Suchergebnisse

The aim of this study is to outline the role of party and ideological factors of electoral structuring of Ukrainian society.The main approaches to the defiition of «ideology». Destutt de Tracy School defies ideology as the science of how consciousness produces ideas sensations. Marxist school understands ideology as the scope of general ideas such as morality, religion, metaphysics, etc., that are displayed in the corresponding forms of consciousness. Popper School treats ideology as a political opinion, typical of totalitarian movements, considering that any ideology – a comprehensive and closed system of beliefs. Duverger School political ideology interprets the light reflcted modern attitudes to political associations existing social and political divisions for the left-right scale of political values. The report states that in the present socio-political values emerging new type social and political distinctions (through the «materialism – postmaterializm»), which defies a new type of confrontation, and therefore new actors of the political arena. It is shown that the party and ideological factor of electoral structuring is articulated (expressed) ideas that serve as a basis for setting political objectives (which constitute the core of party programs), help attract public support for these political purposes and, together with other factors providing continuity and stability of policy parties.Determined that the universal classifiation of political parties on ideological criteria can be successfully applied to characterize and ideological situation in modern Ukraine. It is noted that Ukrainian political space peculiar ideological-political fragmentation and the party and political unstructured. Given the events of 2014-2015, when there was a fundamental ideological shift, banned Communist parties, etc., in party and political spectrum of modern Ukraine is dominated by nationalist and liberal segment (Association «Samopomitch», All-Ukrainian Association «Batkivshchyna», Petro Poroshenko Bloc , People's Front, All-Ukrainian Association «Svoboda» et al.). ; На основе анализа содержания понятия «идеология» выявлено, что в контексте электоральной структуризации партийно-идеологический фактор должен рассматриваться сквозь призму отражения отношения современных политических объединений к существующим соціально-политическим расколам в соответствии лево-правой шкале политических ценностей. Подчеркнуто, что в современной системе общественно-политических ценностей зарождается новый тип социально-политических расколов, который располагается по линии «материализм – постматериализм». Показано, что для украинского общества в полной мере пригодны универсальные классификации политических партий по идеологическому критерию, хотя ему и присуща идейно-политическая разобщенность и партийно-политическая неструктурированность ; На основі аналізу змісту поняття «ідеологія» виявлено, що в контексті електоральної структуризації партійно-ідеологічний чинник має розглядатися крізь призму відображення ставлення сучасних політичних об'єднань до існуючих соціально-політичних розмежувань за ліво-правою шкалою політичних цінностей. Підкреслено, що в сучасній системі суспільно-політичних цінностей зароджується новий тип соціально-політичних розмежувань, який розташовується по лінії «матеріалізм – постматеріалізм». Показано, що для українського суспільства повною мірою придатні універсальні класифікації політичних партій за ідеологічним критерієм, хоча йому і притаманна ідейно-політична розпорошеність і партійно–політична неструктурованість

The study makes introspection into the technical and ideological differences and the resultant formation of patterns of audience-integration among traditional and new media platforms. The study concludes with a hypothesis that democratic features and postulates of new media make the differences in effect. The research concludes with the fact that traditional media has no choice but to interact and collaborate with new media, as they are increasingly challenged to keep up to a more interactive and involving audience. Therefore, they have developed a symbiotic relationship of convenience with new media for better audience associations.

The objective of this research is to analyze whether the political-ideological situation of municipalities affects their debt level, considering evidence from Portugal for the period 2004-2013. A static panel data model is applied, incorporating factors such as political ideology, political-electoral cycle, governance format, coincidence of the political parties between Local Executive and Local Assembly and coincidence of the political parties between the Local Executive and Central Government. An additional variable to control the effects of the economic crisis between 2008 and 2010 is also considered. Based on the assumptions of the public choice theory, findings show a statistically significant relationship for the political-electoral cycle, allowing the conclusion that, given the evidence from Portuguese municipalities, debt increases in election years. Nevertheless, this is the only factor in the political-ideological circumstances that was found to be relevant in its effect on local authorities' debt levels. It is also clear that the financial crisis in the period 2008-2010 likewise had a positive impact. The paper contributes to the strengthening of the debate on the association between municipalities' political circumstances and debt, namely, in regards to strategic (electoral) debt cycles in local government. ; info:eu-repo/semantics/publishedVersion

The Berlin Wall is down; the Cold War is finally over. With the stunning victory by the United Nations forces in the Persian Gulf, President George Bush has proclaimed a "new world order." Bush provides this description of the old world: "Until now, the world we've known has been a world divided—a world of barbed wire and concrete block, conflict and cold war.

The objective of this research is to analyze whether the political-ideological situation of municipalities affects their debt level, considering evidence from Portugal for the period 2004 - 2013. A static panel data model is applied, incorporating factors such as political ideology, political-electoral cycle, governance format, coincidence of the political parties between Local Executive and Local Assembly and coincidence of the political parties between the Local Executive and Central Government. An additional variable to control the effects of the economic crisis between 2008 and 2010 is also considered. Based on the assumptions of the public choice theory, findings show a statistically significant relationship for the political-electoral cycle, allowing the conclusion that, given the evidence from Portuguese municipalities, debt increases in election years. Nevertheless, this is the only factor in the political-ideological circumstances that was found to be relevant in its effect on local authorities' debt levels. It is also clear that the financial crisis in the period 2008 - 2010 likewise had a positive impact. The paper contributes to the strengthening of the debate on the association between municipalities' political circumstances and debt, namely, in regards to strategic (electoral) debt cycles in local government.

Ideology's crucial theoretical and empirical role in explaining political behavior makes it imperative that scholars understand how individuals conceptualize and apply ideological labels. The existing literature on this topic is quite limited, however, because it relies almost exclusively upon data from the 1970s and 1980s, and it does not examine how psychological factors influence conceptualizations of ideological labels. This article uses data from two original laboratory experiments to test the relative impact of four major policy dimensions on participants' evaluations of candidate ideology and to test authoritarianism's role in shaping ideological conceptualization. These analyses indicate that individuals most often define liberalism and conservatism primarily in terms of social policies closely associated with religious values, each of which invert traditional ideological orientations toward the appropriate size and role of government. The causal mechanism shaping this relationship is authoritarianism, because, I argue, the religious social policy dimension most clearly evokes the deep‐seated value conflicts associated with an authoritarian view of political conflict.

This text is based on experimental surveys conducted in fall of 2015 at Taras Shevchenko National University of Kyiv. The aim of research is to analyze the role of ideological factors in formation of friendly relations during the period of significant social and political changes in Ukraine. Theoretical foundations of the research lie in symbolic interactionism and social exchange theory. Vignettes contained such characteristics as gender, age, region, language, attitude to Euromaidan, attitude to studies at the university, experience of help from the person and spending free time. Results show that attitude to Euromaidan is an important criterion for friendship. In addition, the study revealed a number of other important and non-ideological aspects of friendly relations. ; Статья основана на экспериментальных опросах, проведенных осенью 2015 г. в Киевском национальном университете имени Тараса Шевченко. Целью исследования стал анализ роли идеологических факторов при формировании дружеских отношений во время значительных социально-политических изменений в Украине. Теоретические основания исследования - символический интеракционизм и теория социального обмена. Для анализа полученных данных использовался метод виньеток. В измерения виньеток включены такие характеристики, как пол, возраст, регион, язык, отношение к «евромайдану», отношение к учебе в университете, наличие опыта помощи со стороны данного человека, а также особенности проведения свободного времени. Результаты исследования свидетельствуют о том, что отношение к «евромайдану» является важным критерием дружеского общения. Помимо этого, исследование обнаружило ряд других важных аспектов дружеских отношений. ; Стаття ґрунтується на експериментальних опитуваннях, проведених восени 2015 р. в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Метою дослідження став аналіз ролі ідеологічних чинників у формуванні дружніх стосунків у період суттєвих соціально-політичних змін в Україні, теоретичним підґрунтям чого став символічний інтеракціонізм та теорія соціального обміну. Задля аналізу даних використовувався метод віньєток. У виміри віньєток включені такі характеристики, як стать, вік, регіон, мова, ставлення до «Євромайдану», ставлення до навчання в університеті, наявність досвіду допомоги від вказаної особи та способи проведення вільного часу. Результати дослідження демонструють, що ставлення до «Євромайдану» залишається важливим критерієм дружнього спілкування. Окрім того, дослідження виявило ряд інших важливих аспектів дружніх відносин, серед яких ідеологічні чинники не відіграють суттєвої ролі.