SOVIET HOLIDAYS AND CEREMONIES AS AN UNSUSTAINABLE SOCIOCULTURAL EXPERIMENT ; СОВЕТСКИЕ ПРАЗДНИКИ И ОБРЯДЫ КАК НЕЖИЗНЕСПОСОБНЫЙ СОЦИОКУЛЬТУРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТ ; РАДЯНСЬКІ СВЯТА І ОБРЯДИ ЯК НЕЖИТТЄЗДАТНИЙ СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
The purpose of the article is to analyse the practice of forming a system of Soviet holidays and ceremonies with a critical mind, to reveal their inhumane, totalitarian nature and tasks and objectives mismatching to a democratic society building. The article uses general scientific methods of analysis and synthesis. The historical approach helped to accumulate primary data obtained from primary sources and literature on the selected topic. The axiological method made it possible to consider the value content and social value of Soviet ritualism. The scientific novelty of the article is determined by the fact that for the first time in domestic culturology the processes of introduction and transformation of Soviet holidays and ceremonies in Ukraine are covered in the context of the formation of the ideology of the totalitarian regime. The concrete facts show that from the very beginning the Bolshevik government pursued a policy of forced secularisation of the population, ousting from life (primarily public) all forms and manifestations of religious and traditional folk rituals. Conclusions. In its development, Soviet holidays and ceremonies went through several stages, each of which corresponded to a certain period of formation of socioeconomic relations in the Soviet Union, an urgent task in the field of transformation of ideology and culture. The core of the system of holiday dates of the "red calendar" were the anniversaries of the Great October Socialist Revolution, the Day of International Solidarity of Workers, the Day of the Paris Commune. The official models and scenarios of these celebrations took canonical forms during the years of complete domination of Stalin's totalitarian dictatorship. The so-called new socialist customs and rites suffered from excessive regulation, false pathos, the overdose of communist propaganda, and therefore, not in vain, they were compared with artificial flowers. One of the main shortcomings of the Soviet all-Union ritual, which eventually led to its complete bankruptcy, should be considered complete disregard for the identity of the culture of individual peoples who inhabited the USSR. ; Цель статьи – критически проанализировать практику формирования системы советских праздников и обрядов, раскрыть их антигуманную, тоталитарную сущность и несоответствие целям и задачам построения демократического общества. В статье использованы общенаучные методы анализа и синтеза. Исторический метод помог в накоплении первичных данных, полученных из первоисточников и литературы по выбранной теме. Аксиологический метод позволил рассмотреть ценностный смысл и социальную важность советской ритуалистики. Научная новизна статьи определяется тем, что впервые в отечественной культурологии процессы внедрения и трансформации советских праздников и обрядов в Украине освещаются в контексте формирования идеологии тоталитарного режима. На конкретных фактах показано, что с самого начала большевистская власть осуществляла политику принудительной секуляризации населения, вытеснение из обихода (прежде всего общественного) всех форм и проявлений религиозной и традиционно народной ритуалистики. Выводы. В своем развитии советские праздники и обряды прошли несколько этапов, каждый из которых соответствовал определенному периоду становления социально-экономических отношений в Стране Советов, актуальным задачам в сфере преобразования идеологии и культуры. Ядром системы праздничных дат «красного календаря» стали годовщины Великой Октябрьской социалистической революции, День международной солидарности трудящихся, День Парижской коммуны. Официальные модели и сценарии этих торжеств обрели канонические формы в годы полного господства сталинской тоталитарной диктатуры. Так называемые новые социалистические обычаи и обряды страдали от избыточной регламентации, фальшивой патетики, передозировки коммунистической пропагандой, и поэтому, не случайно, их сравнивали с искусственными цветами. Одним из главных недостатков советской общесоюзной обрядности, которая в конечном итоге привела к ее полному банкротству, следует признать полное игнорирование самобытности культуры отдельных народов, населявших СССР. ; Мета статті – критично проаналізувати практику формування системи радянських свят і обрядів, розкрити їхню антигуманну, тоталітарну сутність і невідповідність цілям і завданням побудови демократичного суспільства. У статті використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу. Історичний метод допоміг у накопиченні первинних даних, отриманих із першоджерел та літератури з обраної теми. Аксіологічний метод дав змогу розглянути ціннісний зміст і соціальну вартість радянської ритуалістики. Наукова новизна статті визначається тим, що вперше у вітчизняній культурології процеси впровадження і трансформації радянських свят і обрядів в Україні висвітлюються у контексті формування ідеології тоталітарного режиму. На конкретних фактах показано, що від самого початку більшовицька влада здійснювала політику примусової секуляризації населення, витіснення з побуту (насамперед громадського) всіх форм і проявів релігійної і традиційно-народної ритуалістики. Висновки. У своєму розвитку радянські свята і обряди пройшли кілька етапів, кожний з яких відповідав певному періоду становлення соціально-економічних відносин у Країні Рад, актуальним завданням у сфері перетворення ідеології та культури. Ядром системи святкових дат «червоного календаря» стали річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції, День міжнародної солідарності трудящих, День Паризької комуни. Офіційні моделі та сценарії цих урочистостей набули канонічних форм у роки цілковитого панування сталінської тоталітарної диктатури. Так звані нові соціалістичні звичаї і обряди страждали від надмірної регламентації, фальшивої патетики, передозування комуністичною пропагандою, і тому, недаремно, їх порівнювали зі штучними квітами. Однією з головних вад радянської загальносоюзної обрядовості, яка зрештою призвела до її повного банкрутства, слід визнати цілковите ігнорування самобутності культури окремих народів, які населяли СРСР.