The urgency of the research problem and its significance for theory and practice. The present time turns to be a qualitatively new stage that differs from the previous ones, namely by huge deployment of the modern period of the scientific and technological revolution, the consequence of these processes is posthuman turn. The main content of this turn is that people in their activities go beyond objective reality.The aim and objectives of the article. The aim of the research is socio-philosophical analyses of the processes of posthuman formation in the conditions of societies' techologization and informatization.The aim setting necessitates attaining the following research objectives: to consider the processes of posthuman formation; to analyse the nature of the scientific and technological revolution's deployment and its influence on the formation of the man's modern type; to reveal the peculiarities of introducing the scientific and technological achievements in all spheres of societies' vital activity as well as its consequences for human development.Materials and methods. The research materials were represented by different approaches of both national and Western researchers regarding a new stage of the scientific and technological revolution, which, in fact, creates conditions for the posthuman's emergence and development. A wide range of philosophical and general scientific methods of research was used in the work including metaphysical, dialectical and phenomenological methods as well as generalization, comparative analysis, system analysis and others. The research results. It is an undeniable fact that the modern man can not imagine their life without technology and gadgets. And this creates one of the main requests and tasks for humanity – that is to create a balance of the interaction between the man and technology, to find out the ways for people to conquer the consequences of the technical development. In our opinion, it is worth starting with the organization of our own behavior, which if necessary has to include interconnection with the nature, with other people, and so on. Conclusion. The consequences of such artificially created disparity will be unprecedented because earlier, despite all the differences, people were united by one important factor – they belonged to the same species of Homo Sapiens. Now then the mankind will be divided into two species. The posthuman's emerging can destroy the whole system of liberal democracy currently existing in the west countries which basis, for example, is formed by natural rights concept implying that people are born equal in rights and are endowed with rights by birth. But this idea will lose its meaning as soon as the first posthuman appears. It is natural to ask the question whether people will share the general human nature if being divided into some species. During the earlier historical stages of development, the man just managed to overcome the disparity which had prevailed for almost the entire previous history. Nowadays the man risks ending up in a more unfair world than ever before. These dangers are caused by accelerated development of biotechnologies and their introducing into all spheres of human activity. Therefore, the consequences of the cultural and anthropological crisis the modern mankind is experiencing now are threatening and even disastrous for the existence and development of the individual. Indeed, the emergence of the posthuman is not a long-term prospect. We are witnessing the onset of posthuman. Technology gradually and steadily is replacing human. The mankind has to find a balance of human-technology interaction to survive as a species as well as to encourage and develop their human features. Since the man's transformation into the posthuman would rather describe the death of human (in the traditional sense, an emotionally and spiritually-defined, natural and social creature). It would also imply dehumanization and replacement of value orientations and models on technologies rather than human improving ; Актуальність теми дослідження. Сьогодення постає якісно новим етапом, відмінним від усіх попередніх, а саме масштабністю розгортання сучасного періоду науково-технічної революції, наслідком цих процесів постає постлюдський поворот. Основним змістом цього повороту є те, що люди у своїй діяльності виходять за межі предметної реальності. Мета і завдання статті. Метою дослідження є соціально-філософський аналіз процесів формування постлюдини в умовах розгортання технологізації та інформатизації суспільств. Постановка мети зумовила необхідність розв'язання наступних дослідницьких завдань: розглянути процеси становлення постлюдини; проаналізувати характер розгортання науково-технічної революції та який вплив вона здійснює на формування сучасного типу людини; виявити особливості і наслідки для розвитку людини впровадження наукових та технологічних досягнень в усі сфери життєдіяльності суспільств. Матодологія дослідження. Матеріалами досліджень слугували різні підходи як вітчизняних, так і західних дослідників щодо розгортання нового етапу науково-технічної революції, яка, власне, й створює умови виникнення та розвитку постлюдини. В роботі було використано широкий спектр філософських та загальнонаукових методів досліджень, зокрема метафізичний та діалектичний, феноменологічний методи; узагальнення, порівняльного аналізу, системного аналізу та інші. Результати дослідження. Беззаперечним постає той факт, що сучасна людина не мислить свого життя без техніки і будь-яких гаджетів. І це породжує один із основних запитів та завдань для людства створення балансу взаємодії між людиною та технікою. Віднайдення способів за допомогою, яких людина підкорить собі наслідки технічного розвитку. На нашу думку, варто починати з організації власної поведінки, яка з необхідністю має включати взаємозв'язок з природою, з іншими людьми тощо. Висновки. Наслідки культурно-антропологічної кризи, яку переживає сучасне людство, є загрозливими та навіть катастрофічними для існування і розвитку самої людини. Дійсно поява постлюдей не є довгостроковою перспективою. Ми є свідками настання постлюдського. Техніка поступово та неухильно заміняє людське. Людство має віднайти баланс взаємодії людина-техніка для власного виживання, не тільки як виду, а й плеканням та розвитку людського в собі. Оскільки трансформація людини у постлюдину, скоріше характеризує загибель людини як такої (у традиційному розумінні як душевно-духовно означеної природно-соціальної істоти); не її вдосконалення, а радше дегуманізацію, заміну ціннісних орієнтацій та взірців на технології. ; Актуальность темы исследования. Нынешнее время проявляется качественно новым этапом. Оно отличающимся от всех предыдущих, а именно масштабностью развертывания современного периода научно-технической революции, следствием этих процессов является постчеловеческий поворот. Основным содержанием этого поворота есть то, что люди в своей деятельности выходят за пределы предметной реальности. Цель и задания статьи. Целью исследования является социально-философский анализ процессов формирования постчеловека в условиях развертывания технологизации и информатизации обществ. Постановка цели обусловила необходимость решения следующих исследовательских заданий: рассмотреть процессы становления постчеловека; проанализировать характер развития научно-технической революции и какое влияние она осуществляет на формирование современного типа человека; выявить особенности и последствия для развития человека внедрения научных и технологических достижений во всех сферах жизнедеятельности обществ. Методология исследования. Материалами исследований служили разные подходы как отечественных, так и западных исследователей относительно развития нового этапа научно-технической революции, которая, собственно, и создает условия возникновения и развития постчеловека. В работе был использован широкий спектр философских и общенаучных методов исследований, в частности метафизический и диалектический, феноменологический методы; обобщения, сравнительного анализа, системного анализа и другие. Результаты исследования. Беспрекословным является тот факт, что современный человек не мыслит своей жизни без техники и любых гаджетов. И это порождает один из основных запросов и заданий для человечества создания баланса взаимодействия между человеком и техникой. Отыскание способов с помощью, которых человек покорит себе последствия технического развития. По нашему мнению, стоит начинать с организации собственного поведения, которая с необходимостью должна включать взаимосвязь с природой, с другими людьми и тому подобное. Выводы. Последствия культурно-антропологического кризиса, который переживает современное человечество, угрожают и даже есть катастрофическими для существования и развития самого человека. Действительно появление постлюдей не является долгосрочной перспективой. Мы являемся свидетелями наступления постчеловеческого. Техника постепенно и неуклонно меняет человеческое. Человечество должно найти баланс взаимодействия человек-техника для собственного выживания, не только как вида, но и выявлять желание развития человеческого в себе. Поскольку трансформация человека в постчеловека, скорее характеризует гибель человека как такового (в традиционном понимании как душевно-духовного, природно-социального существа); не его совершенствование, а скорее дегуманизацию, замену ценностных ориентаций и образцов на технологии
За останні роки активно дискусується питання про розвиток сільських територій, і в цьому покладають надії на кооперацію. Саме слово кооперація стало часто вживаним. Проте розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, домінуючої в економіках у розвинутих країнах світу, в тому числі і в Європейському Союзі ще не став домінуючим в Україні. Зважаючи на те, що Україна є потужною аграрною країною, розвиток кооперації повинен сприяти як розвитку сільських територій, так і гарантувати продовольчу безпеку. Сьогодні сільська громада є основою побудови громадського суспільства і відродження національних традицій. Українське село і селянство було і залишається носієм моралі, національної культури і забезпечення здорового способу життя країни. У національному і державному вимірах актуальність дослідження цих проблем визначається викликами сучасного суспільства, орієнтованого на глобалізацію, що загрожує втратою національної ідентичності. Одним з виявів і наслідків цього процесу є посилення соціально-економічного занепаду і культурної деградації села, що стало гострою проблемою сучасного розвитку України та гальмує реалізацію всього державотворчого потенціалу. Одним із шляхів виходу з цієї кризової ситуації є виховання господарської культури через створення позитивного іміджу сільського господаря та реалізації декларованого державою курсу на збереження та сталий розвиток села, запровадження ефективних господарських механізмів, піднесення загального і культурного рівня населення, його добробуту. В цьому плані кооперативний сектор економіки повністю відповідає поставленим суспільством завданням високоефективної трансформації сільського способу життя українського селянства, вирішенню нагальних питань повномасштабної зайнятості, прискореного становлення середнього класу, забезпечення продовольчої безпеки країни. Вирішальним кроком до ринкового господарства є прискорене збільшення самостійних товаровиробників – власників, індивідуальних, колективних, кооперативних, інших, без яких ринкова економіка неможлива і саме це для наших реалій, є надзвичайно важливим в розумінні обов'язкової присутності в ній масової, всесторонньо розвинутої обслуговуючої кооперації. Головною сутністю обслуговуючої кооперації є її головний стратегічний принцип, пов'язаний з об'єднанням сільськогосподарських товаровиробників із споживачами виробленої ними продукції на умовах окупності й дохідності її виробництва в умовах розвинутого ринкового господарства. Кооперування (об'єднання) громадян (домогосподарств), інших невеликих товаровиробників, які виробляють не значну кількість різної товарної продукції сільськогосподарського призначення і яка на продовольчих ринках має великий регіональний споживчий попит в силу об'єктивних обставин неможуть її туди доставляти власними зусиллями у зв'язку з незначними об'ємами, віддаленістю від продовольчих ринків, відсутністю переробки і зберігання, а також в наявності постійних споживачів тощо, спонукає їх створювати обслуговуючі кооперативи, тобто за рахунок власних зусиль і коштів напрацьовувати інфраструктурну надбудову у вигляді кооперативних утворень різних типів, характерних для конкретних умов даних територій, які на правах приватної власності належатимуть їх засновникам. Особливо важливим для гарантування продовольчої безпеки українського суспільства в сьогоднішніх умовах є логічний розвиток і збереження громадського тваринництва, зокрема молочного скотарства, яке для сільського населення має стратегічне значення як ресурс для власного споживання дешевої і вкрай необхідної молочної продукції, а з іншого боку, ресурс постійних грошових надходжень для відтворення життєдіяльності домогосподарств, які утримують корів. Маркетингова стратегія підприємств молочної промисловості орієнтована виключно на кінцевий продукт, майже повністю виключила із ланцюга проходження молока і молокопродуктів до споживача первинного виробника. Значні зміни в структурі сукупних ресурсів домогосподарств (особливо в сільській місцевості) пов'язані зі скороченням грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції, ростом трудової міграції економічно активного населення, підвищенням рівня пенсійного забезпечення. Низькі закупівельні ціни на молоко, як сировину і високі ціни на молочну продукцію переробних підприємств та націнки у торговій мережі провокують стагнатації внутрішнього ринку із зростання цін на неорганізованих ринках, які майже зрівнялися з цінами у супермаркетах. Доходимо висновку, що при існуючій закупівельній спроможності населення збільшення виробництва молока і його заготівель втрачає свою економічну мотивацію. Необхідними для практичної діяльності кооперативних утворень будуть поглиблені дослідження взаємозв'язків між наявним поголів'ям корів в домогосподарствах населення, їх продуктивністю, а також товарністю реалізованого молока (реалізовано до виробленого), які мають безпосередній вплив на окупність утримання корів і ефективність господарської діяльності. Обслуговуюча кооперація на селі – реальна основа продовольчої безпеки. ; In recent years, the issue of the development of rural areas has been actively debated, and hopes for co-operation are in it. On the contrary, that exactly is the word co-operation has become used in our communication. However, the development of agricultural servicing cooperation, dominant in economies in developed countries, including the European Union, has not yet become dominant in Ukraine. Given the fact that Ukraine is a powerful agricultural country, the development of co-operation should promote the development of rural areas and guarantee food security. Today, the rural community is the foundation of building a civil society and reviving national traditions. Ukrainian village and peasantry was and remains the bearer of morality, national culture and ensuring a healthy lifestyle of the country. In the national and state dimensions, the relevance of the study of these problems is determined by the challenges of modern society, focused on globalization, which threatens the loss of national identity. One of the manifestations and consequences of this process is the increase of socio-economic decline and cultural degradation of the countryside, which has become an acute problem of the modern development of Ukraine and impedes the realization of all state-building potential. One way out of this crisis situation is to cultivate economic culture through the creation of a positive image of the rural owner and the implementation of the course declared by the state on the preservation and sustainable development of the countryside, introduction of effective economic mechanisms, raising the general and cultural level of the population and its welfare. In this regard, the cooperative sector of the economy fully meets the goals set by the society for highly effective transformation of the rural lifestyle of the Ukrainian peasantry, solving urgent issues of full employment, accelerating the formation of the middle class, and ensuring the country's food security. A decisive step towards a market economy is the accelerated growth of independent commodity producers – owners, individual, collective, cooperative, others, without which the market economy is impossible and this is precisely this, for our realities, is extremely important in the sense of the mandatory presence in it of a mass, fully developed service co-operation. The main essence of the service of cooperation is its main strategic principle connected with the association of agricultural producers with consumers of their products produced on the terms of payback and profitability of its production in a developed market economy. Co-operation (association) of citizens (households), other small commodity producers who produce a small amount of different commodity products for agricultural purposes and which in the food markets has a large regional consumer demand because of objective circumstances, it can not deliver it there by their own efforts in connection with insignificant volumes of remoteness from food markets, the lack of processing and storage, as well as the presence of regular consumers, etc., causes them to create service cooperatives, that is, for using its own efforts and means to develop an infrastructure superstructure in the form of cooperative formations of different types, specific for the specific conditions of these territories, which, on the rights of private property, will belong to their founders. Especially important for ensuring food security of Ukrainian society in today's conditions is the logical development and preservation of public livestock, in particular dairy cattle breeding, which for the rural population has a strategic importance as a resource for own consumption of cheap and extremely necessary dairy products, and, on the other hand, a resource of constant money revenues to restore the livelihoods of households that hold cows. The marketing strategy of dairy enterprises is focused solely on the final product, almost completely excluded from the chain of milk and milk products passing to the consumer of the primary producer. Significant changes in the structure of aggregate household resources, especially in rural areas, are associated with a reduction in cash receipts from agricultural sales, an increase in labor migration of the economically active population, and an increase in the level of pensions. Low purchasing prices for milk as raw materials and high prices for dairy products from processing enterprises and mark-ups in the trading network provoke stagnation of the domestic market with rising prices on unorganized markets, which almost equaled the prices in supermarkets. We conclude that, with the existing purchasing power of the population, an increase in milk production and its harvesting loses its economic motivation. Necessary for practical activity of cooperative formations will be deepened studies of the interrelations between the existing cow population in households, their productivity, and also the commodity of sold milk (sold to the produced), which directly have a direct impact on the payback of cows and the efficiency of economic activity. The cooperative operation in the countryside is a real basis of food security.
The dissertation is devoted to the substantiation of theoretical and methodological aspects of the study of the market of migration services and development of practical recommendations for its development through effective migration policy and increase of social protection of Ukrainian labour migrants.The dissertation deals with the theoretical and methodological aspects of the research for the market of migration services in Ukraine. The content of the terms 'market of migration services' and 'migration service' is clarified, the basic conceptual bases of market formation are substantiated. The basic functions of the market of migration services are systematized, among which are provided providing, informative, mediating, stimulating, balancing and protective. The author's approach to the classification of migration services is presented. The structure of the market of migration services is generalized by the subject-object approach and spatial attribute. The features of functioning and development of the cross-border market of migration services are determined. Three groups of actors (participants) in the market relations of the cross-border migration market are identified and substantiated: migrant customers, directly actual and potential migrants, and intermediaries (migration service providers).The factors of formation and development of the market of migration services are generalized. Depending on the possibilities of regulating their influence on the market, there are four groups: "permanent", "long-term", "variables" and "factors of rapid formation and development" of the migration services market. Factors are classified into general and specific factors. The specific is divided into formal and shadow sections by such groups - political, legal and administrative, geopolitical, institutional-informational, economic, social-protective, cultural-historical and ethnicdemographic. The peculiarities of the influence of these factors on the market of migration services in Ukraine with specifying features in other countries are revealed.The basic provisions of the theories that form the methodology of research for the market of migration services are studied. The algorithm of the research's the market of migration services is formulated, which includes: analysis of the volume (capacity) of the market within a specific territory; research of market structure; estimation of market demand and supply; analysis of migration services; assessment of the level of competition in the market. The structural and logical scheme of the stage of research for the market of migration services is generalized.Migration trends and environmental conditions of the market of migration services in Ukraine are analysed. Particular attention is focused on the problem of scientific-methodological and information support for the analysis of the market of migration services. Differences in expert estimates of external labour migration have led to their calculations of the number of Ukrainian labour migrants abroad. Based on the author's estimates, the minimum environment for the formation of the domestic market for migration services is about 5 million Ukrainian migrant workers each year.The results of the author's expert survey of Ukrainian labour migrants are presented, based on which the hypothesis about the existence of a dynamic market of migration services in Ukraine was confirmed. It is proved that labour migrants most often use the services of intermediaries to organize the migration process, which is dominated by the predominance of unlicensed entities-providers of migration services, as well as the low level of respondents' satisfaction with the services of intermediaries.The state bodies (main actors in the market) creating an institutional environment for the functioning of the market of migration services in Ukraine are defined. The activities of the State Migration Service, State Enterprise "Document", Administrative Service Centres, consulates and visa centres are analysed. In particular, a continuous monitoring of the situation has shown that there are significant differences in the functioning of these entities. An important feature of the quality of migration services provided by these institutions concerns different standards for direct services for the public. A comprehensive assessment of the problem has led to conclusion that the current rates of improvement in the functioning of the mentioned state entities do not meet the latest requirements of the market of migration services.The author's conceptual approach to regulation of the market of migration services in Ukraine with the regional specificity of its implementation is elaborated. The main priorities of the concept address four goals: 1) legalization of the market of migration services; 2) quality assurance of migration services; 3) development of a civil society's quality-control system for migration services; 4) decentralization and deregulation of the market in terms of achieving stability. It is stressed that the concept must correspond with other conceptual and strategic standards for a state's development.Practical recommendations for improving the functioning and regulation of the market of migration services in Ukraine are substantiated. The implementation of some of them implies the creation and provision (within the nearest time) of the information and material base for qualitative research of the processes in the market of migration services. Other proposals relate to improving the quality of the state migration services. Possible solution to legalization and licensing of existing unofficial intermediaries in the market of migration services is proposed. It is noted that it is extremely important for Ukraine to increase the attention of state authorities to the practice of concluding intergovernmental bilateral labor agreements. This aspect is particularly relevant in terms of enhancing the role of the state in protecting the rights of Ukrainian migrants.The introduction of the state migration bonds as a regulatory instrument aiming at effective attraction and use of migration capital for the national economy development is proposed. The conditions for successful launch of the tool are clarified. In addition to migration bonds, the government may offer a supplementary list of government investment projects. This envisages a greater involvement of the state into migration processes allowing organizing a better system of interaction between the state and its citizens, which are currently set up for transboundary movements. ; Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню теоретикометодологічних засад дослідження РМП та розробці практичних рекомендацій щодо його розвитку шляхом проведення ефективної міграційної політики та підвищення соціальної захищеності українських трудових мігрантів.У дисертації розглянуто теоретико-методологічні аспекти дослідження ринку міграційних послуг в Україні. Уточнено зміст понять «ринок міграційних послуг» та «міграційна послуга», обґрунтовано основні концептуальні засади формування ринку. Систематизовано основні функції РМП, серед яких виділено забезпечуючу, інформаційну, посередницьку, стимулюючу, врівноважуючу та захисну. Представлено авторський підхід до класифікації міграційних послуг. Узагальнено структуру РМП за суб'єктно-об'єктним підходом та просторовою ознакою. Визначено особливості функціонування та розвитку транскордонного РМП. Виділено та обґрунтовано три групи суб'єктів (учасників) ринкових відносин транскордонного РМП: «замовники мігрантів», безпосередньо фактичні та потенційні мігранти, та посередники (надавачі міграційних послуг).Узагальнено чинники формування та розвитку РМП. Залежно від можливостей регламентації їх впливу на ринок виділено чотири групи: «постійно діючі», «довготривалі», «перемінні» та «чинники стрімкого формування та розвитку» РМП. Здійснено класифікацію чинників на загальні і специфічні. Специфічні поділено на формальні і тіньові у розрізі таких груп – політико-правових та адміністративних, геополітичних, інституційноінформаційних, економічних, соціально-захисних, культурно-історичних та етнодемографічних. Розкрито особливості впливу зазначених чинників на РМП в Україні з зазначенням особливостей в інших країнах.Вивчено основні положення теорій, що формують методологію дослідження РМП. Сформульовано алгоритм дослідження РМП, який включає: аналіз обсягу (місткості) ринку в межах конкретної території; дослідження структури ринку; оцінку попиту та пропозиції на ринку; аналіз міграційної послуги; оцінка рівня конкуренції на ринку. Узагальнено структурно-логічну схему етапності дослідження РМП.Проаналізовано міграційні тенденції та середовищні умови розвитку РМП в Україні. Особливу увагу зосереджено на проблемі науково-методологічного та інформаційного забезпечення аналізу РМП. Розходження в експертних оцінках зовнішньої трудової міграції зумовили проведення власних розрахунків кількості українських трудових мігрантів за кордоном. На основі авторських підрахунків мінімальним середовищем формування вітчизняного РМП є близько 5 млн українських трудових мігрантів щороку.Представлено результати авторського експертного опитування українських трудових мігрантів, на основі якого підтверджено гіпотезу про існування динамічного РМП в Україні. Відзначено поширену практику наших співвітчизників користування послугами посередників для організації міграційного процесу. При цьому домінує переважання неліцензованих суб'єктів-надавачів міграційних послуг, а також низький рівень задоволеності респондентів послугами посередників.Визначено категорію державних інститутів-суб'єктів, які формують інституційне середовище функціонування РМП в Україні. При цьому проаналізовано діяльність Державної міграційної служби, ДП «Документ», ЦНАПів, консульств та візових центрів. Зокрема, тривалий моніторинг ситуації засвідчив наявність значних розбіжностей функціонування цих структур. Суттєвою відмінністю в якості надання міграційних послуг зазначеними структурами є різні стандарти безпосереднього обслуговування громадян. Зрештою, всебічна оцінка проблеми дала підстави стверджувати, що сьогочасні темпи покращення функціонування відповідних державних структур не відповідають сучасним вимогам РМП.Запропоновано авторський концептуальний підхід до регулювання РМП України із врахуванням регіональної специфіки його реалізації. Головними пріоритетами ідейного документу «концепції» визначено чотири цілі: 1) легалізація РМП; 2) забезпечення якості міграційних послуг; 3) розвиток системи контролю якості міграційних послуг з боку громадянського суспільства; 4) децентралізація та дерегулювання ринку в умовах досягнення стабільності. Наголошено, що концепція має кореспондуватись з іншими концептуальними і стратегічними нормативами розвитку держави.Обґрунтовано практичні рекомендації щодо удосконалення функціонування і регулювання РМП в Україні. Виконання окремих з них передбачає створення та забезпечення впродовж найближчого часу інформаційно-матеріальної бази для якісного дослідження процесів на РМП. Інші пропозиції стосуються підвищення якості надання державних міграційних послуг.Запропоновано варіант легалізації та ліцензування існуючих неофіційних посередників на РМП. Відзначається, що в Україні вкрай важливо посилити увагу державних органів влади до практики укладання міжурядових двосторонніх трудових угод. Даний аспект особливо актуальний в контексті активізації позиції ролі держави в захисті прав українських мігрантів. Запропоновано впровадження регуляторного інструменту «державна міграційна облігація» з метою ефективізації залучення і використання міграційного капіталу на розвиток національної економіки. Сформульовані умови успішного запуску інструменту. Поруч з міграційними облігаціями уряд може запропонувати додатковий перелік державних інвестиційних проектів. Таким чином передбачається глибша інклюзія держави у міграційні процеси, що дозволить організувати кращу систему взаєморозуміння держави та її громадян, які наразі налаштовані на здійснення транскордонних переміщень.
Keywords: the concept of «technology transfer», technology fields, local and basictechnologies, the object of transfer, contractual relations, intellectual property. The article considers the methodology of technologytransfer from the point of economic and legal content in the field of intellectualproperty. It is noted that there is no single definition of technology transfer, as scientistsin various fields interpret it due to the peculiarities of their field of activity. Atthe general level, the field of technology is considered as the birth of technologies,their types and maturity, which are the objects of transfer, taking into account the peculiaritiesof state regulation in the field of transfer. It is in the field of technologythat an invention (utility model) is born, as a result of intellectual, creative human activity;that is, they associate this process with the material carriers of technologies, orthe intangible phenomenon becomes a material state. The transfer of technology is associatedwith the transition to technical means, technological processes, and computernetworks. It is considered from the point of law as a type of communication betweenbusiness entities on the basis of contractual relations. It is determined thatfrom the point of methodology of technologies and their components transfer, theissue of technologies origin and the nature of their creation require in-depth study,and that is important to indicate the author(s) (owner(s)) of the result of intellectual,creative activity in the field of intellectual property. The main goal of the technology can be achieved only if there is a quantitative assessment of the perfection of theprocess and product quality. Technology uses two types of models: ideal objects ofbasic sciences, on the basis of which the most general laws and regularities of naturalsciences are formulated, and ideal objects of technology itself, on the basis of whichmorphological descriptions of separate stages and functional descriptions of the structureof technological lines are made. New local technologies are the result of inventions,utility models in the field of technologies, which have a specific author(s) (inventor(s)) and which are the object of transfer. Amendments to the terms of Article 1of the Law of Ukraine «On State Regulation of Technology Transfer Activities». ; Ключові слова: поняття «трансфер технології», сфери технологій, локальні та базовітехнології, об'єкт трансферу, договірні відносини, інтелектуальна власність У статті розглянуто методологію трансферу технологій з позиції економіко-правовогозмісту у сфері інтелектуальної власності. Зазначено, що досі немає єдиного визначеннятрансферу технологій, оскільки науковці різних галузей трактують його через особливо-сті своєї сфери діяльності. На загальному рівні розглянуто сферу технології як народ-ження технологій, їх видів та зрілості, що є об'єктами трансферу, з урахуванням особли-востей державного регулювання у сфері трансферу. Саме у сфері технології народжу-ється винахід (корисна модель) як результат інтелектуальної, творчої діяльності людини.Цей процес пов'язують з матеріальними носіями технологій, або нематеріальне явищепереходить у матеріальний стан. З трансфером технології пов'язують перехід до техніч-них засобів, технологічних процесів, комп'ютерних мереж. Він розглядається з позиціїправа як вид комунікацій між суб'єктами господарювання на основі договірних відносин.Визначено, що з позиції методології трансферу технологій та їх складових поглибленогодослідження потребує проблема походження технологій та природи її створення, що маєзначення для встановлення автора/ів (власника/ів) результату інтелектуальної, творчоїдіяльності у сфері інтелектуальної власності. Головна мета технології може бути досяг-нута тільки за наявності кількісної оцінки довершеності процесу та якості продукту.Технологія користується двома типами моделей: ідеальні об'єкти фундаментальнихнаук, на базі яких сформульовано найбільш загальні закони та закономірності природо-знавчих наук, та ідеальні об'єкти власне самої технології, на базі яких складено морфо-логічні описи окремих стадій (технологічних операцій) та функціональні описи струк-ту¬ри технологічних ліній. Нові локальні технології (інноваційні технології) є результа-том винаходів, корисних моделей у сфері технологій, які мають конкретного/их автора/ів(винахідника/ків) і стають об'єктом трансферу. Запропоновано зміни та доповнення дотермінів статті 1 Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері транс-феру технологій»: «нематеріальні активи» «об'єкт технології», «складова технології» та«технологія», які знайшли більш нове та системне відображення.Список використаних джерел: 1. Шиващкевич Д. С. Формирование сетевых инновационных структур как условие перехода к новым технологическим укладам. Вестник СГСЭУ, 2013. № 2 (46). 2. Трансфер технологій / Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. 3. Большой экономический словарь: 25000 терминов / под ред. А. Н. Азрилияна. 7-е изд., доп. 4. Цибульова П. М., Чеботарьова В. П., Зінова В. Г., Суіні Ю. Управління інтелектуальною власністю : монографія / за ред. П. М. Цибульова. Київ : «К.І.С.», 2005. 448 с. 5. Ляшенко О. М. Моделі комерціалізації та трансферу технологій в умовах глобального середовища : монографія. Тернопіль : Економічна думка, 2007. 366 с. 6. Перерва П. Г., Коциски Д., Сакай Д., Верешне Шомоши М. Трансфер технологий : монография. Харьков — Мишкольц : НТУ «ХПИ», 2012. 599 с. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/26368/1/Pererva_ Transfer_tekhnologiy_2012.pdf/. 7. Трансфер технологій та охорона інтелектуальної власності в наукових установах : монографія / Ю. М. Капіца, К. С. Шахбазян, Д. С. Махновський, І. І. Хоменко / за ред. Ю. М. Капіци. Київ : Центр інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України, 2015. 431 с. 8. Новіков Є. А. Правове регулювання діяльності мережі трансфертехнологій : монографія. Харків : НДІ ПЗІР НАПрНУ, 2019. 173 с. 9.Титов В. В. Трансфер технологий : учебное пособие. Москва : ВНИИПИ, 2000. 10. Трансфер технологій : підручник / А. А. Мазаракі, Г. О. Андрощук, С. І. Бай та ін. / за заг. ред. А. А. Мазаракі. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2014. 556 с. 11. Бутенко Д. С., Ткачук І. І. Розвиток трансферу технологій — запорука активізації інноваційних процесів в Україні. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. № 7. С. 261–263. 12. Кваша Т. К., Паладченко О. Ф., Молчанова І. В. Трансфер технологій як реалізація науково-технічного та інтелектуального потенціалу України. Наука, технології, інновації. 2018. № 1. С. 72–79. 13. Корнілова І. М., Руденко Є. О. Методичне забезпечення обґрунтування трансферу технологій. БІЗНЕСІНФОРМ. 2019. № 2. C. 85–94. URL: https://www.readcube.com/articles/10.32983%2F2222-4459-2019-2-85-94. 14. Communication From the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions «Improving knowledge transfer between research institutions and industry across Europe: Embracing Open Innovation – Implementing the Lisbon agenda», Brussels, 4.4.2007, COM 2007) 182 final. 15. Ляшенко О. М. Методи та моделі комерціалізації трансферу технологій : автореф. дис. … д-ра екон. наук. Київ, 2009. С. 36. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/3051/1/secur_lyashenko_doc_aref.pdf. 16. Ляшенко О. М. Комерціалізація та трансферт технології: категорії та методи інноваційної діяльності. Інноваційна економіка. Всеукраїнський науково-виробничий журнал. 2013. С. 8–13. URL: http://masters.donntu.org/ 2013 /iem/suhanov/library/ar2.pdf. 17. Зінчук Т. О., Кащук К. М. Трансфер інноваційних технологій: сутність та значення у розвитку вітчизняної економіки. URL: http://ir.znau. edu.ua/bitstream/123456789/4262/3/Znptdau_2012_2_199_208.pdf.18. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій : Закон України від 14 вересня 2006 року № 143-V. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/143-16#Text. 19. Родіонова І. В. Основні форми та етапи здійснення трансферу технологій промислових підприємств. Вісник Запорізького національного університету. № 3 (15), 2012. С. 59–64. URL: https://web.znu.edu.ua/ herald//issues/2012/eco-3-2012/059-64.pdf. 20. Білоус О. Ю. Державне регулювання у сфері трансферу знань та технологій як чинник інноваційного розвитку економіки України. Вісник соціально-економічних досліджень. Випуск 2 (57), 2015. С. 100–107. URL: http://vsed.oneu.edu.ua/collections/2015/57/pdf/100-107.pdf. 21. Громов Г. Сфера» технологии. URL: http://www.wdigest.ru /nir_ sphere.htm. 22. Основні технологічні поняття та визначення. URL: https://lektsii.org/ 5-62188.html. ========================= 1. Shyvashchkevych D. S. Formyrovanye setevыkh ynnovatsyonnыkh struktur kak uslovye perekhoda k novыm tekhnolohycheskym ukladam. Vestnyk SHSЭU, 2013. № 2 (46). 2. Transfer tekhnolohii / Material z Vikipedii — vilnoi entsyklopedii. 3. Bolshoi эkonomycheskyi slovar: 25000 termynov / pod red. A. N. Azrylyiana. 7-e yzd., dop. 4. Tsybulova P. M., Chebotarova V. P., Zinova V. H., Suini Yu. Upravlinnia intelektualnoiu vlasnistiu : monohrafiia / za red. P. M. Tsybulova. Kyiv : «K.I.S.», 2005. 448 s. 5. Liashenko O. M. Modeli komertsializatsii ta transferu tekhnolohii v umovakh hlobalnoho seredovyshcha : monohrafiia. Ternopil : Ekonomichna dumka, 2007. 366 s. 6. Pererva P. H., Kotsysky D., Sakai D., Vereshne Shomoshy M. Transfer tekhnolohyi: monohrafyia. Kharkov — Myshkolts : NTU «KhPY», 2012. 599 s. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/26368/1/Pererva_ Transfer_tekhnologiy_2012.pdf/. 7. Transfer tekhnolohii ta okhorona intelektualnoi vlasnosti v naukovykh ustanovakh : monohrafiia / Yu. M. Kapitsa, K. S. Shakhbazian, D. S. Makhnovskyi, I. I. Khomenko / za red. Yu. M. Kapitsy. Kyiv : Tsentr intelektualnoi vlasnosti ta peredachi tekhnolohii NAN Ukrainy, 2015. 431 s. 8. Novikov Ye. A. Pravove rehuliuvannia diialnosti merezhi transfertekhnolohii : monohrafiia. Kharkiv : NDI PZIR NAPrNU, 2019. 173 s. 9.Tytov V. V. Transfer tekhnolohyi : uchebnoe posobye. Moskva : VNYYPY, 2000. 10. Transfer tekhnolohii : pidruchnyk / A. A. Mazaraki, H. O. Androshchuk, S. I. Bai ta in. / za zah. red. A. A. Mazaraki. Kyiv : Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t, 2014. 556 s. 11. Butenko D. S., Tkachuk I. I. Rozvytok transferu tekhnolohii — zaporuka aktyvizatsii innovatsiinykh protsesiv v Ukraini. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. 2015. № 7. S. 261–263. 12. Kvasha T. K., Paladchenko O. F., Molchanova I. V. Transfer tekhnolohii yak realizatsiia naukovo-tekhnichnoho ta intelektualnoho potentsialu Ukrainy. Nauka, tekhnolohii, innovatsii. 2018. № 1. S. 72–79. 13. Kornilova I. M., Rudenko Ye. O. Metodychne zabezpechennia obgruntuvannia transferu tekhnolohii. BIZNESINFORM. 2019. № 2. C. 85–94. URL: https://www.readcube.com/articles/10.32983%2F2222-4459-2019-2-85-94. 14. Communication From the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions «Improving knowledge transfer between research institutions and industry across Europe: Embracing Open Innovation – Implementing the Lisbon agenda», Brussels, 4.4.2007, COM 2007) 182 final. 15. Liashenko O. M. Metody ta modeli komertsializatsii transferu tekhnolohii : avtoref. dys. … d-ra ekon. nauk. Kyiv, 2009. S. 36. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/3051/1/secur_lyashenko_doc_aref.pdf. 16. Liashenko O. M. Komertsializatsiia ta transfert tekhnolohii: katehorii ta metody innovatsiinoi diialnosti. Innovatsiina ekonomika. Vseukrainskyi naukovo-vyrobnychyi zhurnal. 2013. S. 8–13. URL: http://masters.donntu.org/ 2013 /iem/suhanov/library/ar2.pdf. 17. Zinchuk T. O., Kashchuk K. M. Transfer innovatsiinykh tekhnolohii: sutnist ta znachennia u rozvytku vitchyznianoi ekonomiky. URL: http://ir.znau. edu.ua/bitstream/123456789/4262/3/Znptdau_2012_2_199_208.pdf.18. Pro derzhavne rehuliuvannia diialnosti u sferi transferu tekhnolohii : Zakon Ukrainy vid 14 veresnia 2006 roku № 143-V. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/143-16#Text. 19. Rodionova I. V. Osnovni formy ta etapy zdiisnennia transferu tekhnolohii promyslovykh pidpryiemstv. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. № 3 (15), 2012. S. 59–64. URL: https://web.znu.edu.ua/ herald//issues/2012/eco-3-2012/059-64.pdf. 20. Bilous O. Yu. Derzhavne rehuliuvannia u sferi transferu znan ta tekhnolohii yak chynnyk innovatsiinoho rozvytku ekonomiky Ukrainy. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen. Vypusk 2 (57), 2015. S. 100–107. URL: http://vsed.oneu.edu.ua/collections/2015/57/pdf/100-107.pdf. 21. Hromov H. Sfera» tekhnolohyy. URL: http://www.wdigest.ru /nir_ sphere.htm. 22. Osnovni tekhnolohichni poniattia ta vyznachennia. URL: https://lektsii.org/ 5-62188.html.
Keywords: the concept of «technology transfer», technology fields, local and basictechnologies, the object of transfer, contractual relations, intellectual property. The article considers the methodology of technologytransfer from the point of economic and legal content in the field of intellectualproperty. It is noted that there is no single definition of technology transfer, as scientistsin various fields interpret it due to the peculiarities of their field of activity. Atthe general level, the field of technology is considered as the birth of technologies,their types and maturity, which are the objects of transfer, taking into account the peculiaritiesof state regulation in the field of transfer. It is in the field of technologythat an invention (utility model) is born, as a result of intellectual, creative human activity;that is, they associate this process with the material carriers of technologies, orthe intangible phenomenon becomes a material state. The transfer of technology is associatedwith the transition to technical means, technological processes, and computernetworks. It is considered from the point of law as a type of communication betweenbusiness entities on the basis of contractual relations. It is determined thatfrom the point of methodology of technologies and their components transfer, theissue of technologies origin and the nature of their creation require in-depth study,and that is important to indicate the author(s) (owner(s)) of the result of intellectual,creative activity in the field of intellectual property. The main goal of the technology can be achieved only if there is a quantitative assessment of the perfection of theprocess and product quality. Technology uses two types of models: ideal objects ofbasic sciences, on the basis of which the most general laws and regularities of naturalsciences are formulated, and ideal objects of technology itself, on the basis of whichmorphological descriptions of separate stages and functional descriptions of the structureof technological lines are made. New local technologies are the result of inventions,utility models in the field of technologies, which have a specific author(s) (inventor(s)) and which are the object of transfer. Amendments to the terms of Article 1of the Law of Ukraine «On State Regulation of Technology Transfer Activities». ; Ключові слова: поняття «трансфер технології», сфери технологій, локальні та базовітехнології, об'єкт трансферу, договірні відносини, інтелектуальна власність У статті розглянуто методологію трансферу технологій з позиції економіко-правовогозмісту у сфері інтелектуальної власності. Зазначено, що досі немає єдиного визначеннятрансферу технологій, оскільки науковці різних галузей трактують його через особливо-сті своєї сфери діяльності. На загальному рівні розглянуто сферу технології як народ-ження технологій, їх видів та зрілості, що є об'єктами трансферу, з урахуванням особли-востей державного регулювання у сфері трансферу. Саме у сфері технології народжу-ється винахід (корисна модель) як результат інтелектуальної, творчої діяльності людини.Цей процес пов'язують з матеріальними носіями технологій, або нематеріальне явищепереходить у матеріальний стан. З трансфером технології пов'язують перехід до техніч-них засобів, технологічних процесів, комп'ютерних мереж. Він розглядається з позиціїправа як вид комунікацій між суб'єктами господарювання на основі договірних відносин.Визначено, що з позиції методології трансферу технологій та їх складових поглибленогодослідження потребує проблема походження технологій та природи її створення, що маєзначення для встановлення автора/ів (власника/ів) результату інтелектуальної, творчоїдіяльності у сфері інтелектуальної власності. Головна мета технології може бути досяг-нута тільки за наявності кількісної оцінки довершеності процесу та якості продукту.Технологія користується двома типами моделей: ідеальні об'єкти фундаментальнихнаук, на базі яких сформульовано найбільш загальні закони та закономірності природо-знавчих наук, та ідеальні об'єкти власне самої технології, на базі яких складено морфо-логічні описи окремих стадій (технологічних операцій) та функціональні описи струк-ту¬ри технологічних ліній. Нові локальні технології (інноваційні технології) є результа-том винаходів, корисних моделей у сфері технологій, які мають конкретного/их автора/ів(винахідника/ків) і стають об'єктом трансферу. Запропоновано зміни та доповнення дотермінів статті 1 Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері транс-феру технологій»: «нематеріальні активи» «об'єкт технології», «складова технології» та«технологія», які знайшли більш нове та системне відображення.Список використаних джерел: 1. Шиващкевич Д. С. Формирование сетевых инновационных структур как условие перехода к новым технологическим укладам. Вестник СГСЭУ, 2013. № 2 (46). 2. Трансфер технологій / Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. 3. Большой экономический словарь: 25000 терминов / под ред. А. Н. Азрилияна. 7-е изд., доп. 4. Цибульова П. М., Чеботарьова В. П., Зінова В. Г., Суіні Ю. Управління інтелектуальною власністю : монографія / за ред. П. М. Цибульова. Київ : «К.І.С.», 2005. 448 с. 5. Ляшенко О. М. Моделі комерціалізації та трансферу технологій в умовах глобального середовища : монографія. Тернопіль : Економічна думка, 2007. 366 с. 6. Перерва П. Г., Коциски Д., Сакай Д., Верешне Шомоши М. Трансфер технологий : монография. Харьков — Мишкольц : НТУ «ХПИ», 2012. 599 с. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/26368/1/Pererva_ Transfer_tekhnologiy_2012.pdf/. 7. Трансфер технологій та охорона інтелектуальної власності в наукових установах : монографія / Ю. М. Капіца, К. С. Шахбазян, Д. С. Махновський, І. І. Хоменко / за ред. Ю. М. Капіци. Київ : Центр інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України, 2015. 431 с. 8. Новіков Є. А. Правове регулювання діяльності мережі трансфертехнологій : монографія. Харків : НДІ ПЗІР НАПрНУ, 2019. 173 с. 9.Титов В. В. Трансфер технологий : учебное пособие. Москва : ВНИИПИ, 2000. 10. Трансфер технологій : підручник / А. А. Мазаракі, Г. О. Андрощук, С. І. Бай та ін. / за заг. ред. А. А. Мазаракі. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2014. 556 с. 11. Бутенко Д. С., Ткачук І. І. Розвиток трансферу технологій — запорука активізації інноваційних процесів в Україні. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. № 7. С. 261–263. 12. Кваша Т. К., Паладченко О. Ф., Молчанова І. В. Трансфер технологій як реалізація науково-технічного та інтелектуального потенціалу України. Наука, технології, інновації. 2018. № 1. С. 72–79. 13. Корнілова І. М., Руденко Є. О. Методичне забезпечення обґрунтування трансферу технологій. БІЗНЕСІНФОРМ. 2019. № 2. C. 85–94. URL: https://www.readcube.com/articles/10.32983%2F2222-4459-2019-2-85-94. 14. Communication From the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions «Improving knowledge transfer between research institutions and industry across Europe: Embracing Open Innovation – Implementing the Lisbon agenda», Brussels, 4.4.2007, COM 2007) 182 final. 15. Ляшенко О. М. Методи та моделі комерціалізації трансферу технологій : автореф. дис. … д-ра екон. наук. Київ, 2009. С. 36. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/3051/1/secur_lyashenko_doc_aref.pdf. 16. Ляшенко О. М. Комерціалізація та трансферт технології: категорії та методи інноваційної діяльності. Інноваційна економіка. Всеукраїнський науково-виробничий журнал. 2013. С. 8–13. URL: http://masters.donntu.org/ 2013 /iem/suhanov/library/ar2.pdf. 17. Зінчук Т. О., Кащук К. М. Трансфер інноваційних технологій: сутність та значення у розвитку вітчизняної економіки. URL: http://ir.znau. edu.ua/bitstream/123456789/4262/3/Znptdau_2012_2_199_208.pdf.18. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій : Закон України від 14 вересня 2006 року № 143-V. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/143-16#Text. 19. Родіонова І. В. Основні форми та етапи здійснення трансферу технологій промислових підприємств. Вісник Запорізького національного університету. № 3 (15), 2012. С. 59–64. URL: https://web.znu.edu.ua/ herald//issues/2012/eco-3-2012/059-64.pdf. 20. Білоус О. Ю. Державне регулювання у сфері трансферу знань та технологій як чинник інноваційного розвитку економіки України. Вісник соціально-економічних досліджень. Випуск 2 (57), 2015. С. 100–107. URL: http://vsed.oneu.edu.ua/collections/2015/57/pdf/100-107.pdf. 21. Громов Г. Сфера» технологии. URL: http://www.wdigest.ru /nir_ sphere.htm. 22. Основні технологічні поняття та визначення. URL: https://lektsii.org/ 5-62188.html. ========================= 1. Shyvashchkevych D. S. Formyrovanye setevыkh ynnovatsyonnыkh struktur kak uslovye perekhoda k novыm tekhnolohycheskym ukladam. Vestnyk SHSЭU, 2013. № 2 (46). 2. Transfer tekhnolohii / Material z Vikipedii — vilnoi entsyklopedii. 3. Bolshoi эkonomycheskyi slovar: 25000 termynov / pod red. A. N. Azrylyiana. 7-e yzd., dop. 4. Tsybulova P. M., Chebotarova V. P., Zinova V. H., Suini Yu. Upravlinnia intelektualnoiu vlasnistiu : monohrafiia / za red. P. M. Tsybulova. Kyiv : «K.I.S.», 2005. 448 s. 5. Liashenko O. M. Modeli komertsializatsii ta transferu tekhnolohii v umovakh hlobalnoho seredovyshcha : monohrafiia. Ternopil : Ekonomichna dumka, 2007. 366 s. 6. Pererva P. H., Kotsysky D., Sakai D., Vereshne Shomoshy M. Transfer tekhnolohyi: monohrafyia. Kharkov — Myshkolts : NTU «KhPY», 2012. 599 s. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/26368/1/Pererva_ Transfer_tekhnologiy_2012.pdf/. 7. Transfer tekhnolohii ta okhorona intelektualnoi vlasnosti v naukovykh ustanovakh : monohrafiia / Yu. M. Kapitsa, K. S. Shakhbazian, D. S. Makhnovskyi, I. I. Khomenko / za red. Yu. M. Kapitsy. Kyiv : Tsentr intelektualnoi vlasnosti ta peredachi tekhnolohii NAN Ukrainy, 2015. 431 s. 8. Novikov Ye. A. Pravove rehuliuvannia diialnosti merezhi transfertekhnolohii : monohrafiia. Kharkiv : NDI PZIR NAPrNU, 2019. 173 s. 9.Tytov V. V. Transfer tekhnolohyi : uchebnoe posobye. Moskva : VNYYPY, 2000. 10. Transfer tekhnolohii : pidruchnyk / A. A. Mazaraki, H. O. Androshchuk, S. I. Bai ta in. / za zah. red. A. A. Mazaraki. Kyiv : Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t, 2014. 556 s. 11. Butenko D. S., Tkachuk I. I. Rozvytok transferu tekhnolohii — zaporuka aktyvizatsii innovatsiinykh protsesiv v Ukraini. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. 2015. № 7. S. 261–263. 12. Kvasha T. K., Paladchenko O. F., Molchanova I. V. Transfer tekhnolohii yak realizatsiia naukovo-tekhnichnoho ta intelektualnoho potentsialu Ukrainy. Nauka, tekhnolohii, innovatsii. 2018. № 1. S. 72–79. 13. Kornilova I. M., Rudenko Ye. O. Metodychne zabezpechennia obgruntuvannia transferu tekhnolohii. BIZNESINFORM. 2019. № 2. C. 85–94. URL: https://www.readcube.com/articles/10.32983%2F2222-4459-2019-2-85-94. 14. Communication From the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions «Improving knowledge transfer between research institutions and industry across Europe: Embracing Open Innovation – Implementing the Lisbon agenda», Brussels, 4.4.2007, COM 2007) 182 final. 15. Liashenko O. M. Metody ta modeli komertsializatsii transferu tekhnolohii : avtoref. dys. … d-ra ekon. nauk. Kyiv, 2009. S. 36. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/3051/1/secur_lyashenko_doc_aref.pdf. 16. Liashenko O. M. Komertsializatsiia ta transfert tekhnolohii: katehorii ta metody innovatsiinoi diialnosti. Innovatsiina ekonomika. Vseukrainskyi naukovo-vyrobnychyi zhurnal. 2013. S. 8–13. URL: http://masters.donntu.org/ 2013 /iem/suhanov/library/ar2.pdf. 17. Zinchuk T. O., Kashchuk K. M. Transfer innovatsiinykh tekhnolohii: sutnist ta znachennia u rozvytku vitchyznianoi ekonomiky. URL: http://ir.znau. edu.ua/bitstream/123456789/4262/3/Znptdau_2012_2_199_208.pdf.18. Pro derzhavne rehuliuvannia diialnosti u sferi transferu tekhnolohii : Zakon Ukrainy vid 14 veresnia 2006 roku № 143-V. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/143-16#Text. 19. Rodionova I. V. Osnovni formy ta etapy zdiisnennia transferu tekhnolohii promyslovykh pidpryiemstv. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. № 3 (15), 2012. S. 59–64. URL: https://web.znu.edu.ua/ herald//issues/2012/eco-3-2012/059-64.pdf. 20. Bilous O. Yu. Derzhavne rehuliuvannia u sferi transferu znan ta tekhnolohii yak chynnyk innovatsiinoho rozvytku ekonomiky Ukrainy. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen. Vypusk 2 (57), 2015. S. 100–107. URL: http://vsed.oneu.edu.ua/collections/2015/57/pdf/100-107.pdf. 21. Hromov H. Sfera» tekhnolohyy. URL: http://www.wdigest.ru /nir_ sphere.htm. 22. Osnovni tekhnolohichni poniattia ta vyznachennia. URL: https://lektsii.org/ 5-62188.html.
Keywords: state policy, national security, intellectual property National security ("NS") of Ukraine is achieved through a balancedstate policy in accordance with accepted doctrines, strategies, concepts and programsin such areas as political, economic, social, military, environmental, scientific andtechnological, information, etc.However, many theoretical and practical issues concerning the definition of thecontent, challenges, tasks and mechanisms of implementation of effective functions ofpublic policy and management decisions for the further development of social processesstill remain insufficiently studied. Therefore, the main tasks of the NS system subjectsare constant monitoring of the impact on NS of processes taking place in variousfields (including intellectual property), forecasting, identifying and assessing possiblethreats, destabilizing factors and conflicts, their causes and occurrence consequences.In particular, the impact on NS (especially on defence capabilities) of the significantdevelopment of intellectual property and the full use of intellectual property rights isnot taken into account at all.State NS policy should include measures to prevent the emergence and neutralizationof sources of threats to NS under the influence of the development of intellectualproperty.Theoretical aspects of the state policy of National Security and Defence of Ukraine("NSDU") development are considered. The necessity of current problems definition inthis sphere and the inclusion of intellectual property questions in these processes isinvestigated. It is determined that the effective implementation of the state NS policyis impossible without a comprehensive analysis of intellectual property issues impacton the sphere of the NSDU. The importance of further research on the development ofa unified approach to improving the protection of intellectual property and its determinationas a component of NSDU, the development of appropriate recommendationsto address issues of intellectual property in this area and to neutralize sources ofthreats under the influence of intellectual property in the structure of NSDU. ; Ключові слова: державна політика, національна безпека, інтелектуальна власність Розглянуто теоретичні аспекти розроблення державної політики національної безпе-ки і оборони України. Досліджено необхідність визначення актуальних проблем у ційсфері та врахування питань інтелектуальної власності в цих процесах. Визначено, щоефективна реалізація державної політики національної безпеки неможлива без усебіч-ного аналізу впливу питань інтелектуальної власності на сферу національної безпеки іоборони України. Вказано на важливість здійснення подальших досліджень щодо роз-роблення єдиного підходу з удосконалення системи охорони інтелектуальної власності тавизначення її як складової сфери забезпечення національної безпеки і оборони України,розроблення відповідних рекомендацій з вирішення проблемних питань інтелектуальноївласності та нейтралізації джерел загроз під упливом розвитку сфери інтелектуальноївласності в структурі національної безпеки і оборони України. Список використаних джерел 1. Державна політика : підручник / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; ред. кол. : Ю. В. Ковбасюк (голова), К. О. Ващенко (заст. голови), Ю. П. Сурмін (заст. голови) [та ін.]. Київ : НАДУ, 2014. 448 с. 2. Лаврук О. В. Сутність поняття державної політики. Університетські наукові записки. 2018. № 67−68. С. 254−263. 3. Пал Л. А. Аналіз державної політики / пер. з англ. І. Дзюби. Київ : Основи, 1999. 422 с. 4. Петренко І. Сутність державної політики та державних цільових програм. Віче. 10/2011. URL : www.viche.info. 5. Янґ Е. Як написати дієвий аналітичний документ у галузі державної політики: Практичний посібник для радників з державної політики у Центральній і Східній Європі / Е. Янґ, Л. Куінн ; пер. з англ. С. Соколик ; наук. ред. пер. О. Кілієвич. Київ : К.І.С., 2003. 120 с. 6. Андріяш В. І. Державна політика: концептуальні аспекти визначення. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2013. № 9.URL : https://goo.gl/aLu3RG. 7. Валевський О. Л. Державна політика в Україні: методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження : [монографія]. Київ : НІСД, 2001. 242 с. 8. Державна політика: аналіз та механізми її впровадження в Україні : навч. посіб. / кол. авт. ; за заг. ред. В. Ребкала, В. Тертички. Київ : Вид-во НАДУ, 2000. 232 с. 9. Бакуменко В. Д., Надолішній П. І. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навч. посіб. Київ : Міленіум, 2003. 256 с. 10. Державне управління : словн.-довід. / уклад. В. Д. Бакуменко ; за заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. Київ : Вид-во УАДУ, 2002. 228 с. 11. Енциклопедичний словник з державного управління / [укл. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін.] ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. Київ : НАДУ, 2010. 820 с. 12. Економічний розвиток і державна політика : [навч. посіб.] / [Ю. Бажал, О. Кілієвич, О. Мертенс та ін.] ; за заг. ред Ю. Єханурова, І. Розпутенка. Київ : Вид-во УАДУ, 2001. 480 с. 13. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін. ; за заг. ред. проф. Н. Р. Нижник. Київ : Вид-во УАДУ, 2002. 164 с. 14. Рябічко О. В. Державна політика регулювання підприємницької діяльності: механізми формування. Актуальні проблеми державного управління. 2011. № 1 (39). С. 72−76. URL : http://www.stattionline.org.ua. 15. Дем'янчук О. П. Державна політика та публічна політика: варіант перехідного періоду. URL : http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV18_2000_polityk/05_demyanchyk_op.pdf. 16. Ліпкан В. А. Національна безпека України : навч. посіб. Київ : КНТ. 2009. 576 с. 17. Горбулін В. П., Качинський А. Б. Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки : монографія. Київ : НІСД, 2010. 288 с. URL : http:/www.niss.gov.ua. 18. Горбулін В. П., Бєлов О. Ф., Лисицин Е. М. Актуальні питання організації стратегічного планування державної політики національної безпеки України. Страт. панорама. 1999. № 3. С. 12−19. 19. Ситник Г. П. Державне управління у сфері національної безпеки (концептуальні та організаційно-правові засади) : підручник. Київ : НАДУ, 2012. 544 с. 20. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики : Закон України від 01.07.2010 року № 2411-VI. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17. 21. Ситник Г. П. Концептуальні засади забезпечення національної безпеки України : навч. посіб. : у 3 ч. Ч. 3 : Державна політика та основи стратегічного планування забезпечення національної безпеки. Київ : НАДУ, 2010. 208 с. 22. Про національну безпеку України : Закон України від 21.06.2018 року № 2469-VIII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19. 23. Про наукову та науково-технічну діяльність : Закон України від 26.11.2015 року № 848. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text. 24. Про інноваційну діяльність : Закон України від 04.06.2002 року № 40. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text. 25. Про основи національної безпеки України : Закон України від 19.06.2003 року № 964. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/964-15#Text. (Закон втратив чинність на підставі Закону № 2469 від 21.06.2018). 26. Бутнік-Сіверський О. Б. Принципи формування національної безпеки України з позиції прав інтелектуальної власності: теоретичний зріз розвитку. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2018 р. № 3. С. 70−83. 27. Ревак І. О. Інтелектуальна безпека — невід'ємна складова інформаційної безпеки України. ULR: http://cybersafetyunit.com/intellektualnaya-bezopasnost-neotem-lemaya-sostavlyayushhaya-informatsionnoy-bezopasnosti-ukrainyi. 28. Мосов С., Жарінова А. Інтелектуальна безпекаУкраїни в контексті її входження до СОТ. URL: http:// www.uipv.org/atachs/mosov_zharinova.doc. 29. Коротюк О. До питання змісту понять «інтелектуальна власність» та «право інтелектуальної власності». Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 6. С. 125−138. 30. Бутнік-Сіверський О. Б. Теоретичні засади нейтралізації внутрішніх та зовнішніх джерел загроз національній безпеці під впливом розвитку сфери інтелектуальної власності за цільовою спрямованістю синапсу. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2020. № 1. С. 50−65. =============================== 1. Derzhavna polityka : pidruchnyk / Nats. akad. derzh. upr. pry Prezydentovi Ukrainy ; red. kol. : Yu. V. Kovbasiuk (holova), K. O. Vashchenko (zast. holovy), Yu. P. Surmin (zast. holovy) [ta in.]. Kyiv : NADU, 2014. 448 s. 2. Lavruk O. V. Sutnist poniattia derzhavnoi polityky. Universytetski naukovi zapysky. 2018. № 67−68. S. 254−263. 3. Pal L. A. Analiz derzhavnoi polityky / per. z anhl. I. Dziuby. Kyiv : Osnovy, 1999. 422 s. 4. Petrenko I. Sutnist derzhavnoi polityky ta derzhavnykh tsilovykh prohram. Viche. 10/2011. URL : www.viche.info. 5. Iang E. Yak napysaty diievyi analitychnyi dokument u haluzi derzhavnoi polityky: Praktychnyi posibnyk dlia radnykiv z derzhavnoi polityky u Tsentralnii i Skhidnii Yevropi / E. Yang, L. Kuinn ; per. z anhl. S. Sokolyk ; nauk. red. per. O. Kiliievych. Kyiv : K.I.S., 2003. 120 s. 6. Andriiash V. I. Derzhavna polityka: kontseptualni aspekty vyznachennia. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2013. № 9.URL : https://goo.gl/aLu3RG. 7. Valevskyi O. L. Derzhavna polityka v Ukraini: metodolohiia analizu, stratehiia, mekhanizmy vprovadzhennia : [monohrafiia]. Kyiv : NISD, 2001. 242 s. 8. Derzhavna polityka: analiz ta mekhanizmy yii vprovadzhennia v Ukraini : navch. posib. / kol. avt. ; za zah. red. V. Rebkala, V. Tertychky. Kyiv : Vyd-vo NADU, 2000. 232 s. 9. Bakumenko V. D., Nadolishnii P. I. Teoretychni ta orhanizatsiini zasady derzhavnoho upravlinnia : navch. posib. Kyiv : Milenium, 2003. 256 s. 10. Derzhavne upravlinnia : slovn.-dovid. / uklad. V. D. Bakumenko ; za zah. red. V. M. Kniazieva, V. D. Bakumenka. Kyiv : Vyd-vo UADU, 2002. 228 s. 11. Entsyklopedychnyi slovnyk z derzhavnoho upravlinnia / [ukl. : Yu. P. Surmin, V. D. Bakumenko, A. M. Mykhnenko ta in.] ; za red. Yu. V. Kovbasiuka, V. P. Troshchynskoho, Yu. P. Surmina. Kyiv : NADU, 2010. 820 s. 12. Ekonomichnyi rozvytok i derzhavna polityka : [navch. posib.] / [Iu. Bazhal, O. Kiliievych, O. Mertens ta in.] ; za zah. red Yu. Yekhanurova, I. Rozputenka. Kyiv : Vyd-vo UADU, 2001. 480 s. 13. Derzhavne upravlinnia v Ukraini: orhanizatsiino-pravovi zasady : navch. posib. / N. R. Nyzhnyk, S. D. Dubenko, V. I. Melnychenko ta in. ; za zah. red. prof. N. R. Nyzhnyk. Kyiv : Vyd-vo UADU, 2002. 164 s. 14. Riabichko O. V. Derzhavna polityka rehuliuvannia pidpryiemnytskoi diialnosti: mekhanizmy formuvannia. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia. 2011. № 1 (39). S. 72−76. URL : http://www.stattionline.org.ua. 15. Dem'ianchuk O. P. Derzhavna polityka ta publichna polityka: variant perekhidnoho periodu. URL : http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV18_2000_polityk/05_demyanchyk_op.pdf. 16. Lipkan V. A. Natsionalna bezpeka Ukrainy : navch. posib. Kyiv : KNT. 2009. 576 s. 17. Horbulin V. P., Kachynskyi A. B. Stratehichne planuvannia: vyrishennia problem natsionalnoi bezpeky : monohrafiia. Kyiv : NISD, 2010. 288 s. URL : http:/www.niss.gov.ua. 18. Horbulin V. P., Bielov O. F., Lysytsyn E. M. Aktualni pytannia orhanizatsii stratehichnoho planuvannia derzhavnoi polityky natsionalnoi bezpeky Ukrainy. Strat. panorama. 1999. № 3. S. 12−19. 19. Sytnyk H. P. Derzhavne upravlinnia u sferi natsionalnoi bezpeky (kontseptualni ta orhanizatsiino-pravovi zasady) : pidruchnyk. Kyiv : NADU, 2012. 544 s. 20. Pro zasady vnutrishnoi i zovnishnoi polityky : Zakon Ukrainy vid 01.07.2010 roku № 2411-VI. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17. 21. Sytnyk H. P. Kontseptualni zasady zabezpechennia natsionalnoi bezpeky Ukrainy : navch. posib. : u 3 ch. Ch. 3 : Derzhavna polityka ta osnovy stratehichnoho planuvannia zabezpechennia natsionalnoi bezpeky. Kyiv : NADU, 2010. 208 s. 22. Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 21.06.2018 roku № 2469-VIII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19. 23. Pro naukovu ta naukovo-tekhnichnu diialnist : Zakon Ukrainy vid 26.11.2015 roku № 848. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text. 24. Pro innovatsiinu diialnist : Zakon Ukrainy vid 04.06.2002 roku № 40. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text. 25. Pro osnovy natsionalnoi bezpeky Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 19.06.2003 roku № 964. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/964-15#Text. (Zakon vtratyv chynnist na pidstavi Zakonu № 2469 vid 21.06.2018). 26. Butnik-Siverskyi O. B. Pryntsypy formuvannia natsionalnoi bezpeky Ukrainy z pozytsii prav intelektualnoi vlasnosti: teoretychnyi zriz rozvytku. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2018 r. № 3. S. 70−83. 27. Revak I. O. Intelektualna bezpeka — nevidiemna skladova informatsiinoi bezpeky Ukrainy. ULR: http://cybersafetyunit.com/intellektualnaya-bezopasnost-neotem-lemaya-sostavlyayushhaya-informatsionnoy-bezopasnosti-ukrainyi. 28. Mosov S., Zharinova A. Intelektualna bezpekaUkrainy v konteksti yii vkhodzhennia do SOT. URL: http:// www.uipv.org/atachs/mosov_zharinova.doc. 29. Korotiuk O. Do pytannia zmistu poniat «intelektualna vlasnist» ta «pravo intelektualnoi vlasnosti». Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 6. S. 125−138. 30. Butnik-Siverskyi O. B. Teoretychni zasady neitralizatsii vnutrishnikh ta zovnishnikh dzherel zahroz natsionalnii bezpetsi pid vplyvom rozvytku sfery intelektualnoi vlasnosti za tsilovoiu spriamovanistiu synapsu. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2020. № 1. S. 50−65.
Keywords: state policy, national security, intellectual property National security ("NS") of Ukraine is achieved through a balancedstate policy in accordance with accepted doctrines, strategies, concepts and programsin such areas as political, economic, social, military, environmental, scientific andtechnological, information, etc.However, many theoretical and practical issues concerning the definition of thecontent, challenges, tasks and mechanisms of implementation of effective functions ofpublic policy and management decisions for the further development of social processesstill remain insufficiently studied. Therefore, the main tasks of the NS system subjectsare constant monitoring of the impact on NS of processes taking place in variousfields (including intellectual property), forecasting, identifying and assessing possiblethreats, destabilizing factors and conflicts, their causes and occurrence consequences.In particular, the impact on NS (especially on defence capabilities) of the significantdevelopment of intellectual property and the full use of intellectual property rights isnot taken into account at all.State NS policy should include measures to prevent the emergence and neutralizationof sources of threats to NS under the influence of the development of intellectualproperty.Theoretical aspects of the state policy of National Security and Defence of Ukraine("NSDU") development are considered. The necessity of current problems definition inthis sphere and the inclusion of intellectual property questions in these processes isinvestigated. It is determined that the effective implementation of the state NS policyis impossible without a comprehensive analysis of intellectual property issues impacton the sphere of the NSDU. The importance of further research on the development ofa unified approach to improving the protection of intellectual property and its determinationas a component of NSDU, the development of appropriate recommendationsto address issues of intellectual property in this area and to neutralize sources ofthreats under the influence of intellectual property in the structure of NSDU. ; Ключові слова: державна політика, національна безпека, інтелектуальна власність Розглянуто теоретичні аспекти розроблення державної політики національної безпе-ки і оборони України. Досліджено необхідність визначення актуальних проблем у ційсфері та врахування питань інтелектуальної власності в цих процесах. Визначено, щоефективна реалізація державної політики національної безпеки неможлива без усебіч-ного аналізу впливу питань інтелектуальної власності на сферу національної безпеки іоборони України. Вказано на важливість здійснення подальших досліджень щодо роз-роблення єдиного підходу з удосконалення системи охорони інтелектуальної власності тавизначення її як складової сфери забезпечення національної безпеки і оборони України,розроблення відповідних рекомендацій з вирішення проблемних питань інтелектуальноївласності та нейтралізації джерел загроз під упливом розвитку сфери інтелектуальноївласності в структурі національної безпеки і оборони України. Список використаних джерел 1. Державна політика : підручник / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; ред. кол. : Ю. В. Ковбасюк (голова), К. О. Ващенко (заст. голови), Ю. П. Сурмін (заст. голови) [та ін.]. Київ : НАДУ, 2014. 448 с. 2. Лаврук О. В. Сутність поняття державної політики. Університетські наукові записки. 2018. № 67−68. С. 254−263. 3. Пал Л. А. Аналіз державної політики / пер. з англ. І. Дзюби. Київ : Основи, 1999. 422 с. 4. Петренко І. Сутність державної політики та державних цільових програм. Віче. 10/2011. URL : www.viche.info. 5. Янґ Е. Як написати дієвий аналітичний документ у галузі державної політики: Практичний посібник для радників з державної політики у Центральній і Східній Європі / Е. Янґ, Л. Куінн ; пер. з англ. С. Соколик ; наук. ред. пер. О. Кілієвич. Київ : К.І.С., 2003. 120 с. 6. Андріяш В. І. Державна політика: концептуальні аспекти визначення. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2013. № 9.URL : https://goo.gl/aLu3RG. 7. Валевський О. Л. Державна політика в Україні: методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження : [монографія]. Київ : НІСД, 2001. 242 с. 8. Державна політика: аналіз та механізми її впровадження в Україні : навч. посіб. / кол. авт. ; за заг. ред. В. Ребкала, В. Тертички. Київ : Вид-во НАДУ, 2000. 232 с. 9. Бакуменко В. Д., Надолішній П. І. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навч. посіб. Київ : Міленіум, 2003. 256 с. 10. Державне управління : словн.-довід. / уклад. В. Д. Бакуменко ; за заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. Київ : Вид-во УАДУ, 2002. 228 с. 11. Енциклопедичний словник з державного управління / [укл. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін.] ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. Київ : НАДУ, 2010. 820 с. 12. Економічний розвиток і державна політика : [навч. посіб.] / [Ю. Бажал, О. Кілієвич, О. Мертенс та ін.] ; за заг. ред Ю. Єханурова, І. Розпутенка. Київ : Вид-во УАДУ, 2001. 480 с. 13. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін. ; за заг. ред. проф. Н. Р. Нижник. Київ : Вид-во УАДУ, 2002. 164 с. 14. Рябічко О. В. Державна політика регулювання підприємницької діяльності: механізми формування. Актуальні проблеми державного управління. 2011. № 1 (39). С. 72−76. URL : http://www.stattionline.org.ua. 15. Дем'янчук О. П. Державна політика та публічна політика: варіант перехідного періоду. URL : http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV18_2000_polityk/05_demyanchyk_op.pdf. 16. Ліпкан В. А. Національна безпека України : навч. посіб. Київ : КНТ. 2009. 576 с. 17. Горбулін В. П., Качинський А. Б. Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки : монографія. Київ : НІСД, 2010. 288 с. URL : http:/www.niss.gov.ua. 18. Горбулін В. П., Бєлов О. Ф., Лисицин Е. М. Актуальні питання організації стратегічного планування державної політики національної безпеки України. Страт. панорама. 1999. № 3. С. 12−19. 19. Ситник Г. П. Державне управління у сфері національної безпеки (концептуальні та організаційно-правові засади) : підручник. Київ : НАДУ, 2012. 544 с. 20. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики : Закон України від 01.07.2010 року № 2411-VI. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17. 21. Ситник Г. П. Концептуальні засади забезпечення національної безпеки України : навч. посіб. : у 3 ч. Ч. 3 : Державна політика та основи стратегічного планування забезпечення національної безпеки. Київ : НАДУ, 2010. 208 с. 22. Про національну безпеку України : Закон України від 21.06.2018 року № 2469-VIII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19. 23. Про наукову та науково-технічну діяльність : Закон України від 26.11.2015 року № 848. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text. 24. Про інноваційну діяльність : Закон України від 04.06.2002 року № 40. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text. 25. Про основи національної безпеки України : Закон України від 19.06.2003 року № 964. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/964-15#Text. (Закон втратив чинність на підставі Закону № 2469 від 21.06.2018). 26. Бутнік-Сіверський О. Б. Принципи формування національної безпеки України з позиції прав інтелектуальної власності: теоретичний зріз розвитку. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2018 р. № 3. С. 70−83. 27. Ревак І. О. Інтелектуальна безпека — невід'ємна складова інформаційної безпеки України. ULR: http://cybersafetyunit.com/intellektualnaya-bezopasnost-neotem-lemaya-sostavlyayushhaya-informatsionnoy-bezopasnosti-ukrainyi. 28. Мосов С., Жарінова А. Інтелектуальна безпекаУкраїни в контексті її входження до СОТ. URL: http:// www.uipv.org/atachs/mosov_zharinova.doc. 29. Коротюк О. До питання змісту понять «інтелектуальна власність» та «право інтелектуальної власності». Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 6. С. 125−138. 30. Бутнік-Сіверський О. Б. Теоретичні засади нейтралізації внутрішніх та зовнішніх джерел загроз національній безпеці під впливом розвитку сфери інтелектуальної власності за цільовою спрямованістю синапсу. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2020. № 1. С. 50−65. =============================== 1. Derzhavna polityka : pidruchnyk / Nats. akad. derzh. upr. pry Prezydentovi Ukrainy ; red. kol. : Yu. V. Kovbasiuk (holova), K. O. Vashchenko (zast. holovy), Yu. P. Surmin (zast. holovy) [ta in.]. Kyiv : NADU, 2014. 448 s. 2. Lavruk O. V. Sutnist poniattia derzhavnoi polityky. Universytetski naukovi zapysky. 2018. № 67−68. S. 254−263. 3. Pal L. A. Analiz derzhavnoi polityky / per. z anhl. I. Dziuby. Kyiv : Osnovy, 1999. 422 s. 4. Petrenko I. Sutnist derzhavnoi polityky ta derzhavnykh tsilovykh prohram. Viche. 10/2011. URL : www.viche.info. 5. Iang E. Yak napysaty diievyi analitychnyi dokument u haluzi derzhavnoi polityky: Praktychnyi posibnyk dlia radnykiv z derzhavnoi polityky u Tsentralnii i Skhidnii Yevropi / E. Yang, L. Kuinn ; per. z anhl. S. Sokolyk ; nauk. red. per. O. Kiliievych. Kyiv : K.I.S., 2003. 120 s. 6. Andriiash V. I. Derzhavna polityka: kontseptualni aspekty vyznachennia. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2013. № 9.URL : https://goo.gl/aLu3RG. 7. Valevskyi O. L. Derzhavna polityka v Ukraini: metodolohiia analizu, stratehiia, mekhanizmy vprovadzhennia : [monohrafiia]. Kyiv : NISD, 2001. 242 s. 8. Derzhavna polityka: analiz ta mekhanizmy yii vprovadzhennia v Ukraini : navch. posib. / kol. avt. ; za zah. red. V. Rebkala, V. Tertychky. Kyiv : Vyd-vo NADU, 2000. 232 s. 9. Bakumenko V. D., Nadolishnii P. I. Teoretychni ta orhanizatsiini zasady derzhavnoho upravlinnia : navch. posib. Kyiv : Milenium, 2003. 256 s. 10. Derzhavne upravlinnia : slovn.-dovid. / uklad. V. D. Bakumenko ; za zah. red. V. M. Kniazieva, V. D. Bakumenka. Kyiv : Vyd-vo UADU, 2002. 228 s. 11. Entsyklopedychnyi slovnyk z derzhavnoho upravlinnia / [ukl. : Yu. P. Surmin, V. D. Bakumenko, A. M. Mykhnenko ta in.] ; za red. Yu. V. Kovbasiuka, V. P. Troshchynskoho, Yu. P. Surmina. Kyiv : NADU, 2010. 820 s. 12. Ekonomichnyi rozvytok i derzhavna polityka : [navch. posib.] / [Iu. Bazhal, O. Kiliievych, O. Mertens ta in.] ; za zah. red Yu. Yekhanurova, I. Rozputenka. Kyiv : Vyd-vo UADU, 2001. 480 s. 13. Derzhavne upravlinnia v Ukraini: orhanizatsiino-pravovi zasady : navch. posib. / N. R. Nyzhnyk, S. D. Dubenko, V. I. Melnychenko ta in. ; za zah. red. prof. N. R. Nyzhnyk. Kyiv : Vyd-vo UADU, 2002. 164 s. 14. Riabichko O. V. Derzhavna polityka rehuliuvannia pidpryiemnytskoi diialnosti: mekhanizmy formuvannia. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia. 2011. № 1 (39). S. 72−76. URL : http://www.stattionline.org.ua. 15. Dem'ianchuk O. P. Derzhavna polityka ta publichna polityka: variant perekhidnoho periodu. URL : http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV18_2000_polityk/05_demyanchyk_op.pdf. 16. Lipkan V. A. Natsionalna bezpeka Ukrainy : navch. posib. Kyiv : KNT. 2009. 576 s. 17. Horbulin V. P., Kachynskyi A. B. Stratehichne planuvannia: vyrishennia problem natsionalnoi bezpeky : monohrafiia. Kyiv : NISD, 2010. 288 s. URL : http:/www.niss.gov.ua. 18. Horbulin V. P., Bielov O. F., Lysytsyn E. M. Aktualni pytannia orhanizatsii stratehichnoho planuvannia derzhavnoi polityky natsionalnoi bezpeky Ukrainy. Strat. panorama. 1999. № 3. S. 12−19. 19. Sytnyk H. P. Derzhavne upravlinnia u sferi natsionalnoi bezpeky (kontseptualni ta orhanizatsiino-pravovi zasady) : pidruchnyk. Kyiv : NADU, 2012. 544 s. 20. Pro zasady vnutrishnoi i zovnishnoi polityky : Zakon Ukrainy vid 01.07.2010 roku № 2411-VI. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17. 21. Sytnyk H. P. Kontseptualni zasady zabezpechennia natsionalnoi bezpeky Ukrainy : navch. posib. : u 3 ch. Ch. 3 : Derzhavna polityka ta osnovy stratehichnoho planuvannia zabezpechennia natsionalnoi bezpeky. Kyiv : NADU, 2010. 208 s. 22. Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 21.06.2018 roku № 2469-VIII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19. 23. Pro naukovu ta naukovo-tekhnichnu diialnist : Zakon Ukrainy vid 26.11.2015 roku № 848. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text. 24. Pro innovatsiinu diialnist : Zakon Ukrainy vid 04.06.2002 roku № 40. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text. 25. Pro osnovy natsionalnoi bezpeky Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 19.06.2003 roku № 964. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/964-15#Text. (Zakon vtratyv chynnist na pidstavi Zakonu № 2469 vid 21.06.2018). 26. Butnik-Siverskyi O. B. Pryntsypy formuvannia natsionalnoi bezpeky Ukrainy z pozytsii prav intelektualnoi vlasnosti: teoretychnyi zriz rozvytku. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2018 r. № 3. S. 70−83. 27. Revak I. O. Intelektualna bezpeka — nevidiemna skladova informatsiinoi bezpeky Ukrainy. ULR: http://cybersafetyunit.com/intellektualnaya-bezopasnost-neotem-lemaya-sostavlyayushhaya-informatsionnoy-bezopasnosti-ukrainyi. 28. Mosov S., Zharinova A. Intelektualna bezpekaUkrainy v konteksti yii vkhodzhennia do SOT. URL: http:// www.uipv.org/atachs/mosov_zharinova.doc. 29. Korotiuk O. Do pytannia zmistu poniat «intelektualna vlasnist» ta «pravo intelektualnoi vlasnosti». Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 6. S. 125−138. 30. Butnik-Siverskyi O. B. Teoretychni zasady neitralizatsii vnutrishnikh ta zovnishnikh dzherel zahroz natsionalnii bezpetsi pid vplyvom rozvytku sfery intelektualnoi vlasnosti za tsilovoiu spriamovanistiu synapsu. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2020. № 1. S. 50−65.
Problem setting. The state of the national labor market is characterized by an extremely acute crisis. Its essence is that there is no balance in the field of public administration of the population employment system. In particular, as always, national governments and international structures draw the attention to the imbalance of labor markets, as an important determinant of socio-economic development and a multidimensional problem of public administration policy. Due to globalization, digitalization, demographic change, migration, etc., the problem of public administration in the field of population employment became significantly relevant in recent years, which has a strong impact on the state of the world and national labor markets. The importance of labor market institutions is critical for overcoming imbalances in the employment sector – this is clear from global and, including European experience. Now it is necessary for domestic state policy to comprehend and adapt such experience, as in recent years there have been significant conceptual and practical differences between the institutional approaches used by Ukraine and the European Union concerning how to develop labor and social relations.The effectiveness of the population employment system which is conducted by public administration at the current stage of development of the country – a qualitative indicator of the effectiveness of public policy in the socio-economic sphere, its level directly determines the current state of the domestic economy. The structure of employment and the level of its efficiency, which had a direct connection with various sectors of the economy, the phenomena of illegal labor migration and shadow employment, still remain problems of the labor market. The inefficiency of the structure of public administration of the population employment system is a reflection of the model of economic development, which is based on cheap workforce. Thus, in connection with the current state of the Ukrainian economy, public administration bodies must develop a very prudent employment policy, because only positive changes in public administration of the employment system, including the possibility of free movement of labor, which stimulates structural change, can assist the country to emerge from the crisis and revive economic growth.Recent research and publications analysis. Many researches by both domestic and foreign authors are dedicated to the analysis of the institutional environment of the employment system and the labor market. Analysis of employment legislation and its impact on the labor market, the activities of employment services in the world is presented in researches of such foreign authors as J. Keynes, A. Marshall, O. Williamson, Fan Tui, E. Hansent and D. Price others.Among the domestic authors who resaerched this issue can be identified scientific achievements of M. Butka, S. Goncharova, Yu. Marshavina, E. Libanova, L. Novak-Kalyaeva, V. Petyukha, L. Shchetinina, L. Fokas, T. Vonberg, T. Kitsak, S. Kalinina and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The diversity of modern institutional research, however, leaves unanswered a number of important issues for modern state policy of Ukraine - the institutional foundations of public administration of the population employment system of Ukraine. Paying tribute to the conducted researchws, many important problems of institutional restructuring of the domestic labor market in the context of the social crisis and the destruction of the regional economic space remain unresolved.Paper main body. The interaction of individuals in society is regulated by numerous social organizations and regulations. In other words, the activity of each person is institutionalized. Institutionalization is mainly understood as the formalization of social relations, the transition from informal relations and unorganized work to the formation of organizational structures, which were characterized by a clear hierarchy of power. The process of institutionalization also means that the activities of people and their relationships will be regulated, legally legalized organizational structures, if it is necessary and possible.The process of institutionalization is associated with a complex systemic transformation, differently implemented in the normative, organizational and communicative forms of social institutions.At the present stage, the institutional basis (formal component) of the state employment service is determined:1) The Law of Ukraine "On Population Employment" № 5067-VI of 05.07.2012, in its section III it is determined that the state policy in the field of population employment and labor migration is carried out by the Central Executive Body, which implements the state policy in the field of population employment and labor migration, which has its own territorial bodies that are legal entities under public law. Financing of activity is carried out at the expense of means of Fund of the Obligatory State Social Insurance of Ukraine in Case of Unemployment;2) The Law of Ukraine "On Compulsory State Social Insurance in Case of Unemployment" stipulates that the functions of the executive directorate of the Fund are performed by the central executive body implementing state policy in the field of population employment and labor migration, and its territorial bodies;3) In accordance with the Fundamentals of the legislation of Ukraine concerning compulsory state social insurance, the management of funds of compulsory state social insurance is carried out by the boards and executive directorates of insurance funds, which ensure defined by laws specific types of social insurance, the implementation of board decisions;4) The Decree of the President of Ukraine "On the State Employment Service of Ukraine" № 19/2013 of January 16, 2013 approved the Regulations on the State Employment Service of Ukraine, determined that the new service is the successor of the relevant bodies of the state employment service. The same Decree amended Section II and Clause 12 of Section IV of the Scheme of Organization and Interaction of Central Executive Bodies of the Decree of the President of Ukraine "On Optimization of the System of Central Executive Bodies" № 1085/2010 of December 9, 2010, supplemented by the following paragraph: "State Employment Service of Ukraine". We would like to draw special attention to the fact that the Decree of the President of Ukraine is currently in force. However, the new "State Employment Service of Ukraine" did not last long after its creation. On July 11, 2013, the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Issues of the State Employment Service" №565 was adopted, according to it territorial bodies of the State Employment Service were established as legal entities under public law, and the State Employment Center of the Ministry of Labor and Social Policy was merged with the State Employment Service. According to the appendix to the Resolution, departments of the State Employment Service was established in regional and district centers. However, in fact this did not happen. The Resolution expired on the basis of the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Some Issues of Public Administration in the Field of Employment" № 90 of March 5, 2014, which states that "in order to improve public administration in the field of population employment and optimize the system of central executive bodies "the state employment service" was liquidated. It was also determined that the state employment service as a centralized system of state institutions, its activities are directed and coordinated by the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture, is the successor of the State Employment Service. Along with the liquidation of the State Employment Service of Ukraine, employees of the State Employment Service also lost the status of civil servants. It is interesting that the Presidential Decree established the State Employment Service of Ukraine, and the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine abolished the State Employment Service;5) Presidential Decree "On Optimization of the System of Central Executive Bodies" № 1085/2010 of 09.12.2010, where in the section "Central authorities" there is such a body as the "State Employment Service", and in section IV the central executive bodies, which activities are directed and coordinated by the Cabinet of Ministers of Ukraine through the relevant members of the Cabinet of Ministers of Ukraine, determine that the activities of "the State Employment Service of Ukraine" are directed through the Minister of Social Policy of Ukraine.We would like to draw your attention to the fact that "the State Employment Service of Ukraine" was liquidated, but this Decree is valid and was not amended since 2014;6) There was also an attempt to change the organizational and legal form and transform the SESU into the National Employment Agency. The concept of such reform was presented by the Minister of Social Policy of Ukraine on June 25, 2015 at the International Scientific and Practical Conference "Labor Market of Ukraine: European Dimension". The work of the National Employment Agency on the basis of the SESU was scheduled to start on January 1, 2016. However, due to the lack of substantiation of the planned reforms, no reforms were carried out. Even while discussing the idea of reorganization, experts had doubts about its relevance, but noted the necessity for change in the work of the employment service;7) The next step in "reforming" the state employment service was the issuance of the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine № 1543 of 15.12.2016, which approved the "Regulations on the State Employment Service", but not taking into account that the title mentions "state", according to item 1 of the Regulation such institution as "State employment service" which is the centralized system of the state institutions which activity is directed and coordinated by the Ministry of Social Policy of Ukraine again appears. The Service consisted of the Central Office of the Service, Regional and Basic Employment Centers, the Ukrainian State Employment Service Training Institute, vocational schools of the State Employment Service, which are defined as legal entities under public law. However, this Order expired on the basis of the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine "On approval of the Regulations on the State Employment Service" № 945 of June 14, 2019. In our opinion, the only significant change in this order was that instead of the Central Office in the service, the State Employment Center reappeared. This provision is valid;8) On December 5, 2019, the Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning the Formation of State Policy in the Sphere of Labor, Labor Relations, Employment and Labor Migration" № 341-IX was adopted, pursuant to it the Resolution was adopted Of the Cabinet of Ministers of Ukraine № 206 of March 3, 2020 "On Amendments to Certain Resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine Concerning the Transfer of Certain Powers from the Ministry of Social Policy to the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture in the Field of Employment population", which entered into force on March 12, 2020. In accordance with the provisions of this Resolution, taking into account the new priorities of public policy, the issue of public administration of the employment system is a component of economic rather than social policy. Also, this resolution, by amending the existing regulations, destroys the concept of "public employment service". Only the State Employment Center remains. At the same time, no changes were made to the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine "On approval of the Regulations on the State Employment Service" № 945 of June 14, 2019, according to it the activities of the State Employment Service are directed and coordinated by the Ministry of Social Policy of Ukraine. is the main institution of the service. The new provision has not yet been approved. In connection with these conflicts in the law there is a question of legitimacy of the institution.Conclusions of the research and prospects for further researches. Institutional principles of public administration of the population employment system of Ukraine are a process that consists in defining and consolidating social norms, rules, statuses and roles, bringing them into a system capable of acting to reduce the negative impact of unemployment by identifying, eliminating and neutralizing the causes and conditions of unemployment. The result of this process is the creation of an institute of state employment service.The analysis makes it possible to identify in our country an imperfect institutional environment for employment and the labor market. First of all, it is related to the existing contradictions in the legislative system, the shortcomings of the current regulations on the state employment service in Ukraine, and the lack of a clearly defined development strategy.A clearly defined goal, a detailed presentation of the tasks and functions of the state employment service were not formed, in particular those that take into account new trends and realities of employment and the labor market, provide employment legislation with formalities that do not ensure effective activity of service, does not encourage new forms of cooperation of neither potential employees nor employers. ; Розглянуто співвідношення понять "інституціоналізація" та "інституалізація".Зроблено висновок, що ці поняття є тотожними. Доведено, що у контексті глобалізації, цифровізації, демографічних змін, міграції тощо проблема державного управління у сфері зайнятості населення упродовж останніх років суттєво актуалізується, що сильно впливає на стан світового і національного ринків праці. Наголошено, що значення інститутів ринку праці є критичним для подолання розбалансованості у секторі зайнятості. Досліджено інституціональні основи діяльності Державної служби зайнятості. Визначено, що інституціональне середовище зайнятості та ринку праці є недосконалим: існує велика кількість колізій у нормативно-правовому забезпеченні, відсутня чітко окреслена стратегія розвитку
Problem setting. The state of the national labor market is characterized by an extremely acute crisis. Its essence is that there is no balance in the field of public administration of the population employment system. In particular, as always, national governments and international structures draw the attention to the imbalance of labor markets, as an important determinant of socio-economic development and a multidimensional problem of public administration policy. Due to globalization, digitalization, demographic change, migration, etc., the problem of public administration in the field of population employment became significantly relevant in recent years, which has a strong impact on the state of the world and national labor markets. The importance of labor market institutions is critical for overcoming imbalances in the employment sector – this is clear from global and, including European experience. Now it is necessary for domestic state policy to comprehend and adapt such experience, as in recent years there have been significant conceptual and practical differences between the institutional approaches used by Ukraine and the European Union concerning how to develop labor and social relations.The effectiveness of the population employment system which is conducted by public administration at the current stage of development of the country – a qualitative indicator of the effectiveness of public policy in the socio-economic sphere, its level directly determines the current state of the domestic economy. The structure of employment and the level of its efficiency, which had a direct connection with various sectors of the economy, the phenomena of illegal labor migration and shadow employment, still remain problems of the labor market. The inefficiency of the structure of public administration of the population employment system is a reflection of the model of economic development, which is based on cheap workforce. Thus, in connection with the current state of the Ukrainian economy, public administration bodies must develop a very prudent employment policy, because only positive changes in public administration of the employment system, including the possibility of free movement of labor, which stimulates structural change, can assist the country to emerge from the crisis and revive economic growth.Recent research and publications analysis. Many researches by both domestic and foreign authors are dedicated to the analysis of the institutional environment of the employment system and the labor market. Analysis of employment legislation and its impact on the labor market, the activities of employment services in the world is presented in researches of such foreign authors as J. Keynes, A. Marshall, O. Williamson, Fan Tui, E. Hansent and D. Price others.Among the domestic authors who resaerched this issue can be identified scientific achievements of M. Butka, S. Goncharova, Yu. Marshavina, E. Libanova, L. Novak-Kalyaeva, V. Petyukha, L. Shchetinina, L. Fokas, T. Vonberg, T. Kitsak, S. Kalinina and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The diversity of modern institutional research, however, leaves unanswered a number of important issues for modern state policy of Ukraine - the institutional foundations of public administration of the population employment system of Ukraine. Paying tribute to the conducted researchws, many important problems of institutional restructuring of the domestic labor market in the context of the social crisis and the destruction of the regional economic space remain unresolved.Paper main body. The interaction of individuals in society is regulated by numerous social organizations and regulations. In other words, the activity of each person is institutionalized. Institutionalization is mainly understood as the formalization of social relations, the transition from informal relations and unorganized work to the formation of organizational structures, which were characterized by a clear hierarchy of power. The process of institutionalization also means that the activities of people and their relationships will be regulated, legally legalized organizational structures, if it is necessary and possible.The process of institutionalization is associated with a complex systemic transformation, differently implemented in the normative, organizational and communicative forms of social institutions.At the present stage, the institutional basis (formal component) of the state employment service is determined:1) The Law of Ukraine "On Population Employment" № 5067-VI of 05.07.2012, in its section III it is determined that the state policy in the field of population employment and labor migration is carried out by the Central Executive Body, which implements the state policy in the field of population employment and labor migration, which has its own territorial bodies that are legal entities under public law. Financing of activity is carried out at the expense of means of Fund of the Obligatory State Social Insurance of Ukraine in Case of Unemployment;2) The Law of Ukraine "On Compulsory State Social Insurance in Case of Unemployment" stipulates that the functions of the executive directorate of the Fund are performed by the central executive body implementing state policy in the field of population employment and labor migration, and its territorial bodies;3) In accordance with the Fundamentals of the legislation of Ukraine concerning compulsory state social insurance, the management of funds of compulsory state social insurance is carried out by the boards and executive directorates of insurance funds, which ensure defined by laws specific types of social insurance, the implementation of board decisions;4) The Decree of the President of Ukraine "On the State Employment Service of Ukraine" № 19/2013 of January 16, 2013 approved the Regulations on the State Employment Service of Ukraine, determined that the new service is the successor of the relevant bodies of the state employment service. The same Decree amended Section II and Clause 12 of Section IV of the Scheme of Organization and Interaction of Central Executive Bodies of the Decree of the President of Ukraine "On Optimization of the System of Central Executive Bodies" № 1085/2010 of December 9, 2010, supplemented by the following paragraph: "State Employment Service of Ukraine". We would like to draw special attention to the fact that the Decree of the President of Ukraine is currently in force. However, the new "State Employment Service of Ukraine" did not last long after its creation. On July 11, 2013, the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Issues of the State Employment Service" №565 was adopted, according to it territorial bodies of the State Employment Service were established as legal entities under public law, and the State Employment Center of the Ministry of Labor and Social Policy was merged with the State Employment Service. According to the appendix to the Resolution, departments of the State Employment Service was established in regional and district centers. However, in fact this did not happen. The Resolution expired on the basis of the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Some Issues of Public Administration in the Field of Employment" № 90 of March 5, 2014, which states that "in order to improve public administration in the field of population employment and optimize the system of central executive bodies "the state employment service" was liquidated. It was also determined that the state employment service as a centralized system of state institutions, its activities are directed and coordinated by the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture, is the successor of the State Employment Service. Along with the liquidation of the State Employment Service of Ukraine, employees of the State Employment Service also lost the status of civil servants. It is interesting that the Presidential Decree established the State Employment Service of Ukraine, and the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine abolished the State Employment Service;5) Presidential Decree "On Optimization of the System of Central Executive Bodies" № 1085/2010 of 09.12.2010, where in the section "Central authorities" there is such a body as the "State Employment Service", and in section IV the central executive bodies, which activities are directed and coordinated by the Cabinet of Ministers of Ukraine through the relevant members of the Cabinet of Ministers of Ukraine, determine that the activities of "the State Employment Service of Ukraine" are directed through the Minister of Social Policy of Ukraine.We would like to draw your attention to the fact that "the State Employment Service of Ukraine" was liquidated, but this Decree is valid and was not amended since 2014;6) There was also an attempt to change the organizational and legal form and transform the SESU into the National Employment Agency. The concept of such reform was presented by the Minister of Social Policy of Ukraine on June 25, 2015 at the International Scientific and Practical Conference "Labor Market of Ukraine: European Dimension". The work of the National Employment Agency on the basis of the SESU was scheduled to start on January 1, 2016. However, due to the lack of substantiation of the planned reforms, no reforms were carried out. Even while discussing the idea of reorganization, experts had doubts about its relevance, but noted the necessity for change in the work of the employment service;7) The next step in "reforming" the state employment service was the issuance of the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine № 1543 of 15.12.2016, which approved the "Regulations on the State Employment Service", but not taking into account that the title mentions "state", according to item 1 of the Regulation such institution as "State employment service" which is the centralized system of the state institutions which activity is directed and coordinated by the Ministry of Social Policy of Ukraine again appears. The Service consisted of the Central Office of the Service, Regional and Basic Employment Centers, the Ukrainian State Employment Service Training Institute, vocational schools of the State Employment Service, which are defined as legal entities under public law. However, this Order expired on the basis of the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine "On approval of the Regulations on the State Employment Service" № 945 of June 14, 2019. In our opinion, the only significant change in this order was that instead of the Central Office in the service, the State Employment Center reappeared. This provision is valid;8) On December 5, 2019, the Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning the Formation of State Policy in the Sphere of Labor, Labor Relations, Employment and Labor Migration" № 341-IX was adopted, pursuant to it the Resolution was adopted Of the Cabinet of Ministers of Ukraine № 206 of March 3, 2020 "On Amendments to Certain Resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine Concerning the Transfer of Certain Powers from the Ministry of Social Policy to the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture in the Field of Employment population", which entered into force on March 12, 2020. In accordance with the provisions of this Resolution, taking into account the new priorities of public policy, the issue of public administration of the employment system is a component of economic rather than social policy. Also, this resolution, by amending the existing regulations, destroys the concept of "public employment service". Only the State Employment Center remains. At the same time, no changes were made to the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine "On approval of the Regulations on the State Employment Service" № 945 of June 14, 2019, according to it the activities of the State Employment Service are directed and coordinated by the Ministry of Social Policy of Ukraine. is the main institution of the service. The new provision has not yet been approved. In connection with these conflicts in the law there is a question of legitimacy of the institution.Conclusions of the research and prospects for further researches. Institutional principles of public administration of the population employment system of Ukraine are a process that consists in defining and consolidating social norms, rules, statuses and roles, bringing them into a system capable of acting to reduce the negative impact of unemployment by identifying, eliminating and neutralizing the causes and conditions of unemployment. The result of this process is the creation of an institute of state employment service.The analysis makes it possible to identify in our country an imperfect institutional environment for employment and the labor market. First of all, it is related to the existing contradictions in the legislative system, the shortcomings of the current regulations on the state employment service in Ukraine, and the lack of a clearly defined development strategy.A clearly defined goal, a detailed presentation of the tasks and functions of the state employment service were not formed, in particular those that take into account new trends and realities of employment and the labor market, provide employment legislation with formalities that do not ensure effective activity of service, does not encourage new forms of cooperation of neither potential employees nor employers. ; Розглянуто співвідношення понять "інституціоналізація" та "інституалізація".Зроблено висновок, що ці поняття є тотожними. Доведено, що у контексті глобалізації, цифровізації, демографічних змін, міграції тощо проблема державного управління у сфері зайнятості населення упродовж останніх років суттєво актуалізується, що сильно впливає на стан світового і національного ринків праці. Наголошено, що значення інститутів ринку праці є критичним для подолання розбалансованості у секторі зайнятості. Досліджено інституціональні основи діяльності Державної служби зайнятості. Визначено, що інституціональне середовище зайнятості та ринку праці є недосконалим: існує велика кількість колізій у нормативно-правовому забезпеченні, відсутня чітко окреслена стратегія розвитку
The infant mortality rate in Ukraine has been progressively decreasing over the past decade, but remains very high compared with the countries of the European Union. The mortality rate of infants in the first year of life in Ukraine is 2.5–3 times higher than in the EU countries, while the mortality rate of newborns during the first month of life exceeds the average European level by 6.6 times. This indicates a significant backlog of our country in the implementation of modern standards of medical care for both pregnant women and newborns using modern diagnostic and treatment methodologies.One of the most effective way that allowed to reduce significantly infant mortality and disability rates in the developed countries of the world proved to be introduction of expanded newborn screening as a tool of early detection of wide spectrum of inherited metabolic disorders (IMD) – orphan diseases caused by genetic defects of particular enzymes leading to alterations in specific metabolic pathways. As a rule, IMDs occurrence cannot be established during medical examination of newborns due to the absence of clinical symptoms. Therefore, IMDs are diagnosed in two ways: (i) with clinical manifestation in the form of "neonatal catastrophes" and/or sudden infant death syndrome, (ii) according to the results of a biochemical examination of the blood of all (asymptomatic) newborns (i.e. screening). Delays or errors in the diagnosis of these diseases often lead to irreversible damage of many organs, first of all, the brain (neurological deficits, mental retardation, oligophrenia). Newborn screening – measurement in dried blood spots, sampled in asymptomatic newborns, concentrations of a specific set of substances which characterize key processes of protein, carbohydrate and lipid metabolism as a tool of early IMDs identification and prompt treatment initiation of affected children to prevent metabolic decompensation episodes and disability development was started in the 1960s in the United States with just one disease – phenylketonuria.By now, newborn screening programs have been implemented in more than 50 countries of the world and provide diagnostics of more than 45 IMDs. A significant (8–10 times) expanding the spectrum of IMDs that can be detected upon examination of dried blood spots on filter paper has been achieved by application of a high-throughput quantitative bioanalysis method – tandem mass spectrometry (TMS) in the late 1990s. Unlike routinely applied immunofluorimetric method allowing to measure just one biochemical agent in one blood sample, TMS allowed to analyze concentrations of several dozen substances in one dried blood spot.Currently, in Ukraine newborn screening is carried out for 4 diseases: phenylketonuria, congenital hypothyroidism, congenital adrenal hyperplasia, and cystic fibrosis using the low-throughput immunofluorimetric method. In some cases, expanded newborn screening using TMS method is performed on a commercial basis in foreign laboratories. At the same time, according to the Law of Ukraine No. 2461 "On ensuring the prevention and treatment of rare diseases" dated April 15, 2014, and the Orders of the Ministry of Health of Ukraine No. 778 dated 10.27.2014, No. 919 dated December 30, 2015, and No. 731 dated June 29, 2017, "The list of rare (orphan) diseases, that lead to a reduction of patient's lifespan or their disability, and for these diseases there are well-established methods of treatment" comprises more than 60 inherited metabolic disorders.This indicates a significant backlog of our country in the issue of not only ethical and medical significance, but great social and economic importance.The key issue of the expanded newborn screening implementation using high-throughput and accurate TMS method in Ukraine is the absence of modern analytical instruments and supplementary equipment in the state medico-genetic laboratories, as well as analysts with sufficient level of training. TMS is a technically complex method based on application of expensive vacuum and chromatographic equipment, special software, isotopic labeling reagents, high-purity gases, instruments maintenance with the aid of foreign experts, as well as qualified lab staff.Such private clinical diagnostic laboratory, where TMS-measurements are performed routinely at site and biomaterials are not transferred abroad exists in Ukraine. This laboratory is capable to perform the full range of measurements at the initial stage of newborn screening (TMS-analysis) and the secondary confirmatory testing using gas-chromatography/mass-spectrometry (GC/MS) and high performance liquid chromatography (HPLC) methods, as well as enzymes activity assessment and molecular-genetic studies. On the basis of reached agreement in September 2017 it was started the development of the Program of improving the diagnostics of inherited metabolic diseases in newborns and older children in Ukraine. This Program has been initiated by the National Academy of Medical Sciences of Ukraine with the participation of "Association of Pediatricians of Ukraine" and "Association of Neonatologists of Ukraine", as well as membership of the "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician O.M. Lukyanova of NAMS of Ukraine", medical universities and regional health-care providers.The purpose of the Program is to expand up to 29 the list of inherited metabolic disorders to be diagnosed in newborns and older children that allows early start of treatment and follow-up of affected patients. Wide implementation of the Program allows reducing the levels of neonatal, infant and child mortality and disability.The Program is based on the following principles: (i) a clear distribution of the responsibilities between participants considering newborn screening procedures and processes; (ii) implementation of electronic document management system to register transferring of biomaterial from the moment of sampling to presentation of laboratory measurement results, it's expert evaluation and medical recommendations for further actions; (iii) documented customer feedback to report the results and it's expert evaluation; (iv) creation of the database for calculating the threshold concentrations of biochemical markers and its' ratios (cut-off) for the Ukrainian population in order to reduce the number of false-negative and false-positive results.Financing of the Program have relied on funding of regional budgets, extra-budgetary funds and own funds of parents.The implementation of the preparatory phase of the Program was launched in Spring, 2018. The launch of the pilot part of the Program in 5 regions: Kiev, Kiev Region, Lugansk and Donetsk Regions, and the city Chernivtsi is scheduled for April 2019. The program is planned to be expanded throughout Ukraine at the end of 2020. ; Уровень детской смертности в Украине прогрессивно снижается в течение последнего десятилетия, но остается очень высоким по сравнению со странами Европейского Союза. Показатель смертности младенцев первого года жизни в Украине в 2,5-3 раза выше, чем в странах ЕС, при этом уровень смертности новорожденных в течение первого месяца жизни превышает среднеевропейский в 6,6 раз. Это свидетельствует о существенном отставании нашей страны во внедрении современных стандартов оказания медицинской помощи, как беременным женщинам, так и новорожденным с использованием современных методологий диагностики и лечения.Одним из наиболее эффективных направлений деятельности, которая обеспечила существенное снижение уровня детской смертности и инвалидности в развитых странах мира, стало внедрение расширенного массового скрининга новорожденных с целью выявления наследственных болезней обмена веществ (НБО) – орфанных заболеваний, которые возникают вследствие генетических дефектов ферментов. Наличие НБО, как правило, не удается установить при врачебном осмотре новорожденных из-за отсутствия клинических симптомов. Диагностируют НБО двумя способами: (i) по клиническим проявлениям в форме «катастроф неонатального периода» и синдрома внезапной смерти младенцев, (ii) по результатам биохимического обследования крови новорожденных (скрининга). Задержка или ошибки в диагностике этих заболеваний часто приводят к необратимым повреждениям многих органов и, в первую очередь, головного мозга (неврологические нарушения, психическое регресс, слабоумие).Неонатальный скрининг – измерение в крови новорожденных концентраций определенного набора веществ, характеризующих ключевые процессы белкового, углеводного и липидного обмена с целью раннего выявления и начала лечения детей с НБО и предотвращения их инвалидизации было начато в 60-х годах прошлого века в США с одной болезни – фенилкетонурии. Сегодня программы неонатального скрининга внедрены более, чем в 50 странах мира и обеспечивают диагностику более 45 НБО. Значительное (в 8-10 раз) расширение количества НБО, которые могут быть обнаружены при исследовании высушенных на фильтровальной бумаге пятен крови, стало возможным благодаря внедрению высокопроизводительного метода тандемной масс-спектрометрии (ТМС) в конце 90-х годов прошлого века. В отличие от иммунофлуориметрического метода, который позволяет определять один показатель в одной пробе крови, ТМС позволяет измерять концентрации нескольких десятков веществ в одной пробе крови.В настоящее время в Украине скрининг новорожденных ведется по 4-м заболеваниям: фенилкетонурии, врожденному гипотиреозу, адреногенитальному синдрому и муковисцидозу с использованием низкопродуктивного иммунофлуориметрического метода. В отдельных случаях расширенный скрининг новорожденных с использованием метода ТМС выполняется на коммерческой основе в зарубежных лабораториях. При этом, согласно Закону Украины № 2461 «Об обеспечении профилактики и лечения редких заболеваний» от 15.04.2014, и Приказов МОЗ Украины № 778 от 27.10.2014, № 919 от 30.12.2015 и № 731 от 29.06.2017, «Перечень редких (орфанных) заболеваний, приводящих к сокращению продолжительности жизни больных или их инвалидизации и для которых существуют признанные методы лечения» включает более 60 наследственных болезней обмена веществ. Это свидетельствует о значительном отставании нашей страны в вопросе, который, кроме этического и медицинского, имеет важное социальное и экономическое значение.Ключевым вопросом внедрения расширенного скрининга новорожденных с использованием высокопроизводительного и точного метода ТМС в Украине является отсутствие в государственных медико-генетических лабораториях современного аналитического оборудования и вспомогательной инфраструктуры, а также специалистов-аналитиков с достаточным уровнем подготовки. ТМС – технически сложный метод, требующий использования дорогостоящего вакуумного и хроматографического оборудования, специального программного обеспечения, реагентов с изотопными метками, высокочистых газов, сервисного обслуживания с привлечением иностранных специалистов, а также квалифицированного персонала.Учитывая наличие частной клинико-диагностической лаборатории, выполняющей ТМС-анализы в Украине, а не транспортирующей биоматериал в зарубежные лаборатории, способной выполнять весь комплекс исследований первого (массового) этапа скрининга, а также уточняющую диагностику НБО с использованием методов газовой хроматографии/масс-спектрометрии, высокоэффективной жидкостной хроматографии, определение активности ферментов и молекулярно-генетические исследования, в сентябре 2017 была начата разработка Программы усовершенствования диагностики наследственных болезней обмена веществ у новорожденных и детей старшего возраста в Украине. Инициаторами этой Программы являются Национальная академия медицинских наук Украины, ВОО «Ассоциация педиатров Украины», ВОО «Ассоциация неонатологов Украины», ГУ «ИПАГ имени академика О.М. Лукьяновой НАМН Украины», медицинские университеты и региональные лечебно-профилактические учреждения.Цель Программы – расширение до 29 нозологий перечня наследственных болезней обмена веществ, диагностируемых у новорожденных и детей старшего возраста, обеспечение своевременного медицинского сопровождения и лечения выявленных больных, что позволит снизить уровень неонатальной, младенческой и детской смертности и инвалидности. Программа базируется на следующих принципах: (i) четкое распределение сфер ответственности исполнителей, регламентированных рабочими процессами и процедурами скрининга; (ii) электронный документооборот с фиксацией движения биоматериала от момента отбора до выдачи результатов лабораторных измерений, документирование результатов их экспертной оценки и принятого решения относительно дальнейших действий; (iii) документированная обратная связь с заказчиком исследований с целью сообщения результатов и их экспертной оценки; (iv) создание информационной базы данных для расчета предельных уровней концентраций маркерных соединений (cut-off) для украинской популяции с целью снижения количества ложноотрицательных и ложноположительных результатов.Финансирование Программы планируется осуществлять за счет средств региональных бюджетов, внебюджетных фондов, собственных средств родителей.Выполнение подготовительного этапа Программы было начато весной 2018 года. Запуск пилотной части Программы в 5 регионах: Киев, Киевская область, Луганская и Донецкая области и г. Черновцы, - запланирован в апреле 2019. Расширение Программы по всей территории Украины планируется завершить в конце 2020 года. ; Рівень дитячої смертності в Україні прогресивно знижується протягом останнього десятиріччя, але лишається дуже високим у порівнянні з країнами Європейського Союзу. Показник смертності немовлят першого року життя в Україні у 2,5-3 рази вищий, ніж у країнах ЄС, при цьому рівень смертності новонароджених протягом першого місяця життя перевищує середньоєвропейський у 6,6 разів. Це свідчить про суттєве відставання нашої країни у впровадженні сучасних стандартів надання медичної допомоги як вагітним жінкам, так і новонародженим з використанням сучасних методологій діагностики та лікування.Одним з найбільш ефективних напрямків діяльності, яка забезпечила суттєве зниження рівня дитячої смертності та інвалідності у розвинутих країнах світу стало впровадження розширеного масового скринінгу новонароджених з метою виявлення спадкових хвороб обміну речовин (СХОР) – орфанних захворювань, які виникають внаслідок генетичних дефектів ферментів. Наявність СХОР, зазвичай, не вдається встановити при лікарському огляді новонароджених через відсутність клінічних симптомів. Діагностують СХОР двома способами: (і) по клінічним проявам у формі «катастроф неонатального періоду» та синдрому раптової смерті немовлят, (іі) по результатам біохімічного обстеження крові новонароджених (скринінгу). Затримка або помилки в діагностиці цих захворювань часто призводять до незворотних пошкоджень багатьох органів і, в першу чергу, головного мозку (неврологічні порушення, психічний регрес, слабоумство).Неонатальний скринінг – вимірювання у крові новонароджених концентрацій певного набору речовин, які характеризують ключові процеси білкового, вуглеводного та ліпідного обміну з метою раннього виявлення і початку лікування дітей зі СХОР та запобігання їх інвалідизації було розпочато у 60-х роках минулого століття у США з однієї хвороби – фенілкетонурії. Сьогодні програми неонатального скринінгу впроваджені більш, ніж в 50 країнах світу та забезпечують діагностику понад 45 СХОР. Значне (у 8-10 разів) розширення кількості СХОР, що можуть бути виявлені при дослідженні висушених на фільтрувальному папері плям крові, стало можливим завдяки впровадженню високопродуктивного методу тандемної мас-спектрометрії (ТМС) наприкінці 90-х років минулого століття. На відміну від імунофлюорометричного методу, який дозволяє визначати один показник в одній пробі крові, ТМС дозволяє вимірювати концентрації декількох десятків речовин в одній пробі крові.На теперішній час в Україні скринінг новонароджених впроваджено лише для 4 захворювань: фенілкетонурії, вродженого гіпотиреозу, адреногенітального синдрому та муковісцидозу, який проводиться з використанням низькопродуктивного імунофлюорометричного методу. В окремих випадках розширений скринінг новонароджених з використанням методу ТМС виконується на комерційній основі в зарубіжних лабораторіях. При цьому, згідно з Законом України № 2461 «Про забезпечення профілактики та лікування рідкісних захворювань» від 15.04.2014 та Наказами МОЗУ № 778 від 27.10.2014, № 919 від 30.12.2015 та № 731 від 29.06.2017, «Перелік рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування» включає більше, ніж 60 спадкових хвороб обміну речовин. Це свідчить про значне відставання нашої країни в питанні, яке, крім етичного та медичного, має важливе соціальне та економічне значення.Ключовим питанням впровадження розширеного скринінгу новонароджених з використанням високопродуктивного і точного методу ТМС в Україні є відсутність у державних медико-генетичних лабораторіях сучасного аналітичного обладнання та допоміжної інфраструктури, а також фахівців-аналітиків з певним рівнем підготовки. ТМС – технічно складний метод, який вимагає використання коштовного вакуумного та хроматографічного обладнання, спеціального програмного забезпечення, реагентів з ізотопними мітками, високочистих газів, сервісного обслуговування з залученням закордонних фахівців, а також кваліфікованого персоналу.З огляду на наявність приватної клініко-діагностичної лабораторії, яка виконує ТМС-аналізи в Україні, а не транспортує біоматеріал в закордонні лабораторії та здатна виконувати весь комплекс досліджень першого (масового) етапу скринінгу, а також уточнюючу діагностику СХОР з використанням методів газової хроматографії/мас-спектрометрії, високоефективної рідинної хроматографії, визначення активності ферментів та молекулярно-генетичні дослідження, у вересні 2017 р. було розпочато розробку Програми удосконалення діагностики спадкових хвороб обміну речовин у новонароджених і дітей старшого віку в Україні. Ініціаторами цієї Програми є Національна академія медичних наук України, ВГО «Асоціація педіатрів України», ВГО «Асоціація неонатологів України», ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», медичні університети та регіональні лікувально-профілактичні заклади.Мета Програми – розширення до 29 нозологій переліку спадкових хвороб обміну речовин, які виявляються у новонароджених та дітей старшого віку, забезпечення своєчасного медичного супроводу та лікування виявлених хворих, що дозволить знизити рівень неонатальної, малюкової й дитячої смертності та інвалідності. Програма базується на наступних принципах: (і) чіткий розподіл відповідальності виконавців, регламентований робочими процесами та процедурами скринінгу; (іі) електронний документообіг з фіксацією руху біоматеріалу від моменту відбору до видачі результатів лабораторних визначень, документування результатів їх експертної оцінки та прийнятого рішення стосовно подальших дій; (ііі) документований зворотній зв'язок з замовником досліджень з повідомленням результатів та їх експертної оцінки; (iv) створення інформаційної бази даних для розрахунку граничних рівнів концентрацій маркерних сполук (cut-off) для української популяції з метою зниження кількості хибно-негативних та хибно-позитивних визначень.Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів регіональних бюджетів, позабюджетних фондів, власних коштів батьків.Виконання підготовчого етапу Програми було розпочато на весні 2018 року. Запуск пілотної частини Програми у 5 регіонах: м. Київ, Київська область, Луганська та Донецька області та м. Чернівці, – запланований у квітні 2019 р. Розширення Програми по всій території України планується завершити наприкінці 2020 року.
The infant mortality rate in Ukraine has been progressively decreasing over the past decade, but remains very high compared with the countries of the European Union. The mortality rate of infants in the first year of life in Ukraine is 2.5–3 times higher than in the EU countries, while the mortality rate of newborns during the first month of life exceeds the average European level by 6.6 times. This indicates a significant backlog of our country in the implementation of modern standards of medical care for both pregnant women and newborns using modern diagnostic and treatment methodologies.One of the most effective way that allowed to reduce significantly infant mortality and disability rates in the developed countries of the world proved to be introduction of expanded newborn screening as a tool of early detection of wide spectrum of inherited metabolic disorders (IMD) – orphan diseases caused by genetic defects of particular enzymes leading to alterations in specific metabolic pathways. As a rule, IMDs occurrence cannot be established during medical examination of newborns due to the absence of clinical symptoms. Therefore, IMDs are diagnosed in two ways: (i) with clinical manifestation in the form of "neonatal catastrophes" and/or sudden infant death syndrome, (ii) according to the results of a biochemical examination of the blood of all (asymptomatic) newborns (i.e. screening). Delays or errors in the diagnosis of these diseases often lead to irreversible damage of many organs, first of all, the brain (neurological deficits, mental retardation, oligophrenia). Newborn screening – measurement in dried blood spots, sampled in asymptomatic newborns, concentrations of a specific set of substances which characterize key processes of protein, carbohydrate and lipid metabolism as a tool of early IMDs identification and prompt treatment initiation of affected children to prevent metabolic decompensation episodes and disability development was started in the 1960s in the United States with just one disease – phenylketonuria.By now, newborn screening programs have been implemented in more than 50 countries of the world and provide diagnostics of more than 45 IMDs. A significant (8–10 times) expanding the spectrum of IMDs that can be detected upon examination of dried blood spots on filter paper has been achieved by application of a high-throughput quantitative bioanalysis method – tandem mass spectrometry (TMS) in the late 1990s. Unlike routinely applied immunofluorimetric method allowing to measure just one biochemical agent in one blood sample, TMS allowed to analyze concentrations of several dozen substances in one dried blood spot.Currently, in Ukraine newborn screening is carried out for 4 diseases: phenylketonuria, congenital hypothyroidism, congenital adrenal hyperplasia, and cystic fibrosis using the low-throughput immunofluorimetric method. In some cases, expanded newborn screening using TMS method is performed on a commercial basis in foreign laboratories. At the same time, according to the Law of Ukraine No. 2461 "On ensuring the prevention and treatment of rare diseases" dated April 15, 2014, and the Orders of the Ministry of Health of Ukraine No. 778 dated 10.27.2014, No. 919 dated December 30, 2015, and No. 731 dated June 29, 2017, "The list of rare (orphan) diseases, that lead to a reduction of patient's lifespan or their disability, and for these diseases there are well-established methods of treatment" comprises more than 60 inherited metabolic disorders.This indicates a significant backlog of our country in the issue of not only ethical and medical significance, but great social and economic importance.The key issue of the expanded newborn screening implementation using high-throughput and accurate TMS method in Ukraine is the absence of modern analytical instruments and supplementary equipment in the state medico-genetic laboratories, as well as analysts with sufficient level of training. TMS is a technically complex method based on application of expensive vacuum and chromatographic equipment, special software, isotopic labeling reagents, high-purity gases, instruments maintenance with the aid of foreign experts, as well as qualified lab staff.Such private clinical diagnostic laboratory, where TMS-measurements are performed routinely at site and biomaterials are not transferred abroad exists in Ukraine. This laboratory is capable to perform the full range of measurements at the initial stage of newborn screening (TMS-analysis) and the secondary confirmatory testing using gas-chromatography/mass-spectrometry (GC/MS) and high performance liquid chromatography (HPLC) methods, as well as enzymes activity assessment and molecular-genetic studies. On the basis of reached agreement in September 2017 it was started the development of the Program of improving the diagnostics of inherited metabolic diseases in newborns and older children in Ukraine. This Program has been initiated by the National Academy of Medical Sciences of Ukraine with the participation of "Association of Pediatricians of Ukraine" and "Association of Neonatologists of Ukraine", as well as membership of the "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician O.M. Lukyanova of NAMS of Ukraine", medical universities and regional health-care providers.The purpose of the Program is to expand up to 29 the list of inherited metabolic disorders to be diagnosed in newborns and older children that allows early start of treatment and follow-up of affected patients. Wide implementation of the Program allows reducing the levels of neonatal, infant and child mortality and disability.The Program is based on the following principles: (i) a clear distribution of the responsibilities between participants considering newborn screening procedures and processes; (ii) implementation of electronic document management system to register transferring of biomaterial from the moment of sampling to presentation of laboratory measurement results, it's expert evaluation and medical recommendations for further actions; (iii) documented customer feedback to report the results and it's expert evaluation; (iv) creation of the database for calculating the threshold concentrations of biochemical markers and its' ratios (cut-off) for the Ukrainian population in order to reduce the number of false-negative and false-positive results.Financing of the Program have relied on funding of regional budgets, extra-budgetary funds and own funds of parents.The implementation of the preparatory phase of the Program was launched in Spring, 2018. The launch of the pilot part of the Program in 5 regions: Kiev, Kiev Region, Lugansk and Donetsk Regions, and the city Chernivtsi is scheduled for April 2019. The program is planned to be expanded throughout Ukraine at the end of 2020. ; Уровень детской смертности в Украине прогрессивно снижается в течение последнего десятилетия, но остается очень высоким по сравнению со странами Европейского Союза. Показатель смертности младенцев первого года жизни в Украине в 2,5-3 раза выше, чем в странах ЕС, при этом уровень смертности новорожденных в течение первого месяца жизни превышает среднеевропейский в 6,6 раз. Это свидетельствует о существенном отставании нашей страны во внедрении современных стандартов оказания медицинской помощи, как беременным женщинам, так и новорожденным с использованием современных методологий диагностики и лечения.Одним из наиболее эффективных направлений деятельности, которая обеспечила существенное снижение уровня детской смертности и инвалидности в развитых странах мира, стало внедрение расширенного массового скрининга новорожденных с целью выявления наследственных болезней обмена веществ (НБО) – орфанных заболеваний, которые возникают вследствие генетических дефектов ферментов. Наличие НБО, как правило, не удается установить при врачебном осмотре новорожденных из-за отсутствия клинических симптомов. Диагностируют НБО двумя способами: (i) по клиническим проявлениям в форме «катастроф неонатального периода» и синдрома внезапной смерти младенцев, (ii) по результатам биохимического обследования крови новорожденных (скрининга). Задержка или ошибки в диагностике этих заболеваний часто приводят к необратимым повреждениям многих органов и, в первую очередь, головного мозга (неврологические нарушения, психическое регресс, слабоумие).Неонатальный скрининг – измерение в крови новорожденных концентраций определенного набора веществ, характеризующих ключевые процессы белкового, углеводного и липидного обмена с целью раннего выявления и начала лечения детей с НБО и предотвращения их инвалидизации было начато в 60-х годах прошлого века в США с одной болезни – фенилкетонурии. Сегодня программы неонатального скрининга внедрены более, чем в 50 странах мира и обеспечивают диагностику более 45 НБО. Значительное (в 8-10 раз) расширение количества НБО, которые могут быть обнаружены при исследовании высушенных на фильтровальной бумаге пятен крови, стало возможным благодаря внедрению высокопроизводительного метода тандемной масс-спектрометрии (ТМС) в конце 90-х годов прошлого века. В отличие от иммунофлуориметрического метода, который позволяет определять один показатель в одной пробе крови, ТМС позволяет измерять концентрации нескольких десятков веществ в одной пробе крови.В настоящее время в Украине скрининг новорожденных ведется по 4-м заболеваниям: фенилкетонурии, врожденному гипотиреозу, адреногенитальному синдрому и муковисцидозу с использованием низкопродуктивного иммунофлуориметрического метода. В отдельных случаях расширенный скрининг новорожденных с использованием метода ТМС выполняется на коммерческой основе в зарубежных лабораториях. При этом, согласно Закону Украины № 2461 «Об обеспечении профилактики и лечения редких заболеваний» от 15.04.2014, и Приказов МОЗ Украины № 778 от 27.10.2014, № 919 от 30.12.2015 и № 731 от 29.06.2017, «Перечень редких (орфанных) заболеваний, приводящих к сокращению продолжительности жизни больных или их инвалидизации и для которых существуют признанные методы лечения» включает более 60 наследственных болезней обмена веществ. Это свидетельствует о значительном отставании нашей страны в вопросе, который, кроме этического и медицинского, имеет важное социальное и экономическое значение.Ключевым вопросом внедрения расширенного скрининга новорожденных с использованием высокопроизводительного и точного метода ТМС в Украине является отсутствие в государственных медико-генетических лабораториях современного аналитического оборудования и вспомогательной инфраструктуры, а также специалистов-аналитиков с достаточным уровнем подготовки. ТМС – технически сложный метод, требующий использования дорогостоящего вакуумного и хроматографического оборудования, специального программного обеспечения, реагентов с изотопными метками, высокочистых газов, сервисного обслуживания с привлечением иностранных специалистов, а также квалифицированного персонала.Учитывая наличие частной клинико-диагностической лаборатории, выполняющей ТМС-анализы в Украине, а не транспортирующей биоматериал в зарубежные лаборатории, способной выполнять весь комплекс исследований первого (массового) этапа скрининга, а также уточняющую диагностику НБО с использованием методов газовой хроматографии/масс-спектрометрии, высокоэффективной жидкостной хроматографии, определение активности ферментов и молекулярно-генетические исследования, в сентябре 2017 была начата разработка Программы усовершенствования диагностики наследственных болезней обмена веществ у новорожденных и детей старшего возраста в Украине. Инициаторами этой Программы являются Национальная академия медицинских наук Украины, ВОО «Ассоциация педиатров Украины», ВОО «Ассоциация неонатологов Украины», ГУ «ИПАГ имени академика О.М. Лукьяновой НАМН Украины», медицинские университеты и региональные лечебно-профилактические учреждения.Цель Программы – расширение до 29 нозологий перечня наследственных болезней обмена веществ, диагностируемых у новорожденных и детей старшего возраста, обеспечение своевременного медицинского сопровождения и лечения выявленных больных, что позволит снизить уровень неонатальной, младенческой и детской смертности и инвалидности. Программа базируется на следующих принципах: (i) четкое распределение сфер ответственности исполнителей, регламентированных рабочими процессами и процедурами скрининга; (ii) электронный документооборот с фиксацией движения биоматериала от момента отбора до выдачи результатов лабораторных измерений, документирование результатов их экспертной оценки и принятого решения относительно дальнейших действий; (iii) документированная обратная связь с заказчиком исследований с целью сообщения результатов и их экспертной оценки; (iv) создание информационной базы данных для расчета предельных уровней концентраций маркерных соединений (cut-off) для украинской популяции с целью снижения количества ложноотрицательных и ложноположительных результатов.Финансирование Программы планируется осуществлять за счет средств региональных бюджетов, внебюджетных фондов, собственных средств родителей.Выполнение подготовительного этапа Программы было начато весной 2018 года. Запуск пилотной части Программы в 5 регионах: Киев, Киевская область, Луганская и Донецкая области и г. Черновцы, - запланирован в апреле 2019. Расширение Программы по всей территории Украины планируется завершить в конце 2020 года. ; Рівень дитячої смертності в Україні прогресивно знижується протягом останнього десятиріччя, але лишається дуже високим у порівнянні з країнами Європейського Союзу. Показник смертності немовлят першого року життя в Україні у 2,5-3 рази вищий, ніж у країнах ЄС, при цьому рівень смертності новонароджених протягом першого місяця життя перевищує середньоєвропейський у 6,6 разів. Це свідчить про суттєве відставання нашої країни у впровадженні сучасних стандартів надання медичної допомоги як вагітним жінкам, так і новонародженим з використанням сучасних методологій діагностики та лікування.Одним з найбільш ефективних напрямків діяльності, яка забезпечила суттєве зниження рівня дитячої смертності та інвалідності у розвинутих країнах світу стало впровадження розширеного масового скринінгу новонароджених з метою виявлення спадкових хвороб обміну речовин (СХОР) – орфанних захворювань, які виникають внаслідок генетичних дефектів ферментів. Наявність СХОР, зазвичай, не вдається встановити при лікарському огляді новонароджених через відсутність клінічних симптомів. Діагностують СХОР двома способами: (і) по клінічним проявам у формі «катастроф неонатального періоду» та синдрому раптової смерті немовлят, (іі) по результатам біохімічного обстеження крові новонароджених (скринінгу). Затримка або помилки в діагностиці цих захворювань часто призводять до незворотних пошкоджень багатьох органів і, в першу чергу, головного мозку (неврологічні порушення, психічний регрес, слабоумство).Неонатальний скринінг – вимірювання у крові новонароджених концентрацій певного набору речовин, які характеризують ключові процеси білкового, вуглеводного та ліпідного обміну з метою раннього виявлення і початку лікування дітей зі СХОР та запобігання їх інвалідизації було розпочато у 60-х роках минулого століття у США з однієї хвороби – фенілкетонурії. Сьогодні програми неонатального скринінгу впроваджені більш, ніж в 50 країнах світу та забезпечують діагностику понад 45 СХОР. Значне (у 8-10 разів) розширення кількості СХОР, що можуть бути виявлені при дослідженні висушених на фільтрувальному папері плям крові, стало можливим завдяки впровадженню високопродуктивного методу тандемної мас-спектрометрії (ТМС) наприкінці 90-х років минулого століття. На відміну від імунофлюорометричного методу, який дозволяє визначати один показник в одній пробі крові, ТМС дозволяє вимірювати концентрації декількох десятків речовин в одній пробі крові.На теперішній час в Україні скринінг новонароджених впроваджено лише для 4 захворювань: фенілкетонурії, вродженого гіпотиреозу, адреногенітального синдрому та муковісцидозу, який проводиться з використанням низькопродуктивного імунофлюорометричного методу. В окремих випадках розширений скринінг новонароджених з використанням методу ТМС виконується на комерційній основі в зарубіжних лабораторіях. При цьому, згідно з Законом України № 2461 «Про забезпечення профілактики та лікування рідкісних захворювань» від 15.04.2014 та Наказами МОЗУ № 778 від 27.10.2014, № 919 від 30.12.2015 та № 731 від 29.06.2017, «Перелік рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування» включає більше, ніж 60 спадкових хвороб обміну речовин. Це свідчить про значне відставання нашої країни в питанні, яке, крім етичного та медичного, має важливе соціальне та економічне значення.Ключовим питанням впровадження розширеного скринінгу новонароджених з використанням високопродуктивного і точного методу ТМС в Україні є відсутність у державних медико-генетичних лабораторіях сучасного аналітичного обладнання та допоміжної інфраструктури, а також фахівців-аналітиків з певним рівнем підготовки. ТМС – технічно складний метод, який вимагає використання коштовного вакуумного та хроматографічного обладнання, спеціального програмного забезпечення, реагентів з ізотопними мітками, високочистих газів, сервісного обслуговування з залученням закордонних фахівців, а також кваліфікованого персоналу.З огляду на наявність приватної клініко-діагностичної лабораторії, яка виконує ТМС-аналізи в Україні, а не транспортує біоматеріал в закордонні лабораторії та здатна виконувати весь комплекс досліджень першого (масового) етапу скринінгу, а також уточнюючу діагностику СХОР з використанням методів газової хроматографії/мас-спектрометрії, високоефективної рідинної хроматографії, визначення активності ферментів та молекулярно-генетичні дослідження, у вересні 2017 р. було розпочато розробку Програми удосконалення діагностики спадкових хвороб обміну речовин у новонароджених і дітей старшого віку в Україні. Ініціаторами цієї Програми є Національна академія медичних наук України, ВГО «Асоціація педіатрів України», ВГО «Асоціація неонатологів України», ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», медичні університети та регіональні лікувально-профілактичні заклади.Мета Програми – розширення до 29 нозологій переліку спадкових хвороб обміну речовин, які виявляються у новонароджених та дітей старшого віку, забезпечення своєчасного медичного супроводу та лікування виявлених хворих, що дозволить знизити рівень неонатальної, малюкової й дитячої смертності та інвалідності. Програма базується на наступних принципах: (і) чіткий розподіл відповідальності виконавців, регламентований робочими процесами та процедурами скринінгу; (іі) електронний документообіг з фіксацією руху біоматеріалу від моменту відбору до видачі результатів лабораторних визначень, документування результатів їх експертної оцінки та прийнятого рішення стосовно подальших дій; (ііі) документований зворотній зв'язок з замовником досліджень з повідомленням результатів та їх експертної оцінки; (iv) створення інформаційної бази даних для розрахунку граничних рівнів концентрацій маркерних сполук (cut-off) для української популяції з метою зниження кількості хибно-негативних та хибно-позитивних визначень.Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів регіональних бюджетів, позабюджетних фондів, власних коштів батьків.Виконання підготовчого етапу Програми було розпочато на весні 2018 року. Запуск пілотної частини Програми у 5 регіонах: м. Київ, Київська область, Луганська та Донецька області та м. Чернівці, – запланований у квітні 2019 р. Розширення Програми по всій території України планується завершити наприкінці 2020 року.
The infant mortality rate in Ukraine has been progressively decreasing over the past decade, but remains very high compared with the countries of the European Union. The mortality rate of infants in the first year of life in Ukraine is 2.5–3 times higher than in the EU countries, while the mortality rate of newborns during the first month of life exceeds the average European level by 6.6 times. This indicates a significant backlog of our country in the implementation of modern standards of medical care for both pregnant women and newborns using modern diagnostic and treatment methodologies.One of the most effective way that allowed to reduce significantly infant mortality and disability rates in the developed countries of the world proved to be introduction of expanded newborn screening as a tool of early detection of wide spectrum of inherited metabolic disorders (IMD) – orphan diseases caused by genetic defects of particular enzymes leading to alterations in specific metabolic pathways. As a rule, IMDs occurrence cannot be established during medical examination of newborns due to the absence of clinical symptoms. Therefore, IMDs are diagnosed in two ways: (i) with clinical manifestation in the form of "neonatal catastrophes" and/or sudden infant death syndrome, (ii) according to the results of a biochemical examination of the blood of all (asymptomatic) newborns (i.e. screening). Delays or errors in the diagnosis of these diseases often lead to irreversible damage of many organs, first of all, the brain (neurological deficits, mental retardation, oligophrenia). Newborn screening – measurement in dried blood spots, sampled in asymptomatic newborns, concentrations of a specific set of substances which characterize key processes of protein, carbohydrate and lipid metabolism as a tool of early IMDs identification and prompt treatment initiation of affected children to prevent metabolic decompensation episodes and disability development was started in the 1960s in the United States with just one disease – phenylketonuria.By now, newborn screening programs have been implemented in more than 50 countries of the world and provide diagnostics of more than 45 IMDs. A significant (8–10 times) expanding the spectrum of IMDs that can be detected upon examination of dried blood spots on filter paper has been achieved by application of a high-throughput quantitative bioanalysis method – tandem mass spectrometry (TMS) in the late 1990s. Unlike routinely applied immunofluorimetric method allowing to measure just one biochemical agent in one blood sample, TMS allowed to analyze concentrations of several dozen substances in one dried blood spot.Currently, in Ukraine newborn screening is carried out for 4 diseases: phenylketonuria, congenital hypothyroidism, congenital adrenal hyperplasia, and cystic fibrosis using the low-throughput immunofluorimetric method. In some cases, expanded newborn screening using TMS method is performed on a commercial basis in foreign laboratories. At the same time, according to the Law of Ukraine No. 2461 "On ensuring the prevention and treatment of rare diseases" dated April 15, 2014, and the Orders of the Ministry of Health of Ukraine No. 778 dated 10.27.2014, No. 919 dated December 30, 2015, and No. 731 dated June 29, 2017, "The list of rare (orphan) diseases, that lead to a reduction of patient's lifespan or their disability, and for these diseases there are well-established methods of treatment" comprises more than 60 inherited metabolic disorders.This indicates a significant backlog of our country in the issue of not only ethical and medical significance, but great social and economic importance.The key issue of the expanded newborn screening implementation using high-throughput and accurate TMS method in Ukraine is the absence of modern analytical instruments and supplementary equipment in the state medico-genetic laboratories, as well as analysts with sufficient level of training. TMS is a technically complex method based on application of expensive vacuum and chromatographic equipment, special software, isotopic labeling reagents, high-purity gases, instruments maintenance with the aid of foreign experts, as well as qualified lab staff.Such private clinical diagnostic laboratory, where TMS-measurements are performed routinely at site and biomaterials are not transferred abroad exists in Ukraine. This laboratory is capable to perform the full range of measurements at the initial stage of newborn screening (TMS-analysis) and the secondary confirmatory testing using gas-chromatography/mass-spectrometry (GC/MS) and high performance liquid chromatography (HPLC) methods, as well as enzymes activity assessment and molecular-genetic studies. On the basis of reached agreement in September 2017 it was started the development of the Program of improving the diagnostics of inherited metabolic diseases in newborns and older children in Ukraine. This Program has been initiated by the National Academy of Medical Sciences of Ukraine with the participation of "Association of Pediatricians of Ukraine" and "Association of Neonatologists of Ukraine", as well as membership of the "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician O.M. Lukyanova of NAMS of Ukraine", medical universities and regional health-care providers.The purpose of the Program is to expand up to 29 the list of inherited metabolic disorders to be diagnosed in newborns and older children that allows early start of treatment and follow-up of affected patients. Wide implementation of the Program allows reducing the levels of neonatal, infant and child mortality and disability.The Program is based on the following principles: (i) a clear distribution of the responsibilities between participants considering newborn screening procedures and processes; (ii) implementation of electronic document management system to register transferring of biomaterial from the moment of sampling to presentation of laboratory measurement results, it's expert evaluation and medical recommendations for further actions; (iii) documented customer feedback to report the results and it's expert evaluation; (iv) creation of the database for calculating the threshold concentrations of biochemical markers and its' ratios (cut-off) for the Ukrainian population in order to reduce the number of false-negative and false-positive results.Financing of the Program have relied on funding of regional budgets, extra-budgetary funds and own funds of parents.The implementation of the preparatory phase of the Program was launched in Spring, 2018. The launch of the pilot part of the Program in 5 regions: Kiev, Kiev Region, Lugansk and Donetsk Regions, and the city Chernivtsi is scheduled for April 2019. The program is planned to be expanded throughout Ukraine at the end of 2020. ; Уровень детской смертности в Украине прогрессивно снижается в течение последнего десятилетия, но остается очень высоким по сравнению со странами Европейского Союза. Показатель смертности младенцев первого года жизни в Украине в 2,5-3 раза выше, чем в странах ЕС, при этом уровень смертности новорожденных в течение первого месяца жизни превышает среднеевропейский в 6,6 раз. Это свидетельствует о существенном отставании нашей страны во внедрении современных стандартов оказания медицинской помощи, как беременным женщинам, так и новорожденным с использованием современных методологий диагностики и лечения.Одним из наиболее эффективных направлений деятельности, которая обеспечила существенное снижение уровня детской смертности и инвалидности в развитых странах мира, стало внедрение расширенного массового скрининга новорожденных с целью выявления наследственных болезней обмена веществ (НБО) – орфанных заболеваний, которые возникают вследствие генетических дефектов ферментов. Наличие НБО, как правило, не удается установить при врачебном осмотре новорожденных из-за отсутствия клинических симптомов. Диагностируют НБО двумя способами: (i) по клиническим проявлениям в форме «катастроф неонатального периода» и синдрома внезапной смерти младенцев, (ii) по результатам биохимического обследования крови новорожденных (скрининга). Задержка или ошибки в диагностике этих заболеваний часто приводят к необратимым повреждениям многих органов и, в первую очередь, головного мозга (неврологические нарушения, психическое регресс, слабоумие).Неонатальный скрининг – измерение в крови новорожденных концентраций определенного набора веществ, характеризующих ключевые процессы белкового, углеводного и липидного обмена с целью раннего выявления и начала лечения детей с НБО и предотвращения их инвалидизации было начато в 60-х годах прошлого века в США с одной болезни – фенилкетонурии. Сегодня программы неонатального скрининга внедрены более, чем в 50 странах мира и обеспечивают диагностику более 45 НБО. Значительное (в 8-10 раз) расширение количества НБО, которые могут быть обнаружены при исследовании высушенных на фильтровальной бумаге пятен крови, стало возможным благодаря внедрению высокопроизводительного метода тандемной масс-спектрометрии (ТМС) в конце 90-х годов прошлого века. В отличие от иммунофлуориметрического метода, который позволяет определять один показатель в одной пробе крови, ТМС позволяет измерять концентрации нескольких десятков веществ в одной пробе крови.В настоящее время в Украине скрининг новорожденных ведется по 4-м заболеваниям: фенилкетонурии, врожденному гипотиреозу, адреногенитальному синдрому и муковисцидозу с использованием низкопродуктивного иммунофлуориметрического метода. В отдельных случаях расширенный скрининг новорожденных с использованием метода ТМС выполняется на коммерческой основе в зарубежных лабораториях. При этом, согласно Закону Украины № 2461 «Об обеспечении профилактики и лечения редких заболеваний» от 15.04.2014, и Приказов МОЗ Украины № 778 от 27.10.2014, № 919 от 30.12.2015 и № 731 от 29.06.2017, «Перечень редких (орфанных) заболеваний, приводящих к сокращению продолжительности жизни больных или их инвалидизации и для которых существуют признанные методы лечения» включает более 60 наследственных болезней обмена веществ. Это свидетельствует о значительном отставании нашей страны в вопросе, который, кроме этического и медицинского, имеет важное социальное и экономическое значение.Ключевым вопросом внедрения расширенного скрининга новорожденных с использованием высокопроизводительного и точного метода ТМС в Украине является отсутствие в государственных медико-генетических лабораториях современного аналитического оборудования и вспомогательной инфраструктуры, а также специалистов-аналитиков с достаточным уровнем подготовки. ТМС – технически сложный метод, требующий использования дорогостоящего вакуумного и хроматографического оборудования, специального программного обеспечения, реагентов с изотопными метками, высокочистых газов, сервисного обслуживания с привлечением иностранных специалистов, а также квалифицированного персонала.Учитывая наличие частной клинико-диагностической лаборатории, выполняющей ТМС-анализы в Украине, а не транспортирующей биоматериал в зарубежные лаборатории, способной выполнять весь комплекс исследований первого (массового) этапа скрининга, а также уточняющую диагностику НБО с использованием методов газовой хроматографии/масс-спектрометрии, высокоэффективной жидкостной хроматографии, определение активности ферментов и молекулярно-генетические исследования, в сентябре 2017 была начата разработка Программы усовершенствования диагностики наследственных болезней обмена веществ у новорожденных и детей старшего возраста в Украине. Инициаторами этой Программы являются Национальная академия медицинских наук Украины, ВОО «Ассоциация педиатров Украины», ВОО «Ассоциация неонатологов Украины», ГУ «ИПАГ имени академика О.М. Лукьяновой НАМН Украины», медицинские университеты и региональные лечебно-профилактические учреждения.Цель Программы – расширение до 29 нозологий перечня наследственных болезней обмена веществ, диагностируемых у новорожденных и детей старшего возраста, обеспечение своевременного медицинского сопровождения и лечения выявленных больных, что позволит снизить уровень неонатальной, младенческой и детской смертности и инвалидности. Программа базируется на следующих принципах: (i) четкое распределение сфер ответственности исполнителей, регламентированных рабочими процессами и процедурами скрининга; (ii) электронный документооборот с фиксацией движения биоматериала от момента отбора до выдачи результатов лабораторных измерений, документирование результатов их экспертной оценки и принятого решения относительно дальнейших действий; (iii) документированная обратная связь с заказчиком исследований с целью сообщения результатов и их экспертной оценки; (iv) создание информационной базы данных для расчета предельных уровней концентраций маркерных соединений (cut-off) для украинской популяции с целью снижения количества ложноотрицательных и ложноположительных результатов.Финансирование Программы планируется осуществлять за счет средств региональных бюджетов, внебюджетных фондов, собственных средств родителей.Выполнение подготовительного этапа Программы было начато весной 2018 года. Запуск пилотной части Программы в 5 регионах: Киев, Киевская область, Луганская и Донецкая области и г. Черновцы, - запланирован в апреле 2019. Расширение Программы по всей территории Украины планируется завершить в конце 2020 года. ; Рівень дитячої смертності в Україні прогресивно знижується протягом останнього десятиріччя, але лишається дуже високим у порівнянні з країнами Європейського Союзу. Показник смертності немовлят першого року життя в Україні у 2,5-3 рази вищий, ніж у країнах ЄС, при цьому рівень смертності новонароджених протягом першого місяця життя перевищує середньоєвропейський у 6,6 разів. Це свідчить про суттєве відставання нашої країни у впровадженні сучасних стандартів надання медичної допомоги як вагітним жінкам, так і новонародженим з використанням сучасних методологій діагностики та лікування.Одним з найбільш ефективних напрямків діяльності, яка забезпечила суттєве зниження рівня дитячої смертності та інвалідності у розвинутих країнах світу стало впровадження розширеного масового скринінгу новонароджених з метою виявлення спадкових хвороб обміну речовин (СХОР) – орфанних захворювань, які виникають внаслідок генетичних дефектів ферментів. Наявність СХОР, зазвичай, не вдається встановити при лікарському огляді новонароджених через відсутність клінічних симптомів. Діагностують СХОР двома способами: (і) по клінічним проявам у формі «катастроф неонатального періоду» та синдрому раптової смерті немовлят, (іі) по результатам біохімічного обстеження крові новонароджених (скринінгу). Затримка або помилки в діагностиці цих захворювань часто призводять до незворотних пошкоджень багатьох органів і, в першу чергу, головного мозку (неврологічні порушення, психічний регрес, слабоумство).Неонатальний скринінг – вимірювання у крові новонароджених концентрацій певного набору речовин, які характеризують ключові процеси білкового, вуглеводного та ліпідного обміну з метою раннього виявлення і початку лікування дітей зі СХОР та запобігання їх інвалідизації було розпочато у 60-х роках минулого століття у США з однієї хвороби – фенілкетонурії. Сьогодні програми неонатального скринінгу впроваджені більш, ніж в 50 країнах світу та забезпечують діагностику понад 45 СХОР. Значне (у 8-10 разів) розширення кількості СХОР, що можуть бути виявлені при дослідженні висушених на фільтрувальному папері плям крові, стало можливим завдяки впровадженню високопродуктивного методу тандемної мас-спектрометрії (ТМС) наприкінці 90-х років минулого століття. На відміну від імунофлюорометричного методу, який дозволяє визначати один показник в одній пробі крові, ТМС дозволяє вимірювати концентрації декількох десятків речовин в одній пробі крові.На теперішній час в Україні скринінг новонароджених впроваджено лише для 4 захворювань: фенілкетонурії, вродженого гіпотиреозу, адреногенітального синдрому та муковісцидозу, який проводиться з використанням низькопродуктивного імунофлюорометричного методу. В окремих випадках розширений скринінг новонароджених з використанням методу ТМС виконується на комерційній основі в зарубіжних лабораторіях. При цьому, згідно з Законом України № 2461 «Про забезпечення профілактики та лікування рідкісних захворювань» від 15.04.2014 та Наказами МОЗУ № 778 від 27.10.2014, № 919 від 30.12.2015 та № 731 від 29.06.2017, «Перелік рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування» включає більше, ніж 60 спадкових хвороб обміну речовин. Це свідчить про значне відставання нашої країни в питанні, яке, крім етичного та медичного, має важливе соціальне та економічне значення.Ключовим питанням впровадження розширеного скринінгу новонароджених з використанням високопродуктивного і точного методу ТМС в Україні є відсутність у державних медико-генетичних лабораторіях сучасного аналітичного обладнання та допоміжної інфраструктури, а також фахівців-аналітиків з певним рівнем підготовки. ТМС – технічно складний метод, який вимагає використання коштовного вакуумного та хроматографічного обладнання, спеціального програмного забезпечення, реагентів з ізотопними мітками, високочистих газів, сервісного обслуговування з залученням закордонних фахівців, а також кваліфікованого персоналу.З огляду на наявність приватної клініко-діагностичної лабораторії, яка виконує ТМС-аналізи в Україні, а не транспортує біоматеріал в закордонні лабораторії та здатна виконувати весь комплекс досліджень першого (масового) етапу скринінгу, а також уточнюючу діагностику СХОР з використанням методів газової хроматографії/мас-спектрометрії, високоефективної рідинної хроматографії, визначення активності ферментів та молекулярно-генетичні дослідження, у вересні 2017 р. було розпочато розробку Програми удосконалення діагностики спадкових хвороб обміну речовин у новонароджених і дітей старшого віку в Україні. Ініціаторами цієї Програми є Національна академія медичних наук України, ВГО «Асоціація педіатрів України», ВГО «Асоціація неонатологів України», ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», медичні університети та регіональні лікувально-профілактичні заклади.Мета Програми – розширення до 29 нозологій переліку спадкових хвороб обміну речовин, які виявляються у новонароджених та дітей старшого віку, забезпечення своєчасного медичного супроводу та лікування виявлених хворих, що дозволить знизити рівень неонатальної, малюкової й дитячої смертності та інвалідності. Програма базується на наступних принципах: (і) чіткий розподіл відповідальності виконавців, регламентований робочими процесами та процедурами скринінгу; (іі) електронний документообіг з фіксацією руху біоматеріалу від моменту відбору до видачі результатів лабораторних визначень, документування результатів їх експертної оцінки та прийнятого рішення стосовно подальших дій; (ііі) документований зворотній зв'язок з замовником досліджень з повідомленням результатів та їх експертної оцінки; (iv) створення інформаційної бази даних для розрахунку граничних рівнів концентрацій маркерних сполук (cut-off) для української популяції з метою зниження кількості хибно-негативних та хибно-позитивних визначень.Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів регіональних бюджетів, позабюджетних фондів, власних коштів батьків.Виконання підготовчого етапу Програми було розпочато на весні 2018 року. Запуск пілотної частини Програми у 5 регіонах: м. Київ, Київська область, Луганська та Донецька області та м. Чернівці, – запланований у квітні 2019 р. Розширення Програми по всій території України планується завершити наприкінці 2020 року.
