Suchergebnisse

The article presents next part of article's series about the main stages of development of BSMU from 1974 to the modern times. The purpose of this article is to represent and analyse the most significant events in the history of BSMU in the period 1974– 2020, what focused on the previous study. The relevance of the study means the need to create a positive historical stereotype about BSMU. The method of work is based on the analysis of historiographical publications and archival materials. Conclusions. In the period 1974–2020 the main stages of development of Bukovinian State Medical University were due to historical realities. From 1974 to the mid-1980s, the education system was embedded in the Soviet paradigm of worldview. However the staff of the school clearly adhered to the scientific approach to teaching special subjects, placing very high practical training of young doctors. With the beginning of "perestroika" period of Soviet history in the USSR (second half of the 1980s) it has been started liberalization of political life (intensified the socoal life), what affected the educational process, especially in the humanitarian sciences. Ukraine's independence inspired the major organizational changes in here: in 1997, the institution became an academy, in 2005 – a university. This affected the global change of the educational content. This year BSMU joined the Bologna Process. A stable large number of foreign students is an indicator of these positive changes. The institution use to try the era of electronic technology now, having a good material and technical base for this ; L'article poursuit le travail d'analyse des principales étapes du développement de BSMU depuis 1974. jusqu'à maintenant. Le but de cet article est de mettre en évidence les événements les plus significatifs de l'histoire de BSMU en la période entre 1974, où l'étude précédente s'est arrêtée, et aujourd'hui. Pertinencela recherche est dictée par la nécessité de créer un stéréotype historique positif sur BSMU. La méthodologie du travail est basée sur l'analyse de publications historiographiques et de documents d'archives. Conclusions. Dans l'intervalle de temps 1974-2020, les principales étapes du développement de l'Université médicale d'État de Bucovine ont été déterminées par les réalités historiques. De 1974 au milieu des années 80, le système éducatif était ancré dans le paradigme soviétique de la vision du monde. Cependant, professionnellement, le personnel de l'établissement d'enseignement a clairement suivi approche scientifique de l'enseignement de disciplines particulières, mettant en évidence la formation pratique d'un jeune médecin. Avec le début de la «perestroïka» en URSS (la seconde moitié des années 80), la période de libéralisation de la vie politique s'est intensifiée, ce qui a sans aucun doute affecté le processus éducatif, en particulier dans le cycle humanitaire des matières. Avec l'obtention de l'indépendance de l'État par l'Ukraine, d'importants changements organisationnels ont eu lieu: en 1997, l'institution est devenu une académie, et depuis 2005 - une université. Cela a affecté le contenu de l'éducation. Université rejoint. Le processus de Bologne. Un nombre élevé et stable d'étudiants internationaux est un indicateur de ces changements. Disparu disciplines du cycle marxiste-léniniste. L'institution est entrée hardiment dans l'ère des technologies électroniques, disposant d'une solide base matérielle et technique pour cela ; В статье продолжена работа по анализу основных этапов развития БГМУ с 1974 г. до нынешнего времени. Целью данной статьи является выделение наиболее значимых событий в истории БГМУ в период между 1974 годом, на котором остановилось предыдущее исследование, и сегодняшним днем. Актуальность исследования диктуется необходимостью создания позитивного исторического стереотипа про БГМУ. Методика работы основывается на анализе историографических изданий и архивных материалов. Выводы. Во временном промежутке 1974 -2020 гг.основные этапы развития Буковинского государственного медицинского университета были обусловлены историческими реалиями. С 1974 г. до середины 1980-х годов система образования была вмонтирована в советскую парадигму мировосприятия. Однако в профессиональном плане коллектив учебного заведения четко следовал научному подходу к преподаванию специальных дисциплин, выдвигая на первый план практическую подготовку молодого врача. С началом «перестройки» в СССР (вторая половина 1980-х годов) усилился период либерализации политической жизни, что, безусловно, сказался на учебный процесс, особенно в гуманитарном цикле предметов. С получением Украиной государственной независимости произошли основные организационные перемены: в 1997 г. заведение стало академией, а с 2005 г. – университетом. Это сказалось на содержание образования. Университет присоединился к Болонскому процессу. Стабильное большое количество иностранных студентов – показатель этих перемен. Исчезли дисциплины марксистко-ленинского цикла. Заведение смело вступило в эпоху электронных технологий, имея солидную материально-техническую базу для этого ; У статті продовжено роботу з аналізу основних етапів розвитку БДМУ з 1974 р. до нинішнього часу. Метою даної статті є виділення найбільш значущих подій в історії БДМУ в період між тисяча дев'ятсот сімдесят четвертим роком, на якому зупинилося попереднє дослідження, і сьогоднішнім днем. Актуальність дослідження диктується необхідністю створення позитивного історичного стереотипу про БДМУ. Методика роботи грунтується на аналізі історіографічних видань і архівних матеріалів. Висновки. У тимчасовому проміжку 1974 -2020 гг. основні етапи розвитку Буковинського державного медичного університету були обумовлені історичними реаліями. З 1974 р до середини 1980-х років система освіти була вмонтована в радянську парадигму світосприйняття. Однак в професійному плані колектив навчального закладу чітко дотримувався наукового підходу до викладання спеціальних дисциплін, висуваючи на перший план практичну підготовку молодого лікаря. З початком «перебудови» в СРСР (друга половина 1980-х років) посилився період лібералізації політичного життя, що, безумовно, позначився на навчальному процесі, особливо в гуманітарному циклі предметів. З отриманням Україною державної незалежності відбулися основні організаційні зміни: в 1997 р заклад став академією, а з 2005 р - університетом. Це позначилося на змісті освіти. Університет приєднався доБолонського процесу. Стабільно велика кількість іноземних студентів - показник цих змін. зникли дисципліни марксистсько-ленінського циклу. Заклад сміливо вступив в епоху електронних технологій, маючи солідну матеріально-технічну базу для цього

Problem setting. The current stage of social development poses on a global scale of countries tasks and requirements concerning public administration systems' construction taking into account basic principles of democracy, onward movement, balance, sustainable development. A new space of social interaction is being formed, which is characterized by fundamentally different peculiarities, while changing the traditional social roles of modern society and its individuals. Our state also needs an open and transparent governance that can face the new contemporary challenges and requirements, where digital technologies can substantially stimulate development of the transparent information society as one of the essential factors of Ukrainian democracy progress, increase of productivity, economic growth, job creation as well as appearance of new forms of solidarity, partnership and cooperation, significant increase of life quality of the whole society and its individuals.Recent research and publications analysis. In the modern scientific literature on the subject of our study there is a number of publications that to some extent respond to the demand of research raised. In consideration of the appearance of new research areas as well as attempts to characterize current trends in social development in terms of new technologies' usage in the field of public administration the researches of recent years are worthy of notice. Thus, the publications of R. Vlasenko, O. Kolomytseva and I. Shevchuk, O. Orlov, O. Orlov and A. Serenok, O. Pizhuk, L. Samoilenko, V. Chekina and S. Kniaziev, I. Shkyrta and V. Lazar are devoted to certain issues related to our study, on the main results of which we relied in its conducting.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The Ukrainian Government has determined a new main direction for further development of Ukrainian society; it made a decision on general digitalization, digital transformation, introduction of the latest achievements in the field of information and telecommunications technologies in all spheres of life, which begin to play a top-ranked role and transform into a key factor affecting almost all social processes – from daily to global. In view of the aforesaid the study of state support for organization and implementation of relevant arrangements is of great relevance, because countries that do not focus enough attention on this issue, risk losing their positions not only in the IT sphere, but also in others – economic, financial, humanitarian, etc.Paper main body. Over the past few years emerged a global trend, the impact of which on public administration is currently not very noticeable, but in a few years it can become a determining factor in operations with data in political and social spheres. The matter concerns shifting the emphasis towards Big Data analysis technologies' usage, which became widespread mainly in commercial and private spheres.Nowadays the usage of new technologies to achieve the public good is a global trend that gives impressive results, because in forming of Big Data content are involved all participants of public-civil interaction actualizing in that way potential areas of its usage, among which, in particular: tracking the dynamics of public opinions' change on the effectiveness of public authorities' activities, forecasting, elaboration, appropriate decision-making on further socio-economic development of certain territories and assessing their effectiveness and efficiency, analysis of changes in audience mood and response to published information about public authorities' activities and implemented administrative decisions, identification of basic needs, requests and pursuits of inhabitants of the certain territory, identification of the main problem issues requiring urgent solutions, etc.Already now the work is under way at the state level on the wider usage of modern e-governance tools, including automation of data bulk processing and information-analytical support of administrative decisions, optimization and automation of administrative processes, implementation of electronic interaction forms. The main task to ensure the development of e-governance in the basic fields of Ukraine is implementation of information and telecommunication systems of decision-making support and automation of administrative processes (including usage of prospective geographic information technologies, Internet of Things, Big Data processing technologies and Blockchain).Therefore now when public authorities have an opportunity not only to collect but also to analyze and manage Big Data, they have received a powerful tool for its effective usage to construct a safer society, to improve and optimize its administrative functions, to forecast and reduce the government spending, etc.Conclusions of the research and prospects for further studies. Thus, the benefits of Big Data usage in public authorities are obvious. They allow to reveal hidden patterns that are invisible to human perception. And this provides good opportunities for optimization of all spheres of human life: public and municipal government in general, medicine, security, finance, transport, education and more. Therefore, further research on the analysis of implementation and usage of specific e-governance tools in the basic fields of Ukraine concerning decision-making support and automation of administrative processes seem to be very promising. ; Розглянуто основні підходи до застосування технологій аналізу даних великих масивів у сучасній практиці публічного управління України. Показано, що використання новітніх технологій з метою досягнення суспільного блага є загальносвітовою тенденцією, яка здатна принести вражаючі результати усім суб'єктам і об'єктам державної політики, залученим до відповідних процесів її формування й реалізації. Продемонстровано, що нині на рівні органів державної влади інтенсифікується робота щодо ширшого застосування сучасних інструментів електронного урядування у базових галузях України з метою підтримки прийняття управлінських рішень та автоматизації адміністративних процесів. Розкрито базові принципи реалізації державної політики цифрового розвитку в сучасній Україні.

The issue of the efficient distribution of the financial resource allocated by the state between the components of the defense forces is of particular relevance in the context of using units and subunits to solve combat and special tasks in easternUkraine, as well as in the context of an increase in the level of threats fromRussia.In such a situation, planning the capabilities of the defense forces with changing requirements for the resource support system, taking into account the use of new methods of action, maximizing the use of available forces and means at a fast pace, the ability to automate the processes of resource support of various command and control units, when performing interspecific operations of components of the defense forces, is relevant scientific and practical task.The aim of the article is to analyze the experience of the leading countries of the world in providing the capabilities of the defense forces with the use of automation of resource support processes.At present, capability-based planning (CBP) is a standard procedure for planning the development of the national armed forces and an integral component of the transformation processes in NATO countries. The content of the CBP process consists of several interrelated steps: analysis of strategic directions and political strategy of the state; development of scenarios for the use of aircraft; defining tasks for troops (forces) in accordance with possible application scenarios; substantiation of requirements for the capabilities of troops (forces) for a certain period; determination of lack of ability; optimal allocation of resources.All parts of the US Land Forces widely apply capacity planning in conjunction with the automation of resource support processes. The command of the US Army believes that in a future war this will allow more quickly and efficiently solve the tasks of supplying units and subunits with everything necessary.Automation of resource support processes at various management levels will allow:to help resolve the issue of organizing the interaction of defense forces at all levels;reduce the time for obtaining and comprehensive evaluation of information about material assets at all stages of their movement;simplify and speed up collateral processes;in the future, it will improve interaction with similar systems of the leading countries of the world. ; Вопрос эффективного распределения выделенного государством финансового ресурса между составляющими сил обороны приобретает особую актуальность в условиях применения частей и подразделений для решения боевых и специальных задач на востоке Украины, а также в условиях роста уровня угроз со стороны России.В такой ситуации планирование возможностей сил обороны с изменениями требований к системе ресурсного обеспечения с учетом применения новых способов действий, максимального использования имеющихся сил и средств в быстром темпе, возможности автоматизации процессов ресурсного обеспечения различных звеньев управления, при выполнении межвидовых операций составляющих сил обороны, является актуальной научной и практической задачей.Целью статьи является анализ опыта ведущих стран мира по обеспечению возможностей сил обороны с применением автоматизации процессов ресурсного обеспечения.В настоящее время планирование, ориентированное на способности (ПОС) является стандартной процедурой для планирования развития национальных вооруженных сил и неотъемлемой составляющей трансформационных процессов в странах НАТО. Содержание процесса ПОС состоит из нескольких взаимосвязанных между собой этапов: анализ стратегических указаний и политической стратегии государства; отработка сценариев применения ВС; определение задач войскам (силам) в соответствии с возможными сценариями применения; обоснование требований к возможностям войск (сил) на определенный период; определение недостатка способностей; оптимальное распределение ресурсов.Все звенья американских сухопутных войск широко применяют планирование способностей совместно с автоматизацией процессов ресурсного обеспечения. Командование армии США считает, что в будущей войне это позволит более оперативно и эффективно решать задачи снабжения частей и подразделений всем необходимым.Автоматизация процессов ресурсного обеспечения на различных звеньях управления позволит:способствовать решению вопроса организации взаимодействия органов управления сил обороны всех уровней;сократит время на получение и всестороннюю оценку сведений о материальных средствах на всех этапах их движения;упростить и ускорить процессы обеспечения;в будущем позволит улучшить взаимодействие с аналогичными системами ведущих стран мира. ; Питання ефективного розподілу виділеного державою фінансового ресурсу між складовими сил оборони набуває особливої актуальності в умовах застосування частин та підрозділів для вирішення бойових та спеціальних завдань на сході України, а також в умовах зростання рівня загроз з боку Росії.У такій ситуації планування спроможностей сил оборони із змінами вимог до системи ресурсного забезпечення з врахуванням застосування нових способів дій, максимального використання наявних сил та засобів у швидкому темпі, можливості автоматизації процесів ресурсного забезпечення різних ланок управління при виконанні міжвидових операцій складових сил оборони, є актуальним науковим і практичним завданням.Метою статті є аналіз досвіду провідних країн світу щодо забезпечення спроможностей сил оборони із застосуванням автоматизації процесів ресурсного забезпечення.На цей час планування орієнтоване на спроможності (ПОС) є стандартною процедурою для планування розвитку національних збройних сил та невід'ємною складовою трансформаційних процесів у країнах НАТО. Зміст процесу ПОС складається з декілька взаємопов'язаних між собою кроків: аналізу стратегічних вказівок і політичної стратегії держави; відпрацювання сценаріїв застосування ЗС; визначення завдань військам (силам) відповідно до можливих сценаріїв застосування; обґрунтування вимог до спроможностей військ (сил) на визначений період; визначення нестач спроможностей; оптимальний розподіл ресурсів.Усі ланки американських сухопутних військ широко застосовують планування спроможностей разом із автоматизацією процесів ресурсного забезпечення. Командування армії США вважає, що в майбутній війні це дозволить більш оперативно і ефективно вирішувати завдання постачання частин і підрозділів усім необхідним.Автоматизація процесів ресурсного забезпечення на різних ланках управління дозволить сприяти вирішенню питання організації взаємодії органів управління сил оборони усіх рівнів, скоротить час на одержання і всебічну оцінку відомостей про матеріальні засоби на всіх етапах їх руху, спростити та пришвидшити процеси забезпечення, що у майбутньому дозволить покращити взаємодію з аналогічними системами провідних країн світу.

Our aim is to show that the principle of the axiological neutrality of judges and therefore of their judgment, of revolutionary origin, has had the effect of reducing the law to the rank of a pure and simple instrument of political power; a power whose existence – and therefore that of its law (its "positivity") – fundamentally depends on the effective possession of force. That situation is the consequence of an ideological choice which positivism, de facto the dominant theory in law faculties, has endorsed with a pseudo "scientific" validity. As a result, the vast majority of jurists have long since ceased to wonder about "the Legal being". According to jurists, such a question can only be of interest to theoreticians or philosophers whose speculations have in fact nothing to do with the only true law: that produced by the competent political authorities (according to their law), the application of which can be effectively ensured. And for judges, "to interpret the law" can have no other meaning than to apply as faithfully as possible that law which, in passing from its place of political production into their hands, has purportedly been shed of all moral or ethical content. A law which, for those who implement it, is therefore an object void of any mystery, in accordance with what they have been taught, of "immediate evidence". How indeed can we doubt what the law is, whether one is a specialist in law or even a simple litigant, when State standards are omnipresent and followed by indisputable effects on our minds and bodies? That evidence is in fact misleading and prejudicial in that it hinders any critical reflection. For what professional jurists as a whole believe they know, and what judges "hold" in "interpreting the law" is nothing other, under that name, than a political will in its normative form. For it to be otherwise, for the Law to exist as an autonomous object and discipline, judges, who are the only other possible source of normative legitimacy in the citystate, must open up the law and its function to another dimension than its purely political basis, which is necessary but insufficient. And it is in search of this openness to which legal thought leads with Camus, the philosopher of the meaning of human existence with which the law, created by the people for the people in order to regulate their social behavior, sanely can do no more than integrate. With the author of The Rebel, that openness must be seen as a certain form of confrontation with political power, and as a constant concern for balance; necessarily under strain, but which does not exclude the pursuit of a certain harmony, of a vision of the Law as an art of living together. An issue which Camus, philosopher and artist, in the last chapter of his essay, addresses with "Mediterranean Thought". ; Le propos est de montrer que le principe de la neutralité axiologique du juge et donc de son jugement, d'origine révolutionnaire, a eu pour effet de ravaler le droit au rang d'un pur et simple instrument du pouvoir politique ; un pouvoir dont l'existence — et donc celle de sa loi (sa « positivité ») — dépend, fondamentalement, de la possession effective de la force. Une situation qui est la conséquence d'un choix idéologique auquel le positivisme, dominant de fait dans les facultés de droit, a donné une pseudo caution « scientifique ». Ainsi, l'immense majorité des juristes ont-ils cessé depuis longtemps de s'interroger sur « l'être du Droit ». Une telle question ne pouvant, selon eux, qu'intéresser des théoriciens ou philosophes dont les spéculations n'ont en réalité rien à voir avec le seul véritable droit : celui produit par les autorités politiques compétentes (selon leur droit) et dont l'application peut être assurée efficacement. Et pour les juges « dire le droit » ne pouvant avoir d'autre signification qu'appliquer, aussi fidèlement que possible, ce droit, qui, passé de son lieu de production politique dans leurs mains, est censé s'être délesté de tout contenu moral ou éthique. Un droit qui, pour ceux qui le mettent en oeuvre, est donc un objet sans mystère, conforme à ce qu'ils ont appris, d'une « évidence immédiate ». Comment en effet douter de savoir ce qu'est le droit si l'on est un spécialiste du droit ou même un simple justiciable, alors que les normes étatiques sont omniprésentes et suivies d'indiscutables effets sur les esprits et sur les corps ? Une évidence en réalité trompeuse et préjudiciable en ce qu'elle fait obstacle à toute réflexion critique. Alors que ce que croient connaître les juristes professionnels dans leur ensemble et ce que « disent » les juges en « disant le droit », ce n'est rien d'autre, sous cette appellation, que la volonté politique dans sa forme normative. Pour qu'il en soit autrement, pour que le Droit existe en tant qu'objet et discipline autonomes, il faut au Juge qui est la seule autre source possible de légitimité normative dans la cité, ouvrir le droit et son office à une autre dimension que sa dimension politique de base, nécessaire mais insuffisante. Et c'est à la recherche de cette ouverture que conduit la pensée du droit avec Camus penseur du sens de l'existence humaine dans lequel le droit, créé par des hommes pour des hommes afin de réguler leurs comportements sociaux, ne peut, raisonnablement, que trouver à s'insérer. Une ouverture qu'avec l'auteur de L'Homme révolté, il faut à la fois penser dans une certaine confrontation avec le pouvoir politique, et une préoccupation constante d'équilibre ; nécessairement en tension, mais qui n'exclut pas la poursuite d'une certaine harmonie, d'une vision du Droit comme un art du vivre ensemble. Ce que dans le dernier chapitre de l'essai susvisé, Camus philosophe et artiste,envisage avec la « pensée de Midi ».

The article describes the changes that took place as a result of the socialist industrialization of the western regions of the Ukrainian SSR by the example of the Ivano-Frankivsk region and related urbanization. The architecture of the city of Ivano-Frankivsk (Stanislavov, Stanislav) has absorbed features of different historical epochs. Architectural features different from all other styles as well as the scale of development characterized the Soviet period in the history of the city. The urbanization of Ivano-Frankivsk, Ternopil, Chernivtsi, Uzhhorod, and especially Lviv, is unique in its historical experience. It was "overdue" and was preceded by a radical military and postwar change in the ethnic and social composition of the population of cities where Jews and Poles were the dominant majority. The rapid increase in urban population of the western region of the republic was at the expense of the Ukrainian rural population. Among other major Ukrainian cities, Ivano-Frankivsk was notable for being one of the few regional centers (inferior to Lviv), that was Ukrainized, and played a decisive role in the national-religious movement of the second half of the 1980s. The purpose of the study is to analyze in the historical context the specifics of architectural and artistic design, improvement of the city of Ivano-Frankivsk during the rule of the Soviet totalitarian system ("developed socialism"), successes and miscalculations. Objectives: 1) to prove that irreparable damage was caused to the historic part of the city as a result of Soviet reconstruction. Many old buildings could have been in operation for decades, after preventive repairs. They reiterated the fate of their former owners, who were physically destroyed; 2) to generalize the gains and disadvantages in the practice of housing, industrial and communal construction on the example of frequent cases when in the territory of the new building (quarters, neighborhoods and even entire settlements) the inhabitants were not provided with the most necessary elements of improvement. Significant disadvantages were allowed in the landscaping business. To develop the topic, the authors used a whole group of scientific methods: the principles of objectivity and historicism, which involve consideration of particular phenomena and processes in their development and close connection with the system of relevant social relations; historical facts are considered against the backdrop of political processes, which involves the use of a method of comparative analysis, which clarifies the essence of many significant events for Ukrainian socio-political thought. Design and construction organizations while constructing residential complexes did not always take care of the conservation of natural relief, vegetation, green space. The public carried out systematic work on the improvement of cities, towns and villages. The Party-Soviet authorities tried to chalk up all the achievements. The regional center of Ivano-Frankivsk gained the glory of a beautiful city. At one time, it won prizes in urban competitions. This glory was preserved and multiplied by the city's inhabitants, despite the adverse political conditions of the totalitarian system through creative approach to the renewal and expansion of the city, attentive and careful attitude to the existing capital buildings and nature. Keywords: architectural styles, Ivano-Frankivsk, complex development, residential areas, landscaping, planting. ; У статті охарактеризовано зміни, що відбулися внаслідок соціалістичної індустріалізації західних областей Української РСР на прикладі Івано-Франківщини й пов'язаною з нею урбанізацією. Архітектура міста Івано-Франківськ (Станіславова, Станіслава) увібрала зрізи цілих історичних епох. Радянський період в історії міста характеризувався своїми відмінними від усіх інших стилів архітек­турними рисами та масштабністю забудови. Ур­ба­нізація Івано-Франківська, Тернополя, Чернівців, Ужгорода, а особливо Львова є унікальною в історичному досвіді. Вона є "запізнілою" і їй передувала до­корінна воєнна і повоєнна зміна етносоціального складу населення міст, де до­мі­нуючу більшість ста­новили євреї і поляки. Стрімке зростання чисельності міських мешканців західного ре­гіону респуб­ліки відбувалося за рахунок українського сільського населення. З-поміж інших великих українських міст Івано-Франківськ вирізнявся тим, що був одним із не багатьох обласних центрів (поступався Львову), що українізувався та відіграв визначальну роль в національно-релігійному русі другої половини 1980-хроків. Мета дослідження – в історичному контексті проаналізувати специфіку архітектурно-худож­нього оформ­лення, благоустрою міста Івано-Франківська в період панування радянської тоталітарної системи ("розвинутого соціалізму"), успіхи і прорахунки. Завдання: 1) довести, що історичній частині міста внаслідок радянської ре­конст­рукції було завдано непоправимої шкоди. Багато старих будинків після профілактичного ремонту могли експлуатуватися ще десятки років. Вони повторили долю свої колишніх власників, котрі у своїй більшості були фізично знищені; 2) узагальнити здобутки і недоліки у практиці житлового, промислового і комунального будівництва на прикладі непоодиноких випадків, коли на території нової забудови (кварталів, мікрорайонів і навіть цілих населених пунктів) мешканці не забезпечувалися найнеобхіднішими елементами благоустрою. Істотні недоліки допускалися у справі озеленення. Для розробки теми, автори використали цілу групу наукових методів: принципи об'єктивності та історизму, що передбачають розгляд окремих явищ і процесів у їх розвитку та тісному зв'язку із системою відповідних суспільних відносин; історичні факти розглядаються на фоні політичних процесів, що передбачає застосування методу порівняльного аналізу, завдяки якому з'ясовано сутність ба­гатьох знакових для української суспільно-політичної думки подій. Проектні і будівельні організації при спорудженні житлових комплексів не завжди дбали про збереження природного рельєфу, рослин­ного шару, зелених насаджень. Роботи з благоустрою міст, селищ і сіл громадськість проводила систе­матично. Партійно-радянська влада намагалася усі досягнення у цій справі записати на свій рахунок. Обласний центр Івано-Франківськ здобув славу красивого міста. У свій час він займав призові місця у змаганнях з благоустрою серед міст України. Цю славу мешканці міста зберігали та примножували не­зважаючи на несприятливі політичні умови тоталітарної системи шляхом творчого підходу до оновлення і розширення міста, уважного і бережливого ставлення до існуючої капітальної забудови та природи. Ключові слова: архітектурні стилі, м. Івано-Франківськ, комплексна забудова, жилі масиви, благоустрій, озеленення.

The epidemiological situation that the health crisis has generated as a consequence of COVID-19 in Spain has entailed the adoption of certain measures in almost all areas of the economy. It has even been used to modify aspects that were not justified by the urgency or alarm of the health situation. The essential nature recognised for the agri-food activity (agriculture, livestock, aquaculture, fishing and food industry) has made it possible to maintain the activity throughout the entire state of alarm. This exceptional situation has demanded extraordinary urgent measures counteracting the economic and social impact of COVID-19. In the agricultural sector itself, Royal Decree-Law 13/2020 of 7 April 2020 sought to establish as a measure the compatibility of unemployment benefits or other social or labor benefits with the performance of agricultural tasks, attracting people in a situation of unemployment or cessation of activity, as well as those workers whose contracts have been temporarily suspended or those migrants whose work permit was to end in the period between the declaration of the State of alarm and 30 June 2020 to attend to the needs of the existing manpower. Likewise, measures have been adopted to facilitate the inclusion of workers in the Special System of Self-Employed Agrarian Workers (SETA), with a lower cost for the subjects received, through Royal Decree-Law 15/2020, of 21 April 2020, of complementary urgent measures to support the economy and employment. For this, all the conditions that have been until now related to income are eliminated. Lastly, the Royal Decree-Law 19/2020 of 26 May 2020, which adopts complementary measures in agrarian, agricultural, scientific, economic, employment, Social Security and tax matters to mitigate the effects of COVID-19, has now been extended for three months the content of the Royal Decree-Law 13/2020, with the aim of ensuring sufficient manpower to meet the summer farming needs. ; La situación epidemiológica que ha generado la crisis sanitaria como consecuencia del COVID-19 en España ha supuesto la adopción de determinadas medidas en casi todos los ámbitos de la economía. Incluso se ha utilizado para modificar aspectos que no estaban justificados por la urgencia o alarma de la situación sanitaria. El carácter esencial reconocido para la actividad agroalimentaria (agricultura, ganadería, acuicultura, pesca e industria alimentaria) ha permitido mantener la actividad durante todo el estado de alarma. Esta situación excepcional ha exigido medidas urgentes extraordinarias para contrarrestar el impacto económico y social del COVID-19. En el propio sector agrario, el Real Decreto-ley 13/2020 de 7 de abril de 2020 pretendía establecer como medida la compatibilidad de las prestaciones por desempleo u otras prestaciones sociales o laborales con el desempeño de tareas agrarias, atrayendo personas en situación de paro o cese de actividad, así como aquellos trabajadores cuyos contratos hayan sido suspendidos temporalmente o aquellos migrantes cuyo permiso de trabajo iba a finalizar en el período comprendido entre la declaración del estado de alarma y el 30 de junio de 2020 para atender las necesidades de la mano de obra existente. Asimismo, se han adoptado medidas para facilitar la inclusión de los trabajadores en el Sistema Especial de Trabajadores Agrarios Autónomos (SETA), con un menor coste para los sujetos recibidos, mediante Real Decreto-ley 15/2020, de 21 de abril de 2020, de medidas urgentes complementarias para apoyar la economía y el empleo. Para ello, se eliminan todas las condiciones que hasta ahora estaban relacionadas con la renta. Por último, el Real Decreto-ley 19/2020, de 26 de mayo de 2020, por el que se adoptan medidas complementarias en materia agraria, agraria, científica, económica, laboral, de Seguridad Social y tributaria para paliar los efectos del COVID-19, se ha prorrogado por tres meses el contenido del Real Decreto-ley 13/2020, con el objetivo de garantizar la mano de obra suficiente para cubrir las necesidades agrícolas de verano. ; L'articolo si propone di rispondere alla domanda in che misura le regolazioni giuridiche, adottate dal legislatore spagnolo al fine di sostenere il settore agroalimentare di fronte alla pandemia del COVID-19, siano efficaci e tutelino gli operatori del settore agroalimentare contro gli effetti dell'epidemia. La situazione epidemiologica legata alla diffusione del virus COVID-19 in Spagna ha portato a una grave crisi sanitaria e ha imposto di intervenire in tutti i settori dell'economia. Sono stati modificati numerosi atti giuridici, compresi quelli per i quali non è stato necessario modificarne il contenuto in seguito alla proclamazione dello stato di emergenza. Gli Autori hanno presentato le disposizioni, tra l'altro, del regio decreto regio n. 13 del 7 aprile 2020 sui sussidi preferenziali di disoccupazione e altre prestazioni sociali nel settore agroalimentare per gli operatori del settore agroalimentare, del regio decreto n. 15 del 21 aprile 2020 sulle misure aggiuntive per il sostegno all'economia e all'occupazione e del regio decreto legislativo n. 19 del 26 maggio 2020 sull'attuazione di misure aggiuntive nei settori dell'agricoltura, della scienza, dell'economia, dell'occupazione e della sicurezza sociale e delle tasse per mitigare gli effetti del COVID-19 sull'agricoltura. A causa della funzione estremamente importante dell'attività agroalimentare (tra cui agricoltura, allevamento animali, acquacoltura, pesca, industria alimentare), i divieti adottati durante l'epidemia non hanno contribuito in modo significativo alle difficoltà di funzionamento dell'industria agroalimentare. Ciò risulta, tra l'altro, dal fatto di aver adottato una regolazione a sostegno del settore agroalimentare alla luce delle sfide poste dalla diffusione del virus COVID-19.

Practice shows that a number of countries rich in natural resources have failed to achieve sustainable economic development and a high level of welfare for the population. Researchers note that the availability of natural resources is often combined in countries with corruption, public opposition and the weakness of political institutions. The economies of countries that build on the export of natural resources are too dependent on world prices for these resources. The subject of the article is the problems of poverty and political instability of Kyrgyzstan as a country dependent on gold exports. The goal is to identify the main factors that lead to Kyrgyzstan's economic backwardness, poverty and political instability in the presence of active resource exports. Objectives: to study the availability of gold and other natural resources in Kyrgyzstan, to analyze the country's exports, to consider the level of living of the population, to identify the main problems of Kyrgyzstan development and to consider the prospects of overcoming them. General scientific methods are used: system analysis – to determine the peculiarities of the economy of Kyrgyzstan, the historical method – to demonstrate political instability in the country, statistical method – to demonstrate quantitative indicators. The following results were obtained:based on the study, the main factors leading to economic and political problems of Kyrgyzstan were identified. Conclusions: on a number of grounds, the country can be attributed to countries with a «resource curse»; in the gold mining industry mostly foreign companies are present, they are involved in social projects,but every fifth person in the country lives below the poverty line and therefore a significant proportion of the population are migrant workers abroad; there is constant political instability in the country and each new government is trying to make the most of the country's gold reserves; the country will be able to get rid of the resource curse by implementing a number of recommendations for such countries, and especially by investing revenues from gold exports to in financial, physical and human capital; positive for solving the economic problems of Kyrgyzstan is its participation in the Eurasian Economic Union. ; Практика показывает, что ряд стран, богатых природными ресурсами, не смогли достичь устойчивого экономического развития и высокого уровня благосостояния для населения. Исследователи отмечают, что наличие природных ресурсов часто сочетается в странах с коррупцией, общественными противостояниями и слабостью политических институтов. Экономика стран, которая строится на экспорте природных ресурсов, слишком зависит от мировых цен на эти ресурсы. Предметом исследования в статье являются проблемы бедности и нестабильности Кыргызстана как страны, зависимой от экспорта золота. Цель заключается в определении основных факторов, приводящих к экономической отсталости Кыргызстана, бедности его населения и политической нестабильности при наличии активного ресурсного экспорта. Задачи: исследовать обеспеченность Кыргызстана золотом и другими природными ресурсами, проанализировать экспорт страны, рассмотрю уровень жизни населения, определить основные проблемы развития Кыргызстана и рассмотреть перспективы их преодоления. Используются общенаучные методы: системный анализ – для определения особенностей экономики Кыргызстана, исторический метод – для демонстрации политической нестабильности в стране, статистический метод – для демонстрации количественных показателей. Получены следующие результаты: на основе проведенного исследования выявлены основные факторы, приводящие к экономическим и политическим проблемам Кыргызстана. Выводы: по ряду признаков страну можно отнести к странам с «ресурсным проклятием»; в золотодобывающей промышленности в основном присутствуют иностранные компании, которые участвуют в социальных проектах, однако каждый пятый человек в стране проживает за чертой бедности и поэтому значительная часть населения являются трудовыми мигрантами за рубежом; в стране постоянно присутствует политическая нестабильность и каждая новая власть пытается максимально использовать золотой запас страны; избавиться от ресурсного проклятия страна сможет путем выполнения ряда рекомендаций для таких стран, особенно путем направления доходов от экспорта золота на инвестиции в финансовый, физический и человеческий капитал; положительным для решения экономических проблем Кыргызстана является его участие в Евразийском экономическом союзе. ; Практика доводить, що ряд країн, багатих на природні ресурси, не змогли досягти стійкого економічного розвитку і високого рівня добробуту для населення. Дослідники відзначають, що наявність природних ресурсів часто поєднується в країнах із корупцією, громадськими протистояннями та слабкістю політичних інститутів. Економіка країн, яка будується на експорті природних ресурсів, занадто залежить від світових цін на ці ресурси. Предметом дослідження в статті є проблеми бідності та політичної нестабільності Киргизстану як країни залежної від експорту золота. Мета полягає у визначенні основних факторів, що призводять до економічної відсталості Киргизстану, бідності його населення та політичної нестабільності при наявності активного ресурсного експорту. Завдання: дослідити забезпеченість Киргизстану золотом та іншими природними ресурсами, проаналізувати експорт країни, розглянути рівень життя населення, визначити основні проблеми розвитку Киргизстану та розглянути перспективи їх подолання. Використовуються загальнонаукові методи: системний аналіз – для визначення особливостей економіки Киргизстану, історичний метод – для демонстрації політичної нестабільності в країні, статистичний метод – для демонстрації кількісних показників. Отримано такі результати: на основі проведеного дослідження виявлено основні фактори, що призводять до економічних та політичних проблем Киргизстану. Висновки: за рядом ознак країну можна віднести до країн із «ресурсним прокляттям»; у золотовидобувній промисловості здебільшого присутні іноземні компанії, які беруть участь у соціальних проектах, однак кожна п'ята людина в країні проживає за межею бідності і тому значна частка населення є трудовими мігрантами за кордоном; в країні постійно присутня політична нестабільність і кожна нова влада намагається максимально використати золоті запаси країни; позбутися ресурсного прокляття країна зможе шляхом виконання ряду рекомендацій для таких країн, а особливо шляхом спрямування доходів від експорту золота на інвестиції у фінансовий, фізичний та людський капітал; позитивним для вирішення економічних проблем Киргизстану є його участь в Євразійському економічному союзі.

The article is devoted to the research of legal and organizational principles of ensuring information security of states in the modern conditions of development of information society. Theoretical approaches to the definition of the essence of «information security» and «national security» are analyzed and their interrelation is proved. The urgency of the chosen topic of scientific research is caused by the fact that confrontation in the information sphere becomes a fundamentally new sphere of competition between the states. The rapid pace of development of information and communication technologies, creation of a global information space has led to many cybernetic threats in important spheres of political, economic, social and cultural life of society. The paper presents the results of the analysis of information security of the state as a factor of influence on the national security of the state as a whole, and thus defines information security as an integral part of national security. Given the magnitude of the global information challenge, the inability to address these issues through the efforts of individual states, the article explores the issue of international cooperation in providing international information security within the United Nations. The contents of the basic international legal acts adopted by the UN General Assembly, which indicate the threats to the international security of the information space and the need for the states to take joint action to counter the challenges in the field. Particular attention is paid to the peculiarities of regional cooperation of states in providing information security within the European Union. It is determined that this area of EU activity is one of the priorities for today. The main EU normative acts are analyzed, which present the European approach to the problem of information security. The general characteristics of the activities of the special bodies of the EU (European Union Agency for Network and Information Security - ENISA, European Cybercrime Centre), whose activities are aimed at providing information security, are given. The article explores the issues of guaranteeing information security of Ukraine and protection of the national information space. The types of real and potential information threats to the information space of Ukraine are revealed, as well as practical recommendations are given on improving the state information policy and creating an effective system of counteracting cyberspace threats. Emphasis is placed on the fact that state information policy should reflect urgent issues that have arisen in the international information and information security sphere. Effective implementation of strategic priorities, basic principles and tasks of the state information security policy requires improvement of legal and organizational mechanisms of information security management. ; Статья посвящена исследованию правовых и организационных основ обеспечения информационной безопасности государств в современных условиях развития информационного общества. Проанализированы теоретические подходы к определению сущности «информационная безопасность» и «национальная безопасность». Приведены их связь и определено влияние информационной безопасности на национальную безопасность государства. Информационная безопасность рассматривается как составляющая национальной безопасности страны, а также как глобальная проблема защиты устойчивости международного информационного пространства. Значительное внимание в статье уделяется анализу особенностей сотрудничества государств в обеспечении информационной безопасности в рамках ООН и ЕС. Раскрывается содержание основных международно-правовых актов, принятых этими организациями в сфере обеспечения международной информационной безопасности. Дается общая характеристика специальных органов ООН и ЕС, деятельность которых направлена на противодействие угрозам киберпространства. Исследуются вопросы обеспечения информационной безопасности Украины и защиты национального информационного пространства. Раскрываются виды реальных и потенциальных информационных угроз информационного пространства Украины, а также даны практические рекомендации по совершенствованию государственной информационной политики и создания эффективной системы противодействия угрозам киберпространства. ; Стаття присвячена дослідженню правових і організаційних засад забезпечення інформаційної безпеки держав у сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення сутності «інформаційна безпека» і «національна безпека», а також доведено їх взаємозв'язок. Актуальність обраної теми наукового дослідження обумовлена тим, що протистояння в інформаційній сфері стає принципово новою сферою суперництва між державами. Швидкі темпи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, створення глобального інформаційного простору призвело до виникнення багатьох кібернетичних загроз у важливих сферах політичного, економічного, соціального, культурного життя суспільства. В роботі наведено результати аналізу інформаційної безпеки держави як чинника впливу на національну безпеку держави в цілому і, тим самим визначено інформаційну безпеку як складову частину національної безпеки. З урахуванням масштабів глобального інформаційного виклику, неможливість вирішення зазначених проблем зусиллями окремих держав, у статті досліджується питання міжнародного співробітництва забезпечення міжнародної інформаційної безпеки у межах Організації Об'єднаних Націй. Розкривається зміст основних міжнародно-правових актів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН, які вказують на загрози міжнародній безпеці інформаційного простору і необхідність прийняття державами спільних дієвих заходів у протидії викликам у зазначеній сфері. Окрема увага в статті приділяється особливостям регіонального співробітництва держав у забезпеченні інформаційної безпеки в межах Європейського Союзу. Визначається, що цей напрям діяльності ЄС є одним із пріоритетних на сьогодні. Проаналізовані основні нормативно-правові акти ЄС, у яких представлений європейський підхід до проблеми забезпечення інформаційної безпеки. Дається загальна характеристика діяльності спеціалізованих органів ЄС (Європейське агентство з питань мережевої та інформаційної безпеки – ENISA, Європейський центр боротьби з кіберзлочинністю), діяльність яких направлена на забезпечення інформаційної безпеки. У статті досліджуються питання гарантування інформаційної безпеки України та захисту національного інформаційного простору. Розкриваються види реальних і потенційних інформаційних загроз для інформаційного простору України, а також надано практичні рекомендації щодо вдосконалення державної інформаційної політики та створення ефективної системи протидії загрозам кіберпростору. Акцентується увага на тім, що державна інформаційна політика повинна відбивати нагальні питання, що склалися у міжнародній інформаційній сфері та сфері забезпечення інформаційної безпеки. Ефективна реалізація стратегічних пріоритетів, основних принципів і завдань державної політики інформаційної безпеки потребує вдосконалення правових та організаційних механізмів управління інформаційною безпекою.

Energy security is at the top of the international political and economic agenda due to its importance for the economic and social development of individual countries, for relations between them, for the global economy and the environment. Indeed, it is difficult to imagine an area where countries are more interdependent than at the confluence of energy, environment, and economic development. Energy security has implications for domestic and foreign policy. This means the interdependence between producer and consumer, where mutual vulnerability and a win-win opportunity are short-term and long-term. The work systematizes the types of energy with the goal of sustainable development: the balance of economic, social, and environmental components, through a model of a circular economy, which allows achieving energy security. The first step is switching from carbon-based energy (oil, gas, coal) to clean energy (solar, wind, hydropower, etc.). However, it is also important to act on the principle of energy efficiency, which is to measure the difference between the actually used energy and the total energy consumed (often higher due to losses). The principle of the circular economy of achieving the most efficient use of resources is the most essential for the development of innovative solutions aimed at the transition to clean energy. Having studied the various approaches by comparison and analogy, we can conclude that the Concept of the circular economy offers effective business models to ensure environmentally friendly resource use, contributing to the achievement of sustainable development goals of society. The article used historical and statistical methods, as well as a system approach to the study of economic phenomena, which helped to identify the relationship between all elements and their roles in the general functioning of the circular economy. Using the method of comparison and scientific modeling, the role of the circular economy in resource-saving, minimizing waste and reducing pressure on the environment is revealed, while achieving significant economic and social results in energy security. ; Вопросы энергетической безопасности – одни из важнейших в международной политической и экономической повестке дня в силу их важности для экономического и социального развития отдельных стран, отношений между ними, а также для мировой экономики и окружающей среды. Действительно, трудно представить область, в которой страны являются более взаимозависимыми, чем в сфере слияния энергетики, окружающей среды и экономического развития. Энергетическая безопасность имеет значение для внутренней и внешней политики. Это означает взаимозависимость между производителем и потребителем, где взаимная уязвимость и взаимная выгода являются и краткосрочными, и долгосрочными. В статье систематизированы виды энергии с целью устойчивого развития: баланс экономической, социальной и экологической составляющих посредством модели циркулярной экономики, которая позволяет достичь энергетической безопасности. Первым шагом является переход от углеродной энергии (нефть, газ, уголь) к чистой энергии (солнечная энергия, энергия ветра, гидроэнергетика и т.д.). Однако, не менее важно следовать принципу энергоэффективности, который заключается в соизмерении разницы между фактически использованной энергией и общей потребленной энергией (часто более высокой из-за потерь). Принципы циркулярной экономики, направленные на достижение наиболее эффективного использования ресурсов, являются важнейшими при разработке инновационных решений, направленных на переход к чистой энергии. Изучив различные подходы путем сравнения и аналогии, мы можем сделать вывод, что Концепция циркулярной экономики предлагает эффективные бизнес-модели для обеспечения экологически безопасного использования ресурсов, способствуя достижению целей общества в области устойчивого развития. В статье использованы исторические и статистические методы, а также системный подход к изучению экономических явлений, который позволил выявить взаимосвязь между всеми элементами и их ролью в общем функционировании циркулярной экономики. Используя метод сравнения и научное моделирование, раскрывается роль циркулярной экономики в ресурсосбережении, минимизации отходов и снижении нагрузки на окружающую среду при достижении значительных экономических и социальных результатов в области энергетической безопасности. ; Питання енергетичної безпеки – одні з найважливіших в міжнародному політичному та економічному порядку денному в силу їх важливості для економічного і соціального розвитку окремих країн, відносин між ними, а також для світової економіки та навколишнього середовища. Дійсно, важко уявити область, в якій країни є більш взаємозалежними, ніж в сфері злиття енергетики, навколишнього середовища та економічного розвитку. Енергетична безпека має значення для внутрішньої і зовнішньої політики. Це означає взаємозалежність між виробником і споживачем, де взаємна уразливість і взаємна вигода є і короткостроковими, і довгостроковими. У статті систематизовано види енергії з метою сталого розвитку: баланс економічної, соціальної та екологічної складових за допомогою моделі економіки замкнутого циклу, яка дозволяє досягти енергетичної безпеки. Першим кроком є перехід від вуглецевої енергії (нафта, газ, вугілля) до чистої енергії (сонячна енергія, енергія вітру, гідроенергетика тощо). Однак, не менш важливо дотримуватися принципу енергоефективності, який полягає в порівняння різниці між фактично використаною енергією і загальною спожитою енергією (часто більш високою через втрати). Принципи циркулярної економіки, спрямовані на досягнення найбільш ефективного використання ресурсів, є найважливішими при розробці інноваційних рішень, спрямованих на перехід до чистої енергії. Вивчивши різні підходи шляхом порівняння і аналогії, ми можемо зробити висновок, що Концепція економіки замкнутого циклу пропонує ефективні бізнес-моделі для забезпечення екологічно безпечного використання ресурсів, сприяючи досягненню цілей товариства в сфері сталого розвитку. У статті використані історичні та статистичні методи, а також системний підхід до вивчення економічних явищ, який дозволив виявити взаємозв'язок між усіма елементами і їх роллю в загальному функціонуванні економіки замкнутого циклу. Використовуючи метод порівняння і наукове моделювання, розкривається роль економіки замкнутого циклу в ресурсозбереження, мінімізації відходів і зниження навантаження на навколишнє середовище при досягненні значних економічних і соціальних результатів в області енергетичної безпеки.

Surface Forces of the Navy can and should act in conjunction with the coast guard of the State Border Guard Service of Ukraine (CS SBG) to address priority tasks at sea, which in turn requires certain joint combat training (CT) activities. The system of combat training of the Armed Forces of Ukraine (AFU) is facing an urgent scientific and practical task of improving the air defense system, which will ensure the acquisition of an appropriate level of readiness of the Surface Forces of the Navy to jointly accomplish missions with the CS SBG.The purpose of the article is to reveal the need for the introduction of joint training of the defense forces in the system of CT, which will be aimed at acquiring the capabilities of joint performance of tasks by the military units of the Surface Forces of the Navy and the CS SBG.An analysis of the capabilities of the Surface Forces of the Navy and CS SBG to accomplish their tasks shows that there are tasks that must be successfully accomplished by the joining of the forces and means of these forces.For the effective fulfillment of such tasks that it is necessary to combine ships (boats) of the Surface Forces of the Navy and CS SBG into groups of ships, which in form and methods of application will meet the tasks assigned to them, and will be ready to act both independently and in the groupings. In turn, the joint performance of tasks within such groups additionally requires a special CT component of the defense forces, and the level of combat capability of the Navy's military units should ensure the ability to perform the tasks in conjunction with the CS SBG.The effectiveness of the military units of the Surface Forces of the Navy should be determined by the level of management of the aircraft by the subjects of training and the level of training of the objects of training, taking into account the acquired properties as a result of the implementation of the joint Defense Force. A structural diagram of the evaluation of the effectiveness of the military unit of the Surface Forces of the Navy is presented, taking into account the introduction of joint training of the defense forces. ; Надводные силы ВМС могут и должны действовать совместно с морской охраной Государственной пограничной службой Украины (МО ГПС) для решения приоритетных задач на море. Это в свою очередь требует проведения определенных совместных мероприятий по боевой подготовке (БП). Перед системой боевой подготовки Вооруженных Сил Украины (ВС Украины) стоит актуальная научная и практическая задача ‑ совершенствование системы БП для обеспечения требуемого уровня готовности воинских частей надводных сил ВМС к совместному, с МО ДПС, выполнению задач.Целью статьи является обоснование необходимости внедрения подготовки сил обороны, которая будет направлена на приобретение возможностей совместного выполнения задач воинскими частями надводных сил ВМС и МО ГПС.Анализ возможностей воинских частей надводных сил ВМС и морской охраны ГПС по выполнению возложенных на них задач свидетельствует о том, что существуют задачи, успешное выполнение которых требует объединения сил и средств этих составляющих сил обороны. Именно для эффективного выполнения таких задач возникает необходимость объединения кораблей (катеров) надводных сил ВМС и морской охраны ГПС в корабельные группы, которые по форме и способам применения будут готовы действовать как самостоятельно, так и в составе группировок. В свою очередь совместное выполнение задач в составе таких групп дополнительно требует специальной БП составляющих сил обороны. При этом уровень боеспособности воинских частей ВМС должен обеспечивать возможность выполнения задач совместно с морской охраной ГПС.Эффективность БП военных частей надводных сил ВМС должна определяется качеством управления субъектами БП и уровнем обученности объектов БП, с учетом приобретенных свойств в результате внедрения совместной БП сил обороны. Приведена структурная схема оценки эффективности БП воинской части надводных сил ВМС с учетом внедрения совместной подготовки сил обороны. ; Надводні сили ВМС можуть і повинні діяти спільно з морською охороною Державної прикордонною службою України (МО ДПС) для вирішення пріоритетних завдань на морі, що в свою чергу вимагає проведення певних спільних заходів бойової підготовки (БП). Перед системою бойової підготовки Збройних Сил України (ЗС України) стоїть актуальне наукове та практичне завдання удосконалення системи БП, що забезпечуватиме набуття відповідного рівня готовності військової частини надводних сил ВМС до спільного виконання завдань з МО ДПС.Метою статті є розкриття необхідності впровадження в систему БП спільної підготовки сил оборони, яка буде спрямована на набуття спроможностей спільного виконання завдань військовими частинами надводних сил ВМС та МО ДПС.Аналіз спроможностей військових частин надводних сил ВМС та морської охорони ДПС щодо виконання покладених на них завдань свідчить про те, що існують завдання, успішне виконання яких потребує об'єднання сил і засобів цих складових сил оборони. Саме для ефективного виконання таких завдань виникає необхідність об'єднання кораблів (катерів) надводних сил ВМС та морської охорони ДПС в корабельні групи, які за формою та способами застосування відповідатимуть завданням, що на них покладатимуться, і будуть готові діяти як самостійно, так і у складі угруповань. В свою чергу спільне виконання завдань у складі таких груп додатково потребує спеціальної БП складових сил оборони, а рівень боєздатності військових частин ВМС повинен забезпечувати спроможність виконання завдань спільно з морською охороною ДПС.Ефективність БП військових частин надводних сил ВМС повинна визначатися рівнем управління БП суб'єктами підготовки та рівнем навченості об'єктів підготовки, з урахуванням набутих властивостей в результаті впровадження спільної БП сил оборони. Наведена структурна схема оцінювання ефективності БП військової частини надводних сил ВМС з урахуванням впровадження спільної підготовки сил оборони.

The subject of the master's work is the Budapest Memorandum. The purpose of the work is to consider the significance of the Budapest Memorandum, as well as the causes and consequences of its violations. The main objectives of the work: to explore the development of international relations between the Republic of Belarus, the European Union and the Russian Federation in the XX century; to determine the role of international law in resolving the political crisis in the Republic of Belarus by the example of an analysis of the Budapest memorandum; assess the prospects for the development of international law with regard to the provision of guarantees and territorial integrity to the countries-participants of potential conflicts. The methodological basis is the method of system analysis, comparative historical method, structural and functional analysis, forecasting method. All these methods allowed, on the basis of a thorough study of sources, academic literature, media, Internet sources and interviews, to study the chosen scientific problem. The presented work, combining the method of system analysis, comparative historical method, structural and functional analysis, forecasting method, is an analysis of the Budapest memorandum and an attempt to identify the causes of violation of the memorandum articles in relation to the Republic of Belarus. In the framework of this work, little-known facts were examined about the interference of the guarantor country of the Budapest memorandum of the Russian Federation in the internal affairs of the Republic of Belarus. The study may serve as another argument for creating an international negotiating platform for resolving a conflict situation. The fist document of nuclear disarmament of the Republic Belarus was State Sovereignty Declaration (the 27th of July 1990) which said that Belarus declared its intention to become a permanently neutral state in the future, which won't place military forces of other countries and refuses nuclear weapons. After signing Lisbon Protocol in 1992 Belarus arranged the membership in the Treaty of Strategic Offensive Reduction (START I Treaty), which supposed that Belarus is the follower of Soviet Union in the part of following the agreement the START I Treaty, but not in the part of nuclear weapons. On the 22 of July 1993 Belarus officially joined the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons (NPT) and became the first state which willingly rejected owning nuclear weapons, which was left after the collapse of the USSR. Welcoming the fact of joining of the Republic Belarus in the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons on the 23d of May 1992 as a non-nuclear state, the UK, Russia and the USA provided Belarus with the guaranty of safety and fixed their responsibilities in Budapest memorandum on the 5th of December 1994. According to Budapest memorandum this guaranty is the realization of Helsinki act of OSCE 1975 concerning Belarus and Ukraine. By the rejection of nuclear weapons in exchange of safety guaranty on UN principles Belarus and Ukraine have strengthened the international regime of non-spreading of nuclear weapons and Euro-Atlantic safety in general. At the same time with signing Budapest memorandum of safety guaranties of Belarus and Ukraine OSCE behavior code concerning military-political safety aspects was adopted. The analyses of Budapest memorandum text shows that this international document after its creation created for signing countries-the USA, the UK and Russia-the responsibilities of providing territorial safety and political sovereignty of Belarus and Ukraine in return of handing in the nuclear weapons to Russia by these countries, and later Belarus and Ukraine got the following guaranties for the China and France which joined later-from force threat or its usage against the territorial safety and political independence (p.2 of Budapest memorandum),from economical force, aimed at realization of sovereignty state rights for their own interests and gaining any advantages in this way(p.3 of Budapest memorandum) On the 22 of November 1996 due to Russia's interference into the internal affairs of sovereignty Belarus and agreement was made "About public-political situation and constitutional reform in Belarus" which allowed the president to hold a referendum on the 24th of November 1996 about the changing of the constitution of Belarus. Using the political interference into the internal affairs of Belarus, Russia in November 1996 broke p. 2 and p. 3 of Budapest memorandum, putting pressure on the Supreme council and the Constitutional court and putting the Belorussian economy in dependence of Russian preferences. Concerning Ukraine Russia broke p.2 of Budapest memorandum "avoid force threat or its usage against territorial safety. On these points which refer to Budapest memorandum the international policy of non-recognition of the changed status of Autonomous Republic of the Crimea and the city of Sevastopol and their annexation by Russia is based (according to the referendum in the Crimea on the 14th of March 2014.The 9th of April 2014 Parliamentary Assembly of the Council of Europe (PACE) in its resolution 1988(2014) The failure of Budapest memorandum of 1994 which had to provide safety guaranties for Ukraine and Belarus has really undermined the trust to the similar documents which don't have the legal power, which Russia and the West could offer to other countries. Signing of such guaranties by the resolution of the safety council of the UN would make them legally compulsory. At the moment between governments of Russian and Belarus are negotiating about signing the programs of profound integration within the agreement about the Union state from the 26th of January 2000, the Union state of Belarus and Russia together with the Ukrainian territory-the Republic of the Crimea and the city of Sevastopol will undermine the international regime about non-spreading of nuclear weapons and the Euro-Atlantic safety system.

The subject of the master's work is the Budapest Memorandum. The purpose of the work is to consider the significance of the Budapest Memorandum, as well as the causes and consequences of its violations. The main objectives of the work: to explore the development of international relations between the Republic of Belarus, the European Union and the Russian Federation in the XX century; to determine the role of international law in resolving the political crisis in the Republic of Belarus by the example of an analysis of the Budapest memorandum; assess the prospects for the development of international law with regard to the provision of guarantees and territorial integrity to the countries-participants of potential conflicts. The methodological basis is the method of system analysis, comparative historical method, structural and functional analysis, forecasting method. All these methods allowed, on the basis of a thorough study of sources, academic literature, media, Internet sources and interviews, to study the chosen scientific problem. The presented work, combining the method of system analysis, comparative historical method, structural and functional analysis, forecasting method, is an analysis of the Budapest memorandum and an attempt to identify the causes of violation of the memorandum articles in relation to the Republic of Belarus. In the framework of this work, little-known facts were examined about the interference of the guarantor country of the Budapest memorandum of the Russian Federation in the internal affairs of the Republic of Belarus. The study may serve as another argument for creating an international negotiating platform for resolving a conflict situation. The fist document of nuclear disarmament of the Republic Belarus was State Sovereignty Declaration (the 27th of July 1990) which said that Belarus declared its intention to become a permanently neutral state in the future, which won't place military forces of other countries and refuses nuclear weapons. After signing Lisbon Protocol in 1992 Belarus arranged the membership in the Treaty of Strategic Offensive Reduction (START I Treaty), which supposed that Belarus is the follower of Soviet Union in the part of following the agreement the START I Treaty, but not in the part of nuclear weapons. On the 22 of July 1993 Belarus officially joined the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons (NPT) and became the first state which willingly rejected owning nuclear weapons, which was left after the collapse of the USSR. Welcoming the fact of joining of the Republic Belarus in the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons on the 23d of May 1992 as a non-nuclear state, the UK, Russia and the USA provided Belarus with the guaranty of safety and fixed their responsibilities in Budapest memorandum on the 5th of December 1994. According to Budapest memorandum this guaranty is the realization of Helsinki act of OSCE 1975 concerning Belarus and Ukraine. By the rejection of nuclear weapons in exchange of safety guaranty on UN principles Belarus and Ukraine have strengthened the international regime of non-spreading of nuclear weapons and Euro-Atlantic safety in general. At the same time with signing Budapest memorandum of safety guaranties of Belarus and Ukraine OSCE behavior code concerning military-political safety aspects was adopted. The analyses of Budapest memorandum text shows that this international document after its creation created for signing countries-the USA, the UK and Russia-the responsibilities of providing territorial safety and political sovereignty of Belarus and Ukraine in return of handing in the nuclear weapons to Russia by these countries, and later Belarus and Ukraine got the following guaranties for the China and France which joined later-from force threat or its usage against the territorial safety and political independence (p.2 of Budapest memorandum),from economical force, aimed at realization of sovereignty state rights for their own interests and gaining any advantages in this way(p.3 of Budapest memorandum) On the 22 of November 1996 due to Russia's interference into the internal affairs of sovereignty Belarus and agreement was made "About public-political situation and constitutional reform in Belarus" which allowed the president to hold a referendum on the 24th of November 1996 about the changing of the constitution of Belarus. Using the political interference into the internal affairs of Belarus, Russia in November 1996 broke p. 2 and p. 3 of Budapest memorandum, putting pressure on the Supreme council and the Constitutional court and putting the Belorussian economy in dependence of Russian preferences. Concerning Ukraine Russia broke p.2 of Budapest memorandum "avoid force threat or its usage against territorial safety. On these points which refer to Budapest memorandum the international policy of non-recognition of the changed status of Autonomous Republic of the Crimea and the city of Sevastopol and their annexation by Russia is based (according to the referendum in the Crimea on the 14th of March 2014.The 9th of April 2014 Parliamentary Assembly of the Council of Europe (PACE) in its resolution 1988(2014) The failure of Budapest memorandum of 1994 which had to provide safety guaranties for Ukraine and Belarus has really undermined the trust to the similar documents which don't have the legal power, which Russia and the West could offer to other countries. Signing of such guaranties by the resolution of the safety council of the UN would make them legally compulsory. At the moment between governments of Russian and Belarus are negotiating about signing the programs of profound integration within the agreement about the Union state from the 26th of January 2000, the Union state of Belarus and Russia together with the Ukrainian territory-the Republic of the Crimea and the city of Sevastopol will undermine the international regime about non-spreading of nuclear weapons and the Euro-Atlantic safety system.

In recent years, public decision making on health and environmental risks has experienced a number of crises and controversies which have highlighted a significant gap in the perception of risks by experts and society. In an attempt to reduce this gap and restore the credibility of the knowledge upon which the legitimacy of decisions rests, several public agencies have implemented so-called '' openness to society '' policies. While opening up has increased over the last ten years or so, it is inscribed in an older movement calling for the deconfinement of science. Indeed, social science research, particularly in the field of science and technology studies (STS), has shown that the co-definition of problems and solutions with stakeholders makes it possible to produce knowledge that is more legitimate, more adaptable in uncertainty contexts and more socially appropriable. Historically, collaborations between scientific institutions have mainly benefited large companies and public decision-makers, marginalizing many actors, including associations, trade unions and local and territorial authorities. This thesis problematizes the categories of actors and organizations to which risk evaluation opens up by proposing to put to the notion of "third sector expertise" the test as a notion with perimeters redefined by institutions, socio-technical problems and social mobilizations.This thesis focuses on the changes that this opening up to the third sector produces on the research work of agencies specializing in the assessment of health and environmental risks. More specifically, it focuses on transforming the meaning that experts and their managers give to their profession and to risk management. It addresses the meaning of "opening up to society" by combining a sociology of organizations approach with a sociology of science and technology approach that does justice to the importance of the socio-technical properties of the problems dealt with by these institutions. It proposes to consider the collaboration between expertise and the third sector as a frontier object, a theatre of social, epistemic and institutional intermediation that crystallizes the transformations of health and environmental risk management in France today. This approach leads to the following results. Opening up does not transform the experimental work of experts or the evaluation standards they use. In contrast, collaborations with the third sector have an impact on future research themes (more focused on hitherto invisible risks such as the interdependence of different categories of risk), how to communicate these risks (taking much more account of public opinion and the concerns of third sector organizations and the political issues of this diversity, by multiplying meetings with third sector organizations, by putting technical experts in an interface situation rather than senior managers) and the power of third sector organizations in institutions (by opening up pluralist deliberative bodies and systematizing their representation in other institutional governance bodies). ; La décision publique en matière de risques sanitaires et environnementaux a connu ces dernières années nombre de crises et controverses qui ont mis en lumière un décalage important de la perception des risques par les experts et par la société. Pour tenter de réduire cet écart et restaurer la crédibilité des connaissances sur laquelle se fonde la légitimité des décisions, plusieurs organismes publics d'expertise ont mis en place des politiques d'ouverture à la société. Si cette ouverture s'est amplifiée depuis une dizaine d'années, elle s'inscrit dans un mouvement plus ancien invitant au déconfinement de la science. En effet les recherches en sciences sociales, notamment dans le domaine des études des sciences et des techniques (STS), ont montré que la co-définition des problèmes et des solutions avec les parties prenantes permet de produire des connaissances plus légitimes, plus adaptables en contexte d'incertitude et plus appropriables par la société. Historiquement, les collaborations des établissements scientifiques se sont surtout faites au profit des grandes entreprises et des décideurs publics, marginalisant de nombreux acteurs, notamment associations, organisations syndicales, organisations de l'ESS, collectivités locales et territoriales. Cette thèse problématise les catégories d'acteurs et d'organisations auxquelles l'expertise scientifique s'ouvre en proposant de mettre à l'épreuve la notion de « tiers secteur de l'expertise » comme une notion aux périmètres redéfinis par les établissements, les problèmes socio-techniques et les mobilisations sociales Cette thèse s'intéresse aux transformations que cette ouverture au tiers secteur produit sur le travail de recherche des agences et des instituts d'expertise spécialisés dans l'évaluation des risques sanitaires et environnementaux. Plus précisément, elle porte sur la transformation du sens que les experts et leurs dirigeants donnent à leur métier et à la gestion des risques. Elle aborde le sens de « s'ouvrir à la société » en combinant une approche de sociologie des organisations et une approche de sociologie des sciences et des techniques qui rend justice à l'importance des propriétés socio-techniques des problèmes traités par ces établissements. Elle propose de considérer que les collaborations de l'expertise avec le tiers secteur sont un objet frontière, théâtre d'intermédiations sociales, épistémiques et institutionnelles qui cristallisent les transformations de la gestion des risques sanitaires et environnementaux en France aujourd'hui.Cette approche permet de dégager les résultats suivants. L'ouverture ne transforme pas le travail expérimental des experts ni les standards d'évaluation qu'ils utilisent. En revanche les collaborations avec le tiers secteur agissent sur les thématiques de recherche à venir (davantage orientées sur des risques jusqu'alors invisibilisés comme l'interdépendance des différentes catégories de risques), la manière de communiquer ces risques (en tenant beaucoup plus compte de l'opinion publique et des préoccupations des organisations du tiers secteur et des enjeux politiques de cette diversité (en faisant plus de réunions avec les organisations du tiers secteur et en mettant davantage des experts techniques en situation d'interface que des cadres dirigeants des établissements) et le pouvoir des organisations du tiers secteur dans les établissements (en ouvrant des instances de délibération pluralistes et en systématisant leur représentation dans les autres instances de gouvernance des établissements).

The purpose of the article is to trace the genesis and significance of mass culture, which has the phenomenon of variety art, in particular, its formation, development, and the preconditions, causes, and conditions of origin, patterns of existence and basic world-view models. The methodology of the research is based on comparative, historical and logical methods. This methodological approach allows us to reveal and analyze certain worldview models of mass culture, the primary and additional preconditions for the formation of mass culture, to emphasize the concepts of D. Bella, Castells, M. Maklien, E. Toffler. The scientific novelty of the work is consisted in broadening the notions of the rapid development of mass culture in the twenty-first century, which is connected with the formation of a mass person to find a dynamic view of the future of man, new dimensions of its self-realization. Conclusions. The genesis of mass culture that emerged at the end of the XIX century represents a whole range of preconditions: economic, social and political, and directly cultural (creation of a new world picture, systems of values, new cultural and artistic mentality). Preconditions of the formation of mass culture are the problem field of processes of self-identification and adaptation of the individual to the social and cultural field; violation of traditional mechanisms of identification and self-identification; the transformation of the basic methods of systematization of information. A certain part of the social and cultural system in the era of the information society remains the basis of mass culture, and existential problems (the problem of free time, the problems of adaptation, the tense rhythm of activity, as well as the lack of a proper understanding of the complex problems of high culture) become the social preconditions for the development and widespread of mass culture. Positivism and pragmatism become the main ideological models of mass culture, and its development, undoubtedly, is connected with the formation of a mass person, "metacultural identity." Thus, mass culture as a social and cultural phenomenon is actively functioning as an entertaining industry, as well as in other artistic spheres that are associated with standardized thinking. Key words: mass culture, variety of music art, Genesis, formation, development, conception, social and cultural significance. ; Цель статьи - проследить генезис и значение массовой культуры, феноменом которой является эстрадное музыкальное искусство, в частности ее становление, развитие, а также предпосылки, причины и условия возникновения, закономерности существования и основные мировоззренческие модели. Методология исследования заключается в применении сравнительного, историко-логического методов. Указанный методологический подход позволяет раскрыть и подвергнуть анализу определенные мировоззренческие модели массовой культуры, основные и дополнительные предпосылки становления массовой культуры, акцентировать внимание на концепциях Д. Белла, М. Кастельса, М. Маклюэна, Э. Тоффлера. Научная новизна заключается в расширении представлений о стремительном развитии массовой культуры в ХХI веке, который неразрывно связан с формированием массового человека с целью найти динамический взгляд на будущее человека, новые измерения его самореализации. Выводы. Генезис массовой культуры, зарожденной в конце XIX в., представляет целый комплекс предпосылок: экономических, социально-политических и непосредственно культурных (создание новой картины мира, системы ценностных установок, новой культурно-художественной ментальности). Предпосылки становления массовой культуры - проблемное поле процессов самоидентификации и адаптации индивида к социокультурному пространству; нарушение традиционных механизмов идентификации и самоидентификации личности; трансформация основных методов систематизации информации. В эпоху информационного общества определенная часть социокультурной системы остается основой массовой культуры, а экзистенциальные проблемы, проблема свободного времени, проблемы адаптации, напряженный ритм деятельности, а также отсутствие соответствующего понимания сложных проблем высокой культуры становятся социальными предпосылками развития и повсеместного распространения массовой культуры. Позитивизм и прагматизм становятся основой мировоззренческой модели массовой культуры, а ее развитие, безусловно, неразрывно связанно с формированием массового человека, «метакультурной индивидуальности». Таким образом, массовая культура как социокультурное явление активно функционирует в качестве развлекательной индустрии, а также в других художественных сферах, связанных со стандартизированным мышлением. Ключевые слова: массовая культура, эстрадное музыкальное искусство, генезис, становление, развитие, концепции, социокультурное значение. ; Мета статті - простежити ґенезу та значення масової культури, феноменом якої є естрадне музичне мистецтво, зокрема її становлення, розвиток, а також передумови, причини та умови виникнення, закономірності існування та основні світоглядні моделі. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу певні світоглядні моделі масової культури, основні та додаткові передумови становлення масової культури, акцентувати увагу на концепціях Д. Белла, М. Кастельса, М. Маклюена, Е.Тоффлера. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про стрімкий розвиток масової культури в ХХI столітті, який нерозривно пов'язаний з формуванням масової людини з метою знайти динамічний погляд на майбутнє людини, нові виміри її самореалізації. Висновки. Генезис масової культури, що зароджується у кінці XIX ст., представляє цілий комплекс передумов: економічних, соціально-політичних і безпосередньо культурних (створення нової картини світу, системи ціннісних установок, нової культурномистецької ментальності). Передумови становлення масової культури - проблемне поле процесів самоідентифікації та адаптації індивіда до соціокультурного поля; порушення традиційних механізмів ідентифікації та самоідентифікації особистості; трансформація основних методів систематизації інформації. В епоху інформаційного суспільства певна частина соціокультурної системи залишається основою масової культури, а екзистенційні проблеми, проблема вільного часу, проблеми адаптації, напружений ритм діяльності, а також відсутність відповідного розуміння складних проблем високої культури стають соціальними передумовами розвитку і повсюдного поширення масової культури. Позитивізм і прагматизм стають основною світоглядною моделлю масової культури, а її розвиток, безперечно, нерозривно пов'язаний з формуванням масової людини, «метакультурної індивідуальності». Таким чином, масова культура як соціокультурне явище активно функціонує в якості розважальної індустрії, а також в інших мистецьких сферах, які пов'язані зі стандартизованим мисленням. Ключові слова: масова культура, естрадне музичне мистецтво, генеза, становлення, розвиток, концепції, соціокультурне значення.

Space debris have been generated in the last 60 years as the by-product of the exploration and exploitation of the circumterrestrial space. Due to the dramatic growth of the number of debris in space, the active intervention by the scientific community has become necessary. Indeed, an uncontrolled increase of debris in the circumterrestrial space can provoke both environmental damages and possible risks of collision for active missions. In 2007, the United Nations General Assembly has developed a set of guidelines to limit the amount of debris generated by space launches and to minimize the possibility of later fragmentations. In this context, the Revolutionary Design of Spacecraft through Holistic Integration of Future Technologies project (ReDSHIFT) was funded by the European Union. The main idea is to approach the debris mitigation issues from different perspectives, prone to suggest innovative solutions to this pressing problem, having always in mind, beyond the specific mission requirements, the minimization of the environmental impact of the spacecraft. The first step toward this direction is to understand if the dynamical perturbations in the circumterrestrial space can drive the spacecraft toward a natural re-entry. Indeed, perturbations acting on the spacecraft can induce periodical variations in the orbital eccentricity and inclination, which can potentially be exploited. Passive solutions of this kind would be preferred if they result to be affordable for the space operators and not risky for the space environment. In the present work, we will focus on the Low Earth Orbit (LEO) region, which constitutes the most densely populated orbital environment, and on the dynamical effects caused by three different perturbations: the high-degree zonal harmonics of the geopotential, the lunisolar gravitational attraction, and the solar radiation pressure (SRP). At specific values of inclination, these perturbations can foster the orbital decay inducing a quick increase of the eccentricity, if a well-defined resonance condition is satisfied. Following the work of Schettino et al. [2017, 2019], we make a deep analysis of the role of the resonances which act on the spacecraft dynamics in LEO. By means of a numerical computation of the Fourier transform, we characterize the evolution of the eccentricity of a dense set of orbits in terms of the main spectral components. In particular, we choose a suitable set of initial conditions for quasi-circular orbits spanning the LEO region for different values of semi-major axis a, from a=R⊕+800km up to a=R⊕+1600km, where R⊕ =6378.1363km is the radius of the Earth, and inclination i, from i = 0°up to i = 90°. Moreover, we selected two different values of the area-to-mass ratio of the object, in order to understand how natural perturbations, in particular SRP, can influence the orbit dynamics, depending on the A/m value. The aim of the spectral analysis described in this thesis is to clearly link each frequency signature found in the eccentricity spectrum to the dynamical effect which generates it, in order to build a frequency cartography of the LEO region. Indeed, the detailed analysis of the principal spectral components turns out to be a powerful tool to enable a better understanding of the relative importance of each gravitational and non-gravitational perturbation in the LEO region as a function of the initial semi-major axis, eccentricity and inclination of the object. In particular, the amplitude of the spectral signature produced by a perturbation on a given orbit gives an estimate of the corresponding eccentricity variation; this quantity can be compared with the numerical results in the time domain and the analytical expressions provided by theory, in order to give a comprehensive and more robust picture of the eccentricity evolution. Together with the dynamical maps in the time domain, performed in the framework of ReDSHIFT (see, e.g., Alessi et al. [2017, 2018]), our analysis can be exploited to identify the orbits where a significant growth of eccentricity, led by one or more perturbations, can assist the passive disposal of objects at their end-of-life or to optimize the design of low-cost manoeuvres, aimed at re-entering. Indeed, for some orbits, the frequency cartography is capable to disclose effects which do not show up as clearly in the temporal maps. This thesis is organized as follows: in Chapter 1 we briefly present the issue of space debris and the recommended mitigation strategies, focusing, in particular, on the aims of the ReDSHIFT project. In Chapter 2 we describe the dynamical model adopted for the numerical propagation in the time domain. We recall the analytical developments of the natural perturbations acting on objects in LEO, and, by means of the Lagrange planetary equations, we describe the main effects on the orbital elements due to each perturbation. Furthermore, after having defined what we mean by resonant condition, we analyse different kinds of resonances, due to one or more perturbations. In particular, we focus on their effect on the eccentricity evolution, in order to compare, later in Chapter 4, our results with the analytical findings. In Chapter 3 we extensively explain the simulation scenario and the mathematical tools exploited in our study. We describe the Fourier transform and the method we used to identify the main frequency signatures, which characterize the eccentricity evolution of the orbits. Finally, in Chapter 4, we outline the numerical results of our analysis. This will be done, in turn, by describing some exemplificative cases. We provide a full description of the frequency charts, obtained with our method, comparing the results in the frequency domain with the findings in the time domain. Finally, we draw some conclusions on possible practical applications of the frequency cartography.