Suchergebnisse

Comentario sobre la La Ley 22/2007, de 18 de diciembre, de farmacia de Andalucía

Intro -- Nothing About Us ,Without Us! - 20 years of dementia advocacy by Christine Bryden -- Introduction -- 1. Dementia diagnosis - 'pointing the bone' (March 2001) -- 2. Diagnosis, drugs and determination (October 2001) -- 3. An insider's view of dementia (October 2003) -- 4. Dementia diagnosis from an 'insider's' perspective (August 2004) -- 5. Dancing with dementia (October 2004) -- 6. Nothing about us, without us! (October 2004) -- 7. A bumpy ride (June 2010) -- 8. The support that I need (August 2010) -- 9. Stigma and fear (March 2011) -- 10. I'm still here! (March 2011) -- 11. Coming out of the shadow (April 2011) -- 12. A decade of change (May 2011) -- 13. Dreading being put in dementia prison (November 2012) -- 14. Living life to the full (October 2013) -- 15. Mind your language - getting it right! (November 2014) -- 16. There has to be a better way! (November 2014) -- 17. Come dance with me! (November 2014) -- 18. Lisa and I (February 2015) -- 19. Dementia - an interesting ride! (February 2015) -- 20. Who was I? Who am I now? Who will I be when I die (May 2015) -- 21. Pastoral care of people with dementia -- Index -- Blank Page.

Im späten 19. Jahrhundert wandelte sich Deutschland vom Auswanderungsland zum >Arbeitseinfuhrland< mit am Vorabend des Ersten Weltkriegs über einer Million ausländischer Arbeitskräfte. Das Hauptaugenmerk der Forschung galt lange der polnischen Arbeitswanderung. Die zweitgrößte Gruppe ausländischer Arbeiter, die Italiener, wurde kaum berücksichtigt. Die Regionalstudie schließt diese Forschungslücke für Rheinland und Westfalen. Sie berücksichtigt in gleichem Maße die entscheidend von dieser Arbeitswanderung nach Deutschland geprägte Lage in den italienischen Ausgangsräumen. Es geht um wanderungsbestimmende Faktoren in den Herkunftsgebieten, um die Rückwirkung der Arbeitswanderung auf diese Gebiete und um die Lebensformen der italienischen Erdarbeiter, Maurer, Steinbrecher und Bergleute im Westen Deutschlands im späten 19. und frühen 20. Jahrhundert.

An endeavor to analyze the role and place of Eastern Europe in Polish geopolitical conceptions during the interwar period was made in the issue. The aim of the research was the scientific analysis of ideology and policy of federalism and prometheism which were realized into the camp's policy of Polish sanitation shared J. Pilsudski's political views. A role and place of Ukrainian problem in Eastern policy of Poland was considered according to the identified aim. The scientific article emphasized that the main attention was paid to Eastern geopolitical direction of Poland during the interwar period. Polish national democrats promoted a conception of incorporation which implied lands inclusion in Poland at the East with Polish ethnical and cultural priority. The adherents of J. Pilsudski united on the ground of federalism conception due to which Ukraine, Lithuania and Belorussia had to establish a united country with Poland, for instance Rzecz Pospolita. The federal idea's defeat that was certified by Riga agreement of 1921 gave impetus to the concept of prometheism formation in Poland. It was distinguished form a federational program by the fact of the Soviet Union existence and national emigration from Eastern Europe as well as from Central Asia and the Far East which was involved into the orbit of Polish influences. An endeavor of a complex study of prometheism concept in domestic and foreign policy of Poland was initially made in Ukrainian historiography. The ideological sources and traditions of Polish Eastern policy which were the base of prometheism concept, in particular the federational program of Polish socialists were considered. The evolution of Polish prometheism idea during the interwar period was analyzed in the issue. The author's understanding of specific nature of the international prometheism movement establishment and development, which united the emigrants from Russian under the aegis of Poland, was offered in the article. ; В статье сделана попытка проанализировать роль и место Восточной Европы в польских геополитических концепциях межвоенного периода. Целью исследования является научный анализ идеологии и политики федерализма и прометеизма, что реализовались в политике части лагеря санации Польши, который разделял политические взгляды Ю. Пилсудского. Согласно цели статьи поставлены задачи: исследовать роль и место украинского вопроса в восточной политике Польши. В статье подчеркивается, что в течение межвоенного периода в геополитике Польше больше внимания уделялось восточному направлению. Польские национальные демократы пропагандировали концепцию инкорпорации, которая предусматривала привлечение в Польшу земель на востоке с польским этническим или культурным преимуществом. Сторонники Ю. Пилсудского объединились вокруг концепции федерализма, согласно которой независимая Украина, Литва и Беларусь должны были образовать совместное с Польшей государство вроде давней Речи Посполитой. Поражение федерационной идеи, как показал Рижский договор 1921 года, дало толчок к формированию концепции прометеизма Польши. От федерационной программы она отличалась фактом существования Советского Союза и привлечением в орбиту польских влияний национальной эмиграции не только из Восточной Европы, но и из Средней Азии и Дальнего Востока. В статье впервые в украинской историографии предпринята попытка комплексного исследования концепции прометеизма во внешней и внутренней политике Польши; выявлены идейные истоки и традиции восточной политики Польши, которые стали составляющими концепции прометеизма, в частности федерационной программы польских социалистов; проанализирована эволюция идеи прометеизма Польши в межвоенный период; предложено авторское понимание специфики становления и развития международного прометеевского движения, под эгидой Польши объединившего эмигрантов из бывшей России. ; У статті зроблено спробу проаналізувати роль і місце Східної Європи в польських геополітичних концепціях міжвоєнного періоду. Метою дослідження є науковий аналіз ідеології та політики федералізму й прометеїзму, що реалізувалися в політиці частини табору санації Польщі, який поділяв політичні погляди Ю. Пілсудського. Відповідно до мети поставлено завдання: дослідити роль і місце українського питання в східній політиці Польщі. У статті підкреслено, що протягом міжвоєнного періоду в геополітиці Польщі найбільше уваги приділялося східному напрямку. Польські національні демократи пропагували концепцію інкорпорації, що передбачала залучення до Польщі земель на сході з польською етнічною або культурною перевагою. Прихильники Ю. Пілсудського об'єдналися навколо концепції федералізму, за якою незалежна Україна, Литва і Білорусь мали утворити спільну з Польщею державу на зразок давньої Речі Посполитої. Поразка федераційної ідеї, що засвідчив Ризький договір 1921 р., дала поштовх до формування концепції прометеїзму Польщі. Від федераційної програми вона відрізнялася фактом існування Радянського Союзу й залученням в орбіту польських впливів національної еміграції не лише зі Східної Європи, а й із Середньої Азії та Далекого Сходу. У статті вперше в українській історіографії здійснено спробу комплексного дослідження концепції прометеїзму в зовнішній і внутрішній політиці Польщі; з'ясовано ідейні витоки й традиції східної політики Польщі, що стали складовими концепції прометеїзму, зокрема федераційної програми польських соціалістів; проаналізовано еволюцію ідеї прометеїзму Польщі в міжвоєнний період; запропоновано авторське розуміння специфіки становлення й розвитку міжнародного прометеївського руху, який під егідою Польщі об'єднав емігрантів з колишньої Росії.

An endeavor to analyze the role and place of Eastern Europe in Polish geopolitical conceptions during the interwar period was made in the issue. The aim of the research was the scientific analysis of ideology and policy of federalism and prometheism which were realized into the camp's policy of Polish sanitation shared J. Pilsudski's political views. A role and place of Ukrainian problem in Eastern policy of Poland was considered according to the identified aim. The scientific article emphasized that the main attention was paid to Eastern geopolitical direction of Poland during the interwar period. Polish national democrats promoted a conception of incorporation which implied lands inclusion in Poland at the East with Polish ethnical and cultural priority. The adherents of J. Pilsudski united on the ground of federalism conception due to which Ukraine, Lithuania and Belorussia had to establish a united country with Poland, for instance Rzecz Pospolita. The federal idea's defeat that was certified by Riga agreement of 1921 gave impetus to the concept of prometheism formation in Poland. It was distinguished form a federational program by the fact of the Soviet Union existence and national emigration from Eastern Europe as well as from Central Asia and the Far East which was involved into the orbit of Polish influences. An endeavor of a complex study of prometheism concept in domestic and foreign policy of Poland was initially made in Ukrainian historiography. The ideological sources and traditions of Polish Eastern policy which were the base of prometheism concept, in particular the federational program of Polish socialists were considered. The evolution of Polish prometheism idea during the interwar period was analyzed in the issue. The author's understanding of specific nature of the international prometheism movement establishment and development, which united the emigrants from Russian under the aegis of Poland, was offered in the article. ; В статье сделана попытка проанализировать роль и место Восточной Европы в польских геополитических концепциях межвоенного периода. Целью исследования является научный анализ идеологии и политики федерализма и прометеизма, что реализовались в политике части лагеря санации Польши, который разделял политические взгляды Ю. Пилсудского. Согласно цели статьи поставлены задачи: исследовать роль и место украинского вопроса в восточной политике Польши. В статье подчеркивается, что в течение межвоенного периода в геополитике Польше больше внимания уделялось восточному направлению. Польские национальные демократы пропагандировали концепцию инкорпорации, которая предусматривала привлечение в Польшу земель на востоке с польским этническим или культурным преимуществом. Сторонники Ю. Пилсудского объединились вокруг концепции федерализма, согласно которой независимая Украина, Литва и Беларусь должны были образовать совместное с Польшей государство вроде давней Речи Посполитой. Поражение федерационной идеи, как показал Рижский договор 1921 года, дало толчок к формированию концепции прометеизма Польши. От федерационной программы она отличалась фактом существования Советского Союза и привлечением в орбиту польских влияний национальной эмиграции не только из Восточной Европы, но и из Средней Азии и Дальнего Востока. В статье впервые в украинской историографии предпринята попытка комплексного исследования концепции прометеизма во внешней и внутренней политике Польши; выявлены идейные истоки и традиции восточной политики Польши, которые стали составляющими концепции прометеизма, в частности федерационной программы польских социалистов; проанализирована эволюция идеи прометеизма Польши в межвоенный период; предложено авторское понимание специфики становления и развития международного прометеевского движения, под эгидой Польши объединившего эмигрантов из бывшей России. ; У статті зроблено спробу проаналізувати роль і місце Східної Європи в польських геополітичних концепціях міжвоєнного періоду. Метою дослідження є науковий аналіз ідеології та політики федералізму й прометеїзму, що реалізувалися в політиці частини табору санації Польщі, який поділяв політичні погляди Ю. Пілсудського. Відповідно до мети поставлено завдання: дослідити роль і місце українського питання в східній політиці Польщі. У статті підкреслено, що протягом міжвоєнного періоду в геополітиці Польщі найбільше уваги приділялося східному напрямку. Польські національні демократи пропагували концепцію інкорпорації, що передбачала залучення до Польщі земель на сході з польською етнічною або культурною перевагою. Прихильники Ю. Пілсудського об'єдналися навколо концепції федералізму, за якою незалежна Україна, Литва і Білорусь мали утворити спільну з Польщею державу на зразок давньої Речі Посполитої. Поразка федераційної ідеї, що засвідчив Ризький договір 1921 р., дала поштовх до формування концепції прометеїзму Польщі. Від федераційної програми вона відрізнялася фактом існування Радянського Союзу й залученням в орбіту польських впливів національної еміграції не лише зі Східної Європи, а й із Середньої Азії та Далекого Сходу. У статті вперше в українській історіографії здійснено спробу комплексного дослідження концепції прометеїзму в зовнішній і внутрішній політиці Польщі; з'ясовано ідейні витоки й традиції східної політики Польщі, що стали складовими концепції прометеїзму, зокрема федераційної програми польських соціалістів; проаналізовано еволюцію ідеї прометеїзму Польщі в міжвоєнний період; запропоновано авторське розуміння специфіки становлення й розвитку міжнародного прометеївського руху, який під егідою Польщі об'єднав емігрантів з колишньої Росії.

Despite its potential to transition toward a green economy, the country became an environmental villain in recent years. The anti-environmentalist and anti-indigenist administration of President Jair Bolsonaro (2019–22) partly dismantled environmental governance. The Amazon and its more-than-human populations were severely hit by Bolsonaro's predatory agenda, which supported and legitimized the interests of the anti- -conservationist forces within economic sectors such as agribusiness and mining, and fueled organized crime and violence in the region. This paper provides an overview and analysis of Amazonian politics and policy during this period, and discusses the importance of, and possibilities for, a transformative approach to the governance of the region.

Intro -- Vorbemerkung -- Inhaltsverzeichnis -- Gerd Althoff: Zur ordnungsstiftenden Leistung der Rituale im Mittelalter -- Gesprächsleitung: Thier -- Gerhard Dilcher: Herrschen mit und ohne Schrift. Medien, Recht und Öffentlichkeit im Ersten Mittelalter -- I. Zu Gegenstand und Fragestellung -- II. Zur Diskussion um Rechtsbegriff, Oralität und Schriftlichkeit -- III. Kapitularien und Leges als Schriftrecht in einer oralen Tradition -- IV. Öffentlichkeit im Rahmen konsensualer Herrschaft -- V. Urkunden und Privilegien als schriftliche Herrschaftsakte mit Bezug zur Oralität -- VI. Der Reichstag von Roncaglia 1158: Öffentlichkeit, Rechtsgewohnheit und Kaiserrecht -- 1. Zum Verlauf des Reichstages: Teilnehmer, Rituale und Öffentlichkeit -- 2. Zwei unterschiedliche Sichtweisen: Repräsentative Öffentlichkeit oder dingenossenschaftliches Rechtsverfahren -- VII. Zum Vergleich: Die Reichsversammlung zur Königswahl zu Kamba 1024 und der sächsische Stammestag zu Hoetensleben 1073 -- 1. Die Königswahl als Rechtsverfahren -- 2. Stammesversammlung, Rechtsverfahren und Widerstandsrecht in Hoetingen 1073 -- VIII. Öffentlichkeit in der Bürgerstadt -- IX. Zur Wirkungsgeschichte der "tribalen Öffentlichkeit" -- Erläuterung zu Abb. 1 -- Erläuterung zu Abb. 2 -- Gesprächsleitung: Thier -- Andreas Gestrich: Öffentlichkeit und Verfassung in der Frühen Neuzeit -- I. Formationen von Öffentlichkeit in der Frühen Neuzeit -- II. Möglichkeiten und Grenzen der Macht-Öffentlichkeit -- III. Verfassungsfragen in der "Informationsöffentlichkeit" -- IV. Beteiligung der Öffentlichkeit im Rahmen von Gesetzgebungsverfahren -- V. Zusammenfassung -- Gesprächsleitung: Schilling -- Martin Schennach: Zur Gesetzespublikation in der Frühen Neuzeit -- I. Einleitung -- II. Die Behandlung der Gesetzespublikation durch die Rechtswissenschaft -- 1. Das frühneuzeitliche "ius publicum".

Cover; Grußwort der Heidelberger Akademie der Wissenschaften ; Begrüßung; Was ist Kunstrecht? ; Res sacrae in Sammlungen. "Sind Götter auch ein menschlich Eigenthum?" ; Ausgediente Kunst: Zerstören oder Bewahren? Eine Güterabwägung unter rechtlichen Gesichtspunkten ; Substanz des Kunstwerks ; Restaurierung von born-digital art? Der urheberrechtliche Rahmen ; Digital Art und Installationen - neue Anforderungen an die Kunstversicherung ; Collective Rights Management, Competition Policy and Cultural Diversity: EU Lawmaking at a Crossroads ; Creative Commons & rightclearing.com