Suchergebnisse

Problem setting. Critical thinking is an attribute of consciousness that can be manifested in all human activities where it is required, as a condition ofpossibility, in the use of critical reason and deliberation. Consequently, it is in the domains of politics that critical thinking is used more frequently, to discuss the scope and concrete significance of the discourses and practices that, from the exercise ofpublic powers, are deployed on intelligent citizenship and with the minimum necessary of information for peer deliberation.Recent research and publications analysis. The term «critical thinking» itself is inextricably linked with the concept of «criticism. The Modern Dictionary of Social Sciences defines the term «criticism» as «a way of spiritual activity, the main task of which is to give a holistic assessment of the phenomenon, revealing its contradictions, strengths and weaknesses». Critical thinking is understood as a system of judgments, which is used to analyze things and events with the formulation ofsound conclusions and allows us to make informed estimates, interpretations, and also apply the results to situations and problems. According to a number of researchers (Palacios, Alvarez, Moreira, and Moran, 2017), critical thinking is a type of reasoning that can be defined differently, but most of these reasoning always have something to do with the act of a survey or assessment. For this reason, speaking of critical thinking in general terms, references are made to questions and assessments, which ultimately make it possible to express a judgment or substantiate a position regarding a fact, phenomenon or idea. There is a position that the transition to a critical level of thinking in a particular community is a necessary prerequisite for the beginning of the civilized development of this community.Paper objective. The objective of this article is to deconstruct the most common contributions of critical thinking, as a form ofparticipation and political deliberation. It is about investigating what it implies for a social actor or political subject to think critically, by reviewing different theoretical and legal developments, which have been propping up dialectically in the West, since the advent of the philosophical program of political modernity, a culture of critical thinking that subsumes to different notions such as: freedom of conscience, freedom of expression, autonomy of the person, rights of resistance to oppression and free development of personality.Methodology. Methodologically it is a research of documentary design developed in the coordinates of the philosophical essay, next to the Latin American philosopher and the revision of the most popular political theory.Paper main body. Democracy is the natural space of critical thinking. In it, the individual - and beyond, the social movements - find the basic conditions for the development of criticality: freedom (recognition in the legal plane offreedom of thought and expression), and the possibility of dissenting in order to seek social change. In this sense, critical thinking is not the exclusive patrimony of a progressive or conservative ideology, but of every person and social group that, in a context of democratic exercise, think about the established order and its transformation.Totalitarian systems repress critical thinking, and although they do not cancel it due to the resistance of some dissenting voices, they prevent it from becoming generalized in the population. The change or conformation ofan order of justice, equality and participation, aspiration present in the critical vision of society, is replaced in totalitarianism (either from the right or from the left) by an ideology of control, where freedom is curtailed, to sow in the population the belief in a non-existent functional order, when in reality it is devoid of a minimum of rationality.Democratic systems, in contrast to totalitarian systems, promote freedom of expression and recognize the right of citizens to think differently from what is considered normal in society. In this way, critical thinking does not represent a threat to democracy, but is part of it; while for totalitarianism, it is simply subversive and dangerous.Conclusions of the research. Among the main findings, the idea that critical thinking is not the exclusive patrimony of certain self-defined political and ideological tendencies as progressive in the region stands out. It is concluded that, this way of thinking is uncomfortable per se for all the paradigms that serve as the basis for the status quo, in politics and society. ; В статье обосновывается, что критическое мышление, будучи атрибутом че­ловеческого сознания, так или иначе, проявляет себя во всех видах деятельности человека, предполагающих использование критического разума и последующего дис­курса. Обращается внимание, что чаще всего критическое мышление применяется именно в политико-правовой сфере. Утверждается, что критическое мышление предполагает для своего применения демократическую культуру, которая способ­ствует толерантности, политическим дебатам и социальному консенсусу. ; У статті обґрунтовується, що критичне мислення, будучи атрибутом людської свідомості, так чи інакше, проявляє себе в усіх видах діяльності людини, що перед­бачають використання критичного розуму та подальшого дискурсу. Доводиться, що найчастіше критичне мислення застосовується саме в політико-правовій сфері. Стверджується, що критичне мислення передбачає для свого застосування демо­кратичну культуру, яка сприяє толерантності, політичним дебатам та соціально­му консенсусу.

The article is devoted to the revealing of social and institutional preconditionsfor the emergence and development of critical thinking. The author proves theidentity of phylogenetic and ontogenetic grounds for the emergence and developmentof critical thinking. Meanwhile, it is made an emphasis on the priority ofthe individual's own culture of critical thinking. The prerequisites for the developmentof critical thinking are steadily growing in a society, a critical thinkingbecomes a recognized universal political virtue and social value in democratic society,thus it performs important social functions. However, despite all the necessaryexternal reasons, only individual internal demand is sufficient ground for theemergence and improvement of personal critical thinking. Social effects of criticalthinking are possible only on the basis of its development in the members of society.A common set of abilities of critical thinking as well as the primary meansof its institutional support are almost invariant to most contemporary societies.Still these invariants are more developed in democratic societies and to a lesserextent — in authoritarian and totalitarian ones. Critical thinking requires specialand systematic development. It is not a natural gift that one person gets more thanthe other, but on the contrary, almost regardless of his natural talents, one who ismore developed at critical thinking, is more successful in its application, than theone who does it less or even relies on natural intuition. Private efforts to developcritical thinking, however, are only part of its production — a generation of peoplein the community one by one creates an social environment where it is impossiblenot to develop critical thinking. Everybody in society develops this kind of thinkingunless spontaneously, even against his will. Most of these social conditionsfor critical thinking are formed through social institutions of society, formed as aresult of a long historical development and make a unique institutional structureof the society, which is an important component of this internal social frameworkconditions for the development of critical thinking. ; Статтю присвячено виявленню соціально-інституційних передумов виникнення і розвитку критичного мислення. Автор доводитьтотожність філогенетичних та онтогенетичних підстав виникнення і розвитку критичного мислення. Водночас,здійснено наголос на пріоритетності розвитку особистістю власної культури критичного мислення. У суспільстві неухильно зростають необхідніпередумови для становлення критичного мислення, а у демократичномусуспільстві критичне мислення стає визнаною універсальною політичною чеснотою і соціальною цінністю, завдяки чому виконує важливі соціальні функції. Однак, попри усі необхідні зовнішні підстави, лише внутрішня потреба особистості є достатньою підставою для виникненняі удосконалення критичного мислення у особистості. Суспільні ефектикритичного мислення можливі лише на основі його розвитку у членів суспільства. Загальний набір здатностей критичного мислення, як і основніінституційні засоби його забезпечення, є практично інваріантними длябільшості сучасних суспільств. Ці інваріанти більшою мірою розвиваються у демократичних суспільствах і меншою мірою — у авторитарнихта тоталітарних.

The article is devoted to the topical problem of modern pedagogy such as teachers' preparation for formation of critical and creative thinking for children of different ages. The time of globalization, digitalization, the increase of computer and transnational crime, changes in political vectors, the economic foundations of society require the ability to make independent decisions in an ever-changing environment. The paper identifies the relevance and proves the need to develop a special regional program for teachers to improve skills in terms of reforming education and society. For the first time the theoretical bases of content selection, methods and forms of teaching the content of the formation program of critical and creative thinking for children in a course of advanced training of pedagogical workers are formulated. The basis for developing the program content was a reasonable set of scientific approaches of different levels, namely: philosophical approaches, approaches of the highest theoretical level, general scientific approaches, specific scientific approaches, pedagogical approaches that allowed to formulate its content. A survey of key stakeholders of the program clarified the program content. It contains 3 modules: "Diagnosis of critical and creative thinking for children", "The essence of creative and critical thinking for children", "Formation of creative and critical thinking for children". The program is designed for 30 hours. The practical significance of the program is that the specific methods of diagnosis and formation of critical and creative thinking for children of different ages are done, these techniques are mastered by teachers on their own experience. ; Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної педагогіки – підготовці учителів до формування критичного і творчого мислення у дітей різного віку. Час глобалізації, діджиталізації, збільшення комп'ютерних та транснаціональних злочинів, зміни політичних векторів, економічних основ суспільства вимагають вміння самостійно приймати рішення в умовах, які постійно змінюються. У роботі визначено актуальність і доведено необхідність розробки спеціальної регіональної програми для педагогічних кадрів з підвищення кваліфікації в умовах реформування освіти і суспільства. Уперше сформульовані теоретичні основи відбору змісту, методів і форм викладання змісту програми з формування критичного та творчого мислення у дітей в курсі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Основою для розробки змісту програми став обґрунтований комплекс наукових підходів різного рівня, а саме: філософські підходи, підходи вищого теоретичного рівня, підходи загальнонаукові, підходи конкретно-наукові, педагогічні підходи, що дозволили сформулювати її зміст. Опитування ключових стейкхолдерів програми дозволило уточнити зміст програми. Вона містить 3 модулі: «Діагностика критичного і творчого мислення у дітей», «Сутність творчого та критичного мислення у дітей», «Формування творчого та критичного мислення у дітей». Програма розрахована на 30 годин. Практичне значення програми полягає в тому, що наведені конкретні методики діагностики і формування критичного і творчого мислення у дітей різного віку, ці методики вчителі опановують на власному досвіді.

The article is devoted to a comparative analysis of the formation of values of preschool age children in Singapore and Ukraine. The authors note that, in line with social challenges in the world, Singapore has focused on the features of successful reform of the education system in general and the preschool sector in particular. The reasons of expediency of carrying out analytical comparative research in the field of reforming of preschool education of Singapore and Ukraine are covered. An analytical review of the content of reforming Singapore's educational system in the context of studying the issue of value orientations in preschool children of Ukraine and Singapore has been made by foreign and Ukrainian scholars. And also some aspects of educational changes that have taken place in Singapore at all educational levels, and in Ukraine only in secondary education institutions. The qualitative changes necessary for the formation of a holistic value approach to the organization of the educational process in the preschool education institutions of Ukraine are highlighted: the implementation of learning through play aimed at developing not only the intellectual but also the emotional sphere and laying the foundations for the formation of key skills of the 21st century through free play and teachers' democratic approach to personality formation. The problems of reforming Singapore's preschool education and the peculiarities of public policy in addressing them are revealed. The approach of preschool education of both countries to the free play of children with the purpose of forming social competences and values of communication is analyzed. The advantages of Ukrainian preschool education in social education of preschool children are identified and changes that need to be consolidated at the legislative level are necessary for the development of key values of children. The main ones are: the creation and implementation of national programs for preschool institutions and teacher training courses / institutes. The requirements for the formation of motivation of preschool teachers and training of pedagogical workers in Ukraine, capable to provide the process of development of critical and creative thinking of preschool children on the basis of the principle of lifelong learning and upbringing through the play of personality with holistic value orientation, are distinguished. ; Здійснено порівняльний аналізу формування ціннісних орієнтирів дітей дошкільного віку в Сінгапурі та Україні. Відзначено, що відповідно до суспільних викликів у світі в Сінгапурі акцентовано увагу на особливостях успішного реформування системи освіти загалом та дошкільної галузі зокрема. Зроблено аналітичний огляд дослідження зарубіжними та українськими науковцями змісту реформування освітньої системи Сінгапуру в контексті вивчення питання формування ціннісних орієнтацій у дітей дошкільного віку в Україні і Сінгапурі. Виокремлено якісні зміни, необхідні для формування цілісного ціннісного підходу до організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти України: здійснення навчання за допомогою гри, спрямованої на розвиток не лише інтелектуальної, а й емоційної сфери, та закладання основ формування ключових навичок у ХХІ ст. Розкрито проблемні моменти реформування дошкільної освіти Сінгапуру та особливості державної політики щодо їх вирішення. Проаналізовано підхід у дошкільній освіті обох країні до вільної гри дітей з метою формування соціальних компетентностей і цінностей спілкування. Визначено необхідні для розвитку ключових цінностей дітей дошкільного віку в Україні зміни, що потребують закріплення на законодавчому рівні, створення та запровадження загальнодержавних програм як для закладів дошкільної освіти, так і для курсів/інститутів підвищення кваліфікації педагогів. Виокремлено вимоги щодо формування мотивації працівників дошкільної галузі та підготовки педагогічних працівників в Україні, здатних забезпечити процес розвитку критичного і творчого мислення дошкільнят на основі принципу навчання впродовж життя та виховання за допомогою гри особистості із цілісним ціннісним світоглядом.

The article is devoted to a comparative analysis of the formation of values of preschool age children in Singapore and Ukraine. The authors note that, in line with social challenges in the world, Singapore has focused on the features of successful reform of the education system in general and the preschool sector in particular. The reasons of expediency of carrying out analytical comparative research in the field of reforming of preschool education of Singapore and Ukraine are covered. An analytical review of the content of reforming Singapore's educational system in the context of studying the issue of value orientations in preschool children of Ukraine and Singapore has been made by foreign and Ukrainian scholars. And also some aspects of educational changes that have taken place in Singapore at all educational levels, and in Ukraine only in secondary education institutions. The qualitative changes necessary for the formation of a holistic value approach to the organization of the educational process in the preschool education institutions of Ukraine are highlighted: the implementation of learning through play aimed at developing not only the intellectual but also the emotional sphere and laying the foundations for the formation of key skills of the 21st century through free play and teachers' democratic approach to personality formation. The problems of reforming Singapore's preschool education and the peculiarities of public policy in addressing them are revealed. The approach of preschool education of both countries to the free play of children with the purpose of forming social competences and values of communication is analyzed. The advantages of Ukrainian preschool education in social education of preschool children are identified and changes that need to be consolidated at the legislative level are necessary for the development of key values of children. The main ones are: the creation and implementation of national programs for preschool institutions and teacher training courses / institutes. The requirements for the formation of motivation of preschool teachers and training of pedagogical workers in Ukraine, capable to provide the process of development of critical and creative thinking of preschool children on the basis of the principle of lifelong learning and upbringing through the play of personality with holistic value orientation, are distinguished. ; Здійснено порівняльний аналізу формування ціннісних орієнтирів дітей дошкільного віку в Сінгапурі та Україні. Відзначено, що відповідно до суспільних викликів у світі в Сінгапурі акцентовано увагу на особливостях успішного реформування системи освіти загалом та дошкільної галузі зокрема. Зроблено аналітичний огляд дослідження зарубіжними та українськими науковцями змісту реформування освітньої системи Сінгапуру в контексті вивчення питання формування ціннісних орієнтацій у дітей дошкільного віку в Україні і Сінгапурі. Виокремлено якісні зміни, необхідні для формування цілісного ціннісного підходу до організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти України: здійснення навчання за допомогою гри, спрямованої на розвиток не лише інтелектуальної, а й емоційної сфери, та закладання основ формування ключових навичок у ХХІ ст. Розкрито проблемні моменти реформування дошкільної освіти Сінгапуру та особливості державної політики щодо їх вирішення. Проаналізовано підхід у дошкільній освіті обох країні до вільної гри дітей з метою формування соціальних компетентностей і цінностей спілкування. Визначено необхідні для розвитку ключових цінностей дітей дошкільного віку в Україні зміни, що потребують закріплення на законодавчому рівні, створення та запровадження загальнодержавних програм як для закладів дошкільної освіти, так і для курсів/інститутів підвищення кваліфікації педагогів. Виокремлено вимоги щодо формування мотивації працівників дошкільної галузі та підготовки педагогічних працівників в Україні, здатних забезпечити процес розвитку критичного і творчого мислення дошкільнят на основі принципу навчання впродовж життя та виховання за допомогою гри особистості із цілісним ціннісним світоглядом.

The article is devoted to a comparative analysis of the formation of values of preschool age children in Singapore and Ukraine. The authors note that, in line with social challenges in the world, Singapore has focused on the features of successful reform of the education system in general and the preschool sector in particular. The reasons of expediency of carrying out analytical comparative research in the field of reforming of preschool education of Singapore and Ukraine are covered. An analytical review of the content of reforming Singapore's educational system in the context of studying the issue of value orientations in preschool children of Ukraine and Singapore has been made by foreign and Ukrainian scholars. And also some aspects of educational changes that have taken place in Singapore at all educational levels, and in Ukraine only in secondary education institutions. The qualitative changes necessary for the formation of a holistic value approach to the organization of the educational process in the preschool education institutions of Ukraine are highlighted: the implementation of learning through play aimed at developing not only the intellectual but also the emotional sphere and laying the foundations for the formation of key skills of the 21st century through free play and teachers' democratic approach to personality formation. The problems of reforming Singapore's preschool education and the peculiarities of public policy in addressing them are revealed. The approach of preschool education of both countries to the free play of children with the purpose of forming social competences and values of communication is analyzed. The advantages of Ukrainian preschool education in social education of preschool children are identified and changes that need to be consolidated at the legislative level are necessary for the development of key values of children. The main ones are: the creation and implementation of national programs for preschool institutions and teacher training courses / institutes. The ...

The article is devoted to consideration of the basic elements of Theodor Adorno's Philosophy of Education. The author analyzes the philosopher's critical attitude to "semi-education" as a cultural product of mass industrial civilization. This civilization ideologically influenced on individual and collective consciousness of the Europeans and totally subjected them to its power. The result of this influence was spread semi-education among the Europeans which have been alienated from interest in gaining knowledge. It has negatively influenced on the dynamics of sociocultural changes in European societies. Adorno in his philosophy of education pays attention to spiritual meaning of natural human interest to something unknown. He defines this irrational factor as primary anthropological condition of the intellectual formation of a new individual as a moral personality oriented on a new sociocultural becoming. Adorno considers that the sociocultural transformations are possible only on the base of the real democratization of European societies. ; Стаття присвячена розгляду основних еле­ментів філософії освіти Теодора Адорно. Було за­уважено критичне ставлення цього соціального мислителя до «напівосвіти» як до культурного продукту індустріально-масової цивілізації. Цей соціальний устрій ідеологічно вплинув на колек­тивну свідомість європейців й тотально підпо­рядкував їх своїй владі. Наслідком цього впливу було поширення напівосвіченості серед європейців, які були відчужені від інтересу щодо самостійного здобуття знання. Це неґа­тивно вплинуло на динаміку соціокультурних змін у європейських суспільствах. У своїй філософії освіти Адорно експлікував суть тих чинників людської приро­ди, що здатні сформувати критичне мислення, суб'єкт якого міг би зумовити нове соціокультурне становлення. Адорно вважав, що соціокультурні перетво­рення мають реалізуватись дійсною демократизацією європейських суспільств.

The article is devoted to the revealing of social and institutional preconditions for the emergence and development of critical thinking. An example of successful economic institutions shows that the task of criticism is not so much be a supervisor and police-officer who punishes deviations from the norm, as a mentor, inspi­ration, who is contributing to the new values, criticizing the inadequacy of the old one. Criticism is needed not only for the destruction of obsolete, inefficient, and of­ten dysfunctional forms of sociality, but even more important for reflection on new forms of sociality – namely in the mode of social constructivism. It should move away from the stereotype of the fundamental dogmatic character of the religious thought as incompatible with criticism: a study of religious history shows that the establishment of dogmas was always the result of violent and usually long religious controversy tenets born with critics and criticism needed as a means of combating its alternatives. Aesthetic criticism and art history, in our opinion, provide valuable clues to the aspect of the institutional framework of critical thinking. An art and art criticism are extremely powerful – when we take into account not Realpolitik, ie, the policy of brute force and coercion, and the scope of symbolic capital and symbolic power. Virtual social networks are a response to public demand and the search for a more varied and free from doctrinal templates mechanisms for col­lective criticism. How this answer is satisfactory and adequate – issues yet to be clarified, since the potential of the virtual dimension of the institutional framework of critical thinking has not fully outlined – neither organizational nor conceptu­ally. The concept of the ethos conveys the unreducible character of communica­tive communities life world to conceptual and semantic grounds for understanding. This ethos can be transferred only to a set of values and hierarchy of specific com­munities and communication can never acquire universal distribution, though the ethos of several communities and could provide a basis for the formation of a nar­row value, but in terms of generalized ethos of their understanding. The concept of ethos expresses the spirit of criticism that institutionalizes the social reality no less than it relies on certain institutional principles. ; Статтю присвячено виявленню соціально-ін­ституційних передумов виникнення і розвитку критичного мислення. Приклад успішності економічних інституцій показує, що завданням критики є не стіль­ки бути наглядачем-поліцейським, який карає за відхилення від норми, скільки наставником-натхненником, який сприяє утвердженню нових цінностей, кри­тикуючи недолугість старих. Варто відійти від стереотипу фундаментальної догматичності релігійного мислення як несумісної з критикою: дослідження ре­лігійної історії показує, що утвердження догматів завжди було результатом бурхливої і, як правило, тривалої релігійної полеміки, догмати народжувалися з критики і потребували критику як засіб боротьби зі своїми альтернатива­ми. Естетична критика та мистецтвознавство, на наше переконання, дають ключ до розуміння ціннісного аспекту інституційних засад критичного мис­лення. Віртуальні соціальні мережі є відповіддю на суспільний запит і пошуки більш варіативних і вільних від догматичних шаблонів механізмів здійснення колективної критики. Наскільки така відповідь є задовільною і адекватною до кінця не з'ясовано, оскільки потенціал використання віртуального виміру ін­ституційних засад критичного мислення ще остаточно не окреслено – ані ор­ганізаційно, ані концептуально. Поняття етосу виражає сам дух критичності як такої, що інституалізує соціальну реальність не меншою мірою, аніж сама вона спирається на певні інституційні засади.

In the article on the basis of the overview of historical sources were generalized the levels of competence, which correlate or influence national strategic cultures. The first level is awareness, as a result of self-education or extra education, which is described as non-critical. The highest level of competence is "mastering", which allows to advantages and disadvantages of the extra-military scholarship, and to employ them in the most pragmatic way. ; В статті на основі огляду джерел з історії воєнної теорії та сучасних праць з проблем академічної цивільно-військової взаємодії були узагальнені рівні компетенції, які корелюють або мають вплив на утворення національних стратегічних культур. Перший рівень – це обізнаність, інформованість про метастратегічні фактори, який досягається через самоосвіту чи здобуття додаткової освіти; він характеризується відсутністю критичного осмислення отриманої інформації. Найвищий рівень компетентності – це опанування («mastering») ідеями та методами, які пропонують цивільні науки та освіта. На цьому рівні офіцер розуміє переваги та недоліки напрацювань позамілітарних наук, здатен використовувати це розуміння на свою користь.

In the article on the basis of the overview of historical sources were generalized the levels of competence, which correlate or influence national strategic cultures. The first level is awareness, as a result of self-education or extra education, which is described as non-critical. The highest level of competence is "mastering", which allows to advantages and disadvantages of the extra-military scholarship, and to employ them in the most pragmatic way. ; В статті на основі огляду джерел з історії воєнної теорії та сучасних праць з проблем академічної цивільно-військової взаємодії були узагальнені рівні компетенції, які корелюють або мають вплив на утворення національних стратегічних культур. Перший рівень – це обізнаність, інформованість про метастратегічні фактори, який досягається через самоосвіту чи здобуття додаткової освіти; він характеризується відсутністю критичного осмислення отриманої інформації. Найвищий рівень компетентності – це опанування («mastering») ідеями та методами, які пропонують цивільні науки та освіта. На цьому рівні офіцер розуміє переваги та недоліки напрацювань позамілітарних наук, здатен використовувати це розуміння на свою користь.

There is the author's pedagogical experience in motivating students, which was expressed in the development of their critical thinking and encouraging them to actively participate in the process of problem-based learning of Public Policy courses such as Game Theory, Microeconomics, Political Analysis and Strategy, etc in this thesis. ; У тезах описано педагогічний досвід авторки стосовно мотивації студентів, який виражався у розвитку їхнього критичного мислення та спонукання їх до активної участі у процесі проблемного навчання курсів публічної політики таких як: теорія ігор, мікроекономіка, політичні аналіз та стратегія тощо.

Gender thinking, gender worldview are formed on the basis of gender knowledge. Learning the basics of science, full of gender approach to the control of all spheres of human life, students themselves and with the participation of teachers form a worldview. The first is based on the theory of dominance (Fishman, Lakoff, Zimmerman,), the second – on the theory of differences (Cameron, Cotes, Jones, Milroy). The humanities are faced with the historical task of rethinking the social realities of critical epochs, views on the world and the justice of its organization, to find human resources, potential opportunities and limits of restructuring established social relations, to redefine their perspective. These tasks are due to the need to renew and reform national societies and the world community, adherence to humanistic and democratic principles of social life; focus on the individual, his / her position and status, as well as its importance in ensuring the further progress of mankind and its sustainable development, but a new comprehensive system of knowledge, including the social-gender component. The relevance of research is determined by the fact that gender mainstreaming can help to overcome the situation of gender disorientation in the educational process in general. The purpose of the work is to research the peculiarities of using gender equality lessons in secondary education institutions, taking into account the gender stereotypes defined in modern scientific gender. To achieve this goal, the following methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; generalization of information to determine the theoretical and methodological foundations of the study; empirical: pedagogical observation of extracurricular activities of students, conversations; conducting training on the formation of gender culture. The author of the article believes that gender education of young people, above all, contributes to the comprehensive development of personality. ; Гендерне мислення, гендерний світогляд формуються на основі гендерних знань. Засвоюючи основи наук, сповнених гендерним підходом до висвітлення всіх сфер життя людини, учні самі і за участю педагогічних працівників формують світогляд. Тому дуже важливо долучати молодь до вивчення гендерних аспектів у неформальній діяльності, щоб уникнути у майбутньому дискримінації, як щодо жінок, так і щодо чоловіків, а, передусім − стимулювали критичне осмислення з урахуванням гендерного аспекту суспільного процесу в усіх галузях знань і самого життя. Актуальність дослідження визначається тим, що впровадження гендеру, дасть змогу подолати ситуацію гендерної дезорієнтації в освітньому процесі взагалі та з'ясувати наскільки час і зміни в суспільстві впливають на гендерні стереотипи українців. Мета статті – дослідити особливості використання в закладах середньої освіти уроків гендерної рівності з урахуванням визначених в сучасній науці гендерних стереотипів. Застосовано такі методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури; узагальнення інформації для визначення теоретико-методологічних основ дослідження; емпіричні:педагогічне спостереження за позанавчальною діяльністю учнів, бесіди; проведення тренінгу щодо формування гендерної культури. У подальшому планується розробити методичні рекомендації щодо проведення гендерного тренінгу для вчителів, які працюють у закладах середньої освіти, із застосуванням матеріалу, який сприятиме розвитку гендерної свідомості хлопців і дівчат.

Gender thinking, gender worldview are formed on the basis of gender knowledge. Learning the basics of science, full of gender approach to the control of all spheres of human life, students themselves and with the participation of teachers form a worldview. The first is based on the theory of dominance (Fishman, Lakoff, Zimmerman,), the second – on the theory of differences (Cameron, Cotes, Jones, Milroy). The humanities are faced with the historical task of rethinking the social realities of critical epochs, views on the world and the justice of its organization, to find human resources, potential opportunities and limits of restructuring established social relations, to redefine their perspective. These tasks are due to the need to renew and reform national societies and the world community, adherence to humanistic and democratic principles of social life; focus on the individual, his / her position and status, as well as its importance in ensuring the further progress of mankind and its sustainable development, but a new comprehensive system of knowledge, including the social-gender component. The relevance of research is determined by the fact that gender mainstreaming can help to overcome the situation of gender disorientation in the educational process in general. The purpose of the work is to research the peculiarities of using gender equality lessons in secondary education institutions, taking into account the gender stereotypes defined in modern scientific gender. To achieve this goal, the following methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; generalization of information to determine the theoretical and methodological foundations of the study; empirical: pedagogical observation of extracurricular activities of students, conversations; conducting training on the formation of gender culture. The author of the article believes that gender education of young people, above all, contributes to the comprehensive development of personality. ; Гендерне мислення, гендерний світогляд формуються на основі гендерних знань. Засвоюючи основи наук, сповнених гендерним підходом до висвітлення всіх сфер життя людини, учні самі і за участю педагогічних працівників формують світогляд. Тому дуже важливо долучати молодь до вивчення гендерних аспектів у неформальній діяльності, щоб уникнути у майбутньому дискримінації, як щодо жінок, так і щодо чоловіків, а, передусім − стимулювали критичне осмислення з урахуванням гендерного аспекту суспільного процесу в усіх галузях знань і самого життя. Актуальність дослідження визначається тим, що впровадження гендеру, дасть змогу подолати ситуацію гендерної дезорієнтації в освітньому процесі взагалі та з'ясувати наскільки час і зміни в суспільстві впливають на гендерні стереотипи українців. Мета статті – дослідити особливості використання в закладах середньої освіти уроків гендерної рівності з урахуванням визначених в сучасній науці гендерних стереотипів. Застосовано такі методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури; узагальнення інформації для визначення теоретико-методологічних основ дослідження; емпіричні:педагогічне спостереження за позанавчальною діяльністю учнів, бесіди; проведення тренінгу щодо формування гендерної культури. У подальшому планується розробити методичні рекомендації щодо проведення гендерного тренінгу для вчителів, які працюють у закладах середньої освіти, із застосуванням матеріалу, який сприятиме розвитку гендерної свідомості хлопців і дівчат.

У роботі охарактеризовано дебатну технологію як інструмент розповсюдження та закріплення демократичних цінностей. Встановлено, що дебати як технологія комунікації допомагають дивитися на речі з різних сторін; ставити запитання до розв'язання суті справи або проблеми; знаходити факти і розвивати кмітливість, логіку та аргументацію, критичне мислення, що є основними навичками людини, яка живе в демократичному суспільстві. Дебати закликають до рішень і є процесом перспективи для розвинутої людини з ліберальними цінностями. Оцінено вплив від використання дебатних практик на розвиток мислення людини та формування її цінностей. Охарактеризовано закономірності популярності дебатів у сучасному світі, залученості молоді до дебатної спільноти та зацікавленості мільйонів глядачів у публічних дебатах. З'ясовано перспективність дебатного руху, обумовлену їх популярністю у світі та зростанням кількості профільних організацій. Оцінено взаємозв'язок комунікативних технологій з процесами демократизації у світі і особливо на пострадянському просторі. Встановлено, що дебати є безпосереднім інструментом реалізації демократії міжнародними неурядовими організаціями.

The article represents the review of ideas of Professor of Gyeongsang NationalUniversity Jin Wann Park about the teaching appropriateness of philosophy for childrenbeginning from the elementary school. His conception of democratic citizenshipeducation from philosophical point of view is analyzed. The goal, basis, stagesof carrying out of philosophical classes for children, teacher functions, auxiliarymaterials are determined based on Professor Park's master-class «Philosophy forchildren». Common search of aporia solution, exercising of critical, creative andemotional thinking, reading and discussing of adaptive philosophical texts are thekey components of such work. ; Стаття представляє огляд ідей професораНаціонального університету Гьонсан Джин ВанПарка стосовно доцільності викладання філософії для дітей, починаючи з початкової школи.Проаналізовано його концепцію демократичної громадянської освіти через філософію. Наоснові проведеного професором Парком майстер-класу з «Філософії для дітей» визначеномету, підґрунтя, основні етапи здійснення філософського заняття з дітьми, функції вчителя, допоміжні матеріали. Ключовими складовими такої роботи є спільний пошук розв'язання апорії, тренування критичного, креативного та дбайливогомислення, читання та обговорення адаптованих філософських текстів.