Suchergebnisse

In the article it was considered A. Sheptyckyy's views on the process of state-building and the reasons of lack of the unity between Ukrainians from the historical perspective. The object under analysis are works "An ideal of national life" (another title 'How to build the native house", from the decree to priesthood, December 1941), pastor dispatch "Don't kill" (November, 21 1942), decree Bishops' Council "About unity" (June, 10, 1943), the letter to prof. Volodymyr Kubijovych about the tasks of patriotic education of youth of Ukrainian art school (1942, August 8, Lviv). The attention was paid on the conviction of A. Sheptyckyy that the problem of raising conflicts between Ukrainians is not in ideological, but in psychological plane – in disability of Ukrainian politics to get an agreement between themselves. A. Sheptyckyy condemned «narodovcy» who could not choose the common vector of the political events development and they argued with each other and created two parties which became opponents. Metropolitan Andrey emphasized on constant fragmentation of Ukrainian intelligence and this led to arguments, internecine war and to usurpation the authority by strangers in different epochs. Also he stressed on destructive politics of USSR towards Ukraine. Metropolitan Andrey was convinced of the fact that it was impossible to transform the state system without changing ethical and intellectual ways of life for most people. He created specific outlook model of happy society, the basis of which had to be Christian values, enduring family, different public organizations which goals were moral and intellectual development of the personality, finding personal fulfillment in society with the help of Evangelical commandments. The prerequisites for state creation, where the citizens felt themselves happy, on the point of view of A. Sheptyckyy were the common aspiration of the whole people and elimination of local or territorial separation. The strength of Ukrainian people, accordingly, was in conscientious public position of compatriots. The important place in the process of state-building A. Sheptyckyy devoted to a matter of education of young generation, intelligent citizens who would have necessary public and political knowledge and would be able to choose deserving authority during elections of public administration. They would be able to make a choice not accidentally but deliberately. In the work "An ideal of national life" A. Sheptyckyy speculated about elected system, its expediency in the realia of Ukraine of those days and also he emphasized on the right of citizens to choose state model by themselves, the state model which could be appropriate to mentality, outlook and traditions of the people. At the same time A. Sheptyckyy reminded that the government had to care of interests of the people, kept and defended the rights of the people, established the honest laws in a spirit of Christianity. A. Sheptyckyy paid attention on the necessity of Christian democracy because only this could provide peace in the country, prosperity and happiness of the citizens, but at the same time he condemned "demagoguery" (non-Christian democracy) which was based on socialistic ideas the results of which were captivity, destitution and ruin. Galician Metropolitan considered that one-party system was not appropriate for governmental system and national shauvinism he interpreted as a phenomenon which blinded the other people and did not get possibility to see the rights of the other citizens. He considered that the main basis of Native House-Motherland were national unity, language and will to state-building. ; У статті розглянуто погляди А.Шептицького на процес державотворення й причини відсутності національної єдності між українцями в історичному розрізі. Об'єктом аналізу стали праці «Ідеалом національного життя» (інша назва «Як будувати рідну Хату», із декрету до духовенства, грудень 1941р.), Пастирське послання «Не убий» (від 21 листопада 1942р.), декрет Архієрейського Собору «Про єдність» (від 10 червня 1943 року), лист до проф. Володимира Кубійовича про завдання української мистецької школи у патріотичному вихованні молоді (1942 р., серпня 8, Львів). У статті акцентовано на переконанні А.Шептицького у тому, що проблема зародження конфліктів у середовищі українців лежить швидше не в ідеологічній, а в психологічній площині – у нездатності українських політиків домовитися між собою. А.Шептицький засуджує народовців, які так і не змогли обрати спільний вектор розвитку політичних подій, а посварилися й створили дві партії, які стали опонентами. Митрополит Андрей наголошує на постійній роз'єднаності української національної еліти, що призводило до суперечок, міжусобної боротьби й захоплення влади в Україні чужинцями в різні історичні епохи, акцентує на руйнівному впливі політики СРСР для України. Митрополит Андрей переконаний, що неможливо трансформувати державний лад, не змінивши етично-інтелектуальних норм життя більшості населення країни. Він створив своєрідну світоглядну модель щасливого суспільства, підґрунтям якого повинні бути християнські цінності, міцна родина, різні громадські об'єднання, що мали б на меті морально-інтелектуальний розвиток особистості, сприяння її самореалізації в колективі шляхом втілення в життя євангельських заповідей. Передумовою побудови держави, де б громадяни почувалися щасливими, на думку А.Шептицького, є спільність устремлінь всього народу й усунення розмежування за крайовою чи територіальною ознакою. Сила українського народу, відповідно, полягає у свідомій громадянській позиції земляків-однодумців. Важливе місце у процесі державотворення А. Шептицький відводить питанню виховання підростаючого покоління, освічених громадян, які б володіли потрібними громадсько-політичними знаннями і, відтак, здатні були обрати для себе гідну владу – не випадковим, а обдуманим, свідомим рішенням під час участі у виборах органів державного управління. У праці «Ідеалом національного життя» А.Шептицький розмірковує про виборчу систему, її доцільність у реаліях тогочасної України, а також акцентує на праві громадян самостійно обирати собі ту державну модель, яка найбільше б узгоджувалася з ментальністю, світоглядом та традиціями народу. Водночас А.Шептицький наголошує, що влада має дбати про інтереси народу, зберігати й обороняти свободи громадян, встановлювати справедливі закони у дусі християнства. А.Шептицький наголошує на необхідності встановлення християнської демократії, оскільки саме вона забезпечить мир у країні, добробут і щастя громадян, водночас він засуджує «демагогію» (нехристиянську демократію), що базується на соціалістичних ідеях, наслідком яких є неволя, нужда і руїна. Галицький митрополит недоречною у державному устрої вважає однопартійність, а національний шовінізм трактує як явище, що засліплює людей і не дає бачити прав інших громадян. Основними підвалинами Рідної Хати-Батьківщини він називає національну єдність, мову та загальнонародну волю до державотворення.

In the article it was considered A. Sheptyckyy's views on the process of state-building and the reasons of lack of the unity between Ukrainians from the historical perspective. The object under analysis are works "An ideal of national life" (another title 'How to build the native house", from the decree to priesthood, December 1941), pastor dispatch "Don't kill" (November, 21 1942), decree Bishops' Council "About unity" (June, 10, 1943), the letter to prof. Volodymyr Kubijovych about the tasks of patriotic education of youth of Ukrainian art school (1942, August 8, Lviv). The attention was paid on the conviction of A. Sheptyckyy that the problem of raising conflicts between Ukrainians is not in ideological, but in psychological plane – in disability of Ukrainian politics to get an agreement between themselves. A. Sheptyckyy condemned «narodovcy» who could not choose the common vector of the political events development and they argued with each other and created two parties which became opponents. Metropolitan Andrey emphasized on constant fragmentation of Ukrainian intelligence and this led to arguments, internecine war and to usurpation the authority by strangers in different epochs. Also he stressed on destructive politics of USSR towards Ukraine. Metropolitan Andrey was convinced of the fact that it was impossible to transform the state system without changing ethical and intellectual ways of life for most people. He created specific outlook model of happy society, the basis of which had to be Christian values, enduring family, different public organizations which goals were moral and intellectual development of the personality, finding personal fulfillment in society with the help of Evangelical commandments. The prerequisites for state creation, where the citizens felt themselves happy, on the point of view of A. Sheptyckyy were the common aspiration of the whole people and elimination of local or territorial separation. The strength of Ukrainian people, accordingly, was in conscientious public position of compatriots. The important place in the process of state-building A. Sheptyckyy devoted to a matter of education of young generation, intelligent citizens who would have necessary public and political knowledge and would be able to choose deserving authority during elections of public administration. They would be able to make a choice not accidentally but deliberately. In the work "An ideal of national life" A. Sheptyckyy speculated about elected system, its expediency in the realia of Ukraine of those days and also he emphasized on the right of citizens to choose state model by themselves, the state model which could be appropriate to mentality, outlook and traditions of the people. At the same time A. Sheptyckyy reminded that the government had to care of interests of the people, kept and defended the rights of the people, established the honest laws in a spirit of Christianity. A. Sheptyckyy paid attention on the necessity of Christian democracy because only this could provide peace in the country, prosperity and happiness of the citizens, but at the same time he condemned "demagoguery" (non-Christian democracy) which was based on socialistic ideas the results of which were captivity, destitution and ruin. Galician Metropolitan considered that one-party system was not appropriate for governmental system and national shauvinism he interpreted as a phenomenon which blinded the other people and did not get possibility to see the rights of the other citizens. He considered that the main basis of Native House-Motherland were national unity, language and will to state-building. ; У статті розглянуто погляди А.Шептицького на процес державотворення й причини відсутності національної єдності між українцями в історичному розрізі. Об'єктом аналізу стали праці «Ідеалом національного життя» (інша назва «Як будувати рідну Хату», із декрету до духовенства, грудень 1941р.), Пастирське послання «Не убий» (від 21 листопада 1942р.), декрет Архієрейського Собору «Про єдність» (від 10 червня 1943 року), лист до проф. Володимира Кубійовича про завдання української мистецької школи у патріотичному вихованні молоді (1942 р., серпня 8, Львів). У статті акцентовано на переконанні А.Шептицького у тому, що проблема зародження конфліктів у середовищі українців лежить швидше не в ідеологічній, а в психологічній площині – у нездатності українських політиків домовитися між собою. А.Шептицький засуджує народовців, які так і не змогли обрати спільний вектор розвитку політичних подій, а посварилися й створили дві партії, які стали опонентами. Митрополит Андрей наголошує на постійній роз'єднаності української національної еліти, що призводило до суперечок, міжусобної боротьби й захоплення влади в Україні чужинцями в різні історичні епохи, акцентує на руйнівному впливі політики СРСР для України. Митрополит Андрей переконаний, що неможливо трансформувати державний лад, не змінивши етично-інтелектуальних норм життя більшості населення країни. Він створив своєрідну світоглядну модель щасливого суспільства, підґрунтям якого повинні бути християнські цінності, міцна родина, різні громадські об'єднання, що мали б на меті морально-інтелектуальний розвиток особистості, сприяння її самореалізації в колективі шляхом втілення в життя євангельських заповідей. Передумовою побудови держави, де б громадяни почувалися щасливими, на думку А.Шептицького, є спільність устремлінь всього народу й усунення розмежування за крайовою чи територіальною ознакою. Сила українського народу, відповідно, полягає у свідомій громадянській позиції земляків-однодумців. Важливе місце у процесі державотворення А. Шептицький відводить питанню виховання підростаючого покоління, освічених громадян, які б володіли потрібними громадсько-політичними знаннями і, відтак, здатні були обрати для себе гідну владу – не випадковим, а обдуманим, свідомим рішенням під час участі у виборах органів державного управління. У праці «Ідеалом національного життя» А.Шептицький розмірковує про виборчу систему, її доцільність у реаліях тогочасної України, а також акцентує на праві громадян самостійно обирати собі ту державну модель, яка найбільше б узгоджувалася з ментальністю, світоглядом та традиціями народу. Водночас А.Шептицький наголошує, що влада має дбати про інтереси народу, зберігати й обороняти свободи громадян, встановлювати справедливі закони у дусі християнства. А.Шептицький наголошує на необхідності встановлення християнської демократії, оскільки саме вона забезпечить мир у країні, добробут і щастя громадян, водночас він засуджує «демагогію» (нехристиянську демократію), що базується на соціалістичних ідеях, наслідком яких є неволя, нужда і руїна. Галицький митрополит недоречною у державному устрої вважає однопартійність, а національний шовінізм трактує як явище, що засліплює людей і не дає бачити прав інших громадян. Основними підвалинами Рідної Хати-Батьківщини він називає національну єдність, мову та загальнонародну волю до державотворення.

The strategy of democratic development is in the establishment of democratic values, in balanced and effective interaction of branches of power, in overcoming the conflicts of the society, in solving economic problems. Nowadays the main task is to optimize the process of creating a democratic, popular power that would be the only one in defending radical Ukrainian interests in domestic and foreign policy, would combine national and world experience in the democratization of public life. The main issue of democratization of Ukrainian society is the creation of favorable conditions for the realization of human rights and freedoms at the same time with their responsibilities. Taking these facts into consideration the range of problems is to be solved in Ukraine. They are: 1. To maintain the balance and steadiness of the Constitution of Ukraine; 2. To carry out the work continuously on the improvement of the electoral law, until the establishment of a stable law, the rules of which would be in accordance with the laws of the countries of the European Union. 3. To overcome excessive bureaucratization of public administration and self-government bodies, to train and select skilled personnel, and raise their level of managerial and general culture. 4. To modernize the management structures, rather than create a new ones. 5. To increase the level of political and legal culture of the population which was developed under the condition of historical practice. The people of Ukraine resisted the authorities as strangers, and for centuries as well as foreign ones, did not respect the laws that this power established. Therefore, outside loyalty to the authorities a law-abiding citizen who learned not to to be active , but to circumvent the laws was hidden. It is necessary to return the people's trust the authorities and respect for the law, regardless of which social group belongs to the same citizen. 6. Creation of a system of educational propaganda work with the population in all educational institutions in order to raise the level of morality of society, the general political and legal culture. Bringing up the generation with the help of history should become a full-fledged kind of education for children and adults. Ukraine does not need a strategy of importing democracy. It is necessary to realize the internal potential of the country, its history, education and science, and then to engage world experience. Without a positive transformation of the national character, value orientations of the population of the country, any limited informational propaganda campaigns will produce a short-term effect. ; Стратегія демократичного розвитку полягає в утвердженні демократичних цінностей, збалансованої й ефективної взаємодії гілок влади, подолані конфлікточенності суспільства, вирішенні економічних проблем. Найголовніше завдання нинішнього моменту – це оптимізація процесу створення демократичної, народної влади, яка була б єдиною у відстоюванні докорінних українських інтересів у внутрішній і зовнішній політиці, поєднувала б національний і світовий досвід демократизації суспільного життя. Основне питання демократизації українського суспільства – це створення сприятливих умов реалізації прав і свобод людини з одночасним виконанням її обов'язків.

The strategy of democratic development is in the establishment of democratic values, in balanced and effective interaction of branches of power, in overcoming the conflicts of the society, in solving economic problems. Nowadays the main task is to optimize the process of creating a democratic, popular power that would be the only one in defending radical Ukrainian interests in domestic and foreign policy, would combine national and world experience in the democratization of public life. The main issue of democratization of Ukrainian society is the creation of favorable conditions for the realization of human rights and freedoms at the same time with their responsibilities. Taking these facts into consideration the range of problems is to be solved in Ukraine. They are: 1. To maintain the balance and steadiness of the Constitution of Ukraine; 2. To carry out the work continuously on the improvement of the electoral law, until the establishment of a stable law, the rules of which would be in accordance with the laws of the countries of the European Union. 3. To overcome excessive bureaucratization of public administration and self-government bodies, to train and select skilled personnel, and raise their level of managerial and general culture. 4. To modernize the management structures, rather than create a new ones. 5. To increase the level of political and legal culture of the population which was developed under the condition of historical practice. The people of Ukraine resisted the authorities as strangers, and for centuries as well as foreign ones, did not respect the laws that this power established. Therefore, outside loyalty to the authorities a law-abiding citizen who learned not to to be active , but to circumvent the laws was hidden. It is necessary to return the people's trust the authorities and respect for the law, regardless of which social group belongs to the same citizen. 6. Creation of a system of educational propaganda work with the population in all educational institutions in order to raise the level of morality of society, the general political and legal culture. Bringing up the generation with the help of history should become a full-fledged kind of education for children and adults. Ukraine does not need a strategy of importing democracy. It is necessary to realize the internal potential of the country, its history, education and science, and then to engage world experience. Without a positive transformation of the national character, value orientations of the population of the country, any limited informational propaganda campaigns will produce a short-term effect. ; Стратегія демократичного розвитку полягає в утвердженні демократичних цінностей, збалансованої й ефективної взаємодії гілок влади, подолані конфлікточенності суспільства, вирішенні економічних проблем. Найголовніше завдання нинішнього моменту – це оптимізація процесу створення демократичної, народної влади, яка була б єдиною у відстоюванні докорінних українських інтересів у внутрішній і зовнішній політиці, поєднувала б національний і світовий досвід демократизації суспільного життя. Основне питання демократизації українського суспільства – це створення сприятливих умов реалізації прав і свобод людини з одночасним виконанням її обов'язків.

The article offers rational and practical legitimizing strategies that can be used in the formation of «legitimizing framework» quality and efficiency of Ukrainian politics. Emphasis is placed on the improvement and optimization of the dialogue between the government and representatives of civil sector as a key condition for the modernization and democratization of the Ukrainian political system. Key words: «legitimizing crisis», political elites, «legitimizing strategy», «legitimizing instruments». ; У статті запропоновано раціонально-практичні легітимаційні стратегії, які можуть бути використанні при формуванні «легітимаційного каркасу» якісної та ефективної української державотворчої політики. Акцент робиться на удосконаленні та оптимізації діалогу між владою та представниками громадянського сектору, як ключової умови модернізації та демократизації української політичної системи. Ключові слова: «легітимаційна криза», політичні еліти, «легітимаційні стратегії», «легітимаційні інструменти». В статье предлагаются рационально-практические легитимационные стратегии, которые могут быть использованы при формировании «легитимационного каркаса» качественной и эффективной украинской политики. Акцент сделано на усовершенствовании и оптимизации диалога между властью и представителями гражданского сектора, как ключевого условия модернизации и демократизации украинской политической системы. Ключевые слова: «легитимационные кризисы», политические элиты, «легитимационные стратегии», «легитимационные инструменты». The article offers rational and practical legitimizing strategies that can be used in the formation of «legitimizing framework» quality and efficiency of Ukrainian politics. Emphasis is placed on the improvement and optimization of the dialogue between the government and representatives of civil sector as a key condition for the modernization and democratization of the Ukrainian political system. Key words: «legitimizing crisis», political elites, «legitimizing strategy», «legitimizing instruments».

Analysed previously singled components of the system of public views of Ukrainian journalist of the sixties V. Moroz. Established their national and ideological significance. Key words: Nations playback, levels of government, subject of state-building, national outlook. ; Проаналізовано попередньо виокремлені складові системи державотворчих поглядів українського публіциста-шістдесятника В. Мороза. Встановлено їхнє на-ціонально-світоглядне значення. Ключові слова: націєвідтворенння, рівні державного будівництва, суб'єкт державотворення, національний світогляд.

At the beginning of the XX century Vyatsheslav Kazymyrovych Lipinski formed his own original conservative nationological conception with the following starting points: the determining role of the state and elite in nation-genesis, national consciousness as an important factor of creation of nation, phenomenon of national idea and nationalism. Today we need conscious understanding and comprehension of V. Lipinski's works and implementation of his ideas into the life of our nation as never before. Directives and warnings of V. Lipinski from «Letters to brothers- grain growers» were topical at the beginning of the XX century and it would be worth considering them today, at the beginning of the XXI century:«Nobody will build the state to us, if we do not build it ourselves, and nobody will do the nation for us, if we do not want to be the nation»; «Presently nobody in Europe does not wish the strong and large Ukrainian state».All the questions that have been stated in V. Lipinski's works, in particular construction of the Ukrainian national state, analysis of the political systems and political culture, functioning of elites, conception of citizenship, relations between the state, society and a citizen, brightly reflect modern problems of the Ukrainian state creation. Today, as well as in the national liberation competitions time of 1917–1920, social and political life in Ukraine is characterized by a deep crisis, especially in its ideological, political and territorial spheres. And as for the society, it would be fully logical in this situation to address to the idea of union of liberal democracy and conservatism with the purpose of expansion of the national-state front and creation of the general effective policy in a fight for strengthening the Ukrainian state system. ; В'ячеслав Кирилович Липинський на початку ХХ століття сформував власну оригінальну консервативну націологічну концепцію, вихідними пунктами якої були: визначальна роль держави та еліти у націогенезі, національна свідомість як важливий чинник творення нації, феномен національної ідеї та націоналізму. Сьогодні ми, як ніколи, потребуємо свідомого розуміння й осмислення творів В. Липинського і втілення його ідей у життя нашої нації. Настанови і застороги В.Липинського з «Листів до братів-хліборобів» були актуальними на початку ХХ ст. і варто було б їх почути й сьогодні, на початку ХХІ ст.: « Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто за нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути, … в даний момент ніхто в Європі сильної і великої Української держави собі не бажає».Усі порушені В. Липинським у працях питання, зокрема побудова української національної держави, аналіз політичних систем і політичної культури, функціонування еліт, концепція громадянства, співвідношення між державою, суспільством і громадянином, яскраво віддзеркалюють сучасні проблеми українського державотворення. Нині, як і в добу національно-визвольних змагань 1917–1920 рр., суспільно-політичне життя в Україні характеризується глибокою кризою, особливо в його ідеологічній, політичній та й територіальній сферах. І цілком логічним у цій ситуації було б звернення суспільства до ідеї союзу ліберальної демократії й консерватизму з метою розширення національно-державницького фронту і вироблення спільної ефективної політики у боротьбі за зміцнення української державності. ; В'ячеслав Кирилович Липинський на початку ХХ століття сформував власну оригінальну консервативну націологічну концепцію, вихідними пунктами якої були: визначальна роль держави та еліти у націогенезі, національна свідомість як важливий чинник творення нації, феномен національної ідеї та націоналізму. Сьогодні ми, як ніколи, потребуємо свідомого розуміння й осмислення творів В. Липинського і втілення його ідей у життя нашої нації. Настанови і застороги В.Липинського з «Листів до братів-хліборобів» були актуальними на початку ХХ ст. і варто було б їх почути й сьогодні, на початку ХХІ ст.: « Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто за нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути, … в даний момент ніхто в Європі сильної і великої Української держави собі не бажає».Усі порушені В. Липинським у працях питання, зокрема побудова української національної держави, аналіз політичних систем і політичної культури, функціонування еліт, концепція громадянства, співвідношення між державою, суспільством і громадянином, яскраво віддзеркалюють сучасні проблеми українського державотворення. Нині, як і в добу національно-визвольних змагань 1917–1920 рр., суспільно-політичне життя в Україні характеризується глибокою кризою, особливо в його ідеологічній, політичній та й територіальній сферах. І цілком логічним у цій ситуації було б звернення суспільства до ідеї союзу ліберальної демократії й консерватизму з метою розширення національно-державницького фронту і вироблення спільної ефективної політики у боротьбі за зміцнення української державності.

Постановка проблеми. Державотворчий процес демократичного спрямування забезпечується як горизонтальними, так і вертикальними взаємодіями у певному соціальному просторі. В свою чергу різноманітні соціальні комунікації є тим меха- нізмом, який дозволяє відтворювати цінності демократичного дискурсу під час розбудови держави. Різновидом соціальних комунікацій є правова комунікація, яка встановлюється між суб᾽єктами у законодавчо визначений спосіб та згідно існую- чим у суспільстві правовим традиціям.Аналіз останніх досліджень та публікацій. Феномен правової комунікації та її роль у суспільних й державотворчих процесах досліджується науковцями з різних теоретико-методологічних позицій, що знайшло своє відображення у концептуаль- них роботах Д. Андрєєва, А. Бортняка, А. Полякова, І. Ситар, А. Токарської та ін.Мета нашого дослідження полягає у виявленні сутнісних рис правової комуні- кації та визначенні особливостей її впливу на вітчизняний державотворчий процес. Виклад основного матеріалу. Стверджується, що право являтиме собою дієвий засіб комунікації лише у тому випадку, коли його зміст буде відповідати потребам суспільства та держави, сама правова норма ідентифікуватиметься суспільною свідомістю як справедлива, а дія цієї норми матиме невідворотний характер. Ефек- тивні канали правової комунікації є підґрунтям для зміцнення діяльності як держав- них органів, так і структур громадянського суспільства, що у підсумку сприятиме розвитку демократичних засад вітчизняного державотворення. Правова комуніка- ція як чинник розбудови держави має базуватися не тільки на розвиненому законо- давстві, а й спиратися на певні процедури, що відображені у діючих правових нормах та культурних традиціях.Доведено, що правова комунікація сприяє утвердженню інструментальної та ціннісної ролі права у державотворчому процесі, що особливо важливо для «молодих демократій», України зокрема. Канали правової комунікації є в першу чергу «провід- никами» певних цінностей необхідних для утвердження у суспільно-державному бутті констант та процедур правової держави й правового суспільства.Висновки. Правова комунікація забезпечує контроль громадянського суспільства за діями влади й артикуляцію його інтересів у публічному просторі, а також задо- вольняє потребу громадян у одержанні оперативної та правдивої інформації. Важ- ливою умовою розвитку правової комунікації є демократизація правової культури та правосвідомості громадян. ; Major properties and functions of legal communication were analyzed. The specifics of the legal communication impact of legal communication on state building processes were identified. Correlation of the legal communication development and the evolution of democratic legal awareness and legal culture in modern Ukraine were described. Basic models of communication in the civil society and power interaction were considered. It was proven that it was the dialogue model of legal communication that optimally meets the objectives of the democratic state building. ; Проанализированы основные признаки и функции правовой коммуникации. Опре- делены особенности влияния правовой коммуникации на процессы государственно- го строительства. Показана коррелятивность развития правовой коммуникации и становления демократического правосознания и правовой культуры в современной Украине. Исследованы базовые модели коммуникации власти и гражданского обще- ства. Доказано, что диалоговая модель правового коммуникации в наибольшей мере соответствует задачам демократического государственного строительства.

Постановка проблеми. Державотворчий процес демократичного спрямування забезпечується як горизонтальними, так і вертикальними взаємодіями у певному соціальному просторі. В свою чергу різноманітні соціальні комунікації є тим меха- нізмом, який дозволяє відтворювати цінності демократичного дискурсу під час розбудови держави. Різновидом соціальних комунікацій є правова комунікація, яка встановлюється між суб᾽єктами у законодавчо визначений спосіб та згідно існую- чим у суспільстві правовим традиціям.Аналіз останніх досліджень та публікацій. Феномен правової комунікації та її роль у суспільних й державотворчих процесах досліджується науковцями з різних теоретико-методологічних позицій, що знайшло своє відображення у концептуаль- них роботах Д. Андрєєва, А. Бортняка, А. Полякова, І. Ситар, А. Токарської та ін.Мета нашого дослідження полягає у виявленні сутнісних рис правової комуні- кації та визначенні особливостей її впливу на вітчизняний державотворчий процес. Виклад основного матеріалу. Стверджується, що право являтиме собою дієвий засіб комунікації лише у тому випадку, коли його зміст буде відповідати потребам суспільства та держави, сама правова норма ідентифікуватиметься суспільною свідомістю як справедлива, а дія цієї норми матиме невідворотний характер. Ефек- тивні канали правової комунікації є підґрунтям для зміцнення діяльності як держав- них органів, так і структур громадянського суспільства, що у підсумку сприятиме розвитку демократичних засад вітчизняного державотворення. Правова комуніка- ція як чинник розбудови держави має базуватися не тільки на розвиненому законо- давстві, а й спиратися на певні процедури, що відображені у діючих правових нормах та культурних традиціях.Доведено, що правова комунікація сприяє утвердженню інструментальної та ціннісної ролі права у державотворчому процесі, що особливо важливо для «молодих демократій», України зокрема. Канали правової комунікації є в першу чергу «провід- никами» певних цінностей необхідних для утвердження у суспільно-державному бутті констант та процедур правової держави й правового суспільства.Висновки. Правова комунікація забезпечує контроль громадянського суспільства за діями влади й артикуляцію його інтересів у публічному просторі, а також задо- вольняє потребу громадян у одержанні оперативної та правдивої інформації. Важ- ливою умовою розвитку правової комунікації є демократизація правової культури та правосвідомості громадян. ; Major properties and functions of legal communication were analyzed. The specifics of the legal communication impact of legal communication on state building processes were identified. Correlation of the legal communication development and the evolution of democratic legal awareness and legal culture in modern Ukraine were described. Basic models of communication in the civil society and power interaction were considered. It was proven that it was the dialogue model of legal communication that optimally meets the objectives of the democratic state building. ; Проанализированы основные признаки и функции правовой коммуникации. Опре- делены особенности влияния правовой коммуникации на процессы государственно- го строительства. Показана коррелятивность развития правовой коммуникации и становления демократического правосознания и правовой культуры в современной Украине. Исследованы базовые модели коммуникации власти и гражданского обще- ства. Доказано, что диалоговая модель правового коммуникации в наибольшей мере соответствует задачам демократического государственного строительства.

Ямчук П. М. Провідні морально-етичні концепти європейського досвіду державотворення в хх столітті: Войцех Ярузельський, Маргарет Тетчер (приклади до осмислення в державотворчій та суспільнотворчій стратегії сучасної України) / П. М. Ямчук // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Вип. 38. – С. 51-60. ; У статті акцентовано увагу на комплексі проблем, пов'язаних з вітчизняним державотворенням в європейському христоцентричному контексті новітньої доби. Осмислюється феномен впливу провідних європейських державних діячів на українське державотворення, окреслено аксіологічні засади взаємодії й перегуку ідей українського й світового дискурсів. Вивчено ціннісно-смислові паралелі між духовно-інтелектуальним обширом українства та християнсько-консервативною семіосферою ідей британського громадського й державного діяча М.Тетчер та іманентно християнською за вихованням і традиціями ідеями й буттям польського військового й державного діяча В.Ярузельського. Увага зосереджується автором на морально-етичних підвалинах розвою особистої й суспільної свідомості, на екзистенціальній сутності вибору шляху індивідуальності громадського й державного діяча в зламних соціально-історичних моментах. ; The range of problems, related to home creation of the state in the European christocentric context of the newest twenty-four hours, is studied in the article. The perspective phenomenon of influence of the leading European state and public figures is comprehended on Ukrainian creation of the state. Principles of axiology of co-operation and call the ideas of Ukrainian and worlddiskurse are outlined in this context. Studied valued-semantic parallels between spiritually-intellectual diskurse of Ukrainianand christian-conservative semiosfera ideas of the British public and state figure М. Thatcher and immanently christian after education and traditions ideas and existence of the Polish military and state figure V. Yaruzelsky, that always cared of fate of native culture, language, ordinariness. As an antithesis ofof М. Thatcher and V. Yaruzelsky to the context of respect of statesman to the mother tongue and culture driven, Oles Honchar fixed in "Diary" reaction of contemporary М. Thatcher, and V. Yaruzelsky in a period guidance on the sign from a world view side poetry ofV. Sosura"Love Ukraine" the home country fV.Shcherbitsky . The author of the article concentrates attention on mental and ethical foundations of development of the personal and public spiritually-intellectual prospect, on existential essence of choice of public and state figure in tipping socialhistorical points.

The role of political elite in the process of the state building is investigated on the basis of the analysis of the historical experience and current practice in Ukraine. Determining the dependence of Ukrainian Statehood establishing and strengthening on the basis of national elite the author affirms that Ukraine stepped in the Independence stage with quasi-elite, which is unable to fulfil the national idea in its full meaning. The current status and perspectives for the further development of the Ukrainian society in conditions of globalization demand the formation and accession of the national conscious elite to the State government. ; The role of political elite in the process of the state building is investigated on the basis of the analysis of the historical experience and current practice in Ukraine. Determining the dependence of Ukrainian Statehood establishing and strengthening on the basis of national elite the author affirms that Ukraine stepped in the Independence stage with quasi-elite, which is unable to fulfil the national idea in its full meaning. The current status and perspectives for the further development of the Ukrainian society in conditions of globalization demand the formation and accession of the national conscious elite to the State government.

The role of political elite in the process of the state building is investigated on the basis of the analysis of the historical experience and current practice in Ukraine. Determining the dependence of Ukrainian Statehood establishing and strengthening on the basis of national elite the author affirms that Ukraine stepped in the Independence stage with quasi-elite, which is unable to fulfil the national idea in its full meaning. The current status and perspectives for the further development of the Ukrainian society in conditions of globalization demand the formation and accession of the national conscious elite to the State government. ; The role of political elite in the process of the state building is investigated on the basis of the analysis of the historical experience and current practice in Ukraine. Determining the dependence of Ukrainian Statehood establishing and strengthening on the basis of national elite the author affirms that Ukraine stepped in the Independence stage with quasi-elite, which is unable to fulfil the national idea in its full meaning. The current status and perspectives for the further development of the Ukrainian society in conditions of globalization demand the formation and accession of the national conscious elite to the State government.

The views of the famous Ukrainian philosopher, politician V. Lypynski on the problem of Ukrainian social and political consolidation are analyzed in the article. The consolidation factors according to Lypynski and evaluated their potential unification are learnt. ; The views of the famous Ukrainian philosopher, politician V. Lypynski on the problem of Ukrainian social and political consolidation are analyzed in the article. The consolidation factors according to Lypynski and evaluated their potential unification are learnt.

The views of the famous Ukrainian philosopher, politician V. Lypynski on the problem of Ukrainian social and political consolidation are analyzed in the article. The consolidation factors according to Lypynski and evaluated their potential unification are learnt. ; The views of the famous Ukrainian philosopher, politician V. Lypynski on the problem of Ukrainian social and political consolidation are analyzed in the article. The consolidation factors according to Lypynski and evaluated their potential unification are learnt.

The article analyzes the state-building discourse of the newspaper «Den». During the period under study, an array of publications on state-building problems was identified. The attention is focused on the problems of statehood, which are articulated in the edition. The theoretical bases of the definition of the «state formation» concept are revealed. The state-building paradigm is outlined, the features of which are the representation of the history of Ukraine in order to restore historical justice, to portray the authoritative statesmen of different historical periods; the analysis of state-building tasks in the basic documents of the leaders of the nation. The analyzed media texts are divided into four groups. The first group includes materials relating to controversial, under-investigated aspects of Ukrainian history; the second one covers publications about prominent historical figures, heroes of Ukraine, representatives of the Ukrainian elite as the creators of the national idea, who played a significant role in the state-building; the third group denounces the problem of forming the national and cultural identity of Ukrainians in the course of social transformations; the fourth one consists of materials devoted to the formation of Ukraine's foreign and domestic policy. The problem-thematic domains of media texts are outlined. It was found out that in the analyzed editions national identity is revealed through problems of Ukrainian mentality, peculiarities of the Ukrainian way of life, comprehension of the people's being, the spiritual dimensions, national ideas and values are asserted and propagated. The attention is paid to the fact that many publications are devoted to highlighting problems of state formation in the context of European integration processes, economic crisis, reforming of the country etc. It is revealed that the state-building narrative is realized through the prism of problems of education, economy, religion, politics etc.Key words: state-building, discourse, media text, national identity, state policy. ; У статті проаналізовано державотворчий дискурс газети «День». Акцентовано увагу на проблемах державотворення, які артикулюються у виданні. З'ясовано, що державотворчий наратив реалізується крізь призму проблем освіти, економіки, політики тощо. Окреслено проблемно-тематичні домінанти медіатекстів.Ключові слова: державотворення, дискурс, медіатекст, національна ідентичність, державна політика.