Suchergebnisse

As usual during reforms, first of all the reformers are trying to develop a reform strategy and to find the right financial and human resources. However, the social support for reforms and public confidence in reforms and reformers are equally important resources in carrying out reforms. Therefore, public trust is an equally important resource for reform, such as finance or staffing. Instead a lack of public confidence in reform processes can be an invisible barrier, an indicator of their effectiveness or inefficiency. Public trust is not an abstract concept. Public trust is a condition for the integration of society around a number of socially significant problems, the successful reformation of the country.The article analyzes public trust in Ukraine and outlines the consequences of its shortage in the processes of reforming society. For this purpose, the theoretical foundations of the phenomenon of public trust were defined, the notion of «institutionalized trust», «political alienation», «externalization of trust», «social capital» were distinguished; analyzed the state of institutionalized trust in Ukraine; the consequences of a deficit of institutionalized trust for the reform processes in Ukrainian society are analyzed. Such research makes it possible to understand the problems of the development of social capital in Ukraine and, in the light of this knowledge, to adjust the development of social development strategies, that is, the actual processes of reformation.Summing up, the author stated a significant deficit of institutional trust in Ukrainian society. It concerns both the basic organs of state power and the instruments of democracy. The deficit of institutionalized trust in Ukraine is converted into three phenomena: 1) political exclusion (citizens try to distance themselves from the state as much as possible); 2) in the radicalization of society; 3) externalization of trust (hence the popular opinion in the society about the expediency of «external management», faith in the «collective action», in the «collective Saakashvili»). Also, a lack of trust in society exacerbates radical sentiment and radical actions in society.It should be understood that Ukrainian society after EuroMaydan and Ukrainian society during the presidency of L. Kuchma, are qualitatively different societies. This confirms the dynamics of institutionalized trust. That is, EuroMaydan 2014 and Russian military aggression became a kind of «moment of great upheaval», which confirmed the demand for the revitalization of democratic institutions and elementary social justice. This means that in the near future one should expect the growth of civic activity and a surge in the demand for a radical change in the rules of the game - political institutions. Therefore for Ukraine is very important to maintain a balance between intensive political and public participation, but necessarily in a conventional way, and with an adequate response from public authorities to social inquiries. ; As usual during reforms, first of all the reformers are trying to develop a reform strategy and to find the right financial and human resources. However, the social support for reforms and public confidence in reforms and reformers are equally important resources in carrying out reforms. Therefore, public trust is an equally important resource for reform, such as finance or staffing. Instead a lack of public confidence in reform processes can be an invisible barrier, an indicator of their effectiveness or inefficiency. Public trust is not an abstract concept. Public trust is a condition for the integration of society around a number of socially significant problems, the successful reformation of the country.The article analyzes public trust in Ukraine and outlines the consequences of its shortage in the processes of reforming society. For this purpose, the theoretical foundations of the phenomenon of public trust were defined, the notion of «institutionalized trust», «political alienation», «externalization of trust», «social capital» were distinguished; analyzed the state of institutionalized trust in Ukraine; the consequences of a deficit of institutionalized trust for the reform processes in Ukrainian society are analyzed. Such research makes it possible to understand the problems of the development of social capital in Ukraine and, in the light of this knowledge, to adjust the development of social development strategies, that is, the actual processes of reformation.Summing up, the author stated a significant deficit of institutional trust in Ukrainian society. It concerns both the basic organs of state power and the instruments of democracy. The deficit of institutionalized trust in Ukraine is converted into three phenomena: 1) political exclusion (citizens try to distance themselves from the state as much as possible); 2) in the radicalization of society; 3) externalization of trust (hence the popular opinion in the society about the expediency of «external management», faith in the «collective action», in the «collective Saakashvili»). Also, a lack of trust in society exacerbates radical sentiment and radical actions in society.It should be understood that Ukrainian society after EuroMaydan and Ukrainian society during the presidency of L. Kuchma, are qualitatively different societies. This confirms the dynamics of institutionalized trust. That is, EuroMaydan 2014 and Russian military aggression became a kind of «moment of great upheaval», which confirmed the demand for the revitalization of democratic institutions and elementary social justice. This means that in the near future one should expect the growth of civic activity and a surge in the demand for a radical change in the rules of the game - political institutions. Therefore for Ukraine is very important to maintain a balance between intensive political and public participation, but necessarily in a conventional way, and with an adequate response from public authorities to social inquiries.

The article focuses on the detection and analysis of the interdependencies between socio-economic indicators (GDP per capita, human development index HDI) and indices of interpersonal and institutional trust. We consider the following key issues: a review of definitions and indicators of trust; calculation of indices of interpersonal and institutional trust (which is represented by the trust to the government) based on international surveys; cluster analysis of the relationship between indices of trust and GDP and HDI indicators (by a sample of world countries).There are similarities between definitions of interpersonal trust and the ability to operationalize this concept, presenting it in the form of quantitative indicators. The definition of institutional trust is not of an operational nature. Trust to institutions corresponds to the degree of satisfaction of people's expectations about these institutes. However, the evaluation of the institution reflects people's attitude to the agents of these institutions, thus satisfaction from a particular institution is the comprehensive result of the efficiency assessment of such relations and the activities performed by the agents of these institutions.Based on the calculated indices of interpersonal trust and trust to the government we show that Ukraine is a country with an average interpersonal trust and a weak trust to the government. The study of relationships between the indices of trust indicators and GDP per capita and the human development index (HDI) was conducted using cluster analysis. The results of the analysis give grounds to conclude that in countries with high level of socio-economic development (GDP per capita and HDI) the level of interpersonal trust and trust to the government is also high. Nevertheless, in medium and low values of the parameters analyzed there was no certain dependency between the trust and the aforementioned socio-economical indices. ; Статья посвящена выявлению и анализу связей между социально-экономическими показателями (ВВП на душу населения, индекс человеческого развития HDI) и индексами межличностного и институционального доверия. Рассматриваются ключевые вопросы: обзор определений и показателей доверия; расчет индексов межличностного и институционального доверия (представлено доверием к правительству) на основании данных мировых социологических опросов; кластерный анализ взаимосвязи между отдельными индексами доверия и показателями ВВП и HDI (на основании выборки стран мира).Отмечается сходство дефиниций межличностного доверия и возможность операционализации этого понятия, представления его в виде количественных показателей. Дефиниция институционального доверия не имеет такого операционального характера. Доверие к институтам соответствует тому, насколько удовлетворены ожидания людей к ним. Но на оценку деятельности институтов проектируется отношение людей к представителям этих институтов, таким образом, удовлетворение тем или иным институтом является комбинированным результатом оценки эффективности этой формы организации отношений и деятельности представителей (носителей) данных форм − институтов.На основании рассчитанных индексов межличностного доверия и доверия к правительству 97 стран мира за период 2001−2015 гг. показано, что Украина относится к странам со средним межличностным доверием и очень слабым доверием к правительству. Исследование взаимосвязей между индексами доверия и показателями ВВП на душу населения и индексом человеческого развития (HDI) был проведен с помощью кластерного анализа. Результаты анализа дают определенные основания, которые могут быть аргументом в пользу вывода, что в странах с высоким уровнем социально-экономического развития (ВВП на душу населения и HDI) уровень межличностного доверия и доверия к правительству также является высоким. Но на средних и низких значениях показателей развития, которые анализировались, однозначного характера связи с индексами доверия не наблюдается. ; Стаття присвячена виявленню та аналізу зв'язків між соціально-економічними показниками (ВВП на душу населення, індекс людського розвитку HDI) та індексами міжособистісної та інституційної довіри. Розглядаються наступні ключові питання: огляд дефініцій та показників довіри; розрахунок індексів міжособистісної та інституційної довіри (представлено довірою до уряду) на підставі даних світових соціологічних опитувань; кластерний аналіз взаємозв'язку між окремими індексами довіри та показниками ВВП та HDI (на підставі вибірки країн світу).Відмічається схожість дефініцій міжособистісної довіри і можливість операціоналізації цього поняття, представлення його у вигляді кількісних показників. Дефініція інституційної довіри не має такого операціонального характеру. Довіра до інститутів відповідає тому, наскільки задоволено очікування людей до них. Але на оцінку діяльності інститутів проектується ставлення людей до представників цих інститутів, таким чином, задоволення тим чи іншим інститутом є комбінованим результатом оцінки ефективності цієї форми організації відносин і діяльності представників (носіїв) даних форм – інститутів. На підставі розрахованих індексів міжособистісної довіри та довіри до уряду 97 країн світу за період 2001–2015 рр. показано, що Україна відноситься до країн з середньою міжособистісною довірою та дуже слабкою довірою до уряду. Дослідження взаємозв'язків між індексами довіри та показниками ВВП на душу населення та індексами людського розвитку (HDI) було проведено за допомогою кластерного аналізу. Результати аналізу дають певні підстави, які можуть бути аргументом на користь висновку, що в країнах з високим рівнем соціально-економічного розвитку (ВВП на душу населення та HDI) рівень міжособистісної довіри і довіри до уряду також є високим. Але на середніх і низьких значеннях показників розвитку, що аналізувалися, однозначного характеру зв'язку з індексами довіри не спостерігається.

Problem setting. The interdependence of quarantine facilities and the economic crisis makes the coronavirus epidemic an extraordinary social experiment, not only political and economic but mainly sociocultural value transformations are manifested. There is no doubt that restriction of movement, stopping of business activity and control over citizens is perceived differently by the population ofdifferent countries and depends on whether people trust the information being provided or their basic needs met. If all these components are not satisfied, the population ignores the restrictions, does not accept the instructions, increases social conflicts, increases the cost of necessities, rumors, looting, corruption and more.Recent research and publications analysis. The issue of trust in power is quite popular among scholars. The problem of trust in power at different times was the object of research of a galaxy offamous foreign scientists, including R. Aron, M. Weber, D. Gibson, R. Dahl, D. Easton, H. Lasswell, S. Lipset, V. Mishler, R. Putnam, B. Russell, F. Fukuyama and others. Recently, the problem of citizens ' trust in power was addressed by domesticresearchers V. Akhkasov, S. Beloshitsky, E. Golovakha, M. Golovin, S. Yeliseyev, D. Dzvinchuk, V. Ignatov, Y Kovbasyuk, A. Kovaleva, V. Kremen , O. Kruty, S. Lantsova, V. Ledyayev, V. Maltsev, I. Martyniuk, S. Naumov, V Nechiporenko, N. Panina, O. Radchenko, V. Sychev, V. Khalipov, A. Khokhlov, etc., which considered issues of trust in the government in the context of its legitimacy, the development of the institute for democracy and social protection, the emergence of civil society.Paper objective. The purpose of this article is to identify the components of trust in public authority as factors that ensure social stability during disasters.Paper main body. The main components of trust in public authority in the face of a threat or crisis, based on the rational and emotional interaction of the subject and the subject of power relations and cooperation within formal and informal civil society institutions. We have included the following components: provision of urgent needs (meeting the need for security); responsibility for risky decisions; situation control; transparency of information; providing guarantees for future development.Provision of urgent needs. It should be noted that trust in government provides the population with a basic level of security or social guarantees. This need is especially exacerbated during disasters. Yes, most governments in the world have allocated considerable sums from their budgets to provide their citizens with special conditions for quarantine.Liability for risk in situations of uncertainty. Because trust refers to the future actions of others, it hides the uncertainty and risk that are its characteristic features.Ability to control the actions of a trusted entity. In close connection with risk perception, one of the signs of trust is the aspect of objective loss of control.Providing up-to-date truthful information. The problem is that the excess of information (the phenomenon of information wealth) has generated such a phenomenon as information noise - a chaotic mixture of true andfalse information from so-calledfake sources and the consumer ceases to filter information, as a result why the population loses the ability to accurately understand the current socio-political and economic processes, adequately respond to them, and make the right decisions.Conclusions of the research. Trust in authorities in periods of uncertainty is associated with the expectation offateful decisions. At the same time, the effectiveness of actions, which include minimizing the effects of the viral epidemic and the economic crisis, creating conditions for transparency and openness of the functioning ofpublic authorities, enabling citizens not to lose business activity, prevent criminalization, fight against corruption, support the protection of the vulnerable, protect the vulnerable employees involved in work in risk situations (doctors, police, etc.) will increase the level of trust in political institutions as subjects of implementation her public interest. ; Статья посвящена исследованию составляющих доверия к публичной власти в контексте их влияния на сохранение стабильности социальной системы в условиях чрезвычайных ситуаций. Основные составляющие доверия к публичной власти во время эпидемической угрозы базируются на рациональном и эмоциональном взаимодействии субъекта и объекта властных отношений в рамках формальных и не­формальных институтов гражданского общества. К таким составляющим мы отнесли: обеспечение насущных потребностей; ответственность за рискованные решения; возможность избирателей контролировать действия власти; обеспечение населения актуальной правдивой информацией. ; Стаття присвячена дослідженню складових довіри до публічної влади в контексті їх впливу на збереження стабільності соціальної систем в умовах надзвичайних ситуацій. Основні складові довіри до публічної влади під час епідемічної загрози базуються на раціональній та емоційній взаємодії суб'єкта та об'єкта владних відносин й співпраці в рамках формальних і неформальних інститутів громадянського суспільства. До таких складових ми віднесли: забезпечення нагальних потреб; відповідальність за ризикові рішення; можливість контролювати дії влади; забезпечення населення актуальною прозорою інформацією.

Problem setting. The interdependence of quarantine facilities and the economic crisis makes the coronavirus epidemic an extraordinary social experiment, not only political and economic but mainly sociocultural value transformations are manifested. There is no doubt that restriction of movement, stopping of business activity and control over citizens is perceived differently by the population ofdifferent countries and depends on whether people trust the information being provided or their basic needs met. If all these components are not satisfied, the population ignores the restrictions, does not accept the instructions, increases social conflicts, increases the cost of necessities, rumors, looting, corruption and more.Recent research and publications analysis. The issue of trust in power is quite popular among scholars. The problem of trust in power at different times was the object of research of a galaxy offamous foreign scientists, including R. Aron, M. Weber, D. Gibson, R. Dahl, D. Easton, H. Lasswell, S. Lipset, V. Mishler, R. Putnam, B. Russell, F. Fukuyama and others. Recently, the problem of citizens ' trust in power was addressed by domesticresearchers V. Akhkasov, S. Beloshitsky, E. Golovakha, M. Golovin, S. Yeliseyev, D. Dzvinchuk, V. Ignatov, Y Kovbasyuk, A. Kovaleva, V. Kremen , O. Kruty, S. Lantsova, V. Ledyayev, V. Maltsev, I. Martyniuk, S. Naumov, V Nechiporenko, N. Panina, O. Radchenko, V. Sychev, V. Khalipov, A. Khokhlov, etc., which considered issues of trust in the government in the context of its legitimacy, the development of the institute for democracy and social protection, the emergence of civil society.Paper objective. The purpose of this article is to identify the components of trust in public authority as factors that ensure social stability during disasters.Paper main body. The main components of trust in public authority in the face of a threat or crisis, based on the rational and emotional interaction of the subject and the subject of power relations and cooperation within formal and informal civil society institutions. We have included the following components: provision of urgent needs (meeting the need for security); responsibility for risky decisions; situation control; transparency of information; providing guarantees for future development.Provision of urgent needs. It should be noted that trust in government provides the population with a basic level of security or social guarantees. This need is especially exacerbated during disasters. Yes, most governments in the world have allocated considerable sums from their budgets to provide their citizens with special conditions for quarantine.Liability for risk in situations of uncertainty. Because trust refers to the future actions of others, it hides the uncertainty and risk that are its characteristic features.Ability to control the actions of a trusted entity. In close connection with risk perception, one of the signs of trust is the aspect of objective loss of control.Providing up-to-date truthful information. The problem is that the excess of information (the phenomenon of information wealth) has generated such a phenomenon as information noise - a chaotic mixture of true andfalse information from so-calledfake sources and the consumer ceases to filter information, as a result why the population loses the ability to accurately understand the current socio-political and economic processes, adequately respond to them, and make the right decisions.Conclusions of the research. Trust in authorities in periods of uncertainty is associated with the expectation offateful decisions. At the same time, the effectiveness of actions, which include minimizing the effects of the viral epidemic and the economic crisis, creating conditions for transparency and openness of the functioning ofpublic authorities, enabling citizens not to lose business activity, prevent criminalization, fight against corruption, support the protection of the vulnerable, protect the vulnerable employees involved in work in risk situations (doctors, police, etc.) will increase the level of trust in political institutions as subjects of implementation her public interest. ; Статья посвящена исследованию составляющих доверия к публичной власти в контексте их влияния на сохранение стабильности социальной системы в условиях чрезвычайных ситуаций. Основные составляющие доверия к публичной власти во время эпидемической угрозы базируются на рациональном и эмоциональном взаимодействии субъекта и объекта властных отношений в рамках формальных и не­формальных институтов гражданского общества. К таким составляющим мы отнесли: обеспечение насущных потребностей; ответственность за рискованные решения; возможность избирателей контролировать действия власти; обеспечение населения актуальной правдивой информацией. ; Стаття присвячена дослідженню складових довіри до публічної влади в контексті їх впливу на збереження стабільності соціальної систем в умовах надзвичайних ситуацій. Основні складові довіри до публічної влади під час епідемічної загрози базуються на раціональній та емоційній взаємодії суб'єкта та об'єкта владних відносин й співпраці в рамках формальних і неформальних інститутів громадянського суспільства. До таких складових ми віднесли: забезпечення нагальних потреб; відповідальність за ризикові рішення; можливість контролювати дії влади; забезпечення населення актуальною прозорою інформацією.

Зростання ролі та впливовості правих сил в Європі, їх вихід за межі маргінальної підтримки виборців робить актуальною метою дослідження основних тенденцій підвищення рівня довіри громадян до таких політичних партій в країнах Європейського Союзу щодо їх впливу на інтеграційну політику в регіоні. Системності даного аналізу сприяло використання історичного методу при дослідженні джерел, передумов та спільних рис правих сил міжвоєнного періоду та їх сучасного розвитку. Порівняльний метод дозволив визначити тотожні елементи в розумінні понять «праві» та «правий популізм», а також сприяв виявленню розрізнень між правими та лівими політичними партіями Європи.Здійснений аналіз довів, що протягом останніх двох десятиліть, праві отримали значний кредит довіри свого ключового електорату, яким став загалом середній клас, сформували загальні гасла щодо заперечення політики Європейського Союзу в напрямку обмеження міграції, боротьби з тероризмом, розподілу квот на прийом біженців, втручання у внутрішні справи держави, що нівелює збереження самобутності етносів та націй. Популізм, євроскептицизм та збільшення представництва у Європарламенті, ставить під загрозу збереження інтеграційної політики, яка була передбачуваною та зрозумілою для усіх учасників об'єднання і безпосередніх країн-партнерів. Україна в даному випадку має працювати над виробленням нової стратегії взаємодії з Європою, враховуючи нові тенденції. ; Возрастание роли и влияния правых сил в Европе, их выход за пределы маргинальной поддержки избирателей делает актуальной целью исследования основных тенденций повышения уровня доверия граждан к таким политическим партиям в странах Европейского Союза относительно их влияния на интеграционную политику в регионе. Системности этому анализу способствовало использование исторического метода при исследовании источников, предпосылок и общих черт правых сил межвоенного периода и их современного развития. Сравнительный метод позволил определить тождественные элементы в понимании понятий «правые» и «правый популизм», а также способствовал выявлению различий между правыми и левыми политическими партиями Европы.Проведенный анализ показал, что в течение последних двух десятилетий, правые получили значительный кредит доверия своего ключевого электората, которым стал в целом средний класс, сформировали общие лозунги по отрицанию политики Европейского Союза в направлении ограничения миграции, борьбы с терроризмом, распределения квот на прием беженцев, вмешательство во внутренние дела государства, нивелируя сохранение самобытности этносов и наций. Популизм, евроскептицизм и увеличение представительства в Европарламенте, ставит под угрозу сохранение интеграционной политики, которая была предсказуемой и понятной для всех участников объединения и непосредственных стран-партнеров. Украина в данном случае должна работать над выработкой новой стратегии взаимодействия с Европой, учитывая новые тенденции. ; The role and influence increase of the right forces in Europe, their exit outside marginal support of electors forms the actual aim of the basic tendencies research of the citizens' trust level increase to such political parties in the European Union countries in relation to their influence on integration politics in a region. This analysis consistency was achieved by using the historical method for sources research, preconditions and general lines of the right forces of interwar period and their modern development. A comparative method allowed to define identical elements in understanding the concepts of "right-wing" and "right-wing populism", as well as assisted to disclosure distinctions between the right and left political parties of Europe.An accomplished analysis proved that during the last two decades, the right-wing got the considerable credit of trust of the key electorate who became a middle class on the whole, formed general slogans in relation to the denial of politics of European Union in direction of limitation of migration, fight against terrorism, distribution of quotas on the reception of refugees, interference with the internal affairs of the state that levels maintenance of originality of ethnoss and nations. Populism, euroscepticism and increase of representative office in European parliament, puts under a threat maintenance of integration politics that was predictable and clear for all participants of association and direct countries-partners. Ukraine in this case must work on making of new strategy of co-operating with Europe, taking into account new tendencies.

The role and influence increase of the right forces in Europe, their exit outside marginal support of electors forms the actual aim of the basic tendencies research of the citizens' trust level increase to such political parties in the European Union countries in relation to their influence on integration politics in a region. This analysis consistency was achieved by using the historical method for sources research, preconditions and general lines of the right forces of interwar period and their modern development. A comparative method allowed to define identical elements in understanding the concepts of "right-wing" and "right-wing populism", as well as assisted to disclosure distinctions between the right and left political parties of Europe.An accomplished analysis proved that during the last two decades, the right-wing got the considerable credit of trust of the key electorate who became a middle class on the whole, formed general slogans in relation to the denial of politics of European Union in direction of limitation of migration, fight against terrorism, distribution of quotas on the reception of refugees, interference with the internal affairs of the state that levels maintenance of originality of ethnoss and nations. Populism, euroscepticism and increase of representative office in European parliament, puts under a threat maintenance of integration politics that was predictable and clear for all participants of association and direct countries-partners. Ukraine in this case must work on making of new strategy of co-operating with Europe, taking into account new tendencies. ; Возрастание роли и влияния правых сил в Европе, их выход за пределы маргинальной поддержки избирателей делает актуальной целью исследования основных тенденций повышения уровня доверия граждан к таким политическим партиям в странах Европейского Союза относительно их влияния на интеграционную политику в регионе. Системности этому анализу способствовало использование исторического метода при исследовании источников, предпосылок и общих черт правых сил межвоенного периода и их современного развития. Сравнительный метод позволил определить тождественные элементы в понимании понятий «правые» и «правый популизм», а также способствовал выявлению различий между правыми и левыми политическими партиями Европы.Проведенный анализ показал, что в течение последних двух десятилетий, правые получили значительный кредит доверия своего ключевого электората, которым стал в целом средний класс, сформировали общие лозунги по отрицанию политики Европейского Союза в направлении ограничения миграции, борьбы с терроризмом, распределения квот на прием беженцев, вмешательство во внутренние дела государства, нивелируя сохранение самобытности этносов и наций. Популизм, евроскептицизм и увеличение представительства в Европарламенте, ставит под угрозу сохранение интеграционной политики, которая была предсказуемой и понятной для всех участников объединения и непосредственных стран-партнеров. Украина в данном случае должна работать над выработкой новой стратегии взаимодействия с Европой, учитывая новые тенденции. ; Зростання ролі та впливовості правих сил в Європі, їх вихід за межі маргінальної підтримки виборців робить актуальною метою дослідження основних тенденцій підвищення рівня довіри громадян до таких політичних партій в країнах Європейського Союзу щодо їх впливу на інтеграційну політику в регіоні. Системності даного аналізу сприяло використання історичного методу при дослідженні джерел, передумов та спільних рис правих сил міжвоєнного періоду та їх сучасного розвитку. Порівняльний метод дозволив визначити тотожні елементи в розумінні понять «праві» та «правий популізм», а також сприяв виявленню розрізнень між правими та лівими політичними партіями Європи.Здійснений аналіз довів, що протягом останніх двох десятиліть, праві отримали значний кредит довіри свого ключового електорату, яким став загалом середній клас, сформували загальні гасла щодо заперечення політики Європейського Союзу в напрямку обмеження міграції, боротьби з тероризмом, розподілу квот на прийом біженців, втручання у внутрішні справи держави, що нівелює збереження самобутності етносів та націй. Популізм, євроскептицизм та збільшення представництва у Європарламенті, ставить під загрозу збереження інтеграційної політики, яка була передбачуваною та зрозумілою для усіх учасників об'єднання і безпосередніх країн-партнерів. Україна в даному випадку має працювати над виробленням нової стратегії взаємодії з Європою, враховуючи нові тенденції.

Problem setting. The urgency of the analysis of the current experience of sociological assessments of the level of trust in social institutions, in particular, the court, is due to the fact that for European countries the paradox of mass consciousness becomes more and more characteristic: confidence in the court decreases even in conditions of increase of efficiency, accessibility, justice of justice, that are recorded according to the results of ju- dicial reform. Requirements and expectations are growing (especially in more educated or socially adapted categories of the population), and, accordingly, there is a probability of inconsistency of pace of reforms and the presence of positive dynamics of trust in court. Recent research and publications analysis. The assessment of trust in the courts as a factor of trust in public authority is at the center of attention of domestic and foreign scholars. These problems were addressed by B. Barber, M. Buromensky, M. King,I. Lavrinenko, V. Lebedev, N. Luhmann, C. Morgner, O. Serdyuk, T. Habriyeva et al. How- ever, each state is looking for its criteria for monitoring the activities of courts.Paper objective. The purpose of this article is to formulate the main principles of na- tional monitoring of the level of trust in the court and the judicial system on the basis of analysis, firstly, of the most famous international sociological methodologies and, sec- ondly, the peculiarities of the current Ukrainian situation in this area.Paper main body. Trust is a generalized indicator of the norms, attitudes and values that underlie social cooperation, and in public life, trust fosters community unity and com- munity building, and in the economic sphere, it accelerates cooperation and interper- sonal exchanges. As a socio-psychological category of trust, it is a characteristic of anopen, positive relationship between the parties and reflects the confidence in the honesty and benevolence of the other party with which the trust is in one way or another based on his experience. From this point of view, trust has certain limits based on knowing about the other party that is trusted. Full trust is often identified with faith, because the mechanism of such trust is no longer based on rational principles, that is, on experience and on pre- diction and prior knowledge of one side of the second and includes irrational motives of the relationship. In social sciences, the level of trust one party can trust in another is measured in the belief in the honesty, charity and competence of the other party. Based on recent research, distrust can be forgiven much easier when interpreted as lack of compe- tence than inadequate benevolence or honesty. The assessment of trust in the court is recognized as a measure of the rule of law (rule of law). This approach is used in a variety of international and national practical tools for assessing democratic regimes.Conclusions of the research. Institutional trust can be considered as a kind of indica- tor that determines social well-being of the population, in addition, it is an important condition of social communication, through which the consent, understanding and dialogue of the parties is achieved, and it becomes possible to seek new opportunities for further development. The increase of trust in the judicial system of Ukraine is one of the tasks of the judiciary and is outlined in strategic documents of the development of the judiciary of Ukraine in recent years. The level of trust (distrust) of citizens to justice is affected by a number of factors, the most important among which should be called: the quality of leg- islation, on the basis of which decisions are adopted and substantiated; the quality of the judiciary; the degree of accessibility and openness of justice; coverage of court work in the media; the degree of execution of court decisions. From trust in the court it is necessary to distinguish between the perception of justice by citizens, the level of which is influenced by the ability of citizens to protect their rights in court, the application of the law by the court in an appropriate and effective manner, equality and non-discrimination before the law, the legality of the adopted judgments, the effective struggle of the state with corrup- tion, etc. ; Оценка доверия к суду признана в качестве измерения верховенства права (правовластия). Такой подход применяется в различных международных и нацио- нальных практических инструментах оценки демократических режимов. В даннойстатье формулируются главные основания национального мониторинга уровня доверия к суду и судебной системе на основе анализа, во-первых, наиболее известных международных социологических методологий и, во-вторых, особенностей украин- ской ситуации в этой сфере. ; Оцінка довіри до суду визнана у якості виміру верховенства права (правовладдя). Такий підхід застосовується у різноманітних міжнародних та національних прак- тичних інструментах оцінки демократичних режимів. У даній статті формулю- ються головні засади національного моніторингу рівня довіри до суду та судової системи на основі аналізу,по-перше, найбільш відомих міжнародних соціологічних методологій та, по-друге, особливостей сучасної української ситуації в цій сфері.

Problem setting. The urgency of the analysis of the current experience of sociological assessments of the level of trust in social institutions, in particular, the court, is due to the fact that for European countries the paradox of mass consciousness becomes more and more characteristic: confidence in the court decreases even in conditions of increase of efficiency, accessibility, justice of justice, that are recorded according to the results of ju- dicial reform. Requirements and expectations are growing (especially in more educated or socially adapted categories of the population), and, accordingly, there is a probability of inconsistency of pace of reforms and the presence of positive dynamics of trust in court. Recent research and publications analysis. The assessment of trust in the courts as a factor of trust in public authority is at the center of attention of domestic and foreign scholars. These problems were addressed by B. Barber, M. Buromensky, M. King,I. Lavrinenko, V. Lebedev, N. Luhmann, C. Morgner, O. Serdyuk, T. Habriyeva et al. How- ever, each state is looking for its criteria for monitoring the activities of courts.Paper objective. The purpose of this article is to formulate the main principles of na- tional monitoring of the level of trust in the court and the judicial system on the basis of analysis, firstly, of the most famous international sociological methodologies and, sec- ondly, the peculiarities of the current Ukrainian situation in this area.Paper main body. Trust is a generalized indicator of the norms, attitudes and values that underlie social cooperation, and in public life, trust fosters community unity and com- munity building, and in the economic sphere, it accelerates cooperation and interper- sonal exchanges. As a socio-psychological category of trust, it is a characteristic of anopen, positive relationship between the parties and reflects the confidence in the honesty and benevolence of the other party with which the trust is in one way or another based on his experience. From this point of view, trust has certain limits based on knowing about the other party that is trusted. Full trust is often identified with faith, because the mechanism of such trust is no longer based on rational principles, that is, on experience and on pre- diction and prior knowledge of one side of the second and includes irrational motives of the relationship. In social sciences, the level of trust one party can trust in another is measured in the belief in the honesty, charity and competence of the other party. Based on recent research, distrust can be forgiven much easier when interpreted as lack of compe- tence than inadequate benevolence or honesty. The assessment of trust in the court is recognized as a measure of the rule of law (rule of law). This approach is used in a variety of international and national practical tools for assessing democratic regimes.Conclusions of the research. Institutional trust can be considered as a kind of indica- tor that determines social well-being of the population, in addition, it is an important condition of social communication, through which the consent, understanding and dialogue of the parties is achieved, and it becomes possible to seek new opportunities for further development. The increase of trust in the judicial system of Ukraine is one of the tasks of the judiciary and is outlined in strategic documents of the development of the judiciary of Ukraine in recent years. The level of trust (distrust) of citizens to justice is affected by a number of factors, the most important among which should be called: the quality of leg- islation, on the basis of which decisions are adopted and substantiated; the quality of the judiciary; the degree of accessibility and openness of justice; coverage of court work in the media; the degree of execution of court decisions. From trust in the court it is necessary to distinguish between the perception of justice by citizens, the level of which is influenced by the ability of citizens to protect their rights in court, the application of the law by the court in an appropriate and effective manner, equality and non-discrimination before the law, the legality of the adopted judgments, the effective struggle of the state with corrup- tion, etc. ; Оценка доверия к суду признана в качестве измерения верховенства права (правовластия). Такой подход применяется в различных международных и нацио- нальных практических инструментах оценки демократических режимов. В даннойстатье формулируются главные основания национального мониторинга уровня доверия к суду и судебной системе на основе анализа, во-первых, наиболее известных международных социологических методологий и, во-вторых, особенностей украин- ской ситуации в этой сфере. ; Оцінка довіри до суду визнана у якості виміру верховенства права (правовладдя). Такий підхід застосовується у різноманітних міжнародних та національних прак- тичних інструментах оцінки демократичних режимів. У даній статті формулю- ються головні засади національного моніторингу рівня довіри до суду та судової системи на основі аналізу,по-перше, найбільш відомих міжнародних соціологічних методологій та, по-друге, особливостей сучасної української ситуації в цій сфері.

Проблема довіри як гнучкого соціального феномену постає особливо актуальною у час стрімких, непередбачуваних та радикальних трансформацій у різних сферах сучасного суспільного життя. Суспільно-політичні події та процеси в Україні, зокрема, Революція Гідності, перманентна політична криза, а також анексія Криму та військові дії на Сході України, спровоковані агресією сусідньої держави, супроводжуються загостренням проблеми довіри як на індивідуальному, так і на суспільному рівнях. Досліджено роль соціальної довіри/недовіри у трансформаційних процесах, що відбуваються у сучасному українському суспільстві. ; Theproblemoftrustasaflexiblesocialdeterminantisespeciallyrelevantatthetimeofrapid, unpredictableandradicaltransformationsinvariousareasofmodernpubliclife. Recent social and political events and processes in Ukraine, inparticular, the Revolution of Dignity, permanent political crisis, and the annexation of the Crimea and hostilities in the East of Ukraine provoked by the aggression of aneigh boringstate are accompanied by the deterioration of trust at both individual and social levels. The goal of the paper is to investigate the role and functions of social trust/distrust in transformational processes taking place in modern Ukrainian society. ; Проблема доверия как гибкого социального феномена становится особенно актуальной во время стремительных, непредсказуемых и радикальных трансформаций в различных сферах современной общественной жизни. Общественно-политические события и процессы в Украине, в частности, Революция Достоинства, перманентный политический кризис, а также аннексия Крыма и военные действия на Востоке Украины, спровоцированные агрессией соседнего государства, сопровождаются обострением проблемы доверия как на индивидуальном, так и на общественном уровнях. Исследована роль социального доверия/недоверия в трансформационных процессах, происходящих в современном украинском обществе.

Застосування поширеного в Україні грецького слова «пан», яким визначає господар самого себе, долає редукцію спрощення, поширену в гуманітарних науках, яка використовується для утворення сумарного об'єднання однорідних елементів у людину маси. Концепт Пана визначає локальну множину ознак людини як носія унікальних властивостей, що дозволяє утворювати різноманітні об'єднання людей у самоврядні громади, створювати суспільство та державу самоврядних громад. ; The article mentions that cultivation of the concept «cracy» in European and other traditions (bureaucracy, democracy, etc.) is based on mistrust to people. This mistrust is realized in the idea to divide people into those who are worthy and those who are bad. This gives rights for the worthy to step out of line in relations with bad people. Application of widespread the Greek word «Pan» in Ukraine (which means the owner himself) overcomes reduction of simplification which is widespread in humanitarian sciences. It is used to form total association of homogeneous elements in a mass-person. The concept of Pan determines local plural signs of a person as the one holding unique properties. That notion allows to form unification of people in self-governing societies and create self-governing state. The characteristic feature of philosophy of self-will is the principle of «denial to denial», which is called the «law of dialectics» in Marxism. A famous example of this principle can be seen in M. Heidegger's: «thinking is the desire not to have desires». Ontologically, the principle becomes a denial of philosophy as a way of implementing reflection's method. Self-will makes existence of «eternal and immutable entit» impossible. This discovery was made by Descartes, it explains the fundamental recognition of human rights to doubt everything except the fact he or she has doubts. Otherwise people will be lifelong clients of psychiatrists and their external influence of tyranny will «govern the soul». The methodological sense of self-will is that it makes impossible to consider rational criticism as a constructive phenomenon. Considering the opposites in unity and struggle, we get the description of negative communication in the dominant system of elements, which determines its probable evolution. Rational criticism, which is used to perform a logical-methodological critique of the philosophy of tyranny, establishes a positive connection between itself and the things that are criticized. We can find a nice example of this in K. Popper's works. He tries to find out methodological frameworks to design open public existence using the growth model, but not replacing the knowledge.

The results of sociological survey of Kharkiv and Kharkiv oblast citizens regarding public safety and trust to law enforcement agencies conducted by Kharkiv National University of Internal Affairs in cooperation with the Main department of the National Police in the Kharkiv region, supported by the European Union Advisory Mission in the frames of «Annual safety program of the Kharkiv region» and «Regional program of public safety and order in the Kharkiv region 2016 – 2017» are presented. The authors have analyzed a problems of assessment of police work through purely technical and quantitative measures. Authors emphasized the importance of gathering and responding to public perceptions as a basic Community policing elements among which are the following: proximity, visibility, approachability of police; long term problems solving; proactivity, prevention; multi agency partnerships; active citizen involvement. The authors noticed that research should be frequent and the outcome should influence the drafting of an annual multi-agency community safety strategy (CSS). The results of the consultation, together with the CSS itself should then be published openly so that citizens can be reassured that their concerns are reflected in the priorities not just of the police but of other related agency stakeholders. The authors have analyzed a number of subjective and behavioral indicators, including: Public Safety, Evaluation of police activity in the mirror of public opinion, Trust to law enforcement agencies, Interaction with police, Victimological indicators, Problems of law enforcement activity in the local community and Expectations from law enforcement agencies. Authors consider this survey as a step from «Response Driven Policing» towards authentic «Community Policing» in Kharkiv region. ; В статье представлены результаты опроса жителей Харькова и Харьковской области по проблемам публичной безопасности и доверия к правоохранительным органам, проведенного Харьковским национальным университетом внутренних дел в сотрудничестве с Главным управлением Национальной полиции Харьковской области при поддержке Консультативной миссии Европейского Союза, в рамках «Ежегодной программы безопасности Харьковской области» и «Региональной программы публичной безопасности и порядка в Харьковской области 2016 - 2017». Авторы проанализировали проблемы оценки работы полиции с помощью качественных и количественных методов. Авторы подчеркивают важность изучения общественного мнения как основного элемента оценки полицейской деятельности. Среди компонентов комьюнити полисинг (полицейской деятельности направленной на потребности местной общины) авторы выделяют следующие: близость, видимость и доступность полиции; решение долгосрочных проблем; проактивная профилактика; многосторонние партнерские отношения; активное участие граждан в правоохранительной деятельности. Авторы утверждают, что подобные исследования должны быть регулярными, и результаты должны влиять на составление «Ежегодной программы безопасности региона». Результаты исследований и ежегодных отчетов по программе безопасности должны открыто публиковаться, чтобы граждане видели, что проблемы безопасности их региона отражены в приоритетах не только полиции, но и других ведомств. В исследовании проанализирован ряд субъективных и поведенческих показателей, в том числе: публичная безопасность, оценка деятельности полиции в зеркале общественного мнения, доверие к правоохранительным органам, взаимодействие с полицией, виктимологические показатели, проблемы правоохранительной деятельности в местном сообществе и ожидания местных жителей от правоохранительных органов. Авторы рассматривают это исследование как шаг от «реактивной полицейской деятельности» к проактивной полицейской деятельности основаной на модели «комьюнити полисинг» в Харьковской области. ; У статті представлені результати опитування жителів Харкова і Харківської області з проблем публічної безпеки і довіри до правоохоронних органів, проведеного Харківським національним університетом внутрішніх справ у співпраці з Головним управлінням Національної поліції Харківської області за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу, в рамках «Щорічної програми безпеки Харківської області» і «Регіональної програми публічної безпеки і порядку в Харківській області 2016 - 2017». Автори проаналізували проблеми оцінки роботи поліції за допомогою якісних і кількісних методів. Автори підкреслюють важливість вивчення громадської думки як основного елементу оцінки поліцейської діяльності. Серед компонентів ком'юніті полісінг (поліцейської діяльності спрямованої на потреби місцевої громади) автори виділяють наступні: близькість, видимість і доступність поліції; рішення довгострокових проблем; проактивна профілактика; багатосторонні партнерські відносини; активну участь громадян в правоохоронній діяльності. Автори стверджують, що подібні дослідження повинні бути регулярними, і результати повинні впливати на складання «Щорічної програми безпеки регіону». Результати досліджень та щорічних звітів за програмою безпеки повинні відкрито публікуватися, щоб громадяни бачили, що проблеми безпеки їхнього регіону відображені в пріоритетах не тільки поліції, але і інших відомств. У дослідженні проаналізовано ряд суб'єктивних та поведінкових показників, таких як: сприйняття публічної безпеки, оцінка діяльності поліції в дзеркалі громадської думки, довіра до правоохоронних органів, взаємодія з поліцією, віктимологічні показники, проблеми правоохоронної діяльності в місцевій громаді і очікування місцевих жителів від правоохоронних органів. Автори розглядають це дослідження як крок від «реактивної поліцейської діяльності» до проактивної поліцейської діяльності заснованої на моделі «ком'юніті полісінг» в Харківській області.

Здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження проблеми волонтерської активності студентської молоді. Виявлено, що дівчата та юнаки проявляють волонтерську активність у різних сферах. Серед основних мотиваційних чинників активності розглянуто цінності та міжособову довіру. Емпірично перевірено, що чинники волонтерської активності студентів-дівчат (цінності стимуляції, міжособова довіра, недовіра до урядових інституцій) відмінні від чинників цієї активності у студентів-хлопців (цінності стимуляції, цінності доброзичливості, довіра до викладачів). Відтак, підтверджено, що дівчата проявляють волонтерську активність частіше ніж юнаки, і володіють іншими мотивами, що спонукають їх до цієї активності. ; Theoretical analysis and empirical research of gender differences of student`s volunteering is described in the article. It was found that girls and boys are used to different volunteering activities. We investigated such volunteering activities as: volunteering with kids, with youth, with old people, with the poor and homeless, in organizing charity events, at church, in the hospital, organizing cultural events, in city development projects, in cultural events, in solving environmental issues in prison, in the field of women's rights. Girls are more active in volunteering than boys. Girls and boys are used to high level of voluntary activity with children and young people, in health care, at church. Girls are more likely to be active in organizing charitable actions, in working with the old people and in organizations which protect rights of women, while boys are more likely in such activities as: project connected to city development, organizing of cultural events. The main predictors of volunteering which were conducted in the article were values and interpersonal trust. Predictors of girl`s voluntary activity is high level of values stimulation, high level of interpersonal trust, distrust to government institutions. Those predictors are a little bit different in case of boy's activity. So predictors of boy`s voluntary activity are high level of values stimulation, high level of values benevolence, high level of trust to professors in the University. Thus, confirmed that girls show more volunteer activity than boys and have other motives that lead them to this activity.

Здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження проблеми волонтерської активності студентської молоді. Виявлено, що дівчата та юнаки проявляють волонтерську активність у різних сферах. Серед основних мотиваційних чинників активності розглянуто цінності та міжособову довіру. Емпірично перевірено, що чинники волонтерської активності студентів-дівчат (цінності стимуляції, міжособова довіра, недовіра до урядових інституцій) відмінні від чинників цієї активності у студентів-хлопців (цінності стимуляції, цінності доброзичливості, довіра до викладачів). Відтак, підтверджено, що дівчата проявляють волонтерську активність частіше ніж юнаки, і володіють іншими мотивами, що спонукають їх до цієї активності. ; Theoretical analysis and empirical research of gender differences of student`s volunteering is described in the article. It was found that girls and boys are used to different volunteering activities. We investigated such volunteering activities as: volunteering with kids, with youth, with old people, with the poor and homeless, in organizing charity events, at church, in the hospital, organizing cultural events, in city development projects, in cultural events, in solving environmental issues in prison, in the field of women's rights. Girls are more active in volunteering than boys. Girls and boys are used to high level of voluntary activity with children and young people, in health care, at church. Girls are more likely to be active in organizing charitable actions, in working with the old people and in organizations which protect rights of women, while boys are more likely in such activities as: project connected to city development, organizing of cultural events. The main predictors of volunteering which were conducted in the article were values and interpersonal trust. Predictors of girl`s voluntary activity is high level of values stimulation, high level of interpersonal trust, distrust to government institutions. Those predictors are a little bit different in case of boy's activity. So predictors of boy`s voluntary activity are high level of values stimulation, high level of values benevolence, high level of trust to professors in the University. Thus, confirmed that girls show more volunteer activity than boys and have other motives that lead them to this activity.

The results of sociological survey of Kharkiv and Kharkiv oblast citizens regarding public safety and trust to law enforcement agencies conducted by Kharkiv National University of Internal Affairs in cooperation with the Main department of the National Police in the Kharkiv region, supported by the European Union Advisory Mission in the frames of «Annual safety program of the Kharkiv region» and «Regional program of public safety and order in the Kharkiv region 2016 – 2017» are presented. The authors have analyzed a problems of assessment of police work through purely technical and quantitative measures. Authors emphasized the importance of gathering and responding to public perceptions as a basic Community policing elements among which are the following: proximity, visibility, approachability of police; long term problems solving; proactivity, prevention; multi agency partnerships; active citizen involvement. The authors noticed that research should be frequent and the outcome should influence the drafting of an annual multi-agency community safety strategy (CSS). The results of the consultation, together with the CSS itself should then be published openly so that citizens can be reassured that their concerns are reflected in the priorities not just of the police but of other related agency stakeholders. The authors have analyzed a number of subjective and behavioral indicators, including: Public Safety, Evaluation of police activity in the mirror of public opinion, Trust to law enforcement agencies, Interaction with police, Victimological indicators, Problems of law enforcement activity in the local community and Expectations from law enforcement agencies. Authors consider this survey as a step from «Response Driven Policing» towards authentic «Community Policing» in Kharkiv region. ; В статье представлены результаты опроса жителей Харькова и Харьковской области по проблемам публичной безопасности и доверия к правоохранительным органам, проведенного Харьковским национальным университетом внутренних дел в сотрудничестве с Главным управлением Национальной полиции Харьковской области при поддержке Консультативной миссии Европейского Союза, в рамках «Ежегодной программы безопасности Харьковской области» и «Региональной программы публичной безопасности и порядка в Харьковской области 2016 - 2017». Авторы проанализировали проблемы оценки работы полиции с помощью качественных и количественных методов. Авторы подчеркивают важность изучения общественного мнения как основного элемента оценки полицейской деятельности. Среди компонентов комьюнити полисинг (полицейской деятельности направленной на потребности местной общины) авторы выделяют следующие: близость, видимость и доступность полиции; решение долгосрочных проблем; проактивная профилактика; многосторонние партнерские отношения; активное участие граждан в правоохранительной деятельности. Авторы утверждают, что подобные исследования должны быть регулярными, и результаты должны влиять на составление «Ежегодной программы безопасности региона». Результаты исследований и ежегодных отчетов по программе безопасности должны открыто публиковаться, чтобы граждане видели, что проблемы безопасности их региона отражены в приоритетах не только полиции, но и других ведомств. В исследовании проанализирован ряд субъективных и поведенческих показателей, в том числе: публичная безопасность, оценка деятельности полиции в зеркале общественного мнения, доверие к правоохранительным органам, взаимодействие с полицией, виктимологические показатели, проблемы правоохранительной деятельности в местном сообществе и ожидания местных жителей от правоохранительных органов. Авторы рассматривают это исследование как шаг от «реактивной полицейской деятельности» к проактивной полицейской деятельности основаной на модели «комьюнити полисинг» в Харьковской области. ; У статті представлені результати опитування жителів Харкова і Харківської області з проблем публічної безпеки і довіри до правоохоронних органів, проведеного Харківським національним університетом внутрішніх справ у співпраці з Головним управлінням Національної поліції Харківської області за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу, в рамках «Щорічної програми безпеки Харківської області» і «Регіональної програми публічної безпеки і порядку в Харківській області 2016 - 2017». Автори проаналізували проблеми оцінки роботи поліції за допомогою якісних і кількісних методів. Автори підкреслюють важливість вивчення громадської думки як основного елементу оцінки поліцейської діяльності. Серед компонентів ком'юніті полісінг (поліцейської діяльності спрямованої на потреби місцевої громади) автори виділяють наступні: близькість, видимість і доступність поліції; рішення довгострокових проблем; проактивна профілактика; багатосторонні партнерські відносини; активну участь громадян в правоохоронній діяльності. Автори стверджують, що подібні дослідження повинні бути регулярними, і результати повинні впливати на складання «Щорічної програми безпеки регіону». Результати досліджень та щорічних звітів за програмою безпеки повинні відкрито публікуватися, щоб громадяни бачили, що проблеми безпеки їхнього регіону відображені в пріоритетах не тільки поліції, але і інших відомств. У дослідженні проаналізовано ряд суб'єктивних та поведінкових показників, таких як: сприйняття публічної безпеки, оцінка діяльності поліції в дзеркалі громадської думки, довіра до правоохоронних органів, взаємодія з поліцією, віктимологічні показники, проблеми правоохоронної діяльності в місцевій громаді і очікування місцевих жителів від правоохоронних органів. Автори розглядають це дослідження як крок від «реактивної поліцейської діяльності» до проактивної поліцейської діяльності заснованої на моделі «ком'юніті полісінг» в Харківській області.

Исторические события последних двадцати лет, имевших в своей основе часто институциональную и общественную нестабильность, обусловленную экономическими, политическими и социальными трансформациями, оказали ощутимое влияние на уровень доверия в украинском обществе. Цель статьи – анализ основных тенденций доверия к социальным институтам в Украине, начиная с периода постсоветских трансформаций и до 2011 г. ; Historical events of the last twenty years, had at its core is often institutional and social instability caused by economic, political and social transformation had a significant impact on confidence in the Ukrainian society. The purpose of this paper is to analyze the major trends in trust in social institutions in Ukraine since the period of post-Soviet transformation to 2011