Suchergebnisse

The subject of the study is the personnel management information system. Infrastructure design processes of the framework model of complex socio-technical systems for project management and human resource management programs, formation of a database of members of project BOS teams and their evaluation using the index method to optimize the selection of project team members in a security-oriented system were studied. Purpose: to develop a model of an automated personnel management information system for implementation in the projects of security-oriented system using the index method of team members' evaluation. New models should be designed with the features of a complex socio-technical system and a sequence of implementation and adaptation stages in the project environment. This model should not be expensive to implement and take into account the life cycle processes of the organization from the selection of personnel to their management. Task: the information system of human resource management in projects of the security-oriented system is modeled. A set of software and hardware, telecommunications and organizational tools needed by a security-oriented organization for the functioning and interaction of communication and information flows has been worked out. Automation of selection and formation of project teams in complex socio-technical organizations is being developed due to the index assessment of candidates. The following methods are used: human resource management using automated HRM systems, expert information systems and index numerical indicators. The following results were obtained: a model of information expert system was developed and the process of knowledge accumulation due to software was described, an index method was proposed on the example of military formations in security-oriented systems. Conclusions: a generalized model-scheme of expert information system for personnel selection in security-oriented systems based on the index method has been developed. ; Предметом исследования является информационная система управления персоналом. Процессы проектирования инфраструктуры модели фреймворка сложных социотехнических систем по управлению проектами и программами менеджмента человеческих ресурсов, формирование базы данных членов проектных БОС команд и их оценки используя индексный метод для оптимизации процессов отбора членов проектных команд в безопасности-ориентированной системе. Цель работы: разработка модели автоматизированной информационной системы управления персоналом для внедрения в проектах безопасность-ориентированной системы с использованием индексного метода оценки членов команд. Новые модели следует проектировать с особенностями сложной социотехнической системы и последовательностью этапов внедрения и адаптации в проектном среде. Данная модель должна быть не дорогой для внедрения и учитывать процессы жизненного цикла организации начиная с отбора персонала к их управлению. Задачи: моделируется информационная система управления человеческим ресурсом в проектах безопасность-ориентированной системы. Комплекс программно-технических, телекоммуникативной и организационных средств, необходимых безопасность-ориентированной организации для функционирования и взаимодействия коммуникативно-информационных потоков. Используются такие методы: управление человеческими ресурсами с использованием автоматизированных HRM систем, экспертные информационные системы и индексные числовые показатели. Получены следующие результаты: разработана модель информационной экспертной системы и описан процесс накопления знаний благодаря программному обеспечению, предложено индексный метод на примере военных формирований в безопасности-ориентированных системах. Выводы: разработана обобщенная модель-схему экспертной информационной системы для отбора кадров в безопасности ориентированные системы на основе индексного метода. ; Предметом дослідження є інформаційна система управління персоналом. Процеси проєктування інфраструктури моделі фреймворку складних соціотехнічних систем з управління проєктами та програмами менеджменту людських ресурсів, формування бази даних членів проєктних БОС команд та їх оцінки використовуючи індексний метод для оптимізації процесів відбору членів проєктних команд в безпеко-орієнтованій системі. Мета роботи: розроблення моделі автоматизованої інформаційної системи управління персоналом для впровадження в проєктах безпеко-орієнтованої системи з використанням індексного методу оцінки членів команд. Нові моделі слід проєктувати з особливостями складної соціотехнічної системи та послідовністю етапів впровадження і адаптації в проєктному середовищі. Дана модель повинна бути не дорогою для впровадження і враховувати процеси життєвого циклу організації починаючи з відбору персоналу до їх управління. Завдання: моделюється інформаційна система управління людським ресурсом в проєктах безпеко-орієнтованої системи. Комплекс програмно-технічних, телекомунікативних та організаційних засобів, необхідних безпеко-орієнтованій організації для функціонування й взаємодії комунікативно-інформаційних потоків. Розробляється автоматизація процесів відбору та формування проєктних команд в складних соціотехнічних організаціях завдяки індексній оцінці кандидатів. Використовуються такі методи: управління людськими ресурсами з використанням автоматизованих HRM систем, експертні інформаційні системи та індексні числові показники. Отримано наступні результати: розроблено модель інформаційної експертної системи та описано процес накопичення знань завдяки програмному забезпеченню, запропоновано індексний метод на прикладі військових формувань у безпеко–орієнтованих системах. Висновки: розроблено узагальнену модель-схему експертної інформаційної системи для відбору кадрів у безпеко-орієнтовані системи на основі індексного методу.

This article examines the processes of transformation of the Turkish political system, touching on the period of formation and development of Turkish statehood under the first President of the country – Mustafa Kemal Ataturk, covering the modern stage of development of Turkey. The author substantiates the idea that the model of France is taken as the basis of the Turkish political system. Professor Sami Selchuk, former President of the Turkish Сourt of Appeal, concludes that the instability of the Turkish political system (the presence of many military coups) is due to an incorrectly chosen example of political development. The article focuses on the special position of Turkey in relation to other countries. Despite the fact that Turkey located mainly on the Asian continent (97%), part of Turkey is adjacent to the Western world (3%) - the largest and oldest city of Istanbul. Thus, Turkey has traditionally Eastern principles of building a state, and European values are reflected in the Turkish model. The article compares two leading Turkish models of state development: Mustafa Kemal Ataturk – a democratic secular Western model of development and Tayyip Recep Erdogan – a traditional Islamic Eastern model. The first President of Turkey, Mustafa Kemal Ataturk, set out to transform the Republic of Turkey from a monarchical Patriarchal political system to an advanced secular democratic Republic. Atatürk carried out large-scale state reforms to transform Turkish statehood, completely removing the past of the backward Ottoman Empire. Today, this system has been replaced by the justice and development Party-AK party, which positions itself as a moderate Islamist Party, adheres to the democratic values bequeathed by Atatürk, and continues to actively work to bring the Turkic peoples closer together, and has enjoyed support among the Turkish people for 15 years. The representative of this party is President of Turkey Erdogan. The article analyzes the views of researchers who emphasize the political power of Erdogan under the rule of Kemal Ataturk, the first President of the country, who founded modern Turkey in 1923 after the collapse of the Ottoman Empire. A key aspect in the formation of Turkish ideology is related to overcoming the barriers between East and West, since Turkey is part of both sides and combining Western (democratic) and Eastern (conservative, traditional) principles, thereby creating a new model for the development of Turkish society and state national policy. The conflict in modern Turkey arises between those who are in favor of preserving the old structure and those who are in favor of shaking up the old structure and forming a new one. One can observe a confrontation between adherents of Kemalist principles, which are largely misunderstood and interpreted by modern political figures. Based on the analysis of the main stages of the formation of the Turkish political system, as well as the involvement and generalization of data from Turkish researchers, it is established that in a few years it will be possible to observe the development of two scenarios. The first scenario provides for the strengthening of the presidential power of Erdogan, and the second - the refusal to strengthen the presidential power of the current President and a coup. The author comes to the conclusion that the Turkish model of political development has its own uniqueness, since the Turkish state, being in the middle of the geopolitical situation, has a mixture of different forms of political, national and state functioning. ; У статті розглядаються процеси трансформації турецької політичної системи від періоду становлення і розвитку турецької державності при першому президентові країни - Мустафі Кемалі Ататюрці до сучасного етапу розвитку країни. Обґрунтовується теза, що за основу турецької політичної системи взята модель Франції. Особливу увагу в статті приділено особливому становищу Туреччини щодо інших країн. Незважаючи на те, що Туреччина територіально розташована переважно на азіатському континенті (97%), частина її прилягає до західного світу. Таким чином, Туреччині притаманні як\ традиційно східні принципи побудови державності, так і європейські цінності. У статті подано порівняння двох моделей державного розвитку Туреччини: Мустафи Кемаля Ататюрка – демократична світська західна модель розвитку і Таїпа Реджепа Ердогана – традиційна ісламська східна модель. Автор приходить до висновку, що турецька модель політичного розвитку є унікальною, оскільки турецька державність, будучи в серединному геополітичному положенні, є змішанням різних форм політичного, національного і державного функціонування.

The subject of the study is the personnel management information system. Infrastructure design processes of the framework model of complex socio-technical systems for project management and human resource management programs, formation of a database of members of project BOS teams and their evaluation using the index method to optimize the selection of project team members in a security-oriented system were studied. Purpose: to develop a model of an automated personnel management information system for implementation in the projects of security-oriented system using the index method of team members' evaluation. New models should be designed with the features of a complex socio-technical system and a sequence of implementation and adaptation stages in the project environment. This model should not be expensive to implement and take into account the life cycle processes of the organization from the selection of personnel to their management. Task: the information system of human resource management in projects of the security-oriented system is modeled. A set of software and hardware, telecommunications and organizational tools needed by a security-oriented organization for the functioning and interaction of communication and information flows has been worked out. Automation of selection and formation of project teams in complex socio-technical organizations is being developed due to the index assessment of candidates. The following methods are used: human resource management using automated HRM systems, expert information systems and index numerical indicators. The following results were obtained: a model of information expert system was developed and the process of knowledge accumulation due to software was described, an index method was proposed on the example of military formations in security-oriented systems. Conclusions: a generalized model-scheme of expert information system for personnel selection in security-oriented systems based on the index method has been developed. ; Предметом исследования является информационная система управления персоналом. Процессы проектирования инфраструктуры модели фреймворка сложных социотехнических систем по управлению проектами и программами менеджмента человеческих ресурсов, формирование базы данных членов проектных БОС команд и их оценки используя индексный метод для оптимизации процессов отбора членов проектных команд в безопасности-ориентированной системе. Цель работы: разработка модели автоматизированной информационной системы управления персоналом для внедрения в проектах безопасность-ориентированной системы с использованием индексного метода оценки членов команд. Новые модели следует проектировать с особенностями сложной социотехнической системы и последовательностью этапов внедрения и адаптации в проектном среде. Данная модель должна быть не дорогой для внедрения и учитывать процессы жизненного цикла организации начиная с отбора персонала к их управлению. Задачи: моделируется информационная система управления человеческим ресурсом в проектах безопасность-ориентированной системы. Комплекс программно-технических, телекоммуникативной и организационных средств, необходимых безопасность-ориентированной организации для функционирования и взаимодействия коммуникативно-информационных потоков. Используются такие методы: управление человеческими ресурсами с использованием автоматизированных HRM систем, экспертные информационные системы и индексные числовые показатели. Получены следующие результаты: разработана модель информационной экспертной системы и описан процесс накопления знаний благодаря программному обеспечению, предложено индексный метод на примере военных формирований в безопасности-ориентированных системах. Выводы: разработана обобщенная модель-схему экспертной информационной системы для отбора кадров в безопасности ориентированные системы на основе индексного метода. ; Предметом дослідження є інформаційна система управління персоналом. Процеси проєктування інфраструктури моделі фреймворку складних соціотехнічних систем з управління проєктами та програмами менеджменту людських ресурсів, формування бази даних членів проєктних БОС команд та їх оцінки використовуючи індексний метод для оптимізації процесів відбору членів проєктних команд в безпеко-орієнтованій системі. Мета роботи: розроблення моделі автоматизованої інформаційної системи управління персоналом для впровадження в проєктах безпеко-орієнтованої системи з використанням індексного методу оцінки членів команд. Нові моделі слід проєктувати з особливостями складної соціотехнічної системи та послідовністю етапів впровадження і адаптації в проєктному середовищі. Дана модель повинна бути не дорогою для впровадження і враховувати процеси життєвого циклу організації починаючи з відбору персоналу до їх управління. Завдання: моделюється інформаційна система управління людським ресурсом в проєктах безпеко-орієнтованої системи. Комплекс програмно-технічних, телекомунікативних та організаційних засобів, необхідних безпеко-орієнтованій організації для функціонування й взаємодії комунікативно-інформаційних потоків. Розробляється автоматизація процесів відбору та формування проєктних команд в складних соціотехнічних організаціях завдяки індексній оцінці кандидатів. Використовуються такі методи: управління людськими ресурсами з використанням автоматизованих HRM систем, експертні інформаційні системи та індексні числові показники. Отримано наступні результати: розроблено модель інформаційної експертної системи та описано процес накопичення знань завдяки програмному забезпеченню, запропоновано індексний метод на прикладі військових формувань у безпеко–орієнтованих системах. Висновки: розроблено узагальнену модель-схему експертної інформаційної системи для відбору кадрів у безпеко-орієнтовані системи на основі індексного методу.

The article investigates the functions of the body of constitutional justice, their importance and influence on the functioning of the mechanism of public administration. The approaches to understanding the functions, powers and competencies of the Constitutional Justice body in the system of public authorities are analyzed and the analysis of existing legislation on this issue is carried out. It is determined that in the process of becoming statehood, in the organization and activity of the system of state bodies, the implementation of certain functions of the body of constitutional justice allows to ensure the stability of the functioning of the mechanism of state administration and balance among branches of government.The purpose of the article is to investigate the features of the functions exercised by the bodies of constitutional justice in Ukraine. The scientific novelty is to study and identify the functions of constitutional justice bodies, to determine their systemic nature, and to determine the significance of the implementation of functions by the body of constitutional justice as an element of the mechanism of public administration.The stability of the functioning of the mechanism of public administration, in addition to being based on the fundamental law, depends to a large extent on the internal equilibrium among the public authorities and their competence of independence. At the same time, due to historical conditions and political process, especially in the «young democracy» states, situations of conflict among state bodies of different branches of power, violations of the basic law, attempts of usurpation of power, etc., arise. In such circumstances, the body of constitutional justice, with its exceptional functionality and mechanisms, ensures the rule of law, political stability and balance of the mechanism of public administration.Taking into consideration that the body of constitutional justice is a special state body, it has a number of functions that are directly or indirectly reflected in the legislation. However, the greatest advantage of this body is that it is not restricted in applying solely legally defined levers and mechanisms for resolving specific issues. The disputes or interpretations of normative acts can be considered by them from the standpoint of the basic principles of the functioning of the state: the rule of law, priority of human and citizen rights, democracy, etc.In connection with the abovementioned, the characterization of the functions of a constitutional justice body makes it possible to understand the specificity of this body, its importance and place in the system of public authorities. In addition, by improving the functions of the constitutional justice body, it is possible to increase the efficiency of the activity of this state body and to ensure the stability of the functioning the public administration mechanism. ; У статті досліджено функції органу конституційної юстиції, їх значення та вплив на функціонування механізму державного управління. Проаналізовано підходи до розуміння функцій, повноважень та компетенції органу конституційної юстиції в системі органів державної влади та аналізу існуючого законодавства з цього питання. Визначено, що у процесі становлення державності, при організації та діяльності системи органів державної влади, реалізація окремих функцій органу конституційної юстиції дозволяє забезпечити стабільність функціонування механізму державного управління та рівновагу серед гілок влади.Метою статті є дослідження особливостей функцій, що реалізуються органами конституційної юстиції в Україні. Наукова новизна полягає у дослідженні та виокремленні функцій органів конституційної юстиції, визначенні їх системного характеру та значення реалізації функцій органом конституційної юстиції як елемента механізму державного управління.Стабільність функціонування механізму державного управління, крім того, що ґрунтується на основному законі, значною мірою залежить від внутрішньої рівноваги серед органів державної влади та їх компетенційної самостійності. Разом з тим, через історичні умови та політичний процес, особливо в державах «молодої демократії», складаються ситуації конфлікту серед державних органів різних гілок влади, порушення основного закону, спроби узурпації влади тощо. У таких умовах орган конституційної юстиції, володіючи винятковим функціоналом та механізмами, забезпечує верховенство права, політичну стабільність та баланс механізму державного управління.З огляду на те, що орган конституційної юстиції є особливим державним органом, йому притаманна низка функцій, що прямо чи опосередковано відображені в законодавстві. Однак найбільша перевага цього органу в тому, що він необмежений у застосуванні лише законодавчо визначених важелів та механізмів вирішення окремих питань. Розгляд спорів чи тлумачення нормативних актів може здійснюватися ним із позиції базових принципів функціонування держави: верховенства права, пріоритету прав людини і громадянина, демократизму тощо.У зв'язку із зазначеним, характеристика функцій органу конституційної юстиції дозволяє зрозуміти специфіку цього органу, його значення та місце в системі органів державної влади. Крім того, шляхом удосконалення функцій органу конституційної юстиції можливо підвищити ефективність діяльності цього державного органу та забезпечити стабільність функціонування механізму державного управління.

На тлі появи нових небезпечних викликів сучасному міжнародному правопорядку і системі безпеки перед політиками і науковцями постає питання щодо своєчасності і обґрунтованості перегляду усталених концептуальних підходів стосовно конструювання архітектури міжнародної і європейської безпеки. Від початку ХХІ ст. дедалі частіше лунають заклики суттєво оновити чинний міжнародний порядок, його інститути, насамперед інститут Ради Безпеки ООН, норми і правила, які склалися після 1945 р. У цьому зв'язку актуальністю і практичною значущістю характеризуються дослідження еволюції попередніх систем міжнародних відносин і заснованих на них системах безпеки, зокрема Віденської системи. Стосовно «Європейського концерту» як стрижня Віденської архітектури європейської безпеки (1815–1914 рр.) в історіографії склалося в цілому неоднозначне ставлення, що заважає дати йому належну оцінку, а також прослідкувати еволюцію Віденської системи, її зв'язок з наступними міжнародними системами, оцінити можливість використання її елементів для конструювання майбутніх міжнародних систем. Це зумовлює ту увагу, яку викликають питання становлення, розвитку і занепаду Віденської системи. Однією з концепцій, що потребує переосмислення в цьому контексті, є «баланс сил», теоретичні основи якої в основному сформувалися в період дії Віденської системи. З плином часу зміст концепції «балансу сил» помітно змінювався і доповнювався новими елементами, що призвело до понятійної багатозначності відповідного терміна. З огляду на розвиток міжнародних відносин, зміни підходів до забезпечення глобальної і регіональної безпеки існує потреба в критичному аналізі «балансу сил», його нових концептуальних моделей, що пояснюють поведінку суб'єктів світової політики. ; На фоне появления новых опасных вызовов современному международному правопорядку и системе безопасности перед политиками и учеными возникает вопрос о своевременности и обоснованности пересмотра устоявшихся концептуальных подходов к конструированию архитектуры международной и европейской безопасности. С начала XXI в. все чаще раздаются призывы существенно обновить действующий международный порядок, его институты, прежде всего институт Совета Безопасности ООН, нормы и правила, сложившиеся после 1945 г. В этой связи актуальностью и практической значимостью характеризуются исследования, посвященные эволюции предыдущих систем международных отношений и основанных на них систем безопасности, в частности Венской системы. Что касается «Европейского концерта» как стержня Венской архитектуры европейской безопасности (1815–1914 гг.) в историографии сложилось в целом неоднозначное отношение, что мешает дать ему надлежащую оценку, а также проследить эволюцию Венской системы, ее связь с последующими международными системами, оценить возможность использования ее элементов для конструирования будущих международных систем. Это объясняет то внимание, которое вызывают вопросы становления, развития и упадка Венской системы. Одной из концепций, нуждающейся в переосмыслении в этом контексте, является «баланс сил», теоретические основы которой в основном сформировались в период действия Венской системы. С течением времени содержание концепции «баланса сил» заметно менялось и пополнялось новыми элементами, что привело к понятийной многозначности соответствующего термина. Вследствие развития международных отношений, изменения подходов к обеспечению глобальной и региональной безопасности возникла потребность в критическом анализе «баланса сил», его новых концептуальных моделей, объясняющих поведение субъектов мировой политики. ; Taking into account the new dangerous challenges to the modern international legal order and security system, politicians and scholars are faced with the question of the timeliness and validity of the revision of established conceptual approaches to the construction of international and European security architecture. Since the beginning of the XXI century there are more and more calls to significantly update the current international order, its institutions, norms and rules, which emerged after 1945 (especially the UN Security Council). In this regard, the study of the evolution of previous systems of international relations and security systems based on them (in particular the Vienna system) is relevant and of a practical significance. Regarding the «European Concert» as a core of the Viennese architecture of European security (1815–1914) there is a general ambiguous attitude in historiography, which prevents it from being properly assessed, as well as to trace the evolution of the Vienna system, its relationship with subsequent international systems, to assess the possibility of using its elements to design future international systems. It determines the attention caused by the formation, development and decline of the Vienna system. One of the concepts that require to be reconsidered in this context is the «balance of power», the theoretical foundations of which were mainly formed during the Vienna system. Over time, the content of the concept of «balance of power» changed markedly and was supplemented with new elements, which caused the conceptual ambiguity of the term. As a result of the development of international relations, changes in approaches to global and regional security, there is a need for a critical analysis of the «balance of power», its new conceptual models that explain the behavior of world politics' subjects.

The issues of an anthropology of power, especially the incipience of the first conceptions and current views of scientists, are investigated in this paper.The relevance of chosen subject is caused by the fact, that in the context of fundamental reformation of the so-cial-political organisation of the state, it is important to realize the correlation of person and power, to determine the reasons and expedience how to identify the institution of power and a living being in the social consciousness, to determine the reasons of the providing the power with the anthropic characteristics.The purpose of this scientific paper is distinguishing of anthropological approaches to understanding the concept of power within the framework of existing theories of or-igin of state and power, formulation of proposals regard-ing the improvement of this understanding within the sci-ence, determination of the fields, in which it is possible to apply the anthropological approach to research of power.Fundamental theories of origin of state and power, which contain the anthropological approach to under-standing the concept of power are analysed. It is ascer-tained, that the anthropological approach is one of the most ancient approaches within the science of the history of legal and political doctrine and that the category "ori-gin of state and power" is the most influenced by the an-thropology among other legal scientific categories.It is reasoned that it is possible to characterise the form of state from the position of anthropology, regard-less of the fact that widely used definition or the form of state does not include the anthropological aspect.The reasons of the providing the institution of pow-er with the humane characteristics are determined. It is established that the identification of power with specific people, who occupy a high post, or political party is the main factor, which causes this phenomenon.The practical significance of the anthropological ap-proach is considered. It is applied during the legislative process, particularly in case of the establishment of statu-tory requirements to candidates to apply for posts. It is also reflected in the issues of racial, gender or national equity. It is proved that anthropological approach is actively used in politics during the process of creation of politi-cal myths. It is important to keep in mind that the results of anthropological research of power can be used not for the right purpose, but to successfully manipulate social consciousness. ; У статті досліджено проблему науки антропології влади, а саме становлення перших уявлень про неї та сучасні погляди науковців.Актуальність вибраної теми зумовлюється тим, що в умовах докорінної перебудови соціально-політичної організації держави важливо розуміти співвідношен-ня людини та влади, а також визначити причини та доцільність ототожнення в суспільній свідомості інсти-туту влади з живою істотою та наділення його антроп-ними властивостями. Метою цієї наукової статті є виокремлення антропо-логічних підходів до розуміння влади в межах теорій походження держави і влади, формування пропозицій щодо вдосконалення цього розуміння у правовій науці, визначення сфер, в яких можливе застосування антро-пологічного підходу до дослідження влади.Аналізуються основні теорії походження держа-ви та влади, що містять у собі антропологічний підхід до розуміння феномена влади. На основі цього встанов-лено, що антропологічний підхід є одним із найдавні-ших підходів в історії правової та державницької дум-ки, а також те, що категорія «походження держави та влади» з усіх елементів науки теорії права та держави зазнала найбільшого впливу антропологізму.Аргументується, що з позицій антропології можна охарактеризувати форму держави, загальноприйнятне визначення якої ніколи антропологічної складової ча-стини не включає. Розглядаються причини наділення інституту влади в суспільному сприйнятті суто людськими властивос-тями. Основною причиною встановлено ототожнення в суспільній думці влади з конкретними людьми, що обіймають найвищі посади, чи політичною силою, ко-тра має більшість у представницькому органі влади. Визначається практичне значення антропологічно-го виміру влади. Він застосовується під час законотво-рчої діяльності, зокрема при встановленні норматив-них вимог для зайняття певної посади, відображається в питаннях гендерної, расової, національної рівності. Обґрунтовано, що антропологічний вимір активно застосовується у політиці у процесі формування так зва-них політичних міфів, а тому потрібно пам'ятати про пев-ні застереження, оскільки результати дослідження ан-тропології влади можна використовувати не за цільовим призначенням, а для маніпуляції суспільною свідомістю.Ключові слова: правова антропологія влади, похо-дження влади, природа та сутність феномена влади, ан-тропні властивості влади, антропологічний вимір влади.

The article on the basis of the analysis of available empirical data suggests criminological characteristics of trafficking in persons with the purpose of forced involvement in begging. It is established that forced involvement in begging is the third most prevalent (after sexual and labor) form of human exploitation among those at which the legislator points in Part 1 of the note to Art. 149 of the Criminal Code of Ukraine. It is emphasized that the quantitative difference between the recorded facts of exploitation in the form of forced labor and in the form of forced involvement in begging is minimal: 20 and 19 cases, respectively. On the basis of the study of the materials of 19 criminal proceedings the features of the person of the offender committing trafficking for the purpose of forced involvement in begging were considered. In total, the author summarized the data concerning 25 convicts for this offense. A criminological portrait of a person who commits trafficking in persons for the stated purpose has been developed: this is not a previously convicted man, citizen of Ukraine, member of Roma community, aged 30-39 years, with a low level of education, who does not work anywhere, is in an official or factual marriage relationship, who are characterized by such negative traits as the desire to live and ensure their own well-being at all costs, self-centeredness, cynicism, emotional coldness, inability to empathize, as well as resourcefulness, energetic attitude, purposefulness, organizational skills and ability to persuade others. The peculiarities of victims of trafficking committed for the purpose of forced involvement in begging were also analyzed: for this purpose, the data concerning 49 victims of the said assault were summarized. It has been established that if the vulnerable status of victims of sexual and labor exploitation is predominantly due to their difficult financial situation, the vulnerable status of victims of trafficking committed for the purpose of forced involvement in begging is often associated with specific factors, such as a particular disability or disease. A special group of victims of the analyzed crime is children. It is concluded that trafficking in persons for the purpose of forced involvement in begging is characterized by distinctive features compared to trafficking in persons for the purpose of sexual or labor exploitation. Consideration of these characteristics is a prerequisite for developing effective crime prevention measures. ; У статті на підставі аналізу доступної емпіричної бази розроблено кримінологічну характеристику тор-гівлі людьми, вчиненої з метою примусового втягнення у зайняття жебрацтвом.Встановлено, що примусове втягнення у зайняття жебрацтвом – третя за поширеністю (після сексуаль-ної і трудової) форма експлуатації людини серед тих, на які законодавець вказує у ч. 1 примітки до ст. 149 КК України. При цьому підкреслюється, що кількіс-на різниця між зафіксованими фактами експлуата-ції у формі примусової праці та у формі примусового втягнення у зайняття жебрацтвом є мінімальною: 20 і 19 виявлених випадків відповідно.На підставі вивчення матеріалів 19 кримінальних проваджень розглянуто особливості особи злочин-ця, що вчиняє торгівлю людьми з метою примусово-го втягнення у зайняття жебрацтвом. Всього авто-ром узагальнено дані, що стосуються 25 засуджених за вказане посягання. Розроблено кримінологічний портрет особи злочинця, який вчиняє торгівлю людь-ми з вказаною метою: це раніше не судимий чоловік, громадянин України, ромської національності, у віці 30–39 років, з низьким рівнем освіти, що ніде не пра-цює, перебуває в офіційних чи фактичних шлюбних відносинах, якому притаманні такі негативні риси, як прагнення до наживи й забезпечення власного бла-гополуччя будь-якою ціною, егоцентризм, цинізм, емо-ційна холодність, нездатність співпереживати, а також підприємливість, енергійність, цілеспрямованість, ор-ганізаторські здібності, вміння переконувати інших.Проаналізовано також особливості жертв торгівлі людьми, вчиненої з метою примусового втягнення у за-йняття жебрацтвом, задля чого узагальнено дані, що стосуються 49 потерпілих від вказаного посягання.Встановлено, що якщо уразливий стан жертв сексу-альної і трудової експлуатації зумовлений передовсім їх-нім скрутним матеріальним становищем, то уразливий стан жертв торгівлі людьми, вчиненої з метою примусо-вого втягнення у зайняття жебрацтвом, часто пов'яза-ний зі специфічними факторами, зокрема з наявністю у особи інвалідності чи певної хвороби. Особливу групу потерпілих від аналізованого злочину складають діти.Зроблено висновок про те, що торгівля людьми, вчи-нена з метою примусового втягнення у зайняття жебра-цтвом, характеризується певними особливостями порів-няно з торгівлею людьми, вчиненою з метою сексуальної чи трудової експлуатації. Врахування цих особливостей є необхідною передумовою для розроблення ефективних заходів запобігання таким злочинам.

The objective of this research article was to discuss the benefit and the maintenance of social culture in the Gapoktan (Farmers Group Association), Agro Prima. The data were gathered by conducting in-depth interviews with 16 informants that consisted of the managers and the members of Agro Prima and the local government officials. The purpose was to find out the norms, the values, and the network of this group of farmers. The result showed that cultural values found in this group had brought about the strengthening of the element of social capital of its members. Their homogeneity of their religion and their ethnicity had caused them to be able to cope with any problems which arose in the Gapoktan, especially by using the principle of "holong mangalap holong" (being mutually affectionate). Besides that, the local people in this area firmly follow the cultural principle of "Tappal marsipagodangan, udut marsipaginjangan, marsipatua-tuaan aso dapot hadamean" (always instilling the sense of togetherness and the form of address for someone according to tradition followed from generation to generation) so that each member and the management of the group can maintain and develop harmonization in the organization. The use of this social capital can be seen from their activity in empowering in order to increase their welfare and economic condition. The Gapoktan, Agro Prima, also attempts to maintain and develop the organization so that it will become tenacious through the use of this social capital. ; El objetivo de este artículo de investigación fue discutir el beneficio y el mantenimiento de la cultura social en la Gapoktan (Asociación de Agricultores del Grupo), Agro Prima. Los datos se recopilaron mediante entrevistas en profundidad con 16 informantes que consistieron en los gerentes y los miembros de Agro Prima y los funcionarios del gobierno local. El propósito era descubrir las normas, los valores y la red de este grupo de agricultores. El resultado mostró que los valores culturales encontrados en este grupo habían provocado el fortalecimiento del elemento de capital social de sus miembros. Su homogeneidad de su religión y su origen étnico les había permitido hacer frente a cualquier problema que surgiera en Gapoktan, especialmente al usar el principio de "holong mangalap holong" (ser mutuamente cariñoso). Además de eso, la gente local en esta área sigue firmemente el principio cultural de "Tappal marsipagodangan, udut marsipaginjangan, marsipatua-tuaan aso dapot hadamean" (siempre inculcando el sentido de unión y la forma de dirigirse a alguien de acuerdo con la tradición seguida de generación en generación generación) para que cada miembro y la gerencia del grupo puedan mantener y desarrollar la armonización en la organización. El uso de este capital social puede verse en su actividad de empoderamiento para aumentar su bienestar y su condición económica. El Gapoktan, Agro Prima, también intenta mantener y desarrollar la organización para que sea tenaz a través del uso de este capital social. ; O objetivo deste artigo de pesquisa foi discutir o benefício e a manutenção da cultura social no Gapoktan (Associação de Grupos de Agricultores), Agro Prima. Os dados foram coletados por meio de entrevistas aprofundadas com 16 informantes, que consistiam dos gerentes e membros da Agro Prima e funcionários do governo local. O objetivo era descobrir as normas, os valores e a rede desse grupo de agricultores. O resultado mostrou que os valores culturais encontrados nesse grupo provocaram o fortalecimento do elemento capital social de seus membros. Sua homogeneidade de religião e etnia os levou a lidar com quaisquer problemas que surgissem no Gapoktan, especialmente usando o princípio de "holong mangalap holong" (sendo mutuamente afetuosos). Além disso, as pessoas locais nesta área seguem firmemente o princípio cultural de "Tappal marsipagodangan, udut marsipaginjangan, marsipatua-tuaan aso dapot hadamean" (sempre instilando o senso de união e a forma de endereço para alguém de acordo com a tradição seguida de geração em geração) para que cada membro e a gerência do grupo possam manter e desenvolver harmonização na organização. O uso desse capital social pode ser visto em sua atividade de empoderamento, a fim de aumentar seu bem-estar e condição econômica. O Gapoktan, Agro Prima, também tenta manter e desenvolver a organização para que se torne tenaz através do uso desse capital social.

The article analyzes the application of the principle of freedom in the constitutional proceedings of Ukraine nowadays. Various aspects of understanding by the Constitutional Court of Ukraine of this principle have been identified, including axiological, anthropological, gnoseological and ontological. It has been established that the axiological understanding of the principle of freedom arises out of the nature of freedom as a fundamental value of an effective constitutional democracy. It is revealed that the anthropological understanding of the principle of freedom is connected with functional potential of freedom for development of the personality and its socialization. It was found out that the gnoseological understanding of the principle of freedom is predetermined by the methodological potential of "freedom", namely its ability: a) to mediate human and civil rights (for example, the right to privacy, the right to information, the right to work, the right to property), b) to determine the relationship between the interests of a person, society, and the state, and, consequently, the notion of "public interest", "legally protected interest", "censorship", which makes it possible to outline the boundaries of human rights. It has been substantiated that the ontological understanding of the principle of freedom is formed as a result of its external consolidation in the form of an independent right to freedom, which the Constitutional Court of Ukraine recognizes as a fundamental, inalienable and imprescriptible human right, which covers the ability of the individual to choose his or her behavior, to act independently and to set priorities. This right is linked to the general permissive principle according to which a person is allowed to do everything that is not prohibited by law. The essential characteristic of the human right to freedom as an independent right lies in the provision of life-sustaining activity of the individual, free from external interference, with the exception of restrictions established by the Constitution and laws of Ukraine. It has been proved that the ontological understanding of the principle of freedom is also expressed in the process of ensuring so-called negative rights -the freedoms of a person, for example, "freedom and personal inviolability", "freedom of association", including "freedom of trade unions", "freedom of peaceful assembly", "freedom of movement", "free choice of place of residence", "freedom of world view". It is argued that these freedoms are a form of embodiment, the "existence" of the principle under consideration, and, therefore, their being underconstitutional control is evidenced by the implementation of the idea of freedom by the Constitutional Court of Ukraine. ; У статті проаналізовано втілення принципу свободи в процесі конституційного судочинства сучасної України. Виявлено різні аспекти розуміння Конституційним Судом України цього принципу, серед яких -аксіологічний, антропологічний, гносеологічний, онтологічний. Установлено, що аксіологічне розуміння принципу свободи випливає з природи свободи як фундаментальної цінності дієвої конституційної демократії. Виявлено, що антропологічне розуміння принципу свободи пов'язане з функціональним потенціалом свободи для розвитку особи та її соціалізації. З'ясовано, що гносеологічне розуміння принципу свободи обумовлюється методологічним потенціалом «свободи», а саме її здатністю: а) опосередковувати права людини та громадянина (наприклад, право на приватність, право на інформацію, право на працю, право на власність), б) визначати співвідношення інтересів особи, суспільства, держави, а відтак і поняття «публічний інтерес», «охоронюваний законом інтерес», «цензура», що дає змогу окреслювати межі прав людини. Обґрунтовано, що онтологічне розуміння принципу свободи формується внаслідок його зовнішнього закріплення у формі самостійного права на свободу, яке Конституційний Суд України визнає основоположним, невід'ємним, невідчужуваним конституційним правом людини, що охоплює можливості людини обирати свою поведінку, самостійно діяти, визначати пріоритети. Таке право пов'язано із загальнодозвільним принципом, згідно з яким особі дозволено робити все, що не заборонено законом. Сутнісна характеристика права людини на свободу як самостійного права полягає в забезпеченні життєдіяльності людини, вільної від зовнішнього втручання, за винятком обмежень, що встановлюються Конституцією та законами України. Доведено, що онтологічне розуміння принципу свободи проявляється також у процесі забезпечення так званих негативних прав - свобод особи, як-от: «свобода й особиста недоторканність», «свобода об'єднань», у тому числі й «свобода профспілок», «свобода мирних зібрань», «свобода пересування», «свобода вільного вибору місця проживання», «свобода світогляду». Аргументовано, що вказані свободи є формою втілення, «буття» досліджуваного принципу, а відтак їх перебування в полі зору конституційного контролю засвідчує реалізацію Конституційним Судом України ідеї свободи.

The article examines the problems of the components of the concept of threats to religious security, for example, which are transformed into concepts. The concept of "justice" is being transformed through the extreme polarization of Latin American society and elit. The necessity of ensuring security for traditional religions is substantiated, the unity, interdependence of spiritual, religious, national security is determined, the tasks, the solution of which requires to achieve the level of security, are characterized. The article determines that since religion influences politics, law, the level of relevance of religious security increases. Under modern conditions of transitional regimes, the religious system is becoming an important factor in political stability. This is especially true of the traditional religious system, which has a history of development, a deep system in popular culture. The religious factor also plays an important role in the geopolitical confrontation. The situation requires the mobilization of resources for the religious security of society. Among the tasks is the problem of training ideological personnel, for example, political scientists, philosophers, who have the ability to resist ideological influence. The problem of the formation of an effective religious ideology, which takes into account the geopolitical rivalry of states, the strengthening of the dynamics of spiritual competition, spiritual expansion, is urgent; protection of the sphere of consciousness of a believer from negative influence from destructive structures, psychological safety of believers, research of a set of ideas, a set of teachings, attitudes, uniting representatives of traditional religions to counter extremist, radicalist religious threats, and promote their own regional ideas. Since the level of interconnection between the state and society is increasing in the region, there is a need for a set of measures to ensure religious security. The governments of the countries will focus on the implementation of reforms that will guarantee a stable political regime. ; Рассмотрены составные проблемы концепта угрозы религиозной безопасности, например, которые трансформируются в понятия. Понятия "справедливость" трансформируется через крайнюю поляризацию латиноамериканского общества и элит. Обоснована необходимость обеспечения безопасности для традиционных религий, определено единство, взаимозависимость духовной, религиозной, национальной безопасности, охарактеризованы задания, решение которых требуется для достижения уровня безопасности. Определено, что, поскольку религия влияет на политику и право, то уровень актуальности религиозной безопасности возрастает. В современных условиях переходных режимов религиозная система становится важным фактором политической стабильности. В особенности это касается традиционной религиозной системы, которая имеет историю развития, глубокую систему в народной культуре. В геополитическом противостоянии также важную роль играет религиозный фактор. Ситуация требует мобилизации ресурсов религиозной безопасности общества. Среди заданий – проблема подготовки идеологических кадров, например политологов, философов, имеющих способность противостоять идеологическому влиянию. Актуальной является проблема формирования эффективной религиозной идеологии, учитывающей геополитическое соперничество государств, усиление динамики духовной конкуренции, духовной экспансии; защита сферы сознания верующего от отрицательного влияния со стороны деструктивных структур, психологическая безопасность верующих, исследования комплекса идей, совокупности учений, установок, объединения представителей традиционных религий для противостояния экстремистским, радикалистским религиозным угрозам, возможность пропагандировать собственные региональные идеи. Поскольку в регионе возрастает уровень взаимосвязи государства и общества, то существует необходимость в комплексе мероприятий с целью обеспечения религиозной безопасности. Правительства стран направят усилия на реализацию реформ, которые станут гарантией стабильного политического режима. ; Розглянуто складові концепту загрози релігійній безпеці, наприклад те, як трансформуються поняття. Поняття "справедливість" трансформується через крайню поляризацію латиноамериканського суспільства й еліт. Обґрунтовано необхідність забезпечення безпеки для традиційних релігій, визначено єдність, взаємозалежність духовної, релігійної, національної безпеки, охарактеризовано завдання, виконання яких необхідне для досягнення рівня безпеки. Визначено, що, оскільки релігія впливає на політику і право, то рівень актуальності релігійної безпеки зростає. За сучасних умов перехідних режимів релігійна система стає важливим фактором політичної стабільності. Особливо це стосується традиційної релігійної системи, що має свою історію розвитку, глибоку систему в народній культурі. У геополітичному протистоянні також важливу роль відіграє релігійний фактор. Ситуація вимагає мобілізації ресурсів релігійної безпеки суспільства. Серед завдань – проблема підготовки ідеологічних кадрів, наприклад політологів, філософів, які протистоять ідеологічному впливу. Важливою є проблема формування ефективної релігійної ідеології, що враховує геополітичне суперництво держав, посилення динаміки духовної конкуренції, духовної експансії. Актуальними є захист сфери свідомості віруючого від негативного впливу з боку деструктивних структур, психологічна безпека віруючих, дослідження комплексу ідей, сукупності вчень, настанов, об'єднання представників традиційних релігій для протистояння екстремістським, радикалістським релігійним загрозам, можливість пропагувати власні регіональні ідеї. Оскільки в регіоні зростає рівень взаємозв'язку держави та суспільства, то існує необхідність у комплексі заходів з метою забезпечення релігійної безпеки. Розкрито особливості шляхів і засобів протидії релігійній небезпеці. Подано пропозиції з реалізації реформ, що стануть гарантією стабільного політичного режиму.

The article analyses Jacques Rancière's theory of paradoxical interconnection between politics and aesthetics in contemporary culture. Author argues that Rancière's theory belongs to the trend in modern philosophy, which develops the concept of autonomy of political referring back to Karl Schmitt, while Rancière's theory of art is based on the concept of autonomy of the aesthetical, and represents politics and aesthetics as two modes of sensuality, or, in terms of Rancière, 'the distribution of the sensual'. In this context, Rancière understands the connection between aesthetics and politics not in the sense of the 'aesthetisation of politics' inherent to the 'age of the masses', compromised by great totalitarian projects, but as a special sensual regime, which, according to Rancière, coincides with the regime of democracy as an absolute anomaly of power. Rancière's thesis that the political, starting from antiquity, is being displaced and depoliticized by the so called post-politics as promise of a tolerant, rational post-ideological consensus and post-democracy, or 'democracy without demos', is considered in the context of Rancière's analysis of contemporary art. As alternative to modern forms of depoliticisation and rational consensus, Rancière proposes the formation of new type of rationality - rationality of disagreement or dissensus, as type of paradoxical rationality that correlates with the paradoxicality of really political action as unpredictable/ impossible. The purpose of modern art, as well as modern politics, is, according to Rancière, to create unpredictable and undecidable aesthetic gap that provides for the effect of new sensibility and consonance in affect or 'community of equals' that implements the principle of equality here and now. ; В статье анализируется концепция взаимодействия политики и эстетики Жака Рансьера – одного из ведущих современных теоретиков политики и искусства. Показано, что теорию политики Рансьера можно отнести к направлению в современной философии, развивающему восходящую к К. Шмитту концепцию автономии политического, а теория искусства Рансьера опирается на тезис об автономии эстетического, который роднит политику и эстетику как два близких режима чувственности, или, в терминах Рансьера, «разделения чувственного». В этом контексте Рансьер понимает связь эстетики и политики не в смысле свойственной «веку масс» «эстетизации политики», скомпрометированной в великих тоталитарных проектах, а как эстетический чувственный режим политики, совпадающий с режимом демократии как абсолютной аномалии власти. Тезис Рансьера о том, что политическое, начиная с античности, подвергается вытеснению, деполитизации основными формами которой являются постполитика как обещание толерантного, рационального пост-идеологического консенсуса и постдемократия, или «демократия без демоса» рассмотрен в контексте анализа Рансьером современного искусства. Показано, что в качестве альтернативы современным формам деполитизации и рационального консенсуса Рансьер предлагает формирование рациональности нового типа – рациональности несогласия или диссенсуса, представляющую особый тип парадоксальной рациональности, коррелирующей с парадоксальностью политического действия, определяемого через понятие непредсказуемого/невозможного. Предназначением современного искусства, так же как и современной политики является, согласно Рансьеру, создание непредсказуемого и неразрешимого эстетического разрыва, обеспечивающего эффект нового сенцориума и совместности в аффекте или «сообщества равных», реализующего принцип равенства здесь и сейчас. ; У статті аналізується концепція взаємодії політики і естетики Жака Рансьєра – одного з провідних сучасних політичних філософів і теоретиків мистецтва. Показано, що теорію політики Рансьєра можна віднести до напрямку в сучасній філософії, який розвиває висхідну до Карла Шмітта концепцію автономії політичного, а теорія мистецтваРансьєра спирається на тезу про автономію естетичного, який ріднить політику і естетику як два близьких режими чуттєвості, або, в термінах Рансьєра, «розподілу чуттєвого». У цьому контексті Рансьєр розуміє зв'язок естетики і політики не в сенсі властивої для «століття мас» «естетизації політики», скомпрометованої в великих тоталітарних проектах, а як естетичний чуттєвий режим політики, що співпадає, згідно Рансьєру, з режимом демократії як абсолютної аномалії влади. Теза Рансьєр про те, що політичне, починаючи з античності, піддається витісненню, деполітизації основними формами якої є постполітіка як обіцянка толерантного, раціонального пост-ідеологічного консенсусу і постдемократія, або «демократія без демоса», розглянута в контексті аналізу Рансьєром сучасного мистецтва. Показано, що в якості альтернативи сучасним формам деполітизації та раціонального консенсусу Рансьєр пропонує формування раціональності нового типу – раціональності незгоди або діссенсуса, що представляє особливий тип парадоксальної раціональності, яка корелює з парадоксальністю дійсно політичної дії, що визначається через поняття непередбачуваного/неможливого. Призначенням сучасного мистецтва, так само як і сучасної політики, є, відповідно до Рансьєр, створення непередбачуваного і нерозв'язного естетичного розриву, що забезпечує ефект нового сенцоріуму і спільності в афекті або «співтовариства рівних», що реалізує принцип рівності тут і зараз.

The article investigates the functions of the body of constitutional justice, their importance and influence on the functioning of the mechanism of public administration. The approaches to understanding the functions, powers and competencies of the Constitutional Justice body in the system of public authorities are analyzed and the analysis of existing legislation on this issue is carried out. It is determined that in the process of becoming statehood, in the organization and activity of the system of state bodies, the implementation of certain functions of the body of constitutional justice allows to ensure the stability of the functioning of the mechanism of state administration and balance among branches of government.The purpose of the article is to investigate the features of the functions exercised by the bodies of constitutional justice in Ukraine. The scientific novelty is to study and identify the functions of constitutional justice bodies, to determine their systemic nature, and to determine the significance of the implementation of functions by the body of constitutional justice as an element of the mechanism of public administration.The stability of the functioning of the mechanism of public administration, in addition to being based on the fundamental law, depends to a large extent on the internal equilibrium among the public authorities and their competence of independence. At the same time, due to historical conditions and political process, especially in the «young democracy» states, situations of conflict among state bodies of different branches of power, violations of the basic law, attempts of usurpation of power, etc., arise. In such circumstances, the body of constitutional justice, with its exceptional functionality and mechanisms, ensures the rule of law, political stability and balance of the mechanism of public administration.Taking into consideration that the body of constitutional justice is a special state body, it has a number of functions that are directly or indirectly reflected in the legislation. However, the greatest advantage of this body is that it is not restricted in applying solely legally defined levers and mechanisms for resolving specific issues. The disputes or interpretations of normative acts can be considered by them from the standpoint of the basic principles of the functioning of the state: the rule of law, priority of human and citizen rights, democracy, etc.In connection with the abovementioned, the characterization of the functions of a constitutional justice body makes it possible to understand the specificity of this body, its importance and place in the system of public authorities. In addition, by improving the functions of the constitutional justice body, it is possible to increase the efficiency of the activity of this state body and to ensure the stability of the functioning the public administration mechanism. ; У статті досліджено функції органу конституційної юстиції, їх значення та вплив на функціонування механізму державного управління. Проаналізовано підходи до розуміння функцій, повноважень та компетенції органу конституційної юстиції в системі органів державної влади та аналізу існуючого законодавства з цього питання. Визначено, що у процесі становлення державності, при організації та діяльності системи органів державної влади, реалізація окремих функцій органу конституційної юстиції дозволяє забезпечити стабільність функціонування механізму державного управління та рівновагу серед гілок влади.Метою статті є дослідження особливостей функцій, що реалізуються органами конституційної юстиції в Україні. Наукова новизна полягає у дослідженні та виокремленні функцій органів конституційної юстиції, визначенні їх системного характеру та значення реалізації функцій органом конституційної юстиції як елемента механізму державного управління.Стабільність функціонування механізму державного управління, крім того, що ґрунтується на основному законі, значною мірою залежить від внутрішньої рівноваги серед органів державної влади та їх компетенційної самостійності. Разом з тим, через історичні умови та політичний процес, особливо в державах «молодої демократії», складаються ситуації конфлікту серед державних органів різних гілок влади, порушення основного закону, спроби узурпації влади тощо. У таких умовах орган конституційної юстиції, володіючи винятковим функціоналом та механізмами, забезпечує верховенство права, політичну стабільність та баланс механізму державного управління.З огляду на те, що орган конституційної юстиції є особливим державним органом, йому притаманна низка функцій, що прямо чи опосередковано відображені в законодавстві. Однак найбільша перевага цього органу в тому, що він необмежений у застосуванні лише законодавчо визначених важелів та механізмів вирішення окремих питань. Розгляд спорів чи тлумачення нормативних актів може здійснюватися ним із позиції базових принципів функціонування держави: верховенства права, пріоритету прав людини і громадянина, демократизму тощо.У зв'язку із зазначеним, характеристика функцій органу конституційної юстиції дозволяє зрозуміти специфіку цього органу, його значення та місце в системі органів державної влади. Крім того, шляхом удосконалення функцій органу конституційної юстиції можливо підвищити ефективність діяльності цього державного органу та забезпечити стабільність функціонування механізму державного управління.

This publication provides a brief overview of the formation and development of the musical education of the Ukrainian Diaspora of the United States of America and Canada of a specific period – from the end of the XIX to the middle of the XX century. The article presents the most important organizations where art institutions or collectives worked. The author points out the difference between the two important components of musical art: folklore and academic directions. It is indicated that folklore traditions were brought by representatives of the first and (partially) second wave of emigration. Pioneers (first migrants) created folklore groups in their new place of residence, built temples in which choral singing traditionally sounded. The second (in the interwar period) and third (after the Second World War) waves of emigrants began to cultivate the academic direction in music. This was facilitated by the large number of graduates of higher educational art institutions of Ukraine who arrived in North America. The author also points out that the phenomenon of assimilation did not pass by the musical education of the Diaspora. Entry into a foreign ethnic society was ambiguous. Someone perceived this process as inevitability. And someone was not ready. In the article, the author describes the best traditions of religious musical education, points out two components of musical education – general and special. Leading educational institutions, collectives with powerful educational traditions are also named. The author did not deprive attention of the names of prominent musician teachers, whose work was the key to a high professional level of artists of the Ukrainian Diaspora.In general, it is difficult to overestimate the role of Ukrainians overseas. For a certain period of time, culture preservation became an important component of life of immigrants, moreover, the authentic art of Ukraine found a shelter (protection) from foreign ethnic interference and stratification. At a time when total destruction and devastation of ancient culture was taking place in the Ukrainian lands, the Bolshevik millstones were grinding whole layers of unique art. The authorities claimed to replace not only the traditions, but also the artists themselves. Therefore, someone was broken spiritually and forced to glorify the party, some were killed immediately, and most were sent to filtration camps and prisons.That is why Ukrainian artists in North America were sometimes more familiar with history, had the opportunity to work and create new unique masterpieces, and were educated in various fields, including music.Ukrainian has not been lost abroad. Thus, even in the "big cauldron" (as New York is often called), among hundreds of other ethnic groups, in the Canadian steppes and mountains, it started with a hut and tanned working hands of yesterday's peasants. Violin or flute played unpretentious melodies; mothers sang lullabies and in the new churches and cathedrals the ancient Ukrainian church hymns sounded.Over time, a new generation of performers came from the villages to replace the amateur violinists. They were organized into teams, in most cases – family. Those musicians were also self-taught. However, this did not prevent them from being virtuosos. The postwar period brought to the stage a powerful generation of true geniuses who had no place in the Bolshevik artistic pantheon. These were already graduates of powerful educational institutions of Ukraine: conservatories, music institutes, seminaries.This wave of new citizens of Canada and the United States has brought a fresh powerful impetus to the education of the Ukrainian diaspora. They shared their talent in various artistic communities that worked under the auspices of clubs, societies and public organizations. Also, important was the work of artists in special educational institutions or powerful art groups (bandura schools, holiday camps, university campuses, etc.). It should be noted that music art and education had the great support of Ukrainian patrons and philanthropists, for both countries did not stand aside from the development of educational artistic traditions. However, most of the financial injections and legislative support belong to Canada. In the United States, however, artists received more support from private patrons. They acted on the ancient principle that their homeland (and in our case – the musical art of their distant and unforgettable Ukraine for years) should be loved not to the depths of their hearts, but to the depths of their pockets.

El legislador nacional ha estat incapaç de traslladar, dintre del termini i en la forma escaient, al nostre ordenament jurídic certes directives. De manera que aquest article se centra en la demorada i insòlita incorporació de la Directiva 2015/2302 del Parlament Europeu i del Consell, de 25 de novembre, relativa als viatges combinats i als serveis de viatge vinculats, per la qual es modifiquen el Reglament núm. 2006/2004 i la Directiva 2011/83/UE del Parlament Europeu i del Consell i per la qual es deroga l'anterior Directiva 90/314/CEE del Consell, de 13 de juny de 1990, relativa als viatges combinats, les vacances combinades i els circuits combinats. La seva concreta transposició ha tingut lloc mitjançant la discutible via d'un Reial decret-llei de recent convalidació (RDL 23/2018, de 21 de desembre) després de diverses temptatives fallides i davant el temor de patir la imposició d'una sanció per part de la Comissió Europea, prèvia incoació del corresponent procediment formal d'infracció. Aquest estudi pretén dur a terme una anàlisi crítica i aclarir alguns dels aspectes principals de la nova reforma relatius a la transformació que hi ha hagut en la mateixa noció de viatge combinat, en particular, la integració de determinats conceptes com els serveis de viatge vinculats, les seves eventuals exclusions –establertes o no en l'actual normativa– i altres extrems de rellevància en vista de l'esmentat cos legal i dels principals treballs preparatoris que l'antecedeixen. ; The national legislators have been unable to transpose, in time and in form, certain directives to our body of law, specifically focussing current work on the delayed and unusual incorporation of Directive 2015/2302 of the European Parliament and of the Council, of 25 November, concerning package travel and related travel services, through which Regulation no. 2006/2004 and Directive 2011/83/UE of the European Parliament and of the Council are modified and through which the previous Directive 90/314/CEE of the Council, of 13 June 1990 is abrogated, relating to package travel, package holidays and package tours. The specific transposition of the directives has been carried out via the questionable route of a recently validated Royal Decree-Law (RDL 23/2018, of 21 December) after various failed attempts and in consideration of the possibility of a fine being imposed by the European Commission prior to initiation of corresponding formal infringement proceedings. This study aims to carry out a critical analysis and to clarify of some of the new reform's principal aspects relating to the change occurring in the sphere of package travel, particularly the integration of certain concepts such as related travel services, any possible exclusions – whether established or not in current regulations – and other relevant perspectives in view of the recognised body of law and its principal preceding groundwork. ; El legislador nacional ha sido incapaz de trasladar, en tiempo y forma, a nuestro ordenamiento jurídico ciertas directivas. De modo que el presente artículo se centra en la demorada e insólita incorporación de la Directiva 2015/2302 del Parlamento Europeo y del Consejo, de 25 de noviembre, relativa a los viajes combinados y a los servicios de viaje vinculados, por la que se modifican el Reglamento núm. 2006/2004 y la Directiva 2011/83/UE del Parlamento Europeo y del Consejo y por la que se deroga la anterior Directiva 90/314/CEE del Consejo, de 13 de junio de 1990, relativa a los viajes combinados, las vacaciones combinadas y los circuitos combinados. Su concreta transposición ha tenido lugar mediante el discutible cauce de un Real Decreto-ley de reciente convalidación (RDL 23/2018, de 21 de diciembre) tras diversos conatos fallidos y ante el temor de padecer la imposición de una sanción por parte de la Comisión Europea, previa incoación del correspondiente procedimiento formal de infracción. Este estudio pretende llevar a cabo un análisis crítico y clarificar algunos de los aspectos principales de la nueva reforma relativos a la transformación operada en la misma noción de viaje combinado, en particular, la integración de determinados conceptos como los servicios de viaje vinculados, sus eventuales exclusiones –establecidas o no en la actual normativa– y otros extremos de relevancia a la luz del mentado cuerpo legal y de los principales trabajos preparatorios que le anteceden.

The proposed article analyzes the motives for voter behaviour before and during the election. It is stated that understanding the patterns of their actions greatly mitigates the surprise of the election results. Recently, political scientists, sociologists, and analysts have learned a great deal about how voters actually make decisions that have a final impact on their choices, how important their views are for understanding democratic responsibility and social well-being. However, these studies have provoked more open-ended questions than answers. In the fall of 2014, the United States held by-elections to Congress. Scientists have another chance to test their versions of the American election results, to monitor the electoral behaviour patterns, to predict the results. Of particular interest, in terms of results, there is the behaviour of a voter known as swing voter. The article analyzes the social status of voters in this group, indicates the possible reasons for changing their electoral positions. Our study is based on a descriptive method and a method of systematic analysis of a number of procedures for collecting, primary analysis, and presentation of data and their characteristics. Administratively, we have focused our attention on the North-Eastern states, the findings of the study should be used responsibly to the situation in other regions of the country. The basic methodology is the most popular in the United States theory of retrospective voting. Its essence is that the political results should correspond to the indicators of competence and efficiency of the elected officials. ; В предлагаемой статье анализируются мотивы поведения избирателей, накануне и непосредственно во время выборов. Указано, что понимание закономерностей их действий в значительной степени смягчает неожиданность результатов выборов. В последнее время политологи, социологи, аналитики провели много исследований о том, как избиратели на самом деле принимают решение, что оказывает окончательное влияние на их решение, насколько их мировоззрение важно для понимания демократической ответственности и общественного благосостояния. Тем не менее, эти достижения в области знаний также спровоцировали больше открытых вопросов, чем ответов. Осенью 2014 года в США прошли промежуточные выборы в Конгресс. Политологам представился очередной шанс версифицировать свои версии результатов американских выборов. В особенности, трудности связанные с избирателем, известного под названием swing voter. В статье произведён анализ социального статуса избирателей данной группы, указаны возможные причины изменения их электоральных позиций. В основу нашего исследования положен описательный метод и метод системного анализа как ряда процедур сбора, первичного анализа и изложения данных и их характеристик. В качестве административного региона мы сосредоточили свое внимание на Северо-Восточных штатах, выводы исследования нужно внимательно применять к ситуации в других регионах США. В качестве базовой методологии взяли наиболее популярную в США теорию ретроспективного голосования. В ее основе логика о том, что политические результаты являются адекватными показателями компетентности и эффективности выборных должностных лиц. Цель этой статьи проанализировать особенности избирательной кампании 2014 года в США, взяв за основу популярную теорию ретроспективного голосования и определив роль swing voter в конечных результатах голосования. ; У запропонованій статті аналізуються мотиви поведінки виборців напередодні і безпосередньо під час виборів. Вказано, що розуміння закономірностей їх дій значною мірою пом'якшує несподіванку результатів виборів. Останнім часом політологи, соціологи, аналітики багато дізналися про те, як виборці насправді приймають рішення, що має остаточний вплив на їх рішення, наскільки їхні думки важливі для розуміння демократичної відповідальності і суспільного добробуту. Проте, ці дослідження спровокували більше відкритих питань, ніж відповідей. Восени 2014 року в США пройшли проміжні вибори до Конгресу. Науковці отримали черговий шанс випробувати свої версії на результатах американських виборів, відслідкувати закономірності електоральної поведінки, спрогнозувати результати. Особливо цікавою, з точки зору отриманих результатів, була поведінка виборця, відомого під назвою swing voter. У статті проведено аналіз соціального статусу виборців цієї групи, вказано можливі причини зміни їх електоральних позицій. В основу нашого дослідження покладено описовий метод і метод системного аналізу як ряду процедур збору, первинного аналізу, так і викладу даних, їх характеристик. Адміністративно ми зосередили свою увагу на Північно-Східних штатах, висновки дослідження потрібно відповідально використовувати до ситуації в інших регіонах країни. За базову методологію взято найбільш популярну в США теорію ретроспективного голосування. Її зміст полягає в тому, що політичні результати мають відповідати показникам компетентності та ефективності виборних посадових осіб.