Suchergebnisse

With the opening of the Internet to the public, in 1994, a new alternative journalistic offer emerged around the world. On the initiative of experienced and recognized professionals, these news websites are part of a common ideological and democratic project: the Internet Media Dreamin'. It represents the dream of rehabilitating a journalism committed to democratic interests and citizens, which has been perverted over the years by the economic logic of the market. To achieve this, these dreamers' adhere to the public cyberspace, as well as to its promises of citizen empowerment, deinstitutionalization of the public debate, and freedom of information sharing. For them, the Internet is more than a technology: it is a solution that would allow them to circumvent a hegemonic information environment. Focusing on the process of reconfiguration of the journalistic landscape, this PhD thesis questions the ability of the online alternative offer to break with the institutional hierarchies of information, by proposing media spaces that promote a polyphonic citizen expression. This initial questioning is developed from three perspectives: 1) the individual and their citizen and media action; 2) the media and their communication positioning in the public debate; and 3) media structures and journalistic practices.Our study panel is composed of 50 news pure plays from Brazil and from France: a global one with editions in each of the two countries, and 48 alternative national projects. For its treatment, we implemented a thematic content analysis based on data collected through information monitoring conducted between 2016 and 2019, and 31 semi-structured interviews with content producers involved in the projects studied. Inspired by the method of media information gender analysis established by Patrick Charaudeau (1997, 2006, 2011), we analyzed the discourse of two "event-theme" articles (Soulages, 2002): women's condition and presidential elections of 2017 in France and 2018 in Brazil. To carry out this study, 3,147 texts were collected using manual and automatic methods, then processed according to the positions and the engagement levels of the speakers, according to two axes: enunciative postures and discursive points of view. To structure our discussions, this thesis is organized in two parts, which refer to the temporal evolution of the ideological and media development of alternative online journalistic projects. The first part, entitled "In Dreams", reveals a theoretical and empirical problematization of three ideological and democratic projects, that we call Internet Dreamin', Media Dreamin' and Internet Media Dreamin '. Then "In flesh and blood" aims to ponder about the incarnation process of the Internet Media Dreamin' in and by the social body. For this, we develop three chapters based on the tensions established by alternative journalism producers regarding the dominant journalistic models: 1) bourgeois and citizen voice; 2) homogeneous and heterogeneous information; 3) dependent and independent media. In addition to these theoretical and empirical contributions, this thesis aims to propose a methodology for the constitution of discursive cartography, eliciting the degree of commitment of the media offer. ; Avec l'ouverture d'Internet au public, en 1994, une nouvelle offre journalistique alternative naît à travers le monde. À l'initiative de professionnels expérimentés et reconnus, ces sites d'information s'inscrivent dans un projet idéologique et démocratique commun : l'Internet Media Dreamin'. Ils rêvent de réhabiliter un journalisme engagé dans les intérêts démocratiques et citoyens, qui a été perverti au fil des années par des logiques économiques de marché. Pour ce faire, les dreamers' adhèrent au cyberespace public, ainsi qu'à ses promesses d'autonomisation citoyenne, de désinstitutionnalisation du débat public et de liberté du partage informationnel. Internet est pour eux bien plus qu'une technologie : c'est une solution qui leur permettrait de dribbler un environnement informationnel hégémonique. Portée sur le processus de reconfiguration du paysage journalistique, cette thèse interroge la capacité de l'offre alternative en ligne à rompre avec les hiérarchies institutionnalisées de l'information, en proposant des espaces médiatiques qui favorisent l'expression citoyenne polyphonique. Ce questionnement initial est décliné en trois perspectives de réflexion : 1) l'individu et son action médiatique citoyenne ; 2) les instances médiatiques et leur positionnement communicationnel dans le débat public ; et 3) les structures médiatiques et les pratiques journalistiques. Notre panel d'étude est composé par 50 pure players d'information du Brésil et de la France : un média global ayant des déclinaisons dans les deux pays étudiés et 48 projets alternatifs nationaux. Pour son traitement, nous avons mené une analyse de contenus thématique à partir des données récoltées lors de veilles documentaires réalisées entre 2016 et 2019, et de 31 entretiens semi-directifs menés auprès des producteurs de contenus inscrits dans les projets étudiés. Inspirés par le dispositif d'analyse de genre d'information médiatique établi par Patrick Charaudeau (1997, 2006, 2011), nous avons procédé à l'analyse de discours de publications selon deux « thèmes-événements » (Soulages, 2002) : la condition féminine et les élections présidentielles de 2017 en France et de 2018 au Brésil. Pour la réalisation de cette étude, 3 147 textes ont été récoltés à l'aide de méthodes manuelles et automatiques, puis traités à partir du positionnement et des degrés d'engagement des locuteurs selon deux axes : postures énonciatives et points de vue discursifs. Pour structurer nos discussions, notre thèse est organisée en deux parties, renvoyant à la temporalité évolutive du développement idéologique et médiatique des projets journalistiques alternatifs en ligne. La première partie, intitulée « en Rêve », révèle une problématisation théorique et empirique de trois projets idéologiques et démocratiques que nous avons convenu d'appeler Internet Dreamin', Media Dreamin' et Internet Media Dreamin'. Ensuite « en Chair et en Os » est dédiée à l'incarnation de l'Internet Media Dreamin' dans et par le corps social. Pour cela, nous développons trois chapitres structurés à partir des tensions établies par les producteurs d'information alternatifs par rapport aux modèles journalistiques dominants : 1) voix bourgeoise et citoyenne ; 2) information homogène et hétérogène ; 3) dépendance et indépendance médiatique. En plus des discussions théoriques et empiriques, cette thèse a pour ambition de proposer une méthodologie pour la constitution des cartographies discursives, révélatrices du degré d'engagement de l'offre médiatique.

With the opening of the Internet to the public, in 1994, a new alternative journalistic offer emerged around the world. On the initiative of experienced and recognized professionals, these news websites are part of a common ideological and democratic project: the Internet Media Dreamin'. It represents the dream of rehabilitating a journalism committed to democratic interests and citizens, which has been perverted over the years by the economic logic of the market. To achieve this, these dreamers' adhere to the public cyberspace, as well as to its promises of citizen empowerment, deinstitutionalization of the public debate, and freedom of information sharing. For them, the Internet is more than a technology: it is a solution that would allow them to circumvent a hegemonic information environment. Focusing on the process of reconfiguration of the journalistic landscape, this PhD thesis questions the ability of the online alternative offer to break with the institutional hierarchies of information, by proposing media spaces that promote a polyphonic citizen expression. This initial questioning is developed from three perspectives: 1) the individual and their citizen and media action; 2) the media and their communication positioning in the public debate; and 3) media structures and journalistic practices.Our study panel is composed of 50 news pure plays from Brazil and from France: a global one with editions in each of the two countries, and 48 alternative national projects. For its treatment, we implemented a thematic content analysis based on data collected through information monitoring conducted between 2016 and 2019, and 31 semi-structured interviews with content producers involved in the projects studied. Inspired by the method of media information gender analysis established by Patrick Charaudeau (1997, 2006, 2011), we analyzed the discourse of two "event-theme" articles (Soulages, 2002): women's condition and presidential elections of 2017 in France and 2018 in Brazil. To carry out this study, 3,147 texts were collected using manual and automatic methods, then processed according to the positions and the engagement levels of the speakers, according to two axes: enunciative postures and discursive points of view. To structure our discussions, this thesis is organized in two parts, which refer to the temporal evolution of the ideological and media development of alternative online journalistic projects. The first part, entitled "In Dreams", reveals a theoretical and empirical problematization of three ideological and democratic projects, that we call Internet Dreamin', Media Dreamin' and Internet Media Dreamin '. Then "In flesh and blood" aims to ponder about the incarnation process of the Internet Media Dreamin' in and by the social body. For this, we develop three chapters based on the tensions established by alternative journalism producers regarding the dominant journalistic models: 1) bourgeois and citizen voice; 2) homogeneous and heterogeneous information; 3) dependent and independent media. In addition to these theoretical and empirical contributions, this thesis aims to propose a methodology for the constitution of discursive cartography, eliciting the degree of commitment of the media offer. ; Avec l'ouverture d'Internet au public, en 1994, une nouvelle offre journalistique alternative naît à travers le monde. À l'initiative de professionnels expérimentés et reconnus, ces sites d'information s'inscrivent dans un projet idéologique et démocratique commun : l'Internet Media Dreamin'. Ils rêvent de réhabiliter un journalisme engagé dans les intérêts démocratiques et citoyens, qui a été perverti au fil des années par des logiques économiques de marché. Pour ce faire, les dreamers' adhèrent au cyberespace public, ainsi qu'à ses promesses d'autonomisation citoyenne, de désinstitutionnalisation du débat public et de liberté du partage informationnel. Internet est pour eux bien plus qu'une technologie : c'est une solution qui leur permettrait de dribbler un environnement informationnel hégémonique. Portée sur le processus de reconfiguration du paysage journalistique, cette thèse interroge la capacité de l'offre alternative en ligne à rompre avec les hiérarchies institutionnalisées de l'information, en proposant des espaces médiatiques qui favorisent l'expression citoyenne polyphonique. Ce questionnement initial est décliné en trois perspectives de réflexion : 1) l'individu et son action médiatique citoyenne ; 2) les instances médiatiques et leur positionnement communicationnel dans le débat public ; et 3) les structures médiatiques et les pratiques journalistiques. Notre panel d'étude est composé par 50 pure players d'information du Brésil et de la France : un média global ayant des déclinaisons dans les deux pays étudiés et 48 projets alternatifs nationaux. Pour son traitement, nous avons mené une analyse de contenus thématique à partir des données récoltées lors de veilles documentaires réalisées entre 2016 et 2019, et de 31 entretiens semi-directifs menés auprès des producteurs de contenus inscrits dans les projets étudiés. Inspirés par le dispositif d'analyse de genre d'information médiatique établi par Patrick Charaudeau (1997, 2006, 2011), nous avons procédé à l'analyse de discours de publications selon deux « thèmes-événements » (Soulages, 2002) : la condition féminine et les élections présidentielles de 2017 en France et de 2018 au Brésil. Pour la réalisation de cette étude, 3 147 textes ont été récoltés à l'aide de méthodes manuelles et automatiques, puis traités à partir du positionnement et des degrés d'engagement des locuteurs selon deux axes : postures énonciatives et points de vue discursifs. Pour structurer nos discussions, notre thèse est organisée en deux parties, renvoyant à la temporalité évolutive du développement idéologique et médiatique des projets journalistiques alternatifs en ligne. La première partie, intitulée « en Rêve », révèle une problématisation théorique et empirique de trois projets idéologiques et démocratiques que nous avons convenu d'appeler Internet Dreamin', Media Dreamin' et Internet Media Dreamin'. Ensuite « en Chair et en Os » est dédiée à l'incarnation de l'Internet Media Dreamin' dans et par le corps social. Pour cela, nous développons trois chapitres structurés à partir des tensions établies par les producteurs d'information alternatifs par rapport aux modèles journalistiques dominants : 1) voix bourgeoise et citoyenne ; 2) information homogène et hétérogène ; 3) dépendance et indépendance médiatique. En plus des discussions théoriques et empiriques, cette thèse a pour ambition de proposer une méthodologie pour la constitution des cartographies discursives, révélatrices du degré d'engagement de l'offre médiatique.

The article is devoted to the analysis of the influence of the "postmodern" tendencies on the formation and political socialization of the individual. The author, relying on a comparative method, carries out an analysis of factors that determine the essence of historical processes in the era of "modern" and "postmodern", as well as the essence of changes in the order of power relations and socio-political structuring of societies. The author notes that in the post-modern era, the traditional processes of socialization of the individual as "cultural inheritance" and "cultural interpretation" have undergone a radical transformation. Postmodern, who directed his power to de-etatization, deiherarhizatsiya, detolatarizatsiya and individualization of social systems, contributed to the personification of personality, self-determination and, at the same time, systemic alienation. Postmodernism has demonstrated the limited culturally centralism in the system, but the self-sufficiency of the creative process as self-realization. Postmodern socialization goes not in the system, but existentially and antisystemically, demonstrating the plurality of forms of self-realization (in a subculture, in anti-culture, in traditional culture). That is, postmodernism has demonstrated the greater importance of the "process" over the "system". The end of the postmodern era reveals the collapse of the social system: a chaotic, anonymous system collapses its boundaries, a person actively experiments (lonely in his alienation), but before it opens the social space of absolute freedom, which permits chaos to be perceived as a complex and unpredictable form of order, when any Some perspectives are multivariate as "trails that run out of the garden". On the other hand, it is obvious that the collapse of social systems and the rules of socialization leads to the destruction of the mechanism of cultural perception, the value foundations that formed the basis of traditional humanism. And with the loss of transcendental, cultural meanings and values unfold in the plane of immanent. Personality in a chaotic system is subject to disintegration. The disintegration and dispersion of the "I" is accompanied by the search for a "significant other", which, in the absence of a social system, becomes a virtual social system that provides information and cultural influence on the formation of personality settings. The main existential conflict is the conflict between freedom "without restrictions" and the absolute dependence on the power of information technology. This puts on the agenda the problem of finding the true semantic orientations of the individual and his responsibility for his destiny. ; Статья посвящена анализу влияния тенденций «постмодерна» на формирование и политическую социализацию личности. Автор, полагаясь на сравнительный метод, осуществляет анализ факторов, определяющих суть исторических процессов в эпохи «модерна» и «постмодерна», а также суть изменения порядка властеотношений и социально-политического структурирования обществ. Автор отмечает, что в эпоху постмодерна традиционные процессы социализации личности как «культурного наследывания» и «культурной интерепретации» претерпели коренную трансформацию. Постмодерн, который направил свою силу на деэтатизацию, деиерархизацию, детоталитаризацию и индивидуализацию общественных систем, способствовал персонификации личности, ее самоопределению и, одновременно, системному отчуждению. Постмодернизм продемонстрировал ограниченность культуро-центризма в системе, но самодостаточность творческого процесса как самореализации. Социализация в постмодернизме проходит не в системе, а внесистемно и антисистемно, демонстрируя множественность форм самореализации (в субкультуре, в антикультуры, в традиционной культуре). То есть постмодернизм продемонстрировал большую важность «процесса» над «системой». Завершение эпохи «постмодерна» проявляет распад социальной системы : хаотичная, аномийная система обрушивает свои границы, человек активно экспериментирует (одинокий в своей отчужденности), но перед ним открывается социальное пространство абсолютной свободы, позволяющее воспринимать хаос как сложную и непредсказуемую форму порядка, когда проявляется множество перспектив, как «троп, которые разбегаются в саду». С другой стороны, очевидно, что распад социальных систем и правил социализации ведет к разрушению механизма культурного восприятия, ценностных основ, составлявших основу традиционного гуманизма. А с потерей трансцендентного, культурные смыслы и ценности разворачиваются в плоскости имманентного. Личность в хаотической системе подвергается распаду. Распад и распыление «я» сопровождается поиском «значимого другого», функцию которого в отсутствие социальной системы выполняет виртуальная социальная система, осуществляющая информационное и культурное влияние на формирование установок личности. Главным экзистенциальным конфликтом становится конфликт между свободой «без ограничений» и абсолютной зависимостью от власти информационных технологий. Это ставит на повестку дня проблему поиска настоящих смысловых ориентиров личности и ее ответственности за свою судьбу. ; Стаття присвячена аналізу впливу тенденцій «постмодерну» на формування і політичну соціалізацію особистості. Автор, покладаючись на порівняльний метод, здійснює аналіз чинників, що визначають суть історичних процесів в епохи «модерну» та «постмодерну», а також суть зміни порядку властевідносин і соціально-політичного структурування суспільств. Автор зазначає, що в епоху постмодерну традиційні процеси соціалізації особистості як «культурного наслідування» та «культурної інтерепретації» зазнали докорінної трансформації. Постмодерн, який спрямував свою силу на деетатізацію, деієрархізацію, детоталітаризацію та індивідуалізацію громадських систем, сприяв персоніфікації особистості, її самовизначенню і, одночасно, системному відчуженню. Постмодернізм продемонстрував обмеженість культуро-центризму в системі, але самодостатність творчого процесу як самореалізації. Соціалізація в постмодерні проходить не в системі, а позасистемно та антисистемно, демонструючи множинність форм самореалізації (в субкультурі, в антикультурі, в традиційній культурі). Тобто постмодернізм продемонстрував більшу важливість «процесу» над «системою». Завершення епохи «постмодерну» виявляє розпад соціальної системи : хаотична, аномійна система обрушує свої кордони і людина активно експериментує (одинока у своїй відчуженості), але перед нею відкривається соціальний простір абсолютної свободи, що дозволяє сприймати хаос як складну і непередбачену форму порядку, коли будь-які перспективи – багатоваріантні, як «стежки, які розбігаються в саду». З іншого боку, очевидно, що розпад соціальних систем і правил соціалізації веде до руйнування механізму культурного сприйняття, ціннісних основ, що складали основу традиційного гуманізму. А з втратою трансцендентного, культурні смисли і цінності розгортаються в площині іманентного. Особистість в хаотичній системі піддається розпаду. Розпад і розпорошення «я» супроводжується пошуком «значущого іншого», яким у відсутності соціальної системи стає віртуальна соціальна система, що надає інформаційний та культурний вплив на формування установок особистості. Головним екзистенційним конфліктом стає конфлікт між свободою «без обмежень» та абсолютною залежністю від влади інформаційних технологій. Це ставить на порядок денний проблему пошуку справжніх смислових орієнтирів особистості і її відповідальності за свою долю.

Introduction. Over the last two years, in the official documents of the Government of the Russian Federation there has been the requirement to organize the professional training of students in accordance with the professional standards. The verification of the compliance with the standards should be provided through the procedures of objective assessment of qualification of college and university graduates. Thus, in the current conditions arose the need to searching for new assessment tools or ways to improve the previous ones. The authors believe that the new and original ideas can be derived from the fields of real sectors of productive-economic and social activity where the aspects of determination of quality of the final product are worked out far better, and interpretations of the results of activity are unambiguous and consistent Aim. Taking into account the aspects of education management and established practices of assessment procedures, the aim of the present publication is to discuss general methodological approaches to organization of scientific-methodical maintenance of the expertise on the results of professionals' training in educational institutions. Methodology and research methods. The research is based on the qualimetric and system-based approaches, methods of comparative analysis of the content of the local and foreign normative documents as well as a wide range of scientific publications that describe the theory and practice of application of assessment in educational technical, economic and management systems. Results and scientific novelty. According to the introduced professional standards, methodological problems of measurement of students' knowledge and adequacy of their assessment are designated. Various approaches to assessment of education quality and its results are described; assessment procedure and its main tools are presented: criteria, parameters, indicators and norms as a reference point in the choice of standards for assessment. It is stated that the traditional methods and means of assessment accepted today in education are severely outdated and continue to lag far behind progressive tendencies of quality measurement. In particular, widespread test measurements of educational achievements of graduates of the higher (and secondary) school are not holistic therefore cannot be considered as valid, especially concerning the level of professional qualification. On the basis of synthesis of the approaches to assessment in various spheres, the possibility of their application in the organizations of professional education is approved. The considered technique and technology of development of evaluative judgments are based on the results of the formalized expert procedures; thus enabling to draw various conclusions about activity of the separate organizations and education systems in general, to reveal the level of bringing them into line with norms and standards of the received results and deviations from the rated values, as well as to perform the required training correction procedures. The authors stress the need for formation of a team of the qualified experts capable to provide development and implementation of effective technologies for the organization of assessment activities. Practical significance. The problem research area on the search for new approaches to internal procedures for assessment of the graduates' competencies is determined. The objectivity of evaluation and reliability of the results of such procedures have to be comparable to similar performance characteristics of the Centers for Independent Assessment of Professional Qualifications. It will enable to significantly reduce transactional costs of all agents of educational services, and will create conditions for transition from the existing standard-qualification reference books to the system of professional standards. ; Введение. В течение последних двух лет в официальных документах правительства РФ выдвигается требование приведения профессиональной подготовки выпускников высших и среднеспециальных образовательных учреждений в соответствие разрабатываемым профессиональным стандартам. Проверка этого соответствия должна производиться через процедуры объективной оценки квалификации выпускников вузов и колледжей. В новых условиях возникает альтернатива создания нового или совершенствования прежнего диагностического инструментария. Свежие для системы образования идеи можно почерпнуть, как полагают авторы публикации, в области реальных секторов производственно-экономической и социальной деятельности, где аспекты определения качества конечного продукта проработаны намного лучше и трактовки результатов деятельности однозначны и непротиворечивы.Цель статьи – с позиций управления образованием и сложившейся вне этой сферы практики оценки квалификации работников обсудить общеметодологические подходы к организации научно-методического сопровождения экспертизы результатов профессиональной подготовки специалистов в учебных учреждениях. Методология и методики. В ходе работы использовались положения квалиметрического и системного подходов, методы сравнительного анализа содержания отечественных и зарубежных нормативных документов, а также научных публикаций, посвященных теории и практике оценки качества продуктов образовательной, технической, экономической и управленческой деятельности. Результаты и научная новизна. Обозначены методологические проблемы измерения знаний студентов и адекватности их оценки с точки зрения внедряемых профессиональных стандартов. Описаны различные подходы к оценке качества образования и его результатам; процедура оценивания и ее основной инструментарий: критерии, параметры, показатели и нормы как ориентир в выборе эталонов оценки. Констатируется, что традиционные методы и средства оценки, принятые сегодня в образовании, сильно устарели и продолжают отставать от прогрессивных тенденций измерения качества. В частности, широко распространенные тестовые измерения учебных достижений выпускников высшей (и средней) школы не носят комплексного характера, поэтому не могут считаться валидными, особенно относительно уровня профессиональной квалификации. На основе обобщения подходов к оцениванию в различных сферах утверждается возможность их проецирования на практику организаций профессионального образования. Рассмотрены методика и технология выработки оценочных суждений, которые строятся на заключениях формализованных экспертных процедур и позволяют делать разнообразные выводы о деятельности отдельных организаций и системы образования в целом; выявлять степень приближения к норме полученных результатов и отклонения от нее, а также производить требующуюся коррекцию обучения. Подчеркивается необходимость формирования корпуса квалифицированных экспертов, способных обеспечить разработку и внедрение эффективных технологий организации и проведения оценочных мероприятий. Практическая значимость. Очерчено проблемное поле исследований по поиску новых подходов к внутренним (в стенах вуза и колледжа) процедурам оценивания компетенций выпускников системы профессионального образования. Объективность оценивания и достоверность результатов таких процедур должны быть сопоставимы с подобными характеристиками деятельности центров независимой оценки профессиональных квалификаций. Это позволит значительно снизить трансакционные издержки субъектов и потребителей образовательных услуг и создаст условия для перехода от существующих тарифно-квалификационных справочников к системе профессиональных стандартов. Ключевые слова: оценка; методы оценивания; критерии оценивания; показатели оценивания; шкалы оценивания; эксперт

The article is devoted to the analysis of the influence of the "postmodern" tendencies on the formation and political socialization of the individual. The author, relying on a comparative method, carries out an analysis of factors that determine the essence of historical processes in the era of "modern" and "postmodern", as well as the essence of changes in the order of power relations and socio-political structuring of societies. The author notes that in the post-modern era, the traditional processes of socialization of the individual as "cultural inheritance" and "cultural interpretation" have undergone a radical transformation. Postmodern, who directed his power to de-etatization, deiherarhizatsiya, detolatarizatsiya and individualization of social systems, contributed to the personification of personality, self-determination and, at the same time, systemic alienation. Postmodernism has demonstrated the limited culturally centralism in the system, but the self-sufficiency of the creative process as self-realization. Postmodern socialization goes not in the system, but existentially and antisystemically, demonstrating the plurality of forms of self-realization (in a subculture, in anti-culture, in traditional culture). That is, postmodernism has demonstrated the greater importance of the "process" over the "system". The end of the postmodern era reveals the collapse of the social system: a chaotic, anonymous system collapses its boundaries, a person actively experiments (lonely in his alienation), but before it opens the social space of absolute freedom, which permits chaos to be perceived as a complex and unpredictable form of order, when any Some perspectives are multivariate as "trails that run out of the garden". On the other hand, it is obvious that the collapse of social systems and the rules of socialization leads to the destruction of the mechanism of cultural perception, the value foundations that formed the basis of traditional humanism. And with the loss of transcendental, cultural meanings and values unfold in the plane of immanent. Personality in a chaotic system is subject to disintegration. The disintegration and dispersion of the "I" is accompanied by the search for a "significant other", which, in the absence of a social system, becomes a virtual social system that provides information and cultural influence on the formation of personality settings. The main existential conflict is the conflict between freedom "without restrictions" and the absolute dependence on the power of information technology. This puts on the agenda the problem of finding the true semantic orientations of the individual and his responsibility for his destiny. ; Статья посвящена анализу влияния тенденций «постмодерна» на формирование и политическую социализацию личности. Автор, полагаясь на сравнительный метод, осуществляет анализ факторов, определяющих суть исторических процессов в эпохи «модерна» и «постмодерна», а также суть изменения порядка властеотношений и социально-политического структурирования обществ. Автор отмечает, что в эпоху постмодерна традиционные процессы социализации личности как «культурного наследывания» и «культурной интерепретации» претерпели коренную трансформацию. Постмодерн, который направил свою силу на деэтатизацию, деиерархизацию, детоталитаризацию и индивидуализацию общественных систем, способствовал персонификации личности, ее самоопределению и, одновременно, системному отчуждению. Постмодернизм продемонстрировал ограниченность культуро-центризма в системе, но самодостаточность творческого процесса как самореализации. Социализация в постмодернизме проходит не в системе, а внесистемно и антисистемно, демонстрируя множественность форм самореализации (в субкультуре, в антикультуры, в традиционной культуре). То есть постмодернизм продемонстрировал большую важность «процесса» над «системой». Завершение эпохи «постмодерна» проявляет распад социальной системы : хаотичная, аномийная система обрушивает свои границы, человек активно экспериментирует (одинокий в своей отчужденности), но перед ним открывается социальное пространство абсолютной свободы, позволяющее воспринимать хаос как сложную и непредсказуемую форму порядка, когда проявляется множество перспектив, как «троп, которые разбегаются в саду». С другой стороны, очевидно, что распад социальных систем и правил социализации ведет к разрушению механизма культурного восприятия, ценностных основ, составлявших основу традиционного гуманизма. А с потерей трансцендентного, культурные смыслы и ценности разворачиваются в плоскости имманентного. Личность в хаотической системе подвергается распаду. Распад и распыление «я» сопровождается поиском «значимого другого», функцию которого в отсутствие социальной системы выполняет виртуальная социальная система, осуществляющая информационное и культурное влияние на формирование установок личности. Главным экзистенциальным конфликтом становится конфликт между свободой «без ограничений» и абсолютной зависимостью от власти информационных технологий. Это ставит на повестку дня проблему поиска настоящих смысловых ориентиров личности и ее ответственности за свою судьбу. ; Стаття присвячена аналізу впливу тенденцій «постмодерну» на формування і політичну соціалізацію особистості. Автор, покладаючись на порівняльний метод, здійснює аналіз чинників, що визначають суть історичних процесів в епохи «модерну» та «постмодерну», а також суть зміни порядку властевідносин і соціально-політичного структурування суспільств. Автор зазначає, що в епоху постмодерну традиційні процеси соціалізації особистості як «культурного наслідування» та «культурної інтерепретації» зазнали докорінної трансформації. Постмодерн, який спрямував свою силу на деетатізацію, деієрархізацію, детоталітаризацію та індивідуалізацію громадських систем, сприяв персоніфікації особистості, її самовизначенню і, одночасно, системному відчуженню. Постмодернізм продемонстрував обмеженість культуро-центризму в системі, але самодостатність творчого процесу як самореалізації. Соціалізація в постмодерні проходить не в системі, а позасистемно та антисистемно, демонструючи множинність форм самореалізації (в субкультурі, в антикультурі, в традиційній культурі). Тобто постмодернізм продемонстрував більшу важливість «процесу» над «системою». Завершення епохи «постмодерну» виявляє розпад соціальної системи : хаотична, аномійна система обрушує свої кордони і людина активно експериментує (одинока у своїй відчуженості), але перед нею відкривається соціальний простір абсолютної свободи, що дозволяє сприймати хаос як складну і непередбачену форму порядку, коли будь-які перспективи – багатоваріантні, як «стежки, які розбігаються в саду». З іншого боку, очевидно, що розпад соціальних систем і правил соціалізації веде до руйнування механізму культурного сприйняття, ціннісних основ, що складали основу традиційного гуманізму. А з втратою трансцендентного, культурні смисли і цінності розгортаються в площині іманентного. Особистість в хаотичній системі піддається розпаду. Розпад і розпорошення «я» супроводжується пошуком «значущого іншого», яким у відсутності соціальної системи стає віртуальна соціальна система, що надає інформаційний та культурний вплив на формування установок особистості. Головним екзистенційним конфліктом стає конфлікт між свободою «без обмежень» та абсолютною залежністю від влади інформаційних технологій. Це ставить на порядок денний проблему пошуку справжніх смислових орієнтирів особистості і її відповідальності за свою долю.

Purpose of the article is to identify the religious factor in the teaching of transhumanism, to determine its role in the ideology of this flow of thought and to identify the possible limits of technology interference in human nature. Theoretical basis. The methodological basis of the article is the idea of transhumanism. Originality. In the foreseeable future, robots will be able to pass the Turing test, become "electronic personalities" and gain political rights, although the question of the possibility of machine consciousness and self-awareness remains open. In the face of robots, people create their assistants, evolutionary competition with which they will almost certainly lose with the initial data. For successful competition with robots, people will have to change, ceasing to be people in the classical sense. Changing the nature of man will require the emergence of a new – posthuman – anthropology. Conclusions. Against the background of scientific discoveries, technical breakthroughs and everyday improvements of the last decades, an anthropological revolution has taken shape, which made it possible to set the task of creating inhumanly intelligent creatures, as well as changing human nature, up to discussing options for artificial immortality. The history of man ends and the history of the posthuman begins. We can no longer turn off this path, however, in our power to preserve our human qualities in the posthuman future. The theme of the soul again reminded of itself, but from a different perspective – as the theme of consciousness and self-awareness. It became again relevant in connection with the development of computer and cloud technologies, artificial intelligence technologies, etc. If a machine ever becomes a "man", then can a man become a "machine"? However, even if such a hypothetical probability would turn into reality, we cannot talk about any form of individual immortality or about the continuation of existence in a different physical form. A digital copy of the soul will still remain a copy, and I see no fundamental possibility of isolating a substrate-independent mind from the human body. Immortality itself is necessary not so much for stopping someone's fears or encouraging someone's hopes, but for the final solution of a religious issue. However, the gods hold the keys to heaven hard and are unlikely to admit our modified descendants there. ; Целью статьи является идентификация религиозного фактора в учении трансгуманизма, определение его роли в идеологии этого течения мысли и выявление возможных пределов вмешательства технологий в природу человека. Теоретический базис. Методологической основой статьи являются идеи трансгуманизма. Научная новизна. Роботы смогут в обозримом будущем пройти тест Тьюринга, стать "электронными личностями" и получить политические права, хотя вопрос о возможности машинного сознания и самосознания остается открытым. В лице роботов человечество создает себе помощников, эволюционную конкуренцию с которыми при исходных данных оно почти наверняка проиграет. Для успешной конкуренции с роботами людям придется измениться, перестав быть людьми в классическом понимании. Изменение природы человека требует появления новой – постчеловеческой – антропологии. Выводы. На фоне научных открытий, технических прорывов и бытовых усовершенствований последних десятилетий наметился антропологический переворот, обусловивший возможность ставить задачи создания нечеловечески разумных существ, а также изменения человеческой природы вплоть до обсуждения вариантов искусственного бессмертия. История человека заканчивается и начинается история постчеловека. Свернуть с этого пути мы уже не можем, тем не менее, в наших силах сохранить свои человеческие качества в постчеловеческом будущем. Тема души снова о себе напомнила, но уже в ином ракурсе – как тема сознания и самосознания. Она стала вновь актуальной в связи с развитием компьютерных и облачных технологий, технологий искусственного интеллекта и т.д. Если машина когда-нибудь станет "человеком", то не может ли и человек стать "машиной"? Впрочем, даже в случае, если такая гипотетическая вероятность превратится в реальность, говорить о какой-либо форме индивидуального бессмертия или о продолжении существования в иной физической форме не приходится. Цифровая копия души все равно останется копией, и я не вижу принципиальных возможностей выделить из тела человека субстратно-независимый разум. Само же бессмертие необходимо не столько для купирования чьих-то страхов или поощрения чьих-то надежд, сколько для окончательного решения религиозного вопроса. Однако боги крепко держат ключи от небес и едва ли допустят туда наших модифицированных потомков. ; Метою статті є ідентифікація релігійного фактору у вченні трансгуманізму, визначення його ролі в ідеології цієї течії думки і виявлення можливих меж втручання технологій в природу людини. Теоретичний базис. Методологічною основою статті є ідеї трансгуманізму. Наукова новизна. Роботи зможуть в недалекому майбутньому пройти тест Тюрінга, стати "електронними особистостями" й отримати політичні права, хоча питання про можливість машинної свідомості та самосвідомості залишається відкритим. В особі роботів людство створює собі помічників, еволюційну конкуренцію з якими при вихідних даних воно майже напевно програє. Для успішної конкуренції з роботами людям доведеться змінитися, переставши бути людьми в класичному розумінні. Зміна природи людини потребує появи нової – постлюдської – антропології. Висновки. На тлі наукових відкриттів, технічних проривів і побутових удосконалень останніх десятиліть намітився антропологічний переворот, який зумовив можливість ставити завдання створення нелюдськи розумних істот, а також зміни людської природи аж до обговорення варіантів штучного безсмертя. Історія людини закінчується й починається історія постлюдини. Зійти з цього шляху ми вже не можемо, тим не менш, в наших силах зберегти свої людські якості в постлюдському майбутньому. Тема душі знову про себе нагадала, але вже в іншому ракурсі – як тема свідомості та самосвідомості. Вона стала знову актуальною в зв'язку з розвитком комп'ютерних і хмарних технологій, технологій штучного інтелекту тощо. Якщо машина коли-небудь стане "людиною", то чи не може і людина стати "машиною"? Втім, навіть у разі, якщо така гіпотетична ймовірність перетвориться в реальність, говорити про будь-яку форму індивідуального безсмертя або про продовження існування в іншій формі не доводиться. Цифрова копія душі все одно залишиться копією, і я не бачу принципових можливостей виділити з тіла людини субстратно-незалежний розум. Саме ж безсмертя необхідно не стільки для купірування чиїхось страхів або заохочення чиїхось надій, скільки для остаточного вирішення релігійного питання. Однак боги міцно тримають ключі від небес і навряд чи допустять туди наших модифікованих нащадків.

This topic of research was motivated through my extensive interaction in the development field and a key element which was recognized with numerous development assessments within the City of Cape Town, was the fact that our current legislation or standards applied in South Africa do not accurately inform commercial developments within low-income areas. It was observed that the South African standards and policies rely heavily on international standards which focus on private vehicle movement and networks planning which is geared for mobility, whereas South Africa and in particular metropolitan Cape Town has unique characteristic due to the City Planning Structure which was shaped by a flawed political system. The objective of this dissertation is therefore firstly to assess the impact which the built environment (TOD and TND) has on the modal split and trip generation for low income commercial developments, secondary to draw a comparison between the actual operation of low income developments and the accepted trip generation rates used in South Africa, thirdly, to assess the unique characteristics of low income developments within a local context. With this problem statement in mind the aim of this dissertation is therefore to, firstly, to establish a better understanding of the modal split and trip generation for low income commercial developments, secondly, to establish a trip generation rate which is more compatible with developments within low-income communities; and lastly to establish the benefits which can be attained through appropriate development form implementation within the low-income. The literature review section of this dissertation will review academic literature as well as recent policy documents which investigate the relationship between the development form and the impact on traffic patterns, trip generation and modal splits of development. The literature review also establishes common trends and understandings when investigating/reviewing complex data of this nature. It is also the aim of the literature review to set a foundation for the site investigation and analysis process which will be undertaken as part of this dissertation. A critical aspect of this research was the site selection process as this has a direct bearing on the outcomes of the analysis and the accuracy of the results. It is therefore critical to note that the three sites selected for this research were selected based on stringent criteria. With the site selection approach it was a key aspect to keep as many of externalities or external factors constant (Ceteris Paribus) and in this way the results would emphasize the impact of the development form on the trip generation, traffic patterns and the modal split of these developments (if any). The data collection process was done using two distinct survey methods based on the level of technology available at the sites investigated. The first method used was data collection using recorded camera surveillance footage obtained from the centre management. The second method was a manual survey method done by individuals employed at the sites and this was used where electronic data was not available. The survey/data collection process was also broken up into 4 phases, of which the first of these processes was a pilot survey which was undertaken at one of the sites earmarked for the investigation. The aim of this pilot survey was to identify the any shortcoming in the data collection process and it was at this point where all adjustments could be made to eliminate any future errors in the data set. The pilot survey also indicated whether or not the relevant data could be extracted from the camera angles available. The second critical phase of the survey process was that a full week survey was done, this was done to establish the critical peak day which would eventually be used to calculate the critical peak hour for the centres analysed as well as the peak hour factors. The aim of establishing a peak day for the various centres was to eliminate unnecessary data collection and cost, also to focus the study on peak data which will later be compared against prescribed peak rates for these types of developments. Once the peak day was established, phase three was to undertake the final surveys for each individual site and phase four was implemented in order to strengthen the outcomes of the data set, the approach of a repetitive assessment approach (three separate surveys at each site) was used. Based on the weekly peak analysis done, it is evident that the Saturday peak is to be considered the critical/maximum peak for the week. A further conclusion of the weekly peak analysis is that the weekend (Saturday and Sunday) traffic pattern differs from the weekday pattern as it is structured around a single critical morning to midday peak, with the no secondary peaks encountered as with the weekday traffic patterns. The analysis done indicates that TND development principals have a greater impact on the modal split (or preferred mode choice) than TOD as the number of pedestrian trips far exceeds the number of public transport trips generated. This trend was conclusive for all 3 sites used as part of the investigation. A firm conclusion can be drawn from modal split analysis when assessing these developments. When the development form is adequately structured around a pedestrian movement and accessibility (TND type developments), one of the main benefits are increased pedestrian traffic. The outcomes of the modal split analysis also show a positive trend when using the TOD design approach, with the benefits of increased public transport trips. When assessing all the results achieved in the trip generation comparative analysis, it can be concluded that the COTO rate is an accurate prediction for low income shopping centre developments which are built along a transport corridor (TOD design element) and which are pedestrian friendly developments (TND design element). The NDoT calculated rates are not considered appropriate for these developments as they are way in excess of the actual rates recorded.

At present, wireless technology is widely used in our everyday life and in military networks. In the sources, in the future, their percentage will only increase, according to an the analysis conducted. In this article, the analysis of technical characteristics and the classification of network routing protocols with the possibility of self-organization based on the main features of the organization and the mechanisms of the operation of the protocols. These mechanisms include the mechanism for updating route information, based on the method of storing route information, the topology of information organization and the use of protocols specific resources. The authors of the famous scientific papers in which the simulation was conducted do not fully describe the dependence of the influence of such criteria as the speed of the nodes, change of the network area, change of the number nodes in the network, change of the number of hops to the addressee to work routing protocols. The analysis of modern research directions in scientific editions and the tendencies of the development of routing protocols, analysis of routing protocols modeling data provided by the authors of the simulation was conducted. While the review of the simulation results, a description of the behavior of the protocols in different scenarios of modeling and commenting on the logic of the work of the protocols is carried out in accordance with the given classification, which subsequently makes it possible to determine the appropriate features of the protocols in accordance with the categories. Analysis of the advantages and disadvantages of network routing protocols with the ability to self-organization when changing the following criteria affecting the operation of protocols such as change the number of nodes in the network with the possibility of self-organization, the operation of protocols depending on the intensity of change in topology (speed of nodes), change the size of the area the network, which in turn also affects the number of nodes that redirect packets for delivery to the addressee. The dependence of the routing protocols on the use of higher level TCP and UDP protocols was also analyzed, where the coefficient of delivery of packets from the source to the addressee was analyzed. The main advantages and disadvantages of the main routing protocols of networks with possible self-organization that were considered by the authors of scientific works in modeling, such as AODV, DSDV, OLSR, and DSR, are highlighted. The definition of the actual and perspective direction of scientific work in further researches was conducted. ; В настоящее время технологии беспроводных сетей широко используются в нашей повседневной жизни и в сетях военного назначения. Как свидетельствует проведенный в источниках анализ, в дальнейшем их процентная доля будет только увеличиваться. В данной статье проводится анализ технических характеристик и классификация протоколов маршрутизации сетей с возможностью самоорганизации по основным особенностям организации и механизмам работы протоколов, таких как механизм обновления информации маршрута, способа хранения информации маршрута, топология организации информации, а также на основе использования протоколами конкретных ресурсов. Авторами известных научных трудов по моделированию сетей во многих случаях проводилось неполное описание зависимости влияния таких критериев как скорость движения узлов, изменение площади сети, изменение количества узлов в сети, изменение количества пересылок пакетов адресату на работу протоколов маршрутизации. Проведен анализ современных направлений исследования в научных изданиях и тенденции развития протоколов маршрутизации, анализ данных по моделированию протоколов маршрутизации, предоставленных авторами трудов по моделированию. При анализе результатов моделирования проводится описание поведения протоколов в различных сценариях моделирования и комментирование логики работы протоколов в соответствии с предоставленной классификацией, в дальнейшем дается возможность определения характерных особенностей протоколов в соответствии с категориями. Анализ преимуществ и недостатков протоколов маршрутизации сетей с возможностью к самоорганизации при изменении критериев, влияющих на работу протоколов, таких как изменение количества узлов в сети с возможностью самоорганизации, работа протоколов в зависимости от интенсивности изменения топологии (скорости перемещения узлов), изменение размера области сети, которая в свою очередь также повлияет на количество узлов, перенаправляют пакеты для доставки к адресату. Проанализирована также зависимость работы протоколов маршрутизации от использования протоколов высшего уровня TCP и UDP, где рассмотрен коэффициент доставки пакетов от источника к адресату. Выделены основные преимущества и недостатки часто используемых протоколов маршрутизации сетей с возможностью самоорганизации, которые рассматривались авторами научных работ по моделированию, таких как AODV, DSDV, OLSR и DSR. Проведено определение актуального и перспективного направления научной работы в дальнейших исследованиях. ; На теперішній час технології бездротових мереж широко використовуються у нашому повсякденному житті та в мережах військового призначення. Як свідчить проведений в джерелах аналіз, в подальшому їх відсоткова частка буде лише збільшуватися. В цій статті проводиться аналіз технічних характеристик та класифікація протоколів маршрутизації мереж з можливістю самоорганізації за основними особливостями організації та механізмів роботи протоколів, такими як механізм оновлення інформації маршруту, спосіб зберігання інформації маршруту, топологія організації інформації та на основі використання протоколами конкретних ресурсів. Авторами відомих наукових праць в яких проводилося моделювання, проведено неповний опис залежності впливу таких критеріїв як швидкість руху вузлів, зміна площі мережі, зміна кількості вузлів в мережі, зміна кількості пересилаємих пакетів до адресату на роботу протоколів маршрутизації. Проведено аналіз сучасних напрямків дослідження в наукових виданнях та тенденції розвитку протоколів маршрутизації, аналіз даних з моделювання протоколів маршрутизації, які надані авторами моделювання. Під час огляду результатів моделювання проводився опис поведінки протоколів у різних сценаріях моделювання та коментування логіки роботи протоколів відповідно до наданої класифікації, що в подальшому надало можливість визначення особливостей протоколів у відповідності до категорій. Аналіз переваг та недоліків протоколів маршрутизації мереж з можливістю до самоорганізації при зміні критеріїв, що впливають на роботу протоколів, таких як зміна кількості вузлів в мережі з можливою самоорганізацією, робота протоколів у залежності від інтенсивності зміни топології (швидкості переміщення вузлів), зміни розміру області мережі, яка в свою чергу також впливає на кількість вузлів, що перенаправляють пакети за для доставки до адресату. Проаналізовано також залежність роботи протоколів маршрутизації щодо використання протоколів вищого рівня TCP та UDP, зокрема проаналізовано коефіцієнт доставки пакетів від джерела до адресату. Виділено основні переваги та недоліки основних протоколів маршрутизації мереж з можливою самоорганізацією, які розглядалися авторами наукових праць із моделювання, таких як AODV, DSDV, OLSR та DSR. Проведено визначення актуального та перспективного напрямку наукової роботи в подальших дослідженнях.

Cassava is an important staple crop for an estimated 800 million people worldwide. Cassava production in Africa is constrained by cassava mosaic disease (CMD) and cassava brown streak disease (CBSD). Both viral diseases cause annual yield losses estimated around $2.1 billion. CMD is caused by nine distinct virus species known as cassava mosaic geminiviruses (CMGs, genus: Begomovirus family: Geminiviridae). This disease is widespread across all cassava-growing regions in Africa. CBSD is caused by Cassava brown streak virus (CBSV) and Ugandan cassava brown streak virus (UCBSV) (genus Ipomovirus; family Potyviridae). Unlike CMD, CBSD is prevalent in low to mid altitude regions of Eastern and Central Africa. The necrotic lesions on storage roots, which make them unfit for consumption or processing, further exacerbate economic losses due to CBSD. Efforts aiming at controlling incidence of both CMD and CBSD in Africa have focused on screening for resistance in both cultivated and wild species of cassava and subsequent introgression of resistance into farmer-preferred cultivars. Three sources of resistance (CMD1, CMD2 and CMD3) have been identified for CMD and have been introgressed into local germplasm. Similarly, a number of CBSD "tolerant" varieties or clones such as "Kiroba", "Kaleso" KBH 2006/18 and MM 06/0082 have been identified. However, high heterozygosity and outcrossing in cassava and the limited diversity of these sources of resistance challenge development of durable resistance to CMD and CBSD via conventional breeding approach. The main goal of this project is to engineer broad-spectrum resistance against cassava mosaic disease (CMD) into a farmer-preferred cassava cultivar in Ghana using expertise and tools developed at the Plant Biotechnology laboratory, ETH Zürich. In the first chapter, I present results characterizing genetic diversity of cassava mosaic geminiviruses (CMGs) identified in farmers' fields in Ghana. Extending this characterization to include other CMG species identified elsewhere in Africa, highly conserved genomic regions were identified. CMGs have a high propensity for mutation and recombination that can influence their evolution. Besides, the relative contribution of natural selection in shaping genetic variation and thus evolution of geminiviruses remains poorly studied. Due to the high genetic variation present in CMGs, developing durable and broad-spectrum resistance in the field is challenging. Molecular characterization of CMG species in farmers' fields in Ghana resulted in the identification of an isolate of East African cassava mosaic virus (EACMV), closely related to the EACMV-Kenya virus (EACMKV). This is the first report showing that an EACMKV species is associated with CMD in Ghana, which warrants attention as this could have epidemiological implications for control of CMD. Using current phylogenetic approaches that infer evolutionary rate variation at individual sites along protein-coding sequences, we identified the replication-associated protein (Rep/AC1) and the coat protein (CP/AV1) of CMGS to be evolving under negative selection. Evidence of strong negative selection in the Rep and CP genes of cassava mosaic geminiviruses makes them suitable targets for engineering resistance to geminiviruses in cassava. In the second chapter, I present results on screening for CBSD in four cassava-producing regions in Ghana. Furthermore, the response of eleven selected farmer-preferred cassava cultivars to mixed infections of CBSV (TAZ-DES-01) and UCBSV (TAZ-DES-02) isolates is reported. Although CBSD has not been reported in West Africa, reports in Burundi and Democratic Republic of Congo indicate a westward drift of the disease into West Africa. In this chapter, we confirmed the absence of CBSD in farmer fields in the four cassava-producing regions in Ghana. However, susceptibility of all eleven cultivars to both CBSV and UCBSV infection is alarming. It is expected that these results will encourage extensive screening for CBSD across Ghana and West Africa. Furthermore, screening of other local cassava cultivars could lead to identification of sources of CBSD resistance. The use of complementary approaches such as transgenic technology is encouraged to speed up development of CBSD-resistant cassava for farmers. In the third chapter, I present results on the induction of friable embryogenic calli (FEC) in eleven cassava cultivars from Ghana. FEC induction in cassava is highly genotype-dependent making it difficult to achieve in several African cassava cultivars. We successfully induced quality FEC tissues in ADI 001, a farmer-preferred cultivar. Using the standard protocol for cassava transformation developed in our laboratory, we successfully transformed and regenerated plantlets of ADI 001. The application of flow cytometry for routine assessment of FEC ploidy levels was carried out to ensure that quality FEC tissues are used for genetic transformation. Furthermore, over 40% of recovered lines had a single insertion of the transgene, making them suitable for downstream molecular characterization and confined field trials. In the fourth chapter, I present results showing development and successful transfer of CMD resistance into a farmer-preferred cassava cultivar, ADI 001. Using the RNAi-based approach that has achieved some success in developing resistance against both RNA and DNA viruses, we tested the single and multiple target approach for engineering resistance against mixed CMG infections present in cassava fields. Based on the genetic diversity study of CMGs identified in farmers' fields, the replication-associated protein (AC1) and the movement protein (BC1) were selected as targets for silencing. Double targeting of AC1 and BC1 resulted in a shift in viral population in cuttings multiplied from scions inoculated with mixed CMG population. However, expression of high levels of hairpin-derived small RNAs homologous to only the AC1 gene sufficed efficient silencing of mixed CMG population. Near immunity to mixed CMG infection achieved in transgenic dsAC1 line-42 was maintained in cuttings multiplied from scions inoculated with field infected rootstocks. The work presented in this thesis demonstrates successful transfer of CMD resistance through transgenic technologies into a cassava cultivar preferred by farmers in Ghana. The identification of high levels of resistance against mixed CMG infection in this local cultivar, ADI 001 (dsAC1 line-42) encourages field screening to evaluate durability of resistance engineered. More importantly, transfer of transgenic technologies to laboratories in Africa such as the Biotechnology and Nuclear Agriculture Research Institute (BNARI) in Ghana through building of capacity is necessary to encourage and sustain adoption of transgenic technologies in Africa.

Амортизаційна політика держави є основою в інвестиційному, інноваційному процесі, а також одним з найважливіших механізмів просування політики самофінансування. В розвинутих країнах державна політика в частині прискореної амортизації стала головним інструментом економічного зростання. Реформування амортизаційної політики повинно відбуватися ззовні та з середини підприємства одночасно. В існуючих складових формування амортизаційного фонду підприємства, навіть за рахунок власних ресурсів неможливе та потребує втілення дієвих кроків нормативно-правового регулювання держави. Для успішного втілення заходів реформування амортизаційної політики слід враховувати основну вимогу сучасності – володіння якісною та оперативною інформацією, яка є актуальною для всіх учасників процесу. Швидка і прозора взаємодія підприємства, державних органів контролю і виробників або постачальників технологій є запорукою успіху цього процесу. Координацією цього процесу повинна займатися одна державна структура, що забезпечить єдиний підхід до методики здійснення і контролю розрахунків і акумулювання звітної інформації. При формуванні амортизаційної політики підприємствам необхідно мати чітке керівництво щодо ступеня самостійності в формуванні і використанні амортизаційного фонду. Логічним буде застосування підвищених заходів контролю за тими сумами, які залишилися в розпорядженні підприємства після вивільнення від оподаткування за будь-якими програмами державного протекціонізму в частині використання амортизаційного фонду для інноваційного оновлення активів, для чого пропонується створення єдиної бази даних, відкриту інформацію якої зможуть використовувати всі учасники формування амортизаційної політики підприємства. ; Purpose. The article analyzes the influence of accounting systems on the formation of depreciation policy. The correlation between increased accounting and reduction of depreciation policy efficiency is monitored. The author's interpretation of the accounting component of the essence of the amortization policy of the enterprise is given, taking into account the features and principles of the financial and economic mechanism of reproduction. Methods. The database of empirical research is the database of Ukrainian companies' registration data, which includes enterprises of various industries and sizes. The article presents the results of research and research prospects for the formation of amortization policy of the enterprise. The information portal of the State Statistics Service of Ukraine was used as a source of data on national trends in the creation and use of a depreciation fund. The methodology of the database is based on theoretical and rational studies. The technique included a questionnaire and a similar analysis of the company's depreciation policy and the current depreciation of innovations for students, and shock absorbers and innovations for students and students and students and students, and shock absorbers and training for students and students and students and students, but they are deprecated for students and students. Findings. The amortization policy of the state is the basis of the investment, innovation process, as well as one of the most important mechanisms for promoting self-financing policy. In developed countries, state policy on accelerated depreciation has become the main instrument of economic growth. Amortization policy reform should take place both from the inside and from the enterprise at the same time. In the existing components of the formation of the depreciation fund of the enterprise, even at the expense of its own resources, it is impossible and requires the implementation of effective steps of the regulatory and legal regulation of the state. In order to successfully implement the amortization policy reform measures, one must take into account the main requirement of the present-the possession of high-quality and operational information that is relevant to all participants in the process. A quick and transparent interaction between the enterprise, government agencies and manufacturers or technology vendors is a key to the success of this process. The coordination of this process should be carried out by one state structure, which will ensure a unified approach to the method of implementation and control of the calculation and accumulation of reporting information. Research implications. Problems requiring a more detailed study are the formation and implementation of a depreciation policy, the effectiveness of which depends not only on the economic and logistical state of individual enterprises, but also on the welfare of the state as a whole. To make such changes is necessary taking into account the basic requirements for accounting - comparability, accuracy and objectivity, clarity and availability, timeliness, efficiency and rationality. They can achieve the goal of accounting - to provide the management apparatus, relevant services and specialists with the necessary reliable data on business processes and financial condition of the enterprise. Results. When forming a depreciation policy, companies need to have a clear guide to the degree of independence in the formation and use of a depreciation fund. It would be logical to apply increased control measures to the amounts remaining at the disposal of the enterprise after the release from taxation of any state protectionism programs in terms of using the depreciation fund for innovative asset upgrades. Which suggests the creation of a single database, the open information that can be used by all participants in the formation of the enterprise's depreciation policy. ; Амортизационная политика государства является основой в инвестиционном, инновационном процессе, а также одним из важнейших механизмов продвижения политики самофинансирования. В развитых странах государственная политика в части ускоренной амортизации стала главным инструментом экономического роста. Реформирование амортизационной политики должно происходить извне и изнутри предприятия одновременно. В существующих составляющих формирования амортизационного фонда предприятия, даже за счет собственных ресурсов невозможно и требует воплощения действенных шагов нормативно-правового регулирования государства. Для успешного реализации мероприятий реформирования амортизационной политики следует учитывать основное требование современности - владение качественной и оперативной информации, которая является актуальной для всех участников процесса. Быстрая и прозрачная взаимодействие предприятия, государственных органов контроля и производителей или поставщиков технологий является залогом успеха этого процесса. Координацией этого процесса должна заниматься одна государственная структура, которая обеспечит единый подход к методике осуществления и контроля расчетов и аккумулирования отчетной информации. При формировании амортизационной политики предприятиям необходимо иметь четкое руководство по степени самостоятельности в формировании и использовании амортизационного фонда. Логично применение повышенных мер контроля за теми суммами, которые остались в распоряжении предприятия после освобождения от налогообложения по любым программам государственного протекционизма в части использования амортизационного фонда для инновационного обновления активов, для чего предлагается создание единой базы данных, открытую информацию которой смогут использовать все участники формирования амортизационной политики предприятия.

The publication is devoted to the analysis of the biography and creativity of Gilil Pesakhovich Gindin (1923 – 1998), the designer in the field of domestic aircraft engineering, a specialist in the development of the aircraft wing. In the national history of science and technology, in particular in the aircraft engineering industry, there is almost no information about the biographies, design, technical, engineering or other achievements of those people who under the guidance of O.K. Antonov, created the world-famous domestic transport aircraft. For various reasons, the vast majority of those who directly develop and create airplanes remain in the shadow of the names of general designers - top managers. Therefore, we decided to devote a number of publications to research and description of the domestic aircraft industry personalities. On the basis of personal documents, interview materials of colleagues, contemporaries and information kindly provided by Gilil Peisakhovich's son, the life path and facts characterizing Gindin G.P. professional achievements during his work at the enterprise, both under the guidance of O.K. Antonov, and afterwards are reproduced. Namely, data on the exploits of G. P. Gindin during the Great Patriotic War are presented, and a list of his military awards is given. Gilil Peisakhovich's career path is described from a rank-and-file worker, a designer in the wing department to the brigade chief and the head of the KV-22 department. The main design achievements and innovative developments of Gindin G.P. are briefly described. In particular, the fact that with his direct participation the pressed panels of the wing with a length of 28 meters with one ending for the AN-124 "Ruslan" were developed, designed and worked out in production, which is listed in the Guinness Book of Records as a wing, which passed the entire stage of life tests without a single remark and breakdown. For the first time, somelittle-knowndata on the activities of the wing department and other features of the creation of the world-famous AN-124 "Ruslan" aircraft are published. In addition, the memoirs of contemporaries about personal, organizational, managerial and business qualities of a famous aircraft manufacturer are given. The publication concluded that Gilil Peisakhovich Gindin undoubtedly made a significant contribution to the development of the domestic aircraft industry, in particular in the field of designing, developing and improving the wing and its mechanization. ; Публикация посвящена анализу биографии и творчества конструктора в области отечественного самолетостроения, специалиста по разработке крыла самолета - Гилила Пейсахович Гиндина (1923 – 1998). В отечественной истории науки и техники, в частности в авиастроительной отрасли, практически отсутствует информация о биографиях, конструкторских, технических, инженерных или иных достижениях тех людей, которые под руководством О.К.Антонова, создавали известные во всем мире отечественные транспортные самолеты. По разным причинам подавляющее большинство из тех, кто непосредственно разрабатывали и создавали самолеты, остались в тени имен генеральных конструкторов – руководителей высшего звена. Поэтому мы решили посвятить ряд публикаций исследованию и описанию персоналий отечественной авиастроительной отрасли. На основе документов личного дела, материалов интервью коллег, современников и информации, любезно предоставленной сыном Гилила Пейсахович, воспроизведены жизненный путь и факты, характеризующие профессиональные достижения ГиндинаГ.П. за время его работы на предприятии как под руководством О.К.Антонова, так и впоследствии. А именно представлены данные о подвигах Г.П.Гиндина во время Великой Отечественной войны, приведен перечень его боевых наград. Описывается трудовой путь Гилила Пейсаховичa от рядового работника, конструктора в отделе крыла до начальника бригады и начальника отдела КВ-22. Кратко охарактеризованы основные конструкторские достижения и инновационные разработки ГиндинаГ.П. В частности, приведен факт о том, что при его непосредственном участии были разработаны, спроектированы и отработаны в производстве прессованные панели крыла, длиной 28 метров с одной законцовкой для самолета АН-124 «Руслан», что занесено в Книгу рекордов Гиннеса как крыло, которое прошло весь этап ресурсных испытаний без единого замечания и поломки. Впервые публикуются некоторые малоизвестные данные о деятельности отдела крыла и другие особенности создания известного на весь мир самолета Ан-124 «Руслан». В дополнение, приведены воспоминания современников о личностных, организационных, управленческих и деловых качествах известного авиастроителя. В публикации сделан вывод, что Гилил Пейсахович Гиндин несомненно совершил весомый вклад в развитие отечественного самолетостроения, в частности в области конструирования, разработки и совершенствования крыла и его механизации. ; Публікація присвячена аналізу біографії та творчого доробку фахівця в галузі вітчизняного літакобудування, конструктора, спеціаліста з розробки крила літака – Гиліла Пейсаховича Гіндіна (1923–1998). У вітчизняній історії науки й техніки, зокрема в авіабудівній галузі, майже відсутня інформація щодо біографій, конструкторських, технічних, інженерних чи інших здобутків тих людей, які під керівництвом О.К.Антонова, створювали шановані в усьому світі вітчизняні транспортні літаки. З різних причин переважна більшість із тих, хто безпосередньо розробляє та створює літаки, залишаються в тіні імен генеральних конструкторів – керівників найвищої ланки. Відтак, ми вирішили присвятити низку публікацій дослідженню й описові персоналій вітчизняної авіабудівної галузі. Це сприятиме відновленню наукової справедливості шляхом розкриття внеску відомих лише вузькому колу спеціалістів – соратників О.К.Антонова у розвиток літакобудування в нашій країні. На основі документів особової справи, матеріалів інтерв'ю колег, сучасників та інформації, що люб'язно надана сином Гиліла Пейсаховича, відтворено життєвий шлях та факти, що характеризують професійні здобутки Г.П. Гіндіна за час його роботи на підприємстві як під керівництвом О.К.Антонова, так і згодом. А саме представлено дані стосовно звитяги Г.П.Гіндіна під час Великої вітчизняної війни, наведено перелік його бойових нагород. Описується трудовий шлях Гиліла Пейсаховича Гіндіна від рядового працівника, конструктора у відділі крила до начальника бригади та начальника відділу КВ-22. Стисло охарактеризовано основні конструкторські здобутки та інноваційні розробки Г.П. Гіндіна Зокрема наведено факт про те, що за його безпосередньої участі були розроблені, спроектовані та відпрацьовані у виробництві пресовані панелі крила, довжиною 28 метрів з однією закінцівкою для літака АН-124 «Руслан», що занесено у Книгу рекордів Гінеса як найбільше крило, котре пройшло весь етап ресурсних випробувань без жодного зауваження та поломки. Вперше оприлюднюються деякі маловідомі дані щодо діяльності відділу крила та інших особливостей створення відомого на весь світ літака Ан-124 «Руслан». На додачу, наведені спогади сучасників стосовно особистісних, організаційних, управлінських і ділових якостей відомого авіабудівника. В публікації зроблено висновок, що Гиліл Пейсахович Гіндін безсумнівно здійснив вагомий внесок у розвиток вітчизняного літакобудування, зокрема у галузі конструювання, розробки та вдосконалення крила та його механізації.

At present, wireless technology is widely used in our everyday life and in military networks. In the sources, in the future, their percentage will only increase, according to an the analysis conducted. In this article, the analysis of technical characteristics and the classification of network routing protocols with the possibility of self-organization based on the main features of the organization and the mechanisms of the operation of the protocols. These mechanisms include the mechanism for updating route information, based on the method of storing route information, the topology of information organization and the use of protocols specific resources. The authors of the famous scientific papers in which the simulation was conducted do not fully describe the dependence of the influence of such criteria as the speed of the nodes, change of the network area, change of the number nodes in the network, change of the number of hops to the addressee to work routing protocols. The analysis of modern research directions in scientific editions and the tendencies of the development of routing protocols, analysis of routing protocols modeling data provided by the authors of the simulation was conducted. While the review of the simulation results, a description of the behavior of the protocols in different scenarios of modeling and commenting on the logic of the work of the protocols is carried out in accordance with the given classification, which subsequently makes it possible to determine the appropriate features of the protocols in accordance with the categories. Analysis of the advantages and disadvantages of network routing protocols with the ability to self-organization when changing the following criteria affecting the operation of protocols such as change the number of nodes in the network with the possibility of self-organization, the operation of protocols depending on the intensity of change in topology (speed of nodes), change the size of the area the network, which in turn also affects the number of nodes that redirect packets for delivery to the addressee. The dependence of the routing protocols on the use of higher level TCP and UDP protocols was also analyzed, where the coefficient of delivery of packets from the source to the addressee was analyzed. The main advantages and disadvantages of the main routing protocols of networks with possible self-organization that were considered by the authors of scientific works in modeling, such as AODV, DSDV, OLSR, and DSR, are highlighted. The definition of the actual and perspective direction of scientific work in further researches was conducted. ; В настоящее время технологии беспроводных сетей широко используются в нашей повседневной жизни и в сетях военного назначения. Как свидетельствует проведенный в источниках анализ, в дальнейшем их процентная доля будет только увеличиваться. В данной статье проводится анализ технических характеристик и классификация протоколов маршрутизации сетей с возможностью самоорганизации по основным особенностям организации и механизмам работы протоколов, таких как механизм обновления информации маршрута, способа хранения информации маршрута, топология организации информации, а также на основе использования протоколами конкретных ресурсов. Авторами известных научных трудов по моделированию сетей во многих случаях проводилось неполное описание зависимости влияния таких критериев как скорость движения узлов, изменение площади сети, изменение количества узлов в сети, изменение количества пересылок пакетов адресату на работу протоколов маршрутизации. Проведен анализ современных направлений исследования в научных изданиях и тенденции развития протоколов маршрутизации, анализ данных по моделированию протоколов маршрутизации, предоставленных авторами трудов по моделированию. При анализе результатов моделирования проводится описание поведения протоколов в различных сценариях моделирования и комментирование логики работы протоколов в соответствии с предоставленной классификацией, в дальнейшем дается возможность определения характерных особенностей протоколов в соответствии с категориями. Анализ преимуществ и недостатков протоколов маршрутизации сетей с возможностью к самоорганизации при изменении критериев, влияющих на работу протоколов, таких как изменение количества узлов в сети с возможностью самоорганизации, работа протоколов в зависимости от интенсивности изменения топологии (скорости перемещения узлов), изменение размера области сети, которая в свою очередь также повлияет на количество узлов, перенаправляют пакеты для доставки к адресату. Проанализирована также зависимость работы протоколов маршрутизации от использования протоколов высшего уровня TCP и UDP, где рассмотрен коэффициент доставки пакетов от источника к адресату. Выделены основные преимущества и недостатки часто используемых протоколов маршрутизации сетей с возможностью самоорганизации, которые рассматривались авторами научных работ по моделированию, таких как AODV, DSDV, OLSR и DSR. Проведено определение актуального и перспективного направления научной работы в дальнейших исследованиях. ; На теперішній час технології бездротових мереж широко використовуються у нашому повсякденному житті та в мережах військового призначення. Як свідчить проведений в джерелах аналіз, в подальшому їх відсоткова частка буде лише збільшуватися. В цій статті проводиться аналіз технічних характеристик та класифікація протоколів маршрутизації мереж з можливістю самоорганізації за основними особливостями організації та механізмів роботи протоколів, такими як механізм оновлення інформації маршруту, спосіб зберігання інформації маршруту, топологія організації інформації та на основі використання протоколами конкретних ресурсів. Авторами відомих наукових праць в яких проводилося моделювання, проведено неповний опис залежності впливу таких критеріїв як швидкість руху вузлів, зміна площі мережі, зміна кількості вузлів в мережі, зміна кількості пересилаємих пакетів до адресату на роботу протоколів маршрутизації. Проведено аналіз сучасних напрямків дослідження в наукових виданнях та тенденції розвитку протоколів маршрутизації, аналіз даних з моделювання протоколів маршрутизації, які надані авторами моделювання. Під час огляду результатів моделювання проводився опис поведінки протоколів у різних сценаріях моделювання та коментування логіки роботи протоколів відповідно до наданої класифікації, що в подальшому надало можливість визначення особливостей протоколів у відповідності до категорій. Аналіз переваг та недоліків протоколів маршрутизації мереж з можливістю до самоорганізації при зміні критеріїв, що впливають на роботу протоколів, таких як зміна кількості вузлів в мережі з можливою самоорганізацією, робота протоколів у залежності від інтенсивності зміни топології (швидкості переміщення вузлів), зміни розміру області мережі, яка в свою чергу також впливає на кількість вузлів, що перенаправляють пакети за для доставки до адресату. Проаналізовано також залежність роботи протоколів маршрутизації щодо використання протоколів вищого рівня TCP та UDP, зокрема проаналізовано коефіцієнт доставки пакетів від джерела до адресату. Виділено основні переваги та недоліки основних протоколів маршрутизації мереж з можливою самоорганізацією, які розглядалися авторами наукових праць із моделювання, таких як AODV, DSDV, OLSR та DSR. Проведено визначення актуального та перспективного напрямку наукової роботи в подальших дослідженнях.

Las empresas actualmente apuestan por el diseño como un importante activo estratégico para alcanzar ventajas competitivas y diferenciadoras, ante un mercado con una gran proliferación de productos y consumidores que desean aumentar su calidad de vida con productos que respondan a sus necesidades, se requiere de nuevos enfoques creativos, innovadores y productivos que el diseño puede implementar, permitiendo así, una reflexión en los empresarios acerca de la forma como abordan el diseño dentro de sus organizaciones. La conciencia de incorporación del diseño en el tiempo y en los diferentes contextos, adoptados en algunas empresas a nivel mundial, sobre todo en países desarrollados, abre camino al desarrollo de nuevos productos, la transferencia de tecnología y la aparición de nuevos polos de mercado y consumo que atraen a nuevos consumidores. Para lograr cambios se debe generar una nueva mentalidad en la empresa, donde la misma filosofía debe transformarse con una visión amplia y flexible mediante acciones y propuestas de cambio viables; que en efecto, han sido presentadas por varias organizaciones gubernamentales y privadas de alcance internacional, que se han encargado de elaborar herramientas, planes y mediciones para fundamentar la importancia del diseño en la economía, porque han entendido que parte de los factores que aportan a la innovación y por ende a la competitividad de una región o país, es la gestión del diseño. Desde una perspectiva local del sector productivo del denim del cantón Pelileo de la provincia de Tungurahua – Ecuador, al ser emprendimientos mayoritariamente con origen artesanal, los empresarios no logran comprender en qué situación se encuentran frente al diseño, cuáles son sus carencias, qué camino tomar para mejoras y cómo gestionar adecuadamente este recurso para lograr ventajas competitivas en el mercado. El objetivo del presente proyecto de investigación se centra en identificar indicios de la integración del diseño a nivel básico en emprendimientos con mayor desarrollo en el sector del denim de Pelileo, con el fin de generar un modelo de diagnostico que identifique la situación de las empresas y su nivel de integración con el diseño para la posterior definición de los alcances que la gestión del diseño puede aportar en las empresas manufactureras de indumentaria en denim, que ha sido elegida ya que en este territorio se presenta un amplio tejido empresarial que es la base base económica del cantón y tiene un amplio alcance de mercado a nivel nacional. Aplicando el estudio de caso como metodología, la investigación examina la situación desde dos enfoques. Por un lado se vincula al macro entorno (país) y por otro al micro entorno (empresas), con el fin de tener una visión general del contexto en donde se desarrollan las empresas en estudio. Tener una noción de las dinámicas políticas, económicas, sociales, tecnológicas, ecológicas, legales y demográficas que son parte de la realidad ecuatoriana, permitió conocer las oportunidad y amenazas que las empresas tienen frente a sus fortalezas y debilidades. Los resultados obtenidos muestran los factores que apoyan y los que perjudican a la inserción del diseño en las empresas del sector como una estrategia de desarrollo productivo. ; Nowadays, companies put a great emphasis in the design, as an important strategic active in order to reach competitive and differentiator advantages facing a market with a big growth of products and consumers that wish to enhance their quality life with products that fit their necessities. It is required for new, creative, innovative approaches, that the design can implement, allowing to a businessmen' reflection about the way they work with the design inside their companies. The awareness about incorporating design through time and in different contexts, which some worldwide companies adopt, mainly in developing countries, open doors to the development of new products. The technology transference, the emergence of the new market poles and the consumption bring new customers. In order to achieve changes, it is required to generate a new thinking in the company, where the same philosophy needs to be transformed; with a wide and flexible vision with actions and proposals of viable changes. Some of them have been presented by government and private organizations, which are international known. These organizations develop tools, plans and measurements in providing a basis for the importance of design in the economy because it has been understood that design management is a part of factors that provides innovation and in the same way to the competitiveness of a country or region. From a local perspective in the productive sector about denim in Pelileo which belongs to Tungurahua province – Ecuador. Because the majority of the entrepreneurships were handmade, businessmen could not comprehend what their situation was regarding the design, which beliefs they have, which pathway can be adopted for improvements and how to adequately handle this source in order to achieve competitive advantages in the market. The objective of the current research is to identify the signals of the integration of the design in a basic level related to high-developed entrepreneurships in the denim sector in Pelileo, which leads to generate a diagnosis model in order to identify the situation of the companies and their integration level with the design. It will define the implications that the design management can contribute in the clothing manufacturing companies in denim. It has been chosen because in this sector, there is a wide business fabric, which is the economic base in the city and it has a wide-ranging in the market at the national level. After applying the case study as the methodology, the research analyses the situation from two approaches: on the one hand, the macro level (country) and on the other hand, the micro level (companies) in order to get an overview from the context in where the companies under study are developing. Having a notion of the political, economic, social, technological, ecological, legal and demographic dynamics that are part of the Ecuadorian reality allowed knowing the opportunities and threats of the companies against their strengths and weaknesses. The obtained results show the factors that support and those that harm the insertion of the design in the companies of the sector as a productive development strategy.

Актуальність теми дослідження пояснюється тими завданнями, які сьогодні поставлено перед таким потужним засобом впливу на свідомість людей як засоби масової інформації. Новий етап еволюції людства спричиняє нові умови існування. І саме інформаційно-комунікативні технології є рушійною силою науково-соціального прогресу суспільства. ХХІ століття стає епохою значних змін у техніці, економічних галузях, гуманітарній сфері, соціальному житті людей. Інформація, знання, освіта дають поштовх суспільному розвитку. Мета статті – дослідити наукову думку щодо сутності нової – інформаційної – епохи, ролі ЗМІ у формуванні суспільної думки. Автор прагне визначити проблематику сучасних засобів масової комунікації на прикладі наукових та практичних напрацювань відомих вчених. Дослідження теорії комунікації перетинаються з іншими дисциплінами: історією, політологією, правознавством, економічними науками, соціологією, психологією, педагогікою, літературознавством та мовознавством, кіно та наукою про телебачення, медіа-інформатикою. У теорії комунікації та її часткових областях застосовуються такі методи та техніки досліджень: історичний метод, кількісні та якісні емпірично-аналітичні методи, герменевтично-інтерпретаційні методи досліджень. Методологія – системний, структурно-функціональний, історичного і логічного, порівняльний Сьогодні медіа перебувають в центрі уваги держави і суспільства, вони пронизують усі сфери суспільного життя та пропонують кожному стартовий майданчик для участі в соціальній комунікації від місцевого та світового масштабу. Результат. Таким чином спостерігаємо процес злиття, інтеграції інформаційних і комунікативних технологій в єдиний інформаційний ресурс. Відбувається конвергенція, тобто «взаємний вплив явищ, а й взаємопроникнення технологій, стирання меж між ними. Щоб захистити український інформаційний простір серед першочергових кроків є: експертне середовище, державна підтримка наукових розробок у сфері інформаційних технологій, інформаційної політики та інформаційної безпеки, зокрема, стимулювання меді-досліджень і моніторингу інформаційного простору; побудова нової комунікаційної стратегії влади, обов'язковими складовими якої мають бути комунікація з населенням, неконфліктна комунікація всередині влади; комунікація з зовнішнім світом; впровадження системи медіа-грамотності в школах і в ВНЗ; перехід від політики заборони до політики стимулювання суспільно-корисної діяльності в медіа-сфері ; Актуальность темы исследования объясняется теми заданиями, которые сегодня поставлены перед таким мощным способом влияния на сознание людей как средства массовой информации. Новый этап эволюции вызывает новые условия существования. И только информационно-коммуникативные технологии есть движущей силой научно-социального прогресса общества.ХХІ столетие становится эпохой значительных перемен в технике, экономических отраслях, гуманитарной сфере, социальной жизни людей. Информация, знания, образование дают толчок общественному развитию.Цель статьи – исследовать научное мнение относительно сущности новой –информационной эпохи, роли СМИ в формировании общественной мысли. Автор стремится определить проблематику современных средств массовой информации на примере научных и практических наработок известных ученых.Исследования теории коммуникации пересекаются с другими дисциплинами: историей, политологией, правоведением, экономическими науками, социологией, психологией, педагогикой, литературоведением и языкознанием, кино и наукой о телевидении, медиа-информатикой.В теории коммуникации и других ее областях применяются такие методы и техники исследований: исторический метод, количественные и качественные эмпирико-аналитические методы, герменевтико-интерпретационные методы исследований.Методология – системный, структурно-функциональный, исторического и логического, сравнительный. Сегодня медиа пребывают в центре внимания государства и общества, они пронизывают все сферы общественной жизни и предлагают каждому стартовую площадку для участия в социальной коммуникации местного и мирового масштаба. Результат. Таким образом, наблюдаем процесс соединения, интеграции информационных и коммуникационных технологий в единый информцаионный ресурс. Происходит конверегенция, то есть не только взаимное переплетение явлений, но и взаимопроникновение технологий, стирание границ между ними.Чтобы защитить украинское информационное пространство среди первоочередных шагов следует выделить: экспертную среду, государственную поддержку научных разработок в сфере информационных технологий, информационной политики и информационной безопасности, в частности, стимулирование медиа-исследований и мониторинга информационного пространства; формирование новой коммуникационной стратегии власти, обязательными составляющими которой должны быть: коммуникация с населением, неконфликтная коммуникация всредине структуры власти; коммуникация с внешним миром; внедрение системы медиа-грамотности в школах и высших учебных заведениях; переход от политики запрета к политике стимулирования общественно-полезной деятельности в медиа-сфере ; The urgency of the topic of research is explained by the tasks that today are faced with such a powerful means of influencing people's minds as the media. A new stage in the evolution of humanity leads to new conditions of existence. And the information and communication technologies themselves are the driving force behind the scientific and social progress of society.XXI century is the era of significant changes in technology, economic sectors, the humanitarian sphere, social life of people. Information, knowledge, education give impetus to social development The purpose of the article is to investigate the scientific idea about the essence of the new information era and the role of the media in shaping public opinion. The author seeks to identify the problems of modern media communication on the example of scientific and practical developments of well-known scholars.Research in the theory of communication intersect with other disciplines: history, political science, jurisprudence, economics, sociology, psychology, pedagogy, literary studies and linguistics, cinema and the science of television, media informatics.The following methods and techniques of research are used in the theory of communication and its partial fields: historical method, quantitative and qualitative empirical-analytical methods, hermeneutic-interpretation methods of research. Methodology - Systemic, Structural-Functional, Historical and Logical, Comparative Today, the media are at the center of state and society's attention, they penetrate all spheres of public life and offer each starting point for participation in social communication from the local and world scale Result. Thus, we observe the process of merger, integration of information and communication technologies into a single information resource.There is convergence, that is, "the mutual influence of phenomena, but also interpenetration of technologies, erasing the boundaries between them. Among the top steps to protect the Ukrainian information space are:: expert environment, state support for scientific developments in the field of information technologies, information policy and information security, in particular, promotion of copper research and monitoring of information space; the construction of a new communications strategy of power, the mandatory components of which should be communication with the population, non-conflict communication within the authorities; communication with the outside world; introduction of a system of media literacy in schools and universities; the transition from a policy of prohibition to a policy of stimulation of socially useful activity in the media sphere

The article examines the issue of spatial organization and interactions, the influence of processes of spatial development of scientific and research land use in the system of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine (NAASU).In particular, the study of the development of economic thought suggests that most scholars - representatives of classical economic schools, in studying the problems of the development of the national economy are based, primarily on the time component, without paying due attention to the spatial aspects.It is substantiated that through generalization of the starting positions of numerous scientific theories the theoretical substantiation of the integrated system of management of spatial development of land use of institutions and enterprises of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine and the increase of the efficiency of its functioning as a whole will be possible and will increase the efficiency of agrarian research. The above and causes the need for their study of systematization and adaptation to the present conditions. Insufficient consideration of spatial (territorial) features of the development of scientific research land use significantly reduces the practical value of the recommendations of scientists of NAASU.A.M.Tretyak [4, c. 285-286], introducing the concept of "territorial land management" as a spatial land management organization of the territory, states that it covers various branches of the economy, different types of organization, enterprises, institutions: agricultural, industrial, transport, etc. From his point of view, a characteristic feature of the territorial land management is as the "territorial land management" is carried out simultaneously in the territory of councils or groups of land ownership and land use, and sometimes in the territory of entire administrative districts. Accordingly, spatial organization includes a complex of processes of purposeful economic activity of business entities, including research and development in the agrarian sector, in a certain territory.At present, the process of theoretical and methodological reflection of a scientific system that describes the spatial organization and interactions, the impact of the processes of spatial development of research and development land use in the system of NAASU, taking into account macro- and microeconomic dynamics, is at an initial stage and needs further study.After all, spatial development of multidimensional ecological and economic systems in modern conditions requires a new methodological substantiation of approaches to synergetic study of the economy of scientific researches as the interaction of microeconomic agents, regional, national and global interactions, including the study of various spatial forms of organization of land use of scientific institutions and enterprises as centers of coordination and accumulation of ecological, economical and social interrelations between separate economic subjects, territorial we communities or regions.It is substantiated that the territorial and internal organization of the use and protection of the lands of scientific institutions and enterprises has a relation to spatial land use of the formation. In particular, it is the establishment of a differentiated regime for the use, protection and reproduction of land (soil) and other natural resources in accordance with the functional zoning of research and development land use, in particular the allocation of such zones [10, 11]:¨ area of scientific research fields - intended for basic research in the field of agriculture, including on irrigated and drained lands, plant growing, horticulture, viticulture, protection of soils and restoration of the most valuable properties of the earth and natural complexes, the regime of which is determined in accordance with the requirements established by the Regulation on research fields, approved by the Presidium of the NAAS, on the submission of academic councils of scientific- research institutions;¨ the growing area ofelite seeds and planting material of agricultural crops - is intended for placement of breeding and seed crop rotation of growing areas of new varieties of fruit and berries, grapes and hops, taking into account the conditions of cultivation of original and elite seeds, observance of technologies and varieties of agricultural machinery, the regime of which is determined by the land management project in relation to organization of the territory;¨ Regulated use zone - intended for placement of special forage crop rotation with the production of feed for the needs of breeding stock, experimental research on irrigated and drained lands, promotion of scientific developments, testing of new technology and technologies, the regime of which is determined by the land management project regarding the organization of the territory;¨ the zone of preservation of agro-environmental, nature protection and historical and cultural complexes and objects valuable for the agrarian science, the regime of which is determined by the legislation of Ukraine and the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine;¨ Business zone - within its boundaries, economic activity is conducted, aimed at fulfilling tasks entrusted to a scientific institution, including research facilities and enterprises.It is substantiated that in the NAASU system, the effectiveness of the spatial economics of scientific and research land use is due to the zonal, territorial and intrapeculiarities of its organization.Keywords: spatial planning, scientific and research, territorial land management. ; Досліджено питання просторової організації та взаємодій, впливу процесів просторового розвитку науково-дослідницького землекористування в системі НААН. Просторовий розвиток багатомірних еколого-економічних систем у сучасних умовах потребує нового методологічного обґрунтування підходів до синергетичного вивчення економіки наукових досліджень як взаємодії мікроекономічних агентів, регіональних, національних і глобальних взаємодій, у т. ч. дослідження різних просторових форм організації землекористування наукових установ і підприємств як осередків координації і акумуляції екологічних, економних і соціальних взаємозв'язків між окремими економічними суб'єктами, територіальними громадами чи регіонами. Обґрунтовано, що в системі НААН ефективність просторової економіки науково-дослідницького землекористування обумовлена зональними, територіальними та внутрігосподарськими особливостями організації науково-дослідницького землекористування. Відповідно обґрунтована, необхідність встановлення диференційованого режиму використання, охорони та відтворення земельних (ґрунтових) і інших природних ресурсів згідно з функціональним зонуванням науково-дослідницького землекористування, зокрема виділення таких його зон: 1) зона науково-дослідних полів; 2) зона вирощування елітного насіння та садивного матеріалу сільськогосподарських культур; 3)зона регульованого використання; 4) зона збереження цінних для аграрної науки агроґрунтових, природоохоронних та історико-культурних комплексів і об'єктів; 5) господарська зона.