Suchergebnisse

On the basis of archival, statistical materials, analytical inputs predecessors considered the place and role of management factor in the development of cultural space Ethnic minorities during 1990 - 2000 - ies. Nonfiction includes problems of participation of public authorities in the cultural renaissance of ethnic minorities in part addresses the issue of directions, principles, nature management decisions involving relevant administrative instruments regarding implementation in practice of the basics of cultural - artistic policy. Importance designated problem caused primarily by the need to have a clear understanding of the mechanisms of decision independent state problems of interethnic relations, promoting the principles of many cultural, ethnic and national tolerance and harmony. Fundamental approaches to the creation of prerequisites cooperation executive authorities and representative bodies of national - cultural society, the maintenance of ethnic and cultural needs of ethnic groups in Ukraine. We considered the prospect of continuity and management activities in the direction of improving the principles of such support. Considerable attention is paid to the current management mechanism (mosaic bodies involved in financing, material support, investment projects). At first, in the historiography on the basis of specific methodological tools to analyze conformity issued by the President of Ukraine, the Cabinet of Ministers, Ministry departments strategic objectives - development of social and cultural environment Ethnic minorities of Ukraine. Particular attention is given to explaining the problems of social - political participation of ethnic minorities, ethnic consolidation of the principles of conservation of space. Stressed that the Cabinet of Ministers of Ukraine actively promoted satisfaction ethno-cultural needs of ethnic groups, the revival of their customs and traditions. A significant part of the articl is devoted to clarify subjects found features of activity in the segment of cultural - artistic policy of controlling bodies of the Verkhovna Rada of Ukraine. Find out the main causes of certain management pits, that hindered the ethnic minorities the right to self-realization, legitimizing their representative bodies. ; У статті на основі архівних, статистичних матеріалів, аналітичних напрацювань попередників розглянуто місце і роль управлінського чинника у розвитку культурного простору етноменшини протягом 1990 – 2000 – х років. Наукова література, яка включає проблеми участі органів державної влади у культурному відродженні етноменшини лише почасти розглядає проблему напрямків, принципів, характеру управлінських рішень, задіяння відповідних адміністративних інструментів стосовно втілення в практику основ культурно – мистецької політики. Важливість окресленої проблеми зумовлюється, перш за все, необхідністю мати чітке уявлення про механізми розв'язання незалежною державою проблеми міжетнічних стосунків, утвердження принципів багатокультурності, етнонаціональної толерантності та гармонії. З'ясовано основні принципові підходи до створення передумов співпраці виконавчих органів влади і представницькими органами національно – культурними товариствами, по підтримці етнокультурних потреб етносів України. Враховувався фактор наступності та перспективності управлінській діяльності у напрямку вдосконалення принципів такої підтримки.Значна увага приділена діючому управлінському механізму (мозаїці органів, що займалися фінансуванням, матеріальним забезпеченням, інвестиційними проектами тощо).Вперше в історіографії на основі специфічного методологічного інструментарію проаналізовано відповідність ухвалених Президентом України, Кабінетом міністрів України, міністерств і відомствами стратегічним цілям – розбудові соціокультурного середовища етноменшин України. Особлива увага приділена з'ясуванню проблем суспільно – політичної участі етноменшин, закріплення принципів збереження етнічного простору. Підкреслено, що Кабінет міністрів України активно сприяв задоволенню етнокультурних потреб етносів, відродженню їх звичаїв і традицій. Значне місце в статті знайшли сюжети присвячені з'ясуванню особливостям діяльності в сегменті культурно – мистецької політики контролюючих органів Верховної Ради України. З'ясовано основні причини появи певних управлінських ям, які стримували реалізацію етноменшинами права на самореалізацію, легітимізацію їхніх представницьких органів. ; У статті на основі архівних, статистичних матеріалів, аналітичних напрацювань попередників розглянуто місце і роль управлінського чинника у розвитку культурного простору етноменшини протягом 1990 – 2000 – х років. Наукова література, яка включає проблеми участі органів державної влади у культурному відродженні етноменшини лише почасти розглядає проблему напрямків, принципів, характеру управлінських рішень, задіяння відповідних адміністративних інструментів стосовно втілення в практику основ культурно – мистецької політики. Важливість окресленої проблеми зумовлюється, перш за все, необхідністю мати чітке уявлення про механізми розв'язання незалежною державою проблеми міжетнічних стосунків, утвердження принципів багатокультурності, етнонаціональної толерантності та гармонії. З'ясовано основні принципові підходи до створення передумов співпраці виконавчих органів влади і представницькими органами національно – культурними товариствами, по підтримці етнокультурних потреб етносів України. Враховувався фактор наступності та перспективності управлінській діяльності у напрямку вдосконалення принципів такої підтримки.Значна увага приділена діючому управлінському механізму (мозаїці органів, що займалися фінансуванням, матеріальним забезпеченням, інвестиційними проектами тощо).Вперше в історіографії на основі специфічного методологічного інструментарію проаналізовано відповідність ухвалених Президентом України, Кабінетом міністрів України, міністерств і відомствами стратегічним цілям – розбудові соціокультурного середовища етноменшин України. Особлива увага приділена з'ясуванню проблем суспільно – політичної участі етноменшин, закріплення принципів збереження етнічного простору. Підкреслено, що Кабінет міністрів України активно сприяв задоволенню етнокультурних потреб етносів, відродженню їх звичаїв і традицій. Значне місце в статті знайшли сюжети присвячені з'ясуванню особливостям діяльності в сегменті культурно – мистецької політики контролюючих органів Верховної Ради України. З'ясовано основні причини появи певних управлінських ям, які стримували реалізацію етноменшинами права на самореалізацію, легітимізацію їхніх представницьких органів.

Schmidts Ausführungen zu einem Wahlrecht
ab Geburt greifen Jahre alte
Diskussionen um ein Wahlrecht für Minderjährige
auf. Letzteres beschäftigt nicht
nur Demokratietheoretiker, Verfassungsrechtler,
Entwicklungspsychologen und
politikwissenschaftliche Jugendforscher, sondern
auch Bundestagsabgeordnete. Im Kern
dreht sich die Debatte um die Frage, ob und
welchen Beitrag eine Wahlrechtsreform zur
demokratischen Interessenvertretung der
jungen Generation, zu Generationengerechtigkeit und Zukunftsfähigkeit in einer alternden
Gesellschaft leisten kann. Stark umstritten
sind hierbei Ausgestaltung und
Verfassungsmäßigkeit eines Wahlrechts für
Kinder und Jugendliche. Diesen brisanten
Fragen widmet sich Schmidt in einem hochpersönlichen
Appell. Hierzu bündelt sie bestehende
Antworten und Argumente
verschiedener Wissenschaftler und Politiker
in knapper und verständlicher Form und reichert diese mit politischen Anekdoten an.
"[E]in einseitiges, parteiisches Plädoyer für
ein Wahlrecht von Geburt an" (13) – so charakterisiert
Renate Schmidt ihr Werk Lasst
unsere Kinder wählen! gleich zu Beginn. Erklärtes
Ziel der Autorin ist also, ihre Leserinnen
von einer Wahlrechtsreform zu
überzeugen, die die Interessen der jungen
Generation in einer alternden Gesellschaft
schützt und stärkt.

El artículo tiene por objetivo analizar el perfil y la estructura social derivada de los itinerarios profesionales de las élites gubernamentales de Guanajuato, Estado de México y Distrito Federal, durante el período 2000-2012. Para ello se utiliza un método mixto que combina el análisis sociológico convencional y el enfoque de redes. El estudio dilucida, en primer lugar, la importancia del espacio local en la formación y el desarrollo de las élites. Permite identificar, en segundo lugar, regularidades y diferencias en los procesos de reclutamiento y desarrollo de las élites de los tres estados en estudio. Por último, por medio del análisis se infiere que la inestabilidad en el empleo puede ser interpretado, a la vez, como incertidumbre y recurso en virtud que permite a las élites locales la acumulación de un importante capital político y social.

Este artículo propone repensar los alcances conceptualesdel término "intermediación política" para iluminar los horizontes de análisis de la política indirecta, cuya gama de posibilidades ha sido usualmente pensada como si estuviese confinada entre los extremos de la representación política y el clientelismo. Se ofrece un ejercicio analítico como un camino posible y tentativo no sólo para especificar un vocabulario más sensible a las demandas del presente, sino para -en las palabras de Bunge- permitir inicialmente la reinterpretación de los símbolos viejos de nuestro vocabulario político. Para ello, además de un recorrido lingüístico y conceptual del término "intermediación" se desarrollan cada una de lastres dimensiones analíticas de la política indirecta privilegiando el diálogo con las teorías de la representación, derivando así en un modelo analítico que denominamos "cubo de la política indirecta". Finalizamos con un breve ejerciciode clasificación de casos con la intención demostrar los desplazamientos producidos por el modelo en la comprensión de ciertas experienciasde política indirecta.

2011/2012 ; The work consists of a qualitative research (grounded theory, ethnography, case study) on the phenomenon of dual citizenship in the County of Istria in Croatia. There were made 32 interviews with 31 persons that applied and obtained the Italian citizenship based on the act 124/2006, applied and gave up, applied and were rejected or still have problems in the procedure, obtained the Italian citizenship based on another act. A few conclusions emerged from the findings: 1) the Italian community in Istria has the characteristics of a particular ethnic group diverse from the Italians in Italy, from the Croats surrounding them, but also from the Istrians as a regional identity; 2) it also emerged that the Italian citizenship is a documented proof of distinction in Bourdieu's terms, and it is in line with the findings of the Optimal Distinctiveness Theory in social psychology. ; XXIV Ciclo ; 1975

La aportación de la poetisa e intérprete argentina María Elena Walsh (1930-2011), supone un hito en el repertorio de canciones infantiles al que se tiene acceso en Argentina y Latinoamérica. Ella se atreve a plantear, bien entrada la década de los setenta, la realidad social en metáforas sencillas y melodías originales, incorporando la idea de identidad intercultural a partir del conocimiento de la entorno y ofreciéndola a un sector de población especialmente sensible como es el de los estudiantes. Hasta entonces el cancionero infantil o estudiantil, tema que preocupó permanentemente a los músicos argentinos desde finales del XIX, estaba basado en poseías en las que se reivindican la flora, la fauna, las costumbres, los habitantes del extenso suelo argentino, entre otros temas, musicalizados con variadas alusiones a ritmos y melodías folclórico-tradicionales y con la intención de provocar sentimientos de pertenencia a la tierra. María Elena Walsh pertenece a la generación que intenta renovar esta visión tradicional del repertorio infantil, incorporando la mirada panamericana iniciada años atrás por otros pedagogos como Guillermo Graetzer (1914-1993) o Violeta Hemsy de Gainza, difundidos por el inconfundible grupo Pro-Música de Rosario, y seguida por destacadas autoras como Silvia Malbrán en Argentina o Susana Bosch en Uruguay, entre otro/as. El trabajo que se presenta ofrece un estudio del texto y los contextos culturales que la autora M. E. Walsh plasma en sus cancioneros, en momentos donde los cambios políticos y sociales se suman al final del s. XX y comienzos del XXI. ; The children's songs of the poet and singer María Elena Walsh (Argentina 1930-2011) are a milestone in the repertoire of the Spanish song in Argentina and Latin America. With simple metaphors and original melodies she dared to approach and incorporate the concept of cultural identity into children's songs, and songs for students, who make up an especially sensitive sector of the population, in the decade of the seventies. Until then the themes of children's or student's songs, which had always interested Argentinian musicians since the end of the XIXth century, were based on poetry which celebrated flora, fauna, customs and inhabitants, amongst other things, in Argentina, with music related to national folklore and popular tradition, all of which was aimed at provoking a feeling of belonging to the homeland. Maria Elena Walsh belongs to the generation which aimed to renew the traditional view of children's songs. She incorporates the vision of Panamerica like Guillermo Graetzer (1914-1993) or Violeta Hemsy de Gainza, both pedagogues, did before her. These songs were released by Pro-Music de Rosario and continued by outstanding authors such as Sivia Malbran (Argentina) or Susana Bosch (Uruguay). This paper studies the text and the cultural context which M.E. Walsh expresses in her songs when social and political changes were happening at the end of the XXth and the beginning of the XXIst centuries. ; Universidad de Granada. Grupo de Investigación "Desarrollo, Educación, Diversidad y Cultura: análisis interdisciplinar" (HUM742). ; Proyecto de Investigación coordinado por la Universidad de Oviedo, "Música y cultura en la España del siglo XX: dialéctica de la modernidad y diálogos con Hispanoamérica".

Este artículo muestra la evolución del sistema de partidos colombiano en las dos últimas décadas. Para ello se enfoca en los temas, ideologías y divisiones partidistas de una muestra representativa de congresistas de las últimas cuatro legislaturas. Se utilizan las técnicas de análisis factorial y análisis de función discriminante y la base de datos de las Élites Parlamentarias de América Latina. Este artículo muestra un efecto positivo de la reforma política de 2003 sobre la coherencia ideológica de los partidos y los movimientos políticos colombianos en el ámbito del Congreso de la República. También se discuten las reformas electorales posteriores a la luz de estos hallazgos.

The Sámis are the indigenous population of Northern Scandinavia. When the oppressive policy against the Sámi population in Norway was lightened during the 1960s, many Sámi communities established language and cultural centers for documentation and development of their language and cultural heritage as the oral tradition lost its ground in the modernization process. This paper aims to discuss how Sámi cultural centers use documentation both as a way of remembering the past and as a political strategy in order to produce evidence for land and water claims. The Sámi centers are many-faceted institutions and document theory is suggested as a theoretical perspective in order to analyze why these institutions were established and how they are functioning today. Two cases are presented. The first shows how the centers use documentation as a technique for restoring the past. The second is a ruling in the Norwegian High Court that shows a new turn in what can be accepted as documents proving indigenous land and water claims. This article is an attempt to introduce document theory as an analytical tool for analyzing the documentation processes in indigenous cultural centers.

Статья представляет собой глубоко научный авторский анализ региона в рамках социальной философии. Достаточно объемная по содержанию статья содержит оригинальные подходы к проблемам региональной политики Российской Федерации.

From the 14th century to the first two decades of the 16th century, vast historical urban expansion took place in Emilia-Romagna, mainly due to offensives by lords and the reassertion of pontifical prerogatives. The aim of the paper is to analyze the evolution of the way history is told by chroniclers as well as their sensibilities. For this, we focused on seventy chronicles written in Rimini, Cesena, Forli, Bologna, Modena, Reggio-Emilia and Ferrara. First, the authors, the outline of the texts and their evolution are presented. Then the paper sheds light on the political stakes behind the original stories. Subsequently, the geographical location of the chroniclers is considered to analyze their points of view on their cities and, more widely, on the world. Images lead to other considerations: messages of the drawings inserted in the manuscripts, margin iconography, visual communication in the city, and icons of the power. Analysis of the descriptions of power holders gives an overview of the chroniclers' criticisms and praises. Finally we reveal how the city and the societies in transformation are evoked in the 15th and 16th centuries. ; L'Émilie-Romagne, entre offensives seigneuriales et réaffirmation des prérogatives pontificales, connaît une abondante production historique citadine du XIVe siècle aux deux premières décennies du XVIe siècle. La transformation de l'écriture de l'histoire et la sensibilité des chroniqueurs sont analysées à partir de soixante-dix chroniques issues de Rimini, Césène, Forli, Bologne, Modène, Reggio Emilia et Ferrare.Après avoir présenté les auteurs, la forme des textes et leur évolution, l'étude expose les enjeux politiques des histoires des origines. L'espace est ensuite considéré afin de préciser le regard porté par ces chroniqueurs sur leur cité et, de là, sur l'espace régional et sur le monde. Les images ouvrent une autre dimension de la pensée des auteurs. Les messages des dessins insérés dans les manuscrits ainsi que l'iconographie des marges, la communication par l'image ...

From the 14th century to the first two decades of the 16th century, vast historical urban expansion took place in Emilia-Romagna, mainly due to offensives by lords and the reassertion of pontifical prerogatives. The aim of the paper is to analyze the evolution of the way history is told by chroniclers as well as their sensibilities. For this, we focused on seventy chronicles written in Rimini, Cesena, Forli, Bologna, Modena, Reggio-Emilia and Ferrara. First, the authors, the outline of the texts and their evolution are presented. Then the paper sheds light on the political stakes behind the original stories. Subsequently, the geographical location of the chroniclers is considered to analyze their points of view on their cities and, more widely, on the world. Images lead to other considerations: messages of the drawings inserted in the manuscripts, margin iconography, visual communication in the city, and icons of the power. Analysis of the descriptions of power holders gives an overview of the chroniclers' criticisms and praises. Finally we reveal how the city and the societies in transformation are evoked in the 15th and 16th centuries. ; L'Émilie-Romagne, entre offensives seigneuriales et réaffirmation des prérogatives pontificales, connaît une abondante production historique citadine du XIVe siècle aux deux premières décennies du XVIe siècle. La transformation de l'écriture de l'histoire et la sensibilité des chroniqueurs sont analysées à partir de soixante-dix chroniques issues de Rimini, Césène, Forli, Bologne, Modène, Reggio Emilia et Ferrare.Après avoir présenté les auteurs, la forme des textes et leur évolution, l'étude expose les enjeux politiques des histoires des origines. L'espace est ensuite considéré afin de préciser le regard porté par ces chroniqueurs sur leur cité et, de là, sur l'espace régional et sur le monde. Les images ouvrent une autre dimension de la pensée des auteurs. Les messages des dessins insérés dans les manuscrits ainsi que l'iconographie des marges, la communication par l'image dans la ville et les icônes du pouvoir sont ainsi interprétés. L'analyse du discours tenu sur les hommes de pouvoir complète l'approche permettant d'appréhender les clichés, les critiques et les représentations des auteurs. Les manifestations du pouvoir viennent clore l'étude. L'évocation de la ville et de la société par les chroniqueurs écrivant entre la fin du XVe siècle et le XVIe siècle, est abordée pour finir. ; L'Emilia Romagna, tra offensive delle signorie e riaffermazione delle prerogative pontifice, conosce una abbondante produzione storica cittadina dal XIV secolo fino ai primi due decenni del XVI secolo. La trasformazione della scrittura della storia e la sensibilità dei cronisti sono analizzati a partire dalle settanta cronache redatte a Rimini, a Cesena, Forlì, Bologna, Modena, Reggio Emilia e Ferrara. Dopo aver presentato gli autori, la forma dei testi e la loro evoluzione, lo studio espone le scommesse (o poste) politiche delle storie delle origini. Lo spazio è poi considerato per precisare lo sguardo che questi cronisti rivolgono alla loro città e, di qui, sullo spazio della loro regione e sul mondo. Le immagini autorizzano inoltre altre considerazioni. Vengono interpretati i messaggi veicolati dai disegni inseriti nei manoscritti, l'iconografia dei margini, la comunicazione attraverso l'immagine nella città e le icone del potere. L'analisi del discorso tenuto sugli uomini di potere completa l'approccio permettendo di cogliere critiche e lodi dei cronisti. Viene affrontata, poi, la rievocazione della città e di una società in trasformazione fatta dagli autori che scrivono tra la fine del XV e il XVI secolo.