance of an enterprise and its financial state. They are need for business management, analysis, internal and external audit, owners and state, investors, society. The set of financial statements is prepared by summarizing the company's financial year data. To prepare accountability, data is pre-accumulated and grouped in accounting records, synthetic and analytical accounting registers according to general principles: continuity, periodicity, permanence, prudence, monetary measure, accumulation, neutrality, relevance of content, importance of information (the most important ones, and necessary to know). These accounting principles are followed in the EU countries. According to A. Ivanauskienė, an annual stocktaking must be carried out before the annual financial statements are drawn up [3]. Accounting policy part includes accounting principles and a brief description of accounting methods and rules that are used by the entity in accounting and financial reporting. [2]. Accounting policies are general accounting principles, accounting methods, and rules intended for accounting management, formation and submission of financial accountability" - the definition is provided by A. Ivanauskienė [3]. For more information on accounting policies is written 6 BAS - the explanatory note of the accounting policy part should state that 'financial statements are prepared in accordance with business accounting standards. Other legal acts that have been used for accounting management and financial reporting purposes [1] are also included. At the end of the company's financial year, we have to prepare not only financial statements, but also to analyze it properly. Because only by submitting an annual analysis of financial statements we will be able to evaluate the company's performance and position. We will be able to determine whether the company's performance is profitable, whether by putting together and discussing all the reports, there is a risk for the company's future plans. Problem and Relevance - it is very important that the financial accountability reports would be prepared correctly and would perform their intended purpose. Accurate accumulation and systematization of accounting information allows to account correctly assets, capital, income and expenses. Otherwise, false information will result in distorted analysis results and its users will make wrong decisions. The aim of the work is to analyze the content of financial statements, principles of formation and use of data.Research object - financial accountability.Research objectives: 1. To analyze the essence and importance of financial accountability, to provide a systematic description of financial accountability. 2. To provide a procedure for regulating accountability and how to allocate it. 3. To set requirements for financial reporting. 4. To prove the importance of financial reporting with respect to companies.Research methods - analysis of scientific literature, including the comparison of theoretical statements, methods of generalization, logical and graphical representation. Conclusions: Financial statements should reflect fair information about the financial position and performance of the entity, as well as provide necessary information to internal and external users and disclose relevant information about significant events occurring during the reporting period. Preparation of financial statements is regulated by: Law on Accounting of the Republic of Lithuania, Law on Financial Accountability of the Republic of Lithuania, Consolidated Financial Accountability Compilation of the Republic of Lithuania, International Business Accounting Standards, National Business Accounting Standards, Accounting Policies shaped in the company. The data presented in the annual financial statements shall be prepared in accordance with the general accounting principles. The information received in the reports must be compared to the previous reporting periods and to the performance of other companies. The data obtained are needed for economic analysis, audit, planning of the company performance and forecasting ; Финансові звіти є основним джерелом інформації, що свідчать про результати діяльності підприємства та його фінансовий стан. Вони необхідні для управління, аналізу, внутрішнього і зовнішнього аудиту, власникам і державі, інвесторам, суспільству. Комплект фінансової звітності складається шляхом узагальнення даних фінансового року компанії. Дані для звітності попередньо накопичуються і групуються в облікових записах, синтетичних та аналітичних облікових регістрах у відповідності з загальними принципами: безперервність, періодичність, незмінність, обережність, грошові показники, накопичення, нейтральність, релевантність змісту і значимість інформації. Ці принципи бухгалтерського обліку дотримуються у країнах ЄС. Стаття базується на основі аналізу Стандартів обліку підприємництва, закону бухгалтерського обліку та досліджень Bagdžiūniene (2015), Ivanauskiene (2016), Kalčinskas, Kalčinskaite (2017), Stačiokas, R., Jefimovas (2016) та ін. У кінці фінансового року компанії потрібно не тільки підготувати фінансову звітність, але й правильно її проаналізувати. Щорчний аналіз фінансової звітності дає можливість правильно оцінити результати підприємства, визначити, чи прибутовою є його діяльність, чи існує ризик при складанні і обговоренні всіх звітів на майбутнє. Актуальним є те, щоб фінансова звітність була підготовлена правильно і за призначенням. Точна облікова інформація дозволяє правильно враховувати активи, капітал, прибутки і розходи. У противному випадку інформація приведе до викривлення результатів аналізу і до неправильних рішень користувачів. Постановка цілі – вивчити зміст фінансової звітності, принципи її складання та використання даих. У статті для досягнення цілі означені завдання - проаналізувати сутність і значення фінансової звітності, дати систематичний опис фінансової звітності; представити правила регулювання бухгалтерського обліку і способи його розповсюдження; встановити вимоги до фінансової звітності і визначити важливість фінансової звітності для підприємств. Методи роботи – аналіз і синтез наукової літератури, порівняння. Висновки. Фінансова звітність повинна відображати достовірну інформацію про фінансовий стан і результати діяльності підприємства, а також надати відповідну інформацію внутрішнім і зовнішнім користувачам і розкрити відповідну інформацію про визначні події, що відбулися на протязі звітного періоду; підготовка фінансової звітності, що регулюється Законом про фінансовий облік Лтовської Респубілки, Законом про фінансову звітність Литовської Респубілки, Консолідованою фінансовою звітністю Литовської Респубілки, Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, Національними стандартами бухгалтерсього обліку, Обліковою політикою. Інформація, отримана у звітах, повинна порівнюватися з попередніми звітаними періодами і з результатами інших підприємств. Отримані дані необхідні для економічного аналізу, аудиту, планування і прогнозування діяльності підприємства ; Финансовые отчеты являются основным источником информации, показывающим результаты деятельности предприятия и его финансовое положение. Они требуются для управления, анализа, внутреннего и внешнего аудита, собственникам и государству, инвесторам, обществу. Комплект финансовой отчетности составляется путем обобщения данных финансового года компании. Данные для отчетности предварительно накапливаются и группируются в учетных записях, синтетических и аналитических учетных регистрах в соответствии с общими принципами: непрерывность, периодичность, постоянство, осторожность, денежные показатели, накопление, нейтральность, релевантность содержания и значимость информации. Эти принципы бухгалтерского учета соблюдаются в странах ЕС. Анализ последних иссследовниий и публикаций. Статья основанна на анализе Стандартов учета предпринимательста, закона бухгалтерского учета и исследований Bagdžiūniene (2015), Ivanauskiene (2016), Kalčinskas, Kalčinskaite (2017), Stačiokas, R., Jefimovas (2016) и др. В конце финансового года компании нужно не только подготовить финансовую отчетность, но и правильно ее проанализировать. Ежегодный анализ финансовой отчетности дает возможность правильно оценить результаты предприятия, определить, прибыльна ли деятельность, существует ли риск при составлении и обсуждении всех отчетов на будущее. Актуално, чтобы финансовая отчетность была подготовлена правильно и по назначению. Точная учетная информация позволяет правильно учитывать активы, капитал, доходы и расходы. В противном случае информация приведет к искажению результатов анализа и к неправильным решениям пользователей. Постановка цели - изучить содержание финансовой отчетности, принципы составления и использования данных В статье для достижения цели намечены задачи - проанализировать сущность и значение финансовой отчетности, дать систематическое описание финансовой отчетности; представить правила регулирования бухгалтерского учета и способы его распространения; установить требования к финансовой отчетности и определить важность финансовой отчетности для предприятий. Методы работы - анализ и синтез научной литературы, сравнение. Выводы. Финансовая отчетность должна отражать достоверную информацию о финансовом положении и результатах деятельности предприятия, а также предоставлять соответствующую информацию внутренним и внешним пользователям и раскрывать соответствующую информацию о значительных событиях, произошедших в течение отчетного периода; подготовка финансовой отчетности регулируется Законом о бухгалтерском учете Литовской Республики, Законом о финансовой отчетности Литовской Республики, Консолидированной финансовой отчетностью Литовской Республики, Международными стандартами бухгалтерского учета, Национальными стандартами бухгалтерского учета, Учетной политикой. Информация, полученная в отчетах, должна сравниваться с предыдущими отчетными периодами и с результатами других предприятий. Полученные данные необходимы для экономического анализа, аудита, планирования и прогнозирования деятельности предпрмятияю

Relevance. The global pandemic caused by the prevalence of COVID-19 (SARS-Cov-2) has become a trigger for the formation of a wide range of problems in the medical, socio-psychological, and rehabilitation spheres. The frequency of neurological or psychiatric diagnosis in patients after SARS-Cov-2, in the next 6 months, was 33.62%; the frequency of first diagnosis is 25.79%, and the mental health disorders themselves are diverse and affect almost all aspects of mental functioning, significantly worsening the quality of life. In addition, the extreme burden of the healthcare system in Ukraine in the context of a prolonged socio-economic and political crisis requires immediate реформування reform. Therefore, it is important to study the peculiarities of mental health of Ukrainian citizens in the context of epidemic danger and reform of the healthcare system at the present stage. Goal. To study the peculiarities of mental health of Ukrainian citizens in the paradigm of reforming the healthcare system in conditions of epidemic danger at the present stage. Materials and methods. Subject to informed consent in compliance with the principles of Bioethics and deontology, for the period from March to September 2021, 80 people aged 20 to 80 years were examined, who suffered covid-19 in 2020-2021 in mild (Group 1) and moderate severity – Group 2 (lung damage from 25 to 60%) and did not previously have a psychiatric diagnosis. The clinical and psychopathological method and screening diagnostics were implemented in the form of a semi-structured psychopathological interview, the main purpose of which was a comprehensive assessment of the patient's mental status. The psychodiagnostic method was used using the hospital scale of anxiety and depression HADS; the quality of life questionnaire SF-36; Being Activity Mood (BAM); The scale of C. D. Spielberger – Yu.L. Khanin. Results. The most common mental and behavioral disorders (MBD) using the HADS method are analyzed. The results showed that clinically expressed anxiety occurred in 33.7% of respondents (groups 1 and 2), and its subclinical variant – in 6.3%. The dominant plot of anxiety was phobic thoughts, fears of severe or fatal consequences of a viral disease in yourself or your loved ones. Clinically expressed depression was observed in 29.7%, and subclinically – in 68%. Assessment of the quality of life according to the SF-36 questionnaire revealed clinical indicators of the average score on the "vital activity" scale – 32.0 and 43.0 in groups 1-2, respectively. According to the BAM methodology, the self-assessment of the individual indicated a low assessment of all indicators in both groups. 75% of patients on the C. D. Spielberger–Yu.L. Khanin scale had high levels of situational and personal anxiety, and 25% had moderate levels. The level of situational anxiety was 56.70±0.48, and personal anxiety – 43.86±0.34 points. The Law of Ukraine "On rehabilitation in the field of healthcare " and the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Issues of Organization of rehabilitation in the field of healthcare" are legislative and executive innovations of the present, which differ: pronounced" patient-centricity"; stages; multi-level; multicomponent influences; a significant range of rehabilitation coverage; interdisciplinarity; consistency; organizational and informational integrity; management efficiency; modernity, innovation. That is, the implementation of this law, if the necessary funding is available, will provide rehabilitation assistance to the population of Ukraine, including in conditions of epidemic danger, at the proper level. Conclusions. Thus, according to our study, as a result of the covid-19 viral disease, there was an increase in the number of patients with MBD: adaptive, anxiety-phobic and depressive. Organizational and methodological aspects of comprehensive medical and psychological care for patients with MBD in the framework of the development of the corresponding algorithm included: unity of measures, manageability of impacts; integrality; holistic approach; continuity, etc. However, an algorithm should be developed and brought into line with the presented innovations of healthcare reform in Ukraine for the terminology and formation of rational, effective directed routing of patients with anxiety-phobic disorders in conditions of epidemic danger in order to improve and increase the level of medical and psychological care and improve their quality of life. Keywords: COVID-19 (SARS-Cov-2) pandemic, mental disorders, behavioral disorders, health system reform. ; Актуальність. Світова пандемія, спровокована розповсюдженістю COVID-19 (SARS-Cov-2) стала тригером формування широкого кола проблем в медичній, соціально-психологічній, реабілітаційній сферах. Частота неврологічного або психіатричного діагнозу у пацієнтів після перенесеної SARS-Cov-2 в наступні 6 місяців склала 33,62%; частота постановки діагнозу вперше – 25,79%, а самі порушення психічного здоров'я різноманітні і торкаються практично всіх сторін психічного функціонування, значно погіршуючи якість життя. Крім того, надзвичайне навантаження системи охорони здоров'я в Україні в умовах тривалої соціально-економічної, політичної кризи вимагає негайного ії реформування. Тому, важливим є вивчення особливостей психічного здоров'я громадян України в умовах епідемічної небезпеки та здійснення реформ в системі охорони здоров'я на сучасному етапі. Мета. Дослідити особливості психічного здоров'я громадян України в парадигмі реформування системи охорони здоров'я в умовах епідемічної небезпеки на сучасному етапі. Матеріали і методи. За умови інформованої згоди із дотриманням принципів біоетики та деонтології за період з березня по вересень 2021 року обстежено 80 осіб віком від 20 до 80 років, які перенесли у 2020-2021 рр. COVID-19 у легкому (1 група) і середньому ступені тяжкості – 2 група (ураження легенів від 25 до 60%) та не мали раніше психіатричного діагнозу. Клініко-психопатологічний метод та скринінгова діагностика реалізувались у вигляді напівструктурованого психопатологічного інтерв'ю, основною метою якого була комплексна оцінка психічного статусу пацієнта. Психодіагностичний метод був задіяний із використанням госпітальної шкали тривоги і депресії HADS; опитувальника якості життя SF-36; САН; шкали Ч.Д. Спілбергера – Ю.Л. Ханіна. Результати. Проаналізовано найбільш поширені психічні та поведінкові порушення і розлади (ПППіР) за методикою HADS. Результати показали, що клінічно виражена тривога мала місце у 33,7% респондентів (групи 1 і 2), а її субклінічний варіант – у 6,3%. Домінуючою фабулою тривоги були фобічні думки, побоювання важких або фатальних наслідків вірусної хвороби у себе або близьких. Клінічно виражена депресія спостерігалась у 29,7%, а субклінічно – у 68%. Оцінка якості життя за опитувальником SF-36 виявила клінічні показники середнього балу за шкалою «життєва активність» – 32,0 та 43,0 в 1–2 групі відповідно. За даними методики САН самооцінка особистості свідчила про низку оцінку всіх показників в обох групах. У 75% пацієнтів за шкалою Ч.Д. Спілбергера–Ю.Л. Ханіна відмічалися високі показники рівня ситуативної та особистісної тривожності, а у 25% – помірні. Рівень ситуативної тривожності дорівнював 56,70±0,48, а особистісної – 43,86±0,34 бали. Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я» та Постанова Кабінету міністрів України «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров'я» є законодавчими та виконавчими нововведеннями сьогодення, які відрізняються: вираженою «пацієнт-центрованістю»; етапністю; багаторівневістю; полікомпонентністю впливів; значним спектром реабілітаційного охоплення; мультидисциплінарністью; послідовністю; організаційною та інформаційною цілісністю; ефективністю менеджменту; сучасністю, інноваційністю. Тобто, впровадження зазначеного Закону за наявності необхідного фінансування дозволить забезпечити реабілітаційну допомогу населенню України, в тому числі, в умовах епідемічної небезпеки, на належному рівні. Висновки. Таким чином, за даними нашого дослідження в результаті перенесеної вірусної хвороби COVID-19 мало місце збільшення кількості хворих із адаптаційними, тривожно-фобічними та депресивними ПППіР. Організаційно-методичні аспекти комплексної медико-психологічної допомоги хворим з ПППіР в рамках розробки відповідного алгоритму включали: єдність заходів, керованість впливів; інтегральність; цілісний підхід; наступність тощо. Але, має бути розроблений та приведений у відповідність термінології й представленим нововведенням реформування охорони здоров'я України алгоритм для формування раціональної, ефективної скерованої маршрутизації пацієнтів з тривожно-фобічними розладами в умовах епідемічної небезпеки з метою удосконалення й підвищення рівня надання медико-психологічної допомоги та покращення якості їх життя. Ключові слова: пандемія COVID-19 (SARS-Cov-2), психічні порушення і розлади, поведінкові порушення і розлади, реформування системи охорони здоров'я.

Introduction. Gunshot and mine-blast traumas are characterized with large size of wound squares and significant damage of tissues. Purulent complications of gunshot wounds occur in 25% of injured and lead to higher mortality. The damages of great vessels of limbs were diagnosed in 208 injured (1.6%) during military conflict in Eastern Ukraine. Purulent complications occurred in 30% of injured. The main components of preventing of wound infection spreading are surgical debridement of wounds and antibacterial therapy. The increasing multidrug antibiotic resistance of wound microflora is observed during last years. The research of methods of nonmedical ways of fighting with wound infection contagiums seems to be very actual. Phototherapy and photodynamic therapy are one of them.The goal of research. To improve the results of treatment of purulent complications in injured with great vessels damages be mean of using of rational surgical tactics and using such methods of physical treatment as phototherapy and photodynamic therapy in complex treatment of wounded.Materials and methods. The research is based on analysis of results of treatment of 9 patients with mine-blast, gunshot and shrapnel injures and great vessels damages of limbs, that were treated in GI "V.T. Zaycev Institute of General and Urgent Surgery of NAMS of Ukraine". Specialized angiosurgical treatment, phototherapy and photodynamic therapy were used for complex treatment. Korobov's photonic matrixes "Barva-flex" with wave lengths 660 nm, 470 nm, 525 nm and 405 nm were used for treatment of injured. Dimegin was used for photosensibilization. Phototherapy was used for treatment of all wounded, while photodynamic therapy was used in 3 patients with multidrug resistant wound microflora.Results. The terms of treatment depended on wound condition. The decreasing of perifocal edema was observed to 2-3day after onset of suggested treatment, while the quality of granulations and stage of epithelisation were improved significantly to 5-7 day. The square of wound's surface was 391,3100,42 sm2 on the average before treatment and decreased to 63,95± 100,42 sm2 on the average before treatment and decreased to 63,95±20,2 sm2 to 10-12 days from onset of treatment (p<0,01). The speed of wound healing was 1,58±0,44 on 5-7 day from onset of treatment and 4,72±0,63 to 10-12 day (p<0,01) The results of bacterial examination showed the decreasing of antibiotic resistance of pathogenic microflora when phototherapy was used. Significant bactericidal effect of photodynamic therapy was also established.Discussion. The average terms of wound healing in injured without great vessels damage were 14- 17 days if traditional treatment was used. The possibility of using of photodynamic therapy for antibiotic resistant infections and blue light irradiation of wounds after photomodification in patients with combat trauma were shown by domestic and foreign authors. The using of suggested approach allowed to increase the time of wound healing, to decrease wound cleaning, the allows to prepare wound for closing, and to decrease the terms of wound healing on 21,4%, respectively.Conclusion. The antibacterial effect of photodynamic therapy decreases risk of vessel anastomosis' incompetence and arrosive bleeding appearance, that influence significantly on mortality and quantity of secondary amputations. The using of suggested approach is recommended in injured with multidrug resistant wound microflora, especially if problem group "ESKAPE" is present. ; Введение. Огнестрельные и минно-взрывные травмы характеризуются обширностью площади ран и значительным поражением тканей. Инфекционные осложнения минно-взрывных ранений встречаются у 25% пострадавших и являются частой причиной смерти. За период АТО на востоке Украины у 208 раненых (1,6%) были диагностированы ранения магистральных сосудов конечностей. При этом инфекционные осложнения развились у 30% пострадавших. Хирургическая обработка ран и антибактериальная терапия являются основными компонентами профилактики генерализации раневой инфекции. Вместе с тем, последние годы ознаменованы постоянно растущей антибиотикорезистентностью раневой микробной флоры. В связи с этим особую актуальность приобретает поиск методов немедикаментозной борьбы с возбудителями раневых инфекций, одними из которых является фототерапия (ФТ) и фотодинамическая терапия (ФДТ).Цель работы. Улучшение результатов лечения гнойных осложнений у раненых с повреждением магистральных сосудов конечностей путем применения рациональной хирургической тактики, а также использования в комплексе лечения физических методов воздействия на очаги поражения, в частности, ФТ и ФДТ.Материалы и методы. В работе приведены данные по результатам лечения 9 пострадавших с минно-взрывными, огнестрельными и осколочными ранениями с повреждением магистральных сосудов конечностей, находившихся на лечении в ГУ «ИОНХ имени В.Т. Зайцева НАМНУ». В комплекс лечения больных, помимо оказания специализированной ангиохирургической помощи, были включены ФТ и ФДТ. Для лечения пострадавших были использованы фотонные матрицы Коробова «Барва-Флекс» с длинами волн излучения 660 нм, 525 нм, 470 нм, 405 нм. В качестве фотосенсибилизатора использован димегин. ФТ в процессе лечения применена у всех пострадавших, ФДТ – у 3 пострадавших с выявленной полирезистентной раневой микробной флорой.Результаты. Сроки лечения зависели от состояния ран. На фоне проводимого лечения к 2-3-м суткам уменьшался перифокальный отек, к 5-7-м суткам существенно улучшались качество грануляций и степень эпителизации ран. Площадь поверхности ран до начала лечения составила в среднем 391,3± 100,42 см2, к 10-12-м суткам лечения – 63,95±20,2 см2 (p<0,01). Скорость заживления ран к 5-7-м суткам лечения составила 1,58±0,44%, к 10-12-м суткам – 4,72±0,63% (p<0,01). Результаты бактериального исследования показывали снижение антибиотикорезистентности патогенной микробной флоры на фоне ФТ, а также значительный бактерицидный эффект ФДТ.Обсуждение. При традиционном лечении минно-взрывных и осколочных ранений без повреждения сосудов средние сроки заживления ран составили 14-17 суток. В работах отечественных и зарубежных авторов показана возможность использования антибактериальной ФДТ для лечения антибиотикорезистентных инфекций, в частности, использования излучения синего диапазона спектра (470 нм) после фотомодификации ран при боевой травме. Использование предлагаемого подхода позволило ускорить темпы заживления ран, сократить сроки очищения ран, что позволяет подготовить раны к закрытию, и соответственно, сократить сроки заживления ран на 21,4%.Выводы. Антибактериальный эффект ФДТ снижает риск несостоятельности сосудистого анастомоза и развития аррозивного кровотечения, что существенно влияет на летальность и количество вторичных ампутаций. Применение разработанного подхода рекомендовано у пациентов с мультирезистентной раневой микробной флорой, особенно проблемной группы «ESKAPE». ; Вступ. Вогнепальні та мінно-вибухові травми характеризуються поширеністю площі ран та значним ураженням тканин. Інфекційні ускладнення мінно-вибухових поранень зустрічаються у 25% постраждалих та стають частою причиною смерті останніх. За час АТО на сході України у 208 поранених (1,6%) були діагностовано поранення магістральних судин кінцівок. При цьому інфекційні ускладнення виникли у 30% постраждалих. Хірургічна обробка ран та антибактеріальна терапія є основними компонентами генералізації ранової інфекції. Разом з тим, останні роки ознаменувалися постійним зростанням антибіотикорезистентності ранової мікрофлори. У зв'язку з цим особливу актуальність здобуває пошук методів немедикаментозної боротьби зі збудниками ранової інфекції, одними з яких є фототерапія та фотодинамічна терапія.Мета роботи. Поліпшення результатів лікування гнійних ускладнень у поранених з пошкодженням магістральних судин кінцівок шляхом застосування раціональної хірургічної тактики, а також використання у комплексі лікування постраждалих фізичних методів впливу на вогнища ураження, зокрема фототерапії та фотодинамічної терапії.Матеріали та методи. Робота базується на оцінці результатів лікування 9 постраждалих з мінно-вибуховими, вогнепальними та осколковими пораненнями з ушкодженнями магістральних судин кінцівок, що знаходились на лікуванні у ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України». У комплексі лікування хворих, крім надання спеціалізованої хірургічної допомоги, були використані фототерапія та фотодинамічна терапія. Для лікування постраждалих були використані фотонні матриці Коробова «Барва-Флекс» з довжиною хвилі 660нм, 470 нм, 525 нм та 405 нм. У якості фотосенсибілізатора використовували димегін. Фототерапія у процесі лікування використана у всіх пострадавших, фотодинамічна терапія – у 3 постраждалих, у було виявлено полірезистентну ранову мікрофлору.Результати. Терміни лікування залежали від стану ран. У результаті лікування, що проводилось, до 2-3 доби зменшувався періфокальний набряк, а до 5-7 доби – значно поліпшувалась якість грануляцій та ступінь епітелізації ран. Площа поверхні ран до початку лікування дорівнювала у середньому 391,3±100,42 см2, а до 10-12 доби лікування - 63,95±20,2 см2 (p<0,01). Швидкість загоєння ран до 5-7 доби лікування склала 1,58±0,44, а до 10-12 доби - 4,72±0,63 (p<0,01). Результати бактеріального дослідження виявили зниження антибіотикорезистентності патогенної мікрофлори на тлі використання фототерапії, а також суттєвий бактерицидний ефект фотодинамічної терапії.Обговорення. При традиційному лікуванні мінно-вибухових та осколкових поранень без ушкодження судин середні терміни загоєння ран склали 14-17 діб. У роботах вітчизняних та закордонних авторів показано можливість використання антибактеріальної фотодинамічної терапії для лікування антибіотикорезистентних інфекцій, зокрема використання синього світла після фотомодифікації ран при бойовій травмі. Використання запропонованого підходу дозволило пришвидшити темпи загоєння ран, зменшити терміни очищення ран, що дозволяє підготувати рани до закриття,та зменшити терміни загоєння ран на 21,4%, відповідно.Висновки. Антибактеріальний ефект фотодинамічної терапії зменшує ризик неспроможності судинного анастомозу та розвитку арозивної кровотечі, що суттєво впливає на летальність та кількість вторинних ампутацій. Використання розробленого підхода рекомендовано у пацієнтів з мультирезистентною мікрофлорою, особливо проблемної групи «ESKAPE».

Introduction. Gunshot and mine-blast traumas are characterized with large size of wound squares and significant damage of tissues. Purulent complications of gunshot wounds occur in 25% of injured and lead to higher mortality. The damages of great vessels of limbs were diagnosed in 208 injured (1.6%) during military conflict in Eastern Ukraine. Purulent complications occurred in 30% of injured. The main components of preventing of wound infection spreading are surgical debridement of wounds and antibacterial therapy. The increasing multidrug antibiotic resistance of wound microflora is observed during last years. The research of methods of nonmedical ways of fighting with wound infection contagiums seems to be very actual. Phototherapy and photodynamic therapy are one of them.The goal of research. To improve the results of treatment of purulent complications in injured with great vessels damages be mean of using of rational surgical tactics and using such methods of physical treatment as phototherapy and photodynamic therapy in complex treatment of wounded.Materials and methods. The research is based on analysis of results of treatment of 9 patients with mine-blast, gunshot and shrapnel injures and great vessels damages of limbs, that were treated in GI "V.T. Zaycev Institute of General and Urgent Surgery of NAMS of Ukraine". Specialized angiosurgical treatment, phototherapy and photodynamic therapy were used for complex treatment. Korobov's photonic matrixes "Barva-flex" with wave lengths 660 nm, 470 nm, 525 nm and 405 nm were used for treatment of injured. Dimegin was used for photosensibilization. Phototherapy was used for treatment of all wounded, while photodynamic therapy was used in 3 patients with multidrug resistant wound microflora.Results. The terms of treatment depended on wound condition. The decreasing of perifocal edema was observed to 2-3day after onset of suggested treatment, while the quality of granulations and stage of epithelisation were improved significantly to 5-7 day. The square of wound's surface was 391,3100,42 sm2 on the average before treatment and decreased to 63,95± 100,42 sm2 on the average before treatment and decreased to 63,95±20,2 sm2 to 10-12 days from onset of treatment (p<0,01). The speed of wound healing was 1,58±0,44 on 5-7 day from onset of treatment and 4,72±0,63 to 10-12 day (p<0,01) The results of bacterial examination showed the decreasing of antibiotic resistance of pathogenic microflora when phototherapy was used. Significant bactericidal effect of photodynamic therapy was also established.Discussion. The average terms of wound healing in injured without great vessels damage were 14- 17 days if traditional treatment was used. The possibility of using of photodynamic therapy for antibiotic resistant infections and blue light irradiation of wounds after photomodification in patients with combat trauma were shown by domestic and foreign authors. The using of suggested approach allowed to increase the time of wound healing, to decrease wound cleaning, the allows to prepare wound for closing, and to decrease the terms of wound healing on 21,4%, respectively.Conclusion. The antibacterial effect of photodynamic therapy decreases risk of vessel anastomosis' incompetence and arrosive bleeding appearance, that influence significantly on mortality and quantity of secondary amputations. The using of suggested approach is recommended in injured with multidrug resistant wound microflora, especially if problem group "ESKAPE" is present. ; Введение. Огнестрельные и минно-взрывные травмы характеризуются обширностью площади ран и значительным поражением тканей. Инфекционные осложнения минно-взрывных ранений встречаются у 25% пострадавших и являются частой причиной смерти. За период АТО на востоке Украины у 208 раненых (1,6%) были диагностированы ранения магистральных сосудов конечностей. При этом инфекционные осложнения развились у 30% пострадавших. Хирургическая обработка ран и антибактериальная терапия являются основными компонентами профилактики генерализации раневой инфекции. Вместе с тем, последние годы ознаменованы постоянно растущей антибиотикорезистентностью раневой микробной флоры. В связи с этим особую актуальность приобретает поиск методов немедикаментозной борьбы с возбудителями раневых инфекций, одними из которых является фототерапия (ФТ) и фотодинамическая терапия (ФДТ).Цель работы. Улучшение результатов лечения гнойных осложнений у раненых с повреждением магистральных сосудов конечностей путем применения рациональной хирургической тактики, а также использования в комплексе лечения физических методов воздействия на очаги поражения, в частности, ФТ и ФДТ.Материалы и методы. В работе приведены данные по результатам лечения 9 пострадавших с минно-взрывными, огнестрельными и осколочными ранениями с повреждением магистральных сосудов конечностей, находившихся на лечении в ГУ «ИОНХ имени В.Т. Зайцева НАМНУ». В комплекс лечения больных, помимо оказания специализированной ангиохирургической помощи, были включены ФТ и ФДТ. Для лечения пострадавших были использованы фотонные матрицы Коробова «Барва-Флекс» с длинами волн излучения 660 нм, 525 нм, 470 нм, 405 нм. В качестве фотосенсибилизатора использован димегин. ФТ в процессе лечения применена у всех пострадавших, ФДТ – у 3 пострадавших с выявленной полирезистентной раневой микробной флорой.Результаты. Сроки лечения зависели от состояния ран. На фоне проводимого лечения к 2-3-м суткам уменьшался перифокальный отек, к 5-7-м суткам существенно улучшались качество грануляций и степень эпителизации ран. Площадь поверхности ран до начала лечения составила в среднем 391,3± 100,42 см2, к 10-12-м суткам лечения – 63,95±20,2 см2 (p<0,01). Скорость заживления ран к 5-7-м суткам лечения составила 1,58±0,44%, к 10-12-м суткам – 4,72±0,63% (p<0,01). Результаты бактериального исследования показывали снижение антибиотикорезистентности патогенной микробной флоры на фоне ФТ, а также значительный бактерицидный эффект ФДТ.Обсуждение. При традиционном лечении минно-взрывных и осколочных ранений без повреждения сосудов средние сроки заживления ран составили 14-17 суток. В работах отечественных и зарубежных авторов показана возможность использования антибактериальной ФДТ для лечения антибиотикорезистентных инфекций, в частности, использования излучения синего диапазона спектра (470 нм) после фотомодификации ран при боевой травме. Использование предлагаемого подхода позволило ускорить темпы заживления ран, сократить сроки очищения ран, что позволяет подготовить раны к закрытию, и соответственно, сократить сроки заживления ран на 21,4%.Выводы. Антибактериальный эффект ФДТ снижает риск несостоятельности сосудистого анастомоза и развития аррозивного кровотечения, что существенно влияет на летальность и количество вторичных ампутаций. Применение разработанного подхода рекомендовано у пациентов с мультирезистентной раневой микробной флорой, особенно проблемной группы «ESKAPE». ; Вступ. Вогнепальні та мінно-вибухові травми характеризуються поширеністю площі ран та значним ураженням тканин. Інфекційні ускладнення мінно-вибухових поранень зустрічаються у 25% постраждалих та стають частою причиною смерті останніх. За час АТО на сході України у 208 поранених (1,6%) були діагностовано поранення магістральних судин кінцівок. При цьому інфекційні ускладнення виникли у 30% постраждалих. Хірургічна обробка ран та антибактеріальна терапія є основними компонентами генералізації ранової інфекції. Разом з тим, останні роки ознаменувалися постійним зростанням антибіотикорезистентності ранової мікрофлори. У зв'язку з цим особливу актуальність здобуває пошук методів немедикаментозної боротьби зі збудниками ранової інфекції, одними з яких є фототерапія та фотодинамічна терапія.Мета роботи. Поліпшення результатів лікування гнійних ускладнень у поранених з пошкодженням магістральних судин кінцівок шляхом застосування раціональної хірургічної тактики, а також використання у комплексі лікування постраждалих фізичних методів впливу на вогнища ураження, зокрема фототерапії та фотодинамічної терапії.Матеріали та методи. Робота базується на оцінці результатів лікування 9 постраждалих з мінно-вибуховими, вогнепальними та осколковими пораненнями з ушкодженнями магістральних судин кінцівок, що знаходились на лікуванні у ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України». У комплексі лікування хворих, крім надання спеціалізованої хірургічної допомоги, були використані фототерапія та фотодинамічна терапія. Для лікування постраждалих були використані фотонні матриці Коробова «Барва-Флекс» з довжиною хвилі 660нм, 470 нм, 525 нм та 405 нм. У якості фотосенсибілізатора використовували димегін. Фототерапія у процесі лікування використана у всіх пострадавших, фотодинамічна терапія – у 3 постраждалих, у було виявлено полірезистентну ранову мікрофлору.Результати. Терміни лікування залежали від стану ран. У результаті лікування, що проводилось, до 2-3 доби зменшувався періфокальний набряк, а до 5-7 доби – значно поліпшувалась якість грануляцій та ступінь епітелізації ран. Площа поверхні ран до початку лікування дорівнювала у середньому 391,3±100,42 см2, а до 10-12 доби лікування - 63,95±20,2 см2 (p<0,01). Швидкість загоєння ран до 5-7 доби лікування склала 1,58±0,44, а до 10-12 доби - 4,72±0,63 (p<0,01). Результати бактеріального дослідження виявили зниження антибіотикорезистентності патогенної мікрофлори на тлі використання фототерапії, а також суттєвий бактерицидний ефект фотодинамічної терапії.Обговорення. При традиційному лікуванні мінно-вибухових та осколкових поранень без ушкодження судин середні терміни загоєння ран склали 14-17 діб. У роботах вітчизняних та закордонних авторів показано можливість використання антибактеріальної фотодинамічної терапії для лікування антибіотикорезистентних інфекцій, зокрема використання синього світла після фотомодифікації ран при бойовій травмі. Використання запропонованого підходу дозволило пришвидшити темпи загоєння ран, зменшити терміни очищення ран, що дозволяє підготувати рани до закриття,та зменшити терміни загоєння ран на 21,4%, відповідно.Висновки. Антибактеріальний ефект фотодинамічної терапії зменшує ризик неспроможності судинного анастомозу та розвитку арозивної кровотечі, що суттєво впливає на летальність та кількість вторинних ампутацій. Використання розробленого підхода рекомендовано у пацієнтів з мультирезистентною мікрофлорою, особливо проблемної групи «ESKAPE».

The Resolution of the Seimas of the Republic of Lithuania on the Approval of the State Sports Development Strategy for 2011-2020 states that it is important to create and develop a horizontal structure of public administration of sport, which includes many state administration areas and municipal institutions, which would allow to develop cooperation with non-governmental sports organizations and private sector of sports activities. To create legal and economic conditions for the fast development of active and healthy lifestyle and universal sports clubs as primary subjects of the national sport system; to promote their contribution to non-formal sports education and employment of children and young people, development of various sports, interaction between amateur and professional sports. In this respect, the tasks have been set to create a multi-tier system of strategic cooperation with non-governmental sport organizations (federations) with public administration structures, to expand cooperation between municipal institutions in the field of sport, authorized by the Government of the Republic of Lithuania (hereinafter referred to as the Government) so that these resolutions include the National Sport for All Development Program implementation, enhancing the vitality of communities through sport, ensuring healthy lifestyle conditions and developing sports infrastructure through territorial planning documents and investment programs; to create and develop a system of partnerships in the field of sport between public and private sectors; to develop cooperation between institutions of all fields of management by developing and implementing physical activity, healthy lifestyles and work ability, social cohesion through sport, leisure employment and social prevention and other interinstitutional programs, accordingly reorganizing and expanding functions of the institution authorized by the Government, strengthening its administrative capacity. The implementation of the strategy is particularly relevant, as is the case at the level of municipal administrations and councils, to which functions are delegated to implement the priority functions of sport policy. Problems in the implementation of sport policy are analyzed by scientists as well as representatives of sports policy legislators (Tukkula, 2016; Pollitt and Bouckaert, 2003, Houlihan, 2005, Grix et al, 2018, etc.). The aim of the research is to analyze how the sports policy of the Republic of Lithuania is formulated and implemented in the activities of municipal administrations and councils. Research methods -analysis of scientific literature, analysis of laws, analysis of sports management system. Research results and conclusions. The real role of municipalities and the priority to develop community sport, to promote the vitality of communities has not been realized yet. The role of private business for private investment in sports infrastructure for the development of sports movement and cooperation with socially responsible business representatives, the independent role of clubs and non-governmental organizations as a priority have also not been understood and finally not implemented. In the functional division of activities in the sport policy process, all chains of interaction between organizations, acting within the competence, must strive to implement laws and strategic goals of sports policy. In order to achieve these objectives, the activities of the institutions depend on the political decisions adopted jointly by the central government, public programs and projects. It is important that the executive structures are delegated the same kind of functions, so that the implementation of the policy is carried out consistently in all areas of the republic.Improvement of the process of implementing sports policy and the search for the improvement, trying to achieve the efficiency of activities of municipal administrations and councils must be the main goal of all institutions involved in it. The whole system of institutions involved in the development and implementation of sport policy is too centralized. Institutional differences in the management of interdependence and in the resolution of structural problems between national organizations and municipal organizations are very pronounced. This has a negative impact on the status of municipal territorial sports divisions, when grants are distributed from the state budget, selecting sportsmen, performing medical technological examination of promising sportsmen, setting up sports bases, and so on ; В постановлении Сейма Литовской Республики об утверждении Государственной стратегии развития спорта на 2011–2020 годы отмечается важность создания и совершенствования горизонтальной структуры государственного управления спортом, которая включает в себя многие направления государственного управления и муниципальные учреждения, что позволяет развивать сотрудничество с неправительственными спортивными организациями и частным сектором спортивной деятельности. Планируется создание правовых и экономических условий для развития активного и здорового образа жизни, быстрого развития универсальных спортивных клубов как основных субъектов национальной спортивной системы, чтобы содействовать их вкладу в неформальное спортивное образование и занятость детей и молодежи, развитие различных видов спорта, взаимодействие любительского и профессионального спорта. В связи с этим были поставлены задачи по созданию многоуровневой системы стратегического сотрудничества с неправительственными спортивными организациями (федерациями) со структурами государственного управления, расширения сотрудничества между муниципальными учреждениями в области спорта, уполномоченному Правительством Литовской Республики (далее именуемым правительством), с включением Национальной программы развития спорта для всех реализация, повышение жизнеспособности сообществ через спорт, обеспечение условий здорового образа жизни и развитие спортивной инфраструктуры через посредство подготовки документов территориального планирования и инвестиционных программ, чтобы создавать и развивать систему государственно-частного партнерства в сфере спорта; сотрудничество между учреждениями всех областей управления путем развития и реализации физической активности, здорового образа жизни и трудоспособности, социальной сплоченности посредством спорта, занятости досуга и социальной профилактики и других межведомственных программ, соответственно реорганизуя и расширяя функции уполномоченного правительством учреждения, укрепляя его административный потенциал. Реализация стратегии особенно актуальна на уровне деятельности муниципальных администраций и советов, которым делегированы функции для реализации приоритетных функций спортивной политики. Проблемы в реализации спортивной политики анализируются представителями ученых и законодателей спортивной политики (Tukkula, 2016; Pollitt and Bouckaert, 2003, Houlihan, 2005, Grix et al, 2018 и др.). Целью исследования является анализ того, как формируется и реализуется политика спорта Литовской Республики в деятельности муниципальных администраций и советов. Методы исследования - анализ научной литературы, анализ законов, анализ системы спортивного менеджмента. Результаты и выводы исследования. Реальная роль муниципалитетов и приоритетность развития общественного спорта, повышения жизнеспособности сообществ, не были реализованы. Роль частного бизнеса в спортивную инфраструктуру для развития спортивного движения и сотрудничество с социально ответственным бизнесом, независимая роль клубов и неправительственных организаций в качестве приоритета остается недостаточно осмысленна и неосуществлена. При функциональном разделении видов деятельности в процессе спортивной политики все цепи взаимодействия между организациями, действующими в пределах своей компетенции, должны стремиться к реализации законов и стратегических целей спортивной политики. В достижения этих целей деятельность учреждений зависит от принимаемых совместно центральным правительством политических решений, государственных программ и проектов. Важно, чтобы исполнительным структурам были делегированы одинаковые функции, а реализация политики осуществлялась последовательно во всех областях республики. Совершенствование процесса реализации спортивной политики и поиск повышения эффективности муниципальных администраций и советов должны быть главной целью всех учреждений, участвующих в нем. Вся система учреждений, занимающихся разработкой и реализацией спортивной политики, слишком централизована. Институциональные различия в управлении и в решении структурных проблем между национальными организациями и муниципальными организациями очень заметны. Это отрицательно сказывается на состоянии муниципальных территориальных спортивных подразделений, когда гранты распределяются из государственного бюджета в процесе отбора спортсменов, медико-технологических исследований перспективных спортсменов, создания спортивных баз. ; У Постанові Сейму Литовської Республіки про утвердження Державної стратегії розвитку спорту на 2011-2020 роки відмічається важливість створення і удосконалення горизонтальної структури державного управління спортом, яка включає в себе багато напрямків державного управління та муніципальні установи, що дозволить розширяти співпрацю з неурядовими спортивними організаціями і приватним сектором спортивної діяльності. Планується створення правових та економічних умов для розвитку активного і здорового образу життя, швидкого розвитку універсальних спортивних клубів і здорового образу життя, швидкого розвитку універсальних спортивних клубів як основних суб'єктів національної спортивної системи, щоб сприяти їх вкладу в неформальне спортивне товариство і зайнятість дітей і молоді, розвиток різних видів спорту, взаємодію аматорського і професійного спорту. У зв'язку з цим були поставлені завдання щодо створення багаторівневої системи стратегічної співпраці з неурядовими спортивними організаціями (федераціями), зі структурами державного управління, розширення співпраці між муніципальними установами у сфері спорту, уповноважених Урядом Литовської Республіки (далі урядом), з включенням Національної програми розвитку спорту для всіх, підвищення життєздатності товариств через спорт, забезпечення здорового образу життя і розвиток спортивної інфраструктури через посердництво територіального планування та інвестиційних програм; створення і ровиток системи державно-приватного партнерства у сфері спорту; співпраці між установами всіх областей управління шляхом розвитку і реалізації фізичної активності, здорового образу життя і працездатності, соціальної згуртованості черз посередництво спорту, зайнятості у сфері дозвілля і соціальної профілактики та інших міжвідомчих програм. Реалізація стратегії особливо актуальна на рівні діяльності муніципальних адміністрацій і рад, яким делеговані функції для реалізації спортивної політики. Проблеми у реалізації спортивної політики аналізуються вченими і законотворцями спортивної політики (Tukkula, 2016; Pollitt and Bouckaert, 2003, Houlihan, 2005, Grix et al, 2018 и др.). Метою дослідження є аналіз того, як формується і реалізується спортивна політика Литовської Республіки у діяльності муніципальних адміністрацій і рад. Методи дослідження - аналіз наукової літератури, аналіз законів системи спортивного менеджменту. Результати і висновки дослідження. Реальна роль муніципалітетів і пріоритетність розвитку суспільного спорту, підвищення життєздатності товариств, не були реалізовані. Роь приватного бізнесу у спортивній інфраструктурі з метою розвитку спортивного руху і співпраці з соціально відповідальним бізнесом, незалежна роль клубів і неурядових організацій у якості пріоритету залишається недостатньо осмисленою і нездійсненою. При функціональному розділенні видів діяльності у процесі спортивної політики всі ланцюги взаємодії між організаціями, що діють у межах своїх компетенцій, повинні діяти у межах реалізації законів і стратегічних цілей спортивної політики. Для досягнення цих цілей діяльність установ залежить від політчиних рішень, що приймаються сумісно з центральним урядом, державних програм і проектів. Важливо, щоб виконавчим структурам були делеговані рівні функції, а реалізація політики здійснювалась послідовно в усіх сферах республіки. Удосконалення процесу реалізації спортивної політики і пошук підвищення ефективності муніципальних адміністрацій і рад повинні бути головною метою всіх установ, що приймають в них участь. Вся система установ, що займаються розробкою і реалізацією спортивної політики, надзвичйно централізована. Інституційні відмінності в управлінні і вирішенні структурних проблем між національними і муніципальними організаціями є великими. Це негативно впливає на стан муніципальних територіальних спортивних підрозділів, коли гранти розподіляються з державного бюджету у процесі відбору спортсменів, медико-технологічних досліджень перспективних спортсменів, створення спортивних баз тощо.

The Resolution of the Seimas of the Republic of Lithuania on the Approval of the State Sports Development Strategy for 2011-2020 states that it is important to create and develop a horizontal structure of public administration of sport, which includes many state administration areas and municipal institutions, which would allow to develop cooperation with non-governmental sports organizations and private sector of sports activities. To create legal and economic conditions for the fast development of active and healthy lifestyle and universal sports clubs as primary subjects of the national sport system; to promote their contribution to non-formal sports education and employment of children and young people, development of various sports, interaction between amateur and professional sports. In this respect, the tasks have been set to create a multi-tier system of strategic cooperation with non-governmental sport organizations (federations) with public administration structures, to expand cooperation between municipal institutions in the field of sport, authorized by the Government of the Republic of Lithuania (hereinafter referred to as the Government) so that these resolutions include the National Sport for All Development Program implementation, enhancing the vitality of communities through sport, ensuring healthy lifestyle conditions and developing sports infrastructure through territorial planning documents and investment programs; to create and develop a system of partnerships in the field of sport between public and private sectors; to develop cooperation between institutions of all fields of management by developing and implementing physical activity, healthy lifestyles and work ability, social cohesion through sport, leisure employment and social prevention and other interinstitutional programs, accordingly reorganizing and expanding functions of the institution authorized by the Government, strengthening its administrative capacity. The implementation of the strategy is particularly relevant, as is the case at the level of municipal administrations and councils, to which functions are delegated to implement the priority functions of sport policy. Problems in the implementation of sport policy are analyzed by scientists as well as representatives of sports policy legislators (Tukkula, 2016; Pollitt and Bouckaert, 2003, Houlihan, 2005, Grix et al, 2018, etc.). The aim of the research is to analyze how the sports policy of the Republic of Lithuania is formulated and implemented in the activities of municipal administrations and councils. Research methods -analysis of scientific literature, analysis of laws, analysis of sports management system. Research results and conclusions. The real role of municipalities and the priority to develop community sport, to promote the vitality of communities has not been realized yet. The role of private business for private investment in sports infrastructure for the development of sports movement and cooperation with socially responsible business representatives, the independent role of clubs and non-governmental organizations as a priority have also not been understood and finally not implemented. In the functional division of activities in the sport policy process, all chains of interaction between organizations, acting within the competence, must strive to implement laws and strategic goals of sports policy. In order to achieve these objectives, the activities of the institutions depend on the political decisions adopted jointly by the central government, public programs and projects. It is important that the executive structures are delegated the same kind of functions, so that the implementation of the policy is carried out consistently in all areas of the republic.Improvement of the process of implementing sports policy and the search for the improvement, trying to achieve the efficiency of activities of municipal administrations and councils must be the main goal of all institutions involved in it. The whole system of institutions involved in the development and implementation of sport policy is too centralized. Institutional differences in the management of interdependence and in the resolution of structural problems between national organizations and municipal organizations are very pronounced. This has a negative impact on the status of municipal territorial sports divisions, when grants are distributed from the state budget, selecting sportsmen, performing medical technological examination of promising sportsmen, setting up sports bases, and so on ; В постановлении Сейма Литовской Республики об утверждении Государственной стратегии развития спорта на 2011–2020 годы отмечается важность создания и совершенствования горизонтальной структуры государственного управления спортом, которая включает в себя многие направления государственного управления и муниципальные учреждения, что позволяет развивать сотрудничество с неправительственными спортивными организациями и частным сектором спортивной деятельности. Планируется создание правовых и экономических условий для развития активного и здорового образа жизни, быстрого развития универсальных спортивных клубов как основных субъектов национальной спортивной системы, чтобы содействовать их вкладу в неформальное спортивное образование и занятость детей и молодежи, развитие различных видов спорта, взаимодействие любительского и профессионального спорта. В связи с этим были поставлены задачи по созданию многоуровневой системы стратегического сотрудничества с неправительственными спортивными организациями (федерациями) со структурами государственного управления, расширения сотрудничества между муниципальными учреждениями в области спорта, уполномоченному Правительством Литовской Республики (далее именуемым правительством), с включением Национальной программы развития спорта для всех реализация, повышение жизнеспособности сообществ через спорт, обеспечение условий здорового образа жизни и развитие спортивной инфраструктуры через посредство подготовки документов территориального планирования и инвестиционных программ, чтобы создавать и развивать систему государственно-частного партнерства в сфере спорта; сотрудничество между учреждениями всех областей управления путем развития и реализации физической активности, здорового образа жизни и трудоспособности, социальной сплоченности посредством спорта, занятости досуга и социальной профилактики и других межведомственных программ, соответственно реорганизуя и расширяя функции уполномоченного правительством учреждения, укрепляя его административный потенциал. Реализация стратегии особенно актуальна на уровне деятельности муниципальных администраций и советов, которым делегированы функции для реализации приоритетных функций спортивной политики. Проблемы в реализации спортивной политики анализируются представителями ученых и законодателей спортивной политики (Tukkula, 2016; Pollitt and Bouckaert, 2003, Houlihan, 2005, Grix et al, 2018 и др.). Целью исследования является анализ того, как формируется и реализуется политика спорта Литовской Республики в деятельности муниципальных администраций и советов. Методы исследования - анализ научной литературы, анализ законов, анализ системы спортивного менеджмента. Результаты и выводы исследования. Реальная роль муниципалитетов и приоритетность развития общественного спорта, повышения жизнеспособности сообществ, не были реализованы. Роль частного бизнеса в спортивную инфраструктуру для развития спортивного движения и сотрудничество с социально ответственным бизнесом, независимая роль клубов и неправительственных организаций в качестве приоритета остается недостаточно осмысленна и неосуществлена. При функциональном разделении видов деятельности в процессе спортивной политики все цепи взаимодействия между организациями, действующими в пределах своей компетенции, должны стремиться к реализации законов и стратегических целей спортивной политики. В достижения этих целей деятельность учреждений зависит от принимаемых совместно центральным правительством политических решений, государственных программ и проектов. Важно, чтобы исполнительным структурам были делегированы одинаковые функции, а реализация политики осуществлялась последовательно во всех областях республики. Совершенствование процесса реализации спортивной политики и поиск повышения эффективности муниципальных администраций и советов должны быть главной целью всех учреждений, участвующих в нем. Вся система учреждений, занимающихся разработкой и реализацией спортивной политики, слишком централизована. Институциональные различия в управлении и в решении структурных проблем между национальными организациями и муниципальными организациями очень заметны. Это отрицательно сказывается на состоянии муниципальных территориальных спортивных подразделений, когда гранты распределяются из государственного бюджета в процесе отбора спортсменов, медико-технологических исследований перспективных спортсменов, создания спортивных баз. ; У Постанові Сейму Литовської Республіки про утвердження Державної стратегії розвитку спорту на 2011-2020 роки відмічається важливість створення і удосконалення горизонтальної структури державного управління спортом, яка включає в себе багато напрямків державного управління та муніципальні установи, що дозволить розширяти співпрацю з неурядовими спортивними організаціями і приватним сектором спортивної діяльності. Планується створення правових та економічних умов для розвитку активного і здорового образу життя, швидкого розвитку універсальних спортивних клубів і здорового образу життя, швидкого розвитку універсальних спортивних клубів як основних суб'єктів національної спортивної системи, щоб сприяти їх вкладу в неформальне спортивне товариство і зайнятість дітей і молоді, розвиток різних видів спорту, взаємодію аматорського і професійного спорту. У зв'язку з цим були поставлені завдання щодо створення багаторівневої системи стратегічної співпраці з неурядовими спортивними організаціями (федераціями), зі структурами державного управління, розширення співпраці між муніципальними установами у сфері спорту, уповноважених Урядом Литовської Республіки (далі урядом), з включенням Національної програми розвитку спорту для всіх, підвищення життєздатності товариств через спорт, забезпечення здорового образу життя і розвиток спортивної інфраструктури через посердництво територіального планування та інвестиційних програм; створення і ровиток системи державно-приватного партнерства у сфері спорту; співпраці між установами всіх областей управління шляхом розвитку і реалізації фізичної активності, здорового образу життя і працездатності, соціальної згуртованості черз посередництво спорту, зайнятості у сфері дозвілля і соціальної профілактики та інших міжвідомчих програм. Реалізація стратегії особливо актуальна на рівні діяльності муніципальних адміністрацій і рад, яким делеговані функції для реалізації спортивної політики. Проблеми у реалізації спортивної політики аналізуються вченими і законотворцями спортивної політики (Tukkula, 2016; Pollitt and Bouckaert, 2003, Houlihan, 2005, Grix et al, 2018 и др.). Метою дослідження є аналіз того, як формується і реалізується спортивна політика Литовської Республіки у діяльності муніципальних адміністрацій і рад. Методи дослідження - аналіз наукової літератури, аналіз законів системи спортивного менеджменту. Результати і висновки дослідження. Реальна роль муніципалітетів і пріоритетність розвитку суспільного спорту, підвищення життєздатності товариств, не були реалізовані. Роь приватного бізнесу у спортивній інфраструктурі з метою розвитку спортивного руху і співпраці з соціально відповідальним бізнесом, незалежна роль клубів і неурядових організацій у якості пріоритету залишається недостатньо осмисленою і нездійсненою. При функціональному розділенні видів діяльності у процесі спортивної політики всі ланцюги взаємодії між організаціями, що діють у межах своїх компетенцій, повинні діяти у межах реалізації законів і стратегічних цілей спортивної політики. Для досягнення цих цілей діяльність установ залежить від політчиних рішень, що приймаються сумісно з центральним урядом, державних програм і проектів. Важливо, щоб виконавчим структурам були делеговані рівні функції, а реалізація політики здійснювалась послідовно в усіх сферах республіки. Удосконалення процесу реалізації спортивної політики і пошук підвищення ефективності муніципальних адміністрацій і рад повинні бути головною метою всіх установ, що приймають в них участь. Вся система установ, що займаються розробкою і реалізацією спортивної політики, надзвичйно централізована. Інституційні відмінності в управлінні і вирішенні структурних проблем між національними і муніципальними організаціями є великими. Це негативно впливає на стан муніципальних територіальних спортивних підрозділів, коли гранти розподіляються з державного бюджету у процесі відбору спортсменів, медико-технологічних досліджень перспективних спортсменів, створення спортивних баз тощо.