Suchergebnisse

Важливу роль у «чинному націоналізмі» Дмитра Донцова відігравали ірраціональні, символічно-міфічні аспекти. Особливе значення мала вимога «ілюзіонізму», під яким Донцов у дусі Жоржа Сореля розумів цілеспрямоване творення суспільних міфів, бо лише міфи, «ілюзії», а не логічні побудови й раціонально обґрунтовані утопії здатні змобілізувати маси на революційний чин. Відповідно до цієї настанови Донцов сам виступає як міфотворець. Серед стрижневих міфів, що пронизували його творчість після Першої світової війни, найважливішими були міфи національного відродження, цивілізаційної місії України, «лицарів та плебеїв» і «останнього бою». Міфотворчість Донцова стає зрозумілішою, якщо мати на увазі, що творець чинного націоналізму від самого початку вбачав у ньому нову «релігію» з власними міфами, віруваннями, політичною «теологією» та етикою. Чинний націоналізм був новітньою міфологією не меншою мірою, ніж суспільно-політичною доктриною, тому для його адекватного розуміння не можна обійтися без застосування теорій соціальних міфів і політичних релігій. ; Irrational, symbolic and mythical aspects played an important role in Dmytro Dontsov's active nationalism. The requirement of 'illusionism' was especially important in it. By 'illusionism' Dontsov, after the manner of Georges Sorel, meant a purposeful creation of social myths, because only myths, or 'illusions', not logical constructions, can mobilise masses to revolutionary struggle. According to this requirement, Dontsov himself appears as a mythmaker. Among the core myths that permeated his works written after the World War I, the most important were the myths of national rebirth, of Ukraine's civilisation mission, of 'knights and plebeians', and of the 'last fight'. Dontsov's mythmaking becomes clear if we bear in mind that the founder of the active nationalism saw in it a new 'religion' with its own myths, beliefs, political 'theology' and ethics. The active nationalism was a modern mythology no less than a socio-political doctrine, so one cannot understand it adequately without using the theories of social myths and political religions.

Сучасний розвиток економіки і постійно зростаюча конкурентна боротьба вимагають пошуку нових, більш ефективних стратегічних можливостей підприємств, серед яких великого значення набуває соціальна відповідальність. Проаналізовано міжнародні ініціативи в галузі соціальної відповідальності бізнесу. Досліджено стан і перспективи впровадження цих ініціатив у діяльність українських підприємств. Виконання розроблених Урядом України Цілей сталого розвитку, що корелюються з міжнародними ініціативами, вимагає популяризації концепції соціальної відповідальності і розробки наукового, нормативно-правового, соціального підґрунтя для її реалізації. Для кластерів принципи соціальної відповідальності є основоположними принципами формування та функціонування. Кластери можуть вважатися позитивним прикладом впровадження соціальної відповідальності в діяльність вітчизняних підприємств з метою забезпечення їхнього економічного розвитку. ; Modern economic development and the ever-increasing competitive struggle require the search for new, more effective strategic opportunities for enterprises. Among which social responsibility is of great importance. International initiatives in the field of social responsibility of business are analyzed. The state and prospects of implementation of these initiatives in the activity of Ukrainian enterprises are investigated. Implementation of the goals of sustainable development developed by the Government of Ukraine, which is correlated with international initiatives, requires the promotion of the concept of social responsibility and the development of scientific, normative and legal, social basis for its realization. For clusters social responsibility principles are the fundamental principles of formation and functioning. Clusters can be considered a positive example of the introduction of social responsibility in the activities of domestic enterprises in order to ensure their economic development.

Розглянуто теоретичні та науково-методичні питання регулювання збалансованого економічного та соціального розвитку в умовах обмежених фінансових ресурсів. Визначено принципи та пріоритети державної бюджетної та соціальної політики. Обґрунтовано засади використання інноваційних механізмів управління державними фінансами й нового упорядкованого та системного нормативно-правового забезпечення. ; The paper deals with theoretical and scientific-methodical issues of regulation of balanced economic and social development under restricted financial resources. The analysis of trends in the social development provided by financing from the budget was made. The recommendations as for the formation of the social aspect of the budget policy have been worked out. Priorities in the government budget policy and social policy are identified. The authors propose strategic directions for the social development in the aspect of the budget financial support. The importance of the government regulation of social orientation of the economy by means of regulation of social expenditures grows in the modern conditions of economic transformations. Socially-oriented economy in the present conditions of Ukraine's development implies high level of redistribution of financial resources through the budget. Besides, a significant increase of budget expenses is not accepted because of the following reasons: social duties of Ukraine are bigger than the possibilities; the absence of the sources for the budget deficiency financing. The most actual problems of the present economic development of Ukraine are great social duties of the country, people's paternalistic mood support, the fact that the state policy is not directed to the formation of the social strategy that would imply that the social expenses do not burden the economy but even stimulate its development. The authors propose to work out the effective mechanism of priority social programs financing in order to stimulate the approval of socio-economic reforms in the regions, increase of effectiveness of spending public finances for social aims. In 2012, it's necessary to provide the policy of saving budget finances; the structure of budget expenses must match the definitely marked priorities of socio-economic development of Ukraine and the government must pursue a proper economic policy through the decrease of the direct financing of social needs and through the increase of financing from the people on the basis of the their income increase, namely wages, pensions, other types of social transfers. It's possible due to the usage of new mechanisms of regulating the public finances and systematized legal acts.

Іванова Н. В. Мислення як фактор самотворення людини: ситуація антропоезису / Н. В. Іванова // Філософські обрії. – 2016. – № 36. – С. 70–78. ; Здійснено аналіз антропоезису (аутопоезису) як процесу творення людиною самої себе, моделей свого буття. Показано, що історія антропоезису включає в себе історію мисленнєвої рефлексії як фактору, завдяки якому людина стає тим, ким себе вважає і ким хоче стати. Продуктивну роль в даному процесі виконує мислення в якості енергії творення особистості – головного суб'єкта соціального пізнання і діяльності. ; The paper analyzes the problem of anthropoesis (autopoiesis) as the process of self-creation of human. The author argues that the history of the humanitarian disciplines is «anthropoetic» because it explores the creation (production) of «human» in an individual. The idea of «anthropoesis» is a variant of interpretation of the essence of «human» because individuals become complete and complete themselves in social creativity and cultural activity. Modern discussions about human nature, consciousness and thinking have common roots – the classical philosophy and romantic life-view. They state the importance of creative thinking as anthropoesis, which exists at all levels of cognition and activity. The process of anthropoesis includes the history of mental reflection not only as hope about whom person wants and is able to become as a result of the formation, but also about whom she believes herself. The author argues that a belief as a meaning and significance of life appear thanks to the clear activity of will and of thinking. Between the process of self-creation of human and reflexive conditions of cognition, as it is indicated in the article, there is a close relationship. The idea of human self-creation as thinking reached the highest understanding in philosophy. The author focuses on the concept of «desire» («wanting», «volition»), which have been conceptualized in the period of Romanticism in the context of search of new generating bases, common to material and spiritual life forms. The process of their development depends on a person whose thinking first of all appears as an indicator of her intellectual, creative and cognitive abilities. In a particular sense, thinking person as a subject of cognition meets the specifications of a talent, has an ambition to have the title of an outstanding person. Therefore, the evolution of humanity, among other sources, is based on leadership, dominance, desire for power that can be called desire for perfection. Because of this circumstance people successfully «create» themselves as heroes, producing and sustaining myths about «great». For this images, available not only in politics but also in other spheres of social life, become purposefully «particulated». The essence of each socio-cultural phenomenon, as author indicates, whether theoretical or practical, becomes clear from the study of its history. Discovery, as well as intellectual practice, although belonging to the spiritual, also are more fully disclosed through the history and philosophy of culture as the process of creation. But thinking becomes a philosophy, after the reassessment of values. The latter is a manifestation of the concept of «will to power» and its implementation. Productive forming of thinking personality as an active subject of creative activity can occur in professional communities which can have loyal attitude to their opponents. Their task is to provide adequate attitude to problems being solved in an intellectual environment. The goal of thinking and creative individual, is a creation not of just culture, but of its meaning. Constructive role in this process plays thinking as the energy of the self-creation of personality.

The concept of transformation and social transformation are examined. The correlation between social and political transformation is investigated. The specificity of modern political transformation processes is defined. ; Рассмотрено понятие трансформации и социальной трансформации. Исследована взаимосвязь между социальной и политической трансформацией. Определена специфика современных политических трансформационных процессов. ; Розглянуто поняття трансформації та соціальної трансформації. Досліджено взаємозв'язок між соціальною та політичною трансформацією. Визначено специфіку сучасних політичних трансформаційних процесів.

The article reveals the economic essence of the concept of «social economy». The place and role of the social economy in the development of the social sphere in European countries are substantiated. Emphasis is placed on strengthening the issue of development of social enterprises as the main subjects of the social economy at the level of the European Union and other supranational formations, international organizations and states. Characteristic features and spheres of functioning of social enterprises in European countries are determined. It is shown that the composition of social enterprises in Europe includes: enterprises for which the provision of social services and the achievement of the common good is the goal of commercial activity, often in the form of social innovation; enterprises that reinvest profits in order to achieve social goals; enterprises, the system of ownership or management of which is formed on the basis of democratic participatory principles. The list of subjects of social economy is given; identified the main areas of their operation: industry, agriculture, energy, housing, construction, digital economy, innovative development, education, health, culture, sports, social security, banking, insurance. Typification of social enterprises is substantiated. Problematic aspects in the field of state support and support of social enterprises, which negatively affect the distribution of entities and hinder their development, have been identified. The sources of financial support for the development of social enterprises in European countries are studied, among which the role of the state as the main consumer of goods and services produced by social enterprises is highlighted. The classification of sources of financing of social enterprises into public and private finances is substantiated. The directions of stimulating the development and spread of social enterprises in Ukraine and the main advantages of implementing the concept of social economy and social enterprises in ensuring socio-economic development and development of the social sphere in the country are substantiated. It is proved that for Ukraine the issue of social economy development is an effective basis for diversification and improving the quality of social services to the population. ; Розкрито економічну сутність поняття «соціальна економіка». Обґрунтовано місце і роль соціальної економіки в розвитку соціальної сфери у країнах Європи. Акцентовано на посиленні уваги до питання розвитку соціальних підприємств як основних суб'єктів соціальної економіки на рівні Європейського Союзу та інших наднаціональних формувань, міжнародних організацій і держав. Визначено характерні особливості та сфери функціонування соціальних підприємств у країнах Європи. Виявлено проблемні аспекти у сфері державного забезпечення і підтримки функціонування соціальних підприємств, які негативно впливають на поширення суб'єктів і стримують їхній розвиток. Досліджено джерела фінансового забезпечення розвитку соціальних підприємств у країнах Європи, серед яких виділено роль держави як основного споживача товарів і послуг, вироблених соціальними підприємствами. Обґрунтовано напрями стимулювання розвитку і поширення соціальних підприємств в Україні. Аргументовано основні переваги впровадження концепції соціальної економіки і соціальних підприємств у забезпеченні соціально-економічного розвитку та розвитку соціальної сфери в державі. Доведено, що для України питання розвитку соціальної економіки є ефективною основою диверсифікації та підвищення якості надання соціальних послуг населенню.

The article reveals the economic essence of the concept of «social economy». The place and role of the social economy in the development of the social sphere in European countries are substantiated. Emphasis is placed on strengthening the issue of development of social enterprises as the main subjects of the social economy at the level of the European Union and other supranational formations, international organizations and states. Characteristic features and spheres of functioning of social enterprises in European countries are determined. It is shown that the composition of social enterprises in Europe includes: enterprises for which the provision of social services and the achievement of the common good is the goal of commercial activity, often in the form of social innovation; enterprises that reinvest profits in order to achieve social goals; enterprises, the system of ownership or management of which is formed on the basis of democratic participatory principles. The list of subjects of social economy is given; identified the main areas of their operation: industry, agriculture, energy, housing, construction, digital economy, innovative development, education, health, culture, sports, social security, banking, insurance. Typification of social enterprises is substantiated. Problematic aspects in the field of state support and support of social enterprises, which negatively affect the distribution of entities and hinder their development, have been identified. The sources of financial support for the development of social enterprises in European countries are studied, among which the role of the state as the main consumer of goods and services produced by social enterprises is highlighted. The classification of sources of financing of social enterprises into public and private finances is substantiated. The directions of stimulating the development and spread of social enterprises in Ukraine and the main advantages of implementing the concept of social economy and social enterprises in ensuring socio-economic development and development of the social sphere in the country are substantiated. It is proved that for Ukraine the issue of social economy development is an effective basis for diversification and improving the quality of social services to the population. ; Розкрито економічну сутність поняття «соціальна економіка». Обґрунтовано місце і роль соціальної економіки в розвитку соціальної сфери у країнах Європи. Акцентовано на посиленні уваги до питання розвитку соціальних підприємств як основних суб'єктів соціальної економіки на рівні Європейського Союзу та інших наднаціональних формувань, міжнародних організацій і держав. Визначено характерні особливості та сфери функціонування соціальних підприємств у країнах Європи. Виявлено проблемні аспекти у сфері державного забезпечення і підтримки функціонування соціальних підприємств, які негативно впливають на поширення суб'єктів і стримують їхній розвиток. Досліджено джерела фінансового забезпечення розвитку соціальних підприємств у країнах Європи, серед яких виділено роль держави як основного споживача товарів і послуг, вироблених соціальними підприємствами. Обґрунтовано напрями стимулювання розвитку і поширення соціальних підприємств в Україні. Аргументовано основні переваги впровадження концепції соціальної економіки і соціальних підприємств у забезпеченні соціально-економічного розвитку та розвитку соціальної сфери в державі. Доведено, що для України питання розвитку соціальної економіки є ефективною основою диверсифікації та підвищення якості надання соціальних послуг населенню.

Розглянуті ключові особливості та вектори розвитку фендома – неформальних об'єднань користувачів популярної культури. Проаналізовані особливості змін фендома в умовах соціополітичних та культурних змін останніх десятиліть. Зокрема, зафіксовані базові зміни у функціонуванні фендома на пострадянському просторі в умовах розвитку системи інтернет-комунікацій.

Welfare state of the third millennium: upgraded models. The peculiarities of foreign models of the welfare state caused by modernization processes have been elucidated. The modern political concept of welfare state models has been created. The main tendencies in the development of the welfare state under the circumstances of modern globalization challenges have been defined. The parameters of the long-range national welfare state model have been traced on the basis of the analysis of the Ukrainian welfare state formation processes.

The article deals with social anomie as a criminological phenomenon. The problem of anomie becomes particularly signifi cant in "transitive" societies, which are known for their feature of economic and political systems' transformation. The extension of anomie is a consequence of the loss of spiritual values and a wide spread of legal nihilism within the population. By its behavioral impact the social anomie is being one of the major criminogenic factors. The suppression of anti-social collective values' outspread should be the leading trend in combating crime. ; В статье рассматривается социальная аномия как криминологический феномен. Особую актуальность проблема аномии приобретает в "транзитивных" обществах, особенностью которых является трансформация экономических и политических систем. Распространение аномии является следствием утраты духовных ценностей и широкого распространения среди населения правового нигилизма. По степени воздействия на поведение людей социальная аномия проявляет себя как один из основных криминогенных факторов. Пресечение распространения асоциальных коллективных ценностей должно стать ведущим направлением в противодействии преступности.

The article analyzes the problem of Ukraine's development since independence. A comparison of the way of organizing social reality in modern Ukraine and in the Soviet period is carried out. The main regulatory factor in the life of Soviet society was the principle of domination. Ukraine has inherited the principle of domination and retains its leading role in the current social order. Its various manifestations that determine the structure of Ukrainian society, in particular the growth of the bureaucratic class and bureaucratic pressure on all spheres and sections of life, are analyzed. The dominance of bureaucracy contains latent violence, feeds corruption and minimizes social dynamics. It is also a phenomenon of power rent, which finds its expression in a kind of "privatization of the state." Another universal effect of the principle of domination is the doubling of social reality into apparent and hidden. The apparent reality becomes a space for the existence of ordinary citizens and the implementation of legal procedures, while the hidden one contains a system of real circulation of power, which is not regulated by any legal regulations, instead, controls all movements of the social body. The systemic role in the hidden society is played by cliques — informal groups of influential people who really control the course of events. The con- sequence of the principle of domination is the passivity and marginalization of the Ukrainian citizen, associated with the defect of political participation. Such non-participation in power is embodied in such forms of consciousness as hope, liking, and despair. Today, independence is not a given, but a chance that must be realized. The way to this is through the restoration of the role of the people as a sovereign power and the development of non-dominant regulatory factors of sociality. ; У статті аналізується проблема розвитку України за доби незалежності та здійснюється зіставлення способу організації соціальної дійсності в сучасній Україні та в радянський період. Головним реґулятивним чинником життя радянського суспільства був принцип панування. Україна успадкувала цей принцип панування і зберігає його чільну роль у чинному нині соціальному ладі. Автор аналізує його різноманітні вияви, що задають структуру української соціальності, зокрема зростання чиновницького класу та бюрократичний тиск на всі сфери та ланки життя. Засилля бюрократії містить латентне насильство, живить корупцію та мінімізує соціальну динаміку. Також ідеться про феномен владної ренти, що втілюється у своєрідній «приватизації держави». Ще одним універсальним ефектом принципу панування є подвоєння соціальної дійсності на позірну та приховану. Позірна дійсність перетворюється на простір існування пересічних громадян та здійснення леґальних процедур, тоді як прихована містить нереґламентовану жодною леґальною нормативністю систему реальної циркуляції влади, а відтак і керування всіма рухами соціального тіла. Системну роль у прихованій соціальності відіграють кліки — неформальні угруповання впливових осіб, що реально контролюють перебіг справ. Наслідком принципу панування є пасивність та марґіналізація українського громадянина, пов'язані з дефектом політичної участі. Втіленням цієї не-участі у владі стають такі форми свідомості, як сподівання, вподобання та зневіра. Отже, на сьогодні незалежність є не даністю, а шансом, який ще треба зреалізувати. Шлях до цього пролягає через відновлення ролі народу як суверена влади та розвиток відмінних від принципу панування реґулятивних чинників соціальності.

У рамках дискурсивного виміру вивчається соціальна механіка виробництва аномії. Актуальність дослідження обґрунтовується тим, що в суспільстві, яке перебуває у стані воєнного конфлікту, аксіологічні атестації зазнають граничної фрагментації відповідно до дискурсів окремих ідентичностей; унаслідок цього унеможливлюється функціонування конструктів "солідарність", "консолідація", "єдність цілей", "взаємна довіра", що створює ризики для існування суспільства загалом. Розглядаються основні положення теорії аномії Р. Мертона, які доповнюються принципами соціального конструкціонізму, а тому механіка виникнення аномії пов'язується із втратою елітами дискурсивного контролю над визначенням соціальності. Описано п'ять фаз виробництва аномії, кінцевим результатом чого стає виникнення інфантильного соціуму. Основою процесу визнається поява нових, нерегламентованих практик, що спрямовують суспільне життя на "адаптацію з пониженням", тобто нав'язують спільноті спрощено-примітивні соціальні настановлення. Частина цих практик входить у суперечність із фундаментальними цінностями та місією панівного дискурсу, а також запускає процеси групової поляризації. Останні ж спричинюють, по суті, виникнення ерзац-еліт, тобто умовної соціальної групи, що виходить на суспільну арену з іншою місією – задовольнити передусім власні потреби. Домінування ерзац-еліт призводить до послаблення механізмів формального і неформального контролю, нестійкості оцінних критеріїв, хабітуалізації соціальних практик, що суперечать морально-етичним конвенціям, і зрештою – до інфантильного соціуму. Зроблено висновок, що гострі соціальні зміни – це лише передумови, на тлі яких відбувається примітивізація соціальних настановлень особистості та фрагментація аксіологічних атестацій, а тому аномія, яка зазвичай особистісно детермінована, є складнокоригованим станом.

The given paper features the second part of the extended research focused on the investigation of the linguistic situation as a development factor of the English language lexicography in India. Thus, in this article the main parameters of the linguistic situation during the British Raj period, with English being the case study, are scanned. The diachronic approach used towards the analysis of the linguistic situation constituencies elicits certain stability of quantitative, qualitative and evaluative parameters as regards local languages in India and the pivotal changes as regards English. The English language quantitative parameter mirrors the fluctuation in demographic rate, national identity and professional occupancy of English speaking population in India during the Raj period. The qualitative parameter of linguistic situation being enriched by another Indo-European language, maintains its multilingual, heterogeneous and unbalanced features. The English language evaluative parameter reveals the main stages of the colonial language incorporation into the linguistic situation in the country. English in India goes through the perception as the language of traders and missionaries into its adoption as а means of education obtainment, social stability access and interaction mechanisms both with foreigners and citizenry of other multilingual country regions. Such position of English in colonial India prompts the alteration of its functional characteristics with political, pedagogical and lingua franca functions being the most essential. Their actualization is only feasible due to the flourish of lexicographic practice in colonial India. Thus, the English language serves the base for a number of glossaries, bilingual and explanatory dictionaries describing various lexical layers of English in India. ; Ця публікація продовжує цикл статей, присвячених вивченню мовної ситуації як фактору розвитку англомовної лексикографії Індії. В роботі розглядаються основні параметри мовної ситуації Індії в колоніальний період, який є визначальним для подальшого положення й розвитку англійської мови в країні. Застосування діахронного підходу при описі та аналізі складових мовної ситуації в Індії дозволяє виявити певну стабільність кількісних, якісних і оцінних параметрів щодо корінних мов країни й кардинальні зміни щодо до положення англійської мови. Так, кількісний параметр англійської мови в Індії відображає зміни демографічного показника, національної приналежності й професійної зайнятості людей, які володіють англійською мовою. На якісному рівні мовна ситуація в Індії залишається багатомовною, гетерогенною і нерівноважною та поповнюється ще однією мовою індо- європейської сім'ї – англійською. Протягом періоду колонізації англійська проходить на оцінному рівні стадії від сприйняття її як мови торговців і місіонерів до прийняття корінним населенням країни як засобу отримання знань, можливості соціального зростання в суспільстві, інструменту спілкування не тільки з британцями та іншими іноземними громадянами, а й, враховуючи багатополюсну мовну ситуацію в регіоні, з мешканцями інших регіонів країни. Таке положення англійської мови в країні веде до зміни її функціональних характеристик. Найбільш значущими виявляються політична, педагогічна функції і функція мови посередника. Їх реалізація вимагає активного розвитку лексикографічної практики, яка проявляється у створенні на матеріалі англійської мови глосаріїв, словників, як двомовних, так і тлумачних, що описують у залежності від мети упорядника, особливості лексичного складу мови в Індії.

The given paper features the second part of the extended research focused on the investigation of the linguistic situation as a development factor of the English language lexicography in India. Thus, in this article the main parameters of the linguistic situation during the British Raj period, with English being the case study, are scanned. The diachronic approach used towards the analysis of the linguistic situation constituencies elicits certain stability of quantitative, qualitative and evaluative parameters as regards local languages in India and the pivotal changes as regards English. The English language quantitative parameter mirrors the fluctuation in demographic rate, national identity and professional occupancy of English speaking population in India during the Raj period. The qualitative parameter of linguistic situation being enriched by another Indo-European language, maintains its multilingual, heterogeneous and unbalanced features. The English language evaluative parameter reveals the main stages of the colonial language incorporation into the linguistic situation in the country. English in India goes through the perception as the language of traders and missionaries into its adoption as а means of education obtainment, social stability access and interaction mechanisms both with foreigners and citizenry of other multilingual country regions. Such position of English in colonial India prompts the alteration of its functional characteristics with political, pedagogical and lingua franca functions being the most essential. Their actualization is only feasible due to the flourish of lexicographic practice in colonial India. Thus, the English language serves the base for a number of glossaries, bilingual and explanatory dictionaries describing various lexical layers of English in India. ; Ця публікація продовжує цикл статей, присвячених вивченню мовної ситуації як фактору розвитку англомовної лексикографії Індії. В роботі розглядаються основні параметри мовної ситуації Індії в колоніальний період, який є визначальним для подальшого положення й розвитку англійської мови в країні. Застосування діахронного підходу при описі та аналізі складових мовної ситуації в Індії дозволяє виявити певну стабільність кількісних, якісних і оцінних параметрів щодо корінних мов країни й кардинальні зміни щодо до положення англійської мови. Так, кількісний параметр англійської мови в Індії відображає зміни демографічного показника, національної приналежності й професійної зайнятості людей, які володіють англійською мовою. На якісному рівні мовна ситуація в Індії залишається багатомовною, гетерогенною і нерівноважною та поповнюється ще однією мовою індо- європейської сім'ї – англійською. Протягом періоду колонізації англійська проходить на оцінному рівні стадії від сприйняття її як мови торговців і місіонерів до прийняття корінним населенням країни як засобу отримання знань, можливості соціального зростання в суспільстві, інструменту спілкування не тільки з британцями та іншими іноземними громадянами, а й, враховуючи багатополюсну мовну ситуацію в регіоні, з мешканцями інших регіонів країни. Таке положення англійської мови в країні веде до зміни її функціональних характеристик. Найбільш значущими виявляються політична, педагогічна функції і функція мови посередника. Їх реалізація вимагає активного розвитку лексикографічної практики, яка проявляється у створенні на матеріалі англійської мови глосаріїв, словників, як двомовних, так і тлумачних, що описують у залежності від мети упорядника, особливості лексичного складу мови в Індії.

адного поняття «соціальна стійкість людини в громаді». Розробка включає в себе аспекти дослідження соціальної стійкості людини в громаді як синергетичної системи, як одного з рівнів ієрархічної системи, як системи рішення проблем.Розглядаємо синергетичну соціальну стійкість як здатність проходження суб'єкта через потрясіння, що підсилюється здатністю до навчання та інновацій. Проаналізовано синергетичну соціальну стійкість людини в громаді як систему самоорганізації за моделями ризоми та мережі. Це включає також і доступ людини до капіталу. Разом із тим, розгляд системи як синергетичної розкриває ймовірнісний характер її розвитку. Тим самим не виключається й можливість варіанту розвитку стійкості системи за рахунок виключення вразливих її членів. Останнє зафіксовано як етична дилема. Ієрархія при розгляді соціальної стійкості виділяється на рівнях міждержавних об'єднань, держав, окремих галузей функціонування держав, територіальних громад, окремих соціальних груп, сім'ї, людини. При цьому розуміємо повноту інтердисциплінарного дослідження соціальної стійкості людини в громаді через керування принципом «нікого не залишити осторонь», заданим Цілями сталого розвитку. Також розглянуто соціальну стійкість в орієнтації на вирішення проблем. Виходимо з того, що кожен суб'єкт може стикнутися з лихом, на яке не здатний буде адекватно відповісти за наявних внутрішніх ресурсів, доступу до мереж і капіталів. Можливе рішення у цьому випадку – це звернення з більш локального на більш глобальний рівень. Орієнтованість на рішення проблеми відкривається у діалектиці ієрархічного та синергетичного аспектів соціальної стійкості: надмірність у наданні рішень з боку надсистеми вбачається шкодою для розвитку локальної системи, недостатність допомоги – можливою причиною загибелі локальної системи. У сукупності це утворює інтеграційну рамку інтердисциплінарного дослідження соціальної стійкості людини в громаді.