Suchergebnisse

Offizieller Standpunkt von Staaten/Staatengruppen + Aus australischer Sicht

The article analyses the positions of the trade union leader in the context of the international installation of the military government, especially considering Argentinian participation in the International Labour Organisation (ILO). In this revision, the analysis that argued that trade union activity was suspended due to the scale of represion and interventions against labour organisations was empiically refuted. On the contrary, the intense activity carried out by the Peronist trade union leadership in 1976 will be highlighted, and its positions and expectations regarding the de facto government will be analysed. Institute for Research in Humanities and Social Sciences ; El articulo analiza los posicionamientos de la dirigencia sindical en el contexto de instalacion internacional del gobierno militar considerando especialmente la participacion argentina en la Organizacion Internacional del Trabajo (OIT). En esta revision se refutaran empiricamente los analisis que sostuvieron que la actividad sindical se vio suspendida por la magnitud de la represion y de las intervenciones contra las organizaciones obreras. Por el contrario se pondra en evidencia la intensa actividad desplegada por la dirigencia sindical peronista en 1976, y se analizaran sus posicionamientos y expectativas en torno al gobierno de facto. Instituto de Investigaciones en Humanidades y Ciencias Sociales

The article considers the features of integration processes, European higher education and their impact on the professional training of bachelors in international relations in the UK. Scientific reflection of documentary and literary sources, the results of practical experience of professional training of bachelors in international relations in the Free Economic Relations of Ukraine allowed to single out the contradictions of their training. In the context of our study, the educational model of professional training of international specialists with a bachelor's degree, which exists in the United Kingdom, deserves attention. In accordance with the peculiarities of the integration processes, the defined goals and objectives of European higher education, the key issues of professional training of bachelors in international relations in the UK have been identified. The main normative-legal documents regulating the activity of universities that train future international bachelors in Great Britain are analyzed. Changes in the social characteristics of students have been recorded; focusing the activities of British universities on the needs and interests of consumers of educational services; strengthening the professionalization of bachelors of international relations on the basis of content transformation and involvement of professionals in its development; active introduction of scientific achievements and pedagogical innovations in the educational process; implementation of elements of the European model of training internationals; promoting research in the field of politics and international relations; development of unified professional standards of international activity; strengthening active cooperation with European associations and unions; organization of translation practice abroad and conclusion of employment contracts; increasing student mobility; conducting scientific conferences and seminars. The main directions of educational policy and the main normative integration documents of higher education in Great Britain are highlighted. ; У статті розглянуто особливості інтеграційних процесів європейської вищої освіти та їх вплив на професійну підготовку бакалаврів міжнародних відносин у Великій Британії. Наукова рефлексія документальних і літературних джерел, результатів практичного досвіду професійної підготовки бакалаврів міжнародних відносин у ЗВО України дозволили виокремити суперечності їх підготовки. У контексті нашого дослідження заслуговує на увагу освітня модель професійної підготовки фахівців-міжнародників бакалаврського рівня, яка існує у Великій Британії. Відповідно до особливостей інтеграційних процесів, визначеної мети і завдань європейської вищої освіти, сформульовано ключові питання підготовки майбутніх бакалаврів-міжнародників у Великій Британії. Проаналізовано основні нормативно-правові документи, що регулюють діяльність університетів, які здійснюють підготовку майбутніх бакалаврів-міжнародників у Великій Британії. Зафіксовано зміни в соціальній характеристиці студентства; орієнтації діяльності університетів Великої Британії на потреби та інтереси споживачів освітніх послуг; посиленні професіоналізації підготовки бакалаврів міжнародних відносин на основі трансформації змісту та залучення до його розроблення фахівців-професіоналів; активному впровадженні наукового доробку та педагогічних інновацій у навчальний процес; реалізації елементів європейської моделі підготовки міжнародників; сприянні розвиткові досліджень у галузі політики і міжнародних відносин; розробленні уніфікованих професійних стандартів діяльності міжнародників; посиленні активної співпраці з європейськими асоціаціями і спілками; організації перекладацької практики за кордоном та укладанні договорів про працевлаштування; підвищенні мобільності студентів; проведенні наукових конференцій і семінарів. Висвітлено основні напрями освітньої політики та нормативно інтеграційні документи вищої освіти Великої Британії.

Während Ransomware-Angriffe immer professioneller werden, haben viele Organisa­tionen grundlegende IT-Sicherheitshausaufgaben noch immer nicht gemacht. Auf­grund der effektiven Untergrundökonomie der Cyber-Kriminellen ist dem Problem auch nicht mehr allein mit technischen Maßnahmen beizukommen. Die neue Bundes­regierung sollte es mit erhöhter Priorität und einer gesamtstaatlichen Perspektive angehen. Neben Präventionsmaßnahmen sollten auch für Organisationen in der Breite Pläne zur Reaktion und Wiederherstellung erstellt werden. Außerdem ließen sich Instrumente nutzen, die etwa bei der Bekämpfung von organisierter Kriminalität, Terrorismus oder Finanzkriminalität und sogar in der Entwicklungshilfe ein­gesetzt werden. Schließlich müssten multilaterale Initiativen zur Eindämmung von Cyber-Kriminalität und Geldwäsche mit Kryptowährungen gestärkt werden. (Autorenreferat)

The Fifth Hellenic Week of Contemporary Music (Athens, 1976) has been mainly considered in the context of a major political event: the fall of the military dictatorship in 1974. However, it may also be seen as a landmark for the transition to a postmodern era in Greece. The musical works presented during the Week, as well as their reception by the musical community are indicative of this transition. This paper aims at exploring those two perspectives and places the emphasis on the second, through an analytical comment on Le Tricot Rouge by Giorgos Kouroupos and the critiques in the press. ; Пета грчка недеља савремене музике одржана је 1976. године у Атини. Рецепција авангардних дела, која су се налазила у средишту претходних издања овог фестивала, драматично се променила — од полемичког и/или ентузијастичног става присутног у претходним издањима, до мирнијег и критичнијег става у Петој седмици. Ова значајна промена повезана је с националним политичким и идеолошким разлозима. Међутим, у ширем европском контексту ова промена може указивати и на прелазак са модернистичког на постмодернистичко схватање. Овај рад има за циљ да истражи како две различите перспективе могу утицати на конструкцију значења тих музичких догађаја и ставља акценат на "денационализовану" перспективу, која у први план истиче директнију везу од периферије ка харизматичним центрима. С једне стране, из националне перспективе, поменута промена повезана је са војном диктатуром која је успостављена у Грчкој 1967. године, а укинута 1974. године (Leotsakos 1976). Стога су и композиције поручене од грчких композитора и њихова рецепција током Четврте недеље представљале директне или индиректне изразе протеста против диктаторског режима (Tsagkarakis 2013). С друге стране, напор грчке "прогресивне" музичке заједнице да равноправно комуницира са интернационалном авангардом довео је, најпре, до присвајања постмодерних техника у музичким делима, а затим и до прихватања и мирног сапостојања неколико трендова. Овакав став је очигледан у реакцијама публике током Пете седмице. Последично, Пета недеља се може посматрати у светлу свеопштих промена у Грчкој и Европи тога доба (Romanou 1976, Christopoulou 2009, Samson 2013). У овом контексту, овај рад ће се фокусирати и на специфична музичка дела, посебно Le Tricot Rouge композитора Јоргоса Курупоса (Giorgos Kouroupos), као и на опште ставове музичке заједнице, укључујући ту композиторе, извођаче, публику и критичаре. ; Часопис је индексиран на http://doiserbia.nb.rs/, http://dais.sanu.ac.rs/handle/123456789/914 и у међународној бази ProQuest. / The journal is indexed in http://doiserbia.nb.rs/, http://dais.sanu.ac.rs/handle/123456789/914 and in the international database ProQuest. Издавање ове публикације подржали су Министарство културе и информисања Републике Србије, Министарство просвете, науке и технолошког развоја Републике Србије и СОКОЈ - Организација музичких аутора Србије / The publication of this volume was supported by the Ministry of Culture and Information of the Republic of Serbia, the Ministry of Education, Science and Technological Development of the Republic of Serbia and SOKOJ - Serbian Music Authors' Organization

Seit seiner wirtschaftlichen Liberalisierung 1991 definiert Indien seine Rolle als Regionalmacht immer stärker wirtschafts- statt sicherheitspolitisch. Es sieht Südasien heute weniger als Teil seiner nationalen Sicherheit, sondern vor allem als Teil seiner wirtschaftlichen Entwicklung. Indien fördert deshalb (regionale) öffentliche Güter wie die Schaffung eines südasiatischen Marktes durch den Ausbau des regionalen Handels, um damit auch seinen Anspruch als Regionalmacht zu untermauern. Zugleich hat aber auch China seine politischen, wirtschaftlichen und militärischen Beziehungen zu Indiens Nachbarstaaten deutlich ausgebaut. Chinas wachsendes Engagement in Südasien setzt den indischen Regionalmachtambitionen enge Grenzen. Indiens Anspruch auf Regionalmachtstatus wurde von den Nachbarstaaten nie akzeptiert. Sie haben immer wieder versucht, ihre bilateralen Konflikte mit Indien durch die Einbeziehung »externer« Großmächte wie China zu internationalisieren. China verfügt deshalb zum Teil über bessere politische und militärische Beziehungen zu den Staaten der Region als Indien. Indien bemüht sich zwar durch einseitige Konzessionen gegenüber seinen Nachbarn und den Ausbau der Infrastruktur, den Handel zu verbessern und einen südasiatischen Markt zu schaffen, doch ist China wirtschaftlich für die Nachbarstaaten ein mindestens ebenso attraktiver Partner.

Deutsche und europäische Politik sollten sich der Grenzen indischer Regionalmachtambitionen in der südasiatischen Krisenregion gewahr sein. Die indische Demokratie mag ein Stabilitätsanker in Südasien sein, verfügt aber weder über den politischen Willen noch die außenpolitischen Instrumente, um zum Beispiel als Partner für deutsche und europäische Politik in Fragen von Krisen- und Konfliktbewältigung zu fungieren. (Autorenreferat)

This article looks at some relationships between economic and political views and legal proposals on global value chains and climate change conceived a world wide phenomenon. To see this linkage it should be noted that in the current literature are frequent misdiagnosis about technological innovations and the operation of the international economic system. If carried into practice, rules based on those mistakes in diagnosis would be entirely unfeasible. At the starting point, the concepts of globalization and free trade usually are treated as if they were synonyms. Therefore it is unknown the role of national states to reduce the undesirable residents operates as a feed back because it favors the global economy itself in order to regulate the rate of depreciation of goods and services as they are forced out of the markets by successive waves of technological innovation.But what does "protect residents" means from the requirements imposed by this global economy? It means systematically negotiate under the umbrella of reciprocity. The contribution of so-called "free trade agreements" (FTA) is still not sufficiently appreciated. They have become the instrument to negotiate on the basis of reciprocity measures for a variety of for issues among which are the value chains and climate change mitigation.On one hand this paper analyzes trade policy proposals based on misdiagnosis and, on the other hand, trade policy regulations effectively applied by WTO, FTA and national law with regard to global value chains and against pollution and environmental degradation: customs duties, non-tariff restrictions, rules of origin, facilitation, transparency, subsidies, trade in services, investment and intellectual property.In short, the author attempts to recreate a more realistic legal approach and therefore more suited to the demands of sustainable development.Finally, the paper challenges the tendency of developing countries to subscribe to misdiagnosis and simply ask special and differential treatment that will deeper over time technological gaps with the developed world. In contrast, the author suggests focusing efforts for assistance and linking technological and financial cooperation to trade and economic negotiations. ; Este artículo examina las implicaciones jurídicas de algunos enfoques actuales y muy difundidos, acerca de las cadenas globales de valor y el cambio climático entendido también como un evento de alcance mundial.En tal sentido, abundan los diagnósticos equivocados acerca de las innovaciones tecnológicas y el funcionamiento del sistema económico internacional. Estos errores llevan a la formulación de propuestas de cambios normativos que, si fueran llevados a la práctica resultarían inviables. En el punto de partida, los diagnósticos que se cuestionan asimilan el concepto de "globalización" al de "libre comercio". Por lo tanto desatienden al rol de los Estados nacionales en la reducción de los efectos indeseables de la globalización a fin de garantizar la subsistencia de sus propias poblaciones. Así se ignora que ese rol de protección tiene también un efecto de retroalimentación positiva para la propia economía global al regular el ritmo de amortización de bienes y servicios a medida que van siendo desplazados progresivamente de los mercados por las sucesivas oleadas de innovaciones tecnológicas.Pero ¿qué significa "proteger a los residentes" desde el punto de vista de los requerimientos impuestos por esta economía global? Significa: negociar sistemáticamente bajo el paraguas del criterio de reciprocidad. Al respecto todavía no se valora suficientemente la contribución de los mal denominados "tratados de libre comercio" (TLC). Se han convertido en el instrumento para negociar y de esa manera armonizar, sobre la base del criterio de reciprocidad, las soluciones normativas para una gran variedad de cuestiones entre las cuales están incluidas las cadenasde valor y la reducción del cambio climático.El trabajo compara propuestas normativas con disposiciones efectivamente aplicadas en la OMC, los TLC y los ordenamientos nacionales en relación a las cadenas globales de valor y a las políticas frente a la contaminación y degradación ambiental: aranceles, medidas restrictivas, reglas de origen, facilitación, transparencia, subsidios, comercio de servicios, inversiones y propiedad intelectual.En resumen, el autor aspira a recrear una perspectiva jurídica más realista y por lo tanto acorde a las demandas del desarrollo sustentable.Por último, es objetada la tendencia de los países en desarrollo al suscribir los diagnósticos equivocados y limitarse a pedir tratamientos especiales y diferenciados que van profundizando en el tiempo las brechas tecnológicas con el mundo desarrollado. En cambio se sugiere concentrar los esfuerzos para obtener asistencia y cooperación tecnológica y financiera vinculándola operativamente a las negociaciones comerciales y económicas.

chapter Foundations of safety science: Theories, principles, methods and tools -- chapter Research to practice: Achievements, lessons learned and challenges -- chapter Risk management and safety culture: Case studies, best practices and further needs -- chapter Safety regulation: Reasonable practicable approach -- chapter Education and training: Prerequisite for safety -- chapter Complexity and safety: Multidisciplinarity and inter-stakeholder view.