Suchergebnisse

On the example of the articles of the Italian revolutionary Giuseppe Mazzini was considered nationalism, also was defined the basic ideas that constitute the system of na-tionalist views of the author. Key words: nation, democracy, God, man, faith, freedom, unity, responsibility, self-improvement. ; На прикладі статей італійського революціонера Джузеппе Мацціні розгля-нуто питання націоналізму, визначено основні ідеї, що становлять систему націоналістичних поглядів автора. Ключові слова: нація, демократія, Бог, людина, віра, свобода, єдність, обов'язок, самовдосконалення.

Modern economic nationalism is a term used to describe a policy that emphasizes internal control over the formation of economics, labor and capital, even if it requires the introduction of tariffs and other restrictions on the movement of labor, goods and capital. It opposes globalization in many cases, or at least it is a matter of the benefits of unrestricted free trade. Economic nationalism can include such doctrines as protectionism and import substitution. Economic nationalism has been and remains the economic foundation of a national idea that at various times, under different conditions, performed and performs one function - the protection of the economic interests of the nation. The Ukrainian national idea, from its inception and before independence, had a national liberation character that corresponded to the aspirations of a large part of the population. In an armed struggle, it was an economic war to protect the Ukrainian population. In the modern Ukrainian national idea, constructive, creative character, aimed at the comprehensive revival and development of the Ukrainian nation, welfare of all citizens and economic security of the statemust prevail. The article analyzes the main factors determining the essence of economic nationalism in political economy of F. Least. The structural-logical scheme and components of economic nationalism are isolated. Proposals on the significance of the policy and ideology of economic nationalism for modern Ukraine are presented. However, outside the scope of the review, questions remain regarding the basic foundations of economic nationalism for the Ukrainian economy in the context of its integration with the European Union. This confirms the connection of the author's work with important scientific and practical tasks and unresolved issues to which this article is devoted. ; Сучасний економічний націоналізм — це термін, що використовується для опису політики, що підкреслює внутрішній контроль над формуванням економіки, праці і капіталу, навіть, якщо це вимагає введення тарифів та інших обмежень на пересування робочої сили, товарів і капіталу. Він виступає проти глобалізації в багатьох випадках, або, принаймні, це питання переваги необмеженої вільної торгівлі. Економічний націоналізм може включати в себе такі доктрини як протекціонізм та імпортозаміщення. Економічний націоналізм був є і залишається економічними підвалинами національної ідеї, що в різні часи, в різних умовах виконувала і виконує одну функцію - захист економічних інтересів нації. Українська національна ідея з моменту свого виникнення і до моменту здобуття незалежності мала національно-визвольний характер, що відповідав прагненням значної частини населення. В умовах збройної боротьби це була економічна війна на захист українського населення. У сучасній українській національній ідеї має переважати конструктивний, творчий характер, направлений на всебічне відродження і розвиток української нації, добробут усіх громадян та економічну безпеку держави. У статті проаналізовано основні чинники, що визначають суть економічного націоналізму в політекономії Ф. Ліста. Виокремлена структурно-логічна схема та складові елементи економічного націоналізму. Внесені пропозиції щодо значимості політики та ідеології економічного націоналізму для сучасної України. Однак, за межами розгляду залишаються питання стосовно основних підвалин економічного націоналізму для економіки України у контексті її інтеграції з Європейським союзом. Цим підтверджується зв'язок авторського доробку із важливими науковими та практичними завданнями й невирішеними проблемами, котрим присвячується означена стаття.

The modern Ukrainian-Polish intergovernmental relations mostly depends on the political elites' positions who are in power in both countries. With the coming to power of "Law and Justice" right-wing political party in the republic of Poland, interstate and international contradictions concerning the common history and its interpretation got intensify significantly, the acts of vandalism concerning the places of national memory became more frequent on the both sides of UkrainianPolish border. The desire for interdisciplinary understanding and reconciliation, unfortunately, is often replaced by mutual accusations and claims.It is proved in the article that the polish nationalism and related to it conceptions are influenced on the formation of the modern foreign policy of the Republic of Poland in a great way. The events of the First World War, an international Ukrainian-Polish confrontation in Volhynia during the Second World War, become the subject of political manipulations and affect Ukrainian-Polish relations negatively. ; Сучасні українсько-польські міждержавні відносини великою мірою залежать від позиції політичних еліт, що перебувають при владі в обох країнах. Із приходом до влади у Республіці Польща правої партії «Право і справедливість» помітно загострилися міждержавні протиріччя і міжнаціональні суперечності з приводу спільної історії та її трактування, почастішали акти вандалізму щодо місць національної пам'яті по обидва боки українськопольського кордону. Прагнення до міжнаціонального порозуміння та примирення, на жаль, часто змінюються взаємними звинуваченнями та претензіями.У статті доведено, що польський націоналізм, та концепції, пов'язані з ним, відчутно впливають на формування сучасної зовнішньої політики РП. Події Першої світової війни та міжнаціональне українсько-польське протистояння на Волині у роки Другої світової війни стають предметом політичних маніпуляцій та негативно впливають на українсько-польські взаємини.

The beginning of the twenty-first century.is marked by a turning point in the approach to comprehending works written by Native American writers. Literary critics began to pay more attention to highlighting the particularities of specific Indian nations, which led to the emergence of such a phenomenon as "the literary nationalism of American Indians". The researcher began to focus on the analysis of the indigenous literary critique dynamic development, because it reflected the traditional perception of Native reality, made possible to trace the patterns of Native identity structure in literature. The attention of researchers has shifted from identifying the features of authenticity, hybridization, intercultural influences on the search for intellectual, cultural, political, and historical origins of Indigenous literatures. The literary nationalism of indigenous peoples is aimed to support the intellectual and political sovereignty of indigenous communities. Researchers associate a striking shift in priorities with the return of most Native Americans to the faith of their great-grandfathers. In this regard, the question arises as a non-radical reader should become accustomed to and understand the texts of indigenous writers. Proceeding from this, the author of the article is convinced that in the Indian critique the past and present are virtually indistinguishable, they actively coexist, becoming "a reflection" of the national consciousness of indigenous peoples. The influence of the past of the Indian nations is still really present in the socio-cultural context of contemporary literary criticism, which is in essence its non-linear reception in the minds of modern generations, which produces predominantly polemical-oppositional discourse. ; Cтаттю присвячено аналізу розвитку індіанської критичної думки у протягом першого десятиліття ХХІ ст., цей період вирізняється переломом у підході до осмислення творів, написаних письменниками корінного походження. Дослідниця сконцентрувалася на аналізі динамічного розвитку ...

Ідеологія Дмитра Донцова та пропаганда Організації українських націоналістів розглядаються крізь призму теорії політичних релігій Еміліо Джентіле. Автор доводить, що українські націоналісти 1920-1930-х років свідомо вдавалися до сакралізації політики, виявляючи тенденцію до творення власної політичної релігії. Проте з ряду причин український інтегральний націоналізм не перетворився на політичну релігію такою мірою, як сучасні йому тоталітарні ідейно-політичні течії в Европі. ; The ideology of Dmytro Dontsov and the OUN's propaganda are examined through the prism of Emilio Gentile's theory of political religions. The author argues that Ukrainian nationalists in the 1920-30s deliberately adopted sacralization of politics as their policy in an attempt to create their own political religion ideology. However, integral Ukrainian nationalism failed, for a number of reasons, to transform itself into a political religion to the same extent as was observed contemporaneously in other parts of Europe.

Ідеологія Дмитра Донцова та пропаганда Організації українських націоналістів розглядаються крізь призму теорії політичних релігій Еміліо Джентіле. Автор доводить, що українські націоналісти 1920-1930-х років свідомо вдавалися до сакралізації політики, виявляючи тенденцію до творення власної політичної релігії. Проте з ряду причин український інтегральний націоналізм не перетворився на політичну релігію такою мірою, як сучасні йому тоталітарні ідейно-політичні течії в Европі. ; The ideology of Dmytro Dontsov and the OUN's propaganda are examined through the prism of Emilio Gentile's theory of political religions. The author argues that Ukrainian nationalists in the 1920-30s deliberately adopted sacralization of politics as their policy in an attempt to create their own political religion ideology. However, integral Ukrainian nationalism failed, for a number of reasons, to transform itself into a political religion to the same extent as was observed contemporaneously in other parts of Europe.

Ethnic nationalism is considered as a political doctrine that creates the basis for the formation of irredentism. The purpose of the national irredentist movements is the unification of one nation's groups that are separated by borders between several states. Irredentism is activated during the national liberation struggle and becomes the direction of state foreign policy in independence. ; Этнический национализм рассматривается как политическая доктрина, создающая основу для формирования ирредентизма. Целью ирредентистских национальных движений является объединение групп одного народа, которые разделены границами между несколькими государствами. Ирредентизм активизируется в период национально-освободительной борьбы, а в условиях независимости становится направлением внешней политики государства. ; Етнічний націоналізм розглядається як політична доктрина, яка створює підґрунтя для формування іредентизму. Метою іредентистських національних рухів є об'єднання груп одного народу, які розділені кордонами між кількома державами. Іредентизм активізується у період національно-визвольних змагань, а в умовах незалежності стає напрямом зовнішньої політики держави

Keywords: pharmaceutical nationalism, access to drugs, compulsory licensing, governmentuse, exclusion from intellectual property rights The article concerns the emergence of the phenomena of«pharmaceutical nationalism» in the year of the COVID-19 pandemic. Pharmaceuticalnationalism is manifested in the qualitative and quantitative aspects. In the contextof a qualitative manifestation of pharmaceutical nationalism, we presume the politicalwill on establishing of a new state protectionist policy to local manufacturers ofmedicines, the establishing of preferences, exemptions of the patent monopoly basingon international legal instruments (TRIPS-flex). The quantitative aspect of pharmaceuticalnationalism is the primacy of satisfaction of the needs of the domestic marketof medicines in quantities that could ensure the biological security of individually foreach state, independently of the interests of others. The article also raises the issue ofthe need and means of forming pharmaceutical nationalism in Ukraine.The world community is calling for the demonopolization of research results on theprevention and treatment of COVID-19. WHO invites developers and companies towork together to ensure the disclosure of treatments and methods if they prove effective.International Federation of Library Associations and Institutions also presentedan open letter to WIPO urging WIPO to use all available flexible intellectual propertymechanisms to maximize global access to information (research data) on the treatmentof COVID-19. Canada, Israel and the EU are working to prevent the monopolizationof COVID-19 prevention and treatment.Ukraine should actively work to develop legislation in the field of compulsory licensing,as provided for in Art. 31 TRIPS Agreement. From a political point of view, itis the historical chance of Ukraine to become «he second India» or «the first Ukraine»in Europe in the production of generic medicines and biosimilars. ; Ключові слова: фармацевтичний націоналізм, доступ до ліків, примусове ліцензування, виключення з прав інтелектуальної власності Стаття присвячена виникненню феномену «фармацевтичний націоналізм» за рікпандемії COVID-19. Фармацевтичний націоналізм проявляється в якісному та кіль-кісному аспектах. У контексті якісного прояву фармацевтичного націоналізму йдеть-ся про формування нової протекціоністської політики держав до локальних виробни-ків ліків, створення преференцій і переваг, звільнення через міжнародно-правовіінструменти від патентної монополії. Кількісний аспект фармацевтичного націоналіз-му полягає в пріоритетності задоволення потреби внутрішнього ринку лікарськихзасобів у кількості, що відповідає біологічній безпеці окремої держави, незважаючи наінтереси решти світу. У статті також порушено питання необхідності формування фар-мацевтичного націоналізму в Україні. Список використаних джерел: 1. Patent Statistic. URL: https://www.epo.org/about-us/annual-reports-statistics/statistics.html. 2. David S. Levine. Covid-19 Trade Secrets and Information Access: An Overview. URL: https://infojustice.org/archives/42493. 3. COVID-19 Vaccine Manufacturing Potential. URL: http://vaxmap.org/. 4. Vaccine nationalism means that poor countries will be left behind. URL: https://www.economist.com/graphic-detail/2021/01/28/vaccine-nationalism-means-that-poor-countries-will-be-left-behind. 5. «Solidarity» clinical trials for COVID-119 treatments. URL: https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/global-research-on-novel-coronavirus-2019-ncov/solidarity-clinical-trial-for-covid-19-treatments. 6. IFLA Leads Open Letter on Intellectual Property and COVID-19. URL: https://www.ifla.org/node/92993. 7. IFPMA Statement on the "Solidarity Call to Action to realize equitable global access to COVID-19 health technologies through pooling of knowledge, intellectual property and data" URL: https://www.ifpma.org/resource-centre/ifpma-statement-on-the-solidarity-call-to-action-to-realize-equitable-global-access-to-covid-19-health-technologies-through-pooling-of-knowledge-intellectual-property-and-data/. 8. Backlash against Johnson & Johnson's COVID-19 vaccine is real and risky – here's how to make its rollout a success. URL: https://theconversation.com/backlash-against-johnson-and-johnsons-covid-19-vaccine-is-real-and-risky-heres-how-to-make-its-rollout-a-success-156494.

Keywords: pharmaceutical nationalism, access to drugs, compulsory licensing, governmentuse, exclusion from intellectual property rights The article concerns the emergence of the phenomena of«pharmaceutical nationalism» in the year of the COVID-19 pandemic. Pharmaceuticalnationalism is manifested in the qualitative and quantitative aspects. In the contextof a qualitative manifestation of pharmaceutical nationalism, we presume the politicalwill on establishing of a new state protectionist policy to local manufacturers ofmedicines, the establishing of preferences, exemptions of the patent monopoly basingon international legal instruments (TRIPS-flex). The quantitative aspect of pharmaceuticalnationalism is the primacy of satisfaction of the needs of the domestic marketof medicines in quantities that could ensure the biological security of individually foreach state, independently of the interests of others. The article also raises the issue ofthe need and means of forming pharmaceutical nationalism in Ukraine.The world community is calling for the demonopolization of research results on theprevention and treatment of COVID-19. WHO invites developers and companies towork together to ensure the disclosure of treatments and methods if they prove effective.International Federation of Library Associations and Institutions also presentedan open letter to WIPO urging WIPO to use all available flexible intellectual propertymechanisms to maximize global access to information (research data) on the treatmentof COVID-19. Canada, Israel and the EU are working to prevent the monopolizationof COVID-19 prevention and treatment.Ukraine should actively work to develop legislation in the field of compulsory licensing,as provided for in Art. 31 TRIPS Agreement. From a political point of view, itis the historical chance of Ukraine to become «he second India» or «the first Ukraine»in Europe in the production of generic medicines and biosimilars. ; Ключові слова: фармацевтичний націоналізм, доступ до ліків, примусове ліцензування, виключення з прав інтелектуальної власності Стаття присвячена виникненню феномену «фармацевтичний націоналізм» за рікпандемії COVID-19. Фармацевтичний націоналізм проявляється в якісному та кіль-кісному аспектах. У контексті якісного прояву фармацевтичного націоналізму йдеть-ся про формування нової протекціоністської політики держав до локальних виробни-ків ліків, створення преференцій і переваг, звільнення через міжнародно-правовіінструменти від патентної монополії. Кількісний аспект фармацевтичного націоналіз-му полягає в пріоритетності задоволення потреби внутрішнього ринку лікарськихзасобів у кількості, що відповідає біологічній безпеці окремої держави, незважаючи наінтереси решти світу. У статті також порушено питання необхідності формування фар-мацевтичного націоналізму в Україні. Список використаних джерел: 1. Patent Statistic. URL: https://www.epo.org/about-us/annual-reports-statistics/statistics.html. 2. David S. Levine. Covid-19 Trade Secrets and Information Access: An Overview. URL: https://infojustice.org/archives/42493. 3. COVID-19 Vaccine Manufacturing Potential. URL: http://vaxmap.org/. 4. Vaccine nationalism means that poor countries will be left behind. URL: https://www.economist.com/graphic-detail/2021/01/28/vaccine-nationalism-means-that-poor-countries-will-be-left-behind. 5. «Solidarity» clinical trials for COVID-119 treatments. URL: https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/global-research-on-novel-coronavirus-2019-ncov/solidarity-clinical-trial-for-covid-19-treatments. 6. IFLA Leads Open Letter on Intellectual Property and COVID-19. URL: https://www.ifla.org/node/92993. 7. IFPMA Statement on the "Solidarity Call to Action to realize equitable global access to COVID-19 health technologies through pooling of knowledge, intellectual property and data" URL: https://www.ifpma.org/resource-centre/ifpma-statement-on-the-solidarity-call-to-action-to-realize-equitable-global-access-to-covid-19-health-technologies-through-pooling-of-knowledge-intellectual-property-and-data/. 8. Backlash against Johnson & Johnson's COVID-19 vaccine is real and risky – here's how to make its rollout a success. URL: https://theconversation.com/backlash-against-johnson-and-johnsons-covid-19-vaccine-is-real-and-risky-heres-how-to-make-its-rollout-a-success-156494.

Анотація. Мета дослідження – представити наукові оцінки й міркування дослідників на такі питання, як спільне і відмінне між українським радикальним націоналізмом та націоналістичними рухами в країнах Європи міжвоєнної доби, типологізація ОУН, персоніфікувати науковий доробок українських та зарубіжних учених, передбачити перспективні напрями дослідження проблеми. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об'єктивності, а також на методи історіографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що з'ясовано якісну повноту історичної інформації історіографічних джерел, виокремлено персональний внесок учених у вивчення особливостей українського націоналізму міжвоєнної доби ХХ ст. Висновки. Українські та зарубіжні дослідники по-різному підійшли до розкриття особливостей українського націоналізму міжвоєнної доби ХХ ст., що пояснюється передовсім їхніми світоглядними позиціями, а також вибором методів і прийомів дослідження. Можна виділити щонайменше три концепції, суть яких зводиться до того, що український націоналізм: а) становив ідеологію недержавної, поневоленої нації, тому передовсім був рухом національно-визвольним; б) являв собою український фашизм; в) був інтегральним націоналізмом недержавної нації. Перша концепція, яка стала плодом інтелектуальної праці дослідників української діаспори, в академічному полі незалежної України посідає провідні позиції, а в зарубіжній історіографії домінує остання. Перспективним напрямом дослідження є зіставлення українського націоналізму з сербським рухом «Млада Босна», польською націонал-демократією та її відгалуженнями, Внутрішньомакедонською революційною організацією тощо. Ідеологічні й політичні основи діяльності ОУН і надалі залишатимуться предметом полеміки в українському та зарубіжному наукових середовищах. ; Summary. The purpose of this study is to present scientific assessments and opinions of researchers on such issues as common and different between Ukrainian radical nationalism and nationalist movements in the countries of Europe during the interwar period, typology of the OUN, personify the scientific contribution of Ukrainian and foreign scientists, foresee perspective directions of research of the problem. Research methodology is based on the principles of historicism, systemicity, and objectivity. In solving specific problems, methods of historiographical analysis and synthesis were applied. The scientific novelty is that the author finds out qualitative completeness of the historical information of the historiographic sources and shows the personal contribution of scientists to the study of the features of Ukrainian nationalism of the interwar period of the twentieth century. Conclusions. Ukrainian and foreign researchers approached differently the features of Ukrainian nationalism of the twentieth-century interwar era, which is explained, first of all, by their worldviews, as well as the choice of methods of research. At least three concepts can be distinguished, the essence of which boils down to Ukrainian nationalism: a) constituted the ideology of a non-state, enslaved nation, so it was primarily a national liberation movement; b) represented Ukrainian fascism; c) was an integral nationalism of a non-state nation. The creators of the first concept were representatives of the Ukrainian diaspora, which reached its peak in the conditions of independence of Ukraine. The concept of «Ukrainian fascism» dominated the period of the Stalinist totalitarian regime, in the 1960s and 1980s it gave way to the concept of «Ukrainian bourgeois nationalism», and in modern times it was revived in the writings of supporters of the leftist idea. The theory «Ukrainian nationalism is one of the forms of integral nationalism» originates from the works of J. Armstrong, I. Lysyak-Rudnitsky, O. Motyl and others. Today it has become widespread in studies of Ukrainian historians who demonstrate apoliticalism in the coverage of the problem – of Y. Hrytsak, G. Kasyanov, O. Zaitsev, K. Bondarenko and others. In the academic field of independent Ukraine, the first concept holds the leading positions, while in the contemporary foreign historiography the latter is dominant. However, this problem cannot be considered exhausted. In particular, it is promising to compare Ukrainian nationalism with the Serb movement «Young Bosnia», Polish national democracy and its branches, the Inner Macedonian Revolutionary Organization and so on. We expect that the ideological and political foundations of the OUN will continue to be the subject of controversy not only in Ukrainian but also in foreign scientifics environment.

Анотація. Мета дослідження – представити наукові оцінки й міркування дослідників на такі питання, як спільне і відмінне між українським радикальним націоналізмом та націоналістичними рухами в країнах Європи міжвоєнної доби, типологізація ОУН, персоніфікувати науковий доробок українських та зарубіжних учених, передбачити перспективні напрями дослідження проблеми. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об'єктивності, а також на методи історіографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що з'ясовано якісну повноту історичної інформації історіографічних джерел, виокремлено персональний внесок учених у вивчення особливостей українського націоналізму міжвоєнної доби ХХ ст. Висновки. Українські та зарубіжні дослідники по-різному підійшли до розкриття особливостей українського націоналізму міжвоєнної доби ХХ ст., що пояснюється передовсім їхніми світоглядними позиціями, а також вибором методів і прийомів дослідження. Можна виділити щонайменше три концепції, суть яких зводиться до того, що український націоналізм: а) становив ідеологію недержавної, поневоленої нації, тому передовсім був рухом національно-визвольним; б) являв собою український фашизм; в) був інтегральним націоналізмом недержавної нації. Перша концепція, яка стала плодом інтелектуальної праці дослідників української діаспори, в академічному полі незалежної України посідає провідні позиції, а в зарубіжній історіографії домінує остання. Перспективним напрямом дослідження є зіставлення українського націоналізму з сербським рухом «Млада Босна», польською націонал-демократією та її відгалуженнями, Внутрішньомакедонською революційною організацією тощо. Ідеологічні й політичні основи діяльності ОУН і надалі залишатимуться предметом полеміки в українському та зарубіжному наукових середовищах. ; Summary. The purpose of this study is to present scientific assessments and opinions of researchers on such issues as common and different between Ukrainian radical nationalism and nationalist movements in the countries of Europe during the interwar period, typology of the OUN, personify the scientific contribution of Ukrainian and foreign scientists, foresee perspective directions of research of the problem. Research methodology is based on the principles of historicism, systemicity, and objectivity. In solving specific problems, methods of historiographical analysis and synthesis were applied. The scientific novelty is that the author finds out qualitative completeness of the historical information of the historiographic sources and shows the personal contribution of scientists to the study of the features of Ukrainian nationalism of the interwar period of the twentieth century. Conclusions. Ukrainian and foreign researchers approached differently the features of Ukrainian nationalism of the twentieth-century interwar era, which is explained, first of all, by their worldviews, as well as the choice of methods of research. At least three concepts can be distinguished, the essence of which boils down to Ukrainian nationalism: a) constituted the ideology of a non-state, enslaved nation, so it was primarily a national liberation movement; b) represented Ukrainian fascism; c) was an integral nationalism of a non-state nation. The creators of the first concept were representatives of the Ukrainian diaspora, which reached its peak in the conditions of independence of Ukraine. The concept of «Ukrainian fascism» dominated the period of the Stalinist totalitarian regime, in the 1960s and 1980s it gave way to the concept of «Ukrainian bourgeois nationalism», and in modern times it was revived in the writings of supporters of the leftist idea. The theory «Ukrainian nationalism is one of the forms of integral nationalism» originates from the works of J. Armstrong, I. Lysyak-Rudnitsky, O. Motyl and others. Today it has become widespread in studies of Ukrainian historians who demonstrate apoliticalism in the coverage of the problem – of Y. Hrytsak, G. Kasyanov, O. Zaitsev, K. Bondarenko and others. In the academic field of independent Ukraine, the first concept holds the leading positions, while in the contemporary foreign historiography the latter is dominant. However, this problem cannot be considered exhausted. In particular, it is promising to compare Ukrainian nationalism with the Serb movement «Young Bosnia», Polish national democracy and its branches, the Inner Macedonian Revolutionary Organization and so on. We expect that the ideological and political foundations of the OUN will continue to be the subject of controversy not only in Ukrainian but also in foreign scientifics environment.

The article is devoted to such problems as the place and role of nationalism in the modern ideology of the French far-right. The author considers the problem of the classification of the far-right. The differs of nationalism from nazism are analyzed. The role of the using of nationalist ideas and slogans in the political struggle is determined. The author concludes that modern French far-right to blame the directmanifestation of racism, as they try to act within the law, and some parties (for example, the National Front), have embarked on the conquest of political power in the country, abandoning the radical ideas and suggestions on solving problems of concern to the French. ; Статья посвящена исследованию такой проблемы, как место и роль национализма в идеологии современных французских ультраправых. Автором рассматривается проблема классификации ультраправых. Анализируются отличия национализма от нацизма. Определяется роль использования националистических идей и лозунгов в политической борьбе. Автор делает вывод о том, что современных французских ультраправых сложно обвинить в прямом проявлении расизма, поскольку они стараются действовать в рамках законодательства, а некоторые партии (например, Национальный фронт) взяли курс на завоевание политической власти в стране, отказавшись от радикальных идей и предложений относительно решения волнующих французов проблем. ; Стаття присвячена дослідженню такої проблеми, як місце і роль націоналізму в ідеології сучасних французьких ультраправих. Автором розглядається проблема класифікації ультраправих. Аналізуються відмінності націоналізм від нацизму. Визначається роль використання націоналістичних ідей і гасел у політичній боротьбі. Автор робить висновок про те, що сучасних французьких ультраправих складно звинуватити в прямому прояві расизму, оскільки вони намагаються діяти в рамках законодавства, а деякі партії (наприклад, Національний фронт) взяли курс на завоювання політичної влади в країні, відмовившись від радикальних ідей і пропозицій щодо вирішення хвилюючих французів проблем.

Кравченко П. А. Короленко як ідеолог українського культурного націоналізму / П. А. Кравченко, Я. Є. Блоха // Філософські обрії. – 2016. – № 36. – С. 10–20. ; У статті розкриті погляди одного з найбільш відомих українських мислителів, письменників і громадських діячів кінця ХІХ – початку ХХ століть Володимира Галактіоновича Короленка на проблему націоналізму. Проаналізовано погляди мислителя щодо співіснування націоналізму, патріотизму та шовінізму, захисту батьківщини, а також трансформація їх у сучасному українському суспільстві. ; The views of one of the most prominent Ukrainian thinkers, writers and public figures of the late XIX – early XX century Volodymyr Galaktionovych Korolenko on the problems of nationalism, the coexistence of nationalism, patriotism and chauvinism, protection of the homeland are reflected into the article. The author indicates, that while speaking in defense of the oppressed Ukrainian people, V.G. Korolenko stressed not only upon nationality of a person, but his ideological position as well for nationalism should not prevent each of us to see their own and others' drawbacks and merits. Thinker also urged to realize that love for native country should be almost the most important value, and it must be protected by all means, otherwise anarchy can cover the society. Analyzing the concept «nationalism», «patriotism» and «chauvinism», which often can be heard in Ukraine, V.G. Korolenko calls to reject national dissension and remnants of chauvinism and build a society based on the principles of national and cultural interaction and mutual respect, humanity and ability to recognize own mental deficiencies, turning them into advantages. Ukrainian national idea for V.G. Korolenko was undoubtedly the highest spiritual authority and main engine of social and political movements. He realized that all political competitions, all aspects of social life, all activities of intellectuals should be based on national idea, the demands of which is the idea of struggle for national independence. Obviously, a great heritage of an outstanding thinker, journalist, human rights activist and public figure V.G. Korolenko should remain as a source of national unity of the Ukrainian people, who defend their right for independence in confrontation with external and internal enemies of our country.

(uk) У дослідження здійснено спробу проаналізувати теоретичний фундамент основних політичних сил сучасної української політики. ; (en) The article tries to analyze the theoretical basis of the main political powers of the Ukrainian modern policy.

The paper dwells on the notion of "a predicament" of Scottish writer and its reinterpretations in contemporary Scottish criticism. The re-appearance of the notion and its further discussion is connected to the reprint of Edwin Muir's Scott and Scotland: The Predicament for the Scottish Writer in 1982 for it remained unpublished since 1936. Though Muir's book was first published at the beginning of the XX century, it became clear that the problem of "a predicament" was still acute in the `80s not only for Scottish literature and criticism, but also for entire Scottish society. The paper highlights the origins and controversies of essentialist nationalistic extrapolations from politics to literature throughout the XX – the beginning of the XXI century. ; В статье рассматривается модернистский концепт "затруднительного положения" шотландского писателя и его переосмысление в современной шотландской литературной критике. Речь идет о переиздании книги Эдвина Мюира "Скотт и Шотландия: затруднительное положение шотландского писателя" в 1982г., которая впервые была опубликована в 1936г. Не смотря на то, что книга Мюира впервые увидела свет в начале ХХ ст., в 80-е годы стало очевидно, что проблема "затруднительного положения" осталась достаточно острой, как для шотландской литературы, так и для шотландского общества в целом. В статье изучаются истоки и проблемы экстраполяции национального вопроса на шотландскую литературу на протяжении ХХ – ХХI столетия. ; У статті розглядається модерністський концепт "скрутного становища" шотландського письменника та його переосмислення у сучасній шотландській літературній критиці. Йдеться про перевидання книги Едвіна Мюїра "Скотт і Шотландія: скрутне становище шотландського письменника" у 1982р., яка була вперше опублікована у 1936 р. Не зважаючи на те, що вперше книга Мюїра вийшла на початку ХХ століття, у '80-ті рр. стало очевидно, що проблема "скрутного становища" залишалася достатньо гострою, як для шотландської літератури, так і для шотландського суспільства загалом. У статті розглядаються витоки і проблеми екстраполяції національного питання на шотландську літературу протягом ХХ-початку ХХI століття.